Віруючі в Господа думають, що коли на хресті Господь Ісус сказав «Звершилось!», Він говорив про те, що Божу роботу зі спасіння людства завершено. Тож усі певні, що коли Господь повернеться, Він більше не матиме жодної роботи спасіння, натомість Він просто підніме всіх віруючих у небо, щоб зустріти Господа, візьме нас на небеса, та й по всьому. Ось у що віруючі в Господа твердо вірять. Ось чому так багато людей завжди дивляться на небо, марно чекаючи, що Господь візьме їх прямо у Своє Царство. Але тепер настали великі лиха, і більшість не бачила пришестя Господа, тому їхня віра слабшає, і вони почуваються збентеженими. У когось навіть є сумніви: чи була обіцянка Господа взагалі реальною? Він прийде чи ні? Насправді, Господь Ісус давно таємно повернувся як Син Людський, висловлюючи багато істин і виконуючи роботу суду, починаючи з дому Божого. Але більшість людей не намагається прислухатися до голосу Бога або не прагне почути слова Святого Духа до церков, і вони весь час вважали, що Господь має прийти на хмарі, щоб забрати їх на небо, тому вони втрачають шанс привітати Господа. Вони шкодуватимуть про це все життя. Це може бути дуже тісно пов’язане з тим, як люди тлумачать слова Господа Ісуса на хресті: «Звершилось!».

Почнімо з цього. Чому так багато віруючих думають, що сказане Господом Ісусом «Звершилось!» означало, що Божа робота зі спасіння людства завершена? Чи є для цього якась біблійна основа? Чи це підтверджено Святим Духом? Чи Господь коли-небудь казав, що Він більше не збирається виконувати жодної роботи для спасіння людства? Чи засвідчив Святий Дух, що це слово стосуються того, що Бог завершує Свою роботу спасіння? Ми можемо впевнено сказати: ні. Отже, чому всі визначають ці слова Господа Ісуса як такі, що означають, що Божа робота зі спасіння тоді була повністю завершена? Це трохи безглуздо, хіба ні? Розуміти Божі слова – завдання не з простих. Як сказано в 2 Петра 1:20: «Бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить». Наслідки самостійного тлумачення Святого Письма дуже серйозні. Подумайте про фарисеїв – вони особисто тлумачили пророцтва про Месію, і в результаті прийшов Месія, і вони побачили, що Господь Ісус не відповідає їхнім тлумаченням. Тому вони засудили Його роботу і навіть розп’яли Його. Вони зіткнулися з дуже серйозними наслідками. Це безпосередньо призвело до того, що Господь Ісус їх прокляв. Вони були прокляті!

Тож коли Господь Ісус сказав «Звершилось!» на хресті, про що Він говорив? Розуміння цього вимагає ретельного осмислення біблійних пророцтв про повернення Господа в останні дні, особливо про те, що Господь Ісус особисто сказав, що зробить, і Його притчі про Царство Небесне. Це все безпосередньо пов’язане з Його роботою в останні дні. Нам потрібно мати базове розуміння цих пророцтв і притч, щоб правильно зрозуміти, про що Господь Ісус говорив насправді, коли Він сказав це на хресті. Навіть якщо ми не до кінця це розуміємо, це не привід припускати, що Він мав на увазі, що Божа робота спасіння людства була повністю завершена. Це довільне, безглузде переконання. Насправді, якщо ми серйозно розглянемо пророцтва та притчі Господа Ісуса про Царство Небесне, ми зможемо отримати загальне уявлення про Царства та роботи Господа після Його повернення. Тоді ми не будемо неправильно тлумачити Його слова: «Звершилось!». Господь Ісус пророкував: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). «Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48). «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові. … І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син» (Івана 5:22, 27). А в 1 Петра сказано: «Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17). В Об’явленні ми бачимо: «Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її» (Об’явлення 5:5). «Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7). Щоб описати Царство Небесне, Господь Ісус також використовував багато притч, наприклад: «Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!» (Матвія 13:47–50). З цих пророцтв і притч ми можемо побачити, що Господь Ісус сказав, що Він виконає багато роботи, коли повернеться. Але найважливіша частина цього – це висловлення правди та здійснення роботи суду. Це приведе людей до входження в істини, а тоді відсортує всіх відповідно до їхнього роду. Кого можна вдосконалити – зазнають цього, а кого треба вигнати, тих виженуть. Це повністю втілить усе, що Господь Ісус сказав про Царство. Подумайте про пшеницю та кукіль, про рибальську сітку, мудрих і нерозумних дів, овець і кіз, а також добрих і злих слуг. Робота суду, починаючи з дому Божого, відділить пшеницю від куколя, добрих – від злих слуг, тих, хто любить істину, – від тих, хто просто жадає втіхи. Мудрі діви будуть присутні на весільному бенкеті Агнця і будуть удосконалені Богом. А як щодо нерозумних дів? Їх спіткають лиха. Вони плакатимуть і скреготатимуть зубами, бо не послухалися Божого голосу. Це робота суду – відсортувати всіх за їхнім родом, винагороджуючи добрих і караючи злих, і так повністю справдиться це пророцтво в Об’явленні: «Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!» (Об’явлення 22:11). «Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його» (Об’явлення 22:12). Коли ми дійсно розуміємо пророцтва Господа Ісуса, ми можемо побачити, що Господнє пришестя в останні дні здебільшого призначене для того, щоб висловити істину і здійснити роботу суду, упорядковуючи всіх за їхнім родом і визначаючи їхній кінець. Тож чи можемо ми справді стверджувати, що коли Господь Ісус сказав на хресті: «Звершилось!», Він сказав, що Божа робота зі спасіння людства завершена? Чи будемо ми й далі нерозумно дивитися на небо, чекаючи, коли Господь Ісус зійде на хмарі й підніме нас у небо на зустріч із Ним? Чи будемо ми й надалі недбало засуджувати всі істини, висловлені Богом, коли Він працюватиме в останні дні? Чи ми будемо нахабно заперечувати, що Господь повернувся в плоті як Син Людський, щоби здійснити роботу суду останніх днів? Великі лиха вже прийшли, а багато релігійних людей досі мріють про повернення Господа, думаючи, що Він ніколи не вижене їх. Час прокидатися. Якщо вони не прокинуться, щойно лиха закінчаться й Всемогутній Бог відкрито явиться всім людям, Бог створить небо і землю заново, і всі ці люди в релігійному світі будуть голосити й скреготіти зубами. Так справдиться це пророцтво в Об’явленні: «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним» (Об’явлення 1:7).

Багато хто неодмінно запитає, що насправді мав на увазі Господь Ісус, коли сказав «Звершилось!» на хресті. Насправді все дуже просто. Слова Господа Ісуса завжди були дуже практичними, тож коли Він це сказав, Він, безумовно, мав на увазі Свою роботу відкуплення. Але люди наполягають на розумінні цих практичних слів Господа як слів про Божу роботу зі спасіння людини. Втім, це цілком довільно, тому що Бог лише частково завершив Свою роботу зі спасіння людства. Залишався ще найважливіший крок – Його робота суду в останні дні. Чому ви стверджуєте, що «Звершилось!» означає, що вся Божа робота зі спасіння виконана? Хіба це не дещо безглуздо та нерозсудливо? Чому Господь Ісус взагалі був розіп’ятий? Чого Він насправді цим досяг? Яким був результат? Усі віруючі це знають, тому що це дуже чітко задокументовано в Біблії. Господь Ісус прийшов, щоб спокутувати людство. Будучи розп’ятим, Господь Ісус став жертвою за гріх людства, взявши на себе гріхи кожного, щоб людей більше не треба було засуджувати й піддавати смерті за законом. Тоді людям могли бути прощені їхні гріхи, поки вони вірили в Господа, молилися й сповідалися Йому, і насолоджувались неймовірною благодаттю від Бога. Це спасіння благодаттю, і це те, чого досягла робота відкуплення Господа Ісуса. Хоча наші гріхи були прощені завдяки нашій вірі, ніхто не може заперечити, що ми все ще постійно грішимо. Ми живемо в циклі гріха, сповіді та знову гріха. Ми зовсім не уникли гріха. Що це означає? Це означає, що ми досі маємо гріховну природу, і ми маємо сатанинський характер, тому ми не можемо вирішити проблему продовження гріха після прощення наших гріхів. Це бентежить усіх віруючих – воно їм болить. Божі слова кажуть: «І будьте святі, бо святий Я» (Левит 11:45). Бог справедливий і святий, тому кожен, хто є нечистим, не може побачити Його. Отже, як люди, які завжди грішать і противляться Богові, можуть бути гідними увійти в Боже Царство? Оскільки люди не повністю уникли гріха й не очистилися, чи справді Божа робота зі спасіння людства може закінчитися? Боже спасіння буде повним спасінням – Він ніколи не кине свою роботу на пів дорозі. Ось чому Господь Ісус неодноразово пророкував Своє повернення. Він повернувся в останні дні, досить давно, як утілений Всемогутній Бог. Всемогутній Бог висловив істини, щоб здійснити роботу суду на основі Господньої роботи відкуплення. Це для того, щоб очистити людство від нашого зіпсованого характеру, щоб ми могли звільнитися від кайданів гріха. Це для того, щоб повністю спасти нас від сил сатани і зрештою привести нас у Боже Царство. Лише після завершення роботи суду Всемогутнього Бога в останні дні, завершиться Божа робота зі спасіння людства.

Всемогутній Бог говорить: «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»).

«За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через рафінування людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»).

«Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного відпочинку; без такого очищення жодна людина не могла бути б віднесена до того чи іншого сорту та не могла б увійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення позбавить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду проллє світло на ті неслухняні частки людства, таким чином відділивши тих, кого можна спасти, від тих, кого спасти не можна, і тих, хто залишиться, від тих, хто зникне. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий стан людства, у якому втішатимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони почнуть свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено залишатися на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, безбожні, неправедні люди. … Уся мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб ретельно очистити всіх людей, аби Він зміг привести чисте й святе людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»).

Слова Всемогутнього Бога дуже ясні. У період Благодаті робота відкуплення Господа Ісуса полягала лише в прощенні гріхів людини. Це робота суду Всемогутнього Бога в останні дні повністю очищає та спасає людство. Слова Всемогутнього Бога судять і викривають бунтарську, анти-Божественну природу та сутність людини, дозволяючи нам пізнати наш власний сатанинський характер та зіпсованість. Це показує нам, що ми сповнені сатанинського характеру, як-от зарозумілості, хитрості й злостивості без жодної людської подоби. Це єдиний спосіб для людей побачити правду про те, наскільки глибоко вони зіпсовані сатаною, тож вони щиро зневажають себе та переживають справжні докори сумління, а потім каються перед Богом. Тоді вони бачать, наскільки цінною є істина, і починають зосереджуватися на втіленні Божих слів у життя та входженні в реальність істини. Це дозволяє їм поступово позбутися свого зіпсованого характеру й почати змінювати свій характер життя і, зрештою, стати здатними справді підкорятися Богу й боятися Його, а також жити за Його словами. Ось як люди можуть повністю відкинути сили сатани й бути повністю спасенними Богом, тоді вони зможуть бути захищені Богом і пережити великі лиха в останні дні, і увійти в прекрасне місце призначення, яке Бог підготував для людства. Це виконує пророцтво в Об’явленні 21:3–6. «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води». Тут Бог каже «Сталося!». Це зовсім не те, що сказав Господь Ісус на хресті: «Звершилось!». Це різні контексти, різні світи. Коли Господь Ісус сказав на хресті: «Звершилось!», Він мав на увазі завершення Своєї роботи відкуплення. Слово «Сталося!» в Книзі Об’явлення означає, що Бог говорить про повне завершення Своєї роботи зі спасіння людства, коли Божа скинія буде з людьми, Він житиме серед них, і вони будуть людьми Його Царства, де не буде більше сліз, смерті чи страждань. Це єдина ознака того, що Бог завершив Свою роботу спасіння.

На цьому етапі кожному має бути зрозуміло, що стверджувати, що слова Господа Ісуса на хресті означали, що Божа робота спасіння була завершена, повністю суперечить дійсності Божої роботи і є суто людським уявленням. Це неправильне тлумачення слів Господа, оманливе та облудне, і неможливо сказати, скількох людей воно обдурило. Ті, хто сліпо тримаються цього, просто чекаючи, коли Господь раптово з’явиться на хмарі, щоб їх можна було взяти в Царство, весь час відмовляючись досліджувати багато істин, висловлених Всемогутнім Богом, повністю втратять свій шанс зустрітися з Господом. І, звичайно, вони ніколи не уникнуть гріха й не будуть повністю спасенні. Тоді ціле життя віри зійде нанівець, і вони будуть приречені на лиха й будуть знищені Богом.

Всемогутній Бог говорить: «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, запропонованого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і букв та скутий історією, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кому не дають воду життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Якщо ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся залишити все як є, стоячи на місці, і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, тоді чи не будеш ти завжди проти Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркіт грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою примху й нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це букви, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати життя. Писання, які ти читаєш, можуть тільки збагатити твою мову та не є філософськими словами, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхи, які можуть привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»).