Ми обговорили багато тем і багато змісту, пов’язаних зі словами «Бог – джерело життя для всього сущого», але чи знаєте ви у своїх серцях, що ще Бог дарує людству, крім того, що Він забезпечує вас Своїм словом і виконує над вами Свою роботу кари й суду? Деякі люди можуть сказати: «Бог дарує мені благодать і благословення; Він дає мені дисципліну й комфорт, і Він дає мені всіляку можливу опіку та захист». Інші скажуть: «Бог дарує мені щоденну їжу й питво». А деякі навіть скажуть: «Бог обдарував мене всім». Ви можете реагувати на ті проблеми, з якими люди стикаються у своєму повсякденному житті, у спосіб, який стосується рамок вашого власного, плотського життєвого досвіду. Бог багато чого дарує кожній людині, але те, що ми тут обговорюємо, не обмежується лише рамками щоденних людських потреб, а покликане розширити поле зору кожної людини та дати вам змогу побачити речі з макроперспективи. Оскільки Бог – джерело життя для всього сущого, як Він підтримує життя всього сущого? Інакше кажучи, що Бог дає всьому сущому Свого творіння, аби підтримувати його існування та закони, які лежать в його основі, щоб воно могло існувати й надалі? Це і є головне питання нашого сьогоднішнього обговорення. Ви розумієте, що Я сказав? Ця тема для вас може бути зовсім незнайома, але Я не говоритиму про якісь надто глибокі вчення. Я намагатимуся зробити так, щоб ви могли слухати Мої слова та здобувати з них розуміння. Ви не мусите відчувати жодного тягаря: вам потрібно лише слухати уважно. Однак тут Я мушу ще раз підкреслити: на яку тему Я говорю? Скажіть Мені. («Бог – джерело життя для всього сущого».) Як же Бог забезпечує все суще? Що Він забезпечує всьому сущому, щоб можна було сказати, що «Бог – джерело життя для всього сущого»? Чи є у вас якісь уявлення або думки із цього приводу? Здається, Я обговорюю тему, яка майже повністю невідома як вашому серцю, так і вашому розуму. Але Я сподіваюся, що ви зможете співвіднести цю тему й те, що Я скажу, з Божими діяннями, а не з якимись знаннями, людською культурою чи дослідженнями. Я говорю тільки про Бога, про Самого Бога. Це Моя вам порада. Упевнений, ви розумієте, правда ж?

Бог обдарував людство багато чим. Я почну з того, що люди можуть бачити, тобто що вони можуть відчувати. Це те, що люди можуть прийняти та зрозуміти у своїх серцях. Отже, почнімо розмову про те, що Бог забезпечив людству, з обговорення матеріального світу.

1.1. Повітря

Перш за все, Бог створив повітря, щоб людина могла дихати. Повітря – це субстанція, з якою людина контактує щодня, і це те, від чого люди залежать щомиті, навіть коли сплять. Повітря, яке створив Бог, надзвичайно важливе для людства: воно необхідне для кожного подиху людини та для самого життя. Ця субстанція, яку можна лише відчувати, але не бачити, була першим даром Бога всьому сущому Його творіння. Але хіба після створення повітря Бог зупинився, вважаючи Свою роботу завершеною? Чи, може, Він прорахував, наскільки щільним буде повітря? Може, Він прорахував, що повітря міститиме в собі? Про що думав Бог, коли творив повітря? Навіщо Бог створив повітря та чим Він керувався? Людям потрібне повітря: їм необхідно дихати. По-перше, щільність повітря має бути придатною для людських легенів. Хто-небудь знає, яка щільність повітря? Правду кажучи, людям немає особливої потреби знати конкретні цифри чи дані, та й, власне, знати відповідь на це питання зовсім не обов’язково: цілком достатньо мати лише загальне уявлення. Бог створив повітря з такою щільністю, яка була б найпридатнішою для дихання людських легенів. Тобто Він зробив повітря таким, щоб воно легко потрапляло в людські тіла через дихання та щоб при диханні воно не шкодило тілу. Такими були міркування Бога, коли Він створив повітря. Далі ми поговоримо про те, що саме міститься в повітрі. Його вміст неотруйний для людини та не шкодить ні легеням, ні якійсь іншій частині тіла. Бог мусив усе це врахувати. Бог мусив подумати про те, щоб повітря, яким дихають люди, безперешкодно входило в тіло та виходило з нього, а після вдихання природа та кількість речовин у повітрі були такими, щоб кров і відпрацьоване повітря в легенях і в тілі загалом належно метаболізувалися. Крім того, Він повинен був передбачити, щоб повітря не містило ніяких отруйних речовин. Мета, з якою Я розповідаю вам про ці два стандарти для повітря, полягає не в тому, щоб дати вам якісь конкретні знання, а в тому, щоб показати вам, що Бог створив кожну річ у Своєму творінні відповідно до Своїх власних міркувань, і все, що Він створив, є найкращим із можливого. Крім того, якщо говорити про кількість пилу в повітрі, і про кількість пилу, піску та бруду на землі, і про кількість пилу, який осідає на землю з неба, то Бог має Свої способи керувати й цими речами теж – способи прибрати їх або змусити їх розпастися. Хоч у світі є певна кількість пилу, Бог зробив так, щоб пил не завдавав шкоди людському тілу та не загрожував диханню людини, і Він зробив частинки пилу такого розміру, щоб вони не були шкідливими для тіла. Хіба створення Богом повітря не було таїнством? Хіба це було просто, як ніби Він дмухнув повітрям зі Своїх вуст? (Ні.) Навіть у створенні Ним найпростіших речей проявляються Божа таємниця, робота Його розуму, Його спосіб мислення та Його мудрість. Хіба Бог не практичний? (Так, Він практичний.) Це означає, що навіть у створенні найпростіших речей Бог думав про людство. По-перше, повітря, яким дихають люди, є чистим, а його вміст придатний для дихання людей, не отруйний і не завдає людям шкоди; так само й щільність повітря придатна для людського дихання. Це повітря, яке люди постійно вдихають і видихають, необхідне для людського тіла, людської плоті. Ось чому люди можуть дихати вільно, без утруднень і клопоту. Відтак вони можуть дихати нормально. Повітря – це те, що Бог створив на початку, і це те, що необхідно для людського дихання.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VIII»