Флоренс (Індонезія)

У дитинстві я наслідувала своїх батьків у вірі в Господа. Пізніше я стала вчителькою та викладала християнство та мораль. Тепер я вчителюю в державній середній школі в Північній Суматрі. Одного вечора в березні 2020 року я зайшла на Ютуб – там я шукала проповіді, які могла б використати як приклади для своїх учнів. До глибокої ночі я передивилася десятки проповідей, але всі вони були старі, заяложені, їм бракувало світла. Подивившись їх, я занудьгувала. Але тоді я побачила християнський фільм «Який красивий голос». Цей фільм одразу привернув мою увагу. У відео я побачила деякі слова Всемогутнього Бога та почула спілкування про те, як Господь повертається – нічого з цього я не чула раніше. Раніше я дивилася якісь християнські фільми, але ніколи не бачила стрічки, яка б так мене вразила. Після того я подивилася ще один фільм під назвою «Боже ім’я змінилося?!». Він пробудив у мені допитливість, тож я додивилася до кінця. Того вечора я не змогла заснути – усе думала про побачене в фільмі. Чи справді Боже ім’я змінилося? Я справді хотіла знати. Чи це була просто байка, чи те, про що йшлося в фільмі, було істиною, і Бог справді повернувся? Чи прочитані ними слова були справді словами Бога? Якщо Бог повернувся і Його ім’я змінилося, хіба не буде жахливо, якщо я це пропущу? Я сильно прагнула знайти відповіді на ці запитання.

Пізніше через епідемію я мала працювати з дому, тож у мене було багато часу, щоб дивитися ці фільми онлайн. Я дуже тішилася, адже ніколи раніше не бачила таких якісних християнських фільмів. Я поділилася ними на своїй сторінці у Фейсбуці, щоб інші теж могли їх подивитися. У коментарях багато людей написали, що їм сподобалося, але також серед коментарів я побачила слова заперечення Церкви Всемогутнього Бога, а один пастир порадив мені не постити нічого про Церкву Всемогутнього Бога. Раніше я не знала, що всі ці відео публікувала Церква Всемогутнього Бога. Я помітила, лише коли мені вказав на це пастир. З цікавості я пошукала про Церкву Всемогутнього Бога в інтернеті і знайшла сайт «ЄВАНГЕЛІЄ ПРО СХОДЖЕННЯ ЦАРСТВА». Я почала переглядати сайт та побачила деякі слова Всемогутнього Бога. «У царстві незліченні творіння починають оживати та повертати собі свою життєву силу. Через зміни в стані землі також починають зміщуватися кордони між різними краями. Так Я пророчив: коли один край буде відділений від іншого й коли один край приєднається до іншого, настане час, коли Я потрощу всі нації на друзки. У цей час Я поновлю все творіння та наново поділю весь світ, і таким чином його впорядкую та перетворю старе на нове: такий Мій план і такі Мої труди. Коли всі нації та народи світу знову постануть перед Моїм престолом, Я візьму всі небесні щедроти та наділю ними людський світ, щоб завдяки Мені той світ повнився незрівнянними щедротами. Та поки старий світ продовжує існувати, Я обрушу Свій гнів на його нації, і відкрито проголошу по всесвіту Свої адміністративні постанови, і покараю всякого, хто їх порушить.

Коли я звертаю Своє обличчя до всесвіту, щоб говорити, усе людство чує Мій голос і так бачить усі труди, які Я звершив по всесвіту. А хто йде проти Моєї волі, тобто опирається проти Мене людськими ділами, той підпаде під Мою кару. Я візьму незчисленні зорі в небесах і створю їх наново, і завдяки Мені сонце й місяць будуть поновлені – небеса вже не будуть такі, як вони були, і незліченні речі на землі будуть поновлені. Усе довершиться через Мої слова. Численні нації в усесвіті будуть поділені наново та замінені Моїм царством, щоб нації на землі зникли навіки, а все стало царством, яке Мені поклоняється; усі нації на землі будуть знищені й більше не існуватимуть. З людських істот у всесвіті всі, хто належить дияволу, будуть винищені, і всі, хто поклоняється сатані, будуть повалені Моїм пекучим вогнем – тобто, крім тих, хто зараз у потоці, усе стане попелом. Коли Я покараю численні народи, то люди в релігійному світі різною мірою повернуться до Мого царства, завойовані Моїми трудами, бо побачать прихід Святого на білій хмарі. Усі люди будуть розділені за їхнім ґатунком і отримають кари, співмірні зі своїми діями. Усі ті, хто виступав проти Мене, загинуть; а що ж до тих, чиї справи на землі не стосувалися Мене, то вони за те, як виправдали себе, і надалі існуватимуть на землі під управлінням Моїх синів і Моїх людей. Я відкрию Себе незліченним народам і незліченним націям, і Своїм власним голосом Я прозвучу на землі, проголошуючи завершення Своєї великої роботи, щоб усе людство узріло його на власні очі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 26»). Ці слова сколихнули моє серце, і я відчула, як воно затріпотіло. Влада цих слів глибоко вразила мене. У них була велич, що не терпіла сумнівів. Я відчула, що ці слова мали владу й силу, і що жодна людина не могла б промовити цих слів, тож, здавалося, вони йшли від Бога. Це було відчуття, яке я не могла описати словами. Та водночас я була дещо спантеличена. Я подумала: «Усі актори в цих фільмах – китайці, то виходить, що ці фільми зняли китайці? Китай – це країна, якою керує атеїстична партія, а китайці зазвичай запалюють пахощі й поклоняються Будді та ідолам. Чи може Господь повернутися в Китаї? Чи справді ці слова є словами Бога?» Я була дуже збентежена. Чим більше збентеження я відчувала, тим більше я хотіла зрозуміти, що відбувається. Тож, скориставшись контактними даними, що наводилися на сайті, я зв’язалася з сестрою. Вона запитала мене, чи хотіла б я відвідати збори. Я сказала, що хочу дізнатися більше про слово та істину Всемогутнього Бога, тож вона допомогла мені приєднатися до онлайн-групи зборів, і також прочитала мені слова Всемогутнього Бога та поспілкувалася про таємниці втілення Бога та три етапи Божої роботи. Я уважно послухала її спілкування й знайшла відповіді на запитання, які мене бентежили, а також почула дивовижну добру звістку – Господь справді повернувся, і прийшов Він у втіленій плоті. Певне, Я була дуже схвильована. Але невдовзі мене знову потурбував пастир у релігії, він перешкоджав мені.

Пастир прислав мені слова осуду Церкви Всемогутнього Бога у Фейсбуці. Він сказав: «Церква Всемогутнього Бога – це єресь. Вони кажуть, що слова Всемогутнього Бога є словами Бога, але цих слів немає в Біблії. Як християнка ти маєш знати, що немає слова Божого поза Біблією. Негайно забирайся подалі від них!» Інші брати й сестри в тій групі також отримали повідомлення від пастиря. Деякі люди, з якими в мене раніше були добрі стосунки, покинули групу зборів, вислухавши пастиря, і порадили мені теж піти. Спершу я справді була збентежена. Я подумала: «Він пастир і знає про Біблію більше, ніж я. Може, те, що він каже, таки правда?» Отож, я хотіла з’ясувати, чи є Церква Всемогутнього Бога єрессю, чи ні. Я не повірила тому, що пастир так легко сказав, адже вже прочитала деякі слова Всемогутнього Бога, і відчувала, що ці слова справді були істиною. Ці слова мали владу й звучали, як Божий голос. Але ці слова й справді були поза Біблією, то що ж відбувалося? Я почала пошук із сестрою Ельзою з Церкви Всемогутнього Бога. Вона надіслала мені вірш із Біблії. Це був вірш 25 із розділу 21 Євангелія від Івана: «Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!» Сестра Ельза поспілкувалася зі мною, сказавши: «Із цього вірша ми бачимо, що слова та вчинки Господа Ісуса не повністю записані в Біблії. У той час апостол Іван був із Господом Ісусом, і він почув набагато більше слів Господа Ісуса, ніж записано в Біблії. Поміркуймо про це. Коли Господь Ісус працював, Він проповідував щонайменше три роки. Якщо він щодня говорив протягом години, скільки він мав би сказати за три роки? Набагато більше, ніж хтось міг би порахувати. Як Його слова можуть бути лише словами, записаними в Біблії? Насправді слова Бога в Біблії дуже обмежені. Це точно не все, що Бог сказав у той час. Це незаперечний факт. Пастир каже: “Немає жодного Божого слова поза Біблією”. Говорячи так, на що він спирається?» Я почула це й подумала: «Так, те, що сказав пастир, не відповідає фактам. Це помилка». Я читала Біблію, але ніколи не звертала увагу на цей вірш у Євангелії від Івана. Лише тоді я зрозуміла, що цей вірш уже каже нам, що не всі Божі слова є в Біблії. Тоді сестра Ельза надіслала мені ще кілька віршів із Біблії. Вона надіслала мені Івана 16:12–13: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам». І також надіслала мені кілька віршів із Об’явлення. «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7). «І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками. І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її? І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї. І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї. А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її» (Об’явлення 5:1–5). Після того, як ми прочитали біблійні вірші, сестра Ельза продовжила спілкування: «Слова Господа Ісуса дуже ясні: Він ще багато має сказати нам, але духовний стан людей того часу був надто слабким, щоб прийняти це, тому Дух істини прийде в останні дні, щоб привести нас до всієї істини. Це означає, що коли Господь Ісус повернеться, Він висловить більше істин і розкаже нам про прийдешнє. Це доводить, що Бог має нову роботу та слова поза Біблією. То як можуть люди казати: “Усі Божі слова є в Біблії, а поза Біблією немає жодного Божого слова чи роботи”? Хіба це не заперечення слова Божого?» Після її спілкування я зрозуміла, що пастир був неправий, коли обмежував Божі слова й роботу тим, що є в Біблії, і що Бог скаже більше слів в останні дні, набагато більше, ніж містить Біблія. В Об’явленні згадується, що ніхто не може відкрити або прочитати закритий сувій, тому сувій явно не Біблія, адже Біблію ми можемо читати щодня. Коли Господь Ісус повернеться, Він відкриє сувій і розповість його вміст. Це дало мені зрозуміти, що Бог буде говорити нові слова поза Біблією.

Потім ми прочитали деякі слова Всемогутнього Бога. «Те, що записано в Біблії, обмежене; воно не може представляти Божу роботу у всій її повноті. Усього в чотирьох Євангеліях менше ста глав, в яких описано кінцеве число подій, таких як та, коли Ісус проклинає фіґове дерево, три зречення Петром Господа, поява Ісуса учням після Його розп’яття і воскресіння, вчення про піст, вчення про молитву, вчення про розлучення, народження і родовід Ісуса, призначення Ісусом учнів і так далі. Однак людина цінує їх немов скарб, навіть порівнюючи з ними роботу сьогодення. Вони навіть вірять, що вся робота, виконана Ісусом протягом Його життя, мала лише певний обсяг, так, ніби Бог здатний зробити саме стільки і не більше. Хіба це не абсурд?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (1)»). «У той час Ісус тільки виголосив Своїм учням серію проповідей у період Благодаті, присвячених таким темам, як-от: як практикувати, як збиратися разом, як просити в молитві, як ставитися до інших тощо. Праця, яку Він виконував, була працею періоду Благодаті, і Він пояснював тільки те, яким чином учні і ті, хто слідував за Ним, повинні були практикувати. Він здійснював тільки працю періоду Благодаті, і не робив нічого, що стосується праці останніх днів. Коли Єгова встановив старозавітний закон у період Закону, чому Він тоді не здійснював роботу періоду Благодаті? Чому Він заздалегідь не роз’яснив роботу періоду Благодаті? Хіба це не допомогло б людині прийняти її? Він тільки пророкував, що народиться немовля чоловічої статі та прийде до влади, але Він не виконав заздалегідь роботу періоду Благодаті. У кожному періоді Божа праця має чіткі межі; Він виконує тільки роботу поточного періоду і ніколи не виконує наступний етап роботи заздалегідь. Тільки так Його праця, характерна для кожного періоду, може бути поставлена на перший план. Ісус говорив тільки про ознаки останніх днів, про те, як бути терплячим і як отримати спасіння, про те, як каятися і сповідатися, і про те, як нести хрест і переносити страждання; Він ніколи не говорив про те, як в останні дні людина повинна досягти входження, ані про те, як їй слід прагнути виконувати Божу волю. Отже, хіба не смішно шукати в Біблії Божу роботу останніх днів? Що ти можеш побачити, просто стискаючи Біблію в руках? Чи коментатор Біблії, а чи проповідник, – хто міг би заздалегідь передбачити сьогоднішню роботу?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як може людина, яка обмежила Бога у своїх уявленнях, отримати одкровення Бога?»). Слова Всемогутнього Бога дали мені зрозуміти, що Біблія – це просто історична книга. У ній описано два етапи роботи, виконаної Богом у період Закону та період Благодаті. Як Старий, так і Новий Заповіт були складені людьми через багато років після Божої роботи. Записи про Божу роботу з’явилися в Біблії вже після того, як Бог її виконав. Тож Божі слова та робота в останні дні не могли бути записані в Біблії завчасно. Якщо ми обмежуємо Бога Біблією й думаємо, що немає жодного Божого слова поза Біблією, це надзвичайно безглуздий погляд. Десятиліттями я вірила в Господа, але лише зараз зрозуміла, чим була Біблія! Тоді сестра Ельза продовжила спілкування. Вона сказала: «Бог є джерело життя, і Його слова – незчисленні та безмежні. Від створення до сьогодення Бог завжди говорив, працював, провадив, щоб забезпечити й спасти людей. Божа робота ніколи не була обмежена жодною людиною чи об’єктом, не кажучи вже про Біблію. Бог говорить нові слова й виконує нову роботу на основі Свого плану управління та потреб людини, а Його слова й робота ніколи не повторюються. У період Закону Бог Єгова оприлюднив закон, щоб керувати людьми на землі, і сказав багато слів. Але в період Благодаті Господь Ісус проповідував шлях покаяння, працював, щоб викупити людство, і багато говорив. Ці слова не записані в Старому Заповіті – вони зовсім поза ним. Всемогутній Бог прийшов в останні дні, щоб висловити істину на основі роботи Господа Ісуса, щоб виконати роботу суду, починаючи з дому Божого, яка повністю очищає й спасає людство від гріха та його рабства, і щоб привести людей у Боже Царство. Це новий і вищий етап роботи, щось таке, що неможливо записати в Біблії заздалегідь. Якщо ми сліпо використовуємо Біблію для оцінки та обмеження Божої роботи, тоді ми стаємо людьми, які протидіють Богу, так само, як фарисеї, які чинили опір Господу Ісусу. Вони вперто трималися за писання, шалено засуджували й чинили опір Господу Ісусу за Його слова та роботу поза межами Старого Заповіту, і нарешті прибили Господа Ісуса до хреста. Це була така трагедія!» Тоді ми прочитали ще два уривки слова Всемогутнього Бога. «Іудейські фарисеї використали закон Мойсея, щоб засудити Ісуса. Вони не прагнули сумісності з Ісусом того часу, але дотримувалися закону настільки старанно та буквально, що після звинувачення Його у тому, що Він не дотримується закону Старого Заповіту та не є Месією, вони зрештою прибили невинного Ісуса цвяхами до хреста. У чому була їхня сутність? Хіба не в тому, що вони не прагнули шляху сумісності з істиною? Вони були одержимі кожним словом Святого Писання, не звертаючи уваги ні на Мою волю, ані на кроки й методи Моєї роботи. То були не люди, які прагнули істини, а люди, які неухильно трималися слів; то були не люди, які вірили в Бога, а люди, які вірили в Біблію. По суті, вони були сторожовими псами Біблії. Щоб захистити інтереси Біблії, відстояти гідність Біблії та зберегти репутацію Біблії, вони зайшли так далеко, що прибили милосердного Ісуса до хреста. Це вони зробили лише заради того, щоб захистити Біблію, і заради підтримання статусу кожного слова Біблії в серцях людей. Тому вони вважали за краще відцуратися від свого майбутнього та жертви за гріх, щоб засудити на смерть Ісуса, який не відповідав доктрині Святого Писання. Чи не були вони всі лакеями всіх без винятку слів Святого Писання?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви повинні шукати шлях сумісності з Христом»). «Зрештою, що величніше: Бог чи Біблія? Чому Бог повинен діяти відповідно до Біблії? Чи може бути так, що Бог не має права перевершувати Біблію? Хіба Бог не може відійти від Біблії і зайнятися іншою роботою? Чому Ісус і Його учні не дотримувалися суботи? Якщо Він повинен був практикувати у світлі суботи і відповідно до заповідей Старого Заповіту, чому Ісус не дотримувався суботи після Свого приходу, а замість цього омив ноги, покрив голову, переломив хліб і випив вино? Хіба все це не відсутнє в заповідях Старого Заповіту? Якщо Ісус шанував Старий Заповіт, чому Він відступив від цих доктрин? Вам слід знати, що було першим – Бог чи Біблія! Як Господь суботі, чи не міг він також бути Господом Біблії?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»). Вона продовжила своє спілкування: «Пастирі та пресвітери схожі на фарисеїв, які чинили опір Господу Ісусу. Вони сліпо поклоняються Біблії й ставляться до Біблії, як до Бога. Вони завжди захищають книгу, але ніколи не шукають слідів Бога, і ніколи не слухають, щоб зрозуміти, чи це голос Бога. Вони бачать, що слова та робота Всемогутнього Бога не записані в Біблії, тому несамовито засуджують, чинять опір і намагаються перешкодити людям досліджувати істинний шлях. Хіба вони не сучасні фарисеї? Вони не розуміють, що Біблія є просто записом минулої роботи Бога, книгою, яку мають прочитати віруючі в Бога, але Біблія не може представляти Бога, а також не може працювати від імені Бога для спасіння людей. Якщо люди вірять у Бога, але дотримуються лише Біблії та Божих слів і роботи в минулому, вони не можуть здобути істину й життя. Найголовніше – це йти в ногу з Богом і приймати роботу суду Всемогутнього Бога, щоб звільнити нас від гріха. Тільки тоді ми зможемо увійти в Боже Царство. Усі істини, висловлені Всемогутнім Богом, є словами Святого Духа до церков. Тільки ці слова можуть повністю очистити й спасти людей, і тільки це – шлях до вічного життя, що Бог дарує людям в останні дні. Якщо ми не зможемо встигати за цим етапом роботи, Бог покине й відкине нас, нас спіткають лиха й покарання». Я відчувала, що багато отримала зі спілкування сестри. Щойно я отримала об’єктивне розуміння Біблії, я більше не почувалася стурбованою. Із цього я зрозуміла, що щоразу, коли Бог з’являється та працює, релігійні лідери опираються Богові та стають ворожими до Нього. Захищаючи власні інтереси, вони створюють усілякі хибні аргументи, щоб засудити Божу роботу й не дати людям прийняти істинний шлях. Якщо ти не розумієш істини й не вмієш розрізняти, їхня брехня обдурить тебе, ти підеш за ними, опираючись Богові та відкидаючи Його, і втратиш Боже спасіння, що дуже трагічно. Я сказала собі: «Я маю спорядитися істиною й навчитися проникливості. Я не хочу відкидати Бога».

Близько місяця потому ще один пастир почав надокучати мені повідомленнями у Месенджері та Вотсапі. Він писав: «Господь Ісус народився дві тисячі років тому, що здійснило біблійне пророцтво. Тепер ти кажеш, що Господь повернувся як жінка. Чи є в Біблії якесь пророцтво про те, що Господь прийде як жінка? Неможливо, щоб Господь прийшов втіленим, а тим більше, щоб Він прийшов у жіночому тілі. Всемогутній Бог, у якого ти віриш, є людиною». Водночас ще два інших пастирі разом накинулися на мене. Вони судили й засуджували, говорили, що моя віра – помилкова. Я сказала їм, що ми не можемо визначати Бога. Сутність Бога – це Дух. Він став плоттю й прийняв форму людини лише тому, що цього вимагала Його робота. Ми віримо у Всемогутнього Бога, тому що Він має божественну сутність Бога й може висловити істину, а не через Його тілесне явлення.

Також я шукала з сестрою Ельзою, а вона спілкувалася зі мною: «Багато пророцтв у Біблії говорять про втілення Бога як Сина Людського в останні дні, такі як “прихід Сина Людського”, “Син Людський з’явиться” і “Син Людський приходить”. Тепер Всемогутній Бог прийшов, щоб висловити істину й виконати роботу суду в останні дні, що повністю виконує ці пророцтва. Бог приходить як жінка в останні дні, що справді суперечить людським уявленням, але чим менше робота Бога узгоджується з нашими уявленнями, тим більше вона містить таємниці й тим більше вона є значущою. Якими є істини й таємниці Божого втілення як жінки? Прочитаймо слово Всемогутнього Бога й дізнаємося». Коли моя сестра закінчила, вона прислала мені Боже слово. «Кожен етап праці, виконаної Богом, має своє практичне значення. Тоді, коли прийшов Ісус, Він прийшов у вигляді чоловіка, а коли Бог приходить цього разу, Він має вигляд жінки. Із цього ви можете бачити, що Боже створення і чоловіків, і жінок може бути корисним у Його роботі, і у Нього немає відмінності за ознакою статі. Коли приходить Його Дух, Він може зодягтися в будь-яке тіло, яке забажає, і це тіло може представляти Його; будь то тіло чоловіка або жінки, воно може представляти Бога, доти, доки воно є Його втіленою плоттю. … У Бога немає розрізнення за статтю. Він робить Свою роботу так, як Йому хочеться, і, виконуючи Свою роботу, Він не підпадає під жодні обмеження, а є особливо вільним. Однак кожен етап роботи має своє практичне значення. Бог двічі ставав тілом, і само собою зрозуміло, що Його втілення в останні дні – це останній раз. Він прийшов, щоб відкрити всі Свої діяння. Якби на цій стадії Він не став тілом, щоб особисто звершувати працю, маючи людей за свідків, людина назавжди залишилася б прихильником уявлення про те, що Бог – тільки чоловік, а не жінка. До цього все людство вірило в те, що Бог може бути лише чоловіком, а жінка не може називатися Богом» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»). «Якби Бог прийшов у плоті тільки як чоловік, люди визначили б його як чоловіка, як Бога чоловіків, і ніколи б не повірили, що Він – Бог жінок. Тоді чоловіки вважали б, що Бог тієї ж статі, що й чоловіки, що Бог – глава чоловіків, але як тоді бути з жінками? Це несправедливо; хіба це не упереджене ставлення? Якби це було так, то всі ті, кого спас Бог, були б такими ж чоловіками, як Він, і жодна жінка не була б спасенною. Коли Бог творив людей, Він створив Адама і Єву. Він створив не тільки Адама, але створив чоловіка і жінку за Своїм образом. Бог – не тільки Бог чоловіків, але і Бог жінок» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»). Сестра Ельза продовжила спілкування, сказавши: «Бог є Дух, але коли Він втілюється як Син Людський, Він має прийняти людську форму зі статтю. Вперше Бог утілився як чоловік, а в останні дні Він стає жінкою. Так він дає людям краще зрозуміти Бога та вчить не обмежувати Його. На початку Бог створив людей за своєю подобою – не лише чоловіка, але й жінку. Отже, втілений Бог може бути як чоловіком, так і жінкою. Якщо втілений Бог завжди буде чоловіком, тоді люди завжди визначатимуть Бога як чоловіка й помилково вважатимуть Бога Богом чоловіків, віритимуть, що Бог спасає лише чоловіків, а не жінок. Хіба це не хибне розуміння Бога? В очах Бога чоловік і жінка рівні. Бог спасає і чоловіків, і жінок, тому що і чоловіки, і жінки створені Богом. Незалежно від того, чи Бог втілюється як чоловік чи жінка, Він усе одно є Богом, і Божа сутність ніколи не зміниться, і Він все ще може висловлювати істину й завершити роботу зі спасіння людства. Ми не можемо заперечувати втілення, появу та роботу Бога тільки тому, що Бог втілюється як жінка».

Пізніше я прочитала деякі слова Всемогутнього Бога, які освітлили моє серце. Всемогутній Бог говорить: «Не тримайтеся за свої думки щодо “неможливого”! Що більше люди думають, що щось є неможливим, то більша ймовірність, що воно станеться, тому що Божа мудрість ширяє вище небес, Божі думки вищі за людські думки, а Божа робота виходить за межі людського мислення та уявлень. Що більше щось є неможливим, то більше у ньому істини, яку можна шукати; що більше щось лежить за межами понять і уяви людини, то більше воно містить Божої волі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»). «Боже з’явлення неможливо узгодити з людськими уявленнями, і тим більше Бог не може з’являтися за велінням людини. Здійснюючи Свою роботу, Бог приймає Свої власні рішення та складає Свої власні плани; більше того, у Нього Свої власні цілі та Свої власні методи. Яку б роботу Він не виконував, у Нього немає потреби обговорювати це з людиною чи шукати її поради, не кажучи вже про те, щоб повідомляти кожну людину про Свою роботу. Це Божий характер, який, крім усього, має бути визнаний кожним. Якщо ви бажаєте бути свідками Божого з’явлення, бажаєте йти по Божих стопах, то вам найперше необхідно відійти від своїх власних уявлень. Ти не повинен вимагати, щоб Бог зробив те чи інше, і тим більше тобі не слід ставити Його у свої власні рамки чи обмежувати Його своїми власними поняттями. Натомість тобі слід наполегливо запитувати себе, як варто шукати Божі сліди, як потрібно приймати Боже з’явлення та як потрібно підкорятися новій Божій роботі – ось що повинна робити людина. Оскільки людина не є істиною й істиною не володіє, їй слід шукати, приймати та коритися» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»). Сестра Ельза нагадала мені: «Якщо подивитись у минуле, Божа робота часто не відповідає людським уявленням. Якщо люди не шукають істини, їм дуже легко чинити опір Богові. Наприклад, Господь Ісус прийшов і народився в яслах. Чи відповідало це людським уявленням? Господь Ісус був із Назарета, і його не називали Месією. Чи це відповідало уявленням людей? Господь Ісус був Богом, але Він не входив у храм і не дотримувався Шабату, і Його вистежили й прибили до хреста. Чи це відповідало людським уявленням? Багато що в появі й роботі Господа Ісуса не відповідало уявленням людей. Отже, чи можемо ми сказати, що Господь Ісус не є Богом? Ні. Господь Ісус був явленням Бога, приходом Месії. Тоді чому так багато людей не пізнало Його, засуджувало й чинило Йому опір? Чи не тому, що люди використовують свої переконання та уявлення, щоб оцінити Бога? Усі фарисеї казали, що Господь Ісус був Назореєм, сином теслі, а не Богом. Зрештою вони розіп’яли Господа Ісуса, були прокляті та покарані Богом. Сьогодні релігійні пастирі та пресвітери визначають межі Бога на основі своїх переконань та уявлень, заперечуючи та опираючись роботі Всемогутнього Бога. Це повторення помилок фарисеїв і розп’яття Бога – знову. Бог є Творцем, і Він працює за Своїм планом без жодних обмежень. Незалежно від того, що робить Бог, Він має Свою мудрість, і ми не можемо використовувати свої переконання та уявлення, щоб обмежувати, де Бог має працювати або в який спосіб Він має з’явитися. Наше ставлення до Бога має проявлятися лише в послуху. Послух означає прийняття Божих слів і роботи, а також розуміння Бога через Його слова й роботу замість використання наших переконань та уявлень для визначення та обмеження Бога й розмов про те, що Бог не може зробити те чи інше – це надто ірраціонально».

Тоді сестра Ельза прочитала мені ще два уривки з Божого слова. «Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). «Коли Бог стає плоттю, Він просто сходить із небес у ту чи іншу плоть. Саме Його Дух сходить у плоть, через яку Він здійснює роботу Духа. Саме Дух виражається у плоті, і саме Дух здійснює Свою працю в плоті. Праця, яка здійснюється у плоті, повністю представляє Дух, а плоть існує заради праці, але це не означає, що образ плоті замінює істинний образ Самого Бога; це не мета або значущість того, що Бог став плоттю. Він стає плоттю тільки для того, щоб Дух міг знайти місце для проживання, яке відповідає Його праці, щоб краще звершувати Свою роботу в плоті, щоб люди могли бачити Його справи, розуміти Його характер, чути Його слова і знати чудо Його праці. Його ім’я представляє Його характер, Його робота представляє Його особистість, але Він ніколи не говорив, що Його поява в плоті представляє Його образ; це просто людське уявлення» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»). Вона продовжила своє спілкування: «Немає значення, чи є втілення Бога чоловіком чи жінкою, і неважливо, як Він виглядає. Важливо, чи те, що Він говорить, є істиною, чи виявляє Він Божий характер і чи виконує Він роботу зі спасіння людства. Ось що важливо. Наприклад, якщо ми йдемо до лікаря, коли хворіємо, ми зосереджуємося на тому, чи може лікар вилікувати нашу хворобу; для нас неважливо, чи це жінка, чи чоловік. Якщо ми скажемо, що тільки чоловіки-лікарі можуть лікувати хвороби, а жінки-лікарки – ні, хіба це не безглуздо? Тому, поки Він може висловлювати істину й виконувати роботу зі спасіння людства, Він є втіленим Богом». Але релігійні пастирі не прислухаються до голосу Бога й не досліджують істинний шлях, і коли вони чують, що Бог втілився як жінка, вони заперечують і засуджують це, а ще поширюють уявлення, щоб завадити людям вітати Господа. Це жахлива помилка. Я заблокувала всіх людей, які намагалися мені перешкодити, включаючи пастиря та пресвітерів моєї першої церкви, щоб вони мені не заважали. Я твердо вірила, що вітаю Господа, і як би пастир і пресвітери не заважали мені, я йтиму за Всемогутнім Богом.

Із квітня 2020 року ми з дочкою перестали ходити до церкви. Через два місяці мене знову почав турбувати пастир церкви. Спочатку він прийшов до мене додому, щоб переконати мене не відвідувати зібрання Церкви Всемогутнього Бога, кажучи, що зустрічей у його церкві достатньо. Він також сказав моєму чоловікові, що я пішла неправильним шляхом і маю повернутися. Він навіть намагався підбурити мого сина, щоб той перешкодив мені вірити у Всемогутнього Бога. Мій чоловік та діти були проти підходу пастиря. Мої діти сказали, що я проповідувала їм Євангеліє, і що я часто говорила з ними про віру в Бога, тож усі вони вважали, що я вирішила вірити у Всемогутнього Бога, ретельно це обдумавши. Пізніше пресвітери погрожували мені: говорили, що якщо я не ходитиму до церкви, мене виженуть, а брати й сестри мене відкинуть. Я рішуче сказала: «Навіть якщо церква мене вижене, я все одно віритиму у Всемогутнього Бога». Пізніше вони розповіли керівництву моєї школи про мою віру у Всемогутнього Бога, сподіваючись, що в школі зі мною розправляться, але директор проігнорував їх. Я подумала про те, що сказала мені сестра Ельза, що істина завжди відкидається й засуджується релігійним світом. Дві тисячі років тому Господь Ісус висловив істину, щоб викупити людство, і Він був засуджений і відкинутий юдаїзмом, а особливо – релігійними лідерами, первосвященниками, книжниками та фарисеями. Вони нападали на Господа Ісуса й паплюжили Його, щоб зберегти своє становище та доходи, обманювали й заважали людям іти за Господом. Усі вони були антихристами, які противилися Богу й губили людей. Сьогодні більшість пастирів і пресвітерів у релігійному світі такі ж, як фарисеї в юдаїзмі. Щоб захистити своє становище та доходи, вони несамовито засуджують і опираються появі та роботі Всемогутнього Бога, і намагаються перешкодити віруючим досліджувати істинний шлях. Вони – теж антихристи, викриті Богом. Тоді я подумала про те, що Господь Ісус сказав, коли прокляв фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15). Релігійні пастирі та пресвітери знають, що слова Всемогутнього Бога є істиною, але не приймають їх. Вони хочуть насолоджуватися поклонінням і пожертвами людей, тому, щоб зберегти своє становище, вони не дають нам вітати Господа й увійти в Боже Царство. Так чинять антихристи. Усі вони – демони, що руйнують людські душі, і всі вони будуть прокляті Богом, а ті, хто слідує за ними, також відправляться до пекла й будуть покарані.

Хоча пастирі та пресвітери досі часто тривожать і турбують мене, незалежно від того, які омани вони поширюють, мене це більше не зачіпає, адже я знаю, що слова, висловлені Всемогутнім Богом, є істиною, і що це шлях вічного життя, що очищає й спасає людей. Кожен, хто щиро прагне шукати явлення Бога, має лише прочитати слова Всемогутнього Бога, і він розпізнає голос Бога й повернеться до престолу Всемогутнього Бога. Дякувати Богу!