Дві тисячі років тому наш Спаситель Господь Ісус прийшов, щоб виконати роботу спокути, і був шалено засуджений первосвященниками, книжниками та фарисеями юдейської віри. Оскільки більшість юдеїв схилялися перед своїми релігійними лідерами, вони підтримали цих антихристів у засудженні та запереченні Господа Ісуса, і, зрештою, приклали руку до Його розп’яття. Це був жахливий гріх, яким вони заслужили Боже прокляття та покарання, прирікши народ Ізраїлю на 2 000 років. Господь Ісус повернувся в останні дні як втілення Всемогутнього Бога, висловлюючи істину та виконуючи роботу суду, щоб повністю очистити та спасти людство. Він знову стикається з шаленим засудженням та опором релігійних лідерів. Вони запечатують свої церкви, стаючи на шляху віруючих, які досліджують істинний шлях, внаслідок чого багато людей бояться досліджувати та прийняти це, навіть якщо вони ясно бачать, що слова Всемогутнього Бога є істиною, що вони сильні, вагомі і виходять від Бога. У результаті багато людей втрачає шанс вітати Господа і поринає у лиха. То що ж вони роблять не так у тому, що стосується привітання Господа? Справа в тому, що вони схиляються перед своїми релігійними лідерами! Вони вірять, що релігійні лідери призначені Богом і використовуються Богом, і що коритися їм означає коритися Богові, тому вони слухняно йдуть за ними, підкоряючись їхнім словам, ніби ці слова походять від Бога. Багато хто також думає, що Господь Ісус обов’язково спочатку повідомить духовенство про Своє повернення, тому те, що вони не чують про це, доводить, що Він не повернувся. І ось, вони навіть не намагаються дослідити роботу Всемогутнього Бога, а слідують за релігійними лідерами в Його осудженні. І тому вони поринають у лиха, втрачаючи шанс на те, щоб стати обраними. Хто у цьому винен? На це питання немає простої відповіді. Фарисеї, які колись чинили опір Господу Ісусу і засуджували Його, були прокляті Богом, але багато хто в сьогоднішньому релігійному світі так і не засвоїв цей болісний урок минулого. Вони сліпо поклоняються своєму духовенству, і тому йдуть за ним в осуді Господа Ісуса, який повернувся, знову прибиваючи Бога цвяхами до хреста. Це справжня ганьба! Отже, чи дійсно релігійні лідери призначені Богом? Чи справді підкорення їм є тим самим, що й слідування за Богом? Дуже важливо внести ясність у це питання.

Багато віруючих вважають, що релігійні лідери, духовенство, таке як Папа, єпископи, пастирі та старійшини, призначаються та використовуються Господом Ісусом і мають владу вести за собою віруючих, тому слухатися їх означає слухатися Бога. На чому ґрунтується це переконання? Хіба Господь Ісус колись говорив, що всі релігійні лідери призначені Богом? Він ніколи цього не говорив. Чи є у них свідчення Святого Духа чи доказ роботи Духа? Ні. Це означає, що ця ідея є суто людським уявленням. Давайте подумаємо про це. Згідно з цим людським уявленням, усі релігійні лідери призначені на їхнє місце Богом, тоді це також стосується єврейських первосвященників, книжників та фарисеїв, які противилися Господу Ісусу та засуджували Його? Хіба слідування за ними у розп’ятті Господа Ісуса також було виконанням волі Бога? Але ж це явний абсурд! Ми також можемо бачити з Біблії, що, коли Бог виконує свою роботу в кожному періоді, Він призначає людей, щоб вони допомагали Йому в роботі. Усі ці люди особисто покликані та засвідчені Богом, і Слова Божі свідчать про це. Їх ніколи не призначають інші люди, та їх не навчають інші люди. Подумайте про період Закону, коли Бог використав Мойсея, щоб вивести ізраїльтян з Єгипту. Про це свідчать слова самого Бога Єгови. Бог Єгова сказав Мойсею: «А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!» (Вихід 3:9–10). У період Благодаті Господь Ісус використав Петра для душпастирства церков, а також Він свідчив Петру. Господь Ісус сказав Петру: «Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? … Паси вівці Мої!» (Івана 21:17). «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!» (Матвія 16:18–19). Бог особисто призначає та свідчить людям, яких Він використовує в кожному періоді, і це підтверджується працею Святого Духа. У періоди Закону та Благодаті, ті, кого використовував Бог, були особисто призначені Ним та отримали свідоцтво від Нього. Іноді Він використовував інші методи. Замість прямого призначення, Він відкривав це через пророків, або були докази роботи Святого Духа. Це незаперечно. У сучасному релігійному світі, хто дав Папі, єпископам, священникам, пасторам та старійшинам посади, які вони обіймають? Чи існує доказ Божих слів або роботи Святого Духа? Чи свідчив їм Дух? Навряд чи! Фактично, всі ці релігійні лідери у церквах, як правило, закінчили семінарії та духовні школи і мають богословський ступінь. З цим дипломом у руках їх призначають у церкві, щоб вони вели за собою віруючих. Деякі з них обдаровані та красномовні, і добре виконують свою роботу, тому вони призначаються або рекомендуються вищим керівництвом і піднімаються службовими сходами. Майже всі представники духовенства у релігійному світі отримують свої пости таким чином, але більшості не вистачає роботи Святого Духа. Невеликий відсоток може мати якусь роботу Духа, але в них немає Його свідчення. Отже, ми можемо бути впевнені, що це не ті люди, кому свідчить і кого використовує Бог. Вони явно виплекані та обрані іншими людьми, чому ж вони наполягають на тому, що їх призначив Бог? Хіба це не суперечить фактам? Чи це не нахабна брехня і свідчення про себе? Які це може спричинити наслідки? Хіба це не обман і не заподіяння шкоди віруючим? Деякі релігійні лідери навіть цитують слова Господа Ісуса, звернені до Петра, безсоромно стверджуючи, що влада, яку Господь Ісус дарував Петру, передана Папі, тому Папа уповноважений Богом і може представляти Господа Ісуса, а оскільки священники слідують за Папою, вони також уповноважені Богом, і тому можуть прощати гріхи. Хіба це не безглуздо? Хіба Господь Ісус говорив колись Петру передати даровану йому владу багатьом поколінням духовенства? Господь Ісус ніколи цього не говорив! Хіба Петро передавав їм цю владу? Ні в якому разі! У Біблії нічого такого не написано. Також слід зауважити, що в ті часи Папи Римського чи священників просто не було. Отже, релігійні лідери, які проголошують, що вони уповноважені Богом і можуть представляти Господа Ісуса, прикидаються Богом і вводять людей в оману, чи не так? Хіба той, хто кориться і кланяється їм, не поклоняється ідолам? Хіба такі дії не спрямовані проти Бога? Багато людей не розуміють цього і продовжують сліпо поклонятися своїм лідерам, думаючи, що вони були призначені Богом. Ви розумієте, яка це дурість і невігластво? Чим це відрізняється від поклоніння невіруючих ідолам? Якщо ти віруючий, але не дотримуєшся слова Божого, якщо ти поклоняєшся і схиляєш коліна перед іншими людьми, щоб сповідувати свої гріхи так, якби вони були Богом, хіба цим ти не зневажаєш Бога і не хулиш Його? Чи можуть ті, хто робить це з дурості, бути спасенними Богом? Напевно, ні. Ті, хто робить це з дурості, не можуть отримати схвалення Бога.

Ми повинні ясно розуміти, що Бог не призначає когось випадково та довільно. Мають бути докази. Був доказ того, що Бог призначив Мойсея, і принаймні ізраїльтяни знали це. Призначення Господом Ісусом Петра також було реальним, і про це знали апостоли. Таким чином, заява про те, що Бог призначив когось, потребує фактичного підтвердження. Ніхто не може довільно це стверджувати. Ми також бачимо, що ті, кого призначає Бог, мають керівництво Святого Духа та свідчення Святого Духа. Їхня робота може виконувати волю Божу, і вона дасть дуже чіткі результати. Вони можуть виконувати Боже доручення. Побачимо, що каже про це Всемогутній Бог. «Якщо говорити про сутність її праці й обставини її використання Богом, то таку людину Бог підносить і готує для Божої роботи, і така людина співпрацює разом із Самим Богом. Ніхто інший не зміг би замість неї виконати її роботи: це людська співпраця, що є незамінною поряд із божественною роботою. Тим часом робота інших працівників і проповідників – то лише донесення та впровадження багатьох аспектів розпоряджень для церков у кожний період або ж робота над якимось простим забезпеченням життя для того, щоб підтримувати церковне життя. Ці працівники та проповідники не призначаються Богом, і тим паче про них не можна казати, що їх використовує Святий Дух. Вони вибираються з-поміж церков, і після того, як їх деякий час навчають і готують, придатні залишаються, тоді як непридатних відсилають туди, звідки вони прийшли. Оскільки ці люди обираються з-поміж церков, деякі з них, ставши провідниками, виявляють свою справжню натуру, а деякі навіть чинять багато поганого й урешті опиняються вигнаними. З іншого боку, людина, яку використовує Бог, була Ним приготована, має певний духовний рівень і людську природу. Така людина була заздалегідь приготована й удосконалена Святим Духом, її в усьому веде Святий Дух і, зокрема, Він скеровує її та наказує їй у її роботі. Унаслідок цього на шляху ведення обраних Богом немає відхилень, адже Бог безперечно відповідає за Свою власну роботу, і Він вершить її повсякчас» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Про те, як Бог використовує людину»).

Слова Всемогутнього Бога показують нам, що Бог заздалегідь готує тих, кого Він призначає та використовує для Своєї роботи, що вони ті, кого Бог підносить, щоб вести обраних Ним людей. Їхня робота та проповіді ґрунтуються виключно на забезпеченні та настанові Святого Духа, і ніхто, хто не був особисто призначений Богом, ніколи не зможе їх замінити. Мойсей у період Закону та Петро у період Благодаті суворо дотримувалися Божих слів та вимог, щоб вести обраних Ним людей, і Бог завжди був поруч із ними, керуючи ними на кожному кроці. Бог ніколи не використовує неправильну людину або того, хто діє проти Нього. Він завжди відповідає за Свою роботу. Ті, кого використовує Бог, постійно просвітлюються Святим Духом у своїй роботі та словах і можуть поділитися чистим розумінням Божих слів, щоб допомогти обраним Богом людям зрозуміти Його висловлювання, Його волю та Його вимоги. Вони завжди можуть використовувати істину, щоб допомогти обраним Богом людям у їхніх практичних зусиллях для втілення у реальність Божих слів та пошуку правильного шляху у своїй вірі. Коли обрані Богом люди приймають душпастирство тих, кого використовує Бог, та підкоряються їм, вони можуть знайти справжню їжу для свого життя, з часом краще зрозуміти істину, краще пізнати Божу роботу та характер, і розвивати свою віру та любов до Бога. Ось чому їх підтримують обрані Богом люди, які знають у своєму серці, що ці люди призначені Богом і вгодні Богові. Коли ми приймаємо їхнє лідерство і підкоряємося йому, це означає слідування за Богом та послух Йому і відповідає Божій волі. Ті, кого використовує Бог, призначаються для того, щоб під їхнім керівництвом обрані Ним люди зазнали Божої роботи і пішли за Ним, і їхня робота та проповіді повністю походять від керівництва та просвітлення Святого Духа. Прийняття їхнього керівництва та підкорення йому фактично є підкоренням Богові. Опір їм – це опір Богові, і це призведе до того, що ви будете викриті та вигнані Богом, або, можливо, навіть прокляті та покарані. Так, коли Мойсей вивів ізраїльтян із Єгипту, війська Корея та Дафана, що боролися проти нього, були покарані Богом. Це очевидний факт.

Давайте подивимося на сьогоднішніх релігійних лідерів, на Папу, єпископів та священників у католицизмі, а також на пастирів, пресвітерів та інше духовенство у християнстві. Чи були вони призначені Богом? Чи говорив Бог на їхню підтримку? Чи мають вони докази роботи Святого Духа? Чи мають вони докази результатів своєї роботи? Нічого з цього в них немає. Це доводить, що вони були обрані людьми, а не призначені Богом. Ми знаємо, що вони закінчили семінарії та були призначені офіційними релігійними організаціями, тому нам треба бути дуже обережними. Більшість із них не має віри в істину або щирої віри в Бога. Вони вірять у теологію, у своє становище та звання, у те, що вони заробляють цим на життя. Якими б піднесеними не були їхні біблійні знання і якими б промовистими не були їхні проповіді, вони не мають роботи і керівництва Святого Духа або просвітлення Духа. Це показує нам, що вони є лжепастирями, невіруючими, і Бог не визнає їх. То хіба не безглуздо поклонятися їм та слідувати за ними? Крім відсутності у них свідчення Божих слів і підтвердження Святого Духа, є ще один важливий доказ, який може допомогти нам побачити їх такими, якими вони є. Всемогутній Бог висловив безліч істин, які розкривають справжнє обличчя людей і те, чи люблять вони істину, чи визнають вони істину, чи приймають вони істину, або чи вони ненавидять і відкидають істину. Все це розкрито. Ті, хто визнає, що слова Всемогутнього Бога є істиною, що Він є Богом у плоті, це ті, хто любить істину і отримує схвалення Боже. Це мудрі діви, які чують Божий голос і підносяться до Його престолу. Якщо ж люди бачать, що Всемогутній Бог висловив безліч істин, але продовжують опиратися, засуджувати і заперечувати з’явлення та роботу Бога, це означає, що вони зневажають істину, що вони є антихристами, які опираються Богові та засуджують Його. Вони вже поринули у лиха і мають бути покарані Богом. Це не лише католицькі та християнські лідери, але також, майже без винятку, лідери та представники всіх конфесій, які діють проти Всемогутнього Бога. Релігійний світ знаходиться у лапах цієї банди антихристів. Це загальновідомий факт, який неможливо заперечити. Отже, якщо ми знаємо, що ці єпископи, священники, пастирі та старійшини є частиною банди антихристів, які опираються та засуджують роботу Всемогутнього Бога, як ми маємо до цього ставитися? Ми повинні відкинути і проклясти їх, та звільнитися від їхніх обмежень. Це і є мудрість. Якщо ми продовжимо звертатися до них у пошуку справжнього шляху, продовжимо чекати, що вони скажуть нам, що правильно, а що ні, це буде неймовірною дурістю, сліпотою та невіглаством! Сліпий, що веде сліпого, зазнає краху. Це відповідає біблійним віршам: «Безглузді ж умирають з нерозуму» (Приповісті 10:21). «Погине народ Мій за те, що не має знання» (Осія 4:6).

Цілком очевидно, що католицькі та християнські лідери, поряд з лідерами всіх інших конфесій, відкрито засуджують Всемогутнього Бога. Щоб зберегти свій статус та доходи, вони міцно тримають віруючих у своїх руках, забираючи у них гроші, вони харчуються віруючими, як паразити, як демони, що пожирають їхні трупи. Ці антихристи розповсюджують всіляку злу брехню, щоб зберегти своє становище та засоби для існування, кажучи, що будь-яка новина про пришестя Господа хибна, що Господь Ісус неодмінно має прийти на хмарі, що прийняття другого втілення Господа є прийняття Христа неправдивого. Вони брешуть, щоб ввести людей в оману, роблячи все можливе, щоб утримати віруючих від дослідження істинного шляху. Вони навіть приєднуються до КПК, щоб заарештовувати та переслідувати тих, хто проповідує Євангеліє Царства. Чим же ці релігійні лідери відрізняються від фарисеїв, які протистояли Господу Ісусу у Його часи? Хіба всі вони не розпинають Бога? Чи не є вони всі лжепастирями та антихристами, які вводять людей в оману і гублять їх? Подумайте про слова Господа Ісуса, які засуджують фарисеїв: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13). «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15). Ми бачимо, що більшість релігійних лідерів сьогодні нічим не відрізняється від фарисеїв, які шалено противилися Господу Ісусу і стояли на шляху віруючих. Усі вони ненавидять Бога і діють проти Нього, вони є демонами антихриста останніх днів.

Ось ще кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога. Всемогутній Бог говорить: «Погляньте на лідерів кожної деномінації – усі вони зарозумілі й самовдоволені, а їхні тлумачення Біблії позбавлені контексту й керуються їхніми власними переконаннями й уявленнями. Усі вони покладаються на обдарування й ерудицію у виконанні своєї роботи. Якби вони взагалі не могли проповідувати, чи пішли б за ними люди? Зрештою, вони володіють деякими знаннями й можуть проповідувати деяке вчення, або вони знають, як привернути до себе інших і використовують певні хитрощі. Вони користуються ними, щоб обманювати людей і притягувати їх до себе. Номінально ці люди вірять у Бога, але насправді вони слідують за своїми лідерами. Коли вони зустрічають когось, хто проповідує істинний шлях, деякі з них кажуть: “Ми повинні порадитися з нашим лідером щодо нашої віри”. Подивіться, як люди все ще потребують згоди й схвалення інших, коли вони вірять у Бога й приймають істинний шлях – хіба ж це не проблема? Ким же тоді стали ці лідери? Хіба вони не стали фарисеями, пастирями неправдивими, антихристами й каменями спотикання на шляху прийняття людьми істинного шляху?» («Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Частина третя»).

«Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно цитують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божою волею. Усі вони нікчемні, огидні люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати Богові. Вони свідомо протистоять Богові, навіть несучи Його стяг. Заявляючи про свою віру в Бога, вони попри це їдять людську плоть та пьють людську кров. Усі такі люди – це дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне встають на шляху тих, хто намагається ступити на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають тим, хто шукає Бога. Вони можуть видаватися людьми “здорової статури”, але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до спротиву Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі біси, віддані пожиранню людських душ?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які Богові противляться»).

«Найбільш непокірними з усіх є ті, хто навмисно погорджує Богом та противиться Йому. Це Божі вороги, антихристи. До нової Божої роботи вони завжди ставляться вороже; у них ніколи немає анінайменшої схильності до покори, і вони ніколи не корилися й не упокорювалися радо. Вони звеличують себе перед іншими й ніколи нікому не підкоряються. Перед Богом вони вважають себе найкращими в проповіді слова та найбільш вправними в роботі над іншими. Вони ніколи не відкидають “скарбів”, якими володіють, а ставляться до них як до сімейних реліквій для поклоніння, щоб проповідувати про них іншим; вони використовують їх, щоб читати лекції тим дурням, які їх обожнюють. У церкві справді є певна кількість таких людей. Можна сказати, що вони – “непокірні герої”, які покоління за поколінням перебувають у Божому домі. Вони вважають проповідь слова (вчення) своїм найвищим обов’язком. Рік за роком, покоління за поколінням вони завзято виконують свій “священний і непорушний” обов’язок. Ніхто не сміє їх торкатися, жодна людина не наважується їм відкрито дорікати. Вони стали “царями” в Божому домі, вони шаленіють, від віку до віку тиранячи інших. Ця зграя демонів прагне об’єднати зусилля та зруйнувати Мою роботу; як Я можу дозволити цим живим бісам існувати перед Моїми очима?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ті, хто кориться Богу зі щирим серцем, безсумнівно будуть здобуті Богом»).

Тепер, я впевнений, всі ми ясно розуміємо, що більшість релігійних лідерів є антихристами, які ненавидять істину, ненавидять Бога, що вони – злі слуги та лжепастирі, що вводять людей в оману. Слухати їх і підкорятися їм не означає підкорятися Богу і слідувати за Богом. Це слідування за сатаною та протистояння Богу, перетворення на посібника сатани, когось, кого Бог ненавидить і проклинає. Отже, як віруючі ми маємо знати, що ми повинні возвеличувати Бога, боятися Його, підкорятися Йому та істині. Ми ніколи не повинні поклонятися людям та слідувати за ними. Як сказав Господь Ісус, «Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Матвія 4:10). Якщо релігійні лідери люблять істину, якщо їхні слова узгоджуються зі словами Господа і спонукають нас боятися Бога і віддалятися від зла, тоді слідування і підкорення тим словам, які узгоджуються з істиною, є підкоренням Богові. Якщо ж їхні слова не узгоджуються з істиною, якщо вони йдуть проти Господніх слів, ми маємо відкинути їх. Якщо ми продовжимо слідувати за ними, то це буде слідуванням за людиною, за сатаною. Якщо релігійні лідери відкидають і зневажають істину та утримують інших від дослідження істинного шляху, вони є антихристами, і ми повинні стояти на боці Бога, викриваючи та відкидаючи їх, ми маємо наважитися сказати «ні», вирватися з-під їхнього контролю, шукати і приймати істинний шлях, та йти шляхом Бога. Це і є справжня віра, істинне слідування за Богом і дотримання Його волі. Як сказав Петро, коли його схопили первосвященики та фарисеї: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії Апостолів 5:29).

Давайте прочитаємо ще один уривок зі слів Всемогутнього Бога. «У слідуванні Богу принципово важливо, щоб усе відповідало сьогоднішнім Божим словам. Прагнеш ти до входження в життя чи до виконання Божої волі – все має бути зосереджене навколо сьогоднішніх слів Божих. Якщо те, про що ти спілкуєшся та чого прагнеш, не зосереджено навколо сьогоднішніх слів Бога, то ти чужий словам Божим і повністю позбавлений роботи Святого Духа. Бог хоче, щоб люди йшли Його слідами. Яким би чудовим і бездоганним не було все те, що ти зрозумів раніше, Бог цього не бажає, і якщо ти не здатний відмовитися від подібних речей, то в майбутньому вони стануть величезною перешкодою для твого входження. Благословенні всі ті, хто здатний слідувати за нинішнім світлом Святого Духа. Люди минулих періодів також ішли слідами Бога, однак вони виявилися не в змозі слідувати аж до сьогодні; це благословення людей останніх днів. Ті, хто здатний слідувати за нинішньою роботою Святого Духа, ті, хто здатний іти слідами Бога, завдяки чому вони йдуть за Богом, куди б Він їх повів, – це люди, благословенні Богом. Ті, хто не слідує за нинішньою роботою Святого Духа, не ввійшли в роботу Божих слів, і скільки б вони не трудилися, наскільки б великими не були їхні страждання, або скільки б вони не метушилися, все це не має для Бога жодного значення, і Він не похвалить таких людей. … “Слідувати за роботою Святого Духа” означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»).

Тепер, я впевнений, ми краще розуміємо, що мати віру і слідувати за Богом означає підкорятися і приймати істину, приймати поточну роботу і слова Бога та йти Його шляхом. Неважливо, наскільки Божа робота далека від людських уявлень, або скільки людей опираються та засуджують її, доти, доки це істина й робота Бога, ми повинні приймати та підкорятися їй. Тільки так можна мати віру і слідувати за Богом. Як сказано в Об’явленні: «Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде» (Об’явлення 14:4). В останні дні Всемогутній Бог виконує роботу, і Він висловлює багато істин. Він виконує роботу суду, починаючи з дому Божого, щоб повністю очистити та врятувати людство і звільнити нас від зла та сил сатани. Це можливість, яку не можна проминути, і це наш єдиний шлях до спасіння та входження до Царства Божого. Сьогодні все більше і більше людей у всьому світі, які прагнуть явлення Бога, вивчають роботу Всемогутнього Бога в Інтернеті. Вони бачать, що всі Його слова є істиною, що це – голос Божий. Вони звільняються від кайданів релігійних лідерів, виходять з-під контролю своїх церков і постають перед Божим престолом, щоб бути присутніми на весільному бенкеті Агнця. Але в релігійному світі все ще багато тих, хто сліпо слідує і поклоняється духовенству, які скуті і захоплені силами антихриста. Вони не можуть вийти за межі пустки, даремно чекаючи, коли Господь з’явиться на хмарі, вони давно відкинуті та знищені Богом, вони плачуть і скрегочуть зубами в безодні лиха. Це співпадає зі словами Господа Ісуса: «А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть» (Матвія 15:14). Вони стверджують, що вірять у Бога, а насправді йдуть проти Бога та слідують за людьми. Бог вважає їх невіруючими. Бог – це святий Бог, який ненавидить зло, і Його праведність непорушна. Він ніколи не спасе тих, хто звеличує людей, хто слідує за антихристами, опираючись Богу та богозневажаючи. Бог ніколи не спасе того, хто не любить чи не приймає істину, а натомість сліпо чіпляється за Біблію. Божа воля полягає в тому, щоб звільнити людей із релігійного Вавилону, щоб ми більше не були скуті кайданами антихристових сил релігійного світу, і могли відмовитися від релігії, щоб шукати істину та роботу Бога, от тоді ми матимемо надію вітати з’явлення і роботу Бога.

Погляньмо на інші слова Всемогутнього Бога. «Те, чим ти захоплюєшся, – це не смирення Христа, а фальшиві пастирі, які мають видатне положення. Ти обожнюєш не красу чи мудрість Христа, а тих розпусників, які борсаються в бруді світу. Ти смієшся над болем Христа, якому немає де прихилити голову, і в той же час милуєшся тими мерцями, які полюють за пожертвами та живуть у розпусті. Ти не бажаєш страждати разом із Христом, але з радістю кидаєшся в обійми безрозсудних антихристів, хоча вони дають тобі лише плоть, слова та контроль. Навіть зараз твоє серце все ще звертається до них, до їхньої репутації, до їхнього статусу, до їхнього впливу. І все ж ти продовжуєш дотримуватися позиції, у якій тобі важко повірити в роботу Христа, і ти не бажаєш її прийняти. Ось чому Я кажу, що тобі бракує віри, щоб визнати Христа. Причина, чому ти слідував за Ним до сьогодні, полягає лише в тому, що в тебе не було іншого виходу. Високі образи назавжди підносяться у твоєму серці; ти не можеш забути жодне їхнє слово і вчинок, а також їхні впливові слова та руки. Вони назавжди верховні й назавжди герої у ваших серцях. Але що стосується Христа сьогодення – це не так. Він назавжди нікчемний у твоєму серці й ніколи не заслуговує на пошану. Бо Він занадто звичайний, має занадто мало впливу та далекий від високого.

У будь-якому разі, Я кажу, що всі, хто не цінує істину, є невіруючими та зрадниками істини. Такі люди ніколи не отримають схвалення Христа. Чи зрозумів ти тепер, скільки невіри є всередині тебе, і скільки в тобі зради Христа? Тож Я закликаю тебе: оскільки ти обрав шлях істини, ти повинен присвятити себе йому всім серцем; не будь двозначним чи сповненим суперечливих почуттів. Ти повинен розуміти, що Бог належить не світу чи одній людині, але всім тим, хто істинно вірить у Нього, всім тим, хто Йому поклоняється, і всім тим, хто відданий і вірний Йому» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи ти справді віриш у Бога?»).