Щойно ми поговорили про частину довкілля загалом, а саме про необхідні для виживання людини умови, які Бог підготував, коли створював світ. Ми обговорили п’ять речей – п’ять елементів навколишнього середовища. Наша наступна тема тісно пов’язана з фізичним життям кожної людини, дотичніша до цього життя та забезпечує необхідні для нього умови більшою мірою, ніж попередня п’ятірка. Якщо конкретно, то це їжа, яку споживають люди. Бог створив людину та помістив її в підхоже життєве середовище; після цього людині знадобилися їжа та вода. Людина мала цю потребу, тому Бог зробив для неї відповідні приготування. Отже, кожен етап Божої роботи й кожна справа, яку Він робить, – це не промовляння пустих слів, а виконання реальних, практичних дій. Хіба їжа не незамінна в повсякденному житті людей? Хіба їжа важливіша за повітря? Вони однаково важливі. І те і те – необхідні умови та субстанції для виживання людства й забезпечення продовження людського життя. Що важливіше – повітря чи вода? Температура чи їжа? Усі вони однаково важливі. Люди не можуть обирати між ними, бо не можуть вижити без жодної із цих речей. Це реальне, практичне питання, а не питання твого вибору між кількома речами. Ти не знаєш, але Бог знає. Коли ти бачиш їжу, то думаєш: «Я не можу без їжі!». Але чи знав ти відразу після свого створення, що потребуєш їжі? Ти не знав, але Бог знав. Ти збагнув, що потребуєш їжі, лише коли зголоднів і побачив на деревах плоди, а на землі зерно для поживи. Ти збагнув, що потребуєш води, лише коли відчув спрагу, побачив джерельну воду та напився. Вода була заздалегідь приготована Богом для людства. Їжа – це, якщо коротко, щось незамінне для людей у повсякденному житті, незалежно від того, чи людина їсть двічі на день, чи тричі, а чи й навіть більше. Це одна з речей, необхідних для підтримки нормального, безперервного виживання людського тіла. Отже, звідки ж береться більша частина їжі? По-перше, з ґрунту. Ґрунт був заздалегідь підготовлений Богом для людства, і він придатний для виживання багатьох видів рослин, а не лише дерев і трави. Бог приготував для людства насіння як усіляких видів злаків, так і різних інших їстівних рослин, і Він дав людству ґрунт і землю, придатні для посіву, і завдяки всьому цьому людство одержує їжу. Які ж бувають різновиди їжі? Ви, мабуть, уже знаєте. По-перше, це різні злаки. Які бувають різні види злаків? Пшениця, могар, клейке просо, звичайне просо й інші види лущеного зерна. Крупи теж бувають усіляких видів, що різняться з півдня на північ: ячмінь, пшениця, овес, гречка тощо. Різні види придатні для вирощування в різних регіонах. Існують також різні види рису. Південь має свої сорти, з довшими зернами, які підходять для людей із півдня, тому що клімат там спекотніший, а значить, місцевим жителям потрібно їсти такі сорти, як не дуже клейкий рис індика. Надто клейкий рис їм не підходить, інакше вони втратять апетит і не зможуть його перетравити. Жителі півночі їдять клейкіший рис, оскільки на півночі завжди холодно, тому місцеві люди мусять споживати в’язкішу їжу. Далі, є також багато різновидів бобових, що ростуть над землею, і коренеплодів, що ростуть під землею, таких як картопля, батат, таро та багато інших. Картопля росте на півночі, де вона родить дуже доброю. Коли в людей немає зерна, вони все одно можуть їсти тричі на день, бо картопля – їхній основний продукт харчування. Картоплю також можна використовувати як продовольчий резерв. Батат за якістю дещо гірший за картоплю, але його все одно можна використовувати як основний продукт, щоб доповнити триразове харчування. Коли злаки важко знайти, люди можуть тамувати голод бататом. Бульби таро, яке часто їдять люди на півдні, можна використовувати так само, і вони теж можуть служити основним продуктом харчування. Такими є численні різноманітні культури, що становлять неодмінну частину щоденної людської їжі та питва. З різних злаків люди готують хліб, булочки на пару, локшину, рис, рисову локшину та інше. Бог рясно обдарував людство цими різноманітними злаками. Чому цих видів так багато – питання Божої волі: вони придатні для вирощування на різних ґрунтах і в різних кліматичних зонах півночі, півдня, сходу та заходу, а їхній різноманітний склад і вміст відповідає різноманітному складу та вмісту людського тіла. Тільки вживаючи в їжу ці злаки, люди можуть підтримувати в тілі належний рівень різних поживних речовин і субстанцій, яких воно потребує. Північна їжа та південна їжа різні, але в них набагато більше схожого, ніж відмінного. І та і та здатні задовольняти звичайні потреби людського тіла та підтримувати його нормальне виживання. Отже, у кожному регіоні вирощується багато видів, бо фізичні тіла людей потребують того, що постачають ці різні продукти харчування: щоб підтримувати нормальне існування тіла, необхідно живити його цими різними продуктами, вирощуваними на ґрунті, аби люди могли вести нормальне людське життя. Словом, Бог був із людством дуже турботливим. Усіляка їжа, яку Бог дарував людям, не одноманітна, а, навпаки, досить розмаїта. Хто хоче їсти злаки, той може їсти злаки. Хтось любить рис більше за пшеницю, тож якщо пшениця людині не до душі, вона може їсти рис. Існують найрізноманітніші види рису: довгозернистий, короткозернистий, – і кожен із них може задовольнити апетит людини. Отже, поки люди їстимуть ці злаки, – якщо вони не надто перебиратимуть харчами, – їм не бракуватиме поживи, і вони гарантовано житимуть здоровими до самої смерті. Саме це було в Бога на думці, коли Він дарував людству їжу. Людське тіло не може існувати без цих речей – хіба це не реальність? Це практичні проблеми, які людина не могла вирішити самостійно, але Бог був до них готовий: Він подумав про них заздалегідь і зробив для людства належні приготування.

Але це ще не все, що Бог дав людству: Він також дав людству овочі! Якщо ти їси сам лише рис і більше нічого, то можеш не отримувати достатньої кількості поживних речовин. З іншого боку, якщо підсмажити до страви ще трохи овочів або зробити салат, то вітаміни, різні мікроелементи й інші поживні речовини в овочах зможуть природно задовольнити потреби тіла. А ще між прийомами їжі можна з’їсти трохи фруктів. Іноді людям потрібно більше рідини, інших поживних речовин або різноманітніших смаків, і фрукти й овочі існують для того, щоб задовольняти ці потреби. На півночі, півдні, сході й заході різні ґрунти та клімат, тому там ростуть різні види овочів і фруктів. Оскільки клімат на півдні надмірно спекотний, більшість фруктів і овочів там освіжаючого типу та здатні після вживання врівноважувати холод і тепло в тілі людини. На противагу цьому, на півночі менше видів овочів і фруктів, але їх достатньо, щоб місцеві жителі могли ними тішитися. Проте завдяки розвитку суспільства в останні роки й так званому соціальному прогресу та поліпшенню комунікацій і транспорту, що зв’язують північ, південь, схід і захід, люди на півночі теж можуть їсти деякі південні фрукти й овочі або регіональні продукти з півдня, і це можливо в усі чотири пори року. Хоча так можна задовольнити апетит і матеріальні бажання людей, але їхні тіла мимоволі зазнають від цього різної міри шкоди. Це пов’язано з тим, що серед продуктів харчування, які Бог приготував для людства, є їжа, фрукти й овочі, призначені для людей півдня, а також їжа, фрукти й овочі, призначені для людей півночі. Тобто якщо ти народився на півдні, тобі належить їсти те, що з півдня. Бог спеціально приготував цю їжу, фрукти й овочі, бо на півдні особливий клімат. На півночі є їжа, необхідна для тіл людей півночі. Але через те, що люди мають ненажерливі апетити, вони несвідомо дозволили, щоб їх підхопила течія нових суспільних віянь, і несвідомо порушують ці закони. Хоча людям здається, що вони живуть краще, ніж раніше, але такий суспільний прогрес непомітно шкодить тілам дедалі більшої кількості людей. Це не те, що хоче бачити Бог, і це не відповідає тому наміру, з яким Він дарував людству цю їжу, фрукти й овочі. Люди самі спричинили нинішню ситуацію, порушуючи Божі закони.

Навіть якщо не брати все це до уваги, дари, якими Бог наділив людство, справді багаті й рясні, і кожна місцевість має свій місцевий продукт. Наприклад, деякі місця багаті на червоні фініки (також відомі як китайські фініки), інші – на волоські горіхи, ще інші – на арахіс або різні інші горіхи. Усі ці матеріальні речі дають поживні речовини, яких потребує людське тіло. Але Бог постачає людству всілякі речі в потрібній кількості й у потрібний час, відповідно до сезону та пори року. Людство ненажерливе та прагне фізичних насолод, через що природні закони людського розвитку, які Він установив при створенні людства, легко порушуються та зазнають шкоди. Візьмімо, наприклад, вишню. Вишні дозрівають приблизно в червні. За нормальних умов до серпня вишень уже не залишається. Вони можуть зберігатися свіжими лише два місяці, але, використовуючи наукові методи, люди спромоглися подовжити цей період до дванадцяти місяців, аж до кінця сезону вишні наступного року. Це означає, що тепер вишні доступні цілий рік. Це нормальне явище? (Ні.) Тоді коли найкращий сезон для споживання вишні? Це період із червня по серпень. Після цього, якими б свіжими ти не зберігав вишні, вони вже не такі смачні й не дають того, що потрібно людському тілу. Після закінчення терміну придатності вже ніяк не можна наситити їх усім тим, що є в природно вирощеній вишні, які б хімічні речовини ти не використовував. Крім того, шкода, якої хімікати завдають людям, – це те, що ніхто не може ні виправити, ні змінити, як не намагайся. Отже, що ж дає людям сучасна ринкова економіка? Життя людей нібито покращилося, транспортне сполучення між регіонами стало дуже зручним, і люди можуть їсти всі види фруктів у будь-яку із чотирьох пір року. Люди на півночі мають змогу регулярно їсти банани, а також будь-які регіональні делікатеси, фрукти й іншу їжу з півдня. Але це не те життя, яке Бог хоче дати людству. Така ринкова економіка може приносити життю людей певну користь, але може й шкоду. Через багатий вибір на ринку чимало людей їсть, не замислюючись над тим, що вони кладуть у рот. Така поведінка порушує закони природи та шкодить здоров’ю людей. Отже, ринкова економіка не може принести людям справжнього щастя. Переконайтеся самі. Хіба виноград не продається на ринку в усі чотири пори року? Насправді виноград залишається свіжим лише дуже короткий час після зривання. Якщо він зберігається до червня наступного року, чи можна назвати такий виноград виноградом? Чи для нього більше годилася б назва «сміття»? Йому не просто бракує сутності свіжого винограду – у ньому більше хімічних продуктів. За рік такий виноград уже не свіжий, а ті поживні речовини, які в ньому були, давно пропали. Коли люди їдять виноград, вони почуваються так: «Як нам пощастило! Хіба ми змогли б їсти виноград у цей сезон тридцять років тому? Не змогли б, навіть якби захотіли! Як добре зараз жити!». Чи справді це щастя? Якщо вам цікаво, можете провести власне дослідження хімічно збереженого винограду й побачити, із чого саме він складається та чи можуть ці речовини бути корисними для людей. У період Закону, коли ізраїльтяни вийшли з Єгипту й мандрували, Бог давав їм перепелів і манну. Але чи дозволив Бог людям зберігати ці продукти? Деякі недалекоглядні люди відклали частину на потім, боячись, що наступного дня їжі більше не буде. І що сталося далі? На наступний день усе зіпсувалося. Бог не дозволяє тобі відкладати частину їжі, бо Він зробив приготування, які гарантують, що ти не залишишся голодним. Але людство не має впевненості в цьому й не має справжньої віри в Бога. Люди завжди хочуть залишити собі простір для маневру та ніколи не здатні побачити все піклування й турботу, що стоять за Божими приготуваннями для людства. Вони не можуть їх відчути, тому не можуть повністю довіритися Богові та завжди думають: «Дії Бога ненадійні! Хто знає, чи дасть нам Бог те, що нам потрібно, і коли Він нам це дасть! Якщо я сильно зголоднію, а Бог мене не забезпечить, хіба я не голодуватиму? Хіба мені не бракуватиме поживи?». Бачте, яка хитка людська впевненість!

Злаки, фрукти й овочі, усі види горіхів – усе це рослинні продукти харчування. Хоча вони й рослинні, але містять достатньо поживних речовин для задоволення потреб людського тіла. Однак Бог не говорив: «Я дам людству тільки ці продукти. Нехай вони харчуються тільки цим!». Бог на цьому не зупинився, а пішов далі та приготував для людства ще багато навіть смачніших продуктів. Що ж це за продукти? Це різні види м’яса й риби, які більшість із вас може побачити та з’їсти. Він приготував для людини багато-багато видів як м’яса, так і риби. Риба живе у воді, і м’ясо водних риб відрізняється за своїм складом від м’яса тварин, що живуть на суші, і може забезпечувати людину різними поживними речовинами. Риба також має властивості, які можуть регулювати холод і тепло в людському тілі, що приносить людині велику користь. Але смачну їжу не можна їсти без міри. Як Я вже говорив, Бог дарує людству скільки потрібно й коли потрібно, аби люди могли належно тішитися Його дарами в нормальний спосіб і відповідно до сезону та часу. Отже, які ж продукти харчування належать до категорії домашньої птиці? Курятина, перепелятина, голуб’ятина тощо. Багато людей також їдять качатину й гусятину. Хоча Бог забезпечив усі ці види м’яса, у період Закону Він висунув до Своїх обранців певні вимоги й установив для їхнього раціону конкретні обмеження. У наші дні ці обмеження визначаються відповідно до особистого смаку й інтерпретації. Ці різні види м’яса забезпечують людське тіло різноманітними поживними речовинами, поповнюючи запаси білка й заліза, збагачуючи кров, зміцнюючи м’язи та кістки, нарощуючи тілесну силу. Незалежно від способу приготування та вживання ці види м’яса можуть допомогти покращити смак їжі та підвищити апетит, а водночас і задовольнити шлунок. А найважливіше те, що ці продукти можуть забезпечити щоденні потреби людського тіла в поживних речовинах. Саме про це думав Бог, коли наготовлював їжу для людства. У світі є овочі, є м’ясо – хіба це не щедроти? Але люди повинні розуміти, з яким наміром Бог готував для людства всі продукти харчування. Хіба це було для того, щоб людство ними зловживало? Що відбувається, коли людина потрапляє в пастку задоволення цих матеріальних бажань? Хіба вона не переїдає? Хіба надлишок поживи не призводить до численних згубних наслідків для людського тіла? (Так.) Ось чому Бог виділяє потрібну кількість їжі в потрібний час і дає людям тішитися різною їжею відповідно до різних часових періодів і сезонів. Наприклад, після дуже спекотного літа в тілах людей накопичується багато жару, а також патогенна сухість і вогкість. Коли настає осінь, дозріває багато видів фруктів, і коли люди їдять ці фрукти, це виганяє вогкість із їхніх тіл. У цей час велика рогата худоба та вівці вже теж стали міцними, тому саме в цю пору люди для поживи мають їсти більше м’яса. Коли люди вживають у їжу різні види м’яса, їхні тіла здобувають енергію та тепло, щоб витримати зимові холоди, і завдяки цьому люди можуть благополучно пережити зиму здоровими. Бог надзвичайно ретельно й точно контролює та координує, чим і коли забезпечувати людство та що й коли ростиме, плодоноситиме й дозріватиме за Його волею. Це стосується того, «як Бог готує їжу, необхідну людині в її повсякденному житті». Крім багатьох видів їжі, Бог також забезпечує людство джерелами води. Поївши, люди мають іще й попити води. Хіба їм вистачило б самих лише фруктів? Люди не змогли б прожити тільки на фруктах, і до того ж у деякі пори року фруктів не буває. Як же вирішити водну проблему людства? Бог вирішив її, приготувавши багато джерел води на землі та під землею, включно з озерами, річками та струмками. Ці джерела води придатні для пиття, якщо вони не забруднені, а люди не маніпулювали ними та не завдали їм шкоди. Інакше кажучи, з точки зору джерел їжі, які підтримують життя фізичних тіл людей, Бог зробив дуже педантичні, дуже точні та дуже доречні приготування, щоб люди жили в багатстві й достатку та їм нічого не бракувало. Це щось таке, що люди можуть відчувати й бачити.

Крім того, серед усього сущого Бог створив деякі рослини, тварин і різні трави, спеціально призначені для зцілення ран або лікування хвороб у людському тілі. Що робити, наприклад, якщо людина обпеклася чи випадково ошпарилася? Чи можна просто підставити обпечене місце під струмінь води? Чи можеш ти просто замотати його абиякою ганчіркою? Якщо так зробити, рана може загноїтись або запалитися. Коли в людини, наприклад, лихоманка чи застуда, виробнича травма, розлад шлунку від недобрих харчів або ж певні захворювання, спричинені емоційними проблемами чи факторами, пов’язаними зі способом життя способом життя, зокрема, судинними захворюваннями, психологічними розладами, захворюваннями внутрішніх органів тощо, то для всіх цих захворювань існують відповідні рослини, які їх лікують. Є рослини, які покращують кровообіг і усувають застійні явища, знімають біль, зупиняють кровотечу, знеболюють, допомагають загоїти шкіру та повернути її до нормального стану, розганяють застійну кров і виводять із тіла токсини – словом, ці рослини знаходять застосування в повсякденному житті. Люди можуть ними користуватися, і Бог приготував ці рослини на випадок, якщо вони знадобляться для людського тіла. Деякі з них Бог дозволив людині відкрити випадково, а деякі були відкриті людьми, яких Бог для цього обрав, або внаслідок особливих явищ, які Він улаштував. Відкривши ці рослини, люди передавали їх наступним поколінням, і так про них дізналося багато людей. Отже, те, що Бог створив ці рослини, має цінність і значення. Якщо коротко, усі вони – від Бога, і Він підготував і висадив їх, коли створював життєве середовище людства. Вони життєво важливі. Чи процеси мислення Бога ретельніші за людські? Коли ти бачиш усе, що зробив Бог, чи відчуваєш ти практичний бік Бога? Бог працює таємно. Бог створив усе це тоді, коли людина ще не прийшла в цей світ, коли Він не мав контакту з людством. Усе робилося з думкою про людство, заради існування людини та з турботою про її виживання, щоб люди могли щасливо жити в цьому багатому, сповненому достатку матеріальному світі, який Бог для них приготував, і не турбувалися ні про їжу, ні про одяг, ні в чому не відчуваючи нестачі. У такому середовищі людство може продовжувати розмножуватись і виживати.

Чи є серед усіх великих і малих Божих діянь хоч одне, яке не мало б цінності й значення? Усе, що Він робить, має цінність і значення. Почнімо наше обговорення з поширеної теми. Люди часто питають: «Що з’явилося раніше – курка чи яйце?». (Курка.) Без сумніву, першою з’явилася курка! Чому вона з’явилася першою? Чому не яйце? Хіба курча не вилуплюється з яйця? Через двадцять один день вилуплюється курча, а вирісши, воно несе нові яйця, з яких вилуплюються нові курчата. То що ж з’явилося раніше – курка чи яйце? Ви з абсолютною впевненістю відповідаєте: «Курка». Але чому ви відповідаєте саме так? (У Біблії сказано, що Бог створив птахів і звірів.) Отже, ваша відповідь ґрунтується на Біблії. Але Я хочу, щоб ви розповіли про своє власне розуміння, аби Я побачив, чи є у вас якісь практичні знання про дії Бога. Отже, ви впевнені у своїй відповіді, чи ні? (Бог створив курку, а потім наділив її здатністю до розмноження, тобто здатністю висиджувати яйця.) Така інтерпретація більш-менш правильна. Спочатку з’явилася курка, а потім яйце. Це безперечно. Це не особливо глибока таємниця, проте люди світу все ж уважають її такою та намагаються розгадати її за допомогою філософських теорій, але так і не можуть дійти певного висновку. Це як коли люди не знають, що їх створив Бог. Вони не знають цього фундаментального принципу, і так само вони не мають чіткого уявлення про те, що мало з’явитися раніше – яйце чи курка. Вони не знають, що мало з’явитися раніше, тому так і не можуть знайти відповіді. Цілком природно, що курка з’явилася першою. Якби перед куркою з’явилося яйце, то це було б ненормально! Це така проста річ – курка однозначно з’явилася першою. Це не те питання, яке потребує глибоких знань. Бог створив усе з тим наміром, щоб людина ним тішилася. Щойно з’являється курка, яйце виникає слідом: це само собою зрозуміло. Хіба це не готове рішення? Якби яйце було створено першим, хіба все одно не знадобилося б, аби його висиділа курка? Створити курку напряму – набагато доступніше рішення. Так курка змогла б нести яйця та висиджувати курчат у цих яйцях, а люди мали б курятину до їжі. Як зручно! Бог усе робить чітко та просто, нітрохи не заплутано. Звідки ж береться яйце? З курки. Без курки немає яйця. Те, що створив Бог, – жива істота! Людство абсурдне та сміховинне, завжди плутається в таких простих речах і зрештою отримує купу абсурдних хибних уявлень. Яка ж людина інфантильна! Взаємозв’язок між яйцем і куркою зрозумілий: курка з’явилася першою. Це найточніше пояснення, найточніший спосіб розуміння цього питання та найточніша відповідь. Це правильно.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VIII»