Подивімося на Буття 22:17–18. Це ще один уривок, промовлений Богом Єговою, у якому Він сказав Аврааму: «То благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу». Бог Єгова багаторазово благословляв Авраама, щоб його нащадки розмножувалися, але до якої міри вони мали розмножитися? До тієї міри, про яку йдеться в Писанні: «немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря». Це означає, що Бог забажав дарувати Аврааму потомство настільки ж численне, як зірки небесні, і настільки ж рясне, як пісок на морському березі. Бог говорив, використовуючи образи, і з цих образів нескладно зрозуміти, що Бог збирався подарувати Аврааму не просто одного, двох або навіть просто тисячі нащадків, але незліченну кількість, достатню для того, щоб вони стали безліччю народів, бо Бог обіцяв Аврааму, що він буде батьком багатьох народів. Отже, це число було визначено людиною чи Богом? Чи може людина контролювати, скільки в неї буде нащадків? Чи це залежить від неї? Від людини навіть не залежить, чи буде в неї кілька нащадків, не кажучи вже про те, що їх буде стільки, «немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря». Хто не бажає, щоб його потомство було таким численним, як зірки? На жаль, не завжди все виходить так, як ти хочеш. Неважливо, наскільки майстерна або вміла людина, це не залежить від неї; ніхто не може стояти поза тим, що визначено Богом. Скільки Він дозволить тобі мати, саме стільки ти й матимеш: якщо Бог дає тобі небагато, то в тебе ніколи не буде багато, а якщо Бог дає тобі багато, марно обурюватися тим, як багато ти маєш. Хіба це не так? Усе це залежить від Бога, а не від людини! Людиною править Бог, і ніхто не є винятком!

Коли Бог сказав: «Розмножу потомство твоє», це був заповіт, який Бог уклав із Авраамом, і, як і заповіт веселки, він був укладений навіки, і він також був обіцянкою, даною Богом Аврааму. Тільки Бог компетентний і здатний втілити цю обіцянку в життя. Незалежно від того, вірить у це людина чи ні, незалежно від того, приймає це людина чи ні, і незалежно від того, як людина це оцінює та розглядає, усе буде виконано до найменшої деталі згідно зі словами, сказаними Богом. Слова Бога не будуть змінені через зміни у волі або уявленнях людини, а також через зміни в будь-якій людині, події або об’єкті. Усе може зникнути, але слова Божі залишаться навік. Насправді день, коли усе зникне, – це саме той день, коли слова Бога повністю виконаються, бо Він – Творець, Він володіє владою Творця, силою Творця, і Він керує всім сущим й усією життєвою силою; Він здатний створити щось із нічого або перетворити щось на ніщо, і Він керує перетворенням усього сущого з живого на мертве; для Бога немає нічого простішого, ніж розмножити чиєсь сім’я. Для людини це звучить фантастично, як казка, але для Бога те, що Він вирішує і обіцяє зробити, не є ні фантастикою, ні казкою. Радше це факт, який Бог вже бачив і який обов’язково здійсниться. Ви розумієте це? Чи доводять факти, що нащадки Авраама були численними? Наскільки численними вони були? Чи були вони настільки ж численними, «немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря», як говорив Бог? Чи поширилися вони по всіх країнах і регіонах, у всі куточки світу? Завдяки чому звершився цей факт? Чи він звершився завдяки владі Божих слів? Протягом декількох сотень або тисяч років після того, як були промовлені слова Божі, вони продовжували виконуватися і постійно ставали фактами; у цьому полягає міць Божих слів і це є доказом влади Бога. Коли на початку Бог створив усе суще, Бог сказав: «Хай станеться світло», і сталося світло. Це сталося дуже швидко, було виконано за дуже короткий час, і не було жодної затримки в його втіленні та виконанні; наслідки Божих слів були негайними. І те, й інше було проявом Божої влади, але коли Бог благословив Авраама, Він дозволив людині побачити іншу сторону сутності Божої влади, а також той факт, що влада Творця не піддається обчисленню, і, більше того, Він дав людині можливість побачити більш реальну, більш вишукану сторону влади Творця.

Щойно слова Божі промовлено, влада Божа бере на себе управління цією роботою, і факт, обіцяний устами Бога, поступово починає ставати реальністю. Як наслідок, у всьому починають відбуватися зміни, дуже схожі на те, як із приходом весни зеленіє трава, розпускаються квіти, на деревах з’являються бруньки, птахи починають співати, гуси повертаються здалеку, а поля кишать людьми… Із приходом весни все омолоджується, і це – чудовий учинок Творця. Коли Бог виконує свої обітниці, все на небесах і на землі оновлюється і змінюється відповідно до думок Бога – ніхто й ніщо не є винятком. Коли вуста Бога промовляють зобов’язання або обіцянку, усе служить їхньому виконанню і все скеровується на їхнє виконання; усі створіння влаштовані й організовані під владою Творця, вони відіграють свою відповідну роль і виконують свою відповідну функцію. Це прояв влади Творця. Що ти бачиш тут? Як ти пізнаєш владу Бога? Чи має Божа влада радіус дії? Чи обмежена вона за часом? Чи можна сказати, що вона характеризується певною висотою чи певною довжиною? Чи можна сказати, що вона має певний розмір або певну силу? Чи можна її виміряти за допомогою людських мірил? Влада Бога не спалахує і не гасне, не приходить і не йде, і немає нікого, хто міг би виміряти, наскільки великою є Його влада. Незалежно від того, скільки часу минає, коли Бог благословляє людину, це благословення буде продовжуватися, і його продовження буде свідчити про неоціненну владу Бога та дозволить людству знову й знову споглядати повторну появу незгасимої життєвої сили Творця. Кожен прояв Його влади – це досконала демонстрація слів із Його вуст, які демонструються всьому сущому й людству. Більше того, усе, що досягається Його владою, є неперевершено вишуканим і абсолютно бездоганним. Можна сказати, що Його думки, Його слова, Його влада й уся виконувана Ним робота – усе це являє собою незрівнянно прекрасну картину, і з точки зору творінь її значення та цінність неможливо висловити людською мовою. Коли Бог дає обіцянку людині, Він знає про неї все, як свої п’ять пальців, – будь то місце, де вона живе, чи те, ким вона працює, її минуле до або після того, як їй було дано обіцянку, або наскільки великі були потрясіння в її життєвому середовищі. Незалежно від того, скільки часу проходить після того, як були сказані Божі слова, для Нього вони наче щойно були промовлені. Це означає, що Бог має таку силу й володіє такою владою, що може відстежувати, контролювати й виконувати кожну обіцянку, яку Він дає людству, і незалежно від того, у чому полягає обіцянка, незалежно від того, скільки часу потрібно для її повного виконання, і, більше того, незалежно від того, наскільки широка сфера, яку зачіпає її виконання, – наприклад, часові й географічні рамки, раса тощо – таку обіцянку буде виконано й реалізовано, і, більше того, її виконання і реалізація не вимагатиме від Нього анінайменших зусиль. Що це доводить? Це доводить, що широти Божої влади й сили достатньо, щоб контролювати весь всесвіт і все людство. Бог створив світло, але це не означає, що Бог управляє тільки світлом або що Він управляє тільки водою, тому, що Він створив воду, і що все інше не має стосунку до Бога. Чи не було б це неправильним розумінням? Хоча Боже благословення Авраама поступово стерлося з пам’яті людей через кілька століть, для Бога ця обітниця і надалі залишалася незмінною. Вона досі перебувала в процесі виконання, який ніколи не припинявся. Людина ніколи не знала й не чула, як Бог застосовував Свою владу, як усе було організовано та впорядковано, і скільки чудових історій сталося серед усього Божого творіння за цей час, але кожен чудовий прояв Божої влади й одкровення про Його вчинки передавалися та звеличувалися серед усього сущого, усе вголос проголошувало й розповідало про чудесні вчинки Творця, і кожна багаторазово розказана історія про володарювання Творця над усім сущим буде проголошуватися всім сущим віки вічні. Влада, якою Бог править над усім сущим, і сила Божа показують всьому сущому, що Бог присутній скрізь і в усі часи. Коли ти станеш свідком повсюдності влади й сили Бога, ти побачиш, що Бог присутній скрізь і в усі часи. Влада й сила Бога не обмежені часом, географічними рамками, простором або будь-якою людиною, подією чи об’єктом. Широта Божої влади й могутності перевершує людську уяву; вона незбагненна для людини, неймовірна для людини й ніколи не буде повністю пізнана людиною.

Деяким людям подобається здогадуватися і уявляти, однак як далеко може сягнути людська уява? Чи може вона вийти за межі цього світу? Чи здатна людина припустити та уявити собі справжність і точність Божої влади? Чи можуть умовиводи й уява людини дозволити їй досягти пізнання Божої влади? Чи можуть вони змусити людину по-справжньому оцінити владу Бога й підкоритися їй? Факти доводять, що умовиводи й уява людини є лише продуктом людського інтелекту, з якого немає анінайменшої допомоги чи користі в пізнанні людиною влади Бога. Начитавшись наукової фантастики, дехто здатен уявити собі місяць або те, якими є зірки. Однак це не означає, що в людини є якесь розуміння влади Бога. Людська уява – ніщо інше, ніж уява. Щодо фактів у контексті цього, тобто щодо їхнього зв’язку з Божою владою, людина геть нічого не розуміє. Навіть якщо ти побував на місяці, що з того? Хіба це свідчить про те, що в тебе є багатовимірне розуміння Божої влади? Хіба це свідчить про те, що ти здатен уявити широту Божої влади й сили? Оскільки умовиводи й уява людини не можуть забезпечити їй можливість пізнати владу Бога, то що людина має робити? Наймудрішим варіантом було б не робити умовиводів і не уявляти, що означає, що людина ніколи не має покладатися на уяву й залежати від умовиводів, коли мова йде про пізнання влади Бога. Що Я хочу вам тут сказати? Знання Божої влади, Божої сили, власної ідентичності Бога й Божої сутності неможливо здобути, покладаючись на свою уяву. Оскільки ти не можеш покладатися на уяву, щоб пізнати владу Бога, то в який спосіб ти можеш отримати істинне знання про владу Бога? Спосіб отримання такого знання полягає в тому, щоб їсти й пити слова Бога, через спілкування та відчуття на власному досвіді слів Бога. Отже, у тебе поступово сформується досвід і підтвердження Божої влади, і ти поступово прийдеш до її розуміння й покрокового пізнання. Це єдиний спосіб досягти пізнання Божої влади; шляхів навпростець немає. Просити вас не використовувати уяву – це не те ж саме, що змушувати вас пасивно сидіти в очікуванні знищення або зупиняти виконання вами будь-якої роботи. Не використовувати свій мозок, щоб думати й уявляти, означає не застосовувати логіку для формування умовиводів, не використовувати знання для аналізу, не брати науку за основу, а натомість оцінювати, вивіряти й підтверджувати, що Бог, у Якого ти віриш, має владу, підтверджувати, що Він володарює над твоєю долею, і що через слова Божі, через істину, через усе, з чим ти стикаєшся в житті, Його сила повсякчас доводить, що Він – істинний Сам Бог. Це єдиний спосіб, у який кожен може досягти розуміння Бога. Дехто каже, що бажає знайти простий спосіб досягнення цієї мети, але чи ви можете придумати такий спосіб? Я кажу тобі, що думати не потрібно: інших способів немає! Єдиний спосіб – це свідомо й непохитно знати й вивіряти, Хто є Бог і чим володіє, через кожне слово, яке Він висловлює, і через усе, що Він робить. Це єдиний спосіб пізнати Бога. Бо те, Хто є Бог і чим володіє, і все, що від Бога, не пусте й не порожнє, а реальне.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний I»