Базове середовище для життя, яке Бог творить для людства: Температура
Друге, про що ми поговоримо, – це температура. Усі знають, що це таке. Температура надзвичайно важлива для того, щоб середовище було придатним для виживання людини. Якби температура була зависокою, – скажімо, понад сорок градусів за Цельсієм, – хіба для людей це не було б дуже сутужно? Хіба для людей не було б виснажливо жити в таких умовах? А якби температура була занизькою? Припустімо, що температура сягала б мінус сорока градусів за Цельсієм: люди не змогли б витримати й таких умов теж. Тому Бог дуже чітко визначив межі температур, тобто температурний діапазон, до якого може пристосуватися людський організм: приблизно від мінус тридцяти градусів за Цельсієм до сорока градусів. Температури на землях із півночі на південь в основному перебувають у цьому діапазоні. У холодних регіонах температура може опускатися, мабуть, до мінус п’ятдесяти чи шістдесяти градусів за Цельсієм. Бог не хотів би, щоб люди жили в таких регіонах. То чому ж ці морозні регіони існують? У Бога є власна мудрість і власні наміри щодо цього. Він не хотів би, щоб ти наближався до тих місць. Місця, де занадто спекотно й занадто холодно, пильнуються Богом, тобто Він не планував, щоб там жила людина. Ці місця не для людського роду. Але навіщо Бог зробив так, щоб ці місця існували на землі? Якщо Бог не призначав ці місця для життя чи навіть виживання людини, то навіщо Він їх створив? У цьому й полягає Божа мудрість. Тобто Бог розумно відкалібрував температурний діапазон середовища, у якому можуть виживати люди. Тут також працює природний закон. Щоб підтримувати й контролювати температуру, Бог створив певні речі. Які саме? По-перше, сонце може приносити людям тепло, але чи здатні люди витримати це тепло, коли воно завелике? Чи наважиться хтось наблизитися до сонця? Чи є на землі науковий прилад, який може наблизитися до сонця? (Ні.) Чому? Сонце надміру гаряче. Усе, що занадто до нього наблизиться, розплавиться. Тому Бог спеціально попрацював над тим, щоб установити висоту сонця над людством і відстань між ними відповідно до Своїх ретельних розрахунків і Своїх стандартів. Далі, є два полюси Землі – Південний і Північний. Ці регіони повністю промерзлі та вкриті льодовиками. Чи може людство жити в льодовикових регіонах? Чи придатні такі місця для виживання людини? Ні, тому люди не бувають у цих місцях. Оскільки люди не бувають на Південному та Північному полюсах, то льодовики на них збереглись і здатні виконувати своє призначення – контролювати температуру. Розумієте, так? Якби не було Південного полюса й Північного полюса, то від постійної сонячної спеки люди на землі загинули б. Але хіба Бог утримує температуру в межах, придатних для виживання людини, тільки за допомогою цих двох речей? Ні. Існують також усілякі живі істоти: трава на полях, різні види дерев, усілякі рослини в лісах, – які поглинають сонячне тепло й у такий спосіб нейтралізують теплову енергію сонця так, що це регулює температуру середовища, де живе людство. Є також і джерела води, такі як річки й озера. Ніхто не може вирішувати, яку площу покривають річки й озера. Ніхто не може контролювати, скільки води є на землі, де вона тече й куди саме, який її об’єм і швидкість. Це знає тільки Бог. Ці різноманітні джерела води – від підземних вод до видимих річок і озер над землею – також можуть регулювати температуру середовища, у якому живе людина. Крім джерел води, існують також усілякі географічні утворення: гори, рівнини, каньйони, болота тощо, – які регулюють температуру мірою, пропорційною їхнім географічним межам і площі. Наприклад, якщо гора має окружність у сто кілометрів, то на ці сто кілометрів припадає відповідна міра корисного ефекту. А що стосується того, скільки саме таких гірських хребтів і каньйонів Бог створив на землі, то це число було пораховане Богом. Інакше кажучи, за існуванням кожної речі, створеної Богом, стоїть своя історія, і в кожній речі закладено Божу мудрість і плани. Візьмімо, наприклад, ліси та всіляку рослинність: межі й розміри територій, на яких вони існують і ростуть, не підвладні жодній людині, і ніхто не має впливу на ці речі. Так само жодна людина не може контролювати, скільки вони поглинають води чи теплової енергії від сонця. Усе це входить у рамки плану, який уклав Бог, коли створював усе суще.
Лише завдяки всебічному, ретельному Божому плануванню, міркуванням і розпорядженням людина може жити в середовищі з такою підхожою температурою. Тому все, що людина бачить своїми очима, – як-от сонце, Південний і Північний полюси, про які люди так часто чують, а також різні живі істоти на землі, під землею й у воді, і обсяги територій, укритих лісами та іншими видами рослинності, і джерела води, різні водойми, кількість морської та прісної води, різноманітні географічні умови, – усе це Бог використовує, щоб підтримувати нормальні температури для виживання людини. Це незаперечно. Людина здатна жити в середовищі з такими підхожими температурами тільки тому, що Бог глибоко все це продумав. Не можна, щоб було занадто холодно чи занадто спекотно: місця, де занадто спекотно, де температури вищі за ті, до яких може пристосуватися людське тіло, точно не відведені для тебе Богом. Занадто холодні місця із занизькими температурами, опинившись у яких, людина лише за кілька хвилин повністю замерзла б так, що не змогла б говорити, її мозок замерз би, вона була б не в змозі думати й незабаром почала задихатися, – такі місця теж не відведені Богом для людства. Які б дослідження не хотіли проводити люди, – чи вони прагнуть упроваджувати інновації, чи долати такі обмеження, – що б собі люди не думали, вони ніколи не зможуть вийти за межі того, до чого здатне пристосуватися людське тіло. Вони ніколи не зможуть відкинути ці обмеження, які Бог створив для людини. Причина в тому, що людей створив Бог, і Бог найкраще знає, до яких температур може пристосуватися людське тіло. Але самі люди цього не знають. Чому Я кажу, що люди цього не знають? Які дурниці коїли люди? Хіба багато людей не робило постійних спроб кинути виклик Північному та Південному полюсам? Такі люди завжди хотіли дістатися до тих місць, аби зайняти цю землю та пустити там коріння. Це був би акт абсурду. Навіть якщо ти досконально дослідив полюси, то що далі? Навіть якщо ти зумієш пристосуватися до тих температур і зможеш там жити, якщо ти «покращиш» нинішнє життєве середовище Південного та Північного полюсів, чи принесе це людству якусь користь? Людство має середовище, у якому може вижити, але замість того, щоб залишатися там тихо та смирно, люди наполегливо рвуться туди, де вони вижити не можуть. Що це означає? Вони знудились і стали дратівливими від життя при цій сприятливій температурі, і вони тішилися завеликими благословеннями. Крім того, це звичайне життєве середовище було майже повністю знищене людством, і тепер люди думають, що з таким же успіхом можуть вирушити на Південний і Північний полюси, щоб завдати нової шкоди чи переслідувати якусь іншу «мету», що вони можуть знайти якийсь спосіб «прокласти новий шлях». Хіба це не дурість? Тобто під проводом свого пращура сатани це людство продовжує робити одну абсурдну річ за іншою, бездумно й безглуздо знищуючи прекрасний дім, який створив для них Бог. Це справа рук сатани. Далі, бачачи, що виживання людства на землі перебуває під певною загрозою, багато людей шукає шляхи на Місяць, бажаючи знайти спосіб вижити там. Але кінець кінцем на Місяці бракує кисню. Чи можуть люди вижити без кисню? Оскільки на Місяці бракує кисню, це не те місце, де може перебувати людина, але вона все одно наполегливо прагне туди потрапити. Як назвати таку поведінку? Це теж самознищення. Місяць – це місце без повітря, і його температура не придатна для виживання людини, а отже, це не те місце, яке Бог відвів для людини.
Наша поточна тема – температура – це те, із чим люди стикаються у своєму повсякденному житті. Температура – це те, що відчувають усі людські тіла, але ніхто не замислюється над тим, звідки температура взялася, хто нею керує та контролює її так, щоб вона була придатною для виживання людини. Саме це ми зараз і дізнаємося. Чи є в цьому Божа мудрість? Чи є в цьому Божа дія? (Так.) З огляду на те, що Бог створив середовище з температурою, придатною для виживання людини, чи є це одним зі способів, у які Бог забезпечує все суще? Так, є.
«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний VIII»