Покладатися на Бога – це найбільша мудрість

27 Березня, 2023

Ма Хун (Китай)

Восени 2011 року я зустріла односельчанку на ім’я Фан Міньь. Вона відзначалася великою людяністю й добротою, вона вірила в Господа більше 20 років, продовжувала відвідувати збори й читати Біблію. Вона була відданою вірянкою, тому я хотіла проповідувати їй Євангеліє Всемогутнього Бога останніх днів. На той момент я не так довго вірила в Бога й розуміла дуже мало істини, а тому попросила сестру Сун Цзяїнь засвідчити перед Фан Міньь роботу Бога в останні дні. Фан Міньь одразу ж вирішила вивчати роботу Всемогутнього Бога в останні дні. У той час я була дуже щаслива. Однак за кілька днів, коли я прийшла в гості до Фан Міньь, вона сказала, що більше не хоче продовжувати вивчення. Фан Мінь сказала: «Я читала слова Всемогутнього Бога й вони були добрі, тому я зателефонувала своїй матері й розповіла їй про добру новину Господнього повернення. Мати сказала, що те, у що я вірю – це Східна Блискавка, і мені не слід у це вірити. Наші проповідники часто кажуть, що всі Божі слова й робота – в Біблії, а поза Біблією нема жодних слів і роботи Бога. Вчення Східної Блискавки відступає від Біблії, і це не може бути поверненням Господа». Я бачила, що Фан Мінь перебуває в омані від слів матері, тому я схвильовано сказала: «Якщо ми віримо, що Божі слова й робота є в Біблії, і що вони не існують поза Біблією, чи не буде це обмеженням Бога суто Святим Письмом? Хіба Бог не може виконувати нову роботу поза Біблією й не може промовляти нових слів? Бог – Творець, джерело життя. Він всемогутній, мудрий і різноманітний. Хіба може одна Біблія представляти всього Бога? Як можуть слова й робота Бога бути записані лише в Біблії? Робота Бога завжди нова й ніколи не буває стара. Кожен етап Його роботи розбудовує попередній, і на кожному етапі Він виконує новішу й вищу роботу. У Період Закону Бог оголосив закони, які б керували життям людей на землі. У Період Благодаті Бог не повторював роботу Періоду Закону. Натомість, на основі роботи в Період Закону, він виконував роботу відкуплення. Чи ця нова робота записана у Старому Заповіті? Ні. Ті, хто дотримувався Старого Заповіту, не прийняли нової роботи Господа Ісуса, і Бог їх усіх покинув і вигнав. Те саме справедливо й до цього етапу роботи в останні дні. Відповідно до Божого плану з роботи спасіння, Він виконує роботу суду відповідно до людських потреб, щоб повністю вирішити проблему людського гріха, щоб люди очистилися. Лише йдучи стопами Агнця і приймаючи нову роботу Бога, ми можемо заслужити Боже спасіння й увійти в Царство Боже. Твоя мати не бачила нових слів Бога, тому вона й сказала тобі все це. Спочатку ти повинна повчитися. Не вирішувати наосліп. Якщо ти пропустиш повернення Господа, то більше ніколи не отримаєш шансу на спасіння Боже». Однак що б я не казала, вона мене не слухала. Я хотіла попросити іншу сестру провести спілкування, та Фан Міньь не погоджувалася з нею зустрітися, лише зі мною. Вона також сказала, що за кілька днів повертається в рідне місто й що вже купила квиток на потяг. Вона була дуже схвильована й збентежена. Якщо вона повернеться в рідне місто, хіба її пастор і проповідники не збентежать її ще більше? Я також хвилювалася, але Фан Мінь уже все вирішила, і в мене не було вибору. Я знала, що вона не стане слухати того, що я тоді хотіла їй сказати, тому мені довелося піти.

Коли я прийшла додому, вважаючи, що шансів проповідувати Фан Мінь після її повернення в рідне місто буде обмаль, моя віра зменшилася, і я думала, що проповідувати Євангеліє – надто складно. Чим більше я думала, тим гірше почувалася. І коли я почала впадати в негатив, я згадала слова Божі: «У період Благодаті Ісус мав жалість і благодать до людей. Якщо одна вівця зі ста губилася, Він залишав дев’яносто дев’ять, щоб знайти ту одну. Це речення не представляє якусь механічну дію чи правило; радше воно показує нагальний намір Бога принести спасіння людям, а також Його глибоку любов до них. Це не спосіб виконання тієї чи іншої дії; це певний характер, певний менталітет» («Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Частина третя»). Слова Божі дуже мене зворушили. Навіть якщо загубиться одна вівця із сотні, Бог залишить дев’яносто дев’ять, щоб відшукати одну загублену вівцю. Я побачила, що бажання Бога спасти людей було щирим і правдивим. Бог не дозволить загубити нікого, хто дійсно в Нього вірить. Любов Божа до людей така велика. Коли я обмірковувала слова Божі, мені стало соромно. Щоб спасти розбещене людство, Бог втілився на землі й заплатив величезну ціну, сподіваючись, що щирі віруючі в Бога постануть перед Богом і приймуть спасіння Боже. І все ж, коли мені стало складно проповідувати, я відступила і склала руки. Я зовсім не зважала на Божу волю. І хоча Фан Мінь перебувала в омані і збентеженні, і під впливом релігійних переконань, вона щиро вірила в Бога. Я мала зробити все, що можу, щоб допомогти їй зрозуміти істину, розвіяти її переконання й повернути до Бога. То був мій обов’язок. Я пригадала ще один уривок із Божих слів: «Серце і дух людини Бог тримає у Своїй руці; усе, з чого складається її життя, Бог споглядає Своїми очима. Незалежно від того, віриш ти у це або ні, все суще без виключення, живе чи мертве, буде змінюватись, перетворюватись, оновлюватись і зникати згідно з Божими думками. У такий спосіб Бог панує над усім сущим» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог – джерело людського життя»). Боже слово сповнило мене впевненістю й силою. Усе в руках Божих, у тому числі й людські думки та ідеї. На людський погляд, Фан Мінь була збентежена, повинна були повернутися в рідне місто, а надія на проповідування їй Євангелія була мала, однак Бог – володар над усім. Якщо вона є овечкою Божою, то зрозуміє голос Бога. Усе, що я могла зробити, – це якнайкраще з нею співпрацювати, і доки справа не завершилася, я не могла здаватися. Як тільки я це зрозуміла, я стала молитися Богові: «Боже! Фан Мінь була збентежена, а тепер не наважується вивчати істинний шлях. Я передаю її в руки Твої. Якщо вона Твоя овечка, то я хочу якнайкраще проповідувати їй Євангеліє». Після цього я дізналася, що Фан Мінь думала, що її потяг відправляться о 21.10, однак насправді він був о 9.10, і вона не змогла поїхати. Я зрозуміла, що серця й дух людей знаходяться в руках Божих, і саме Бог керує всім і влаштовує все. Я знову і знову дякувала Богу в душі і сповнювалася більшої впевненості щодо проповідування Євангелія Фан Мінь.

Після цього я пішла до Фан Мінь, побачивши, що вона й далі чіпляється за свої переконання, я прочитала їй уривок із Божих слів. «Оскільки ми шукаємо Божі сліди, нам належить шукати Божу волю, шукати Божі слова, шукати Його висловлювання – бо скрізь, де є нові слова, сказані Богом, там є і Божий голос, і скрізь, де є Божі сліди, там є і Божі вчинки. Усюди, де Бог Себе виявляє, там Він з’являється, і скрізь, де Бог з’являється, існує істина, і шлях, і життя. Шукаючи Божі сліди, ви знехтували словами “Бог є істина, шлях і життя”. А тому чимало людей, навіть отримавши істину, не вірить у те, що вони знайшли Божі сліди, і тим більше не визнає Боже з’явлення. Яка серйозна помилка! Боже з’явлення неможливо узгодити з людськими уявленнями, і тим більше Бог не може з’являтися за велінням людини. Здійснюючи Свою роботу, Бог приймає Свої власні рішення та складає Свої власні плани; більше того, у Нього Свої власні цілі та Свої власні методи. Яку б роботу Він не виконував, у Нього немає потреби обговорювати це з людиною чи шукати її поради, не кажучи вже про те, щоб повідомляти кожну людину про Свою роботу. Це Божий характер, який, крім усього, має бути визнаний кожним. Якщо ви бажаєте бути свідками Божого з’явлення, бажаєте йти по Божих стопах, то вам найперше необхідно відійти від своїх власних уявлень. Ти не повинен вимагати, щоб Бог зробив те чи інше, і тим більше тобі не слід ставити Його у свої власні рамки чи обмежувати Його своїми власними поняттями. Натомість тобі слід наполегливо запитувати себе, як варто шукати Божі сліди, як потрібно приймати Боже з’явлення та як потрібно підкорятися новій Божій роботі – ось що повинна робити людина» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»). Прочитавши їй слова Божі, я поспілкувалася з нею: «Якщо ми хочемо привітати повернення Бога, ми повинні навчитися відмовлятися від своїх переконань. Ти знаєш, що Божі думки за межами людського розуміння. Бог не працює відповідно до людських переконань та уяви. Ти вважаєш, що всі слова й робота Божа знаходяться в Біблії, а поза Біблією нема нічого, але чи є цьому доказ у слові Божому? Ні. То хіба це йде не з людських переконань та уявлень? Коли Господь Ісус прийшов виконувати роботу, фарисеї не зважали на те, скільки істини промовляв Господь Ісус. Навпаки, вони чіплялися за Старий Заповіт, вважаючи, що слова й робота Господа Ісуса виходили за межі Біблії, а тому скористалися цим як приводом засудити Господа Ісуса, і врешті вчинили страхітливий злочин, розіп’явши Господа на хресті. Ми мусимо здобути урок із невдачі фарисеїв! Божі слова й робота ніколи не обмежуються якоюсь особою чи річчю, і тим більше Біблією. Бог завжди промовляє більше слів і виконує більше нової роботи відповідно до Свого плану управління та потреб спасіння людства. Тому, щоб визначити, чи Всемогутній Бог – це повернення Господа Ісуса, ми не можемо зважати, чи слова й робота Всемогутнього Бога виходять за межі Біблії. Ми повинні зважати, чи слова Всемогутнього Бога є істиною, і чи Всемогутній Бог може виконувати роботу спасіння людства, бо тільки Бог є правдою, дорогою й життям, і тільки Бог може спасти людство. Ти читала слова Всемогутнього Бога, і ти визнаєш авторитет і владу слова Всемогутнього Бога. Крім того, Його слова виявляють шестисотлітній Божий план управління, таїни Біблії, хто може увійти в Царство Небесне, а також майбутнє місце призначення людства. Нікому не відомі ці таїни істини, і тільки Бог може виявити їх…». Але ще до того, як я завершила своє спілкування, Фан Мінь перебила мене й не дозволила продовжувати. Я подумала: «Чи це тому, що я розумію так мало істини й моє спілкування незрозуміле?» Я хотіла, щоб Цзяїнь після того провела ще спілкування з Фан Мінь, та Фан Мінь не дозволила. Я дуже хвилювалася. Я не так довго вірила в Бога й розуміла мало істини, а Фан Мінь вірила в Господа більше 20 років, і я не могла вирішити її проблеми. Перед лицем таких труднощів мені захотілося відступити. Я подумала: «Якщо я таки не зможу проповідувати їй, то зупинюся. Це надто складно». Чим більше я думала, тим більше поринала в негатив, а дорогою додому я не відчувала жодної мотивації.

Пізніше на зборах брати й сестри довідалися про мій стан і прочитали мені уривок із Божого слова. «Що означає це слово “віра”? Віра – це справжнє переконання та щире серце, які мають бути в людей, коли ті не можуть чогось побачити чи торкнутися, коли Божа робота не узгоджується з людськими уявленнями, коли вона поза людською досяжністю. Це та віра, про яку Я говорю. Люди потребують віри під час тягот і очищення, а віра – це те, за чим іде очищення; очищення і віру не можна розділяти. Як би Бог не працював, у якому б оточенні ти не перебував, ти здатен гнатися за життям і шукати істину, і шукати знання про роботу Бога, і мати розуміння Його дій, і ти здатен діяти згідно з істиною. Робити так і значить мати справжню віру, і якщо ти так робиш, це показує, що ти не втратив віру в Бога. Ти можеш мати справжню віру в Бога, лише якщо ти здатен наполегливо шукати істину через очищення, якщо ти здатен по-справжньому любити Бога та не давати сумнівам щодо Нього рости в тобі, якщо незалежно від того, що Він робить, ти все одно втілюєш істину в життя, щоб догодити Богу, і якщо ти здатен шукати Його волю в глибинах і бути уважним до Його волі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти очищення»). Прочитавши слова Божі, сестра провела спілкування: «Якщо ми пасивні й відступаємо при труднощах у проповідуванні Євангелія, то це переважно тому, що ми не розуміємо волі Божої. Насправді, Бог дозволяє нам переживати ці труднощі, щоб удосконалити нашу віру, і щоб ми навчилися покладатися на Бога, і в той же час завдяки цим труднощам ми можемо озброїтися істиною й навчитися свідчити про роботу Бога». У ході її спілкування про Боже слово я зрозуміла, що у труднощах, які я переживала при проповідуванні Євангелія, були добрі наміри Бога. Бог використовував це, щоб удосконалити мою віру й допомогти мені зрозуміти більше істини. Та коли я зіткнулася з труднощами, замість покластися на Бога й шукати істину, як розвіяти переконання Фан Мінь і привести її до Бога, я застрягла у труднощах, хотіла відступити й відмовитися від цілі. Я не хотіла витрачати більше зусиль чи платити вищу ціну і зовсім не зважала на Божу волю. Коли мені відкрилися факти, я нарешті побачила, що зовсім не мала віри в Бога, і що мій духовний стан був мізерний. Я пригадала слова Бога: «І чим більше люди співпрацюють, чим більше вони домагаються досягнення стандартів Божих вимог, тим більшою є робота Святого Духа» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як пізнати реальність?»). Це правда, чим більше люди співпрацюють, тим більше роботи Святого Духа вони отримують. І хоча Фан Мінь вірила в Господа більше 20 років і добре знала Біблію, зі мною було слово Всемогутнього Бога. Слово Боже – це істина, яка може вирішити всі людські проблеми. Допоки я дійсно покладатимуся на Бога й платитиму ціну, Бог її просвітить.

Після цього я порадилася з тими, хто розумів істину, про переконання Фан Мінь, а мої брати й сестри допомогли мені підшукати відповідні уривки зі слова Божого. Потім я знову пішла додому до Фан Мінь і зачитала їй два уривки зі слова Всемогутнього Бога. «Чи потрібно застосовувати вчення до праці Божої? І чи повинен Бог діяти відповідно до провіщень пророків? Зрештою, що величніше: Бог чи Біблія? Чому Бог повинен діяти відповідно до Біблії? Чи може бути так, що Бог не має права перевершувати Біблію? Хіба Бог не може відійти від Біблії і зайнятися іншою роботою? Чому Ісус і Його учні не дотримувалися суботи? Якщо Він повинен був практикувати у світлі суботи і відповідно до заповідей Старого Заповіту, чому Ісус не дотримувався суботи після Свого приходу, а замість цього омив ноги, покрив голову, переломив хліб і випив вино? Хіба все це не відсутнє в заповідях Старого Заповіту? Якщо Ісус шанував Старий Заповіт, чому Він відступив від цих доктрин? Вам слід знати, що було першим – Бог чи Біблія! Як Господь суботі, чи не міг він також бути Господом Біблії?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»). «Якщо ти хочеш побачити роботу періоду Закону і побачити, як ізраїльтяни йшли дорогою Єгови, тоді ти повинен прочитати Старий Заповіт; якщо ти хочеш зрозуміти роботу періоду Благодаті, тоді ти повинен прочитати Новий Заповіт. Але як ти побачиш роботу останніх днів? Ти повинен прийняти керівництво Бога дня сьогоднішнього і приступити до роботи дня сьогоднішнього, адже це нова робота, і ніхто раніше не записував її в Біблії. Сьогодні Бог став тілом і вибрав інших обраних у Китаї. Бог діє в цих людях, Він продовжує свою роботу на землі і продовжує роботу, засновану на роботі періоду Благодаті. Сьогоднішня робота – це шлях, яким людина ніколи не ходила, і дорога, яку ніхто ніколи не бачив. Це робота, яка ніколи раніше не виконувалася – це остання Божа робота на землі. Таким чином, робота, яка ніколи не виконувалася раніше, не є історією, тому що тепер є тепер, і їй ще тільки належить стати минулим. Люди не знають, що Бог здійснив велику, нову роботу на землі і за межами Ізраїлю, що вона вже вийшла за рамки Ізраїлю і за межі провіщення пророків, що це нова і чудова робота за межами пророцтв, і нова робота поза Ізраїлем, а також робота, яку люди не можуть ані сприйняти, ані уявити. Як Біблія могла би містити безпосередні згадки про таку роботу? Хто міг би заздалегідь записати кожну деталь сьогоднішньої роботи, без упущення? Хто міг би записати цю більш могутню, більш мудру роботу, яка кидає виклик умовностям, у цій запліснявілій старій книзі? Сьогоднішня робота – це не історія, і тому, якщо ти хочеш іти новою дорогою сьогодення, тоді ти повинен відійти від Біблії, ти повинен вийти за рамки книг пророцтв або історії в Біблії. Тільки тоді ти зможеш правильно йти новою дорогою, і тільки тоді ти зможеш увійти в новий світ і нову роботу» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»). Прочитавши Божі слова, я поспілкувалася з нею: «Ти вважаєш, що оскільки слова й робота Всемогутнього Бога не представлені в Біблії, то Він не є Господом, що повернувся. Так ти зводиш Бога до Біблії, а це є обмеження Бога. Першим прийшов Бог чи першою прийшла Біблія? Чи існувала Біблія, коли Бог на початку створив небеса, землю та все на світі? Авраам не мав Біблії. Він не вірив у Бога відповідно до Біблії. Чи можна тоді сказати, що Авраам не вірив у Бога? Ми повинні зрозуміти, що Біблія – це лише історичний опис роботи Бога. Вона була створена після того, як Бог завершив Свою роботу, це було зібрання й версія пізніших авторів. Коли Господь Ісус прийшов виконувати роботу, Нового Заповіту не було. Люди читали тільки Старий Заповіт. Тільки через багато століть після роботи Господа Ісуса з’явилися Старий і Новий Заповіт. Це доводить, що Божі слова й робота були першими, а потім була написана Біблія. Такі факти. Бог з’являється і працює в останні дні, то як же Його слова й робота можуть бути записані в Біблії наперед? Якщо ми хочемо привітати Господа, ми повинні вийти за межі Біблії, шукати та вивчати теперішні слова й роботу Бога. Це єдиний спосіб іти стопами Бога!» Після того, як я поспілкувалася про це з Фан Мінь, вона, здається, трохи зрозуміла, та все ж була спантеличена і сказала: «Усе, що каже Всемогутній Бог, – правильно. Вірно й те, що Божа робота була спочатку, а Біблія – пізніше, я розумію, що Бог є більшим за Біблію. Але я десятиліттями читала Біблію і просто не можу від неї відмовитися. Я мушу далі продовжувати читати Біблію». А тоді Фан Мінь поставила мені кілька нових питань. Коли я їх почула, то спочатку трохи розгубилася. Я не знала, про який аспект істини проводити спілкування, щоб відповісти на її запитання. Повернувшись додому, я помолилася Богу, просячи в нього просвітління й наставництва. А потім я знову захотіла поспілкуватися з Фан Мінь. Одного разу я прийшла до Фан Мінь додому й побачила на підвіконні розкриту Біблію і книгу слів Всемогутнього Бога. Я зрозуміла, що хоч Фан Мінь казала, що не приймає цього, у глибині душі вона хотіла вивчати роботу Всемогутнього Бога, і я сповнилася надії щодо неї.

Пізніше Фан Мінь захворіла й потрапила в лікарню. Я відпросилася з роботи, щоб попіклуватися про неї і почитати їй слово Боже. Мій начальник побачив, що я часто відпрошуюся, тому він навмисно шукав приводу посварити мене. Спочатку я це зносила. Я знала, що хоч я і постраждаю трохи, але якщо Фан Мінь прийме істинний шлях, усе буде гаразд. Але після кількох читань слова Божого Фан Мінь досі не погоджувалася вивчати його. На той час я почала розчаровуватися. Мені здавалося, що я заплатила таку ціну, однак вона продовжувала відмовляти мені. Скільки ще мені треба проповідувати, щоб вона прийняла це? Що більше я думала, то більше втрачала надію, і то менше мені хотілося співпрацювати. Потім я прочитала у слові Божому: «Чи усвідомлюєш ти тягар на своїх плечах, своє доручення та свою відповідальність? Де твоє почуття історичної місії? Як ти належно служитимеш паном у наступному періоді? Чи маєш ти сильне почуття панування? Як би ти пояснив пана всього сущого? Чи справді він пан усіх живих істот і матеріальних речей у світі? Які плани ти маєш щодо поступу подальшої фази роботи? Скільки людей чекають, щоб ти став їхнім пастирем? Чи тяжке твоє завдання? Вони бідні, жалюгідні, сліпі й розгублені, плачуть у темряві – де лежить дорога? Як вони прагнуть, щоб світло, наче падаюча зірка, раптом зійшло та розігнало сили темряви, які гнобили людей стільки років. Хто може знати, до якої міри вони тривожно сподіваються та як тужать за цим і вдень, і вночі? Навіть у дні, коли повз промаює світло, ці люди у своєму глибокому стражданні залишаються ув’язненими в темній ямі без надії на звільнення; коли припиниться їхнє ридання? Страшна недоля тих крихких душ, яким ніколи не дарувалося відпочинку, і довго їх тримали отак, зв’язаних немилосердними путами та замерзлою історією. І хто почув звук їхнього плачу? Хто поглянув на їхній жалюгідний стан? Чи спадало тобі колись на думку, яке Боже серце згорьоване та тривожне? Як може Він витримати вид того, як невинне людство, що його Він створив Своїми власними руками, потерпає таку муку? Зрештою, люди – це жертви, яких було отруєно. І хоча людство вижило до сьогодні, хто б знав, що людство давно отруєне лихим? Чи ти забув, що ти – одна з його жертв? Чи ти не готовий із любові до Бога поборотися за спасіння тих, хто вижив? Чи ти не готовий присвятити всі свої сили тому, щоб відплатити Богу, який любить людство, наче Свою власну плоть і кров?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як ти мусиш ставитися до своєї майбутньої місії?»). Ми відчуваємо палке бажання Бога в Його словах. Для тих, хто живе під владою сатани й не навернувся до Бога, Бог почувається стурбованим і схвильованим, а Бог сподівається, що люди здобудуть спасіння в останні дні. Як людина, що прийняла Божу роботу в останні дні, я знала, що повинна привести тих, хто ще не прийшов до Бога, у Божий дім, щоб прийняти Боже спасіння. Це був мій обов’язок. У Період Благодаті багато людей було замучено за поширення Євангелія, але врешті-решт Євангеліє поширилося до найдальших куточків світу і стало відомим усім. Ще я пригадала Ноя, який побудував ковчег, щоб виконати Боже доручення. Протягом 120 довгих років, незважаючи на труднощі, насмішки й наклепи, з якими він стикався весь той час, він не здавався. Врешті-решт, він завершив Боже доручення і здобув Боже схвалення. Ной мав дуже сильну віру в Бога. І хоча я переживала труднощі у проповідуванні Євангелія і зазнавала страждань, вони були непорівнянні з ціною, яку впродовж століть платили святі. Я пригадала той день, коли мої брати й сестри проповідували мені Євангеліє. Я також постійно відкидала їх, і вони мусили проповідувати його мені кілька разів, доки я його не прийняла. А тепер, у випадку Фан Мінь, чому я не могла ставитися до неї з такою ж любов’ю, як вони до мене? Вона ще не розуміла істини і трималася за релігійні переконання, то хіба було не природно, що вона опиралася? Я не могла махнути на неї рукою лише тому, що зіткнулася з деякими труднощами. Щойно я це усвідомила, я щиро пошкодувала й заприсягла Богові: «Які б труднощі не стояли переді мною у проповідуванні Євангелія, я зроблю все можливе, щоб співпрацювати й поширювати Євангеліє». Це була моя відповідальність і мій обов’язок.

Далі я продовжувала піклуватися про Фан Мінь і читати їй слово Боже. Якось вона сказала мені: «Завдяки Божим словам, які ти читала мені тоді, я зрозуміла, що люди не мають обмежувати Бога лише тим, що в Біблії. Робота Бога завжди нова й ніколи не буває стара, і в Біблії міститься минула робота Бога. Якби Бог повернувся й робив усе, що описано в Біблії, то Божа робота б повторилася. Таким чином вона би втратила свій сенс. Тільки коли Бог робить нову роботу поза Біблією, дозволяючи людям пройти суд і очиститися на основі прийняття роботи Господа Ісуса з відкуплення, тільки тоді люди можуть по-справжньому спастися. Якщо я чіплятимуся за попередню роботу Бога, навіть якщо я читатиму Біблію все своє життя, я ніколи не здобуду правди й життя. Я мушу йти стопами Бога і прийняти Боже спасіння в останні дні». Коли я побачила, що Фан Мінь нарешті змінила свою думку, я дуже зраділа. Я також побачила, що Божі овечки слухають голос Бога. Незважаючи на те, наскільки їм заважає сатана чи які в них переконання, врешті-решт вони приймуть істину й постануть перед Богом. Після того Фан Мінь почала активно читати слова Божі й відвідувати збори, а сама вона поступово почала одужувати. Цзяїнь проводила багато спілкування щодо слова Божого, щоб допомогти Фан Мінь із труднощами й ідеями, і Фан Мінь швидко впевнилася в роботі Всемогутнього Бога в останні дні. Вона також сказала мені: «Коли ти раніше читала мені Боже слово, хоч я зовні й ігнорувала тебе, я насправді частково прислухалася й мені видавалося, що слова Всемогутнього Бога несуть істину, але боялася, що помиляюся, тому й не наважувалася прийняти її. Тепер я розумію й радо приймаю». Побачивши, що Фан Мінь впевнилася в роботі Бога, я дуже зраділа й була зворушена до глибини душі. Бог визначає мить, коли кожна людина повертається в Божий дім, а доки ми щиро покладаємося на Бога, ми можемо побачити діяння Бога. Пізніше Фан Мінь запропонувала поширити Євангеліє між своїми друзями і знайомими. Після певного періоду співпраці чотирнадцять осіб прийняли роботу Всемогутнього Бога в останні дні.

Цей досвід проповідування Євангелія дозволив мені направду побачити діяння Бога. У той період, хоча я зіткнулася з багатьма труднощами, а деколи була слабкою й відступала, я відчувала, як Бог використовує їхс, щоб удосконалити мою віру й любов, а також допомогти мені краще озброїтися істиною. Я також відчула, що покладатися на Бога і звертати погляд до Бога – це найбільша мудрість. А тепер я ще більш налаштована проповідувати Євангеліє і свідчити про Бога.

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Супутній контент

Роздуми про утискання оточуючих

Кілька років тому я практикувала написання пісень у церкві. Щойно розібравшись із цією роботою та вивчивши принципи, я почала досягати...

Залишити відповідь

Зв’язок із нами в Messenger