Сьогодні світом шириться епідемія, а лиха стають ще страшніші. Ми переживаємо землетруси, голод, війни, і всі вірні з нетерпінням очікують пришестя Спасителя, Господа Ісуса, щоб піднестися на небо на зустріч із Господом, аби якомога швидше уникнути страждань від цих лих. Але після стількох років очікування вони досі не побачили, як Спаситель, Господь Ісус, спускається до них на хмарі, і тим більше не побачили, як хтось піднісся на небо на зустріч із Господом, і від цього багато хто зневірився. Люди незмірно дивуються, коли замість того, щоб привітати зішестя Ісуса на хмарах, вони бачать Східну Блискавку, що неодноразово свідчила про повернення Господа як Всемогутнього Бога, який свідчить істину і виконує роботу суду. Таке свідчення звертає на себе увагу, адже тепер люди його чітко бачать. І все ж, через нещадне придушення і арешти з боку КПК, через свавільне богохульство і наклепи антихристиянських сил у релігійному світі, люди проігнорували і відкинули пошук істинного шляху. Несподівано, усього за кілька років, Син Людський, якого так зневажали, сповістив стільки правди, що дедалі більше людей почули голос Божий, і всі вони постали, щоб рушити слідом за Всемогутнім Богом. Це не тільки сколихнуло весь релігійний світ, але й цілу планету. «Слово являється у плоті» сяє як світло істинне зі сходу на захід, освітлюючи цілий світ, бо ті, хто кохається в істині і прагне побачити появу Бога, навертаються до світла, чують голос Божий і приходять на весільний бенкет Агнця. Ці факти здивували всіх: Що це за людина? Звідки Він прийшов? Як Він здійснив щось настільки сильне? Багато хто запитував: Чи Східна Блискавка – це справді явлення і робота Бога? Чи дійсно слова Всемогутнього Бога – це голос Творця, що промовляє до людства? «Це неможливо, – думали вони, – коли Господь повернеться, Він у першу чергу вознесе всіх вірних на зустріч із Ним на небесах. Він ніколи не дозволить, щоб Його вірні потрапили у скруту і говорили про здійснення роботи суду. Це неможливо». А зараз багато людей дивиться фільми, гімни і відео зі свідченнями Церкви Всемогутнього Бога і, що найважливіше, читає слово Всемогутнього Бога. Це щедре джерело вдоволення, а життя в Ханаані – воістину неперевершене. Цей факт змушує людей визнати, що цього можна досягнути тільки справами Святого Духа, а не людини. Без явлення і роботи Бога ніхто не здатний звершити такі великі діла. Саме тому багато вірних Господа дивуються: Чому Бог чинить роботу суду в останні дні? Наші гріхи були відпущені, Бог виправдав нас, то навіщо нам переживати суд і кару? Божий суд в останні дні повинен бути спрямований на невіруючих, то чому ж суд починається у домі Божому? Що саме тут відбувається? Ця тема буде центральною сьогодні для нашого зібрання.

Але перед початком зібрання, з’ясуємо собі одну річ: той факт, що Бог втілиться у Сина Людського в останні дні, щоб виконувати роботу суду, був давно запланований Богом. Незважаючи на переконання людей і на великі перешкоди, Божа робота суду в останні дні не може змінитися від волі людської, і його не здатна зупинити жодна держава чи сила. Дехто може запитати: чи існує біблійне підґрунтя для Божої роботи суду в останні дні? Звісно, таке біблійне підґрунтя існує і воно доволі міцне. У Біблії можна знайти принаймні двісті посилань на «суд», а Господь Ісус особисто пророкував Своє повернення в останні дні як втілення Сина Людського, щоб свідчити правду і виконувати роботу суду. А тепер погляньмо на кілька витягів із пророцтва Господа Ісуса. «Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48). «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові… І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син» (Івана 5:22, 27). «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). Також 1 Петра 4:17: «Бо час уже суд розпочати від Божого дому». Ці слова надзвичайно ясні: «Те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його», «ввесь суд віддав Синові», «суд розпочати від Божого дому», і «Він вас попровадить до цілої правди». Ми бачимо, що Господь прийде як Син Людський, коли повернеться в останні дні, щоб сповіщати істину і чинити роботу суду, починаючи з дому Божого. Це незаперечно. Сьогодні Всемогутній Бог несе стільки істини і виконує роботу суду, починаючи з дому Божого, а саме: судить і очищує всіх, хто приходить до Божого престолу, і скеровує обраних Богом людей увійти в усі істини. Але Бог створив групу переможців перед катастрофою. Тепер ми можемо побачити, що ці пророцтва повністю здійснюються і спокутуються.

Дехто може запитати: наші гріхи вже прощені, бо ми віримо в Господа, то навіщо нам приймати суд Божий і кару в останні дні? Слова Всемогутнього Бога виявляють цю таїну істини, тож погляньмо, що каже Всемогутній Бог. Всемогутній Бог говорить: «До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. … Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. … Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»). Слова Всемогутнього Бога дуже чіткі. Усе, що робив Господь Ісус у період Благодаті, – це робота відкуплення. Якщо ми віримо в Господа, сповідаємося і спокутуємо наші гріхи, наші гріхи будуть відпущені. Нас більше не засуджують і не карають за порушення закону, і ми можемо насолоджуватися благодатною милістю Господа. Але чи прощення гріхів означає, що ми вільні від гріхів і стали святими? Чи прощення гріхів означає, що ми досягли істинного послуху перед Богом? Зовсім ні. Ми всі ясно бачимо, що вірні грішать удень і сповідуються у своїх гріхах уночі. Ми живемо у пастці цього круговороту, ми часто грішимо проти нашої волі і ми всі молимося Господу: «Я так страждаю, чому я не можу звільнитися від пут гріха?». Ми всі хочемо звільнитися від мирських пут і повністю присвятити себе Господу, ми хочемо від усього серця любити Господа і своїх ближніх, як самих себе, але наші дії суперечать нашій волі, ми навіть не можемо вирішити проблему частої брехні. Чому? Бо людям властива грішна природа і розбещений характер, у цьому лежить корінь гріха. Якщо ми не викорінимо корінь гріха, то, навіть намагаючись стримати себе, ми все одно мимохіть грішитимемо. І хоча деякі люди можуть щиро повністю присвятити себе Господу, страждати, платити ціну і приймати все без скарг, чи дійсно вони у глибині душі скоряються Богові? Чи справді вони люблять Бога? Багато людей не розуміє цього до кінця. Щоб отримати благословення, увійти до Царства Небесного, здобути нагороди, люди здатні робити багато добра, але скільки забруднення домішується до цих добрих вчинків? Чи вони забруднюються будь-якими діями чи намірами? Коли наступає лихо, і нас не підносять, а навпаки – кидають напризволяще, чи станемо ми скаржитися на Бога? Чи станемо ми звинувачувати і відкидати Бога? Коли справи Божі узгоджуються з людськими переконаннями, ми дякуємо і хвалимо Бога, але коли робота Божа не відповідає нашим переконанням чи бажанням, чи станемо засуджувати і відкидати Бога? Наприклад, коли Господь Ісус звертається до тих, хто проповідує і виганяє духів в ім’я Його: «Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:23) чи стануть ці люди противитися Господу і засуджувати Його? Уявіть, якби Господь Ісус знову прийшов в образі єврейського Сина Людського, щоб свідчити істину в церквах, скільки представників релігійного світу стали б заперечувати і відходити від Господа? Скільки людей прийняли б істину, засвідчену Господом Ісусом, і підтвердили б, що Він – єдиний істинний Бог? Скільки людей засудило б Господа Ісуса як чоловіка, а не Бога? Про ці речі варто задуматися. Юдеї-фарисеї були людьми, що поколіннями вірили в Бога. Вони часто робили жертви за гріх перед Богом. Коли Бог Єгова втілився у Господа Ісуса, чому фарисеї не розпізнали, що Він був явленням Бога Єгови? Чому вони засудили Господа Ісуса, який сповіщав істину? Чому Господа Ісуса розіп’яли на хресті? У чому тут суть проблеми? Чому фарисеї не розпізнали явлення і роботу Бога, хоча їхні предки поколіннями вірили в Бога? Чому вони все одно засудили і відкинули Бога? Ми всі бачили на власні очі, що Бог з’явився і діє як втілення Сина Людського в останні дні і свідчить стільки істини. То чому ж так багато людей з релігійного світу відчайдушно відкидають, засуджують і навіть богохульствують проти Всемогутнього Бога? Якби Господь Ісус повернувся знову в образі єврейського Сина Людського і сповіщав істину в релігійному світі, Його б прогнали з церкви або ж навіть засудили і стратили? Усе це можливо. Всемогутній Бог свідчить істину так само, як Господь Ісус, і обидва є звичайним Сином Людським. Релігійний світ так відчайдушно відкидає Всемогутнього Бога, та чи був би він відкритішим для Господа Ісуса в образі Сина Людського? Чому представники релігійного світу досі засуджують людей, які слідують за Всемогутнім Богом, як тих, що вірять в особу, а не в Бога? Якби вони народилися за часів Господа Ісуса, то чи не засуджували б послідовників Господа Ісуса як тих, хто вірить в особу, а не в Бога? У чому, власне, суть цієї проблеми? Це відбувається тому, що всі зіпсовані люди мають сатанинську природу, а всі ми живемо під впливом нашого сатанинського характеру. Саме тому зовсім не дивно, що ми відкидаємо і засуджуємо Бога. Багато хто не усвідомлює цього до кінця. Вони вважають, що якщо нам прощаються гріхи, і якщо Бог не вважає нас винними, ми стаємо святими. Вони вважають, що як тільки наші гріхи прощено, ми можемо заслужити схвалення Бога нашими добрими вчинками. Такі думки є докорінно хибними. Той факт, що фарисеї опиралися і засудили Господа Ісуса, достатньо промовисто свідчить про те, що люди мають сатанинську природу і розбещений характер, і хоч скільки років ми віримо в Бога, хоч як добре ми розуміємо Біблію, хоч в який період ми народжуємося, ми однаково ненавидимо істину, опираємося Богові, засуджуємо Його і вороже ставимося до Нього. Лише з цієї причини Божа робота суду в останні дні є такою значущою! Через свою сатанинську природу людство мусить прийняти Божий суд і кару. Без цих суду і кари, в силу свого розбещеного характеру, ми завжди будемо грішити й опиратися Богові, ми ніколи не зможемо повністю підкоритися Богу чи стати сумісними з Богом, ми нікого не заслужимо право на вхід до Царства Небесного. І хоча ми всі знаємо й розуміємо, що характер Бога праведний, ніхто не бачить страхітливого стану нашого глибокого розбещення сатаною, того, в якій мірі ми можемо опиратися Богові, чи як сильно ми можемо ненавидіти Сина Людського, який свідчить істину, іншими словами, наскільки сильно ми можемо зневажати саму істину. Ми не здатні чітко побачити ці речі. А тому ми завжди маємо багато уявлень і сумнівів щодо Божої роботи суду в останні дні. Усі вважають, що прощення наших гріхів робить нас святими. Якщо Бог не вважає нас грішними, то ми – святі, Божа робота спасіння завершилася, Богові вже не треба виконувати роботу суду. Коли Господь Ісус повернеться, Він поведе нас у Царство Небесне, а коли ми будемо на небесах, то гарантовано підкорятимемося Богу і назавжди поклонятимемося Йому. Хіба це не очевидна дурниця? Люди вірять у Бога на землі і радіють Божому милосердю, та одночасно вони судять і засуджують Бога, то як же вони зможуть підкорятися і поклонятися Богові на небесах? Це просто неможливо. Слово Боже говорить: «Без святості ніхто не побачить Господа» (До Євреїв 12:14). У цьому реченні правда і влада небес! Тепер ми маємо зрозуміти, чому Бог виконує роботу суду в останні дні. В останньому аналізі Бог прийшов повністю спасти людей, тобто очистити і змінити наші розбещені характери, а також повністю врятувати нас від гріха і влади сатани. Сьогодні Всемогутній Бог виявив усю істину, необхідну для очищення і спасіння людства, і Він також проводить роботу суду, починаючи з дому Божого. Багато Обраних Богом людей пройшли через суд Божий, очистили свій розбещений характер і тепер від щирого серця прославляють Божу праведність і святість. Вони побачили, як сильно люди розбещені сатаною, на які саме гріхи вони здатні, і як сильно вони можуть опиратися Богові. Вони по-справжньому зрозуміли себе, побачили своє огидне сатанинське розбещення. І усвідомлюють, що якщо вони не пройдуть Божий суд і очищення, а натомість продовжуватимуть потурати своєму сатанинському характеру, то опиратимуться Богові, зраджуватимуть Бога, житимуть як дияволи, потраплять у пекло і будуть покарані Богом, будуть недостойні жити перед Богом, тому вони відчувають щире покаяння, огиду до себе і по-справжньому каються і змінюються. Лише тоді, коли ми переживаємо Божий суд і кару, ми дізнаємося, що Божа робота суду – це Його велике спасіння і велика любов до людства.

Багато хто не розуміє значимості Божої роботи суду в останні дні і думає, що після того, як Господь Ісус завершив роботу відкуплення, людство було остаточно врятовано, а Божа робота спасіння людства закінчилася, проте це серйозна помилка! Слова Всемогутнього Бога дуже чіткі. Всемогутній Бог говорить: «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). «Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»).

Робота суду Всемогутнього Бога в останні дні завершила період Благодаті. І одночасно з цим вона розпочала період Царства. Одним із аспектів суду в останні дні є повністю очистити і спасти людей, звільнити нас від гріха і влади сатани, дозволити нам повністю бути здобутими Богом. Інший аспект – це виявити різні види людей і розділити їх за цими видами, знищити всі сили зла, які опираються Богові, а також закінчити цей темний і злий старий період. Ось у чому значимість Божої роботи суду в останні дні. Зачитаймо ще один уривок Всемогутнього Бога. «У Своїй заключній роботі щодо завершення періоду Божий характер – це характер кари й суду, в якому Він відкриває все неправедне, щоби публічно судити всі народи і вдосконалювати тих, хто любить Його щирим серцем. Тільки такий характер, як цей, може покласти край періоду. Останні дні вже настали. Усе творіння буде розрізнене відповідно до його виду і розподілене на різні категорії в залежності від його природи. Це – момент, коли Бог відкриває підсумок і кінцеву точку призначення людства. Якщо люди не пройдуть через кару й суд, не буде жодного способу викрити їхні непослух і неправедність. Тільки через кару й суд може бути розкритий підсумок усього творіння. Людина показує своє справжнє обличчя тільки тоді, коли її карають і судять. Зло буде з’єднане зі злом, добро з добром, і все людство буде розділено відповідно до виду. Через кару й суд буде відкрито підсумок усього творіння, щоб зло могло бути покарано, а добро – винагороджено, а всі люди підпадуть під панування Бога. Уся ця робота повинна бути досягнута через праведну кару й суд. Оскільки розбещеність людини досягла свого піку, а її непослух став надзвичайно тяжким, тільки праведний характер Бога, який принципово складається з кари й суду і розкривається в останні дні, може повністю перетворити людину та зробити її довершеною. Тільки такий характер може викрити зло і таким чином суворо покарати всіх неправедних. … В останні дні тільки праведний суд може розділити людей відповідно до їхнього виду й привести людину в новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»). В останні дні Бог свідчить істину і проводить роботу суду, яка викриває усі види ставлення людей до істини і до Бога. На тих, хто любить істину й шукає любові до Бога спрямовано Боже спасіння і удосконалення. Вони чують голос Божий, повертаються до Його престолу, щодня їдять і п’ють Божі слова, переживають Божий суд, кару, випробування і очищення, щоб врешті-решт звільнитися від пут і контролю гріха, досягти очищення і зміни свого розбещеного характеру, а потім вони вдосконалюються Богом і стають переможцями, іншими словами, першими плодами. Проте на тих, хто зневажають істину і опираються Богові, спрямовані Божі відмова та знищення. Вони вперто чіпляються за текст Біблії і просто чекають, що Господь зійде на хмарах, у той же час з усіх сил опираючись і засуджуючи Всемогутнього Бога. Через це вони втрачають свій шанс бути піднесеними перед катастрофою, їх спіткає лихо, і вони ридатимуть і скреготітимуть зубами. Є й інші, які прагнуть тільки благословення і неохоче приймають Всемогутнього Бога, щоб уникнути лиха. Вони вірять лише у слово, а їхня природа – мати огиду до істини. Вони багато років вірять у Бога, але ніколи не практикують істину, відмовляються приймати чи підкорятися Божому суду, карі, очищенню та розправі, а їхні розбещені характери навіть на крихту не змінюються. Такі люди – невіруючі і лиходії, що примішалися до Божого дому, але їх буде викрито й усунено. Це доказ того, що робота суду в останні дні уже виявила найрізноманітніших людей. Діви мудрі і нерозумні, ті, хто люблять істину, і ті, хто тільки прагнуть насититися хлібом, пшениця і полова, кози і вівці, усі були поділені на різні категорії. Урешті-решт Бог нагородить добро і покарає зло, і відплатить кожному за все зроблене. Це повністю відображає Божий праведний характер, а також справджує пророцтва з Об’явлення: «Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!» (Об’явлення 22:11). «Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його» (Об’явлення 22:12).

Сьогодні Всемогутній Бог уже створив групу переможців перед лихом, а робота суду, що починається з дому Божого, вже досягла великого успіху. Слова, сказані Всемогутнім Богом, розійшлися поміж усіма народами на землі, потрясли світ, довівши, що Бог здолав сатану і здобув славу. Після цього Бог пошле катастрофу і почне судити всі нації та народи. Пришестя катастрофи – це Божий суд над цим злим періодом, покликаний також спасти людство. Бог вдається до лиха, щоб змусити людей шукати й досліджувати істинний шлях, віднайти роботу Спасителя, щоб прийшли до Бога, щоб прийняли Його спасіння. І одночасно з тим Він також вдається до лиха, щоб позбутися всіх злих сил і нечестивих, які опираються Богові, і щоб остаточно завершити цю злу еру під владою сатани. Наприкінці усі, хто пережили Божий суд і були очищені, опиняться під захистом Божим у розпал лиха, після чого Він приведе їх у чудесне місце призначення. Саме так завершиться Божа робота суду в останні дні. Після того у новому світі на землі буде вповні втілено царство Христа.

І насамкінець перегляньмо відео про слова Божі. Всемогутній Бог говорить: «Тепер ти розумієш, що таке суд і що таке істина? Якщо розумієш, тоді я закликаю тебе покірливо скоритися суду, в противному разі у тебе ніколи не буде можливості бути відзначеним Богом або уведеним Ним у Його Царство. Ті, хто приймає лише суд, але ніколи не може очиститись, тобто ті, хто тікає від роботи суду, будуть назавжди зневажені та відкинуті Богом. Їхні гріхи є численнішими та тяжчими за гріхи фарисеїв, адже вони зрадили Бога і повстали проти Бога. Такі люди, не гідні навіть прислужувати, одержать суворіше покарання, до того ж це покарання буде вічним. Бог не помилує жодного зрадника, який колись на словах виказував вірність, але згодом зрадив Його. Такі люди одержать відплату у вигляді покарання духу, душі та тіла. Хіба саме це не є виявленням праведного Божого характеру? Хіба не в цьому полягає мета Бога у суді над людиною і її викритті? Під час суду Бог прирікає усіх, хто робить усілякі нечестиві вчинки, на місце, що кишить злими духами, і дозволяє цим злим духам на свій розсуд знищувати плотські тіла цих людей, і їхні тіла виділяють трупний сморід. Такою є гідна відплата для них. Бог записує у їхні облікові книги кожен гріх цих зрадливих лжевірян, лжеапостолів та лжепрацівників; потім, у слушний час, Він скидає їх до нечистих духів, дозволяючи цим нечистим духам на свій розсуд оскверняти всі їхні тіла, аби вони ніколи не переродились і ніколи більше не побачили світла. Тих лицемірів, які служать якийсь час, але не здатні зберегти вірність до кінця, Бог зараховує до нечестивих, аби вони вступили в змову з нечестивими та стали складовою їхнього безладного наброду; зрештою Бог їх знищить. Бог відкидає і не звертає уваги на тих, хто ніколи не був вірним Христу або ніколи не робив внеску в межах своєї сили, і на зламі епох Він винищить їх усіх. Вони більше не існуватимуть на землі й тим більше не зможуть увійти в Царство Боже. Ті, хто ніколи не був щирим перед Богом, але під тиском обставин був змушений поверхово мати з Ним справу, зараховуються до тих, хто прислуговує Його народу. Лише невелика кількість таких людей виживе, більшість же сконає разом із тими, хто несе служіння, що не відповідає стандарту. Зрештою, Бог приведе у Своє Царство всіх тих, хто є однодумцями Бога, народ і синів Божих, і тих, кого Бог призначив священниками. Вони стануть результатом Божої роботи. Що ж до тих, хто не може бути зарахованим до жодної з категорій, установлених Богом, то вони будуть зараховані до безбожників, – і ви, безумовно, можете собі уявити, яким буде їхній кінець. Я вже сказав вам усе, що повинен сказати; шлях, який ви обираєте, є лише вашим вибором. Ви повинні зрозуміти таке: робота Божа ніколи не чекає на тих, хто не встигає за Його поступом, і праведний характер Божий не милує жодну людину» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»).

«Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного відпочинку; без такого очищення жодна людина не могла бути б віднесена до того чи іншого сорту та не могла б увійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення позбавить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду проллє світло на ті неслухняні частки людства, таким чином відділивши тих, кого можна спасти, від тих, кого спасти не можна, і тих, хто залишиться, від тих, хто зникне. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий стан людства, у якому втішатимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони почнуть свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено залишатися на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, безбожні, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись прислужували Богу. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть вигнані та знищені через свою безбожність і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. … Уся мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб ретельно очистити всіх людей, аби Він зміг привести чисте й святе людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»).