Ви бачили? Увесь світ оповитий катастрофами.

Вранці 30 липня 2025 року на російському півострові Камчатка раптово стався потужний землетрус магнітудою 8,8, що спричинив цунамі й екстрені попередження про нього в багатьох країнах. Землетрус також спровокував перше за 600 років виверження вулкана Крашеніннікова, стовп попелу якого сягнув 6 км у висоту. Кілька вулканів активізувалися, що призвело до різкого зростання регіональної вулканічної активності.

З 23 по 29 липня 2025 року в Пекіні, Китай, тривали сильні дощі, що призвели до загибелі щонайменше 44 людей.

4 липня 2025 року в Техасі, США, сталася раптова повінь, що буває раз на століття, яка за одну ніч затопила села й змила мости. Повінь спричинила понад 100 смертей.

З кінця червня до початку липня 2025 року Європу охопив тепловий купол, температура у Франції, Іспанії та Португалії перевищила 40 °C. У багатьох регіонах температура перевищувала 42 °C, а екстремальна спека призвела до понад 2000 смертей і закриття багатьох туристичних об’єктів.

28 березня 2025 року в М’янмі стався потужний землетрус магнітудою 7,7, унаслідок якого загинуло понад 3000 людей.

7 січня 2025 року в Лос-Анджелесі, що на півдні Каліфорнії, США, спалахнула масштабна лісова пожежа, яка знищила або пошкодила понад 18 000 будівель і спричинила 29 смертей.

Такі катастрофи, як війни, землетруси, повені, нашестя комах, голод, пандемії та екстремальні погодні явища, стають дедалі сильнішими й частішими, також часто відбуваються різні небесні явища. Чи це збіги? Зовсім ні. Дві тисячі років тому Господь Ісус застерігав: «Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і буде голод, і мор, і землетруси місцями. А все це – початок скорбот. … Бо скорбота велика (катастрофи) настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. … Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!» (Матвія 24:7–8, 21, 33).

Усі ці ознаки здійснюються просто на наших очах. Пролунав тривожний дзвін останніх днів – Господь Ісус стоїть біля наших дверей і стукає! Як у цей останній момент ми можемо бути мудрими дівами й вітати повернення Господа, щоб отримати Боже спасіння? Це питання хвилює всіх, хто прагне повернення Господа. Господь Ісус одного разу сказав: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. П’ять же з них нерозумні були, а п’ять мудрі. Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями» (Матвія 25:1–4). Зі Святого Письма ми бачимо, що мудрі діви приготували оливу для світильників і пильно чекали приходу Господа. Зрештою вони Його привітали й були присутні на бенкеті в Царстві Небесному. Багато братів і сестер вірить: доки ми постійно читаємо Писання, відвідуємо зібрання, старанно виконуємо Господню роботу й пильно чекаємо, це означає, що ми приготували оливу для світильників і є мудрими дівами, і що ми будемо підхоплені до Царства Небесного, коли прийде Господь. Ми практикуємо так уже багато років, і тепер, коли прийшли всілякі катастрофи, ми досі не привітали Господа. Це змушує нас замислитися й запитати себе: чи справді старанне виконання Господньої роботи в такий спосіб означає бути мудрою дівою? Чи зможемо ми так привітати Господа й бути підхопленими перед катастрофами?

Чи робить читання Писань, молитва та старанне виконання Господньої роботи людину мудрою дівою?

Згадаймо книжників, первосвященників і фарисеїв. Вони всі були добре начитані в Писаннях, а їхні родини служили Богу з покоління в покоління. Вони суворо дотримувалися закону, виконували заповіді, старанно працювали й навіть подорожували по всьому світу, щоб поширювати Євангеліє Боже. Можна сказати, що вони зробили чимало роботи, зазнали чимало страждань і пильно чекали приходу Месії. Згідно з нашими уявленнями та фантазіями, вони мали бути мудрими дівами, які приготували оливу для світильників, і мали бути більш кваліфікованими, ніж будь-хто інший, щоб привітати Господа й отримати Його спасіння. Але які факти? Коли Господь Ісус втілився й прийшов працювати, ці люди не тільки не впізнали Господа Ісуса, а й навіть вірили, на основі своїх уявлень та фантазій, що «кожен, кого не звуть “Месія” – не Бог». Вони могли чітко чути, що слова Господа мали владу й силу, і все ж на основі своїх уявлень та фантазій вони засуджували роботу й слова Господа Ісуса як такі, що відходять від Писань. Вони використовували це як виправдання, щоб заперечувати, що Господь Ісус був Самим Богом, і вони також скористалися цим, щоб судити Господа Ісуса й хулити Його. У них не було анітрохи богобоязливого серця. Вони не мали розуміння, і не шукали, і не досліджували. Вони навіть співпрацювали з римським урядом, щоб розіп’ясти Господа Ісуса на хресті, і зрештою були покарані Богом. Тож, чи можна сказати, що фарисеї були мудрими дівами? Вони дбали лише про важку працю та дотримання законів Старого Завіту, але не мали ані найменшого пізнання Бога. Вони були нездатні чути голос Бога. Можна сказати, що вони були найнерозумнішими дівами. Тоді, що насправді робить діву мудрою? Читайте далі, щоб дізнатися більше.

Що таке мудра діва?

Колись Господь Ісус сказав: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть». (Івана 10:27). «А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!» (Матвія 25:6). Зі Святого Письма ми бачимо, що мудрі діви здатні зустріти молодого головним чином тому, що вони зосереджуються на слуханні голосу Бога. Коли вони чують, як хтось кричить, що йде молодий, мудрі діви виявляють ініціативу, виходять йому назустріч, шукають і досліджують. Зрештою, вони впізнають голос Бога в Божих словах, і так зустрічають Господа. Це так само, як коли, як записано в Писаннях, самарянка почула, як Господь Ісус сказав: «П’ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала» (Івана 4:18). Тоді вона зрозуміла, що тільки Бог міг це знати й говорити про те, що було приховане в її серці. Здивована, вона крикнула іншим людям: «Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?» (Івана 4:29). Вона впізнала зі слів Господа Ісуса, що Він був прийдешнім Месією. А ще був Петро – під час свого перебування з Господом він бачив, що слова, які говорив Господь Ісус, і робота, яку Він виконував, не були тим, що могла б сказати або зробити звичайна людина. Зі слів і роботи Господа він упізнав, що Господь Ісус був Христом, Сином Божим. Були також Натанаїл, Іван, Андрій та інші, які всі впізнали голос Бога зі слів Господа Ісуса. Вони переконалися, що Господь Ісус був Самим Богом, і покинули все, щоб послідувати за Ним. Саме ці люди й були мудрими дівами.

Із наведених вище фактів стає очевидно, що не всі, хто читає Писання, відвідує зібрання, старанно виконує Господню роботу й пильно чекає, є мудрими дівами. Понад усе, мудрі діви – це ті, хто зосереджується на слуханні голосу Бога. Коли вони чують, як інші поширюють Боже Євангеліє, вони здатні відкинути власні уявлення та фантазії й досліджувати Божу роботу зі смиренним серцем, сповненим прагнення. Зрештою, вони здобувають просвітлення від Бога, впізнають Його голос і вітають Господа. А ті, хто не зосереджується на слуханні голосу Бога, хто не шукає, навіть почувши висловлення істини, кому бракує розпізнання, хто вперто чіпляється за букву Писань і вірить, що, трудячись, присвячуючи себе й роблячи пожертви, зможе привітати явлення Бога, – усі ці люди є нерозумними дівами, і зрештою вони втратять спасіння Боже.

Щоб не стати нерозумними дівами, яких Бог покине й відсіє серед катастроф, у цей вирішальний момент вітання Господа ми повинні бути мудрими дівами й зосередитися на слуханні голосу Бога. У книзі Об’явлення написано: «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7). «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). Ці пророцтва показують, що коли Господь повернеться в останні дні, Він промовлятиме слова. Тож, як нам розпізнати голос Бога? Далі побесідуємо про кілька принципів.

1. Слова, висловлені Богом, мають владу й силу та є виявами Божого характеру

Як ми всі знаємо, на початку Бог використовував Свої слова, щоб створити світ. Божі слова мають владу й силу. Щойно слово Боже сказане, воно виконується. Так само як Бог сказав у книзі Буття: «Хай станеться світло! І сталося світло» (Буття 1:3). «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так» (Буття 1:9). Єгова сказав Мойсеєві: «Говори до всієї громади синів Ізраїлевих та скажи їм: будьте святі, бо Я, Єгова, Бог ваш, святий» (Левит 19:2). Також Господь Ісус сказав наступне, що розвінчувало фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13).

Почувши Божі слова, ми усвідомлюємо, що жодна звичайна людина не змогла б їх сказати. Слова Бога можуть наказувати всьому сущому, щоб воно поставало й виконувалося. Його слова також можуть проклинати всіх, хто опирається Йому й бунтує проти Нього. Коли ми чуємо їх, нас охоплює благоговіння, і ми відчуваємо, що Божий характер не терпить образи від жодної людини. Божі слова повністю представляють Його ідентичність і владу. В останні дні, якщо ми хочемо розпізнати, чи є те, що ми чуємо, голосом Господа, що повернувся, то саме так ми можемо його розпізнати.

2. Божі слова можуть розкривати таємниці, а також розвінчувати людську розбещеність і таємниці

Як ми всі знаємо, втілений Господь Ісус розкрив багато таємниць під час Своєї роботи. Наприклад, «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матвія 4:17). а також «Не кожен, хто каже Мені: “Господи, Господи!”, увійде в Царство Небесне, але той, хто слідує волі Мого Отця, що на небесах» (Матвія 7:21). Лише тому, що Господь розкрив таємниці щодо входу до Царства Небесного, ми знаємо, що тільки ті, хто щиро кається і стає людьми, які слідують волі Небесного Отця, можуть увійти до Царства Небесного. Це те, чого ми ніколи б не знали, якби Господь Ісус не розкрив нам цю таємницю.

Крім того, Бог проникливо спостерігає за глибинами людських сердець. Бог досконало нас розуміє, і тільки Він може розвінчувати нашу розбещеність і те, що властиве нашим серцям. Наприклад, Господь Ісус розповів про те, що сталося з Натанаїлом під фіговим деревом, що дозволило Натанаїлу впізнати, що Господь Ісус був прийдешнім Месією. Був також Матвій, збирач податків, який упізнав, що Господь Ісус був Богом, тому що Господь Ісус розповів про зміст його молитов. У цих випадках ми бачимо, що слова Бога не тільки розкривають таємниці, але й розвінчують розбещеність і таємниці людей. Це також один зі способів, як ми можемо розпізнати, чи є щось голосом Бога.

Божі слова можуть забезпечувати життям і вказувати людям шлях уперед

Господь Ісус сказав: «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Сам Бог є істина. Бог здатний висловлювати істину для підтримки людства відповідно до його потреб у будь-який час і в будь-якому місці. У період Закону людство не знало, як жити або як поклонятися Богу, тому Бог проголосив закон через Мойсея, щоб вести людей у їхньому житті. Так само як сказано в Десяти заповідях: «Я Єгова, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетської землі, з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів при Мені!» (Повторення Закону 5:6–7). «Не вбивай! Не чини перелюбу! … Не свідчи неправдиво проти ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого» (Повторення Закону 5:17–21). Почувши слова Бога, люди того часу знали, як їм слід жити і як поклонятися Богу. Потім, коли Господь Ісус прийшов працювати й проповідувати Євангеліє Царства Небесного, Він почав навчати людей, що вони повинні визнавати свої гріхи й каятися, бути терпимими й терпеливими, любити своїх ближніх, як самих себе, бути сіллю землі й світлом для світу тощо. Так само як коли Петро запитав Господа Ісуса: «Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?» (Матвія 18:21). Ісус прямо сказав Петрові: «Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!» (Матвія 18:22). Почувши ці слова від Господа, Петро зрозумів, що прощення – це те, чого ми повинні дотримуватися, і що воно не є умовним і не обмежується певною кількістю разів. Отож Петро отримав шлях практики.

Отже, якщо хтось проповідує нам Євангеліє повернення Господа і свідчить про слова Святого Духа до церков, ми можемо слухати й розпізнавати, чи може те, що вони проповідують, забезпечити наші поточні потреби. Ми живемо в стані, коли постійно грішимо й каємося, і не можемо з нього вирватися. Якщо шлях, який вони проповідують, може дати нам можливість скинути гріх і бути очищеними, це означає, що Господь Ісус повернувся. Ми можемо розпізнати голос Бога на основі цього принципу.

Чи дала вам ця бесіда шлях, як стати мудрою дівою і привітати Господа? Сподіваюся, ви поділитеся цим з іншими, якщо це було для вас корисним. Нехай усі ми станемо мудрими дівами, увіллємо наші серця в пошук і уважне прислухання до голосу Господа. Нехай ми незабаром привітаємо повернення Господа й відвідаємо бенкет із Ним!