Більшість католиків вірить, що папа був настановлений Богом і виступає представником Бога на землі. Вони думають так: коли Бог повернеться, то в першу чергу відкриє це папі, який першим дізнається про Його повернення, і якщо папа про це не знає чи засуджує це, то це не істинний шлях.

Божі слова з Біблії

«А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець» (Матвія 24:36).

«Будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:44).

«Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7).

«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27).

«А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!» (Матвія 25:6).

«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20).

«А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть…» (Матвія 15:14).

«Проклята буде та людина, яка вірить у людину й спирається на плоть, наче на руку, і чиє серце відступає від Єгови» (Єремія 17:5).

«Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде» (Об’явлення 14:4).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

У світі існує кілька основних релігій, і у кожної є свій очільник або лідер, а послідовники розкидані по різних країнах і регіонах по всьому світу; майже у кожній країні, як великій, так і малій, співіснують різні релігії. Однак, незалежно від того, скільки релігій існує по всьому світу, всі люди у Всесвіті в кінцевому підсумку існують під керівництвом одного Бога, не під керівництвом очільників чи лідерів релігій. Це означає, що людство не керується якимось певним релігійним очільником або лідером; радше, все людство веде Творець, який створив небеса, землю і все суще, і який також створив людство – це факт. Хоча в світі є кілька основних релігій, незалежно від того, наскільки вони великі, всі вони існують під владою Творця, і жодна з них не може вийти за рамки цього панування. Розвиток людства, поступ суспільства із заміною старого й віджилого новим, розвиток природничих наук – усе це невіддільне від заходів Творця, і ця робота не є тим, що може виконати той чи інший релігійний очільник. Релігійний очільник – це просто провідник конкретної релігії, і він не може представляти Бога, як і не може представляти Того, Хто створив небо, і землю, і все суще. Релігійний очільник може бути поводирем усіх у межах усієї своєї релігії, але він не може командувати всіма створеними істотами під небесами – це загальновизнаний факт. Релігійний очільник – це просто поводир, і він не може зрівнятися з Богом (Творцем). Усі речі знаходяться в руках Творця, і наприкінці вони всі повернуться до рук Творця. Людство було створено Богом, і незалежно від релігії кожна людина повернеться під владу Бога – це неминуче. Тільки Бог є Всевишнім серед усього сущого, і найвищий правитель серед усіх створених істот також мусить повернутися під Його владу.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Усі дії та вчинки сатани проявляються в людині. Сьогодні всі дії та вчинки людини є вираженням сатани, а отже не можуть представляти Бога. Людина – це втілення сатани, і людський характер неспроможний представляти характер Бога. Деякі люди мають добру вдачу; Бог може вершити якусь роботу за допомогою вдачі таких людей, і тоді їхня робота спрямовується Святим Духом. Однак їхній характер не може представляти Бога. Робота, що її Бог вершить над ними, є не більше ніж роботою з тим, і розвитком того, що вже існує всередині. Будь то пророки минулих століть або ті, кого використовує Бог, – ніхто не може безпосередньо представляти Бога. … Лише любов, воля до страждання, праведність, покора, смирення та прихованість утіленого Бога безпосередньо представляють Бога. Це так, оскільки, коли Він прийшов, Він прийшов без гріховної природи й прийшов безпосередньо від Бога, не оброблений сатаною. Ісус лише ззовні в подобі гріховної плоті, але не представляє гріха; отже, Його дії, вчинки та слова аж до моменту, що передував здійсненню Ним роботи через розп’яття (включно з моментом Його розп’яття), усі безпосередньо представляють Бога. Прикладу Ісуса достатньо, аби довести, що будь-хто з гріховною природою не здатен представляти Бога, і що гріх людський представляє сатану. Іншими словами, гріх не представляє Бога, і Бог є безгрішним. Навіть робота, що її творить всередині людини Святий Дух, може вважатися лише спрямованою Святим Духом, і не можна казати, що її виконує людина від імені Бога. Але коли йдеться про людину, ані її гріх, ані її характер не представляють Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсута людина не здатна представляти Бога»

Погляньте на лідерів кожної релігії та кожної деномінації – усі вони зарозумілі й упевнені у власній праведності, а їхні тлумачення Біблії позбавлені контексту й керуються їхніми власними переконаннями й уявленнями. Усі вони покладаються на дари й ерудицію у виконанні своєї роботи. Якби вони взагалі не могли проповідувати, чи пішли б за ними люди? Зрештою, вони володіють деякими знаннями й можуть проповідувати деяке вчення, або вони знають, як привернути до себе інших і використовують певні хитрощі. Вони користуються ними, щоб обманювати людей і притягувати їх до себе. Номінально ці люди вірять у Бога, але насправді вони слідують за своїми лідерами. Коли вони зустрічають когось, хто проповідує істинний шлях, деякі з них кажуть: «Ми повинні порадитися з нашим лідером щодо нашої віри». Подивіться, як люди все ще потребують згоди й схвалення інших, коли вони вірять у Бога й приймають істинний шлях – хіба ж це не проблема? Ким же тоді стали ці лідери? Хіба вони не стали фарисеями, пастирями неправдивими, антихристами й каменями спотикання на шляху прийняття людьми істинного шляху? Такі люди належать до того ж виду, що й Павло.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Частина третя»

Деякі люди не радіють істині, а тим більше суду. Натомість вони радіють владі й багатству; таких людей називають властолюбцями. Вони шукають лише ті конфесії у світі, які мають вплив, і шукають лише пасторів та вчителів із семінарій. Хоча вони прийняли шлях істини, вони лише напіввіруючі; вони не в змозі віддати своє серце та розум цілком, їхні уста говорять слова про повне присвячення себе Богові, але їхні очі зосереджені на великих пастирях і вчителях, і вони навіть не дивляться на Христа. Їхні серця зосереджені на популярності, багатстві та славі. Вони думають, що неможливо, щоб така маленька людина могла завоювати настільки багатьох, щоб хтось настільки незначний міг вдосконалити людину. Вони думають, що це неможливо, щоб такі незначні люди серед пилу та гнойовищ були тими, кого обрав Бог. Вони вірять, що якби такі люди були об’єктами Божого спасіння, то небо і земля перевернулися б догори дном, і всі люди сміялися б до сліз. Вони вірять, що якби Бог вибрав таких незначних істот, щоб вдосконалити їх, то ці великі люди стали б Самим Богом. Їхні погляди забруднені невірою; вони більше ніж невіруючі, вони просто безглузді звірі. Бо вони цінують лише статус, престиж і владу, а шанують лише великі групи та конфесії. Вони анітрохи не поважають тих, кого веде Христос; вони просто зрадники, які відвернулися від Христа, від істини та від життя.

Ти не захоплюєшся смиренням Христа, але ти поважаєш тих неправдивих пастирів, які мають видатне положення. Ти обожнюєш не красу чи мудрість Христа, тобі подобаються ті розпусники, які тягнуться за брудом світу. Ти глузуєш із болю Христа, якому немає де прихилити голову, і в той же час милуєшся тими мерцями, які полюють за пожертвами та живуть у розпусті. Ти не бажаєш страждати разом із Христом, але з радістю кидаєшся в обійми безрозсудних і свавільних антихристів, хоча вони дають тобі лише плоть, слова та контроль. Навіть зараз твоє серце все ще звертається до них, до їхньої репутації, до їхнього статусу, їхніх сил. І все ж ти продовжуєш приймати ставлення, за яким ти вважаєш, що роботу Христа тяжко прийняти, й не бажаєш її прийняти. Лише тому Я кажу, що ти позбавлений віри визнання Христа. Причина, чому ти слідував за Ним до сьогодні, полягає лише в тому, що в тебе не було іншого виходу. Високі образи назавжди підносяться у твоєму серці; ти не можеш забути жодне їхнє слово і вчинок, а також їхні впливові слова та руки. Вони назавжди верховні й назавжди герої у ваших серцях. Але що стосується Христа сьогодення – це не так. У твоєму серці Він назавжди нікчемний і ніколи не заслуговує на боязнь. Бо Він занадто звичайний, має занадто мало впливу та далекий від високого.

У будь-якому разі, Я кажу, що всі, хто не цінує істину, є маловірами та зрадниками істини. Такі люди ніколи не отримають схвалення Христа. Чи зрозумів ти тепер, скільки невіри є всередині тебе, і скільки в тобі зради Христа? Тож Я закликаю тебе: оскільки ти обрав шлях істини, ти повинен присвятити себе йому всім серцем; не будь двозначним чи сповненим суперечливих почуттів. Ти повинен розуміти, що Бог належить не світу чи одній людині, але всім тим, хто істинно вірить у Нього, всім тим, хто Йому поклоняється, і всім тим, хто відданий і вірний Йому.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти є істинним віруючим у Бога?»

У слідуванні Богу принципово важливо, щоб усе відповідало сьогоднішнім Божим словам. Прагнеш ти до життя-входження чи до задоволення Божих намірів – все має бути зосереджене навколо сьогоднішніх слів Божих. Якщо те, про що ти бесідуєш та в що хочеш увійти, не зосереджено навколо сьогоднішніх слів Бога, то ти чужий словам Божим і повністю позбавлений роботи Святого Духа. Бог хоче, щоб люди йшли Його слідами. Яким би чудовим і бездоганним не було все те, що ти зрозумів раніше, Бог цього не бажає, і якщо ти не здатний відмовитися від подібних речей, то в майбутньому вони стануть величезною перешкодою для твого входження. Благословенні всі ті, хто здатний слідувати за нинішнім світлом Святого Духа. Люди минулих періодів також ішли слідами Бога, однак вони виявилися не в змозі слідувати аж до сьогодні; це благословення людей останніх днів. Ті, хто здатний слідувати за нинішньою роботою Святого Духа, ті, хто здатний іти слідами Бога, завдяки чому вони йдуть за Богом, куди б Він їх повів, – це люди, благословенні Богом. Ті, хто не слідує за нинішньою роботою Святого Духа, не ввійшли в роботу Божих слів, і скільки б вони не трудилися, наскільки б великими не були їхні страждання, або скільки б вони не метушилися, все це не має для Бога жодного значення, і Він не похвалить таких людей. Сьогодні всі ті, хто дотримується нинішніх Божих слів, перебувають у потоці Святого Духа; а ті, кому слова Божі чужі, знаходяться поза потоком Святого Духа, і таких людей Бог не схвалює. … «Слідувати за роботою Святого Духа» означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»

Пов’язані уривки з фільмів

Чи може Папа представляти Бога? Чи слухати Папу – значить слухатися Бога?

Пов’язані проповіді

Чи є слідування за релігійними лідерами слідуванням за Богом?