Чи дарує спасіння через віру вхід до Божого Царства?

3 Грудня, 2022

Безжально поширюється пандемія, і почали відбуватися землетруси, потопи, нашестя комах, голоди. Багато людей знаходиться у стані постійної тривоги, і віруючі стривожено очікують Господнього приходу на хмарі, щоб бути забраними до неба, втекти від страждання через біди та уникнути смерті. Вони не знають, чому їх досі не забрано на зустріч із Господом, і споглядають небо весь день, та нічого не бачать. Багато людей є цілком нещасними, зокрема тому, що вони бачать, як багато життів членів церковного духовенства забрала пандемія. Вони відчувають неспокій від того, що вони були відкинуті Господом і потрапили в біди, і їхнє виживання під загрозою. Вони почуваються збентеженими і загубленими. Книга Об’явлення пророкувала, що Господь Ісус прийде перед бідами й візьме нас на небо, щоб уберегти нас від того, щоб ми здалися їм. Ось наша надія. Наша віра полягає в тому, щоб утекти від біди і здобути вічне життя. Але біди почали звалюватися, чому ж тоді Господь не прийшов на хмарі, щоб прийняти віруючих? Через нашу віру наші гріхи прощені, нам подаровано спасіння і праведність. Чому тоді нас не взято до Царства Небесного? Ми багато років у муках очікували Господа й багато страждали. Чому Він не прийшов по нас, не взяв нас на зустріч із Собою, щоб ми уникнули горя бід? Чи Він дійсно відкинув нас? Ось ці питання ставить багато віруючих. Гаразд, чи насправді спасіння через віру дозволяє нам увійти до Царства? Я поділюсь трошки своїм власним особистим розумінням цього питання.

Та перш ніж ми поспілкуємося про це, спершу прояснімо одну річ. Чи ідею виправдання вірою або входження у Царство таким чином підтримує взагалі слово Боже? Чи Господь Ісус коли-небудь говорив, що виправдання через віру й благодать спасіння – це все, що нам потрібно, щоб увійти в Його Царство? Ні, ніколи. Чи Святий Дух коли-небудь свідчив про це? Ні. Тож ми можемо бути певні, що ця ідея – це просто людське уявлення, і ми не можемо покладатися на нього, щоб увійти до Царства. Насправді, Господь Ісус дуже ясно говорив про те, хто може увійти в Царство. Господь Ісус сказав: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:21–23). «Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік» (Івана 8:34–35). «І будьте святі, бо святий Я» (Левит 11:45). «Без святості ніхто не побачить Господа» (До Євреїв 12:14). Господь Ісус ясно сказав нам, що лише ті, хто чинить Божу волю, зможуть увійти в Царство Небесне, що лише ті, хто уникає гріха й очищений, матимуть місце в Царстві. Це єдиний стандарт для здобуття входу. Чи відкуплення від гріха і виправдання вірою означає, що хтось чинить Божу волю? Чи означає це, що вони вже не грішать, або не повстають проти Бога й не чинять Йому опору? Звісно, ні. Усі віруючі в Господа можуть бачити той факт, що, хоч ми й відкуплені та виправдані вірою, ми постійно грішимо, живучи в замкненому колі гріха вдень і сповіді вночі. Ми живемо з болем нездатності уникнути гріха – ми не можемо собі зарадити. Є люди в усіх деномінаціях, які заздрісні і сварливі, борються за ім’я й здобуток, поливають брудом одне одного. Це дуже звичні речі. І більшість людей має віру лише тому, що вони прагнуть Божої благодаті, але вони не роблять так, як Він каже. Вони спішать до церкви, коли стикаються з кризою, але в часи миру вони слідують за світськими тенденціями. І церкви просто влаштовують одну вечірку за іншою. Ніхто не спілкується про істину й не ділиться особистим свідченням, вони просто змагаються щодо того, хто отримує найбільше благодаті, найбільші благословіння. Тоді як настають великі біди і багато людей бачить, що Господь досі не приходить на хмарі, щоб забрати їх, їхня віра та любов охолоджуються, і вони почали звинувачувати та судити Бога. Дехто навіть відкинув та зрадив Його. Факти показують нам, що прощені гріхи і подароване спасіння може означати, що люди поводяться краще, але це не означає, що вони цілком уникнули гріха, що вони не чинять непослуху Богові, і особливо, що вони досягли святості та гідні Царства. Це лише видавання бажаного за дійсне. Тож зараз ми можемо бачити цей факт і розуміти, чому Господь Ісус сказав, що ті, хто проповідував і виганяв демонів у Його ім’я, чинили зло, і Він ніколи не знав їх. Це тому, що люди досі постійно грішать, хоч навіть їхні гріхи прощені, і вони звинувачують та засуджують Господа. Вони повні нарікань, коли бачать, що Господь досі не прийшов, і вони почали заперечувати та зраджувати Його. Дехто навіть каже, що вони посваряться з Господом, якщо Він не схопить їх до Царства. Ці люди навряд чи хоч трохи кращі, ніж фарисеї, які утискали і засуджували Господа Ісуса, а, може, навіть і гірші. Інші люди дуже ясно можуть бачити, як вони поводяться, і в Божих очах вони чинять зло, безсумнівно. Бог святий і праведний, тож чи міг би Бог впустити тих, хто постійно грішить, осуджує і чинить опір Богові, до неба? Зовсім ні. І тому людське переконання у тому, що виправдання вірою проведе їх до Царства – це уявлення, що суперечить власним Господнім словам та істині. Це цілком людське уявлення та вигадка, яка походить із наших надмірних бажань.

Тут дехто може зауважити, що спасіння через віру благодаттю має біблійну основу: «Бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння» (До Римлян 10:10). «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий» (До Ефесян 2:8). Тож якщо ми не можемо ввійти в Царство так, що ж тоді насправді означає бути «спасенним»? Всемогутній Бог розповідає нам про цю таємницю істини. Погляньмо на те, що говориться у Його словах. Всемогутній Бог говорить: «У той час робота Ісуса була роботою з відкуплення всього людства. Гріхи всіх, хто вірив у Нього, були прощені; за умови, що ти вірив у Нього, Він відкупив тебе; якщо ти вірив у Нього, ти більше не був грішником, тебе було звільнено від твоїх гріхів. Ось що означало бути врятованим і бути виправданим через віру. І все ж у тих, хто увірував, залишалося те, що було бунтівним і протистояло Богу, і що все ж повинно було бути поступово видалено» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (2)»). «Людей… прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина повинна була очиститися від присутніх у ній розбещених сатанинських нахилів, то ця робота ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. … Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю викорінена й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»). З цього ми можемо бачити, що Господь Ісус був розп’ятий як жертва за гріхи людства, відкупивши нас від гріха. Усе, що треба зробити – це визнати гріхи й покаятися перед Господом, щоб бути прощеними. Ми вже не засуджені і не підлягаємо смерті за законом. Господь уже не вбачає в нас грішників, і сатана вже не може звинувачувати нас. Нам дозволено приходити перед Господом у молитві і насолоджуватися миром та радістю, які Він дарує разом зі Своєю рясною благодаттю та благословіннями. Ось що тут означає бути «спасенним». Бути спасенним вірою означає лише бути прощеним від гріха і не бути засудженим за законом. Це не так, як уявляють люди, що, одного разу отримавши спасіння, вони назавжди спасенні і будуть гідні ввійти в Царство. Біблія згадує «спасіння» так, як його змальовує Павло, але ні Господь Ісус, ні Святий Дух ніколи не говорили цього. Ми не можемо використовувати людські заяви, записані в Біблії, як нашу основу, тільки слова Господа Ісуса. Дехто може запитати, що, оскільки Господь простив наші гріхи, Бог вже не бачить нас гріховними і назвав нас праведними, то чому ж ми не можемо бути забрані до Царства? Це правда, що Бог назвав нас праведними, але Він не сказав, що прощення наших гріхів зробило нас гідними Царства, або що, оскільки ми прощені, то ми можемо й надалі чинити будь-який гріх і все одно бути святими. Ми повинні зрозуміти, що Божий характер є святим та праведним, і Він ніколи не назвав би святим когось, хто постійно грішить, і не назвав би вільним від гріха когось, хто досі є грішником. Навіть віруючий, чиї гріхи прощені, може бути проклятий, якщо він чинить опір Богові та проклинає Його. Точно, як каже Біблія, «Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви» (До Євреїв 10:26). Господь Ісус прокляв фарисеїв за те, що вони судили Його, засуджували Його та чинили Йому опір. Хіба це не факт? Усі віруючі знають, що Божий характер не терпітиме жодного проступку, і Господь Ісус сказав, «Усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Матвія 12:31–32). Прощення гріхів справді є Божою благодаттю, але якщо люди продовжують ображати Божий характер після отримання прощення, вони можуть досі бути проклятими і покараними Богом. Якщо ми будемо розпинати Бога знову й знову, наслідки будуть жорстокими. Але Бог – це любов та милість, тож Він бажає спасти нас від гріха і зла, щоб ми стали святими. Ось чому Господь Ісус обіцяв, що Він прийде знову після Його роботи відкуплення. Чому б Йому повертатися? Щоби цілком спасти людство від гріха й від сил сатани, тож ми можемо навернутися до Бога і бути здобутими Ним. Лише віруючий, який вітає Господнє повернення, має хоч якусь надію увійти в Царство Небесне. Тут дехто може поцікавитися: оскільки наші гріхи були прощені, як ми можемо насправді уникнути гріха, і стати святими, та здобути вхід до Царства? Це підводить нас до головної думки. Одного лише прийняття прощення Господа Ісуса недостатньо. Ми також маємо привітати Господній прихід і прийняти Його наступний етап роботи, щоб уникнути гріха, бути цілком спасенними Богом, і так бути гідними Царства. Точно як Господь Ісус пророкував, «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). «Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48). «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові… І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син» (Івана 5:22, 27). А також, «Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17). Якщо ми уважно думаємо про це, можемо бачити, що Господь Ісус повертається останніми днями як Син Людський, висловлюючи істини та здійснюючи роботу суду, провадячи нас, щоб ми ввійшли в усі істини, щоб ми могли цілком звільнитися від гріха, від сатанинських сил, і досягти цілковитого спасіння. Отже, прийняття Божого суду та кари останніх днів, та очищення нашої зіпсованості – це наша єдина стежка до Царства Небесного. Погляньмо на ще декілька уривків слів Всемогутнього Бога. Всемогутній Бог говорить: «До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»). «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). Хіба слова Всемогутнього Бога не роблять все зрозумілішим? Господь Ісус здійснив роботу відкуплення в період Благодаті, яка полягала в тому, щоби простити людські гріхи та відкупити нас від них – це правда. Але людська гріховна природа не була вирішена, і ми продовжуємо чинити опір Богові, тому це не вважається повноцінним спасінням. Всемогутній Бог прийшов останніми днями, висловлюючи так багато істин, і здійснює роботу суду, що розпочинається з дому Божого, на основі відкуплення Господа Ісуса. Він прийшов, щоб повністю очистити та спасти людство, забрати нас до Божого Царства. Божа робота суду останніх днів – це Його найбільш ключова, найбільш фундаментальна робота для спасіння людини, і це єдина стежка для нас, щоб бути очищеними і цілком спасенними. Це золота нагода і наш єдиний шанс увійти в Царство Небесне. Ми могли б сказати, що робота суду Всемогутнього Бога, яка починається з Божого дому, – це робота схоплення віруючих. Через Божий суд і кару наша зіпсованість може бути очищена, і тоді ми будемо захищені впродовж великих нещасть і увійдемо в Боже Царство. Ось що таке насправді означає бути схопленим. Якщо ми не будемо триматися на одному рівні з цією роботою, то неважливо, наскільки тривалою є наша віра, наскільки ми постраждали або яку ціну заплатили, все це буде даремно. Це відмова на півдорозі, і всі наші попередні зусилля були б марними. Ми просто закінчили б тим, що потрапили б у біду, плакали та скреготали зубами. Бог ніколи б не взяв когось, хто міг би досі бунтувати проти Нього, до Свого Царства. Це визначено Його праведним характером.

Дехто може спитати, як Всемогутній Бог здійснює цю роботу суду, щоб очистити і спасти людство. Погляньмо, що Він каже про це. Всемогутній Бог говорить: «Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»). Всемогутній Бог висловив мільйони слів останніми днями, розповідаючи нам усі істини, яких ми потребуємо задля очищення нашої зіпсованості й нашого спасіння. Він судить та викриває нашу гріховну, сатанинську природу, яка протистоїть Богу, і всі аспекти нашого зіпсованого характеру, і Він викриває всі наші найглибші, найбільш сховані й мерзенні мотиви та ідеї. Що більше ми читаємо Божі слова, то більше ми відчуваємо цей суд, і ми можемо бачити, як неймовірно глибоко сатана зіпсував нас, наскільки ми гордовиті та свавільні. Ми такі підступні, егоїстичні й жадібні, і ми живемо сатанинськими філософіями та законами у всьому, завжди захищаючи свої власні інтереси. Навіть наша віра та робота для церкви є задля нагород і входу в Царство. Ми не маємо сумління чи розуміння, але повністю втілюємо в життя подобу сатани. Через Божий суд та кару ми можемо зрештою бачити Його праведність, яка не терпить жодного проступку. Бог справді бачить глибину наших сердець та розумів, і навіть якщо ми не кажемо цього, Бог виведе на світло те, про що ми думаємо, зіпсованість, яка лежить у глибині наших сердець. Нам нікуди ховатися, і ми почуваємося такими осоромленими, і наш страх перед Богом зростає. Ми можемо молитися про те, що є в наших серцях, і відкритися чесно про наші помилкові думки та ідеї, здобувши сумління та розуміння. Якщо ми будемо говорити неправду, ми розкриємо її відразу і компенсуємо шкоду. Коли ми переживаємо Божі слова в такий спосіб, наш зіпсований характер поступово очищується і змінюється, і ми можемо жити згідно з людською подобою. Через суд та очищення Всемогутнього Бога ми можемо глибоко відчувати, наскільки практичною є Божа робота зі спасіння людини! Без цього ми ніколи не могли б побачити свою справжню зіпсованість, і ми ніколи б насправді не покаялися і не змінилися. Ми можемо бачити, що неможливо уникнути зла нашою власною важкою працею та стриманістю, але вкрай важливо, щоб Бог судив, карав та випробовував нас. Ми також повинні пройти очищення, розправу та дисциплінування. Це єдиний шлях насправді змінити наш характер життя і нам щиро покоритися Богові і боятися Його. Тож якщо ми лише маємо відкуплення Господа Ісуса в нашій вірі, наші гріхи прощені й ми виправдані вірою, але ми негідні Царства. Ми все одно маємо вітати Господнє повернення і приймати суд Всемогутнього Бога, і так ми можемо позбутися зіпсованості та цілковито вирішити нашу гріховну природу. А отже, Всемогутній Бог – це Господь Ісус, що повернувся і здійснює роботу суду. Він – Спаситель, який зійшов, щоб особисто здійснювати роботу для повного спасіння людства. Багато віруючих зі всіх деномінацій чують Божий голос і приймають Всемогутнього Бога. Вони – мудрі діви, і вони відвідують весільну вечерю Агнця. Але ті, хто відкидає Всемогутнього Бога, стають нерозумними дівами, які потраплять у біди, плачучи. Тепер нам варто побачити, чому релігійний світ не побачив Господа Ісуса, що зійшов на хмарі. Вони вперто тримаються за буквальне Писання, впевнені, що Господь прийде на хмарі, щоб схопити їх, базуючись на своїх власних ідеях. Але насправді Господь уже прийшов таємно, щоб здійснювати роботу. Всемогутній Бог висловив так багато істин, що вони відмовляються шукати. Вони чують, але не прислухаються, і бачать, але не розуміють. Вони сліпо чинять опір та засуджують Всемогутнього Бога. Вони продовжують споглядати небо, очікуючи Спасителя Ісуса, який зійде на хмарі. Це приведе їх до бід. Кого звинувачувати?

Сьогодні Всемогутній Бог довершив групу переможців через Свою роботу суду останніх днів. Біди розпочалися, і обраний народ Божий цілком присвячує себе поширенню Євангелії Царства Всемогутнього Бога, свідчачи про Божу появу та роботу. Дедалі більше людей розшукують і приймають істинний шлях, і Церква Всемогутнього Бога засновується у дедалі більшій кількості країн. Слова Всемогутнього Бога поширюються і засвідчуються у всьому світі. Ті, хто прагне істини і шукає Божого явлення, приходять до Його престолу, одне за одним. Це неможливо зупинити! Так виконується біблійне пророцтво: «І буде в останні дні, що гора дому Єгови утвердиться на вершині гір і підніметься над пагорбами; і всі народи потечуть до неї» (Ісая 2:2). Але ті сили антихриста в релігійному світі, які протистоять Всемогутньому Богу, і так звані віруючі, яких вони ввели в оману та контролюють, вже здалися бідам, утративши свій шанс на схоплення. Вони плачуть та скрегочуть зубами. Це справді трагедія. На завершення сьогодні погляньмо відео читання Божих слів. Всемогутній Бог говорить: «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, запропонованого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і букв та скутий історією, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кому не дають воду життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Якщо ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся залишити все як є, стоячи на місці, і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, тоді чи не будеш ти завжди проти Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркіт грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою примху й нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це букви, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати життя. Писання, які ти читаєш, можуть тільки збагатити твою мову та не є філософськими словами, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхи, які можуть привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»).

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Супутній контент

Хто є єдиним істинним Богом?

На сьогодні більшість людей є віруючими і вірять в існування Бога. Вони вірять у Бога, що перебуває в їхніх серцях. Упродовж років у...

Зв’язок із нами в Messenger