Ніна (Кот-д’Івуар)

Я народилася в неповній сім’ї. Мій батько втік із іншою жінкою, коли моя мати була вагітна мною. Мати дуже страждала, піклуючись про шістьох дітей, і майже щоночі я чула, як вона плаче. Через те, що я бачила її гіркі сльози, я стала негативно ставитися до шлюбу та відносин. Я казала собі: «Ніколи не можна повністю довірятися іншій людині. Ніколи нікому не довіряй. Єдине, на що можна покластися в житті, – це на себе та гроші, які заробляєш своїми руками». Відтоді я почала міркувати, як заробити гроші. Коли в середній школі всі інші насолоджувалися канікулами, ми з мамою ставили на узбіччі кіоск, у якому продавали їжу. Але в той час грошей, які ми заробляли, вистачало лише на оплату основних потреб. На другому році школи мені довелося кинути навчання, тому що я не могла платити за нього. Після цього я продовжила працювати в кіоску. Щоранку я вставала о четвертій або п’ятій годині, щоб приготувати їжу, і йшла до кіоску близько шостої. Три роки по тому я накопичила достатньо грошей, щоб поїхати працювати у велике місто. Щодня я рано вставала й старанно працювала, але заробляла мало, і це мене не влаштовувало. Отже я використала свої багаторічні заощадження, щоб з допомогою свого хлопця відкрити невелику крамницю. Через два роки ми заробили трохи грошей та народили дітей. І саме тоді, коли ми вже збиралися одружитися, мій хлопець обманом позбавив мене всього. Забравши всі гроші, він втік і оселився з іншою жінкою. Вони також народили дитину. Усі мої тяжко зароблені гроші зникли, і я почувалася пригніченою та нещасною. Переживши те саме, що сталося з моєю матір’ю, я зрозуміла, що на чоловіків не можна сподіватися і мені треба зосередитися на тому, щоб заробити достатньо грошей для виховання дітей. Через те, що я перебувала під великим тиском, у мене не було сили керувати магазином, і я хворіла. Мені більше не хотілося залишатися в цьому місті. Згодом, коли ця історія стала відома батькові мого хлопця, він сплатив за мене подання заяви на візу до Великої Британії. Чотири роки по тому я отримала посвідку на проживання й вступила до університету. Щоб заробити більше грошей, я вибрала курси з управління бізнесом. У 2011 році я як студентка отримала соціальну стипендію й використала ці гроші, щоб відкрити в місті магазин африканських продуктів харчування.

Оскільки магазин був маленький, спочатку я найняла тільки одну людину. Щоранку я вставала о п’ятій, щоб попрацювати в магазині, а тоді йшла на навчання. Після занять я знову поспішала до магазину прибирати, розвозити товари та вести бухгалтерію. Одночасно займатися бізнесом, вчитися в університеті та виховувати дітей – це, певне, дуже важко. Але коли я чула, як усі вихваляють мої здібності, і бачила їхні очі, сповнені захоплення та заздрощів, я відчувала велике задоволення. Справи в магазині на той час йшли добре, і він приносив більше грошей, ніж я думала, але мені здавалося, що цього недостатньо. Я вважала, що маю стати багатою настільки, щоб купити банк, тоді всі інші будуть хвалити мене та заздрити мені. Ось чого я насправді бажала. Щоби мене ще більш шанували та хвалили, а також щоби довести, що я сильна, та заробити більше грошей на виховання дітей і життя в розкоші, я розширила площу магазину. Три роки по тому моя маленька крамничка перетворилася на великий магазин, де продавалися продукти харчування з різних країн Африки. Мене також визнали єдиним африканським підприємцем у місті. Вчителі середньої школи та коледжу запросили мене виступити з розповіддю про свої прагнення та успіхи, щоб надихнути іммігрантську молодь Великої Британії. Вони навіть вручили мені приз. Коли я йшла виступати з промовою, тримаючи приз, усі впізнавали мене. Мені здавалося, що вся моя важка праця та страждання протягом багатьох років були варті того і що я досягла своїх життєвих цілей. Однак я не перестала заробляти гроші, тому що, маючи соціальний статус, легше робити справи та заробляти гроші. Моє бажання слави також зростало. Але в цей час моє тіло вже відчувало дискомфорт. Я могла стояти лише короткий час, після чого мені доводилося сідати. За словами лікаря, у мене був ревматизм, фіброміалгія та запалення сідничного нерва, що означало, що весь мій хребет страждав від болю. Він сказав, що мені потрібен час на відновлення і що мені не можна більше працювати, але я не сприймала свою хворобу серйозно. Мені здавалося, що я б одужала після певних фізичних вправ. Крім того, справи в магазині йшли настільки добре, що мені не хотілося залишати їх, тому я продовжувала займатися бізнесом.

З початком 2014 року мій стан погіршився, мені боліло все тіло. Здавалося, що все тіло горить, ніби воно у вогні. На ногах більшу частину часу були набряки, тазова кістка була неначе зламана, а хребет був слабким. Щоб тримати його прямо, доводилося носити корсет. Коли я пішла на обстеження, лікар сказав, що в мене вже був ревматизм, але оскільки я часто заходила в морозильну камеру в м’ясній крамниці, застуда дійшла до кісток, тому мені в будь-який момент загрожував довічний параліч. У той момент я відчула справжній жах, але було вже занадто пізно. Пізніше я практично не могла рухатися, тому мені нічого не залишалося, окрім як закрити магазин. Несподівано інші люди в місті почали копіювати мене й відкрили власні магазини. Я заздрила їм, а також була дуже засмучена своїм станом. Чому я так серйозно захворіла? Біль не вщухав ні на мить, жодного дня я не могла спокійно спати. В моєму серці нібито горів вогонь, а фізичні та душевні муки були особливо болісними. У той момент я почала по-справжньому аналізувати все. Гроші, які я заробляла, не могли вилікувати мою хворобу, тож яка від них користь? У той час я відчувала свою вразливість та безпорадність. Я непокоїлася за своїх дітей, тому що була їхньою єдиною ріднею. Мені більше не хотілося думати про гроші та славу. Я просто хотіла покінчити з болем та спокійно ростити своїх дітей. Більше року я пролежала в ліжку, запитуючи себе: «Чому люди так сильно страждають? Чому ми хворіємо?» У стражданні та розпачі я волала до Господа, щоб Він допоміг мені уникнути болю.

Якось у травні 2019 року після десяти днів посту та молитви мені захотілося послухати якийсь гімн. Я пошукала в інтернеті та знайшла веб-сторінку Церкви Всемогутнього Бога. Після перегляду декількох фільмів на мене справив глибоке враження фільм «Де мій дім?». Життя маленької дівчинки було відображенням мого дитинства, а досвід її матері був точнісінько такий самий, як у мене. Усю ніч моє серце калатало в грудях, а наступного дня я зателефонувала до Церкви Всемогутнього Бога. Читання слів Всемогутнього Бога впевнило мене в тому, що Він є Господь Ісус, який повернувся. Я радо прийняла роботу Всемогутнього Бога і почала відвідувати збори в мережі. Якось я почула один гімн і була дуже зворушена. «Якби Бог мене не спас, я б і досі плив у світі за течією, болісно потерпаючи в гріху без жодної надії в житті. Якби Бог мене не спас, мене б і досі топтали дияволи, і я втішався б насолодами гріха, не знаючи шляху людського життя. Всемогутній Бог милосердний до мене; звук Його слів мене вабить. Я чую голос Бога, і я піднісся, щоб постати перед Його престолом. Щодня я їм і п’ю слова Божі, і я зрозумів багато істин. Я бачу величезну глибину людського розбещення. Ми справді потребуємо Божого спасіння. Божа правда очищає мене та спасає. Знов і знов мене судять і очищають, і характер мого життя змінився. Лише спробувавши Божу праведність і святість, я пізнав Його принадливість. Моє серце боїться Бога та втікає від злого, і я втілюю в життя дрібку людської подоби» («Ідіть за Агнцем Божим та співайте нових пісень», «Якби Бог мене не спас»). Ця пісня дуже добре пояснила моє життя. У минулому я завжди хотіла власноруч створити щасливе життя і вірила, що зможу власними силами здійснити свої дитячі мрії та всі свої бажання, але зрештою була глибоко ображена, не мала підтримки та жила в стражданнях. Саме Бог привів мене до Себе, заспокоїв мій біль, врятував мене від темряви світу, дозволив мені прочитати Його слова й надав мені шанс прийняти суд і очищення. Дякую Богу за Його спасіння! Тоді я не могла дочекатися, щоб прочитати ще більше слів Всемогутнього Бога, бо зрозуміла, що відповіді на безліч питань можна знайти в слові Всемогутнього Бога.

Пізніше я прочитала уривок із Божого слова. «Що є джерелом страждань від народження, смерті, хвороб і старості, які переживають люди протягом усього свого життя? Що стало причиною того, що люди проходять через ці страждання? Люди не переживали цього, коли були щойно створені, чи не так? Звідки ж тоді взялося це страждання? Це страждання виникло після того, як люди були спокушені сатаною, і після того, як вони були розбещені сатаною й стали звироднілими. Біль людської плоті, її скорботи та порожнеча, а також вкрай жалюгідні справи людського світу настали тільки після того, як сатана розбестив людство. Після того, як люди були розбещені сатаною, він почав мучити їх. У результаті цього вони дедалі більше вироджувалися. Хвороби людства ставали все гострішими й гострішими, а їхні страждання-усе тяжчими й тяжчими. Усе частіше люди відчували порожнечу й трагедію людського світу, а також свою нездатність продовжувати жити в ньому, і життя в цьому світі ставало дедалі безнадійнішим. Отже, це страждання було обрушено на людей сатаною, і воно з’явилося тільки після виродження людей, яке сталося після їхнього розбещення сатаною» («Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Значення того, що Бог спробував на смак земні страждання»). З Божого слова я зрозуміла, що Бог створив світ без хвороб, болю та смерті. Після того, як сатана спокусив людей зрадити Бога та відвернутися від Нього, люди почали вироджуватися та псуватися, і хвороби та смерть також навалилися на людство. Після цього життя ставало дедалі жалюгіднішим. Протягом шести років я страждала від хвороби й навіть хотіла вчинити самогубство. Життя моє було безглуздим та сповненим болю. Але тепер я зрозуміла джерело свого болю: Я була розбещена сатаною й відвернулася від Бога, жила тільки заради слави та багатства. Під владою сатани я могла б відчути тільки ще більший біль, і моє життя було би безглуздим. Чим більше я читала Божі слова, тим світлішим ставало моє серце, Боже слово живило мою висушену душу. Я почувалася так, ніби прокинулася від сну, повного кошмарів.

Пізніше я прочитала ще більше слів Всемогутнього Бога. «“Гроші правлять світом” – це філософія сатани. Вона торжествує серед усього людства, у кожному людському суспільстві; можна сказати, що це віяння. Це пов’язано з тим, що його було вкорінено в серці кожної людини, яка спочатку не приймала цей вислів, але потім, коли зіткнулася з реальним життям, мовчазно погодилася з ним, і їй почало здаватися, що насправді ці слова істинні. Хіба це не процес розбещення людини сатаною? Можливо, люди розуміють цей вислів не однаковою мірою, але кожен різною мірою тлумачить і приймає ці слова, виходячи з того, що відбувалося навколо нього, і з власного особистого досвіду. Хіба це не так? Незалежно від того, скільки досвіду людина має із цим висловом, який негативний вплив він може справити на людське серце? Є щось, що виявляється через людський характер людей у цьому світі, зокрема й кожного з вас. Що це? Це поклоніння грошам. Чи важко його викорінити з людського серця? Дуже важко! Схоже, сатана справді глибоко розбестив людину! Сатана спокушає грошима людей і розбещує їх, щоб вони поклонялися грошам і благоговіли перед матеріальним. А як це поклоніння грошам проявляється в людях? Чи вважаєте ви, що без грошей не змогли б вижити в цьому світі, що без грошей не можна пробути навіть одного дня? Статус людей і повага, яку вони викликають, ґрунтуються на тому, скільки вони мають грошей. Спини бідних зігнуті від сорому, а багаті втішаються своїм високим статусом. Вони тримаються гордо й упевнено, говорять голосно та живуть бундючно. Що приносить людям цей вислів і віяння? Хіба не правда, що в гонитві за грошима багато людей іде на будь-які жертви? Хіба чимало людей не втрачає свою гідність і порядність у гонитві за більшими грошима? Хіба чимало людей заради грошей не втрачає нагоду виконувати свій обов’язок і слідувати за Богом? Хіба втрата шансу здобути істину та бути спасенним не є для людей найбільшою з усіх утрат? Хіба сатана не зловісний, що використовує цей метод і цей вислів, аби настільки розбещувати людину? Хіба це не зловмисний підступ? У міру того, як ти просуваєшся від заперечення цього популярного вислову до того, щоб урешті-решт прийняти його як істину, твоє серце повністю потрапляє в лапи сатани, і тому ти мимоволі починаєш жити за цим висловом. Наскільки цей вислів на тебе вплинув? Ти можеш знати істинний шлях, ти можеш знати істину, але ти безсилий її шукати. Ти можеш чітко знати, що Божі слова є істиною, але ти не хочеш заради здобуття істини заплатити її ціну чи витерпіти страждання. Натомість ти волієш пожертвувати власним майбутнім і долею, щоб опиратися Богові до самого кінця. Що б Бог не говорив, що б Бог не робив, незалежно від того, чи розумієш ти, наскільки глибока та наскільки велика Божа любов до тебе, ти вперто наполягав би на своєму та платив ціну за цей вислів. Тобто цей вислів уже ошукав твої думки й узяв їх під контроль, уже керує твоєю поведінкою, і ти радше дозволив би йому правити твоєю долею, ніж відмовився б від своєї гонитви за багатством. Те, що люди можуть так діяти, що слова сатани можуть контролювати їх і маніпулювати ними, – хіба це не означає, що люди були ошукані й розбещені сатаною? Хіба сатанинські філософія та світогляд, характер сатани не вкоренились у твоєму серці? Коли ти сліпо гонишся за багатством і полишаєш пошуки істини, хіба сатана не досяг своєї мети – ошукати тебе? Саме так воно і є» («Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний V»). Тільки прочитавши Божі слова, я зрозуміла, що вислови на кшталт «Гроші – це ще не все, але без них нічого не можна зробити» та «Гроші змушують світ обертатися», яким я завжди вірила, насправді є сатанинською філософією. Вони пустили коріння в моєму серці й заволоділи розумом, тому я не могла придумати нічого важливішого за гроші. Я вважала гроші єдиним сенсом життя, і гадала, що вони принесуть мені щастя й пошану, тому я відчайдушно домагалася грошей. Для того, щоб заробляти більше грошей, викликати заздрість і повагу інших та добре жити, я наполегливо працювала, не піклуючись про своє тіло, допоки мене майже не паралізувало, і я не втратила життя. Це було наслідком того, що я прийняла філософські ідеї сатани та була під їхнім контролем. Хоча я знала, що Бог існує, я не мала сили йти за Богом та рухатися істинним шляхом життя, тому що мене контролювали слова й філософські ідеї сатани. Вони віддаляли моє серце від Бога та змушували жити тільки заради задоволення плоті. Завдяки проводу Божих слів я зрозуміла, що йду хибним шляхом.

Пізніше я прочитала ще один уривок із Божого слова і знайшла шлях подолання свого болю. У Божих словах сказано: «Оскільки люди не визнають Божого керівництва й Божого володарювання, вони завжди дивляться долі в обличчя зухвало та з бунтарським ставленням, і вони завжди хочуть відкинути Божу владу й володарювання, а також те, що приготувала доля, марно сподіваючись змінити свої нинішні обставини та підправити свою долю. Але вони ніколи не можуть досягти успіху та зазнають невдачі на кожному кроці. Ця боротьба, яка відбувається глибоко в душі людини, приносить такий глибокий біль, що він в’їдається в кістки, у той час поки людина нерозумно марнує своє життя. У чому причина цього болю? Він викликаний володарюванням Бога чи тим, що людина народилася безталанною? Очевидно, що ні те, ні інше не відповідає дійсності. По суті, цей біль спричинений шляхами, якими йдуть люди, і способами життя, які вони обирають для себе. … Є надзвичайно простий спосіб звільнитися від цього стану, який полягає в тому, щоб попрощатися зі своїм колишнім способом життя; попрощатися зі своїми попередніми цілями в житті; узагальнити й проаналізувати свій попередній спосіб життя, погляди на життя, прагнення, бажання й ідеали; а потім порівняти їх із Божою волею та вимогами до людини й подивитися, чи узгоджується будь-яке з них з Божою волею та Його вимогами, чи забезпечує будь-яке з них правильні життєві цінності, чи сприяє кращому розумінню правди й дає людині можливість жити з людською сутністю й подобою людської істоти. Коли ти неодноразово дослідиш і ретельно проаналізуєш різні цілі, які люди переслідують у житті, і їхні незліченні способи життя, ти виявиш, що жоден із них не відповідає первісному наміру Творця, із яким Він створив людство. Усі вони відводять людей від володарювання й турботи Творця; усі вони є пастками, які роблять людей розпусними й ведуть їх у пекло. Після того, як ти це усвідомиш, твоє завдання полягає в тому, щоб відкинути свій старий погляд на життя, триматися подалі від усіляких пасток, дозволити Богу взяти на Себе відповідальність за твоє життя та влаштувати його для тебе; це означає намагатися тільки підкорятися Божому керівництву й спрямуванню, жити без індивідуального вибору й стати людиною, яка поклоняється Богу» («Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний III»). Боже слово допомогло мені зрозуміти, як звільнитися від контролю грошей: відмовитися від цілей, які я переслідувала раніше, більше не прагнути власними зусиллями досягти слави та багатства і дозволити Богу вирішувати та влаштовувати моє життя. Я мала підкоритися Божому керівництву, практикувати відповідно до Божих вимог та стати тою, яка вклоняється Богу. Я була надзвичайно вдячна Богу. Вперше у своєму житті я відчула Божий провід для себе. Здавалося, ніби Бог говорить безпосередньо зі мною, показуючи мені шлях практики. Після того, як я увірувала у Всемогутнього Бога, я захотіла виконувати свій обов’язок у церкві, але в той час я все ще керувала інтернет-магазином. Я вклала в нього багато грошей, але не отримала ніякого прибутку. Я боялася втратити ще більше, тому мені весь час доводилося стежити за інтернет-замовленнями, і під час денних зборів я постійно отримувала повідомлення, тому взагалі не могла заспокоїти своє серце. Також я все ще думала про те, як інвестувати та заробляти більше грошей. Управління інтернет-магазином протягом дня втомлювало, тому іноді на вечірніх зборах через біль у всьому тілі я могла тільки лягти й прийняти ліки, щоби впоратися з болем. Але ліки викликали сон, і я засинала під час зборів. Я бажала щиро поклонятися Богу. Мені не хотілося жити своїм колишнім життям. Отже, я закрила інтернет-магазин. Пізніше моя подруга сказала, що хоче відкрити торговельну точку, і оскільки я вивчала управління бізнесом, я безкоштовно допомогла їй розробити план. Він їй дуже сподобався, і вона сказала, що хоче працювати зі мною. Вона хотіла, щоб я займалася упаковкою, поки вона доставлятиме товари, а гроші будемо ділити порівну. Я піддалася спокусі, бо вважала, що це хороший шанс заробити більше грошей, і на думку мені відразу спало безліч ідей. Тієї ночі, коли я молилася Богу, щоб проаналізувати свій стан, я зрозуміла, що знову виявляю жадібність до грошей. Я пригадала різноманітні страждання, які пережила в минулому. Також я зрозуміла, що після того, як я увірувала у Всемогутнього Бога, мій дух більше не страждає. Я насолоджувалася спокоєм та стійкістю, і біль у моєму тілі значно послабився без використання ліків. Це був для мене Божий захист і спасіння. Саме Бог допоміг мені уникнути страждань, пов’язаних зі славою й багатством, але тепер я хотіла продовжити гонитву за грошима та славою. Чи не потрапляла я знову в пастку сатани? Я знала, що повинна відмовитися від цієї роботи, запропонованої подругою, але все ще не могла повністю відпустити цю думку. Після цього я прочитала Божі слова й знайшла шлях практики. У Божих словах сказано: «Люди проводять своє життя в гонитві за статками й славою; вони хапаються за ці соломинки, думаючи, що це їхній єдиний засіб підтримки, ніби, маючи їх, вони могли б жити далі, звільнившись від смерті. Але тільки коли вони стоять на порозі смерті, вони усвідомлюють, наскільки далекі від них ці речі, наскільки вони слабкі перед лицем смерті, як легко вони руйнуються, наскільки вони самотні й безпорадні, і їм нікуди бігти. Вони розуміють, що життя не можна купити за гроші або славу, що, якою б багатою не була людина, яким би високим не було її становище, усі однаково бідні й мізерні перед лицем смерті. Вони розуміють, що за гроші не можна купити життя, що слава не може стерти смерть, що ні гроші, ні слава не можуть продовжити життя людини ні на хвилину, ні на секунду. Чим більше люди так вважають, тим більше вони прагнуть продовжувати жити; чим більше люди так вважають, тим більше вони бояться наближення смерті. Тільки в цей момент вони по-справжньому усвідомлюють, що їхнє життя їм не належить, вони не можуть його контролювати, і що ніхто не має права вирішувати, жити йому або померти – що все це знаходиться поза їхнім контролем» («Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний III»). З Божого слова я зрозуміла, що, хоча люди думають, що, чіпляючись за гроші, можна продовжити життя та запобігти смерті, тільки на порозі смерті вони розуміють, що гроші не можуть врятувати їх, дати їм вічне життя, і не можуть допомогти їм повернути здоров’я. Чи не занадто пізно прокидатися, коли смерть дивиться в очі? Колись я була такою самою, у сліпій гонитві за грошима не піклувалася про своє тіло. Лікар наказував мені відпочивати та відновлювати сили, але я переживала, що не зароблю грошей, якщо залишуся вдома, тому працювала під час хвороби. Я вважала, що здатна контролювати власну долю, але на порозі смерті зрозуміла, що ніщо мені не підвладне. Завдяки Божому спасінню нині мені пощастило почути Божі слова. Я зрозуміла, що Бог володарює над долею людей, і я повинна підкоритися Божим вказівкам і більше не боротися з долею сам на сам. Якби я вибрала заробляти гроші, я знову була б нещасною. Я б виснажила себе, заробляючи гроші, а сатана продовжував би контролювати та мучити мене. Саме тоді я зрозуміла, що таким чином сатана спокушав мене. Одна подруга прийшла до мене з бізнес-ідеєю, вона вклала гроші й була готова порівну розділити прибуток. Пропозиція була дуже привабливою. Сатана використовував її, щоби змусити мене знову потрапити в пастку грошей та слави, і я нерозумно хотіла повернутися до свого колишнього життя в муках та стражданнях. Чи не піддавалася я витівкам сатани? Я помолилася Богу, кажучи, що хочу полишити славу та багатство і замість цього виконувати свій обов’язок. Після молитви я відчула велике полегшення. Це було схоже на звільнення від важкого тягаря. Протягом наступних трьох днів я молилася з усе більшою силою, щоб утриматись від виру слави й багатства. Я набралася сміливості, щоб відмовитися працювати зі своєю подругою, однак вона намагалася переконати мене, кажучи: «Зараз ти живеш за рахунок державної допомоги. Тобі цього недостатньо. Це не та Ніна, яку я знаю». Я відповіла: «Це правда, я вже не та Ніна, яка була раніше. Я прийняла Божу роботу останніх днів і трохи розумію істину. Це Бог врятував мене від моїх страждань. Раніше в лікарні мені говорили, що моя хвороба невиліковна й махнули на мене рукою. Навіть транквілізатори не полегшували мій біль. Але коли я прочитала Божі слова, мій біль непомітно вщух. Якби я покинула дім Божий і повернулася у світ, я й надалі б жила в болю. Я не бажаю продовжувати таке життя». Також я сказала їй: «Ти можеш знайти когось іншого собі в партнери. Якщо тобі знадобиться допомога, я можу давати поради». Пізніше вона декілька разів приходила до мене, поки не зрозуміла, що мене неможливо переконати.

Тепер я виконую свій обов’язок у церкві і відчуваю свободу та спокій. Фізичний біль зменшився відсотків на 60–70, і тепер я можу ходити та готувати їжу. Але найголовніше те, що я в змозі виконувати свій обов’язок у церкві. Я вдячна Богу за те, що врятував мене від влади грошей наді мною та змінив напрямок мого життя. Нині я розумію, що найбільше значення та цінність у житті мають пізнання Божого царювання, поклоніння Богу та практика, що відповідає Божим словам і вимогам. І хоча хвороба завдала мені багато болю, для мене вона є також благословенням. Вона дає мені шанс повернутися до Бога та отримати Боже спасіння, яке не можна купити за жодні гроші. Слава Всемогутньому Богу!