Я Міла. Багато людей думають, що після того, як Господа Ісуса розп’яли на хресті й Він воскрес із мертвих, Він уже став славним духовним тілом і вознісся на небо; тому, коли Господь повернеться, Він повинен явитися й працювати у Своєму воскреслому духовному тілі. Тож вони запитують: чому Бог повинен знову втілитися як Син Людський, щоб виконати роботу суду в останні дні? Ми всі знаємо, що в період Благодаті Господь Ісус явився і працював, втілившись як Син Людський, щоб взаємодіяти з людьми, жити разом з ними, і висловлювати істину, щоб вести їх. Зрештою, Він був розп’ятий на хресті, щоб узяти на Себе гріхи людства, як жертва за гріх для людини. Найкращим способом для Бога явитися, виконати роботу спокути й послужити жертвою за гріх було втілення; не тільки сатана був посоромлений, але й Бог здобув славу. Ясно, що Божий вибір працювати втіленим повністю ґрунтувався на потребах роботи; Він не визначав спосіб Своєї появи відповідно до людських уявлень і фантазій. Тоді чому Бог повинен знову втілитися, щоб виконати роботу суду в останні дні? Це також ґрунтується на потребах розбещеного людства; розбещене людство потребує спасіння втіленого Бога. Божа робота спасіння людей не така проста, як люди собі уявляють, – не так, що Йому достатньо лише повністю висловити істину, а потім люди просто самі читатимуть Божі слова, збиратимуться для бесід, і практикуватимуть та переживатимуть їх. Це не дало б жодних результатів. Для кожного етапу Божої роботи є практичний процес, і кожен етап включає багато деталей. Зокрема, Божа робота суду для очищення людей в останні дні вимагає довготривалої взаємодії з людьми; у цьому процесі Він цілеспрямовано висловлює істину, щоб судити й розвінчувати людей відповідно до різних розбещених станів, а також бунтарства й опору, які вони виявляють. Це також вимагає, щоб люди переживали різні випробування й переплавки, які їх викривають. Це вимагає, щоб Бог втілився й жив серед людей, щоб виконувати Свою роботу. Тому втілений Бог повинен мати нормальну людськість. Це полегшує для Нього взаємодію з людьми, і люди можуть жити у свободі й звільненні перед Богом, без будь-яких обмежень, вільно говорити й поводитися природно, так само, як вони роблять, взаємодіючи з іншими людьми. Так Богу зручніше висловлювати істину, щоб очищати й спасати людей. Якби Він явився як духовне тіло, було б нелегко взаємодіяти з людьми. Подумайте: якби духовне тіло Бога раптово з’явилося перед людьми, як би вони почувалися? Вони були б налякані й охоплені панікою. Взаємодія з Духом Божим раз чи два залишила б людей у постійному страху – їх би страшила невідомість того, коли може прийти Бог, і вони не знали б, як постати перед Богом. То скажіть, чи могла б робота спасіння людей досягти результатів, якби Бог прийшов як духовне тіло, щоб її виконати? Не могла б. Якби серця людей тремтіли від страху, і вони були сповнені жаху, настороженості й уникання, вони не змогли б відкрити свої серця Богові. Як тоді Бог міг би висловлювати істину, щоб спасати людей? Крім того, перед Його духовним тілом у людей не було б жодних уявлень; вони б лише тремтіли від страху, не наважуючись виявити найменшого бунтарства чи опору. І тим більше вони не наважилися б діяти за власною волею. У такому разі розбещені характери людей були б приховані й не могли б бути очищені. Це доводить, що робота Бога як духовного тіла не сприяє спасінню людей. Однак, коли Бог втілюється як звичайна людина, Йому легше виконувати Свою роботу. Коли люди бачать, що Христос – звичайна людина, їм легше наближатися до Бога й відкривати Йому свої серця. І коли Бог висловлює слова, щоб розвінчувати людей, їм також легше їх приймати. Отже, якби Бог втілився як виняткова особистість або відома людина, чи можна було б досягти такого результату? Люди відчували б, що Бог недосяжний, і між ними й Богом виникла б відстань. Але якщо Бог втілюється як звичайна людина, люди можуть наближатися до Бога, говорити від щирого серця, і будь-які розбещені характери, які вони мають, можуть бути виявлені. Це також сприяє тому, що будь-які їхні уявлення й фантазії легко викриваються. Таким чином, для Бога зручно й легко розвінчувати й судити людей. Тому в Своїй роботі останніх днів Бог повинен втілитися як звичайна людина. Образ цієї плоті не може бути надто винятковим. Лише таким чином люди будуть готові взаємодіяти з Богом, так само, як вони взаємодіють зі звичайною людиною. Вони будуть вільними й звільненими у своїх словах і діях, і зможуть просто й відкрито говорити з Богом від щирого серця. Крім того, перед втіленим Богом бунтарство й розбещеність людей також можуть природно виявлятися. Через Божий суд, розвінчання й обтинання, люди будуть готові каятися перед Богом, висловлювати Йому свою рішучість і віддавати свої серця практичному Богу. Коли люди повністю зрозуміють істину, вони зможуть коритися практичному Богу в своїх серцях і поклонятися практичному Богу. Ті, хто здобуває істину, зможуть досягти того, щоб бути однодумними з практичним Богом, любити Бога понад усе й коритися до смерті. Таким чином, втілений Бог може зробити групу людей довершеними й здобути їх. Як говорить Всемогутній Бог: «Коли Бог працює в плоті, Він насправді бореться із сатаною в плоті. Коли Він працює в плоті, Він виконує Свою роботу духовного світу, і Він робить усю Свою роботу в духовному світі реальною на землі. Той, кого завойовано, – це людина, людина, яка бунтує проти Нього, а той, кого переможено, – це втілення сатани (звичайно, це теж людина), яке ворогує з Ним, і той, хто зрештою отримає спасіння, – теж людина. Отже, Богу ще більше необхідно стати людиною, що має зовнішню оболонку створеної істоти, щоб Він міг вести дійсну битву з сатаною, завоювати людину, яка бунтує проти Нього й володіє такою ж зовнішньою оболонкою, що й Він, і спасти людину, яка має таку ж зовнішню оболонку, що й Він, і яка постраждала від сатани. Його ворог – людина, об’єкт Його завоювання – людина, і об’єкт Його спасіння – людина, яка була створена Ним. Тому Він повинен стати людиною, і таким чином Його робота стає набагато легшою – Він здатний завдати поразки сатані й завоювати людство, і, навіть більше того, здатний спасти людство» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Розбещеному людству ще більше потрібне спасіння втіленим Богом). «Найціннішою роботою для розбещених людей є лише робота, що дає точні слова й чіткі цілі для прагнення і є видимою та відчутною. Тільки реалістична робота й своєчасне спрямування відповідають смакам людини, і тільки практична робота може спасти людину від її розбещеного та занепалого характеру. Це може бути досягнуто тільки втіленим Богом; тільки втілений Бог може спасти людину від її старого розбещеного й занепалого характеру. Хоча Дух є притаманною Богу сутністю, така робота, як ця, може бути виконана тільки Його плоттю. Якби Дух працював самотужки, то Його робота не могла б бути ефективною – це проста правда. Більшість людей стала ворогами Бога через цю плоть. Однак, коли ця плоть завершить Свою роботу, ті, хто проти Нього, не тільки перестануть бути Його ворогами, але й, навпаки, стануть Його свідками. Вони стануть свідками, які були завойовані Ним, свідками, сумісними з Ним і невіддільними від Нього. Він спонукатиме людину усвідомити важливість роботи плоті для людини, і людина пізнає важливість цієї плоті для сенсу людського існування, пізнає Його практичну цінність в тому, що стосується зростання людського життя і, ба більше, пізнає, що ця плоть неочікувано стане живим джерелом життя, відділення від якого людина не може витерпіти» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Розбещеному людству ще більше потрібне спасіння втіленим Богом). «Тож зіпсоване людство має більшу потребу в спасінні втіленим Богом і більшу потребу в безпосередній роботі втіленого Бога. Людство потребує втіленого Бога, щоб Він пас його, підтримував його, поливав його, годував його, судив і карав його, і йому потрібно більше благодаті й більшої спокути від утіленого Бога. Тільки Бог у плоті може бути наперсником людини, пастирем людини, допомогою для людини в будь-який час, і все це становить необхідність втілення як сьогодні, так і в минулі часи» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Розбещеному людству ще більше потрібне спасіння втіленим Богом).