Далі прочитаймо перше речення з Книги Буття 1:9–11: «І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний». Які зміни відбулися після того, як Бог просто сказав: «Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний»? І що було в цьому просторі, окрім світла й тверді? У Писаннях сказано: «І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно». Це означає, що тепер в цьому просторі був суходіл і моря, і суходіл і моря були розділені. Ці нові об’єкти з’явилися згідно з велінням із вуст Божих: «І сталося так». Чи описує Писання, як Бог метався, коли робив це? Чи описує воно Його фізичну працю? Тож як Бог це зробив? Як Бог спричинив виникнення цих нових об’єктів? Само собою очевидно, що Бог використовував слова, щоб досягти всього цього, щоб створити все це цілком.

Із трьох наведених вище уривків ми дізналися про три великі події. Ці три великі події виникли й були втілені в життя завдяки словам Бога, і саме завдяки Його словам, одна за іншою, ці події постали перед очима Бога. Таким чином, можна бачити, що слова: «Бо сказав Він і сталось, наказав і з’явилось» не є пустими. Ця сутність Бога підтверджується в той момент, коли зароджуються Його думки, а коли Бог відкриває Свої вуста, щоб говорити, Його сутність відображається повністю.

Перейдімо до заключного речення цього уривка: «І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так». Поки Бог говорив, усі ці об’єкти виникали, слідуючи думкам Бога, і в одну мить безліч тендітних маленьких форм життя невпевнено висувала свої голови з ґрунту, і перш ніж вони навіть струсили частинки бруду зі своїх тіл, вони радо махали одне одному, вітаючись, киваючи й посміхаючись усьому світу. Вони дякували Творцю за життя, яке Він дарував їм, і проголосили світові, що вони є частиною всього сущого та що кожен із них присвятить своє життя тому, щоб показати владу Творця. Коли Бог промовляв Свої слова, земля стала пишною і зеленою, усі види трав, якими могла насолоджуватися людина, проросли й пробилися крізь землю, а гори та рівнини густо заросли деревами й лісами… Цей безплідний світ, у якому не було ані сліду життєвої сили, швидко покрився розкішшю рослин, трав і дерев та заряснів зеленню… Пахощі трави й аромат ґрунту поширилися повітрям, і безліч рослин почали дихати в тандемі з циркуляцією повітря, і почався процес зростання. Одночасно, завдяки словам Бога та слідуючи думкам Бога, усі рослини почали вічні життєві цикли, в яких вони ростуть, цвітуть, плодоносять і розмножуються. Вони почали суворо дотримуватися відповідного ходу свого життя та виконувати свої відповідні ролі серед усього сущого… Усі вони народилися й жили завдяки словам Творця. Вони отримували безперервне забезпечення й живлення від Творця та завжди вперто виживали в кожному куточку землі, щоб являти владу й силу Творця, і завжди являти життєву силу, даровану їм Творцем…

Життя творця надзвичайне, Його думки надзвичайні, і Його влада надзвичайна; тому, коли Він промовив Свої слова, результатом цього було: «І сталося так». Безсумнівно, Богу не потрібно працювати руками, коли Він діє; Він просто використовує Свої думки, щоб веліти, і Свої слова, щоб наказувати, і в такий спосіб усе досягається. Того дня Бог зібрав води в одне місце та дозволив з’явитися суходолу, після чого Він змусив траву прорости із землі, і виросли трави, що дають насіння, і дерева, що приносять плоди, і Бог класифікував кожне за родом його, і зробив так, що кожне містить своє власне насіння. Усе це було здійснено відповідно до думок Бога й на підставі велінь Божих слів, і кожне з’явилося, одне за одним, у цьому новому світі.

Коли Бог ще не розпочав Свою роботу, у Нього в думках уже була картина того, чого Він мав намір досягти, і коли Бог розпочав впровадження цього, а також коли Бог відкрив Свої вуста, щоб сказати про зміст цієї картини, в усьому почали відбуватися зміни завдяки владі й силі Бога. Незалежно від того, як Бог це виконав або як Він застосував Свою владу, усе було досягнуто крок за кроком відповідно до Божого плану й завдяки словам Бога, і крок за кроком, завдяки словам і владі Бога, між небом і землею відбулися зміни. Усі ці зміни й події показали владу Творця, а також надзвичайність і велич сили життя Творця. Його думки – це не прості ідеї або пуста картина, а влада, що володіє життєвою силою й надзвичайною енергією, і вони є силою, що змушує все змінюватися, відроджуватися, оновлюватися і гинути. Через це все функціонує завдяки Його думкам і водночас усе стається завдяки словам із Його вуст…

До того, як усе явилося, в думках Бога давним-давно був сформований довершений план, і новий світ був давним-давно досягнутий. Хоча третього дня на землі з’явилися всілякі рослини, у Бога не було причин зупиняти кроки створення Ним цього світу; Він мав намір продовжувати промовляти Свої слова, продовжувати звершувати створення кожного нового об’єкта. Він говорив, висловлював Свої веління, застосовував Свою владу й демонстрував Свою силу, і Він підготував усе, що планував підготувати для всього сущого й для людства, яких Він мав намір створити…

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний I»