Минуло цілих 30 років відтоді, як явився Христос останніх днів, Всемогутній Бог, і почав працювати у 1991 році, висловлюючи істину. Він промовив «Слово являється у плоті», мільйони Його слів, поширені в інтернеті, та сяють від Сходу до Заходу як велике світло, змушуючи весь світ сколихнутися. Чимало людей з усіх конфесій, які люблять істину, побачили, що всі слова Всемогутнього Бога – то є істина, Святий Дух, що промовляє до церков. Чуючи голос Бога, вони охоче прийняли Всемогутнього Бога. Їх піднесли перед Божим престолом, і вони присутні на весільному бенкеті Агнця, щодня п’ють та їдять нинішні Божі слова, насолоджуючись поживністю живих вод. Їхні серця освітлюються все більше, і вони дізналися багато істин. Вони мають особисте Боже керівництво й пастирство. Їхні розбещені характери очищуються та змінюються через суд Божий, і вони мають прекрасні свідоцтва. Бог зробив їх переможцями до нещасть, і вони стали першими плодами, отримуючи Боже схвалення та благословення. Сьогодні Церква Всемогутнього Бога швидко виростає у країнах в усьому світі, як перші паростки після весняного дощу, й обрані люди Божі вкладають усе, що мають, у поширення Божого Євангелія Царства та свідчать про ім’я Всемогутнього Бога. Все більше й більше людей з усіх країн, регіонів та конфесій приймають Божу роботу останніх днів. Ця Євангелія Царства розповсюджується й поширюється з нестримною силою та інерцією, сповна справджуючи біблійні пророцтва. «І буде в останні дні, що гора дому Єгови утвердиться на вершині гір і підніметься над пагорбами; і всі народи потечуть до неї» (Ісая 2:2). «Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з’являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського» (Матвія 24:27). Проте, хоча чимало вірян прочитали слова Всемогутнього Бога та переконані й визнають, що всі ці слова є істиною, оскільки Всемогутній Бог виглядає як звичайна людина, а не Господь Ісус, який сходить з небес на хмарі, вони не наважуються прийняти Його. Хтось чіпляється за Біблію слово в слово, вважаючи, що вірш «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!» (До Євреїв 13:8). означає, що ім’я Господа Ісуса ніколи не зміниться. Вони бачать, що Всемогутній Бог не зветься Ісусом, і в Біблії ніде не згадується ім’я «Всемогутній Бог», і не приймають Його. Вони кажуть, що якщо вони приймуть Його і читатимуть лише слова Всемогутнього Бога, а не Біблію, і припинять молитися в ім’я Ісуса, це буде явним зрадництвом Господа Ісуса. Після всіх тих років віри в Господа, коли вони стільки насолоджувалися Його благодаттю, вони просто не можуть зрадити Його. Таке вони мають обґрунтування і також засуджують тих, хто вірить у Всемогутнього Бога, як зрадників Господа Ісуса, як відступників. Багатьом це завадило дослідити істинний шлях, і вони можуть визнати, що слова Всемогутнього Бога є істиною та голосом Божим, але вони все одно не наважуються прийняти Його. У результаті вони зазнають нещасть у своєму житті. Це дійсно сумно, безглуздо та свідчить про неуцтво. Це відповідає деяким іншим словам у Біблії: «Безглузді ж умирають з нерозуму» (Приповісті 10:21). «Погине народ Мій за те, що не має знання» (Осія 4:6). То чи справді приймання Всемогутнього Бога є зрадництвом Господа Ісуса, чи ні? Давайте трохи поспілкуємося про це.

Чимало людей вважають, що приймання Всемогутнього Бога є зрадництвом по відношенню до Господа. Як найкраще підійти до цього питання? Ми не можемо просто стверджувати, що Їхні імена різні, але маємо визначити, чи Вони є єдиним Духом, чи це один і той же Бог за роботою. У період Закону працював Бог Єгова, а в період Благодаті це був Господь Ісус. Тут ми бачимо, що ім’я Бога дійсно змінилося, що Його вже звали не Єгова, а Ісус. Але чи можна сказати, що Господь Ісус був іншим Богом, ніж Єгова? Чи можна сказати, що вірити в Господа Ісуса означало зрадити Бога Єгову? Зовсім ні. Однак більшість юдеїв відмовилася прийняти Господа Ісуса, стверджуючи, що це було б зрадництвом Єгови, і вони навіть допомогли розіп’яти Його. Чому так сталося? Тому, що вони не усвідомили, що Господь Ісус є Духом Бога Єгови, який з’явився і працює у плоті. У Нього було інше ім’я, але Господь Ісус та Єгова – єдиний Дух, єдиний Бог. У Біблії записана чудова історія Пилипа, який каже Господу Ісусу: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!» (Івана 14:8). Ісус відповів: «Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті» (Івана 14:9–10). Слова Господа Ісуса були дуже чіткі. Він та Єгова були єдиним Богом, і Його Дух був Духом Єгови. Господь Ісус був явленням Бога Єгови, єдиного істинного Бога. Отже, вірування у Господа Ісуса не було зрадою Бога Єгови, але підкоренням Єгові. Це відповідало волі Бога. Якщо ви чіпляєтесь за одне ім’я у вірі вашій та за те, що буквально написано у Біблії, без розуміння Духу та Його роботи, ви, ймовірно, зіб’єтесь зі шляху та опиратиметесь Богу. Тоді ви схильні до зрадництва Бога, і наслідки цього – немислимі. Коли Господь явився і працював, юдеї відкинули Його. Хіба не було це зрадництвом Бога Єгови? По суті їхній вчинок є зрадою, і саме тому Бог прокляв ізраїльтян. Також, задовго до явлення й роботи Господа Ісуса, про Нього було біблійне пророцтво, в якому сказано: «Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл» (Матвія 1:23). Але коли Він нарешті прийшов, його нарекли не Еммануїлом – Його нарекли Ісусом. Фарисеї з юдеїв суворо дотримувалися літери Священного Писання, й оскільки нове ім’я Бога не збігалося з Писанням, вони зробили все, що могли, щоб відкинути й засудити Господа. Скільки б повноважень і влади не було у вченнях Господа Ісуса, вони відмовились прийняти їх і зрештою зробили так, щоб Його розіп’яли, скоївши жахливий гріх, проклятий і покараний Богом. Це урок, який дійсно змушує замислитись! Отже, коли йдеться про вітання Господа, чи слід нам суворо дотримуватися літери Священного Писання та лише імені Ісуса? Такий вчинок аж надто полегшує шлях до відкидання і засудження Бога. Це питання, в якому чимало вірян не здатні розібратися, отже, вони чіпляються за буквально сказане у Біблії та ім’я Ісуса, а досліджуючи істинний шлях, постійно питають: «Чи має ім’я Всемогутнього Бога якесь біблійне підґрунтя? Якщо імені Всемогутнього Бога немає в Біблії, я не можу прийняти Його». Якщо ви кажете, що не приймете Його, бо імені Всемогутнього Бога немає в Біблії, тоді чому ви вірите у Господа Ісуса, адже Його імені немає у Старому Заповіті? Хіба це не протиріччя? Очевидно, багато людей не розуміють Біблію по-справжньому, натомість сліпо чіпляються за літеру Священного Писання і правила. Вони не моляться, шукають істину з Божих слів чи підтвердження від Святого Духа, і це врешті-решт приведе їх до загибелі. Насправді, існують біблійні пророцтва про явлення і роботу Бога в останні дні, й ім’я Його – Всемогутній Бог. «І побачать язичники праведність твою, а всі царі – славу твою; і кликатимуть тебе новим ім’ям, яке вийде з вуст Єгови» (Ісая 62:2). «Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім’я Своє» (Об’явлення 3:12). «Я Альфа й Омега… Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!» (Об’явлення 1:8). «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» (Об’явлення 11:17). «І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!» (Об’явлення 19:6). Також можна почитати Об’явлення 4:8 та 16:7, та інше. У цих уривках Священного Писання пророкувалося, що Бог матиме нове ім’я в останні дні, «Вседержитель», тобто Всемогутній Бог. Ми бачимо, що Бог з’являється і працює в останні дні під іменем Всемогутнього Бога, і Бог давно запланував це. Усі ті, хто приймає Всемогутнього Бога, почули голос Господа і впізнали Всемогутнього Бога як Господа Ісуса, що повернувся. Вони привітали Господа, були піднесені до престолу Його та присутні на весільному бенкеті Агнця. Вони – істинні віряни, ті, хто має справжню віру. Вони нарешті привітали й набули Господа. Ті, хто не привітав Господа, виявлять, що втратили віру, і вона зникла. Вони втратять Господа. Ті, хто тримається імені Ісуса, не впізнають голос Господа, коли Він приходить. Вони не впізнають Всемогутнього Бога як Дух Господа Ісуса, що явився і працює. Не прийнявши повернення Господа Ісуса, вони вірять у Господа, не впізнаючи Його. Це – опір Господу, і це саме вони дійсно зраджують Господа Ісуса. Що таке зрадництво Господа? Це коли віриш у Нього, не впізнаючи Його! Тепер все більш зрозуміло, чи не так?

То чому ж ім’я Господа продовжує мінятись? Чому Він бере Собі нове ім’я для кожного періоду? У цьому криється таємниця істини. Давайте розглянемо слова Всемогутнього Бога, щоб пролити на це трохи світла. Всемогутній Бог говорить: «Кожен раз, коли Бог приходить на землю, Він змінює своє ім’я, Свою стать, Свій образ і Свою роботу; Він не повторює Свою роботу. Він – Бог, який завжди новий і ніколи не старий. Коли Він приходив раніше, Його звали Ісусом; чи може Він усе ще називатися Ісусом на цей раз, коли Він прийде знову? Коли Він прийшов раніше, Він був чоловіком; чи може Він знову стати чоловіком цього разу? Його робота, коли Він прийшов у період Благодаті, полягала в тому, щоб бути прибитим до хреста; коли Він прийде знову, чи може Він усе ще спокутувати людство від гріха? Чи може Він знову бути прибитий до хреста? Хіба це не означало б повторення Його роботи? Хіба ти не знав, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Є ті, хто говорить, що Бог незмінний. Це вірно, але це стосується незмінності Божого характеру і Його сутності. Зміни в Його імені та роботі не доводять, що Його сутність змінилася; іншими словами, Бог завжди буде Богом, і це ніколи не зміниться. Якщо ти кажеш, що робота Бога незмінна, тоді чи міг би Він завершити свій шеститисячолітній план управління? Ти знаєш тільки те, що Бог навіки незмінний, але чи відомо тобі, що Бог завжди новий і ніколи не старий? Якщо робота Бога незмінна, то чи міг Він вести людство впродовж усього шляху аж до сьогоднішнього дня? Якщо Бог незмінний, то чому Він уже здійснив роботу двох періодів? … Отже, слова “Бог завжди новий і ніколи не старий” відносяться до Його роботи, а слова “Бог незмінний” відносяться до того, що Бог за Своєю суттю має і Ким Він є. Як би там не було, ти не можеш зробити так, щоб робота шести тисяч років залежала від однієї точки, або описати її мертвими словами. Такою є людська безглуздість. Бог не такий простий, як уявляє собі людина, і Його робота не може затримуватися в якомусь одному періоді. Єгова, наприклад, не може завжди означати ім’я Бога; Бог також може виконувати свою роботу під ім’ям Ісус. Це ознака того, що Божа робота завжди рухається вперед.

Бог завжди є Богом, і Він ніколи не стане сатаною; сатана завжди є сатаною, і він ніколи не стане Богом. Божа мудрість, Божа дивовижність, Божа праведність і Божа велич ніколи не зміняться. Його сутність і те, що у Нього є і Ким Він є, ніколи не зміниться. Однак що стосується Його роботи, то вона завжди просувається вперед, завжди йде глибше, тому що Він завжди новий і ніколи не старіє. У кожен період Бог приймає нове ім’я, у кожен період Він робить нову роботу, і в кожен період Він дозволяє Своїм творінням побачити Його нову волю і новий характер. Якщо в новий період люди не зможуть побачити вираження нового Божого характеру, хіба вони не приб’ють Його до хреста назавжди? І, чинячи так, хіба вони не визначили б Бога?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»).

«“Єгова” – це ім’я, яке Я взяв під час Моєї роботи в Ізраїлі, і воно означає Бога ізраїльтян (обраного народу Божого), який може милувати людей, проклинати їх та направляти їхнє життя; Бога, що володіє великою силою та повний мудрості. “Ісус” – це Еммануїл, що значить жертва за гріх, сповнена любові та співчуття, що викуповує людей. Він вершив роботу періоду Благодаті, і Він уособлює період Благодаті, і Він може уособлювати лише одну частину роботи плану управління. … Ім’я Ісуса постало, щоб люди періоду Благодаті могли відродитися та спастися, і це особливе ім’я для спокутування всього людства. Тож ім’я “Ісус” уособлює роботу спокути й позначає період Благодаті. А ім’я “Єгова” – це особливе ім’я для людей Ізраїлю, що жили за законом. У кожному періоді та на кожному етапі роботи Моє ім’я не без підстави, а має символічну значущість: кожне ім’я уособлює один період. “Єгова” уособлює період Закону та є шанобливим звертанням людей Ізраїлю до Бога, якому вони поклонялися. “Ісус” уособлює період Благодаті та є іменем Бога для всіх тих, хто був викуплений у той період. Якщо люди досі прагнуть пришестя Ісуса Спасителя в останні дні та досі чекають, що Він прийде в тому самому образі, в якому Він був у Юдеї, то весь шеститисячолітній план управління припинився б у періоді Спокути та не міг би мати жодного подальшого поступу. Більше того, останні дні ніколи б не настали, і період ніколи б не завершився. Це тому, що Ісус Спаситель – лише для спокути та спасіння роду людського. Я взяв ім’я “Ісус” лише заради всіх грішників періоду Благодаті, але це не те ім’я, під яким я приведу все людство до кінця. Хоч і Єгова, і Ісус, і Месія уособлюють Мій Дух, та всі ці імена позначають лише різні періоди Мого плану управління, а не Мене в усій Моїй повноті. Імена, якими люди звуть Мене на землі, не можуть передати всього Мого характеру та всього, Ким Я є. Це просто різні імена, якими Мене називали в різні періоди. Тож коли прийде кінцевий період – період останніх днів, – Моє ім’я зміниться знову. І Я зватимуся не Єговою, і не Ісусом, і тим паче не Месією, а зватимуся Я сильним Всемогутнім Богом Самим, і під цим іменем покладу кінець усьому періоду. Колись Мене знали як Єгову. Також Мене звали Месією, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Та сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи; Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду. Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не стикалися зі Мною, ніколи не знали Мене та не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж людей. Він перебуває поміж людей, праведний і справжній, наче палюче сонце та яскраве полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Зрештою, всі народи будуть і благословенні Моїми словами, і потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я стаю ще й полум’ям сонця, яке спопеляє все суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я та маю цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, яскраве полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному праведному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»).

Слова Всемогутнього Бога дуже чітко пояснюють імена, які Бог використовує для Своєї роботи в кожному періоді, і таємниці істини навколо Його імен. Ім’я Бога змінюється разом із періодом та роботою, яку Він виконує. Кожне з Його імен представляє роботу, яку Він виконує у тому чи іншому періоді. Але хай би як змінювалися ім’я чи робота Бога, Його сутність не змінюється ніколи – Бог завжди є Богом. Бог працював під іменем Єгови в період Закону, видаючи закон та керуючи життям людства на землі, навчаючи людей, що таке гріх та як вклонятися Богу Єгові. У період Благодаті Дух Бога одягнувся в плоть як Син Людський. Він висловлював істини та здійснював роботу відкуплення під іменем Ісуса. Врешті-решт, Його розіп’яли, і Він став жертвою за гріх людства, відкупивши всі наші гріхи. Наразі, в останні дні, Бог втілився знову і здійснює роботу суду останніх днів під іменем Всемогутнього Бога, висловлюючи істини, щоб судити та очистити людство, вповні рятуючи нас від гріха, рятуючи нас від сил сатани, і покладаючи край цьому темному й лихому старому світу. Він приведе людину до чудового місця призначення. Саме так буде повністю виконано 6 000-річний план управління Бога зі спасіння людства. Факти роботи Бога показують нам, що кожне з трьох імен – Єгова, Ісус та Всемогутній Бог, – представляє один із трьох різних етапів роботи Бога по спасінню людства. Зовні здається, ніби змінюються Боже ім’я та Його робота, але Божа сутність не міняється. Характер Бога та те, Хто Він є і чим володіє, ніколи не змінюються. Він залишається єдиним Богом, що веде, відкупляє та ретельно очищує й спасає людство. Коли ми дивимося на слова Бога Єгови у Старому Заповіті з періоду Закону, слова Господа Ісуса в період Благодаті, а тепер і слова Всемогутнього Бога з періоду Царства, то бачимо, що ці істини цілком походять від єдиного Духа та є висловлюваннями того ж Духа, оскільки всі висловлювання Бога в різні періоди містять Його любов та Його праведний характер. В них закладено те, Хто є Бог і чим володіє. Любов Бога, Його характер та все те, Хто Він є і чим володіє, складають сутність єдиного істинного Бога, атрибути єдиного істинного Бога й Божу природу. У період Благодаті чути промову Господа Ісуса було все одно, що чути голос Бога Єгови. Коли ми слухаємо слова Всемогутнього Бога, це ніби Господь Ісус особисто промовляє до нас, і Бог Єгова промовляє до нас. Це цілком підтверджує, що три етапи роботи Бога виконуються єдиним Богом. Ім’я Бога змінюється, але Його сутність, Хто Він є і чим володіє, та праведний характер, який Він виражає, лишаються ті ж самі, без найменших змін. Сьогодні вся робота Всемогутнього Бога є продовженням роботи Господа Ісуса. Цей етап роботи, що ґрунтується на роботі відкуплення, є глибшим та більш піднесеним – це робота з повного очищення й спасіння людства. Всемогутній Бог висловив велику кількість істин, не лише виявляючи таємниці Біблії, а й також відкриваючи всі таємниці 6 000-річного плану управління Бога зі спасіння людства, такі як цілі Бога в Його роботі управління, як Бог використовує три етапи Своєї роботи для спасіння людини, таємниці втілень, як Бог судить, очищує й повністю рятує людство, як визначається кожен тип результату й місця призначення людини, як царство Христа реалізується на землі тощо. Бог також виявляє правду розбещення людини сатаною, Він судить та викриває сатанинську, анти-Божу природу людини. Він також пояснює кожен аспект істин, які людство має практикувати, і дає нам практичні шляхи, як відкинути наше розбещення і змінити наші характери. Істини, які висловлює Всемогутній Бог – це всі істини, необхідні людині, щоб очиститись, досягти повного спасіння і повністю виконати пророцтво Господа Ісуса. «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). Робота суду Всемогутнього Бога в останні дні повністю очищує й спасає людство, приводить до Нього всіх людей, яких Бог вже відзначив для спасіння, щоб очистились через суд і кару. Він вже довершив групу переможців перед нещастями. Наразі розпочалися великі нещастя, і Бог почав винагороджувати добрих і карати злих. Усі ті, хто від сатани, хто опирається Богу, будуть знищені, а ті, хто очистився через Божий суд, будуть захищені й збережені Богом у нещастях. Після нещасть на землі з’явиться царство Христа, втілюючи всі ці пророцтва з Об’явлення. «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!» (Об’явлення 11:15). «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!» (Об’явлення 19:6). «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:3–4). Всемогутній Бог висловив так багато істин і виконав таку велику роботу. Це доводить, що Він є Божим Духом у плоті, що явився працювати як Син Людський. Його не звуть Ісусом, і Він не є образом юдейського Господа Ісуса, але Дух Всемогутнього Бога є Духом Господа Ісуса – Він є Господом Ісусом, який повернувся. Всемогутній Бог, Господь Ісус та Єгова – це все єдиний Бог. Як тільки ви належно зрозумієте це, то вже не зможете стверджувати, що віра у Всемогутнього Бога є зрадництвом Господа Ісуса, оскільки вітання Всемогутнього Бога є вітанням Господа, слідуванням кроками Агнця та піднесенням перед Богом! Багато хто у релігійному світі досі чіпляється за літеру Священного Писання, за ім’я Господа Ісуса, чекаючи, щоб Він зійшов із неба на хмарі, відмовляючись шукати й досліджувати роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Скільки б істин Він не висловив, вони відмовляються визнати, що це походить від Божого Духа, що це явлення і робота Духа Господа Ісуса. Вони навіть засуджують і відкидають Всемогутнього Бога, який несе нам істину. Хіба вони роблять не ту ж помилку, яку зробили фарисеї? Вони вважають, що це відданість Господу Ісусу, але Господь засудив їх як нечестивців. Господь Ісус сказав: «Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:22–23). Отже, Господь винищить їх.

На завершення давайте ще подивимося на слова Всемогутнього Бога. «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, запропонованого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і букв та скутий історією, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кому не дають воду життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Якщо ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся залишити все як є, стоячи на місці, і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, тоді чи не будеш ти завжди проти Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркіт грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою примху й нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це букви, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати життя. Писання, які ти читаєш, можуть тільки збагатити твою мову та не є філософськими словами, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхи, які можуть привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»).