Багато віруючих у Господа думають: «Господь Ісус уже простив наші гріхи, і ми виправдані вірою. Господь бачить нас безгрішними, тож чому ми не можемо бути безпосередньо підхопленими в Царство Небесне?». Тепер давайте проведемо бесіду щодо цього питання. Це правда, що гріхи людей прощаються через їхню віру в Господа, але чому вони все ще часто грішать після того, як їхні гріхи прощені? Чому, навіть якщо вони вірять у Господа все життя, вони не можуть звільнитися від пут своєї гріховної природи, усе ще живучи в гріху й не маючи змоги вирватися? Крім того, чому після прощення гріхів люди все ще можуть засуджувати Бога, опиратися Йому й зраджувати Його? У чому ж тут проблема? Юдеї приносили жертви всепалення після гріха, і їхні гріхи прощалися. Чому ж тоді вони все одно змогли розп’ясти на хресті Господа Ісуса, Який висловлював істину? Цього достатньо, щоб довести, що прощення гріхів людини не означає, що вона звільнилася від гріха, і тим більше, що вона була освячена. Це тому, що після прощення гріхів людини гріховна природа всередині неї все ще існує; тобто її природа грішити нікуди не зникає. Вона все ще щодня живе у гріху, ведучи життя, в якому грішить і сповідається, сповідається і грішить. У Біблії сказано: «Без святості ніхто не побачить Господа» (До Євреїв 12:14). «Отже, будьте святі, бо Я святий» (Левит 11:45). Тож чи придатні такі люди насолоджуватися Божими обіцянками й благословеннями? Чи придатні вони бути підхопленими в Царство Небесне? Безперечно, ні.

У період Благодаті ніхто не міг чітко побачити, що робота, виконана Господом Ісусом, була лише роботою спокути, а не роботою з очищення розбещених характерів людства, і тим більше не роботою повного спасіння людства з-під впливу сатани. Господь Ісус лише послужив жертвою за гріх для людства. За умови, що люди молилися, сповідалися й каялися в ім’я Господа Ісуса, їхні гріхи прощалися, і вони більше не були засуджені законом. Це і є справжнє значення «спасіння», про яке ми часто говоримо в період Благодаті. Це спасіння не має нічого спільного з очищенням і входженням у Царство Небесне; можна сказати, що це дві абсолютно різні речі. Тому те, що ти прийняв роботу спокути Господа Ісуса, не означає, що ти повністю спасенний і ввійдеш у Царство Небесне. Скажіть, хіба Господь Ісус коли-небудь казав, що люди, чиї гріхи прощені, спасенні й придатні увійти в Царство Небесне? Господь Ісус ніколи такого не казав, як і Святий Дух. Але Господь Ісус сказав щось дуже важливе: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). Що означають ці слова? Вони говорять нам, що найважливіше у вітанні Господа – це вітати Духа істини. Хто такий Дух істини? Це Бог, Який приходить, щоб висловити істину, і Який поведе вас до всієї істини. Зараз вам лише прощено ваші гріхи, і вам все ще потрібен ще один етап Божої роботи, перш ніж ви зможете бути освячені. Ви повинні чекати на Бога, Який приходить, щоб висловити істину, – Він виконає роботу суду, починаючи з дому Божого. Лише прийнявши слова, висловлені цим втіленим Богом, ви зможете увійти до всієї істини, бути очищеними й повністю звільнитися з-під впливу сатани; лише тоді ви будете придатні увійти в Царство Небесне. У цьому пророцтві Господь Ісус лише сказав: «Коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди». Про що це говорить? Що коли Господь повернеться, Він висловить істину, щоб виконати роботу суду, тобто роботу суду, що починається з дому Божого. Лише переживши суд перед судилищем Христа, ви зможете справді пізнати правду про свою розбещеність і очиститися від своїх розбещених характерів; лише тоді ви зможете досягти істинної покори Богові й слідувати Божій волі. Це виконує слова Господа Ісуса: «Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда» (Івана 17:17). Це означає, що в період Благодаті людям лише прощалися їхні гріхи. Вони ще не здобули істини, і не досягли освячення, і Бог ще мав виконати ще один етап роботи, щоб очистити їх. Подивіться, ці слова відкривають таємницю входження в Царство Небесне. Бог хоче повністю спасти людство, то як Він це робить? Він виконує роботу суду, починаючи з дому Божого, і веде нас до всієї істини, щоб ми могли позбутися наших розбещених характерів і досягти повного спасіння. Якщо Бог не поведе нас до всієї істини, то ми не зможемо досягти повного спасіння, і ми не будемо придатними ввійти в Царство Небесне. Тому Господь ніколи не казав, що прощення гріхів є умовою для входження в Царство Небесне. Хоча твої гріхи прощені, і ти можеш проповідувати й працювати для Господа, а також творити багато чудес, ти все одно не придатний увійти в Царство Небесне. Мало того, Господь Ісус також скаже: «Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:23). Це все люди, які в ім’я Господа проповідують і працюють, зцілюють хворих, виганяють демонів і творять багато чудес. Чому ж Господь Ісус все одно скаже їм: «Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня»? Що означають ці слова? Вони означають, що якщо ти не приймаєш повернення Господа і не приймаєш цю роботу Духа істини, Який веде тебе до всієї істини, то навіть якщо ти в ім’я Господа Ісуса проповідуєш і працюєш, зцілюєш хворих, виганяєш демонів і твориш багато чудес, в очах Господа ти – той, хто чинить беззаконня. Господь ніколи тебе не знав, і ти не придатний увійти в Царство Небесне! Ось що означають слова Господа Ісуса. Неважливо, скільки років ти віриш у Господа, – якщо ти не приймаєш усі істини, висловлені Богом в останні дні, в Божих очах ти – той, хто чинить беззаконня, ти повинен бути відсіяний, і ти повинен впасти в лихо. Господь Ісус сказав: «Той, хто слідує волі Мого Отця, що на небесах» (Матвія 7:21). Що це означає? Це означає, що лише ті, хто може вітати повернення Господа, вітати Духа істини, увійти в усю істину, прийняти Божий суд і кару й бути очищеним, а також звершити свою місію й належно виконувати обов’язок створеної істоти – лише вони є тими, хто слідує Божій волі, і лише вони можуть зрештою увійти в Царство Небесне.

Всемогутній Бог говорить: «Коли Ісус прийшов у світ людей, Він почав період Благодаті та завершив період Закону. В останні дні Бог знову став плоттю, і з цим утіленням Він завершив період Благодаті й почав період Царства. Усі ті, хто здатен прийняти друге втілення Бога, будуть введені в період Царства, ба більше – вони зможуть особисто прийняти керівництво Бога. Хоч Ісус прийшов між людей і зробив багато роботи, Він лише завершив роботу відкуплення всього людства та послужив жертвою за гріх людей; але Він не позбавив людину всього її розбещеного характеру. Щоб уповні спасти людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог виконав іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину її характеру, розбещеного сатаною. Тож після того, як людині були прощені її гріхи, Бог повернувся у плоть, аби ввести людину в новий період, і почав роботу кари та суду. Ця робота привела людину у вищу сферу. Усі ті, хто коритиметься Його пануванню, насолодяться вищою істиною та отримають більші благословення. Вони справді житимуть у світлі та здобудуть істину, шлях і життя» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова).