Матьє (Франція)

Я прийняв роботу Всемогутнього Бога останніх днів понад два роки тому. Щиро кажучи, за цей час я отримав більше, ніж приблизно за десять років, які я провів як віруючий у релігійній громаді. Я вірю не в абстрактного Бога, який раніше існував у моїй уяві, але в практичного Бога у плоті, який ходить та працює серед людей і може висловлювати істину в будь-який час та в будь-якому місці. Я почув голос Божий та насолоджуюся рясним поливом і живленням Його слів. Я дійсно перейшов на бік Господа.

Мене звуть Метью, я народився в сім’ї католиків у Ліоні, Франція. У мене було традиційне католицьке виховання. Мене хрестили, я ходив до меси, я пройшов покладання рук та здійснив паломництво в Лурд. Подорослішавши, я зрозумів, що католицькі священники постійно проповідують ті самі старі вчення, без будь-якого нового змісту. Ця атмосфера здавалася мені холодною й неживою, і я відчував, що віра багатьох інших віруючих ослабла. Це засмучувало мене. Я прагнув знайти церкву, де є робота Святого Духа, де я відчував би присутність Господа. Я вирішив залишити католицизм, щоб знайти таку церкву. Згодом я опинився в Женеві, де вступив до університету та приєднався до місцевої християнської євангелічної церкви. Але там я виявив, що пастир просто проповідує сухі вчення, проголошує якісь гасла та говорить про духовні дари й богословські теорії, які повністю відірвані від реальності. У цьому не було нічого, що зворушило б мене або допомогло мені пізнати Господа. Я помітив ще одну річ, яка вразила мене ще більше – ідолопоклонство. Портрет головного пастиря висів нагорі поряд із кафедрою, і щоразу, коли до церкви приєднувався новонавернений, місцевий пастир змушував його схилятися перед портретом головного пастиря. Щодня пастир розсилав віруючим свої тлумачення Писання, а брати й сестри ставилися до них як до хліба насущного, ніби вони читали слова Бога. Вони практикували ці тлумачення, наче то були власні слова Бога. Це дуже мене бентежило. Мені це здавалося неправильним. Я бачив, що в цій церкві немає Господа, тому пішов звідти. Я запитав себе: «Де ж насправді є Господь?» У той момент я почувався повністю спустошеним духовно й запитував, чи не відкинув мене Господь.

З того часу я читав Біблію вдома самостійно. Я багато читав третій розділ Об’явлення, і та частина, де йдеться про церкву у Філадельфії, справила на мене особливо глибоке враження. «А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі. Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав. Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні» (Об’явлення 3:10–12). Ці вірші дуже схвилювали мене й справили на мене сильне враження, тому що вони були сповнені таємниць та обіцянок. Я побачив, що Господь ясно говорить: буде одна церква, яку схвалює Господь, і це церква у Філадельфії. Мені стало здаватися, що Господь каже мені: «Я в цій церкві». І в мене виникло питання: а де ж ця церква? Читаючи далі, я побачив це: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20). Я був глибоко схвильований, прочитавши, як Господь ясно сказав, що Він постукає у двері. Мені стало цікаво, як саме Він постукає, і чи означає це, що Господь скоро повернеться. Це було неймовірно повчально для мене та спонукало моє бажання продовжувати пошуки. 1 травня 2018 року, відразу після того, як я пережив важкі часи, я знову молився Богові всім серцем та душею. Мені дуже хотілося зрозуміти все те, що я ніколи не розумів раніше. Я сказав: «О Боже, будь ласка, просвіти мене. Я знаю, Ти скоро прийдеш. Будь ласка, дозволь мені зрозуміти волю Твою». Після молитви я ліг спати.

Наступного дня я, як завжди, пішов на роботу. В обідню перерву я прийшов на берег Женевського озера, сів на лаву та звернувся до Бога з молитвою. Потім я помітив вдалині якогось чоловіка та підійшов до нього з наміром поділитися з ним Євангелієм. На мій подив, він сказав мені: «Брате, ти знаєш? Господь повернувся й висловив мільйони слів». Я був шокований, почувши це, і подумав: «Чому цей брат так сказав? Невже Господь повернувся?» Я був вражений. Поки ми спілкувалися, у мене одне за одним виникали питання: Чи повернувся Господь? Як Господь повернувся? Наприкінці нашого спілкування він дав мені адресу вебсайту Церкви Всемогутнього Бога й сказав: «Ти можеш більше дізнатися про це тут».

Я відкрив сайт Церкви Всемогутнього Бога відразу, як повернувся до офісу. Я пам’ятаю, що першими словами, які я побачив, було: «Христос останніх днів явився в Китаї». Я не зрозумів і був здивований, побачивши це. Що ще дивніше, там були всілякі книги, у тому числі дві, які дійсно справили на мене враження: «Слово являється у плоті» та «Слова Христа останніх днів». Я дуже хотів розібратися в цьому, тому натиснув на посилання «Слово являється у плоті» й побачив уривок. Він дійсно справляє незабутнє враження. «Усі Мої люди, що переді Мною служать, мають озирнутися на минуле. Чи була ваша любов до Мене заплямована нечистотою? Чи була ваша вірність Мені чистою й щиросердною? Чи правдивим було ваше знання про Мене? Скільки місця Я посідав у ваших серцях? Чи цілковито Я заповнював ваші серця? Скільки Мої слова звершили у вас? Не вважайте Мене за дурня! Усе це Мені повністю ясно! Сьогодні, коли лунає голос Мого спасіння, чи скількись зросла ваша любов до Мене? Чи стала чистою частина вашої вірності Мені? Чи поглибилося ваше знання про Мене? Чи хвала, вознесена в минулі дні, заклала тверду основу для вашого знання сьогодні? Скільки у вас займає Мій Дух? Скільки місця у вас посідає Мій образ? Чи відгукнулись у вас Мої висловлювання? Чи справді ви відчуваєте, що вам ніде приховати свій сором? Чи справді ви вірите, що не гідні бути Моїми людьми? Якщо ви геть не звертаєте уваги на запитання вище, то це показує, що ви ловите рибу в каламутних водах, що ви присутні лише заради кількості, і у визначений Мною час ви неодмінно будете вигнані та вдруге скинуті в криницю бездонну. Це Мої слова застереження, і всіх, хто ними злегковажить, уразить Мій суд, і в призначений час їх спіткає лихо. Хіба це не так?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 4»). Ці слова здалися мені такими авторитетними, ніби Сам Бог говорив зі мною особисто. Мені здалося, що Бог запитує мене: чи маєш ти справжню любов до Мене? Чи щира твоя покірність Мені? Тоді я почувався трохи ніяково, тому що, чесно кажучи, я служив Богові так, ніби виконував певне завдання, а не через любов. Мої молитви більше стосувалися нагальних проблем. Я постійно вимагав чогось від Господа, кажучи: «О Боже, я хочу машину, я хочу такий будинок, я хочу таку роботу, я хочу таку дружину й таку зарплату». Я побачив, що це було нерозумно. Гірше того, якщо Господь не задовольняв мої непомірні бажання, я повставав проти Нього та звинувачував Його. Мені було так соромно від цього – через те, що мене викрили, хотілося кудись сховатися. У той момент я почувався, як дитина перед батьками, які лають її за погану поведінку. Це було новим відчуттям для мене, і я почувався дуже щасливим, тому що мені здавалося, що Бог розмовляє зі мною особисто. Я відчував, що це голос Божий, бо тільки Бог може зазирнути в людські серця. Це справило на мене глибоке враження. Я втратив дар мови та не мав жодних виправдань. Я був упевнений, що це голос Божий, тому читав далі. Я прочитав чимало уривків. Я відчував, що Бог говорить зі мною, і Його слова сповнені сили та влади. Я просто не міг відірватися від цього.

Я пам’ятаю один уривок, який справив на мене особливе враження. «З висоти Я споглядаю на все суще, і з висоти вершу владу над усім сущим. Так само Я упорядив Своє спасіння на землі. Немає такої миті, коли б Я не споглядав зі Свого таємного місця кожен порух людей, кожне їхнє слово і діло. Для Мене люди – що відкриті книги: Я бачу та знаю їх усіх і кожного. Те таємне місце – Моя оселя, а за ложе, на якому Я лежу, Мені все склепіння небесне. Сили сатани не можуть Мене досягнути, адже Я переповнений величчю, праведністю й судом» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божі слова до цілого всесвіту, Глава 5»). Я відчував, що ці слова сповнені Божої влади. Хто, крім Бога, може зазирнути в наші серця? Хто, крім Бога, може прямо говорити з нами з такою силою та владою? Бог створив людство, і тільки Бог може бачити те, що ми ховаємо глибоко у своїх серцях. Я був упевнений, що ці слова йдуть від Бога, і був дуже схвильований. Ніколи раніше я такого не відчував. Того дня я багато читав і повернувся додому на три години пізніше, ніж зазвичай. Я відчував, що ці слова справді особливі. Дорогою додому я знову й знову повторював: «Боже, я щиро дякую Тобі! Я впізнав Твій голос і знаю, що Ти повернувся. Я був свідком Твоєї влади. Уся слава Тобі!» Я справді був схвильований, дуже схвильований. Я згадав про свою молитву попереднього вечора. Я згадав, як молився Богові та просив Його допомогти мені зрозуміти Його волю після Його повернення. У цей момент я зрозумів, що Бог почув мою молитву. І ще дивніше те, що Він відповів на мою молитву. Це було справді неймовірно! Але водночас мене переповнювали питання: якщо Господь прийшов, то як Він прийшов? Яку роботу Він виконує? Щоб отримати відповіді на ці питання, я зв’язався з братами та сестрами з Церкви Всемогутнього Бога.

Вони сказали мені, що Господь втілився в образі Сина Людського й що Він прийшов таємно. Він є Всемогутнім Богом, Він висловив істини та виконує нову роботу. Це суд останніх днів, що починається з дому Божого, про який пророкує Біблія, і який має повністю очистити та спасти людство. Я був приголомшений. У своєму спілкуванні вони поділилися зі мною деякими повчальними біблійними віршами, такими як Об’явлення 16:15: «Ось іду, немов злодій!» Також вони прочитали вірш Луки 12:40: «Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» З цих віршів я дізнався, що Господь стане плоттю й прийде таємно як Син Людський. «Син Людський» явно стосується не Духа Божого або Його духовного тіла, але істоти, народженої від людини, яка має нормальну людську сутність й сутність Бога. Так було і з Господом Ісусом дві тисячі років тому. Він виглядав, як звичайна людина, але насправді Він був Богом. Після цього вони також поспілкувалися зі мною про Об’явлення 3:20, де згадується Господь, що стукає у двері. Я дізнався, що «стукати» означає те, що Господь висловлює нові слова в останні дні, щоб постукати у двері людських сердець. Коли істинно віруючі чують слова Господа, вони впізнають у них голос Божий, і вони – мудрі діви, які підносяться до Бога й вітають повернення Господа. Це також справджує пророцтво Господа Ісуса: «Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27). Я подумав, що це другий раз, коли Бог прийшов на землю у плоті, щоб виконати роботу, та це сталося за мого життя, я дихаю з Ним одним повітрям, і Він виглядає так само, як будь-яка звичайна людина. Я подумав, що це неймовірно! Я завжди вважав, що Бог має бути нагорі, у небі, та я не міг уявити, що в останні дні Бог прийде на землю у плоті, щоб говорити й виконувати нову роботу.

Потім брати та сестри прочитали мені кілька уривків зі слів Божих про втілення Бога. «“Втілення” – це поява Бога у плоті; Бог працює серед створеного людства в образі плоті. Отже, щоб Бог втілився, Він повинен спочатку стати плоттю, плоттю з нормальною людською сутністю; це найбазовіша передумова. Насправді, втілення Бога означає, що Бог живе і працює у плоті, що Бог за самою Своєю суттю стає плоттю, стає людиною» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність плоті, в якій поселився Бог»). «Утілений Бог зветься Христос, і Христос – це плоть, у яку вбрався Дух Божий. Та плоть не подібна до жодної людини з плоті. Відмінність їх у тому, що Христос не з крові та тіла; Він – утілення Духа. Він має й звичайну людську сутність, і вповні божественну. Його божественної природи не має жодна людина. Його звичайна людська сутність живить усе, що Він робить як звичайна людина з плоті, а Його божественна природа вершить роботу Самого Бога. Та і людська Його сутність, і божественна коряться волі Небесного Отця. Сутність Христа є Дух, себто божественність. Тож Його сутність – то сутність Самого Бога» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»). Прочитавши ці уривки зі слів Божих, я побачив, що втілений Бог – це Дух Божий, який набув плотської форми й прийшов на землю, щоб говорити та виконувати роботу зі спасіння людства. Зовні Христос виглядає, як звичайна людина, їсть, одягається, спить, як усі, але Він має божественну сутність. Він може говорити з усім людством як Сам Бог, та Він може висловлювати істини, які ніколи не змогла б висловити жодна людина. Він може здійснювати роботу Самого Бога та виконувати волю Бога. Зовні Христос нічим не відрізняється від решти людей, і ми не можемо сказати, що Він є Богом, але коли Він говорить, ми розуміємо, що Його слова не від цього світу. Він може пояснювати істини та таємниці, яких ніхто ніколи не бачив та не чув. Він може викрити найглибшу розбещеність людства. Його слова – це слова Самого Бога. Тому ми віримо, що Він є Богом. Коли в минулому Господь Ісус виконував роботу, зовні Він теж виглядав, як звичайна людина, але Він зміг стати жертвою за гріх заради всього людства, щоб відпустити наші гріхи. Він зміг дати нам мир, радість та багато благодаті. Ніхто, крім Нього, не міг виконати таку роботу, тому що люди – це лише люди, й вони не мають сутності Бога. Брати та сестри також спілкувалися про те, що Всемогутній Бог подібний до Господа Ісуса. Зовні він виглядає, як звичайна людина, але Його сутність – від Бога. Він виконує роботу суду, починаючи з дому Божого, висловлюючи всі істини, які очищають та спасають людство, і розкриваючи таємниці, які не могла розкрити жодна людина. Це особливо стосується таких речей, як таємниці Божого шеститисячолітнього плану управління, як сатана розбещує людей, і Його одкровення про сатанинську природу людей – ніхто, крім Бога, не міг висловити ці істини. Жодна людина не могла цього зробити. Це доводить, що Всемогутній Бог має божественну сутність і що Він є Христом останніх днів.

Почувши все це, я узнав деякі істини втілення та зрозумів, що Христос має і нормальну людську, і божественну сутності. Деякі з моїх невиразних уявлень та ідей про Бога прояснилися. Це стало для мене справжнім визволенням. Втіленого Бога можна побачити й доторкнутися до Нього, і Він може спілкуватися з людьми особисто. Думка про те, що Бог стане плоттю в останні дні та буде особисто промовляти слова для спасіння всього людства, була для мене надзвичайно захоплюючою та хвилюючою. Коли ж я почув, що Бог втілився вдруге, щоб виконати роботу суду, я трохи стривожився та злякався. Коли я почув, що Господь повернувся, щоб виконати роботу суду в останні дні, я трохи стурбувався, бо жив у гріху. Я боявся, що буду засуджений та покараний на суді Господньому. Ось чому я турбувався. Але після спілкування з братами та сестрами я дізнався, що Божа робота суду полягає не в тому, щоб засудити та покарати нас, але в тому, щоб очистити та спасти нас. Це – практичне спасіння. Насправді Господь Ісус виконав лише одну частину роботи спасіння. Він просто відпустив наші гріхи. Але джерело нашої гріховності нікуди не поділося. Хоча ми можемо присвячувати себе Богові й нібито робити щось добре, наша природа сповнена таких рис сатанинського характеру, як зарозумілість, підступність та непримиренність. Ми часто заздримо тим, хто перевершує нас, і все, що ми робимо в нашому житті, ми робимо для себе. Ми неймовірно егоїстичні. Ми знаходимося під повним контролем і в полоні нашого сатанинського характеру, і поняття не маємо, як звільнитися від кайданів гріха. Це факт, і ми можемо спостерігати це щодня. Це навело мене на думку про біблійний вірш: Бог говорить: «І будьте святі, бо святий Я» (Левит 11:45). Цей вірш ясно демонструє нам, що ми ще не гідні увійти до Царства Небесного, бо ніхто з нас не святий. Ось чому Христос останніх днів, Всемогутній Бог, виконує роботу суду, щоб очистити та спасти нас в останні дні, щоб ми могли повністю звільнитися від кайданів гріха й стати людьми, які бояться Бога та підкоряються Йому, які більше не грішать і не опираються Богові. У цьому полягає мета Божої роботи суду, що справджує пророцтва Господа Ісуса: «Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда» (Івана 17:17). «І пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Івана 8:32).

Потім ми прочитали ще кілька уривків, які дуже зрозуміло пояснюють роботу суду. У Божих словах сказано: «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). «Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розправляється та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розправи і обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»). Потім один із братів продовжив спілкування: «В останні дні Всемогутній Бог висловлює істини, щоб судити та очистити людство. Божі слова виявляють та судять нашу сатанинську природу, а також викривають істину про нашу розбещеність, виправляючи наш розбещений характер і гріховну природу через випробування та очищення, тожми ясно бачимо, як глибоко сатана розбестив людство, а також усю зарозумілість, лукавство й підступність, що властиві нашій природі. А найсумніше те, що, хоча ми можемо вірити в Бога, повністю присвячувати себе Йому й нібито робити щось добре, усе це робиться не з любові до Бога й не з покірності Йому, а для того, щоб отримувати благословення та винагороди, для того, щоб укладати угоди з Богом. Тоді, коли Божа робота не узгоджується з нашими думками та уявленнями, ми заперечуємо й відкидаємо Бога, як це робили фарисеї. Ми звинувачуємо Бога перед обличчям випробувань та негараздів і живемо, повністю керовані своїм розбещеним характером. Це показує, що ми все ще живемо під владою сатани, що ми повністю належимо сатані. То як така людина може потрапити до Царства Небесного? Саме суд та одкровення в словах Божих дозволяють нам побачити свій істинний стан, усвідомити істину про свою розбещеність, про те, що ми не здатні дотримуватися Божої волі та що жодна з наших справ чи дій не задовольняє Його. Тоді ми переповнюємося жалем і готові покаятися перед Богом. Зазнавши Божого суду й кари, ми бачимо, що Божий характер складається не тільки з любові та милосердя, але також містить праведність, велич, гнів та прокляття. Ми починаємо боятися Бога й набуваємо здатності свідомо відмовлятися від плоті та практикувати Божі слова. Ми розвиваємо в собі деяку покірність перед Богом, і наш характер життя починає змінюватися. Тоді ми дійсно розуміємо на власному досвіді, що Божий суд, покарання, випробування та очищення є Його величезним спасінням та величезною любов’ю до нас».

Почувши це від брата, я зміг усвідомити, наскільки глибокою є Божа робота суду в останні дні. Не зазнавши Божого суду останніх днів, ми ніколи не зрозуміємо істини про свою розбещеність і не зможемо постати перед Богом із істинним покаянням. Щодо мене, то я молився й сповідався перед Господом щодня, а потім йшов і знову чинив ті самі гріхи. Я каявся, але не змінювався та продовжував жити в гріху. Я побачив, що мною повністю керує моя розбещена природа, то хіба я міг би в такому стані потрапити до Царства Небесного та отримати схвалення Боже? Це було б неможливо. Раніше я завжди думав, що доки я добре поводжуся, Бог схвалює мене. Але тепер я зрозумів, що Бог хоче, щоб сатанинські речі всередині нас змінилися. Саме тоді я зрозумів, наскільки важливою є для нас робота суду, що без цього етапу роботи ніхто не зможе спастися. Бог висловлює істину та здійснює роботу суду в останні дні, щоб очистити наш розбещений характер, щоб ми могли бути сумісними з Богом та потрапити до Його Царства. Божа любов така щира й така практична!

Читаючи слова Всемогутнього Бога щодня, я повністю переконався, що Всемогутній Бог є Господом Ісусом, який повернувся. Він – Христос останніх днів. Це безперечно. З того часу, щодня беручи участь у церковному житті та спілкуючись із братами та сестрами, я навчився пізнавати Бога, і тепер я насолоджуюся рясним поливом і поживою Божих слів. Я вірю не в абстрактного Бога, який раніше існував у моїй уяві, але в практичного Бога у плоті, який ходить та працює серед людей і може висловлювати істину в будь-який час та в будь-якому місці. Я чув голос Божий, насолоджувався рясним поливом та живленням Його слів, і зазнав роботи Святого Духа. Я справді перейшов на бік Господа. Слава Всемогутньому Богу за Його спасіння!