Яка ж річ п’ята? Вона тісно пов’язана з кожним днем життя кожної людини – настільки тісно, що без неї людське тіло не змогло б жити в цьому матеріальному світі. Ця річ – повітряний потік. Мабуть, кожен зрозуміє вираз «повітряний потік», просто почувши його. Отже, що таке повітряний потік? Можна сказати, що «повітряний потік» – це просто текучий рух повітря. Повітряний потік – це вітер, невидимий людському оку. Це також один зі способів переміщення газів. Проте що насамперед мається на увазі під «повітряним потоком» у цій розмові? Щойно Я це скажу, ви зрозумієте. Обертаючись, земля несе гори, моря й усе суще у світобудові, а обертається вона зі швидкістю. Хоча ти нітрохи не відчуваєш цього обертання, але обертання Землі все ж існує. Що породжує її обертання? Коли ти біжиш, хіба вітер не здіймається та не рине повз твої вуха? Якщо вітер може виникати, коли ти біжиш, то як же може не бути вітру, коли обертається Земля? Коли вона обертається, рухається все суще. Земля сама рухається й обертається з певною швидкістю, а все суще на ній також постійно множиться та розвивається. Тому рух із певною швидкістю, природно, породжує повітряний потік. Ось що Я маю на увазі під «повітряним потоком». Хіба цей повітряний потік не має певного впливу на людське тіло? Візьмімо тайфуни: звичайні тайфуни не надто потужні, але коли вони настигають, люди не можуть навіть устояти на ногах, і їм важко ходити під натиском вітру. Навіть один крок дається дуже тяжко, а деяких людей вітер навіть притискає до чогось, так що вони не можуть поворухнутися. Це один зі способів, у які повітряні потоки впливають на людство. Якби вся земля була вкрита рівнинами, то при обертанні землі та всього сущого людське тіло було б абсолютно не в змозі протистояти повітряному потоку, який би при цьому утворювався. Реагувати на таку ситуацію було б надзвичайно важко. Якби це було дійсно так, то такий повітряний потік приніс би людству не просто шкоду, а повне знищення. Люди не змогли б вижити в такому середовищі. Ось чому Бог створив для розсіювання таких повітряних потоків різні географічні середовища: у них повітряні потоки слабшають і змінюють свій напрямок, швидкість і силу. Саме тому люди можуть бачити різні географічні об’єкти: гори, великі гірські хребти, рівнини, пагорби, улоговини, долини, плато, великі річки тощо. За допомогою цих різних географічних об’єктів Бог змінює швидкість, напрямок і силу повітряного потоку. Цим методом Він послаблює повітряний потік і маніпулює ним, перетворюючи його на вітер із належною швидкістю, напрямком і силою, щоб люди могли мати нормальне середовище для життя. Чи є в цьому потреба? (Так.) Людям здається, що зробити щось таке складно, але для Бога це легко, бо Він спостерігає за всім сущим. Для Нього немає нічого простішого й легшого, ніж створити для людства середовище з підхожим повітряним потоком. Тому в такому створеному Богом середовищі кожна річ у всьому Його творінні є незамінною. В існуванні кожнісінької речі є цінність і необхідність. Однак цього принципу не розуміє ні сатана, ні розбещене людство. Люди продовжують руйнувати, будувати й експлуатувати, марно мріючи перетворити гори на рівнину, каньйони засипати, а на рівнині збудувати хмарочоси, створивши бетонні джунглі. Бог сподівається, що людство зможе щасливо жити, щасливо розвиватись і щасливо проводити кожен день у цьому найпридатнішому для нього середовищі, яке Бог приготував для людей. Саме тому Бог ніколи не був недбалим у Своєму ставленні до середовища, у якому живе людство. Від температури до повітря, від звуку до світла – Бог продумав хитромудрі плани та розпорядження, щоб тіла людей і їхнє життєве середовище не зазнавали жодних перешкод із боку природних умов і щоб натомість людство могло нормально жити, розмножуватись і нормально, гармонійно співіснувати з усім сущим. Усе це Бог забезпечив усьому сущому та людству.

Чи бачите ви в тому, як Бог улаштував ці п’ять базових умов для виживання людини, те, як Він забезпечує людство? (Так.) Тобто Бог є Творцем усіх найбазовіших умов для виживання людини, і Бог також управляє цими речами та контролює їх; навіть зараз, після тисячоліть існування людини, Бог досі постійно вносить зміни в її життєве середовище, забезпечуючи її найкращим і найпридатнішим середовищем для того, щоб її життя могло підтримуватись у звичайний спосіб. Скільки може підтримуватися така ситуація? Інакше кажучи, скільки Бог продовжуватиме забезпечувати таке середовище? Це триватиме, доки Бог повністю не завершить Свою роботу управління. Тоді Бог змінить життєве середовище людства. Можливо, Він внесе ці зміни тими ж методами, а можливо, іншими. Але просто зараз люди повинні знати таке: Бог безперервно забезпечує потреби людства; Він управляє середовищем, у якому живе людство; Він зберігає, захищає та підтримує це середовище. Завдяки такому середовищу обрані Богом люди можуть жити у звичайний спосіб і приймати Боже спасіння, кару та суд. Усе суще продовжує виживати завдяки Божому володарюванню, і все людство продовжує рухатись уперед завдяки такому забезпеченню від Бога.

Чи принесла вам якісь нові думки ця остання частина нашого спілкування? Чи усвідомили ви тепер найбільшу різницю між Богом і людством? Зрештою, хто є Паном усього сущого? Може, людина? (Ні.) Тоді в чому ж різниця між тим, як Бог і люди ставляться до всього творіння? (Бог править і розпоряджається всім сущим, а людина ним тішиться.) Ви згодні із цим? Найбільша різниця між Богом і людством полягає в тому, що Бог править усім творінням і забезпечує його. Він – джерело всього, і в той час, як Бог забезпечує все творіння, людство цим тішиться. Тобто коли людина приймає життя, яке Бог дарує всьому сущому, вона тішиться всім сущим у творінні. Бог є Паном, а людство тішиться плодами Божого творіння всього сущого. У чому ж тоді полягає різниця між Богом і людством із точки зору всього сущого в Божому творінні? Бог чітко бачить закони, за якими розвивається все суще, і Він контролює ці закони та домінує над ними. Тобто все суще перебуває в полі зору Бога та під Його пильним наглядом. Чи може людство побачити все суще? Те, що може бачити людина, обмежується тим, що перебуває просто перед нею. Якщо ти піднімаєшся на гору, то бачиш тільки цю гору. Ти не можеш побачити те, що по інший бік гори. Якщо ти виходиш на берег, то бачиш лише один бік океану та не можеш дізнатися, як виглядає інший бік. Якщо ти йдеш у ліс, то можеш побачити рослинність перед собою та навколо себе, але не можеш побачити, що лежить далі. Люди не можуть бачити місця, розташовані вище, далі, глибше. Усе, що видно людям, – це те, що перебуває просто перед ними, у їхньому полі зору. Навіть якщо люди знають закон, який визначає чотири пори року, або закони, за якими розвивається все суще, вони все одно не в змозі управляти всім сущим або наказувати йому. Проте Бог бачить усе творіння так само, як Він бачив би машину, яку Сам збудував. Він глибоко знайомий із кожним компонентом і кожним зв’язком, їхніми принципами дії, закономірностями та призначенням – Бог усе це знає максимально чітко. Тому Бог є Бог, а людина є людина! Хоча людина може сягнути далеких глибин у своїх дослідженнях науки та законів, які керують усім сущим, але ці дослідження мають обмежені рамки, тоді як Бог контролює все, що для людини є безмежним контролем. Людина може витратити все життя на дослідження найменшого Божого діяння, не досягнувши жодного істинного результату. Ось чому ти ніколи не зможеш ні пізнати, ні збагнути Бога, якщо використовуватимеш для Його вивчення лише знання й те, чого ти навчився. Але якщо ти обереш шлях пошуку істини та пошуку Бога, подивишся на Бога з точки зору Його пізнання, то одного дня ти зрозумієш, що Божі дії та мудрість є повсюди й водночас, і дізнаєшся, чому Бог зветься Паном усього сущого та джерелом життя для всього сущого. Що більше такого розуміння ти здобуватимеш, то більше ти розумітимеш, чому Бог зветься Паном усього сущого. Усе суще й усе на світі, включно з тобою, постійно отримує безперервний потік Божого забезпечення. Ти також зумієш ясно відчути, що в цьому світі та серед цього людства немає нікого, крім Бога, хто міг би володіти здатністю й сутністю, за допомогою яких Він панує над усім сущим, управляє ним і підтримує його існування. Коли ти прийдеш до цього розуміння, то воістину усвідомиш, що Бог є твоїм Богом. Коли ти дійдеш до цього, то по-справжньому приймеш Бога та дозволиш Йому бути твоїм Богом і твоїм Паном. Коли ти набудеш такого розуміння та твоє життя сягне такої точки, Бог більше не стане ні випробовувати тебе, ні судити, ні висувати до тебе якихось вимог, бо ти зрозумієш Бога, пізнаєш Його серце та по-справжньому приймеш Бога у власному серці. Це важлива причина поспілкуватися на теми про Боже домінування над усім сущим та управління ним. Це робиться для того, щоб дати людям більше знань і розуміння – не просто для того, щоб ти визнав дії Бога, а й щоб ти пізнав і зрозумів їх у більш практичний спосіб.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VIII»