В останні дні Господь Ісус повернувся в плоті і висловив десятки мільйонів слів істини. Він здійснює роботу суду, починаючи з дому Божого. Люди з багатьох країн, які прагнуть до явлення Бога, прочитали слова, висловлені Всемогутнім Богом. Вони впевнені, що це голос Бога, і вони повернулися перед престолом Всемогутнього Бога. Пройшовши суд перед престолом Христа, їх розбещений характер починає очищатися. Однак деякі люди в релігійному світі бачать, що Всемогутній Бог висловив так багато істин, але все одно відмовляються прийняти Його. Вони думають, «Господь Ісус сказав: “Хто вірує в Сина, той має вічне життя” (Івана 3:36). Господь Ісус є Син Людський, Він – Христос, і Його шлях – це шлях вічного життя. Ми віримо, що доки ми віримо в Господа Ісуса, ми можемо здобути вічне життя. Чому ж ми повинні вірити у Всемогутнього Бога? Хіба ми не можемо увійти в Царство Небесне, навіть якщо віримо в Господа Ісуса? Неможливо. Господь нас не покине». Чи є ця точка зору правильною?

Це правда, що Господь Ісус сказав: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя», але Він також сказав: «Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди» (Івана 16:12–13). Що Господь Ісус цим хотів сказати? Це означає, що вірити лише в Ісуса періоду Благодаті недостатньо. Найважливіше – це вірити в повернення Ісуса, вірити в друге пришестя Господа Ісуса, а також вірити, що Дух істини прийшов, аби спрямувати людей до всієї істини. Ось що найважливіше. Тому ми можемо бути впевнені, що слова Господа Ісуса «Хто вірує в Сина, той має вічне життя» можна зрозуміти так: «вірити в Сина» означає не лише вірити в Господа Ісуса, а й вірити в Сина Людського, Який повертається в останні дні. Це означає вірити в усі істини, висловлені Всемогутнім Богом в останні дні. Лише так ми можемо здобути вічне життя. Якщо ми віримо лише в ім’я Господа Ісуса з періоду Благодаті, то здобути вічне життя неможливо. Тому що в період Благодаті Господь Ісус виконав лише роботу спокути; Він не виконував роботи суду. Тому те, що люди здобули, вірячи в Господа Ісуса в період Благодаті, було дуже обмеженим. Ми всі знаємо, що за останні дві тисячі років періоду Благодаті, хоча гріхи всіх віруючих у Господа були прощені, вони все ще живуть у нескінченному циклі: грішать удень і сповідаються вночі. Хоч би як вони намагалися підкоряти свої тіла, вони не можуть звільнитися від пут гріха. Хіба це не факт? Ніхто не міг зрозуміти, чому так відбувається, але Всемогутній Бог повністю прояснив це питання.

Всемогутній Бог говорить: «Хоч Ісус прийшов між людей і зробив багато роботи, Він лише завершив роботу відкуплення всього людства та послужив жертвою за гріх людей; але Він не позбавив людину всього її розбещеного характеру. Щоб уповні спасти людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог виконав іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину її характеру, розбещеного сатаною. Тож після того, як людині були прощені її гріхи, Бог повернувся у плоті, аби ввести людину в новий період, і почав роботу кари та суду. Ця робота привела людину у вищий світ. Усі ті, хто скориться Його пануванню, насолодяться вищою істиною та отримають більші благословення. Вони справді житимуть у світлі та здобудуть істину, шлях і життя» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова). «Ти знаєш тільки те, що Ісус зійде в останні дні, але як саме Він зійде? Такий грішник, як ти, який щойно був викуплений і не зазнав зміни або Божого вдосконалення, чи можеш ти відповідати Божим намірам? Для тебе, тебе, що все ще залишаєшся колишнім, істинно, що тебе спас Ісус, і ти не належиш гріху завдяки Божому спасінню, але це не доводить, що ти без гріха чи скверни. Як ти можеш бути освяченим, якщо ти не зазнав зміни? Усередині ти сповнений скверн, і ти егоїстичний і ниций, але ти все ще хочеш зійти з Ісусом – як тобі може так пощастити? Ти пропустив крок у своїй вірі в Бога; тебе просто було відкуплено, але ти не зазнав зміни. Щоб тобі відповідати Божим намірам, Бог повинен особисто виконати роботу для зміни й очищення тебе; інакше тебе було лише відкуплено й тобі неможливо стати освяченим. У такому разі ти непридатний насолоджуватися чудовими благословеннями разом із Богом, оскільки ти залишився на крок позаду в Божій праці з управління людиною, який є ключовим кроком зміни і вдосконалення людини. Отож ти, грішник, який тільки був відкуплений, не здатний безпосередньо отримати Божу спадщину» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Щодо іменувань та ідентичності). Слова Всемогутнього Бога дуже чіткі. Люди, які приймають лише роботу спокути Господа Ісуса, отримали лише прощення гріхів; вони не були очищені від своїх гріхів і освячені. Вони не можуть отримати Божого схвалення і, звичайно ж, не гідні здобути вічне життя. Щоб здобути вічне життя у нашій вірі, ми повинні прийняти роботу суду Всемогутнього Бога в останні дні. Лише очистившись від гріха, зрозумівши більше істин і здобувши вищі істини, ми зможемо жити у світлі й будемо придатні успадкувати Божі обіцянки. Отже, люди не можуть здобути вічне життя, вірячи лише в Господа Ісуса. Вони повинні зустріти повернення Господа Ісуса, прийняти всі істини, висловлені Всемогутнім Богом, розв’язати проблему своєї гріховної природи й очиститися від гріхів, щоб досягти зміни в характері. Лише тоді вони зможуть здобути вічне життя. Кожен, хто бачить, що Всемогутній Бог висловив так багато істин, але відмовляється їх приймати, – це, безсумнівно, той, хто відчуває відразу до істини й ненавидить її. Такі люди будуть покинуті й відсіяні Богом і потраплять у лиха. Ось чому Всемогутній Бог говорить: «Ось що кажу вам: люди, які не приймають істину, але сліпо чекають приходу Ісуса на білих хмарах, це, безперечно, ті, хто богозневажає Святого Духа, і, безперечно, вони – та категорія, що буде знищена. Ви бажаєте лише Ісусової благодаті й хочете лише насолоджуватися блаженним небесним світом, але ви ніколи не слухалися слів, вимовлених Ісусом, і ніколи не приймали істини, висловленої Ісусом, коли Він повертається до плоті. Що ви запропонуєте в обмін на факт повернення Ісуса на білій хмарі? Ту щирість, з якою ви знов і знов грішите, а потім сповідаєтеся на словах знову і знову? Що ви запропонуєте в жертву Ісусові, який повертається на білій хмарі? Невже це і є капітал багатьох років роботи, якою ви себе звеличуєте? Що ви запропонуєте, щоб Ісус, повернувшись, повірив вам? Ту вашу зарозумілу натуру, яка не кориться жодній істині?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог зробить небо й землю новими). «Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, наданого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем приписів і слів та кайданів історії, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кого не забезпечують водою життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Ти тільки шукаєш, як триматися за минуле, стояти на місці й залишити все як є і не шукаєш, як змінити поточний стан речей і відкинути історію, то чи не будеш ти завжди ворожий до Бога? … Подивися, хто зараз працює, – подивися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя).