Лі Чжи (Китай)

Одного квітневого вечора цього року керівник раптом сказав мені, що літній пастир, який вірить уже понад п’ятдесят років, хоче досліджувати Божу роботу останніх днів. Це був пастир Цао із села Цаоцзя. Я мала піти до нього й свідчити. Керівник сказав мені, що пастир Цао проповідував у багатьох країнах, що він не зрікся Бога, навіть коли КПК посадила його до в’язниці за його віру, і він справді вірить у Господа. Почувши все це, я згадала багатьох пастирів і пресвітерів, яких зустрічала під час поширення Євангелія. Більшість із них трималися за слова Біблії та релігійні уявлення. Їм було важко впізнати голос Бога або прийняти істину. І вони дуже високо цінували свій статус та дохід. Дехто чув слова Всемогутнього Бога й визнав їх істиною, але не прийняв Всемогутнього Бога. Чи зможе цей старий пастир дійсно прийняти істину? Чи він уперто чіплятиметься за свої релігійні уявлення, як і інші? Також я дуже нервувала, адже останні кілька років виконувала інший обов’язок і якийсь час не поширювала Євангеліє. А тепер мені раптом треба було зустрітися з цим старим пастирем, повним біблійних знань та релігійних уявлень. Якщо я не буду ясно спілкуватися про істину й не зможу позбавити його релігійних уявлень, хіба я не зазнаю невдачі у своєму обов’язку? Тоді я згадала слова Божі: «Віра людей потрібна тоді, коли чогось не видно неозброєним оком, а твоя віра потрібна тоді, коли ти не можеш відпустити свої власні уявлення. Коли ти не маєш ясності щодо Божої роботи, від тебе вимагається мати віру, зайняти непохитну позицію та свідчити» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти рафінування»). «Святий Дух працює за таким принципом: результати можуть бути досягнені, і люди можуть бути натхненні та просвітлені Святим Духом через їхню співпрацю, через їхні активні молитви, пошуки та наближення до Бога. Справа не в тому, що Святий Дух діє однобічно, чи що людина діє однобічно. Обидва аспекти є незамінними, і чим більше люди співпрацюють, чим більше вони домагаються досягнення стандартів Божих вимог, тим більшою є робота Святого Духа» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як пізнати реальність?»). Це правда. Зустріч із цим потенційним одержувачем Євангелія була Божим розпорядженням. Хоча раніше мені не вдавалося поділитися Євангелієм із пастирями та пресвітерами, я не могла просто вважати їх усіх нездатними прийняти Божу роботу останніх днів. Я мала вірити в Бога й платити справжню ціну цією співпрацею. Божі вівці чують Його голос, тож якщо цей пастир прагнув істини й був готовий досліджувати істинний шлях, моїм обов’язком було свідчити йому про Божу роботу останніх днів. Якщо був хоча б невиразний проблиск надії, я не могла здатися. Мій обов’язок – покладатися на Бога й спілкуватися з любов’ю і терпінням, тоді в мене не буде боргів чи жалю. Ці думки нарешті дали мені віру.

Зустрівшись із пастирем Цао, я запитала, що він думає про повернення Господа. Він урочисто відповів: «Понад двадцять років тому якісь люди кілька разів проповідували мені Євангеліє. Вони свідчили, що Всемогутній Бог – це Господь Ісус, що повернувся, висловлює істину та виконує роботу суду в останні дні. Вони говорили, що в Біблії записані попередні слова й робота Бога. Тепер Господь Ісус повернувся й промовив нові слова, і лише читаючи нові слова Всемогутнього Бога та дійсно приймаючи їх, я зможу зрозуміти істину й бути спасенним Богом. Почувши це, я не зміг це прийняти. Павло дуже ясно сказав: “Усе Писання Богом надхнене” (2 Тимофію 3:16). Це означає, що Біблія – це слово Бога, християнський канон, і цього не можна заперечувати. Небо та земля минуть, а Божі слова залишаться. Тому віряни за всіх часів мусять читати Біблію та дотримуватися її. Я був певен, що вони помиляються, і більше не захотів спілкуватися з ними». Я сказала йому: «Пастире Цао, я розумію, чому ви так думаєте. Більшість представників релігійного світу вважають, що всі слова в Біблії – слова Бога на підставі того, що сказав Павло. Але чи справді це твердження відповідає фактам?» Пастир Цао відповів: «Звичайно, так». Я сказала йому: «Точна відповідь на питання, чи є Біблія повністю словом Божим, давно прозвучала в словах Всемогутнього Бога. Можливо, ми могли б прочитати ці слова зараз?» Він серйозно глянув на мене і, трохи подумавши, кивнув: «Раз ми вже тут, чому б і ні». Тоді ми поділились із ним словами Всемогутнього Бога.

Всемогутній Бог говорить: «Сьогодні люди вірять, що Біблія – це Бог, і що Бог – це Біблія. Точно так само вони вірять, що всі слова Біблії були єдиними словами, сказаними Богом, і що всі вони були сказані Богом. Ті, хто вірить у Бога, навіть думають, що, хоча всі шістдесят шість книг Старого й Нового Заповіту були написані людьми, усі вони були дані завдяки натхненню Бога та є записом висловлювань Святого Духа. Це помилкове людське розуміння, і воно не повністю узгоджується з фактами. Насправді, за винятком книг пророцтв, більша частина Старого Заповіту являє собою історичний літопис. Деякі з послань Нового Заповіту засновані на досвіді людей, а деякі походять від просвітління Святого Духа; послання Павла, наприклад, виникли в результаті роботи людини, усі вони були результатом просвітління Святого Духа, і вони були написані для церков та були словами настанови й підбадьорення для братів і сестер церков. Це не були слова, промовлені Святим Духом, – Павло не міг говорити від імені Святого Духа, і він також не був пророком, не кажучи вже про те, що він не мав видінь, які мав Іван. Його послання були написані для церков Ефеса, Коринту, Галатії та інших. А отже, послання Павла в Новому Заповіті – це послання, які Павло написав для церков, а не натхнення від Святого Духа; вони також не є прямими висловлюваннями Святого Духа. Це всього лише слова настанови, розради й підбадьорення, які він написав церквам під час своєї роботи. Так само вони є свідченням значної частини роботи Павла в той час. Вони були написані для всіх, хто є братами й сестрами в Господі, щоб брати й сестри з церков того часу слідували його пораді та дотримувалися шляху покаяння Господа Ісуса» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»). «Не все в Біблії є записом слів, особисто сказаних Богом. Біблія тільки документує дві попередні стадії Божої роботи, причому одна її частина – це запис передвіщень пророків, а інша – це досвід і знання, записані людьми, яких Бог використовував протягом періодів. Людський досвід зіпсований людськими точками зору й знаннями, чого неможливо уникнути. У багатьох книгах Біблії є людські переконання, людські упередження та абсурдне людське розуміння. Звісно, більшість слів є результатом просвітління й освічення Святим Духом, і вони відображають коректне розуміння, однак не можна сказати, що вони є повністю точними виявленнями істини. Їхні погляди на певні речі – це не що інше, як знання, почерпнуте з особистого досвіду, або просвітління Святим Духом. Передбачення пророків було особисто послане Богом: пророцтва таких людей, як Ісая, Даниїл, Ездра, Єремія та Єзекіїль, походили від прямої вказівки Святого Духа; ці люди були провидцями, вони отримали Дух пророкування, і всі вони були пророками Старого Заповіту. У період Закону ці люди, натхненні Єговою, промовляли багато пророцтв, які були безпосередньо надані Єговою» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»).

Поки ми читали Божі слова, пастир Цао уважно слухав, час від часу киваючи. Потім я продовжила спілкування: «Слова Всемогутнього Бога дуже зрозумілі – у Біблії просто записані попередні два етапи Божої роботи. Крім слів про Бога Єгову й Господа Ісуса, а також слів Божих, переданих пророками, все інше – історичні записи та людський досвід. Біблія містить не лише слова Бога, а й слова людини та сатани. Ми маємо розрізняти їх і не змішувати. Це схоже на те, як у Старому Завіті записані пророцтва таких пророків, як Ісая, Ілля та Єзекіїль. Перед їхніми словами завжди говориться щось на кшталт “Так говорить Єгова” або “Єгова говорив про”. На підтвердження, що вони прямо передають слова Бога. Проте послання є людським досвідом, людськими записами. Листи до церков, наприклад, Павла, містили його власний досвід та розуміння. Коли брати й сестри отримували листи Павла, вони говорили: “Прийшов лист від Павла”. Вони ніколи не говорили: “Прийшли слова Божі”, чи не так? Тому не можна сказати, що послання є словами Божими. Хіба взяти слова людини та сатани в Біблії та оголосити їх словами Бога не є богохульством? Тому переконання в тому, що “Біблія повністю натхненна Богом і повністю складається з Божих слів” докорінно неправильне».

Коли я закінчила, він був приголомшений. Він схвильовано сказав: «Я пам’ятаю, як мій учитель богослов’я казав мені, що все в Біблії повністю натхнене Богом і є словом Божим. Ми говорили про це всі ці роки. Чи міг Павло помилятися?» Коли я почула це питання, у мене впало серце. Я щойно бачила, як він кивав, і подумала, що він усе зрозумів, але він нічого не зрозумів. Невже пастир Цао, як і інші релігійні лідери, не здатен розуміти Божі слова? Але потім я подумала: «Цей старий пастир десятиліттями тримався за релігійні погляди… Хіба йому так легко відмовитись від них? Я мушу терпляче спілкуватися». Я сказала: «Не переймаймося поки про те, правий Павло чи ні. Давайте перейдемо до фактів. Пастирю Цао, ти мусиш знати, як було складено Біблію. Через скільки років після Господа Павло написав 2 послання до Тимофія?» Він впевнено відповів, що минуло понад шістдесят років. «А через скільки років після Господа було складено Новий Заповіт?» Він сказав, що це сталося більш ніж за триста років. Тоді я сказала: «А тепер поміркуймо: коли Павло писав 2 Тимофію, чи існував Новий Заповіт?» Вражений, він сказав: «Ні». Я продовжила: «А якщо ні, то хіба слова Павла “Усе Писання Богом надхнене” стосуються Нового Заповіту?» Його очі розширилися, і він сказав: «Я розумію. Слова Павла не могли стосуватися Нового Заповіту. Слава Господу! Як я не подумав про це раніше? Всі ці роки віри ми завжди вважали, що “Все Писання богонатхненне і є Його словами”, і проповідували про це всюди. Ми ніколи не ставили під сумнів істинність цього твердження. Завдяки цьому спілкуванню я тепер розумію, що Біблія не є повністю словом Божим, і мої десятирічні уявлення треба змінити. Слава Богу!» Побачивши, що пастир Цао позбавився своїх уявлень, я почувалася впевненіше, проповідуючи йому Євангеліє.

Тому я продовжила спілкування з ним: «Бог став плоттю, щоб здійснювати Свою роботу суду в останні дні, висловлюючи мільйони слів істини та розкриваючи не тільки біблійні таємниці, але й усі таємниці Свого 6 000-річного плану управління, такі як таємниці трьох періодів Своєї роботи, Своїх імен та Свого втілення. Всемогутній Бог також розкрив істину про розбещення людини сатаною, властиві людині сатанинську природу опору Богові та різні сатанинські характери й вказав нам шлях визволення від гріха й здобуття від Нього спасіння. Ці істини, висловлені Всемогутнім Богом – слова Святого Духа до церков, шлях вічного життя, даний людству Богом в останні дні, та єдиний спосіб здобути спасіння й увійти до Царства Божого». Він прийняв це, але в нього ще залишалися уявлення щодо того, як Бог в останні дні стає плоттю в образі жінки. Він сказав мені: «Сестро, тепер я можу прийняти роботу суду та очищення Всемогутнього Бога, але як ти можеш свідчити, що Господь Ісус утілився в образі жінки? Востаннє, коли Він прийшов, Він був чоловіком, і Біблія часто говорить про Нього як про “Сина”. Отже Він має бути чоловіком, коли повернеться. Як Він може бути жінкою? Це немислимо для мене. Чи не могла б ти поспілкуватися зі мною на цю тему?» Я сказала: «Протягом тисячоліть усі віруючі думали, що оскільки Господь Ісус прийшов в образі чоловіка, Він обов’язково повернеться чоловіком, точно не жінкою. І все ж в останні дні Всемогутній Бог втілився в образі жінки, і багато кому важко це прийняти. Але ми повинні розуміти: що більше люди мають уявлень про щось, то більше істини можна знайти. У біблійних пророцтвах про повернення Господа Ісуса постійно говориться: “Син Людський”, “прихід Сина Людського”, “прийде Син Людський” і “буде Свого дня й Син Людський”. Що ж означає цей “Син Людський”? Тут мається на увазі людина, яка народжена від людини й має нормальну людську сутність, незалежно від того, чоловік це чи жінка. Так чому ж Господь Ісус неодноразово підкреслював цю фразу: “Син Людський”? Він казав нам, що в останні дні Бог повернеться в плоті як Син Людський, щоб являти та виконувати роботу. Але Господь ніколи не говорив, чи буде Син Людський в останні дні чоловіком чи жінкою. То як же люди можуть це вирішувати? Всі ми знаємо, що в Буття, розділ 1, вірш 27, сказано: “І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх”. Тут ми бачимо, що на початку Бог створив чоловіка та жінку на Свій образ. Якщо ми визначаємо Бога як чоловіка, тоді як ми можемо пояснити, що Бог також створив жінку на Свій образ? Отже, ми не можемо обмежувати Бога на основі наших власних уявлень чи домислів». Потім я прочитала пастирю Цао кілька уривків зі слів Всемогутнього Бога.

Всемогутній Бог говорить: «Кожен етап праці, виконаної Богом, має своє практичне значення. Тоді, коли прийшов Ісус, Він прийшов у вигляді чоловіка, а коли Бог приходить цього разу, Він має вигляд жінки. Із цього ви можете бачити, що Боже створення і чоловіків, і жінок може бути корисним у Його роботі, і у Нього немає відмінності за ознакою статі. Коли приходить Його Дух, Він може зодягтися в будь-яке тіло, яке забажає, і це тіло може представляти Його; будь то тіло чоловіка або жінки, воно може представляти Бога, доти, доки воно є Його втіленою плоттю. Якби Ісус у час Свого приходу з’явився як жінка, іншими словами, якби Святий Дух зачав дівчинку, а не хлопчика, той етап праці однаково був би завершений. Якби це було так, то нинішній етап праці мав би бути завершений чоловіком, але робота все одно була б виконана. Робота, виконана на кожному етапі, має своє значення; жоден етап роботи не повторюється і не суперечить іншому» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»). «За статтю, одна плоть – чоловік, а інша – жінка; тож ось що довершує значення втілення Бога й розвіює уявлення людини про Бога: Бог може стати як чоловіком, так і жінкою, і, по суті, втілений Бог не має статі. Він створив і чоловіка, і жінку, і для Нього немає розрізнення за статтю» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність плоті, в якій поселився Бог»). «Якби Бог прийшов у плоті тільки як чоловік, люди визначили б його як чоловіка, як Бога чоловіків, і ніколи б не повірили, що Він – Бог жінок. Тоді чоловіки вважали б, що Бог тієї ж статі, що й чоловіки, що Бог – глава чоловіків, але як тоді бути з жінками? Це несправедливо; хіба це не упереджене ставлення? Якби це було так, то всі ті, кого спас Бог, були б такими ж чоловіками, як Він, і жодна жінка не була б спасенною. Коли Бог творив людей, Він створив Адама і Єву. Він створив не тільки Адама, але створив чоловіка і жінку за Своїм образом. Бог – не тільки Бог чоловіків, але і Бог жінок» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»).

Я продовжила спілкування: «Всі ми знаємо, що на початку Бог створив чоловіка й жінку на Свій образ. Отже, природно, що Бог може стати плоттю не тільки як чоловік, але й як жінка. Якщо Бог двічі втілювався в образі чоловіка, то люди можуть обмежувати Його й вірити, що Він може стати плоттю тільки як чоловік, але не як жінка, що Він лише Бог чоловіків, а не Бог жінок. Хіба це не є великим нерозумінням Його? Це означало б вічну дискримінацію жінок. Це було б справді несправедливо щодо жінок. Бог праведний. Отже, спочатку Він втілився як чоловік, а в останні дні – як жінка. Це має велике значення. Це чудово показує властивий Богу праведний характер і те, що Він однаково ставиться до чоловіків та жінок. Це завершило значення створення Ним чоловіка та жінки. Насправді не має значення, чи втілюється Бог чоловіком чи жінкою. Якщо ця людина може висловлювати істину й виконувати роботу зі спасіння людства, вона може представляти Бога та є Самим втіленим Богом. В останні дні прийшов Всемогутній Бог. Він висловлює всі істини, які очищають і спасають людину, здійснюючи Свою роботу суду в останні дні, знаменуючи початок періоду Царства й завершення періоду Благодаті. Це переконливо доводить, що Всемогутній Бог є втіленим Богом і Господом Ісусом, який повернувся».

У той момент пастир Цао серйозно сказав мені: «Сестро, усе, що ти сказала, розумно, і я не можу це спростувати. Але є ще дещо, чого я не можу зрозуміти. У Буття 3:16 Бог говорить: “і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою”. А в 1 до Коринтян 11:3 сказано: “а жінці голова чоловік”. З цих текстів ми бачимо, що жінка є джерелом розбещеності й підпорядковується владі чоловіка. То як же Господь міг повернутися в образі жінки?» Почувши слова пастиря Цао, я подумала: «Я прочитала тобі так багато Божих слів і так багато спілкувалася з тобою, але ти все одно обмежуєш Бога образом чоловіка і не можеш прийняти факт Його втілення в образі жінки. Здається, тобі нелегко відмовитись від своїх уявлень». Але потім я подумала: «Його уявлення виникають через відхилення в його розумінні Святого Письма. Якщо він зрозуміє істину, то позбавиться цих уявлень». Я сказала йому: «Пастирю Цао, Всемогутній Бог висловився із цього приводу дуже ясно. Погляньмо, що Він сказав».

Всемогутній Бог говорить: «У минулі часи, коли казали, що чоловік є головою жінки, це стосувалось спокушених змієм Адама і Єви, а не чоловіка і жінки, якими їх створив Єгова на початку. Звичайно, жінка повинна слухатися і любити свого чоловіка, а чоловік повинен навчитися годувати та утримувати свою сім’ю. Це закони і настанови, встановлені Єговою, яких людство має дотримуватись у своєму житті на землі. Єгова сказав жінці: “До мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою”. Він сказав це тільки для того, щоб людство (тобто і чоловік, і жінка) могло жити нормальним життям під владою Єгови, і щоб життя людства мало структуру і не випадало з належного порядку. Тому Єгова запровадив відповідні правила того, як чоловік і жінка повинні поводитись, однак це стосувалося лише всіх створінь, що живуть на землі, і не мало жодного відношення до плоті втіленого Бога. Як Бог міг бути таким самим, як і створені Ним істоти? Його слова були звернені лише до створеного Ним людства; саме для того, аби людство могло жити нормальним життям, Він установив правила для чоловіка та жінки. На початку, коли Єгова створив людство, Він створив два види людських істот – як чоловічої, так і жіночої статі; тому і в Його втілених плотських тілах існує поділ на чоловіче та жіноче. Він не приймав рішення щодо Своєї роботи на основі слів, промовлених Ним до Адама та Єви. Ті два рази, коли Він ставав плоттю, були визначені цілковито згідно з Його думками в той час, коли Він уперше створив людство; тобто Він завершив роботу двох Своїх утілень на основі чоловічого і жіночого до того, як вони були зіпсуті. … Коли Єгова двічі ставав плоттю, стать Його плоті була пов’язана із чоловіком і жінкою, які не були спокушені змієм; саме відповідно до чоловіка і жінки, які не були спокушені змієм, Він двічі став плоттю. Не думайте, що чоловічість Ісуса була такою ж, як в Адама, якого звабив змій. Ці двоє абсолютно не пов’язані між собою, вони є двома різними за своєю природою чоловіками. Вочевидь не може так бути, щоб чоловічість Ісуса підтверджувала, що Він є головою усіх жінок, але не всіх чоловіків? Хіба Він не Цар усіх юдеїв (і чоловіків, і жінок включно)? Він – Сам Бог, не лише голова жінки, а й голова чоловіка. Він – Господь усіх створінь і голова усіх створінь. Як ти міг би визначити чоловічість Ісуса як символ головування над жінкою? Чи не було б це блюзнірством? Ісус – чоловік, який не був розбещений. Він – Бог; Він – Христос; Він – Господь. Як міг би Він бути чоловіком на кшталт Адама, який був розбещений? Ісус – це плоть, в яку увібрався Найсвятіший Дух Божий. Як міг ти сказати, що Він – Бог, який володіє чоловічою природою Адама? У такому разі, хіба вся Божа робота не була б хибною? Хіба Єгова вклав би в Ісуса чоловічість Адама, спокушеного змієм? Хіба теперішнє втілення не є ще одним прикладом роботи втіленого Бога, який відрізняється за статтю від Ісуса, але подібний до Нього за природою? Невже ти досі наважуєшся стверджувати, що втілений Бог не може бути жінкою, оскільки жінка першою була спокушена змієм? Невже ти все ще наважуєшся стверджувати, що, оскільки жінка є найбільш нечистою і джерелом розбещення людства, Бог у жодному разі не міг втілитись у жіночій подобі? Невже ти наважуєшся наполягати, стверджуючи, що “жінка повинна завжди коритися чоловікові і ніколи не може проявляти або безпосередньо представляти Бога”?» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»).

Я продовжила: «Зі слів Всемогутнього Бога ми можемо бачити, що, коли Бог сказав жінці: “і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою”, це було Його вимогою та обмеженням для розбещеного людства, щоб розбещене людство могло жити в порядку під пануванням Бога Єгови. Ця вимога не має нічого спільного із втіленим Богом. Так само в Старому Заповіті Бог Єгова наказав людині дотримуватися суботи. Це було те, що Бог просив від людини, а людина не могла просити цього від Господа Ісуса. Як говорив Господь Ісус: “Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, а тому то Син Людський Господь і суботі” (Марка 2:27–28). Тому, хоча в Біблії сказано: “І до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою” (Буття 3:16), “А жінці голова чоловік” (1 до Коринтян 11:3), ці речі не мають нічого спільного із втіленим Богом. Не має значення, чи втілиться Бог в образі чоловіка чи жінки, це завжди плоть, яку носить Його Дух, і це завжди Сам Бог. Якщо людина використовує ці слова, щоб обмежити Бога як чоловіка, нездатного стати жінкою, і заперечує втілення Бога в останні дні, чи не ставить це втіленого Бога в одну категорію з розбещеною людиною? Хіба це не хула на Бога?» Вислухавши мене, пастир був приголомшений. Він дуже серйозно сказав: «Сестро, коли Господь прийшов у плоті, Він мав народитися людиною й мати стать. Я просто не можу відразу прийняти, що цього разу Він втілився в образі жінки. Мені потрібно молитися й просити Господа просвітити мене». Почувши ці слова пастиря, я була трохи стривожена й спантеличена. Я так багато спілкувалась, то чому він досі не може відмовитися від своїх уявлень? Що ж це коїться? Хіба він не може зрозуміти слова Божі? Хіба він не з овець Божих? Чи варто продовжувати спілкування з ним? Які уроки я маю з цього винести? У своєму серці я помолилася Богу.

Після цього я згадала слова Бога: «Поширюючи Євангеліє, ти мусиш виконувати своє зобов’язання й серйозно ставитися до всіх, кому ти його проповідуєш. Бог спасає людей до максимально можливої міри, і ти маєш зважати на Божу волю, ти не повинен безтурботно обходити стороною нікого, хто шукає й розглядає істинний шлях. … Деякі люди, які роздумують над істинним шляхом, здатні до розуміння й володіють високим духовним рівнем, але є гордовитими й самовдоволеними, твердо тримаються релігійних уявлень, тому з ними слід з любов’ю та терпінням спілкуватися про істину, щоб допомогти вирішити цю проблему. Ти маєш відступитися тільки в тому випадку, якщо вони не приймають істину, як би ти не спілкувався з ними, адже ти зробив усе, що міг і що повинен був зробити» («Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Поширення Євангелія – обов’язок честі всіх вірян»). Слова Божі заспокоїли моє неспокійне серце. Бог вимагає, щоб ми були люблячими й терплячими з потенційними одержувачами Євангелія. Неважливо, чи приймуть вони зрештою Євангеліє, ми зробимо все, що в наших силах. Я зрозуміла, що, ділячись Євангелієм з пастирем Цао, я ще не зробила всього, що мала зробити. Я не виконала вимог Бога. Бачачи, як він тримається за Біблію, все ще не в змозі змінити свою думку, я вирішила, що він ніколи не прийме істину. Він мав уявлення про жіноче втілення Бога й не відразу зрозумів моє спілкування, тому я знову втратила терпіння. Я упереджено ставилася до пастиря Цао, вважаючи, що пастирі не можуть легко розпізнати Божий голос. Оскільки він мав уявлення, які не міг подолати, я обмежила його та хотіла від нього відмовитися. Я подумала про те, що Бог доклав величезних зусиль, щоб спасти розбещене людство, і виразив так багато слів, щоб живити нас. Щоб допомогти нам зрозуміти істину, Він спілкується з нами, детально пояснюючи кожну істину. Він говорить історіями та метафорами, всебічно, щоб його слова були досить докладними та зрозумілими. Я побачила, що любов Бога до людства й те, що Він присвятив нам, настільки велике, що не передати словами. Але у своєму обов’язку, поширенні Євангелія, я уникала труднощів й хотіла відмовитись від пастиря Цао. Де було моє любляче серце? Як я могла так виконувати свій обов’язок? Хоча пастир Цао дійшов до всього не відразу, я мусила бути терплячою. Я мала ставитись до нього з любов’ю, і якщо він не розумів, мені потрібно було приділяти більше часу спілкуванню, молитися Богу й покладатися на Нього, просячи Його просвітити пастиря.

Подумавши про це, я продовжила спілкування з пастирем Цао: «Коли ми віримо у Всемогутнього Бога, ми віримо в істину, яку Він висловив. Незалежно від того, чи є втілення Бога чоловіком чи жінкою, доки Він виражає істину й може очистити та спасти людство, Він є Сам Бог, і ми мусимо вірити в Нього й приймати Його. Всемогутній Бог виконує роботу вже понад тридцять років, промовляючи мільйони слів. Він висловив усі істини, які позбавлять людство від гріха й приведуть нас до Божого спасіння. Багато людей усіх релігій і віросповідань, які прагнули появи Бога, впізнали голос Божий у словах Всемогутнього Бога й звернулися до Нього. Усі ці люди – мудрі діви. Вони зазнали суд і покарання слів Божих, побачили істину про власну розбещеність, відчули жаль та зневагу до себе. Зрозумівши, що Божий праведний характер не терпить образ, вони убоялися Бога, щиро покаялися, та їх розбещені характери поступово змінилися. Всемогутній Бог створив групу переможців перед лихами – це перші плоди, передбачені в Об’явленні. Слова Всемогутнього Бога й свідчення Божих обранців, які перемогли сатану, вже давно опубліковано в Інтернеті; це свідчення всьому людству, що Спаситель повернувся. Дедалі більше людей з усіх народів зараз досліджують істинний шлях. Робота Всемогутнього Бога останніх днів завершує Божий шеститисячолітній план управління для спасіння людства, повністю спасаючи нас від влади сатани. Усі результати роботи Всемогутнього Бога переконливо доводять, що Всемогутній Бог є втіленим Богом, тобто Господом Ісусом, який повернувся. Це означає, що питання, чи є Всемогутній Бог Господом Ісусом, який повернувся, не можна вирішувати лише на підставі статі. Чи може Він висловлювати істину й виконувати роботу зі спасіння людства? Ось що головне». У цей момент пастир Цао урочисто сказав: «Сестро, я розумію твоє спілкування. Якщо хтось може висловлювати істину й виконувати роботу спасіння, тоді, незалежно від того, чоловік це чи жінка, ця людина є втіленням Бога. Тепер у моєму серці з’явилася ясність!»

Після цього пастир Цао прочитав багато слів Всемогутнього Бога, позбувся своїх уявлень і прийняв Божу роботу останніх днів.

Завдяки цьому досвіду поширення Євангелія я побачила, що вся робота Божа здійснюється Самим Богом. Чи то пастир, чи пресвітер, незалежно від їхніх біблійних знань, богословської освіти та релігійних уявлень, усі вони безсилі перед істиною. Якщо вони можуть розуміти Божі слова, хоч трохи сприйнятливі та готові шукати істину, усі вони можуть знайти відповіді в Божих словах і, зрештою, будуть ними підкорені. Коли я ділилася Євангелієм із пастирем Цао, то вважала, що пастирям і пресвітерам важко прийняти істину, тому мала упередження щодо пастиря Цао. Проповідуючи йому Євангеліє й бачачи, як він тримається за уявлення, я вирішила, що він нездатний зрозуміти Божий голос, і майже відмовилася від нього. На щастя, слова Бога вказали мені шлях, я змогла пізнати себе та виконати свій обов’язок.

Пізніше я прочитала уривок зі слів Божих, де пояснюється, як поводитися з потенційними одержувачами Євангелія, які мають уявлення. «Якщо людина, яка розглядає істинний шлях, неодноразово ставить якесь запитання, як тобі слід відповідати? Ти не повинен бути проти того, щоб знаходити час і зусилля, аби відповісти на нього, і тобі слід знайти спосіб чітко спілкуватися щодо її запитання, аж доки вона не зрозуміє й не перестане його повторно ставити. Тоді ти виконаєш своє зобов’язання, і твоє серце звільниться від почуття провини. Найголовніше – це те, що ти будеш вільним від почуття провини перед Богом у цьому питанні, тому що цей обов’язок, це зобов’язання довірив тобі Бог. Коли все, що ти робиш, робиться перед Богом, робиться обличчям до Бога, коли все відповідає слову Божому, виконується відповідно до принципів істини, тоді твоя практика буде повністю відповідати істині й Божим вимогам. Так усе, що ти робиш і кажеш, принесе користь людям, і вони схвалять і легко приймуть це» («Слово», т. 3. «Бесіди Христа останніх днів», «Поширення Євангелія – обов’язок честі всіх вірян»). Зі слів Бога я зрозуміла, що незалежно від їхніх проблем чи релігійних уявлень, якщо ті, хто досліджує істинний шлях, володіють доброю людською сутністю, прагнуть до істини й розуміють Божі слова, то нам не слід упереджено ставитись до них чи довільно обмежувати їх, не кажучи вже про те, щоб відмовлятися від них. Натомість слід практикувати слова Божі: «Ти не повинен бути проти того, щоб знаходити час і зусилля, аби відповісти на нього, і тобі слід знайти спосіб чітко спілкуватися щодо її запитання», спілкуючись із ними про істину, яку розуміємо, так добре, як можемо, і тоді наше сумління буде чистим. Це також моя відповідальність як створеної істоти. У майбутньому, байдуже, з якими потенційними одержувачами Євангелія я зіткнуся, якщо вони будуть мати добру людську сутність і розуміти слова Бога, я готова робити все, що в моїх силах, щоб спілкуватися про істину й свідчити про Бога, щоб ті, хто щиро жадає явлення Бога, могли повернутися до Нього якнайшвидше й вітати повернення Господа. Слава Богу!