Сунь Юй (Китай)

Я стала християнкою у 2000 році. Південнокорейські пастирі доволі часто читали нам проповіді. На одній зі служб пастир прочитав уривок з Біблії, а потім сказав нам бути поблажливими та терплячими в усьому – і що ми несемо славу Богу не тим, що слухаємо проповіді, а застосуванням почутого на практиці. Лише так ми можемо увійти до Царства Небесного. Відтоді я почала ставитися до своєї сім’ї та друзів із любов’ю й добротою. Якщо мене хтось ображав, я молилася Господу, щоб допоміг мені пробачити їм. Раз чи двічі це вдавалося без проблем. Однак із часом мені перестало це вдаватися. Іноді я втрачала контроль та вичитувала їм за якісь дрібниці. А після цього почувалася винною. Я весь час грішила й каялась, і не могла вирватися з тенет гріха. Чи візьмуть мене тоді до Царства, коли прийде Господь? Я звернулася до свого пастиря з питанням, як вирішити цю проблему гріха. Він звелів мені сповідатися та покаятись – більше молитися, частіше читати Біблію, бути поблажливою та терплячою. Щоразу, як він це казав, не скеровуючи мене на конкретний шлях, я розчаровувалась. Я згадала слова Божі: «Отже, будьте святі, бо Я святий» (Левит 11:45). У Посланні до Євреїв також сказано: «Без святості ніхто не побачить Господа» (До Євреїв 12:14). Я вважала, що така людина, як я – яка весь час грішить та кається й не може практикувати слово Господа, – не може увійти до Царства Небесного. Я щодня почувалася нещасною. Пізніше я помітила, що церква сповнена заздрості та внутрішніх конфліктів. У боротьбі за кафедру один проповідник під час служби кинув Біблію іншого, старшого проповідника на підлогу та витіснив його. Дехто навіть займався у церкві бізнесом. Я згадала слова Господа Ісуса: «Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників» (Матвія 21:13). Як у такій церкві може відбуватися робота Святого Духа? Хіба це не печера розбійників? Я сумнівалася, що отримаю від цих служб підтримку й навряд чи зможу колись розв’язати свою проблему з гріхом. Я хотіла знайти церкву, де є робота Духа Святого. Моя старша сестра водила мене до інших церков, але всі вони були у такому ж самому стані. Коли я питала в них, як уникнути гріха, жоден з них не міг показати мені шлях. Вони казали, що Господь Ісус уже пробачив нам – ми повинні лише молитися та каятись. Це спустошило мене. Я навіть більше не хотіла відвідувати служби. Одного дня мене раптом осяяло: можливо, Бог не працює у церквах у цій місцевості? Коли приїздили корейські пастирі, вони здавалися побожними – адже приїхали до Китаю здалеку, щоб пасти церкви. У них було так багато віри. Чи працював Бог у корейських церквах? Я шукала церкву, де працював Святий Дух.

У 2007 році ми з моєю старшою сестрою відвезли наші сім’ї до Кореї. Вона познайомила мене з церквою, до якої чимало китайців ходили на служби. Члени церкви допомагали китайцям знайти роботу, щоб ми мали на що жити. Члени тієї церкви виявляли дуже багато любові, тому я відвідувала служби там – можливо, в них була робота Духа Святого. Під час служби пастир сказав: «Нещодавно я їздив до Китаю та почув, що Бог уже повернувся, що Він явився та працює у Китаї під іменем Всемогутнього Бога. Але Китай – відстала країна. Там живе некультурний народ. Бог такий величний – як Він може явитися і працювати там? Багато хто поширює проповідування “Східної Блискавки”. Не слухайте їх. У такому слабкому духовному стані, як у вас, ви ніколи не виберетесь, якщо потрапите туди». Почувши це, я повністю погодилась. У Китаї так багато церков, де немає роботи Святого Духа. Тамтешній уряд пригноблює віруючих, а китайці вклоняються ідолам. Невже Бог міг би явитися та працювати в Китаї? Це було б неможливо.

Скоро я виявила, що пастир хоч і читав красномовні проповіді, але після них робив зовсім інше; він не практикував шлях Господа. В мене буквально опустилися руки. Коли я спитала пастиря, як побороти гріховність, він роздратовано відповів: «Всі розбещені. Грішити – це нормально. Сповідайся перед Господом – і отримаєш прощення. Оскільки ти бажаєш покаятися, Господь вже пробачив твої гріхи». Слова пастиря викликали в мене огиду. Чому він каже те ж саме, що й китайські пастирі? Гріх неможливо відкинути за одну мить. Мають відбутися бодай якісь зміни. Навіщо сповідатися, якщо ми взагалі нічого не міняємо? Хіба так ми не стаємо подібні до безбожників? Чи є тоді якийсь сенс у вірі? Я знову й знову розчаровувалась, але не хотіла здаватися. Я вірила, що Господь не відкине мене, і що колись я знайду церкву, де працює Святий Дух. Після того я дуже довго обмірковувала це питання. Гуляючи вулицями, я шукала хрести, християнські церкви, і якщо чула схвальні відгуки про проповіді когось із пастирів, то з крихтою надії йшла послухати в дощ, вітер, сніг чи ожеледь, палко бажаючи позбавитися своєї збентеженості. У Кореї я відвідала понад 40 церков і не знайшла жодної, де працював би Дух Святий. Жоден із пастирів не міг вирішити мою проблему. Я в розгубленні крутилася в ліжку ночами й ніяк не могла заснути. Я всім серцем кликала на допомогу: «Господи, де ж Ти є врешті-решт? Невже Ти покинув мене?» В ті роки на серці в мене було дуже тяжко – я була пригнічена та сповнена болю.

Серед усього цього болю та відчаю в червні 2015 року моя старша сестра приїхала до мене й радісно промовила: «Маю чудові новини! Господь вже давно повернувся. Він явився і працює в Китаї, висловлюючи багато істин. Євангеліє нарешті дісталося й до Кореї». Я подумала: «Бог працює в Китаї? Як таке може бути?» Я вперто відказала: «У 2009 році пастир сказав нам, що Бог просто не може працювати в Китаї, бо Китай відсталий, а жителі некультурні. Бог поважний та величний – чого б це Він працював у Китаї?» А потім я заходилася мити посуд. Вона вийняла книжку й терпляче промовила: «Ця книга, “Сувій, розгорнутий Ягням”, містить слова, сказані Богом в останні дні. Я тобі дещо прочитаю».

Всемогутній Бог говорить: «Коли Ісус прийшов у світ людей, Він почав період Благодаті та завершив період Закону. Протягом останніх днів Бог знову став плоттю, і з цим утіленням Він завершив період Благодаті й почав період Царства. Усі ті, хто здатен прийняти друге втілення Бога, будуть введені в період Царства, і більше того – зможуть особисто прийняти керівництво Бога. Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя.

Якщо люди застрягнуть у періоді Благодаті, то ніколи не позбудуться свого розбещеного характеру й тим паче не пізнають невід’ємно притаманний Богу характер. Якщо люди завжди житимуть посеред рясної благодаті, але житимуть не таким шляхом, який би дав їм пізнати Бога чи вдовольнити Його, то вони ніколи насправді Його не здобудуть у своїй вірі в Нього. Така віра дійсно жалюгідна. Коли ти закінчиш читати цю книгу, коли ти проживеш кожен крок роботи втіленого Бога в період Царства, ти відчуєш, що бажання, які жили в тобі багато років, нарешті здійснилися. Ти відчуєш, що лише зараз справді побачив Бога віч-на-віч; що лише зараз поглянув на Його лик, почув Його особисту мову, оцінив мудрість Його роботи та справді усвідомив, наскільки Він справжній і всемогутній. Ти відчуєш, що здобув багато такого, чого люди минулих часів ніколи ні бачили, ні мали. У той час ти ясно зрозумієш, що таке вірити в Бога та що таке відповідати Божій волі. Звісно, якщо ти чіплятимешся за минулі погляди й відкидатимеш або заперечуватимеш той факт, що Бог утілився вдруге, то залишишся з порожніми руками, нічого не отримаєш і зрештою будеш проголошений винним в опорі Богу. На тих, хто здатен слухатися істини та коритися Божій роботі, буде заявлено права під іменем другого втілення Бога: “Всемогутній”. Вони зможуть прийняти особистий провід Бога, здобуваючи більше істин вищого порядку, а також дійсне життя. Вони узрять видіння, яке люди минулого ніколи не бачили: “І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу аж до стоп і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй” (Об’явлення 1:12–16). Це видіння – прояв усього Божого характеру, і прояв усього Його характеру – це також прояв роботи Бога в Його поточному втіленні» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). Я була вражена, слухаючи це. Ці слова розкрили таємниці Книги Об’явлення. Вони були настільки сповнені влади – жодна людина не могла б вимовити такі слова. Я подумала про владність, з якою промовляв Господь Ісус, коли Він прийшов працювати, та гадала, чи насправді це сказав Бог. Я одразу відчула духовне піднесення та почала уважно слухати. Коли моя сестра читала саме деякі пророцтва з Об’явлення, я подумала, що тлумачення цих слів недоступне жодній людині. В Об’явленні сказано: «Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її» (Об’явлення 5:5). Лише Агнець, лише Бог міг відкрити ці таємниці. Чи було це слово Боже? Чи можливо, що Він явився та працює в Китаї? Чи можу я знайти у цій книзі відповідь на те, що стільки років бентежило мене? Все це дуже зацікавило мене. І тоді моя сестра прочитала: «Ними також збуваються ці слова в Об’явленні: “Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам”. Ці слова відбивають початкову стадію роботи, яку Бог почав у період Царства» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). Мені стало ще цікавіше – це ж пророцтво з Книги Об’явлення, хіба ні? Чи справдилися пророцтва з Об’явлення? Чи належали ці слова Богу? Мені захотілося прочитати все це уважніше, і я попросила сестру лишити мені книгу. Я дуже зраділа, коли вона віддала мені книжку. Я з нетерпінням чекала можливості відкрити її. Але між тим у мене були деякі побоювання. Чи дійсно ця книга відповідає Біблії? Я поклала книгу на ліжко поряд із Біблією та порівняла їх. У книзі я прочитала ось цей уривок: «Лише коли Я ввійду на нове небо та землю, то візьму іншу частину Своєї слави та відкрию її спершу в землі Ханаанській, аби проблиск світла засяяв по всій землі, потонулій у непроглядній темряві ночі, щоб уся земля прийшла до світла; щоб люди по всій землі змогли зміцніти від сили того світла, аби Моя слава збільшилася та наново явилася кожному народу; і щоб усе людство могло усвідомити, що Я давно прийшов у людський світ і давно приніс Свою славу з Ізраїлю на Схід; бо Моя слава сяє зі Сходу, принесена з періоду Благодаті в цей день. Та це з Ізраїлю Я пішов, і це звідти Я прибув на Схід. Лише коли світло Сходу поступово побіліє, то темрява по землі почне ставати світлом, і тільки тоді люди дізнаються, що Я давно пішов з Ізраїлю та наново постаю на Сході. Колись Я вже спускався в Ізраїль і потім звідти пішов, тож тепер Я більше не можу народитися в Ізраїлі, адже Моя робота веде всю світобудову, і більше того – блискавка спалахує просто зі Сходу на Захід. Тому Я спустився на Сході та приніс Ханаан людям Сходу. Я приведу людей з усього світу в землю Ханаанську, тож Я продовжую промовляти висловлювання в Ханаанській землі, щоб керувати всією світобудовою. Наразі немає світла по всій землі, крім Ханаану, і всім людям загрожують голод і холод. Я дав Свою славу Ізраїлю, та потім забрав її, і так Я привів ізраїльтян і все людство на Схід. Я привів їх усіх до світла, щоб вони з ним возз’єдналися, і були з ним спільно, і більше не мусили його шукати. Я дам усім, хто шукає, знов узріти світло та славу, яку Я мав в Ізраїлі; Я дам їм побачити, що Я давно спустився на білій хмарі поміж людьми, і дозволю побачити незчисленні білі хмари та фрукти в рясних гронах, і більше того – дозволю їм узріти Єгову, Бога Ізраїлю. Я дам їм поглянути на Учителя єврейського народу, жаданого Месію, і на весь образ Мене, кого віками переслідували царі. Я працюватиму над усією світобудовою, і буду виконувати величну роботу, відкриваючи людям усю Свою славу та всі Свої діяння в останні дні. Я явлю Свій славний лик у всій повноті тим, хто багато років на Мене чекав, тим, хто прагнув, щоб Я прийшов на білій хмарі, і явлю Свій лик Ізраїлю, який прагнув, щоб Я явився знову, і всьому людству, яке Мене переслідує, щоб усі дізналися, що Я давно забрав Свою славу та приніс її на Схід, і вона більше не в Юдеї. Бо останні дні вже прийшли!» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Гуркіт семи громів: пророцтво про те, що Євангеліє Царства Небесного пошириться всесвітом»). А потім порівняла його з пророцтвом у Біблії: «Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського» (Матвія 24:27). Текст співпадав зі словами Господа Ісуса – він повністю відповідав Біблії. Хто, крім Бога, міг розкрити ці таємниці? Ці слова затягнули мене – що більше я читала, то більше хотіла читати ще. Мені здавалося, що у цій книзі я знайду відповідь на те, що бентежило моє серце.

Потім я прочитала ще один уривок: «Оскільки ми шукаємо Божі сліди, нам належить шукати Божу волю, шукати Божі слова, шукати Його висловлювання – бо скрізь, де є нові слова, сказані Богом, там є і Божий голос, і скрізь, де є Божі сліди, там є і Божі вчинки. Усюди, де Бог Себе виявляє, там Він з’являється, і скрізь, де Бог з’являється, існує істина, і шлях, і життя. Шукаючи Божі сліди, ви знехтували словами “Бог є істина, шлях і життя”. А тому чимало людей, навіть отримавши істину, не вірить у те, що вони знайшли Божі сліди, і тим більше не визнає Боже з’явлення. Яка серйозна помилка! Боже з’явлення неможливо узгодити з людськими уявленнями, і тим більше Бог не може з’являтися за велінням людини. Здійснюючи Свою роботу, Бог приймає Свої власні рішення та складає Свої власні плани; більше того, у Нього Свої власні цілі та Свої власні методи. Яку б роботу Він не виконував, у Нього немає потреби обговорювати це з людиною чи шукати її поради, не кажучи вже про те, щоб повідомляти кожну людину про Свою роботу. Це Божий характер, який, крім усього, має бути визнаний кожним. Якщо ви бажаєте бути свідками Божого з’явлення, бажаєте йти по Божих стопах, то вам найперше необхідно відійти від своїх власних уявлень. Ти не повинен вимагати, щоб Бог зробив те чи інше, і тим більше тобі не слід ставити Його у свої власні рамки чи обмежувати Його своїми власними поняттями. Натомість тобі слід наполегливо запитувати себе, як варто шукати Божі сліди, як потрібно приймати Боже з’явлення та як потрібно підкорятися новій Божій роботі – ось що повинна робити людина. Оскільки людина не є істиною й істиною не володіє, їй слід шукати, приймати та коритися» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»). Я прочитала цей уривок двічі поспіль. Мені здавалося, що там, де можна знайти голос Бога, знайдуться і Його сліди. Ось де являється Бог. Чи це дійсно слова Божі? Ніхто, крім Бога, не зміг би сказати щось подібне. Ось що читають у Церкві Всемогутнього Бога, тож, можливо, Бог там працює. Захопившись, я продовжила читати.

Пізніше я натрапила на оцей уривок. «Сьогодні Бог повернувся у світ, щоб вершити Свою працю. І почав він із взірця диктаторського правління: Китаю, непохитного бастіону атеїзму. Своєю силою й мудрістю Бог здобув громаду людей. У цей час правляча партія Китаю всяко на Нього полювала та піддавала великим мукам, і не було де Йому голови прихилити, і не було Йому прихистку. Незважаючи на це, Бог досі вершить Свою задуману роботу: Він здіймає Свій голос і поширює Євангеліє. Ніхто не може осягнути Божу всемогутність. У Китаї, де Бога вважають за ворога, Він ніколи не припиняв Свою роботу. Натомість дедалі більше людей приймають Його слово та роботу, адже Бог спасає всіх і кожного з роду людського, наскільки це тільки можливо» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 2. Бог панує над долею всього роду людського»). Але коли я прочитала оцю частину: «Сьогодні Бог повернувся у світ, щоб вершити Свою працю. І почав він із взірця диктаторського правління: Китаю», – я одразу зупинилася, розчарована. Вдивляючись у ці два речення, я все думала: «Бог, у Китаї? Як це може бути? Може, мені не слід це читати – що як я зіб’юсь зі шляху?» Але тоді я подумала, що ці слова схожі на голос Бога. Якщо я не заглиблюватимусь у це, а Господь дійсно повернувся, чи не проґавлю я свій шанс? Я надзвичайно розгубилася і все гадала: чому б це Бог явився та працював у Китаї? Я порівняла це з Біблією та прочитала слова Господа Ісуса: «Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського» (Матвія 24:27). Чи слово «схід» означало Китай? Але ж Китай такий відсталий, у країні безроздільно панує атеїзм. Чи міг Бог явитися та працювати в Китаї? У цій книжці було чітко сказано, що так і є. І все ж я вагалася – чи продовжувати мені, чи здатися? Тоді я згадала, скільки зусиль доклала до свого пошуку за всі ці роки. Отже, поки є бодай крихта надії, я не можу здатися. Тож я вирішила піти до Церкви Всемогутнього Бога та дослідити, що і як.

Наступного дня я пішла до Церкви Всемогутнього Бога. Один із братів якраз читав проповідь і говорив саме про те, що мене хвилювало – як звільнитися від гріха. Він читав слова Всемогутнього Бога. «Період Благодаті демонів виганяли з людей покладанням рук і молитвою, але зіпсована природа людини все ще залишалася. Людей зцілювали від хвороб і прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина повинна була очиститися від присутніх у ній розбещених сатанинських нахилів, то ця робота ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. Гріхи людини були прощені завдяки втіленому Богові, але це не означало, що в людині більше не було гріха. Гріхи людини можуть бути прощені через принесення жертви за гріх, але що стосується того, як можна примусити людину більше не грішити і як її гріховна природа може бути повністю викорінена й перетворена, у неї немає способу вирішити цю проблему. Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю викорінена й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини. Це вимагало б від людини усвідомлення дороги зростання в житті, розуміння дороги життя та розуміння шляху для зміни свого характеру. Більше того, це вимагало б від людини діяти відповідно до цього шляху, щоб її характер міг поступово змінитися, і щоб вона могла жити у сяйві світла, із тим, щоб усе, що вона робить, могло відповідати волі Божій, щоб вона могла відкинути свій зіпсований сатанинський характер, і щоб вона могла звільнитися від сатанинського впливу темряви, при цьому повністю звільнившись від гріха. Тільки тоді людина отримає повне спасіння» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»).

Він почав спілкування: «Зі слів Всемогутнього Бога ми бачимо, що в період Благодаті Бог виконував лише роботу спокути. Господь Ісус поширив Євангеліє Царства та наказав людям сповідатися й каятись. Він зціляв хворих, виганяв демонів та прощав людські гріхи. Він також дарував людству безмежну благодать. Врешті-решт, Його розіп’яли як жертву за гріх заради усього людства. Відтоді, щоб отримати прощення за гріхи та насолодитися благодаттю і благословенням Божим, все, що нам потрібно зробити – молитися та сповідатися. Це була робота Господа Ісуса в період Благодаті. Отже, якщо Господь Ісус завершив роботу спокути, чи означало це завершення Божої роботи спасіння? Звісно, ні. Робота спокути – це лише прощення нам наших гріхів, але першопричина нашої гріховності та наша гріховна натура ще не викорінені. Ми й досі повсякчас не можемо утриматися від гріха. Ми зарозумілі, хизуємося, брешемо та обманюємо. Іноді ми відчуваємо заздрість і ненависть. Ми живемо у стані гріха вдень та сповідаємося вночі, і не можемо вибратися з цього стану. У Посланні до Євреїв 12:14 сказано: “Без святості ніхто не побачить Господа”. Бог святий та праведний. Тож хіба ми, такі мерзенні й розбещені, гідні увійти до Царства Небесного? Всемогутній Бог прийшов в останні дні, висловлюючи істини та здійснюючи роботу суду, щоб усунути нашу гріховну природу, дозволити нам повністю відкинути окови та лещата гріха й очиститись, а потім відвести нас до Царства Божого. Так справджуються пророцтва Господа Ісуса: “Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди” (Івана 16:12–13). “Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!” (Івана 12:47–48). В останні дні Всемогутній Бог промовив мільйони слів, висловив усі істини, необхідні для очищення та повного спасіння людства. Він судить та викриває наш розбещений характер супротиву Богу та сатанинську природу, повністю виявляючи корені нашої гріховності та опору Богові. Він також показує нам шлях відкидання гріха та здобуття спасіння Божого. Єдиний спосіб побачити правду нашої розбещеності – прийняти суд та кару слова Божого, тоді ми зможемо відчути докори сумління, зненавидіти себе та розкаятися перед Богом, звільнитися від розбещеності та очиститись. Божа робота суду в останні дні – це наш єдиний шлях до очищення, спасіння та входження до Царства Небесного».

Спілкування цього брата стало для мене таким просвітленням, ніби з моїх плечей зняли важку ношу. Виявляється, що Господь Ісус вів роботу спокути, і людям були прощені їхні гріхи через жертву за гріх, однак вони досі мали внутрішню гріховну природу. Приймання Божої роботи суду останніх днів – єдиний шлях позбавитися проблеми гріха, вирватися з його пут та тенет, очиститись та стати гідним входу до Царства Божого. Лише Сам Бог міг відкрити таємниці Своєї роботи управління, і тільки Бог може повністю очистити та спасти людство. Я впевнилася, що це була робота Бога – і прийшла у захват.

Наступного дня одна з сестер Церкви Всемогутнього Бога прочитала мені уривок зі слова Божого. «Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розправляється та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розправи і обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»). Після читання вона поділилася зі мною спілкуванням та свідченням, які багато чого мені прояснили. В останні дні Бог висловлює істини та виконує роботу суду, щоб позбавити людину гріховної природи. Якщо ми не приймемо Божий суд, а натомість проведемо все життя в релігії, ми не уникнемо гріха та не очистимось. Завдяки Божій милості та благодаті я нарешті знайшла шлях до очищення від гріха. Це так схвилювало мене, що я не могла стримати сльози. Я згадала останні вісім років, як я ходила до численних церков, великих та малих, і шукала шлях позбавлення від гріха, щоб увійти до Царства Небесного. Однак я щоразу входила з надією, а виходила розчарована. Лише Божою благодаттю я почула Його голос та побачила Його явлення. На мене зійшло надзвичайне благословення! Я почувалася дитиною, що загубилася і ось нарешті повернулася до матері після багатьох років блукань. Я відчула спокій та радість, які неможливо описати.

Втім, я досі мала деякі питання, на які ще не знайшла відповіді. Я спитала цю сестру: «Китайці – некультурний народ, що противиться Богу. То як міг Бог явитися та працювати там в останні дні?» Вона прочитала мені уривок зі слів Всемогутнього Бога: «Робота Єгови полягала в створенні світу, це був початок; цей етап праці є закінченням праці, і це завершення. На початку Божа праця здійснювалася серед обраних Ізраїлю, і це був світанок нової епохи в найсвятішому з усіх місць. Останній етап праці здійснюється в найбільш нечистій із усіх країн, щоб судити світ і покласти край цьому періоду. На першому етапі Божа праця виконувалася в найсвітлішому з усіх місць, а останній її етап відбувається в найтемнішому з усіх місць, і ця темрява буде вигнана, світло проявиться, і всі люди будуть підкорені. Коли люди цього найбільш нечистого і найтемнішого з усіх місць будуть підкорені, і все населення визнає, що є Бог, який є істинним Богом, і кожна людина буде повністю переконана, тоді цей факт буде використаний для виконання праці щодо завоювання по всьому всесвіту. Цей етап праці є символічним: як тільки праця цього періоду буде завершена, робота шеститисячолітнього управління добіжить кінця. Як тільки ті, хто знаходиться в найтемнішому з усіх місць, будуть підкорені, само собою зрозуміло, що так буде і всюди. Таким чином, тільки праця з підкорення в Китаї несе в собі значимий символізм. Китай уособлює всі сили темряви, а народ Китаю представляє всіх тих, хто від плоті, від сатани, від плоті й крові. Саме китайський народ найбільше був розбещений великим червоним драконом, у якого найсильніше протистояння Богу, і чия людська сутність найбільш низька і нечиста, і тому вони є зразком усього розбещеного людства. Це не означає, що в інших країнах взагалі немає проблем; уявлення у всіх людей однакові, і хоча люди в цих країнах можуть мати високий духовний рівень, якщо вони не знають Бога, то, певно, що вони чинять Йому опір. … Саме в народі Китаю розтління, нечистота, неправедність, опір і бунтарство проявляються найбільш повно і постають у всіх їхніх різноманітних формах. З одного боку, вони мають низький духовний рівень, а з іншого, їхні життя та образ думок відсталі, а їхні звички, соціальне оточення, сім’я за народженням – всі бідні і найбільш відсталі. Їхній статус теж низький. Робота в цьому місці символічна, і після того, як ця пробна робота буде виконана повністю, подальша Божа робота буде набагато легшою. Якщо цей етап роботи може бути завершений, то й само собою зрозуміло, що подальша робота також. Як тільки цей етап роботи буде завершено, буде повністю досягнуто великого успіху, і робота із завоювання по всьому всесвіті прийде до повного завершення. Насправді, як тільки робота серед вас буде успішною, це буде рівносильно успіху у всьому всесвіті. У цьому значимість того, чому Я спонукаю вас діяти як взірець та зразок» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (2)»). Потім вона продовжила спілкування: «Боже слово цілком зрозуміле. Для Бога багато значить явитися та працювати в Китаї в останні дні. Наразі Божа робота – це робота суду та очищення. Він висловлює істини, щоб викрити безбожну, сатанинську природу людини та наш усіляко зіпсований характер. Він демонструє нам Свій праведний, величний та гнівний характер, що не терпить образ. Ось чому Він мусив обрати тих, хто був найбільш розбещений та найбільше опирався Богу, і зробив їх взірцем. Робота серед таких людей – це єдиний спосіб викрити всі види розбещеності людства та краще показати Божу святість і праведність. Саме так Він може досягти найкращих результатів у Своїй роботі суду. Китай також є лігвом великого червоного дракона. Великий червоний дракон є втіленням сатани – це люди, яких сатана розбестив особливо сильно. Саме тому Китай є світовим осередком зла, а китайці – найзіпсутіший народ. Вони найбільше за всіх заперечують Бога та опираються Йому і мають найгіршу людську сутність. Китайський народ – уособлення розбещеності людства. Бог, який явився, працює та висловлює істини в Китаї, викриваючи найдрібніші часточки розбещеності та непокори китайців, може краще підкорити людство. У цьому ефективніше проявляється суть та правда про те, як сильно сатана розбестив людину. Також, якщо працювати у наймерзеннішій, найбільш розбещеній країні, яка дужче за всіх опирається Богу, та якщо підкорити, очистити й перетворити найбільш некультурних та глибоко зіпсованих людей Китаю, спасти інші народи буде легше. Бог, що працює у такий спосіб, дозволяє всьому людству побачити величну силу Бога та переконатися в цьому. Так розкриваються влада й сила Бога, а також Його мудрість та всемогутність».

Після цього вона прочитала мені ще один уривок з Божих слів. «Китайці ніколи не вірили в Бога, вони ніколи не служили Єгові та ніколи не служили Ісусові. Вони лише кладуть поклони, кадять фіміам, спалюють ритуальні гроші та поклоняються Будді. Вони просто поклоняються ідолам – усі вони бунтівні до крайності. Отож, чим нижчим є становище людей, тим більше воно показує, що те, що Бог від вас здобуває, – це ще більша слава. … Відповідно до людських уявлень Я мав би народитися в гарній країні, щоб показати, що Я маю високий статус, щоб показати, що у Мене велика цінність, щоб показати Мою честь, святість і велич. Якби Я народився там, де Мене визнають, в елітній родині, якби Я мав високе положення та статус, то до Мене ставилися б дуже добре. Це не принесло б користі Моїй роботі, і хіба можна було б тоді явити таке велике спасіння? Усі ті, хто Мене бачить, корилися б Мені, вони б не були забруднені скверною. Мені варто було народитися саме в такому місці. Це ви так уважаєте. Але подумайте ось про що: Бог прийшов на землю для насолоди чи для роботи? Якби Я працював у такому легкому, зручному місці, то чи міг би Я здобути Собі повну славу? Чи зміг би Я завоювати усе Моє творіння? Коли Бог прийшов на землю, Він був не від світу, і Він став плоттю не для того, щоб насолоджуватися світом. Місце, де здійснення роботи виявило б Його характер та мало б найбільше значення, – це місце Його народження. Незалежно від того, святий чи нечистий цей край, і незалежно від того, де Він працює, Він святий. Усе в світі створене Ним, хоча все воно було зіпсоване сатаною. Проте Йому досі належить усе; усе в Його руках. Він приходить у нечистий край і працює в ньому, щоб виявити Свою святість; Він це робить лише задля Своєї роботи, а це означає, що Він, виконуючи таку роботу, терпить велике приниження задля того, щоб спасти людей цього нечистого краю. Це зроблено для свідчення, заради всього людства. Така робота показує людям саме Божу праведність і вона здатна краще продемонструвати Боже верховенство. Його велич і правота виявляються у спасінні групи низьких людей, яких інші зневажають. Його народження у нечистому краї зовсім не є доказом Його низькості – воно просто дає можливість усьому творінню побачити Його велич і Його істинну любов до людства. Чим більше Він це робить, тим більше виявляється Його чиста любов, Його бездоганна любов до людини. Бог святий і праведний. Попри те, що Він народився в нечистому краю, і попри те, що Він живе з цими людьми, повними скверни, так само, як Ісус жив із грішниками в період Благодаті, хіба не кожна дещиця Його роботи здійснюється задля виживання всього людства? Хіба це не для того, щоб людство могло здобути велике спасіння? Дві тисячі років тому Він жив із грішниками кілька років. Це було заради відкуплення. Сьогодні Він живе з групою брудних, низьких людей. Це заради спасіння. Хіба ж не вся Його робота заради вас, люди? Якщо не для спасіння людства, то навіщо Він жив і терпів серед грішників упродовж багатьох років після Свого народження у яслах? Якщо не для спасіння людства, то навіщо Йому повертатися у плоть вдруге, народжуватися в цьому краї, де збираються демони, і жити з цими людьми, які були глибоко зіпсуті сатаною? Хіба Бог не вірний? Яка частина Його роботи була не для людства? Яка частина не була заради вашої долі? Бог святий – це непорушно! Він не осквернений брудом, хоча Він прийшов у нечистий край; усе це може означати лише те, що Божа любов до людства надзвичайно безкорислива, а страждання та приниження, які Він переносить, – надзвичайно великі!» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Важливість спасіння нащадків Моава»).

Потім вона продовжила спілкування: «У Божих словах сказано, що той факт, що Бог, який втілився в останні дні, явився та працює в Китаї, має величезне значення. Китайці – народ, який найбільше опирається Богу та ненавидить Його. Їм найбільше з усіх бракує духовних якостей та людської сутності, але Бог втілився там, прийшов до Китаю працювати, висловлюючи істину з надзвичайною поблажливістю й терпінням. Бог витримав жахливе приниження, щоб спасти їх, наймерзенніших та найзіпсутіших людей. У цьому ще краще проявляються смирення і прихованість Бога, а також Його святість і праведність, Його самовіддана, непідробна любов до людства. Крім того, ми можемо побачити, що Бог є Господом творіння. Він має владу виконувати Свою роботу в будь-якій країні, серед будь-яких людей, але хай би в якій країні він явився та працює, Його робота здійснюється задля усього людства – щоб спасти весь людський рід. В останні дні Всемогутній Бог явився та працює в Китаї, висловлюючи істини. Він вже створив групу переможців, і тепер Його Євангеліє поширюється планетою. Робота і слова Всемогутнього Бога подібні до яскравого світла, яке сяє від сходу до заходу. Все більше людей чують голос Божий, масово повертаються до Всемогутнього Бога та приймають Боже очищення й спасіння. Якщо ми дотримуватимемось власних понять та уявлень і вважатимемо, що оскільки попередні два етапи Божої роботи проходили в Ізраїлі, то Він є Богом ізраїльтян і не може явитися та працювати в Китаї, хіба це не обмеження Його сили? Бог говорить: “Звеличиться Ймення Моє між народами” (Малахії 1:11). Тоді як же це справдиться? В останні дні Бог, що втілився та працює у Китаї, де панує атеїзм, повністю розбиває людські уявлення. Це показує нам, що Бог – не лише Бог ізраїльтян, а ще й Бог язичників. Він Бог усього людства, а не лише окремої країни або народу. Те, що Бог втілився, явився та працює у Китаї, має надзвичайне значення!»

Мені стало по-справжньому ніяково, коли я почула її спілкування. Я не розуміла Божої роботи, а просто погоджувалася з пастирями в обмеженні Бога, бо вважала, що Він ніяк не може працювати в Китаї. Яка ж я була зарозуміла та необізнана! Навіть думати про це страшно. Завдяки Божій благодаті мені пощастило почути Його голос та прийняти Його роботу останніх днів. Інакше я б досі обмежувала Бога, виходячи з власних уявлень, засуджувала б Його явлення і роботу, і в мене не було б жодної надії на Його спасіння. Я всім серцем вдячна за Боже спасіння. Я також особисто відчула на собі слова Господа Ісуса: «Хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому» (Матвія 7:8). Ці слова дуже правдиві, а Бог вірний. Допоки ми шукаємо, Бог вестиме й просвіщатиме нас. Дякувати Всемогутньому Богу!