2 000 років тому, втілений Господь Ісус був розіп’ятий, щоб відкупити гріхи людства, виступаючи у якості жертви за гріх і завершуючи Свою роботу відкуплення. Він пообіцяв, що повернеться в останні дні, тож усі віруючі пильно очікують пришестя Господа, і вважають, що, оскільки вони – віруючі в Господа, всі їхні гріхи були прощені, і Він більше не вбачає в них грішників. Вони вважають, що повністю готові, тому їм просто потрібно дочекатися повернення Господа, щоб бути вознесеними в Його Царство. Ось чому люди завжди дивляться на небо, чекаючи на день, коли Він раптом з’явиться на хмарі і вознесе їх на небо для зустрічі з Ним. Але, на превелике здивування, вони спостерігають, як починаються великі нещастя, а Господа вони так досі й не прийняли. Ніхто не знає, що відбувається насправді. Попри те, що вони ще не бачили, що Господь зійшов на хмарі, вони бачать, як Східна Блискавка постійно свідчить, що Він повернувся як Всемогутній Бог у плоті. Він сповістив істини і чинить суд, починаючи з дому Божого. Поява і робота Всемогутнього Бога сколихнули весь релігійний світ і викликали величезну негативну реакцію. Здійснення роботи суду втіленим Богом – далеко поза межами людських понять та уявлень. Багато хто задається питанням: Господь Ісус вже завершив Свою велику роботу з відкуплення, і Бог назвав нас праведними, то навіщо Йому виконувати судну роботу в останні дні? Вони відчувають, що це неможливо. Релігійна громада навіть противиться і засуджує Всемогутнього Бога, відмовляючись вивчати Його роботу, весь час з нетерпінням очікуючи Господа на хмарі, щоб Він возніс їх у Царство, сподіваючись уникнути великих катастроф. Однак робота Божа є величезною і могутньою, і ніхто не може зупинити її. Всемогутній Бог створив групу переможців, і почалися катастрофи, в той час як релігійний світ занурюється у лихо, плачучи і скрегочучи зубами. Оскільки релігійні люди не були вознесені до початку катастроф, вони покладають свої надії на те, що це станеться під час або після катастроф. Чому вони не прийняли Господа до початку катастроф? Де вони помилилися? Чи порушив Господь Ісус Свою обітницю, і не зміг взяти віруючих у Царство до початку катастроф, абсолютно розчарувавши їх? Або люди неправильно зрозуміли біблійні пророцтва, довіряючи своїм уявленням про те, що Господь прийде на хмарі, відмовляючись чути голос Божий, і таким чином не приймаючи Господа і піддаючись лиху? Зараз усі почуваються дуже розгубленими щодо того, чому Господь не прийшов на хмарі і не возніс віруючих до початку катастроф. Сьогодні я поділюся своїм особистим розумінням здійснення роботи суду втіленого Бога, як Сина Людського, в останні дні.

Кожен, хто знайомий з Біблією, розуміє, що більшість біблійних пророцтв провіщають дві речі: Господь повернеться, і Він вчинить суд в останні дні. Однак ці дві події насправді є однією, що полягає в тому, що Бог прийде у тілі в останні дні, щоб здійснити суд. Деякі обов’язково запитають, чи існує біблійна основа, щоб так казати. Звісно, є. Існує багато біблійних пророцтв про ці події – 200 чи більше. Давайте розглянемо приклад, який знаходимо у Старому Заповіті: «І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати» (Ісая 2:4). «Бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!» (Псалми 96:13). У Новому Завіті також сказано: «Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17). Господь Ісус також особисто пророкував, що Він повернеться і виконає роботу суду в останні дні. Господь Ісус сказав: «Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48). «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові» (Івана 5:22). «І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син» (Івана 5:27). Книга Об’явлення пророкує: «І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його» (Об’явлення 14:7). Ці пророцтва дуже чітко говорять, що Господь повернеться, як Син Людський, і виконає роботу суду в останні дні. У цьому немає жодних сумнівів. Ми бачимо, що Господь Ісус ясно пророкував у період Благодаті, що Він повернеться в останні дні як Син Людський для Своєї судної роботи. Книга Об’явлення ясно пророкує: «бо настала година суду Його». Ці пророцтва показують, що Господь втілюється як Син Людський в останні дні, особисто приходячи поміж нас, щоб виконати роботу суду. Це було чітко і давно сплановано Богом, і ніхто не може цього заперечувати. Всемогутній Бог сповістив істини для вчинення суду, Він виказав багато слів і створив групу переможців. Це свідчить про те, що ці пророцтва повністю здійснилися. Тепер давайте розглянемо загальноприйняте релігійне вірування, що Господь завершив Свою роботу з відкуплення, тому неможливо, щоб Він вчинив суд в останні дні. Чи є для цього якісь біблійні підстави? Чи сказав це Господь Ісус? Зовсім ні. Такі ідеї є нічим іншим як людськими поглядами та уявленнями – вони видають бажане за дійсне. Вони повністю суперечать пророцтвам в Біблії, і жодне з Божих слів не підтримує їх. Це мислення абсолютно безглузде! А чи не варто людям краще шукати Господніх слів і пророцтв у Біблії, а не наполягати на тому, щоб судити і засуджувати Божу роботу останніх днів через власні уявлення? Хіба це не свавілля і зарозумілість? Біблія містить дуже багато пророцтв про пришестя Сина Людського і суд в останні дні, то чому ж люди не бачать цього в Святому Письмі? Так само, як сказано в Біблії, «Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите… Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Матвія 13:14–15). Мудрі повинні шукати і досліджувати, чому Бог виконує роботу суду в останні дні, чому саме Син Людський з’являється судити. Ми повинні відповісти на ці питання, перш ніж ми зможемо по-справжньому зрозуміти біблійні пророцтва.

Тепер давайте розглянемо, чому Господь знову втілюється для вчинення суду після викуплення людства. Всемогутній Бог вже відкрив цю таємницю. Давайте подивимося, що говорять з цього приводу слова Всемогутнього Бога. «Хоч Ісус багато звершив поміж людей, Він лише завершив відкуплення всього людства і став жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож тепер, коли людині простилися її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу покари та суду. Ця робота піднесла людину у вище царство. Усі ті, хто скориться Його владі, отримають істину вищого порядку та більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»). «Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. … Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»). Слова Всемогутнього Бога дуже зрозумілі, чи не так? Господь Ісус відкупив людство у період Благодаті, то навіщо Йому повертатися для суду в останні дні? Це тому, що Господь Ісус закінчив тільки роботу з відкуплення, завершивши лише половину Божої роботи зі спасіння. Було досягнуто відкуплення гріхів людини, отже, ми маємо право молитися і спілкуватися з Господом і насолоджуватися Його благодаттю і благословеннями. Наші гріхи були прощені, і ми насолоджуємося миром і радістю, дарованими Духом Святим, але ми продовжуємо весь час грішити, застрягши у циклі – грішу, сповідуюся і знову грішу. Ніхто не може уникнути оков та обмежень гріха, але ми живемо, борючись з цим. Це боляче, і немає можливості звільнитися. Це свідчить про те, що хоч Господь простив наші гріхи, наша гріховна природа все ще існує; наш зіпсований характер досі існує. Ми, швидше за все, повстанемо, чинитимемо спротив, судитимемо Бога в будь-який момент. Це незаперечний факт. Як би довго хтось не був віруючим, він не може уникнути гріха і досягти святості, або бути гідним постати перед Богом. Так повністю виконується пророцтво Господа: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:21–23). І в Посланні до Євреїв 12:14 сказано: «Без святості ніхто не побачить Господа». Тут ми бачимо, що тільки ті, хто виконує Божу волю, можуть увійти в Царство Небесне. Але чому Господь сказав, що ті, хто проповідує і виганяє демонів в Його ім’я є злочинцями? Це може збити з пантелику багатьох людей. Це означає, що вони проголошують свою віру, але продовжують грішити і по-справжньому не покаялися. Скільки б вони не проповідували або заклинали ім’ям Господа, скільки б чудес не творили, вони не мають Господнього схвалення. В очах Господа такі люди є злочинцями. Вони можуть робити щось в ім’я Господа, але це є образа для Господа, те що Йому противне. Чи гідні ці люди, чиї гріхи прощені, увійти в Царство? Безумовно ні. Вони все ще мріють про день, коли Господь прийде, щоб вознести їх на небо. Це є людська фантазія. Очевидно, що Господь Ісус, пророкуючи про Своє повернення, не мав на увазі, що Він вознесе людей прямо на небо, щоб зустрітися з Ним, але що Він здійснить суд і очистить людей від їхньої гріховної природи та розбещеності, що Він повністю спасе нас від гріха і від сил сатани, і приведе нас до прекрасного місця призначення. У цьому і полягає значення суду Божого в останні дні. Тепер я певен, що всі ми бачимо, що робота відкуплення у період Благодаті – тільки для того, щоб викупити нас від наших гріхів, отже, наші гріхи прощаються. Це якраз завершило половину роботи зі спасіння, і Бог робить ще більший крок роботи в останні дні. На основі роботи відкуплення Господа Ісуса, Всемогутній Бог проявляє істини для вчинення суду останніх днів, щоб повністю очистити і спасти людство від гріха, звільнити нас від сил сатани. Тут ми бачимо, що відкуплення Господом Ісусом повністю проклало шлях до Божого суду в останні дні. Це була фундаментальна робота. І судна робота Всемогутнього Бога є найкритичнішим кроком у Божому плані управління з порятунку людства, і вона завершить цей період. Прийняття однієї тільки роботи відкуплення Господа Ісуса, без прийняття судної роботи Всемогутнього Бога в останні дні, означає зупинку на півдорозі на шляху віри, і цей останній крок є найкритичнішим, який і визначить нашу долю й результат. Не робити цього кроку по-справжньому означає відмовитись на півдорозі й марно витратити всі попередні зусилля. Думаю, всі розуміють, що остання частина подорожі – часто найважча. Цей останній етап вашого шляху віри є найважливішим, він і вирішить вашу долю. Для віруючих, наш результат і долю вирішує саме Божа робота суду останніх днів. Якщо люди не приймуть цього, вони будуть усунені Богом; це справді трагедія. Отже, ми можемо бути впевнені, як би довго хтось не був віруючим, якщо люди не приймуть Всемогутнього Бога, Бог відкине їх, і вони будуть нерозумною дівою, яка потрапила у біду, будуть плакати і скреготати зубами. Багато попередніх невіруючих безпосередньо прийняли роботу Всемогутнього Бога і здобули Боже спасіння в останні дні. Це щасливчики, і вони компенсують тих віруючих, які відмовляються прийняти Всемогутнього Бога, і яких Він усунув. Хіба це не було б найбільшим жалем для віруючих? Після всіх тих років очікування Господа, вони бачать, як Всемогутній Бог виконує роботу суду і сповіщає багато істин, але відмовляються прийняти це, натомість вперто чекають, коли Господь прийде на хмарі, укладаючи це парі з Богом. Зрештою, вони втратять свій шанс на спасіння. Хіба це не було б надзвичайно сумно для віруючої людини?

Хтось може запитати, як Всемогутній Бог виконує роботу суду і очищення, щоб повністю спасти людство. Можна багато говорити про істини, пов’язані з цим, тому сьогодні ми можемо лише поверхово торкнутися цього. Всемогутній Бог говорить: «Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»). Слова Всемогутнього Бога дуже зрозумілі, що Його суд в останні дні полягає головним чином у тому, щоб судити розбещену сутність людства через сповіщення істини, щоб виявити нашу розбещеність, тому ми розмірковуємо і пізнаємо себе, і бачимо власну розбещеність. Тоді ми відчуваємо жаль, ненавидимо себе і ненавидимо свою плоть, що веде до справжнього покаяння. Ця судна робота здійснюється не просто через сповіщення кількох істин, щоб люди могли зрозуміти, але Бог висловлює багато аспектів істини. Всі ці істини повинні судити, викривати, обтинати і розправлятися з людством, а також для того, щоб випробовувати і очищати нас. Зокрема, Божі слова, які судять і викривають зіпсовану сутність людини, чітко розкривають сатанинський характер людства, а також нашу природу і сутність. Читати ці слова доволі болісно, і вони влучають прямо у серце. Ми бачимо, наскільки ми глибоко зіпсовані, що ми не гідні того, щоб нас називали людьми. Нам ніде сховатися, і ми хочемо зануритися в пісок, щоб уникнути Божого гніву. Пройти через цей суд – єдиний спосіб побачити правду про власну розбещеність, тоді нам стає дуже прикро і ми розуміємо, що негідні Божого благословення, негідні бути взятими в Його Царство. Будучи настільки зіпсованими, ми негідні бачити Бога. Без Божого суду і кари ми би ніколи по-справжньому не пізнали себе, просто б рухали губами, сповідуючи свої гріхи, не знаючи, що ми живемо, маючи сатанинський характер. Ми б продовжували повставати проти Бога і протистояти Йому, і все так само думали, що можемо потрапити на небо. Це безсоромно і оманливо, це абсолютна відсутність самосвідомості. Ті з нас, хто переживає суд і очищення від Всемогутнього Бога, мають істинне знання з перших вуст, що Його слова є істиною, що вони безцінні! Тільки істини, висловлені Богом, можуть очистити нас від розбещеності і спасти від гріха. Тільки відчувши на собі суд Його слів, ми зможемо очистити і змінити свій розбещений характер, щоб ми могли стати тими, хто виконує Божу волю і гідними увійти в Царство. Робота суду Всемогутнього Бога останніх днів – це те, що дає нам дорогу, правду і життя. Саме завдяки роботі Всемогутнього Бога ми можемо здобути правду і життя і жити для Бога, що є величезним благословенням від Бога!

На цьому етапі нашого спілкування, я думаю, більшість з нас розуміє, що Божа робота зі спасіння людства не така проста, як ми гадали. Це не просто відкуплення нас і прощення наших гріхів, та й годі, але Його робота зі спасіння полягає в тому, щоб повністю врятувати нас від зла і гріха, врятувати нас від лап сатани, щоб ми могли підкоритися Богові і поклонятися Йому. Робота суду – єдиний спосіб досягти цього. Наразі Всемогутній Бог вже сповістив багато істин і виконує роботу суду. Ця Його робота є абсолютно неймовірною і неперевершеною! Слова Всемогутнього Бога потрясли весь світ і сколихнули Всесвіт. Погляд усіх в останні дні спрямований на велику роботу Бога, і вона шокувала світ. Всі, хто любить правду, досліджують Божу роботу останніх днів, і тільки ті, хто не любить правду, закривають очі і нехтують Божою роботою. Але на Божу роботу ніколи не вплине релігійний світ або невіруючі. Вона рухається вперед, вона нестримна. В одну мить почалися великі катастрофи і Божа робота суду в останні дні досягла піку. Для Його послідовників – це суд, що починається з дому Божого, вдосконалення деяких і відкидання багатьох. Для інших – це використання катастроф, щоб поступово впоратися зі злочинцями, які чинять спротив Богові, повне завершення періоду зла, де керує сатана. Тоді ми зустрінемо новий період і увійдемо в нього, період, коли Царство Христове здійснюється на землі. Тих, хто досі прагне, щоб Господь зійшов на хмарі, спіткає лихо, і будуть вони плакати і скреготати зубами, виповнюючи пророцтво Об’явлення, «Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним» (Об’явлення 1:7). Всемогутній Бог також каже, «Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде привселюдне явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає нечестивих. Бо суд Бога завершиться до того, як люди побачать знамення, після яких буде лише виявлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, повернуться до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо віритиме, що “Ісус, що не на білій хмарі, – то неправдивий Христос”, будуть піддані вічній покарі, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який проголошує суворий суд і відкриває істинну дорогу і життя. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю наново»).