Чи вся Біблія дана за натхненням Божим?

29 Грудня, 2022

Чжао Гуан (Китай)

У 1998 році мій двоюрідний брат Ян прийшов до мене, щоб поділитися Євангелієм Господа Ісуса. Він приніс мені Біблію та сказав, що вся Біблія натхнена Богом, що все в ній є слово Боже, і що в ній міститься шлях до Царства Божого та вічного життя. Почувши, що я можу отримати вічне життя, я відразу ж зацікавився, і потім читав Біблію, коли мав час. Невдовзі я дізнався, що Господь Ісус був Відкупителем людства, та прийняв Його. Оскільки я палко прагнув до пошуку Бога, пізніше я став співробітником, почав поширювати Євангеліє та проповідувати в церкві. Я твердо вірив, що Біблія є основою й керівництвом для моєї віри.

Через кілька років церква почала занепадати, і відчувати роботу Святого Духа ставало дедалі важче. Більшість віруючих були пасивними та слабкими, їхня віра охолонула, а багато хто навіть повернувся до світського життя. Дивлячись на все це, я відчував неспокій та безпорадність, і слабкість охоплювала моє серце. Невже Господь покинув нас? Але щоразу, згадуючи про сказане Господом: «Хто витерпить аж до кінця, той буде спасений» (Матвія 10:22), я вірив, що Господь не буде погано поводитися з тими, хто йшов за Ним із щирим серцем, та незмінно присвячував себе Господу. Я часто молився у своєму серці та просив Господа зміцнити нашу віру. Саме в той час з’явилася церква під назвою Східна Блискавка. Вони свідчили, що Господь уже повернувся, висловлює істини та виконує роботу суду в останні дні. Багато братів та сестер у Господі перейшли до Східної Блискавки. Я чув їхнє спілкування про те, що Біблія містить слова як Бога, так і людей, та не міг цього прийняти. У Біблії ясно говориться: «Усе Писання Богом надхнене» (2 Тимофію 3:16). Усе в Біблії є словом Божим, пастирі та пресвітери завжди говорять про це. То хіба те, що каже Східна Блискавка, не суперечить Біблії й не зраджує Господа? Через це я був категорично проти Східної Блискавки. З того часу на більшості наших зборів ми обговорювали, як захиститися від Східної Блискавки та стримати її, і як уберегти церкву від втрати пастви. Щоб люди зі Східної Блискавки не крали нашу паству, я сказав своїм братам та сестрам: Біблія повністю натхнена Богом, і вона містить усі слова Божі. Якщо ми віримо в Бога, то не можемо відходити від Біблії. Це було б єрессю. Кажучи це, я сподівався перешкодити дослідженню ними роботи Всемогутнього Бога в останні дні, але вони продовжували приймати Всемогутнього Бога.

Якось, повернувшись додому після церковних зборів, я побачив, що моя дружина місить тісто, а поряд із нею сидить жінка років шістдесяти із книгою в руці та розмовляє з нею. Я одразу здогадався, що ця жінка вірить у Всемогутнього Бога, моє обличчя похмурніло і я сказав: «Ви заперечуєте Біблію та відмовляєтеся від неї, але все ж таки стверджуєте, що вірите в Бога? Забирайтеся звідси!» Літня сестра терпляче сказала мені: «Брате, не переймайся. Не роби поспішних висновків. Ми також раніше читали Біблію та думали, що вірш “Усе Писання Богом надхнене” (2 Тимофію 3:16), означає, що всі слова в Біблії є словами Бога. І тільки згодом ми зрозуміли, що це не так». «Які у вас є докази?», зневажливо спитав я. Сестра відповіла: «Наприклад, у Євангелії від Луки сказано: “Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова” (Луки 1:1–2). Чи не означає це, що Євангеліє від Луки було написане Лукою на основі власного досвіду? Лука просто записав деякі факти, які він бачив та чув на той час. Ця книга написана людиною, то як ми можемо говорити, що це все слова Божі? Те, що натхнено Богом, не повинно бути пережито людиною, та його не можна поєднувати з людськими ідеями. Це зовсім різні речі». Я був трохи спантеличений цими словами сестри: справді, є різниця між словами, натхненими Богом, і тим, що пишуть люди на основі побаченого й почутого ними. Я не знайшов у її словах нічого хибного. Я зітхнув, скоса глянув на сестру та подумав: «Вона стара та не виглядає занадто освіченою, але вона дуже прониклива. Неймовірно!» Я не відразу зміг придумати, що відповісти на її слова, і почервонів. Я боявся, що мене введуть в оману, якщо я продовжуватиму слухати те, що вона говорить, тому кашлянув і сказав: «Досить, у нас різні переконання. Не приходьте сюди більше». Сказавши це, я виштовхав сестру за двері. Побачивши її щирий погляд та тендітну постать на зимовому вітрі, я відчув різкий укол у серці. Я не знав, що це за почуття. Але я пам’ятав, що всі слова в Біблії – від Бога, а все інше не є вірою в Бога. Те, що вони проповідують, виходить за межі Біблії, але вони прийшли до нашої церкви, щоб викрасти овець. Я не міг слухати те, що вони проповідують, і мав твердо стояти на своєму. Після цього я, як і раніше, був спокійний у своїх думках і діях та не шкодував сил на «захист» пастви. Незважаючи на це, я нервував кожного разу, коли бачив когось із Церкви Всемогутнього Бога. Їхнє спілкування мало сенс, і його було важко спростувати. Залишалося лише зайняти жорстку позицію: не слухати їх, не читати їхні книги та не спілкуватися з ними.

Не встиг я обернутися, як настав початок осені 2004 року. Мій двоюрідний брат Ян зателефонував мені та сказав, що я потрібний йому для чогось термінового. Я прибіг до нього, кузен представив мені брата Вана Чуаньяна. Сказав, що Чуаньян – проповідник, і хотів говорити про наше розуміння Господа. Я з радістю погодився, і привітавшись, мій двоюрідний брат дав мені Біблію, а також дві товсті книги у твердій палітурці. На обкладинці я побачив заголовок «Слово являється у плоті». То були книги Східної Блискавки! Я схопився на ноги та спитав: «Яне, ти прийняв Східну Блискавку?» Мій двоюрідний брат посміхнувся й сказав: «Це так. Я запросив тебе сюди сьогодні, бо хотів поговорити з тобою. Я сподіваюся, що ти зацікавишся роботою Всемогутнього Бога в останні дні». У цей момент я згадав, як пастирі та пресвітери завжди казали, що Біблія повністю натхнена Богом і містить усі Божі слова. Вчення Східної Блискавки виходить за межі Біблії, воно розходиться із Господнім вченням. За жодних обставин ми не повинні цього слухати. Найбільш правильною реакцією буде уникати цього. Тож я послався на те, що мені потрібно було дещо зробити вдома. Мій двоюрідний брат спокійно сказав: «Чому ти втікаєш щоразу, коли бачиш когось, хто вірить у Всемогутнього Бога? Якщо ти знаєш істину, чому боїшся бути введеним в оману? Якщо ти вже тут, чому б тобі не заспокоїти своє серце та не присвятити трохи часу пошуку?» Мені залишалося тільки повернутися на своє місце, але мій розум був сум’ятний: Як мені вчинити у цій ситуації сьогодні? Я мовчки звернувся до Господа у своєму серці: «О Боже! Я довіряю цю ситуацію Тобі. Будь ласка, захисти та веди мене». Потім мій двоюрідний брат узяв книгу «Слово являється у плоті» та прочитав уривок зі слів Всемогутнього Бога. «Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками; більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та бездумними. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають бути принаймні смиренними та благоговійними. Ті, хто чув правду, але все ж нехтує нею, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, перейняті пихою. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні мати розсудливість і приймати правду. Може, почувши про дорогу істини та прочитавши слово життя, ти тепер віриш, що лише одне з 10 000 тих слів відповідає твоїм переконанням і Біблії, і тоді ти мусиш і далі шукати в тому 10 000-му слові. Я все одно раджу тобі впокоритися, не бути самовпевненим і не занадто високо підноситися. З таким мізерним благоговінням перед Богом у твоєму серці ти здобудеш більше світла. Якщо ти ретельно вивчиш ці слова та знов і знов їх обмірковуватимеш, то зрозумієш, чи є в них істина і чи є в них життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю наново»). Я сидів, не подаючи виду, але насправді слова з книги справили на мене сильне враження. Усі ці вимоги відповідали словам Господа Ісуса. Господь сказав: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне» (Матвія 5:3). Ті, хто вірить у Бога, мають упокоритися та шукати. Я сліпо засуджував та судив Східну Блискавку, не обтяжуючи себе пошуком чи дослідженням. Я був страшенно зарозумілим та самовдоволеним. Я відчув себе винним і подумав про себе: «У цих словах є щось особливе, вони схожі на вчення Господа. А раптом ці слова справді були вимовлені Господом, що повернувся?» Я також згадав усі випадки, коли спілкувався з людьми з Церкви Всемогутнього Бога: Вони були гідними та чесними, вони з любов’ю поширювали Євангеліє, були терплячими, а їхні пояснення були повністю обґрунтованими та переконливими. Як вони могли досягти цього самі, без роботи Святого Духа? Це показало, що шлях Всемогутнього Бога, безперечно, є особливим. Якщо Всемогутній Бог є Господом Ісусом, який повернувся, а я не шукаю, чи не втрачу я шанс зустріти пришестя Господа й чи не буду зрештою відкинутий Ним? Я подумав: «Я маю забути про свою впертість. Чому б мені сьогодні не спробувати з’ясувати, чи справді Господь прийшов, чи ні? Тоді я досягну ясності». Я трохи подумав, а потім рішуче сказав: «Слова, які ви прочитали, безумовно, добрі та дуже важливі. Але я не розумію. Біблія є каноном християнства. Протягом більш ніж двох тисяч років релігійний світ завжди вірив, що Біблія повністю натхнена Богом, і все записане в Біблії є словом Божим, тому Біблія представляє Господа. Я приймав це за істину всі роки, коли був християнином, а тепер ви кажете, що Біблія містить слова не лише Бога, а й людей. Хіба це не суперечить Біблії? Це – зречення від Господа, відвертання від Нього та огидне богозневажання!» Чуаньян терпляче сказав: «Чи відповідає дійсності твердження, що Біблія повністю натхнена Богом? Які слова Господа підтверджують це?» Це питання відібрало мені мову. Правильно. Ці слова були сказані Павлом, а не Господом Ісусом. Чуаньян сказав: «Господь Ісус ніколи не казав, що Біблія була повністю натхнена Богом, і Святий Дух також не свідчив про це. Те, що сказав Павло, відображає лише його власне розуміння Біблії та абсолютно не представляє Бога». Я не міг вимовити ані слова. Він мав рацію. І Чуаньян продовжив: «Павло сказав: “Усе Писання Богом надхнене” (2 Тимофію 3:16). Говорячи “писання”, він насправді мав на увазі всю Біблію чи лише її частину?» Я подумав: «Звичайно, він мав на увазі всю Біблію». І Чуаньян продовжив: «Насправді Павло написав друге послання до Тимофія більш ніж через 60 років після пришестя Господа, коли Новий Заповіт ще не був укладений, а був лише Старий Заповіт. Через понад 90 років після пришестя Господа Іван записав видіння, дані йому на острові Патмос, і згодом це стало Книгою Об’явлення. Через 300 років після пришестя Господа релігійні лідери з різних країн зібралися в Нікеї та обрали чотири Євангелія, а також кілька інших послань з великої кількості писань апостолів, і, разом з Об’явленням Івана, склали з них Новий Заповіт. Після цього вони об’єднали Старий та Новий Заповіти в одну книгу, що і є тим Старим та Новим Заповітом, який ми читаємо сьогодні. Новий Заповіт був укладений після 300 р. н.е., а Павло написав 2 Тимофію після 60 р. н.е., тобто більш ніж за 200 років до того, як було укладено Новий Заповіт. Звідси ми бачимо, що коли Павло сказав: “Усе Писання Богом надхнене”, писання, яке він мав на увазі, не включало Новий Заповіт». Почувши це, я міг тільки кивнути й сказати: «Якщо Писання, про яке говорив Павло, не включало Новий Заповіт, то він, певне, мав на увазі Старий Заповіт». Чуаньян сказав: «Це так, але навіть Старий Заповіт не був повністю натхнений Богом. Це стане зрозумілим, коли ми прочитаємо слова Всемогутнього Бога».

Всемогутній Бог говорить: «Ти повинен знати, скільки частин включає в себе Біблія; Старий Заповіт містить книги Буття, Вихід…, а також книги пророцтв, які написали пророки. Зрештою, Старий Заповіт закінчується книгою Малахії. … Ці книги пророцтв сильно відрізнялися від інших книг Біблії; це були слова, сказані або написані тими, кому був даний Дух пророцтва – тими, хто отримав видіння або голос від Єгови. Крім книг пророцтв, усе інше в Старому Заповіті складається із записів, зроблених людьми після того, як Єгова завершив Свою роботу. Ці книги не можуть замінити передбачення, сказані пророками, поставленими Єговою, точно так, як Буття і Вихід не можна порівнювати з Книгою Ісаї і Книгою Даниїла. Пророцтва були вимовлені до того, як робота була виконана; інші книги, тим часом, були написані після завершення роботи, і це було те, на що були здатні люди» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»). «Не все в Біблії є записом слів, особисто сказаних Богом. Біблія тільки документує дві попередні стадії Божої роботи, причому одна її частина – це запис передвіщень пророків, а інша – це досвід і знання, записані людьми, яких Бог використовував протягом періодів. Людський досвід зіпсований людськими точками зору й знаннями, чого неможливо уникнути. У багатьох книгах Біблії є людські переконання, людські упередження та абсурдне людське розуміння. Звісно, більшість слів є результатом просвітління й освічення Святим Духом, і вони відображають коректне розуміння, однак не можна сказати, що вони є повністю точними виявленнями істини. Їхні погляди на певні речі – це не що інше, як знання, почерпнуте з особистого досвіду, або просвітління Святим Духом. Передбачення пророків було особисто послане Богом: пророцтва таких людей, як Ісая, Даниїл, Ездра, Єремія та Єзекіїль, походили від прямої вказівки Святого Духа; ці люди були провидцями, вони отримали Дух пророкування, і всі вони були пророками Старого Заповіту. У період Закону ці люди, натхненні Єговою, промовляли багато пророцтв, які були безпосередньо надані Єговою» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»). Опісля Чуаньян сказав: «Слова Всемогутнього Бога цілком зрозумілі. Пророцтва пророків були особисто наставлені Святим Духом та передані пророками. Це слова Бога, і вони точно передають розуміння Бога. Слова, натхнені Богом, завжди чітко позначені в Біблії; наприклад, на початку Ісаї сказано: “Видіння Ісаї, Амосового сина” (Ісая 1:1). На початку Єремії говориться: “До якого було слово Єгови” (Єремія 1:2). Людям треба лише бути уважними, щоб точно розуміти, які слова натхнені Богом. Крім пророчих книг, решта Біблії – це розповіді, написані людьми після того, як вони пережили Божу роботу. Більшість із них є записами спогадів, і всі ці переживання та слова походять від людей. Ми не можемо сказати, що це слова Божі, тож вони, безперечно, були спотворені людськими поняттями. Як сказано в 2 Самуїлова 24:1: “І знову запалав гнів Єгови на Ізраїль, і Він налаштував Давида проти них, щоб сказати: ‘Піди, перерахуй Ізраїль та Юду’”. А втім, у 1 Хроніки 21:1 сказано: “І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля”. Обидва ці вірші стосуються обчислення Давидом Ізраїлю. В одному місці говориться, що Бог Єгова спонукав Давида обчислити Ізраїль, а в іншому говориться, що Давидом керував сатана. Якщо це було натхнено Богом, як могла виникнути така велика розбіжність? Якщо весь Старий Заповіт був натхнений Богом, хіба Бог зробив би таку помилку, надихаючи розповідь про одну й ту саму подію?» Після слів Чуаньяна мій погляд розширився, і мій упертий ментальний захист почав руйнуватися. Я сказав: «Якщо Старий Заповіт не був весь натхнений Богом, тоді ми також не можемо вважати Новий Заповіт повністю словом Божим, тому що все це – записи апостолів». Чуаньян сказав: «Слава Богу, ти розумієш правильно. Насправді у Новому Заповіті тільки слова Господа Ісуса та пророцтва в Об’явленні є словами Божими. Решта – слова учнів, фарисеїв, звичайних людей, солдатів та диявола. Хіба не абсурдно говорити, що все в Біблії є словом Божим? Хіба це не богозневажання?»

Після цього Чуаньян прочитав ще одні слова Всемогутнього Бога. «Сьогодні люди вірять, що Біблія – це Бог, і що Бог – це Біблія. Точно так само вони вірять, що всі слова Біблії були єдиними словами, сказаними Богом, і що всі вони були сказані Богом. Ті, хто вірить у Бога, навіть думають, що, хоча всі шістдесят шість книг Старого й Нового Заповіту були написані людьми, усі вони були дані завдяки натхненню Бога та є записом висловлювань Святого Духа. Це помилкове людське розуміння, і воно не повністю узгоджується з фактами. Насправді, за винятком книг пророцтв, більша частина Старого Заповіту являє собою історичний літопис. Деякі з послань Нового Заповіту засновані на досвіді людей, а деякі походять від просвітління Святого Духа; послання Павла, наприклад, виникли в результаті роботи людини, усі вони були результатом просвітління Святого Духа, і вони були написані для церков та були словами настанови й підбадьорення для братів і сестер церков. Це не були слова, промовлені Святим Духом, – Павло не міг говорити від імені Святого Духа, і він також не був пророком, не кажучи вже про те, що він не мав видінь, які мав Іван. Його послання були написані для церков Ефеса, Філадельфії, Галатії та інших. … Якщо люди сприймають послання або слова, подібні до слів Павла, як висловлювання Святого Духа й поклоняються їм як Богу, то можна сказати тільки те, що вони надто нерозбірливі. Говорячи більш різким тоном, хіба це прямо-таки не богохульство? Як могла людина говорити від імені Бога? І як могли люди схилятися перед записами його послань і слів, які він промовляв, неначе вони були священною книгою або книгою з неба? Чи могла людина випадково промовляти слова Божі? Як могла людина говорити від імені Бога?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»). Що більше я слухав, то більше розумів. Я сказав із сумом: «Раніше я не розумів контексту, у якому Павло сказав ці слова. Я думав, що Біблія була повністю натхнена Богом, що всі слова в ній є словами Божими, та що віра в Біблію є вірою в Бога. Ця інтерпретація була настільки безглуздою! Я наполягав на тому, щоб людські слова в Біблії вважали словами Божими, і використовував їх як основу своєї віри. Чи не є це відхиленням від шляху Господнього?»

Чуаньян пояснив мені, що Біблія – це лише свідчення Божої роботи, і що це історична книга. Він сказав, що це запис Божої роботи в періоди Закону та Благодаті. Як це можна ставити на один рівень із Богом? Тому Господь Ісус докоряв фарисеям, кажучи: «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя» (Івана 5:39–40). Біблія – це лише заповіт Богові, у ній немає вічного життя. Тільки Бог може дати людям вічне життя! Я пам’ятаю, що мій двоюрідний брат теж казав, що завдяки читанню Біблії ми розуміємо Божу роботу в періоди Закону та Благодаті, дізнаємося, що все у всесвіті було створено Богом, як Бог проголосив закон, щоб вести людство, та як ми маємо жити на землі й шанувати Бога. Ми дізнаємося, що таке гріх, і яких людей Бог благословляє чи проклинає. Ми також дізнаємося, як треба сповідувати свої гріхи та каятися перед Господом, як бути смиренним, терплячим і всепрощаючим, як підняти свій хрест та йти за Господом. Ми бачимо нескінченне співчуття та любов до нас Господа Ісуса, і розуміємо, що тільки віруючи в Господа Ісуса й прийшовши до Нього, ми зможемо насолоджуватися великою Божою благодаттю та істиною. Однак про те, які істини Бог висловлює в останні дні, і як Бог буде судити й очищати людську розбещеність та усувати коріння нашого гріха, ми не маємо жодного уявлення, тому що ці істини не були записані в Біблії. На основі роботи відкуплення Господа Ісуса, Всемогутній Бог останніх днів виконав роботу суду, почавши з дому Божого, висловив всю істину про очищення людства та викрив розбещений сатанинський характер і природу людства, щоб наша розбещеність очистилася, і ми стали людьми, які люблять Бога й підкоряються Йому, і нам довелося визнати, що Божий характер святий і праведний та не дозволяє проступків. Ці слова є істинним шляхом до вічного життя, і вони повністю справджують пророцтво Господа Ісуса: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). Ця книга, «Слово являється у плоті» – це слово, пророковане в Об’явленні, яким Святий Дух говорить з усіма церквами. Це сувій, відкритий Агнцем. Завдяки читанню слів Всемогутнього Бога істинно віруючі в Бога з релігійного світу впізнали Божий голос, звернулися до Всемогутнього Бога й пішли стопами Агнця.

Сказавши це, Чуаньян прочитав ще одні слова Всемогутнього Бога. «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, запропонованого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і букв та скутий історією, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кому не дають воду життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Якщо ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся залишити все як є, стоячи на місці, і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, тоді чи не будеш ти завжди проти Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркіт грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою примху й нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це букви, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати життя. Писання, які ти читаєш, можуть тільки збагатити твою мову та не є філософськими словами, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхи, які можуть привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»). Почувши ці слова, я був глибоко вражений. Якби я й далі чіплявся за свої релігійні погляди, зрештою я сам постраждав би. Я подумав про те, скільки біблійних знань я накопичив за роки свого християнського життя, хоч не мав розуміння істини чи Бога. Навпаки, я ставав усе більш зарозумілим. Господь повернувся, але я не тільки не досліджував, але навіть використовував слова з Біблії, щоб засудити явлення та роботу Всемогутнього Бога. Я був таким самим, як фарисеї, що чинили опір Богові. Я був справді сліпий та не знав Бога! Я не тільки чіплявся за свої уявлення, а навіть усіляко намагався перешкодити іншим досліджувати. Хіба це не заважало Божій роботі? Якби інші не змогли привітати Господа або йти за Його новою роботою, вони втратили б свій шанс увійти до Царства Божого. Я тягнув інших у пекло та чинив опір Богові! Я вчинив таке зло, але Бог все ще виявляв до мене співчуття й милість. Бог дозволив мені почути Його голос та свідчити про Його явлення. Бог щиро любив мене! Після цього ми продовжили спілкування про Біблію. Ми також говорили про те, чому церква занепала в період Благодаті, як Бог рятує людство через три етапи роботи та про багато іншого.

Згодом я прочитав багато слів Всемогутнього Бога та прийняв роботу Всемогутнього Бога в останні дні. Пізніше її також прийняла моя дружина. Слава Богу!

Наступна стаття: Я був свідком явлення Бога

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Супутній контент

Я був свідком явлення Бога

Цзяньчжен (Південна Корея) Раніше я був членом корейської пресвітеріанської церкви. Коли моя дочка захворіла, усі в моїй родині стали...

Нарешті я почув голос Божий

Девід (Венесуела) Я змінив багато різних робіт замолоду. Я був інспектором із заробітної плати в уряді штату Сукре, Венесуела. Щодня мені...

Я почув голос Божий

Матьє (Франція) Я прийняв роботу Всемогутнього Бога останніх днів понад два роки тому. Щиро кажучи, за цей час я отримав більше, ніж...

Моя історія привітання Господа

Су Ян (Китай) Коли я була маленькою, я не могла ходити через сильний біль у ногах, тому моя мати привела мене до Господа. На мій подив, мої...

Зв’язок із нами в Messenger