Всемогутній Бог явився і працює в останні дні, висловивши понад десять мільйонів слів. Багато людей, прочитавши слова Всемогутнього Бога, відчувають, що ці слова мають владу й силу і є істиною, і прийняли роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Деякі віруючі католики також визнають, що слова Всемогутнього Бога є істиною. Однак вони вважають, що, вірячи в Бога, повинні поважати традицію й історію католицизму, і оскільки вони приєдналися до католицизму, то не можуть переходити в інші деномінації. Вони думають, що віра у Всемогутнього Бога – це зрада католицизму й зрада Бога, і що це гріх. Тому вони не наважуються прийняти роботу Всемогутнього Бога останніх днів. Отже, чи є віра у Всемогутнього Бога насправді зрадою Господа Ісуса? Коли йдеться про це питання, перше, що ми повинні зрозуміти, – це те, чи, будучи католиком, ти віриш у Бога чи в католицизм. Якщо ти віриш у Бога, тебе не повинен сковувати католицизм. Також, чи правила й висловлювання католицизму встановлені Богом чи людиною? Чи походять вони від Бога чи від людини? Ми повинні з’ясувати ці речі. Вірячи в Бога, ви повинні знати, що Бог є істиною; католицизм не є істиною, ті католицькі єпископи й священники також не є істиною, і католицизм не представляє Бога. Якщо ти віриш у Бога, тебе не повинен сковувати католицизм, і тим більше єпископи й священники. Якщо тебе постійно сковують вони, то ти не отримаєш Божого схвалення. Зокрема, коли йдеться про привітання приходу Господа, чи зможеш ти все ще вітати Бога, якщо тебе завжди сковують єпископи й священники? Ми – створені істоти, і для нас правильно дотримуватися слів Творця. Хіба не нерозумно завжди дотримуватися слів людини й деномінаційних правил? Ти маєш мати розрізнення щодо цих речей. Якщо це Боже повеління, то ми повинні його дотримуватися. Але якщо це католицьке правило, то ми не зобов’язані його дотримуватися; достатньо лише дотримуватися Божих слів. Ти думаєш, що люди повинні дотримуватися католицьких правил, і що недотримання їх є гріхом. На чому це ґрунтується? Хіба Бог коли-небудь казав щось подібне? Ніколи. Це доводить, що ці правила походять не від Бога, а були створені тими єпископами й священниками католицизму. Єпископи й священники не представляють Бога, тому приписи й висловлювання, які вони придумали, також не представляють Бога. У такому разі, чи все ще необхідно нам дотримуватися цих приписів? Чи можеш ти отримати Боже схвалення, дотримуючись приписів, створених людиною? Крім того, ти також маєш розрізняти: чи є ті католицькі єпископи й священники людьми, яких Бог любить? Чи обрані вони Богом? Чи є вони людьми, про яких Бог свідчить? Безперечно, ні. Багато хто з них навіть вчинив багато злого, і католики добре це знають. Католицизм давно вже не має роботи Святого Духа. Хіба ти все ще не можеш чітко бачити ці речі? Якщо ти справді не можеш чітко бачити ці речі, то ти надто безтолковий! У тебе зовсім немає розрізнення.

У ті часи, коли явився і працював Господь Ісус, первосвященники, книжники й фарисеї релігійного світу, а також ті, хто був при владі, – всі опиралися Господу Ісусу й засуджували Його. Вони також поширювали безпідставні чутки, кажучи, що Господь Ісус лише звичайна людина, а не Бог. Багато релігійних людей було введено в оману. Вони не наважилися досліджувати роботу Господа Ісуса, і в результаті не отримали спасіння Господа. Зараз ми живемо в останні дні. Якщо ми віримо в Бога, але не можемо Його привітати, якими будуть наслідки? Нас спіткають лиха, ми будемо покарані й загинемо! Тому принцип, якого ми повинні дотримуватися, вірячи в Бога, – це слухати лише Божі слова, а не слова людини. Слова жодної людини не є істиною; лише Божі слова є істиною. Якщо люди не коряться Божим словам, вони бунтують проти Бога й опираються Йому. Якщо ти завжди тримаєшся католицьких правил і приписів і не слухаєш Божих слів, які наслідки це тобі принесе? Ти маєш чітко це розуміти. Якщо ти виявиш, що всі слова Всемогутнього Бога – це істина і що Всемогутній Бог – це Бог, що повернувся, але не наважишся прийняти Його, бо боїшся порушити католицькі правила, тоді ти став нерозумною дівою, і тобі залишається лише потрапити в лиха, плакати й скреготати зубами. Католицизм опирається Всемогутньому Богу – Христу останніх днів – і засуджує Його, тому ти маєш повстати проти католицизму, відірватися від нього й більше не бути ним зв’язаним. Лише тоді ти будеш мудрою дівою, здатною привітати Бога й приєднатися до бенкету Царства Небесного. Якщо ти завжди боїшся образити католицизм і боїшся бути виключеним з католицизму, це доводить, що ти віриш у католицизм, а не в Бога. Чи може католицизм привести тебе до привітання Бога? Чи може він спасти тебе і привести в Царство Небесне? Чи може він дарувати тобі істину й життя? Чи може він дозволити тобі здобути вічне життя? Католицизм не може зробити нічого з цього, і він не може нічого тобі дарувати. Ті католицькі правила можуть лише вводити тебе в оману й шкодити тобі, то яка користь від того, що ти все ще їх дотримуєшся? Якщо ти наполягаєш на дотриманні католицьких приписів, то ти – нерозумна діва.

Бог явився і працює, щоб спасти людину. Бог вимагає, щоб люди приймали лише Бога, слухали лише Божий голос і не були сковані релігією. Незалежно від того, в якій ти деномінації, щойно ти почуєш Божий голос і привітаєш Господа, ти маєш негайно вийти з релігії. Це правильно. Що б ти не робив, не обертайся назад, інакше ти перетворишся на соляний стовп, як дружина Лота. Всемогутній Бог говорить: «Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна тісно слідувати за кожним кроком Бога; вона повинна “слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов”. Тільки люди, які це роблять, є тими, хто істинно шукає істинний шлях, тими, хто знає роботу Святого Духа. Люди, які вперто дотримуються слів і доктрин, – це ті, хто був відсіяний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин “Єгова є Бог” та “Ісус є Христос”, які є істинами, кожна з яких застосовна тільки до одного періоду, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа. Незалежно від того, як діє Бог, якщо людина слідує за Ним без найменших сумнівів і слідує близько, то як міг би Святий Дух відсіяти її? Незалежно від того, що робить Бог, якщо людина впевнена, що це робота Святого Духа, і співпрацює з роботою Святого Духа без будь-яких побоювань та намагається відповідати вимогам Бога, то як її може бути покарано? Робота Бога ніколи не припиняється, Його кроки ніколи не вщухають, і до завершення Своєї роботи управління Він завжди зайнятий і ніколи не зупиняється. Але людина не така: отримавши лише невелику крихту роботи Святого Духа, вона ставиться до неї так, як ніби вона ніколи не зміниться; здобувши трохи знань, вона не переходить до “відстеження” новішої Божої роботи; побачивши лише малу частину Божої роботи, вона одразу обмежує Бога до певної дерев’яної фігури й вірить, що Бог завжди зберігатиме цей образ, який вона бачить, що так було в минулому й так завжди буде в майбутньому; здобувши лише крупинку поверхового знання, людина настільки пишається, що втрачає самоконтроль та починає свавільно проголошувати характер і єство Бога, яких просто не існує; і, переконавшись в одній стадії роботи Святого Духа, хоч би яка особа не проголошувала нову роботу Бога, людина не приймає її. Такі люди не можуть прийняти нову роботу Святого Духа; вони занадто консервативні й нездатні приймати нове. Такі люди – це ті, хто вірить у Бога, але в той же час відкидає Його. Людина вважає, що ізраїльтяни неправильно “вірили тільки в Єгову й не вірили в Ісуса”, проте більшість людей грає роль, у якій вони “вірять тільки в Єгову й відкидають Ісуса” і “жадають повернення Месії, але чинять спротив Месії, якого звуть Ісус”. Тому не дивно, що люди, прийнявши одну стадію роботи Святого Духа, все ще живуть під владою сатани й не отримують Божих благословень. Хіба це не результат людського бунтарства?» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика).