Увень (Канада)

Мій чоловік не став мені на заваді, коли я тільки увірувала, і я також поділилася з ним Євангелієм. Але він був надто зосереджений на зароблянні грошей, тому не хотів приєднуватися до віри. Потім він помітив, що змінилася вся моя поведінка: я стала набагато більш врівноваженою, тож він став справді підтримувати це. Але рік по тому він почав перешкоджати мені. Одного разу, прийшовши з роботи, він запитав мене: «Ти віриш у Східну Блискавку, чи не так? Сьогодні я підвозив Майка додому, і він сказав мені, що священнослужителі його церкви кажуть, що це не істинний шлях, що їхні проповіді глибокі й тому легко вводять в оману. Майк попередив мене, що тобі не варто слухати їхні проповіді». Майк був його начальником і давнім віруючим у Господа. Він був справді талановитим – мій чоловік дуже його поважав. Я бачила, що мій чоловік вважав Майка правим, тож сказала йому, що він не розуміє питань віри і не може просто повторювати те, що говорять інші люди. Здалося, він на мить завагався, а потім нічого більше не сказав.

Потім іншого разу він серйозно сказав мені: «Я провів певне дослідження в інтернеті – Компартія вживає жорстких заходів проти твого Всемогутнього Бога. Крім того, люди багато що говорять про Всемогутнього Бога, що Він – просто людина, а не Бог, і що Церква Всемогутнього Бога викачує з людей гроші. Я більше не можу дозволити тобі відвідувати зібрання з людьми з Церкви. Боюся, що тебе там обдурять». Почувши це, я дуже розізлилася й відповіла: «Ти не читав слів Всемогутнього Бога і не розумієш Церкви. Як ти можеш свавільно судити на підставі якихось чуток в інтернеті? Ти знаєш, що всі християни вірять у Господа Ісуса і знають, що Він – істинний Бог. 2 000 років тому, коли Господь Ісус працював, Його також засуджували, а багато хто відрікався від Нього. Вони казали, що Він – просто звичайна людина, син теслі. Господь Ісус зовні виглядав як звичайна людина, але Він мав божественну сутність і міг висловити істину та викупити людство. Він був Божим Духом, вбраним у плоть, Викупителем людства. Якщо ми послухаємо Компартію і скажемо, що кожен, хто зовні виглядає як нормальна людина, не є Богом, чи не стане це також запереченням Господа Ісуса Христа? Так само, як Господь Ісус, Всемогутній Бог виглядає нічим не примітним, але Він може висловити істину, висловити голос Бога. Я вже прочитала стільки слів Всемогутнього Бога. Вони виявляють усілякі таємниці про Біблію і розповідають, як сатана розбещує, а Бог спасає людство, про корінь усієї темряви та зла в нашому світі та істину про людську зіпсованість. Вони також показують нам шлях до звільнення від гріха, Божого спасіння і входу в Царство Небесне. Ніхто не зміг би висловити ці істини, яким би відомим чи великим не був. Яка людина змогла б висловити істину? Хто зміг би виконати роботу відкуплення та спасіння? Ніхто. Це доводить, що Всемогутній Бог справді є втіленим Богом, який прийшов до людства». Також я сказала йому, що Церква Всемогутнього Бога ніколи не закликає до пожертвувань. Усі книги Божих слів видаються безкоштовно. Твердження Компартії, що Церкві потрібні лише гроші людей, – чистої води наклеп. Я сказала йому, що він просто не може попастися на цю брехню. Він пішов, не сказавши ні слова.

Потім одного разу, коли я повернулася з проповідування Євангелія, він дуже роздратовано сказав мені: «Я щойно побачив в інтернеті, як Партія каже, що люди у вашій Церкві кидають свої сім’ї. Останнім часом тебе часто немає вдома. Ти готуєшся до втечі?» Я сказала: «Я дуже дбаю про наш дім. Як ти міг таке сказати? Я йду ділитися Євангелієм, щоб люди знали, що Спаситель прийшов, і могли прийняти Його спасіння. Ти ж бачиш, як люди стають дедалі більш розбещеними, слідуючи лихим тенденціям і живучи в гріху. Поглянь на своїх друзів – усі вони або грають в азартні ігри або ходять до повій. Чи хоча б один із них має якусь мораль? Світ став таким злим. Усі заперечують Бога й опираються Йому, а розбещеність досягає піку. Біблія пророкує великі лиха в останні дні, що знищать усе зіпсоване людство. Зараз лиха наростають. Лише якщо люди приймуть суд і кару Всемогутнього Бога й відкинуть гріх і розбещеність, вони зможуть бути захищені Богом від катастроф і увійти в Його Царство. Віруючі у Всемогутнього Бога розуміють, як терміново Бог хоче спасти людей, і ми готові відмовитися від плотських задоволень, щоб намагатися ділитися Євангелієм Божого Царства та свідчити про нього. Це праведно! Але Компартія не дозволяє людям мати віру, ділитися Євангелієм або свідчити про Бога, з несамовитістю арештовує та переслідує християн. Це змусило багатьох християн залишити свої родини, не маючи можливості повернутися. Декого навіть заарештовують і ув’язнюють, або переслідують до смерті. Хіба це все не від переслідувань християн Компартією? Але вона звинувачує жертв, мовляв, віруючі залишають сім’ї. Хіба це не перекручування, перевертання правди з ніг на голову? Мати віру – це правильно й доброчесно. Компартія – це зло, вона лише бреше. Але ти не зневажаєш це – ти навіть віриш у її брехню. Ти просто погоджуєшся з цим, кажучи, що ми покидаємо свої сім’ї. Ти змішуєш добро зі злом». Він піддався брехні Компартії, тому просто не хотів мене слухати. Він сказав сердито: «Мені байдуже. Вір у що завгодно, тільки не у Всемогутнього Бога». Побачивши, що він настільки переконаний, я раптом запанікувала. Ми були одружені більше десяти років і багато чого пережили разом. Ми завжди все обговорювали й підтримували одне одного, без великих конфліктів. Мені було дуже сумно бачити його таким розлюченим на мене через мою віру у Всемогутнього Бога. Я подумки помолилася, просячи Бога скерувати мене, щоб зрозуміти Його волю. Після молитви я згадала цю цитату з Божих слів: «Кожен крок роботи, яку Бог виконує серед людей, назовні виглядає наче взаємини між людьми, наче народжене людськими домовленостями або людським втручанням. Але за лаштунками кожен крок роботи і все, що відбувається, є ставкою, що її робить сатана перед Богом, і це вимагає від людей бути непохитними у своєму свідченні перед Богом» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише той, хто любить Бога, по-справжньому вірить у Бога»). Це допомогло мені зрозуміти, що зовні здавалося, ніби мій чоловік стоїть на заваді моїй вірі, але насправді за цим стояло втручання сатани. Сатана хоче вічно панувати над людьми й володіти ними. Він не хотів, щоб я прийшла перед Бога і вклонилася Йому, тому він намагався зупинити мене, використовуючи брехню й чутки в інтернеті, щоб ввести мого чоловіка в оману, намагаючись використати його, щоб завадити мені, щоб я відмовилася від істинного шляху й зрадила Бога через почуття до свого чоловіка. Сатана такий нечестивий та злий! Знаючи це, я вирішила, що, незважаючи на будь-які дії сатани, я збережу свою віру й слідуватиму за Богом, і ніколи не піддамся сатані! Тож я сказала йому: «Я вірю в Бога і йду за ним. Це правильний шлях. Це мій вибір, і ти не маєш права втручатися!» Він вийшов розлючений, не сказавши ні слова.

Одного разу він заскочив мене, коли я слухала гімни слів Божих. Скривившись, він сердито сказав: «Я ж казав тобі не вірити у Всемогутнього Бога. Чому ти ніколи не слухаєш? Майк вірує протягом багатьох років, він справді відданий християнин. Він сказав мені, що Східна Блискавка – це не істинний шлях, тож якщо ти збираєшся вірити в Бога, піди до церкви Майка. Вона велика й відома. Я щотижня буду разом із тобою відвідувати службу, а Майк може вмовити свого пастиря поговорити з тобою». Я сказала йому: «Чому ти такий впевнений у тому, що каже Майк? Навіщо рівнятися на пастирів? Ти просто бачиш, що пастирі мають підготовку й відомі, але тобі байдуже, що вони насправді проповідують. Не прийнявши Всемогутнього Бога, вони не матимуть підтримки істини. Вони просто говорять про біблійні знання, одне й те саме. Їм нічого сказати про те, як втілити слова Господа в життя або позбутися гріховності людей. Відвідування цієї церкви мені нічого не дасть. Я люблю зібрання Церкви Всемогутнього Бога; вони виховують. Я розумію деякі істини і дізнаюся про те, як жити нормальною людською сутністю. Ти сам сказав, що помітив певні зміни в мені, відколи я увірувала. То чому ти не можеш керуватися фактами, а натомість наполягаєш на тому, щоб вірити брехні Компартії і перешкоджати мені?» Він не міг із цим сперечатися, тому просто пригрозив мені: «Ти просто відмовляєшся мене слухати. Якщо ти наполягаєш на цьому, то передаси мені всі свої гроші та банківські рахунки, і маєш переписати будинок на моє ім’я». Його слова були для мене наче ніж у серце. Усі роки нашого шлюбу я була дуже економною й важко працювала, щоб заробити гроші. Зібрати перший внесок, щоб купити будинок, було нелегко. Я навіть не дозволяла собі жодного нового одягу. Я нічого не шкодувала для нашого дому. Я була шокована, що він сказав мені щось настільки бездушне. Як наші стосунки могли зайти в глухий кут після всіх цих років лише через мою віру? Якби в мене не було ні грошей, ні майна, що б я робила, якби він мене вигнав? Я почувалася так, ніби мені в серце встромили ніж. Я пішла в спальню й почала плакати, звертаючись до Бога в молитві крізь сльози: «Боже, мені боляче і я почуваюся дуже слабкою. Я не знаю, як пережити подібне. Будь ласка, настав мене, щоб я зрозуміла Твою волю».

Тоді я згадала деякі Божі слова: «У минулому всі люди приходили до Бога, щоб прийняти рішення, і казали: “Навіть якщо більше ніхто не любить Бога, я повинен любити Його”. Але тепер тебе настигає очищення, і оскільки це не узгоджується з твоїми уявленнями, ти втрачаєш віру в Бога. Хіба це справжня любов? Ти багато разів читав про діяння Йова – хіба ти про них забув? Справжня любов може сформуватися лише зсередини віри. Справжня любов до Бога розвивається шляхом очищень, які ти проходиш, і саме завдяки своїй вірі ти здатен бути уважним до Божої волі у своєму практичному досвіді, і також саме через віру ти зрікаєшся власної плоті й шукаєш життя; це те, що повинні робити люди. Якщо ти зробиш це, то ти зможеш побачити Божі дії, але якщо тобі бракує віри, то ти не зможеш бачити Божі дії чи переживати Його роботу» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти очищення»). Божі слова додали мені сили. Коли стикаєшся з утисками та труднощами, Бог хоче справжньої віри та любові. Через що б ми не проходили чи скільки б не страждали, ми не можемо покинути Його. Я знала, що мені дуже пощастило почути голос Бога в останні дні. Мати можливість вітати повернення Господа, бути свідком Божої появи, і насолоджуватися живленням усіх істин, висловлених Богом, цілком було Його любов’ю до мене. Страждання заради того, щоб слідувати за Христом, мало цінність і сенс. Воно було заради праведності. Я думала про апостолів і учнів Господа Ісуса, які йшли за Богом і свідчили про Нього. Їх жорстоко переслідував римський уряд, їх засуджували та гнобили релігійні лідери. Дехто навіть прийняв мученицьку смерть за Господа, віддавши своє життя. Моє незначне страждання сьогодні було нічим у порівнянні з тим, через що проходили віками святі. Мені треба не жаліти себе, а вчитися у них. Я мала йти за Богом до кінця, незважаючи ні на що. Подумавши так, я витерла сльози, вийшла зі спальні й сказала своєму чоловікові: «Ми одружені більше десяти років, і я багато зробила для нашого дому. Тепер ти хочеш забрати всі мої гроші та майно, контролювати мої фінанси, щоб змусити мене відмовитися від істинного шляху. Я не слухатиму тебе. Я слідую за Богом!» Він розлютився, коли почув мої слова. Наче божевільний, він вирвав у мене з рук MP3-плеєр, а потім почав ритися в усіх моїх особистих речах. Він забрав усі мої документи, що посвідчують особу, коштовності, мої банківські картки та готівку. Потім він схопив мій телефон та з силою кинув його на підлогу, тоді підняв табурет і розбив телефон на шматки. Так він намагався перервати мій контакт із зовнішнім світом.

Потім він покликав до нас моїх батьків, сестер і шурина, і всі вони накинулися на мене. Мої сестри бачили в інтернеті всілякі наклепи, що Компартія вигадала про Церкву Всемогутнього Бога, і показали мені матеріали по чжаоюаньській справі, яку сфабрикувала Компартія. Я сказала: «Я все це знаю. Чжаоюаньську справу розглядав суд КПК, і ті підозрювані не казали, що вони належать до Церкви Всемогутнього Бога. У суді вони чітко сказали, що ніколи не мали контакту з Церквою, але суддя від Комуністичної партії наполягав на тому, що вони були членами церкви. Хіба це не облудне звинувачення Церкви? Хіба це не явно сфабрикована справа? Ви знаєте, що Компартія атеїстична, і вона переслідує релігійні переконання з моменту приходу до влади. Як ви можете вірити всьому, що вона каже проти Церкви Всемогутнього Бога?» Але дві мої сестри спіймалися на брехню партії, вони не застосовували критичного мислення до чуток, які вона поширювала. Вони сказали: «Так пишуть усі головні ЗМІ. Як це може бути неправдою?» Я відповіла: «Усі китайські ЗМІ контролюються Комуністичною партією, вони є рупором КПК. Вони змушені говорити все, що їм каже Компартія, і не наважуються повідомляти правду. Багато іноземних ЗМІ також підкуплені Компартією і говорять, що вона хоче. Хіба ви не бачите цього? Раджу вам відкрити очі й перестати сліпо слухати ці чутки». Їм на це нічого було сказати. Моя мама гнівно відмовила: «Ти зовсім не хочеш нас слухати. Невже тобі так важко відмовитися від Всемогутнього Бога? Уся сім’я переживає за тебе через твою віру. Чому ти відмовляєшся прислухатися до наших порад?» Тоді вона почала плакати. Мені важко було бачити свою маму такою сумною. Вона сама виховувала нас трьох, і це було нелегко. Тепер, коли вона постаріла, я не хотіла, щоб вона хвилювалася про мене. Ця думка ледь не змусила мене саму заплакати. Тоді моя молодша сестра сказала: «Лише поглянь, що ти робиш із нашою мамою. Тобі потрібна вона чи Всемогутній Бог?» Моя старша сестра холодно додала: «Якщо ти хочеш зберегти свою релігію, не вини нас, якщо ми не будемо ставитися до тебе, як до рідні. Ми заявимо на тебе в поліцію за злочин, скажемо, що ти когось ошукала, і вони видадуть тебе до Китаю. Не забувай, це я спонсорувала твій приїзд до Канади». Мене дуже розлютило почуте від них. Я ніколи не могла би подумати, що вони спробують змусити мене відмовитися від віри, і навіть погрожуватимуть мені так злісно й підло. Я не могла піддатися цьому. Я вже була натуралізованою громадянкою Канади, тому вони не могли безпідставно висунути мені звинувачення та добитися моєї депортації. Я ніколи не могла й уявити, що моя рідна сестра скаже мені щось таке. Я почувалася жахливо й не могла перестати плакати.

Тоді я згадала один із церковних гімнів: «Ти зі мною від початку й до кінця»: «Твої слова та робота скеровують мене, а Твоя любов вабить мене слідувати за Тобою. Я щодня насолоджуюся Твоїми словами. Ти мій постійний супутник. Коли я негативно налаштований і слабкий, Твої слова – моя пожива та сила. Коли я зазнаю невдач і поразок, Твої слова – це рука, що допомагає мені піднятися. Коли я в облозі сатани, Твої слова дають мені мужність і мудрість. Коли я стикаюся з випробуваннями й очищенням, Твої слова скеровують мене свідчити. Твої слова супроводжують і направляють мене, і на серці стає тепло та спокійно. Твоя любов така реальна, і моє серце сповнене вдячності…» («Ідіть за Агнцем Божим та співайте нових пісень»). Я знала, що навіть із деспотичною родиною, яка не може мене зрозуміти, Бог завжди поруч зі мною. Із просвітленням і проводом Його слів я розгледіла підступи сатани, і Бог своїми словами потішив мене й дав мені силу й віру. Коли я думала про це так, я не почувалася такою жалюгідною. Я згадала ще один уривок: «Не впадай у розпач, не будь слабким, і Я все проясню тобі. Шлях до Царства не такий вже і рівний; ніщо не буває просто так! Ви хочете, щоб благословення надходили до вас легко, хіба не так? Сьогодні кожен має пройти через гіркі випробування. Без таких випробувань ваше серце, що любить Мене, не зміцніє, і ви не матимете справжньої любові до Мене. Навіть якщо ці випробування складаються лише з незначних обставин, кожен має пройти через них; просто складність випробувань для різних людей буде різною. … Ті, хто поділяє Мою гіркоту, неодмінно розділять і Мою насолоду. Такою є Моя обіцянка і Моє благословення для вас» («Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Висловлювання Христа на початку, Глава 41»). Розмірковуючи над цим, я зрозуміла, що шлях до Царства Небесного сповнений труднощів, яких нікому не уникнути. Ці утиски й нападки з боку моєї родини були для мене шансом свідчити перед сатаною. Здатність розпізнати лиху сутність Компартії як ворога Бога – це те, чого я ніколи б не отримала у комфортному середовищі. Ці страждання мали цінність і сенс. Будучи впевненою, що це істинний шлях, що це Божа робота, скільки б утисків та страждань я не зазнавала, я була готова продовжувати слідувати за Богом.

Коли він побачив, що я не відступаю, його очі запалали гнівом, і він агресивно сказав: «Я знаю, що це твоя подруга тебе навернула. Вона лише хотіла витягнути з тебе гроші. Я її зневажаю. Вір чи ні, але я збираюся вбити її, навіть якщо за це мене посадять». Ці його слова були для мене повним шоком і дуже налякали. Я не могла не затремтіти. Я справді ніколи не могла уявити, що чоловік, з яким я жила всі ці роки, може раптом стати таким жорстоким. Що він був за чоловік? Він явно був демоном, який ненавидів Бога й істину! Він казав такі жахливі речі, тільки щоб утримати мене від моєї віри. Тоді я побачила його дику сторону і насправді злякалася, що він уб’є мою подругу. Не встигла я прийти до тями, як мама сказала мені: «Схоже, ви двоє збираєтеся сваритися. Візьми якийсь одяг і приходь до мене пожити кілька днів. Я не дам тобі спілкуватися з кимось ззовні або ходити на роботу, але можеш сидіти вдома й думати про те, що накоїла». Почувши її слова, я занепокоїлася. Мій чоловік збожеволів – хтозна, що він міг утнути. Він розбив мій телефон, тож я не могла попередити свою подругу. Тепер вони не дозволяють мені ні з ким контактувати чи навіть піти на роботу. Хіба це не домашній арешт? Я не знала, як зв’яжуся з церквою і вестиму церковне життя. Я негайно звернулася до Бога в своєму серці, просячи Його вести мене. Тоді я згадала, що в західних країнах релігійні права захищені, що люди мають свободу переконань. Мої сестри хотіли заявити на мене в поліцію, обмовити мене, тому я також могла подати заяву в поліцію. По-перше, це було б для захисту моєї подруги, а з іншого боку, за участі поліції вони б не посміли наробити шкоди. Тому я сказала мамі: «Я не хочу йти до тебе додому, я хочу написати заяву в поліцію». Вони були приголомшені цим і нічого не сказали. А я одразу ж пішла до поліцейського відділку. Коли я прийшла туди, я коротко розповіла їм про те, що моя родина переслідує мене за віру. Вони навіть не могли повірити, що щось подібне могло статися в західній країні. Вони дуже співчували й відвезли мене додому. Поліцейські попередили мого чоловіка та сім’ю: «У нас в країні свобода віросповідання. Ви не можете втручатися в її віру чи обмежувати її особисту свободу. Якщо вона хоче піти на роботу, ви не можете стояти їй на заваді. Крім того, документи, що посвідчують особу, є особистою власністю. Поверніть їх їй». Вони не наважилися примушувати мене, почувши це від поліції. Я була дуже вдячна Богові й дякувала Йому за те, що Він відкрив мені вихід.

Мого чоловіка стримував закон, тому він не наважився вжити прямих заходів проти мене, але він не здався й намагався придумати, як змусити мене відмовитися від віри. Через два дні він почав насідати на мене, щоб я переписала будинок на його ім’я. Коли він сказав це, я занепокоїлася. Лише два дні тому він забрав у мене всю готівку та коштовності, а тепер хотів, щоб я переписала будинок на нього. Якби він мене вигнав, я б залишилася ні з чим. До того ж, мене б не прийняли б мої батьки й сестри. Я знову почала засмучуватися, коли подумала про все це, але тут я згадала Божі слова: «Коли Бог працює, опікується людиною і дивиться на цю людину, і коли Він прихильний до цієї людини і схвалює її, сатана відразу слідує позаду, намагаючись обдурити людину й довести її до біди. Якщо Бог бажає здобути цю людину, то сатана робитиме все, що тільки може, аби перешкодити Богу, використовуючи різноманітні злі хитрощі, щоб спокусити людину, завадити Божій праці та зіпсувати її, аби досягти своєї прихованої мети. Що то за мета? Він не хоче, щоб Бог когось здобув; сатана хоче захопити собі тих, кого Бог бажає здобути він хоче керувати ними й заволодіти ними, щоб вони вклонялися сатані, щоб разом із ним чинили злі дії й чинили опір Богу. Хіба то не зловісний мотив сатани?» («Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний IV»). «Якщо ті, хто слідує за Богом, бажають бути спасенними та повністю здобутими Богом, то всі вони повинні зіткнутися зі спокусами й нападами сатани – як великими, так і малими. Ті, хто вистоїть у цих спокусах і нападах та зможе повністю перемогти сатану, – це люди, спасенні Богом. Тобто спасенні Богом – це ті, хто пройшов через Божі випробування, хто піддавався спокусам і нападам сатани незліченну кількість разів. Спасенні Богом розуміють Божу волю та вимоги, здатні змиритися з Божим володарюванням і розпорядженнями, і серед сатанинських спокус ці люди не відступають від шляху богобоязливості й утечі від злого. Спасенні Богом наділені чесністю, добросердечні та розважливі, розрізняють любов і ненависть, мають почуття справедливості, здатні піклуватися про Бога та дорожити всім, чим є Бог. Сатана не зв’язує таких людей, не шпигує за ними, не звинувачує їх, не знущається з них; вони повністю вільні, повністю визволені та звільнені. Йов був саме такою людиною свободи, і саме в цьому полягає значення того, чому Бог віддав його в руки сатани» («Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»). Причина, з якої Йов витримав звинувачення й спокуси сатани, полягала в тому, що він мав щиру віру, послух і благоговіння перед Богом. Він вірив в абсолютне Боже правління, і що все, що він мав, дано йому Богом, тому він міг це прийняти й підкоритися, хай дав Бог чи забрав. Коли Йов втратив своє майно, своїх дітей і навіть коли весь вкрився гнояком, він все ще не звинувачував Бога, але славив Його ім’я. Його дружина сказала йому: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!» (Йов 2:9). А він дорікнув їй, відповівши: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних! Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» (Йов 2:10). Свідоцтво Йова мене дуже надихнуло. Я хотіла бути, як він. Як би не гнобив мене мій чоловік і скільки б майна він у мене не відібрав, навіть якби він мене вигнав і залишив ні з чим, я все одно йшла б за Богом у вірі, свідчила б про Нього і принижувала сатану.

Наступного дня, коли ми пішли в банк передати іпотеку, працівниця банку сказала нам, що це новий кредит, тому, якщо ми хочемо отримати нову іпотеку, це справді складний процес, і збитки також будуть значними. Вона запропонувала, якщо це взагалі можливо, переписати заставну через п’ять років. У мого чоловіка не було вибору, тож він здався. Після того я знову зв’язалася з братами й сестрами. Коли про це дізнався мій чоловік, він запитав, чи я збираюся й далі ходити на зібрання. Я запитала у відповідь: «Ти знову збираєшся перешкоджати мені? Якщо так, я можу виїхати й жити деінде. Хіба ти не переживаєш, що церква збирається мене ошукати, і що я кину сім’ю? За всі роки, які я провела в Церкві, хіба вони виманили в мене гроші? Чи правдиві чутки, що ми, віруючі, кидаємо свої родини?» Він був приголомшений, і після паузи сказав: «Маєш рацію. Я не бачив, щоб Церква виманювала в тебе гроші, і ти не кидаєш нас. Я надто довірився тим чуткам. Хотів уберегти тебе від обману. Можеш вірити у що завгодно». Я була така щаслива. Я не відвідувала зібрання, як зазвичай, відколи він став мені на заваді, і я знала, що він мене більше не стримуватиме. Пізніше він почав відчувати, що управління нашими фінансами було справжнім головним болем, а не його сильною стороною, тому він передав усе управління мені. Він більше ніколи не згадував про переведення іпотеки на його ім’я.

Досвід утисків від своєї родини показав мені, яким злом є Компартія. Вона не просто несамовито переслідує та арештовує християн у Китаї, але й поширює свою брехню в інтернеті, зводячи наклеп на Церкву Всемогутнього Бога, намагаючись обдурити весь світ, щоб він пішов проти Церкви, щоб боровся з Богом разом із партією, і щоб усі врешті були покарані в пеклі. Комуністична партія – це злий демон, який чинить опір Богу, який вводить людей в оману й поглинає їх цілком. Сатана неймовірно злий, але Божа мудрість реалізується на основі підступів сатани. Сатана хотів використати ці утиски, щоб змусити мене зрадити Бога, втратити шанс на спасіння, але він і уявити не міг, що це дозволило мені розвинути проникливість і справді побачити його потворність. Я прокляла його й відкинула зі свого серця, і моя віра в Бога стала сильнішою. Слава Богу!