Четверта річ стосується очей людей, і це світло. Воно теж дуже важливе. Коли ти бачиш яскраве світло та його яскравість досягає певної сили, то воно здатне засліпити людські очі. Зрештою, людські очі – це плотські очі. Вони не переносять подразнення. Чи наважиться хтось дивитися прямо на сонце? Деякі люди таке пробують, і якщо на них при цьому сонцезахисні окуляри, то їм це вдається – але для цього потрібно скористатися певним знаряддям. Людина не здатна дивитися прямо на сонце без знарядь, неозброєним оком. Однак Бог створив сонце для того, щоб воно приносило людям світло, і про це світло Він теж подбав. Бог не міг просто завершити створення сонця, помістити його десь, а потім залишити без уваги; Бог так не робить. У Своїх діях він дуже виважений і дуже ретельно їх продумує. Бог створив очі, щоб люди могли бачити, і Він також заздалегідь установив параметри світла, за якого людина може щось побачити. Якби світло було занадто тьмяним, це було б погано. Коли настільки темно, що людина не може побачити перед собою власних пальців, її очі не можуть виконувати свою функцію та не приносять жодної користі. Але й від занадто яскравого світла очі людини так само втрачають здатність щось бачити, бо велика яскравість для них нестерпна. Тому Бог забезпечив середовище існування людства кількістю світла, підхожою для людських очей: саме такою, щоб людським очам від неї не було ні болю, ні шкоди, не кажучи вже про втрату їхньої функції. Саме тому Бог додав навколо сонця та землі шари хмар, і саме тому повітря має таку щільність, аби належно відфільтровувати ті типи світла, які можуть зашкодити людським очам або шкірі: вони співмірні. Крім того, створені Богом кольори землі відбивають сонячне світло й усі інші види світла та здатні усувати ті його різновиди, які занадто яскраві, щоб людські очі могли до них адаптуватися. Тому люди можуть виходити на вулицю та жити своїм життям без необхідності постійно носити дуже темні сонцезахисні окуляри. За звичайних обставин людські очі бачать те, що в їхньому полі зору, і світло їм не заважає. Тобто було б недобре, якби світло було занадто пронизливим або занадто тьмяним. Занадто тьмяне світло зашкодило б людським очам, а невдовзі й зіпсувало б їх, а якби світло було занадто яскравим, очі людей не змогли б його витримати. Це світло, яке є в людей, має бути придатним для того, щоб людські очі могли бачити, і Бог різними способами звів до мінімуму шкоду, яку світло завдає людським очам; і хоча це світло може бути для людських очей і корисним, і поганим, але воно достатнє для того, щоб люди могли дожити до кінця життя, зберігаючи здатність бачити. Хіба Бог не ретельно все це врахував? Але диявол, сатана, діє без жодних таких міркувань. У сатани світло завжди або занадто яскраве, або занадто тьмяне. Так діє сатана.

Бог так учинив з усіма аспектами людського тіла: зором, слухом, смаком, диханням, почуттями тощо, – аби максимально підвищити пристосованість людства до виживання, щоб воно могло нормально жити як зараз, так і надалі. Інакше кажучи, нинішнє життєве середовище, створене Богом, найпридатніше та найвигідніше для виживання людства. Дехто може подумати, що це не має великого значення, що це все дуже звичайні речі. Звук, світло, повітря – усе це люди вважають своїм природним правом, яким вони користуються з моменту народження. Але за цими речами, якими ти можеш тішитися, стоїть Божа робота; це те, що люди повинні розуміти, те, що вони повинні знати. Навіть якщо ти вважаєш, що немає потреби ні розуміти ці речі, ні знати їх, скажу коротко: коли Бог їх створював, Він багато про них думав, у Нього був план, і в Нього були певні ідеї. Він помістив людство саме в таке життєве середовище не бездумно, не легковажно та не просто так. Можливо, вам здасться, що Я занадто пишно висловлювався про кожну із цих дрібниць, але, на Мій погляд, кожна річ, якою Бог забезпечив людство, необхідна для виживання людського роду. У цьому є Божа дія.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VIII»