Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Тим, що ви бачили й відчували, ви перевершуєте святих і пророків усіх епох, та чи ви здатні дати свідчення, більше за слова цих святих і пророків минулих часів? Те, що Я вам зараз дарую, перевершує Мойсея й затьмарює Давида, тож Я так само прошу, щоб ваше свідчення перевершувало Мойсея, а ваші слова були більші за Давида. Я даю вам стократно – тож Я так само прошу вас відплатити Мені тією самою монетою. Ви мусите знати, що Я – Єдиний, хто дарує людству життя, і ви – ті, хто отримує від Мене життя та мусить про Мене свідчити. Це ваш обов’язок, який Я вам посилаю та який ви мусите для Мене виконувати. Я дарував Вам усю Свою славу, Я дарував вам життя, якого так і не отримав обраний Богом народ – ізраїльтяни. Справедливо було б, якби ви свідчили про Мене, і присвячували Мені свою юність, і покладали своє життя. Кому б Я не дарував Свою славу, той стане Моїм свідком і віддасть за Мене життя. Так Я давно визначив наперед. Ваше щастя, що Я дарую вам Свою славу, і ваш обов’язок – свідчити про Мою славу. Якби ви в Мене вірили тільки заради набуття благословень, то Моя робота мала б небагато значення, і ви б не виконували свій обов’язок. Ізраїльтяни побачили тільки Моє милосердя, любов і велич, і юдеї узріли тільки Моє терпіння та спокуту. Вони побачили дуже, дуже мало роботи Мого Духу – настільки, що розуміли хіба одну десятитисячну від того, що бачили й чули ви. Тим, що ви бачили, ви перевершуєте навіть їхніх первосвящеників. Істини, які ви розумієте сьогодні, перевершують їхні; те, що ви бачили сьогодні, перевершує бачене в період Закону, та й у період Благодаті; і те, що ви відчували, перевершує навіть Мойсея й Іллю. Адже ізраїльтяни розуміли тільки закон Єгови, і бачили вони тільки спину Єгови; юдеї розуміли тільки спокуту Ісуса, отримали тільки благодать, даровану Ісусом, і бачили тільки образ Ісуса в домі юдеїв. А ви сьогодні бачите славу Єгови, спокуту Ісуса та всі Мої сьогоденні діла. Так само ви чули слова Мого Духа, оцінили Мою мудрість, пізнали Моє чудо та довідалися про Мій характер. Також Я розповів вам усе про Свій план управління. Ви бачили не просто люблячого та милосердного Бога, а Бога, повного праведності. Ви бачили Мою дивовижну роботу та дізналися, що Я сповнений величі та гніву. Більше того, ви знаєте, що колись Я обрушив Свою шалену лють на дім Ізраїлів і що сьогодні вона впала на вас. Ви розумієте більше Моїх небесних таємниць, ніж Ісая й Іван; ви знаєте про Мою красу й поважність більше, ніж усі святі минулих епох. Те, що ви отримали, – то не просто Моя істина, Моя дорога й Моє життя, а видіння й одкровення більше, ніж Іванове. Ви розумієте набагато більше таємниць, а ще узріли Моє істинне обличчя; ви прийняли більше Мого суду та знаєте більше про Мій праведний характер. Тож хоча ви народилися в останні дні, ваше розуміння – від попереднього й минулого, і ви також відчули на собі сьогоднішнє, і все це зробив Я Сам. Я прошу від вас не надміру, бо Я вам дав так багато, і ви багато в Мені побачили. Отже, Я прошу вас свідчити про Мене святим минулих епох, і це єдине бажання Мого серця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Що ти знаєш про віру?»

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та узгоджуватися з Божими намірами. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала взірцем і зразком Божої роботи, свідком Бога та тим, хто узгоджується з Божими намірами. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, покори Йому і свідчення про Нього – вона має знати Його практичну та звичайну роботу, вона має коритися Всім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, і вона має свідчити про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й практичне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд, кару й обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно накликати ганьбу на Його ім’я.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

Свідчити про Бога – це, перш за все, говорити про своє знання Божої роботи, про те, як Бог завойовує людей, про те, як Він спасає людей, про те, як Він змінює людей; це суть розмови про те, як Він веде людей, щоб увійти в істину-реальність, даючи їм можливість бути завойованими, удосконаленими й спасенними Ним. Свідчити – значить говорити про Його роботу й про все, що ти відчув на власному досвіді. Тільки Його робота може представляти Його, і тільки Його робота може виявити Його публічно, у всій Його повноті; Його робота свідчить про Нього. Його робота й висловлювання безпосередньо представляють Дух; роботу, яку Він виконує, виконує Дух, а слова, які Він промовляє, промовляє Дух. Це просто виявляється через утілену плоть Бога, але насправді це є виявом Духа. Уся виконувана Ним робота та всі промовлені Ним слова відображають Його сутність. Якби, зодягнувшись у плоть і прийшовши до людей, Бог не говорив і не діяв, а потім попросив вас пізнати Його реальність, Його нормальність і Його всемогутність, чи ти зміг би це зробити? Чи зміг би ти дізнатися, у чому полягає сутність Духа? Чи зміг би ти дізнатися, якими є атрибути Його плоті? Тільки тому, що ви випробували на собі кожен етап Його роботи, Він просить вас свідчити про Нього. Якби у вас не було такого досвіду, Він не наполягав би на тому, щоб ви свідчили. Отже, коли ти свідчиш про Бога, ти свідчиш не тільки про Його зовнішню нормальну людську сутність, але й про роботу, яку Він виконує, і про шлях, яким Він веде; ти маєш свідчити про те, як тебе було завойовано Ним і в яких аспектах тебе було вдосконалено. Тобі слід мати саме таке свідчення. Якщо скрізь, де ти є, ти вигукуєш: «Наш Бог прийшов працювати, і Його робота дійсно практична! Він здобув нас без надприродних дій, узагалі без будь-яких чудес і див!». Інші запитають: «Що ти маєш на увазі, коли кажеш, що Він не творить чудес і див? Як Він міг тебе завоювати, не творячи чудес і див?». І ти кажеш: «Він говорить, і, не демонструючи жодних чудес і див, Він завоював нас. Його робота завоювала нас». Зрештою, якщо ти не здатен сказати нічого по суті, якщо не можеш говорити про деталі, чи є це істинним свідченням? Коли втілений Бог завойовує людей, це роблять саме Його божественні слова. Людська сутність не може досягти цього; це не те, чого може досягти будь-який смертний, і навіть ті, хто має найвищий духовний рівень серед нормальних людей, нездатні на це, бо Його божественність вища за будь-яку створену істоту. Це надзвичайно для людей; зрештою, Творець вищий за будь-яку створену істоту. Створені істоти не можуть бути вищими за Творця; якби ти був вищим за Нього, Він не зміг би завоювати тебе, і Він може завоювати тебе тільки тому, що Він вищий за тебе. Той, хто може завоювати все людство, – Творець, і ніхто, крім Нього, не може виконати цю роботу. Ці слова є «свідченням» – тим свідченням, яке ти мусиш давати. Крок за кроком ти пережив кару, суд, рафінування, випробування, невдачі й скорботи, і тебе було завойовано; ти відкинув перспективи плоті, свої особисті мотиви й потаємні інтереси плоті. Інакше кажучи, слова Бога повністю завоювали твоє серце. Хоча ти не виріс у своєму житті настільки, наскільки Він того вимагає, ти знаєш усе це, і ти повністю переконаний завдяки тому, що Він робить. Отже, це можна назвати свідченням, свідченням, яке є реальним та істинним. Робота, яку Бог прийшов виконати, робота суду й кари, призначена для завоювання людини, але Він також завершує Свою роботу, завершує період і виконує роботу завершення. Він завершує весь період, спасає все людство, рятує людство від гріха раз і назавжди; Він повністю здобуває людство, яке Він створив. Ти маєш свідчити про все це. Ти відчув на власному досвіді так багато Божої роботи, ти бачив її своїми очима й пережив її особисто; коли ти дійдеш до самого кінця, ти не маєш бути нездатним виконувати покладену на тебе функцію. Якби ти був нездатен, це було б так прикро! У майбутньому, коли поширюватиметься Євангеліє, ти маєш бути здатен говорити про свої власні знання, свідчити про все, що ти здобув у своєму серці, і не шкодувати зусиль. Це те, чого має досягти творіння. Яке дійсне значення цієї стадії Божої роботи? Якими є її наслідки? І яка її частка виконується в людині? Що людям варто робити? Коли ви зможете чітко розповісти про всю роботу, виконану втіленим Богом із моменту приходу на землю, тоді ваше свідчення буде повним. Коли ти зможеш чітко говорити про ось ці п’ять аспектів: значення Його роботи; її зміст; її суть; характер, який вона представляє, і її принципи, тоді це доведе, що ти здатен свідчити про Бога, що ти дійсно володієш знанням. Мої вимоги до вас не дуже високі, вони досяжні для всіх тих, хто перебуває в істинному пошуку. Якщо ти сповнений рішучості бути одним із Божих свідків, ти маєш розуміти, що Бог ненавидить і що Бог любить. Ти відчув на своєму досвіді значну частину Його роботи; завдяки цій роботі ти мусиш пізнати Його характер, зрозуміти Його волю та Його вимоги до людства, а також застосовувати це знання, щоб свідчити про Нього й виконувати свій обов’язок.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Практика (7)»

Коли ви свідчите про Бога, вам слід в основному говорити про те, як Бог судить і карає людей та які випробування Він використовує, щоб очистити людей і змінити їхні характери. Слід також говорити про те, як багато розбещення було виявлено у вашому досвіді, скільки ви вистраждали, скільки всього ви зробили, щоб протистояти Богу, і як ви в кінцевому підсумку були завойовані Богом. Розповідайте про те, як багато у вас реального знання про Божу роботу, і як слід свідчити про Бога та відплачувати Йому за Його любов. Ви маєте вкладати зміст у такі висловлювання, водночас викладаючи думки в простий спосіб. Не говоріть про пусті теорії. Говоріть більш приземлено; говоріть від серця. Саме так вам слід переживати речі на власному досвіді. Не озброюйте себе глибокими на вигляд, пустими теоріями, намагаючись виставити себе на показ; роблячи так, ви виглядаєте досить гордовитими та нерозсудливими. Ви мусите більше говорити про реальні речі, виходячи з вашого реального досвіду, і більше говорити від серця; це найкорисніше для інших, і це їм бачити найбільш доречно. Ви раніше були людьми, які найбільше протистояли Богу, які були найменш схильні підкорятися Йому, але тепер вас завойовано – ніколи не забувайте про це. Вам слід більше роздумувати та розмірковувати над цими питаннями. Коли люди чітко їх розумітимуть, вони знатимуть, як свідчити, інакше вони будуть схильні робити ганебні та безрозсудні вчинки, які не свідчать заради Бога, а радше ганьблять Його.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Лише прагнучи до істини, можна досягти зміни у своєму характері»

Одного дня, коли ти поширюватимеш Євангеліє за кордоном і хтось запитає в тебе: «Як у тебе справи з вірою в Бога?», ти зможеш сказати: «Божі дії такі чудові!» І твій співрозмовник відчує, що твої слова говорять про справжній досвід. Це справжнє свідчення. Ти скажеш, що Божа робота сповнена мудрості, а Його робота в тобі справді переконала тебе та завоювала твоє серце. Ти завжди любитимеш Його, бо Він більше ніж вартий любові людства! Якщо ти можеш говорити про це, ти можеш зворушити серця людей. Усе це є свідченням. Якщо ти здатний гучно засвідчити, зворушити людей до сліз, це показує, що ти справді той, хто любить Бога, бо ти здатний засвідчити, що любиш Бога, і через тебе можна підтвердити Божі дії у свідченні. Завдяки твоєму свідченню інші спонукаються шукати Божу роботу, переживати Божу роботу, і в якому б оточенні вони її не переживали, вони зможуть бути непохитними. Це єдиний справжній спосіб свідчити, і це саме те, що від тебе зараз вимагається. Ти маєш бачити, що Божа робота вкрай цінна й гідна того, щоб люди нею дорожили, що Бог такий дорогоцінний і такий щедрий; Він може не тільки говорити, але й судити людей, очищати їхні серця, приносити їм утіху, здобувати їх, завойовувати їх і вдосконалювати їх. Зі свого досвіду ти побачиш, що Бог дуже любий. Тож наскільки ти любиш Бога зараз? Чи справді ти можеш сказати таке від щирого серця? Коли ти зможеш висловити ці слова з глибини серця, тоді ти зможеш свідчити. Щойно твій досвід сягне цього рівня, ти зможеш бути свідком Бога, і ти будеш гідним. Якщо ти не сягнеш цього рівня у своєму досвіді, то залишатимешся задалеко. Для людей нормально виявляти слабкості в процесі рафінування, але після рафінування ти мусиш бути здатним сказати: «Бог такий мудрий у Своїй роботі!» Якщо ти справді зможеш досягти практичного розуміння цих слів, то це стане тобі чимось дорогим, а твій досвід матиме цінність.

Чого тобі слід прагнути зараз? Здатен ти свідчити про Божу роботу чи ні, здатен ти стати свідченням і проявом Бога чи ні, придатний ти для використання Ним чи ні, – ось чого ти повинен прагнути. Скільки роботи Бог справді виконав у тобі? Скільки ти побачив, скільки осягнув? Скільки ти пережив і спробував? Незалежно від того, чи випробовував Бог тебе, чи обтинав тебе, чи дисциплінував тебе, над тобою було вчинено Його дії та Його роботу. Але, будучи віруючим у Бога та людиною, яка готова прагнути Його вдосконалення, чи можеш ти свідчити про Божу роботу на основі свого практичного досвіду? Чи можеш ти втілювати в життя Боже слово через свій практичний досвід? Чи здатен ти забезпечувати інших через власний практичний досвід і присвячувати все своє життя на те, щоб свідчити про Божу роботу? Щоб свідчити про Божу роботу, ти мусиш покладатися на свій досвід, знання та ціну, яку ти заплатив. Тільки так можна задовольнити Його наміри. Чи ти той, хто свідчить про Божу роботу? Чи є у тебе це прагнення? Якщо ти можеш свідчити про Його ім’я, ба більше – про Його роботу, і якщо ти можеш жити образом Його людей, якого Він вимагає, тоді ти свідок Бога. Як саме тобі потрібно свідчити про Бога? Якщо ти прагнеш і жадаєш жити Божим словом, давати свідчення власними вустами, щоб люди могли прийти до пізнання Його роботи й бачення Його дій – якщо ти істинно прагнеш цього, то Бог удосконалить тебе. Якщо все, чого ти прагнеш, – це бути вдосконаленим Богом і бути благословенним у самому кінці, тоді твій погляд на віру в Бога не чистий. Ти маєш прагнути того, як побачити Божі діла в реальному житті, як задовольнити Його, коли Він відкриває тобі Свої наміри, і прагнути того, як ти маєш свідчити про Його дивовижність і мудрість та як свідчити про те, як Він дисциплінує й обтинає тебе. Усе це – те, що ти зараз маєш обдумувати. Якщо твоє боголюбне серце є виключно для того, щоб ти міг здобути славу з Богом після того, як Він тебе вдосконалить, тоді воно все ще недостатнє та не може відповідати вимогам Бога. Тобі потрібно мати здатність свідчити про Божу роботу, вдовольняти Його вимоги та практичним шляхом переживати роботу, яку Він виконав над людьми. Чи то біль, чи то сльози, чи то смуток – усе це ти повинен пережити практично. Вони призначені вдосконалити тебе як свідка Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти переплавку»

Яке свідчення людина зрештою дає про Бога? Людина свідчить, що Бог є праведним Богом, що Його характер є праведність, гнів, кара та суд; людина засвідчує праведний Божий характер. Бог використовує Свій суд, щоб зробити людину досконалою, Він любив людину й урятував людину – та скільки містить у собі Його любов? Там є суд, велич, гнів і прокляття. Хоча Бог у минулому проклинав людину, Він не запроторив її повністю в криницю безодню, але скористався цим, як засобом для очищення людської віри; Він не скарав людину смертю, але вчинив так, щоб зробити людину досконалою. Сутність плоті є те, що від сатани – Бог це сказав цілковито правильно, – та факти, виконані Богом, не звершуються за Його словами. Він тебе проклинає, щоб ти міг Його полюбити та щоб ти міг пізнати сутність плоті; Він тебе карає, щоб ти міг прокинутися, щоб дозволити тобі пізнати недоліки в собі й усвідомити повну людську негідність. Тож Божі прокляття, Його суд і Його велич та гнів – усі вони для того, щоб зробити людину досконалою. Усе, що Бог сьогодні робить, і праведний характер, який Він виявляє всередині вас, – усе це для того, щоб зробити людину досконалою. Така є Божа любов.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

Сьогодні ти можеш прагнути бути вдосконаленим або прагнути змін у своїй зовнішній людській природі та покращень свого духовного рівня, але найголовніше – це твоє досягнення розуміння того, що всі Божі діяння сьогодні мають сенс і приносять користь: це дозволяє тобі, народженому в країні скверни, уникнути скверни та обтруситися від неї, це дозволяє тобі подолати вплив сатани й залишити позаду його темний вплив. Зосереджуючись на цих речах, ти стаєш захищеним у цій країні скверни. Зрештою, про яке свідчення тебе попросять? Ти народжуєшся в країні скверни, але здатний стати святим, ніколи більше не бути заплямованим скверною, жити під владою сатани, але звільнитися від сатанинського впливу, не бути ні одержимим, ні переслідуваним сатаною, і жити в руках Всемогутнього. Це є свідченням і доказом перемоги в битві з сатаною. Ти здатний повстати проти сатани, ти більше не виявляєш сатанинських характерів у тому, чим ти живеш, а натомість утілюєш у життя те, досягнення чого Бог вимагав від людини, коли Він її створив: нормальну людську сутність, здоровий глузд, нормальну проникливість, нормальну рішучість любити Бога й вірність Богові. Таким є свідчення Божого створіння. Ти кажеш: «Ми народжуємося в країні скверни, але завдяки Божому захисту, завдяки Його керівництву й завдяки тому, що Він нас завоював, ми позбулися впливу сатани. Те, що сьогодні ми здатні коритися, також є результатом завоювання Богом, і це не тому, що ми добрі, або тому, що ми від природи любимо Бога. Саме тому, що Бог обрав і наперед визначив нас, сьогодні ми завойовані, можемо свідчити про Нього й здатні служити Йому; так само, як і тому, що Він обрав і захистив нас, ми були спасенні й визволені з-під влади сатани, і можемо залишити позаду скверну й бути очищеними в народі великого червоного дракона».

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (2)»

Для тих, хто має бути вдосконаленим, цей крок роботи завоювання незамінний; людина може пережити роботу вдосконалення лише після того, як її буде завойовано. У тому, щоб лише виконувати роль завойовуваного, немає великої цінності, і це не зробить тебе придатним для використання Богом. Ти ніяк не зможеш зіграти свою роль у поширенні Євангелія, бо ти не шукаєш життя, не прагнеш змін і відновлення в собі, і тому в тебе немає справжнього досвіду життя. Під час цієї покрокової роботи ти колись виступав прислужником і тлом, але якщо ти зрештою не прагнутимеш бути Петром, а твій пошук не відповідатиме шляху, яким було вдосконалено Петра, то природно, що ти не зазнаєш змін у своєму характері. Якщо ти прагнеш бути вдосконаленим, то ти свідчитимеш і скажеш: «У цій покроковій роботі Бога я прийняв Божу роботу кари та суду, і хоча я витерпів великі страждання, я пізнав, як Бог удосконалює людину, я здобув виконану Богом роботу, я мав знання про праведність Бога, і Його кара мене спасла. Його праведний характер зійшов на мене та приніс мені благословення й благодать; саме Його суд і кара захистили мене й очистили. Якби Бог не покарав і не засудив мене, якби на мене не зійшли суворі Божі слова, я не зміг би пізнати Бога та бути спасенним. Сьогодні я бачу: будучи творіннями, люди не лише втішаються всім, що зробив Творець, – що важливіше, усі творіння мають тішитися праведним Божим характером і Його праведним судом, адже Божий характер вартий людської втіхи. Будучи творінням, розбещеним сатаною, людина має тішитися праведним Божим характером. У Його праведному характері є кара й суд, ба більше – є й велика любов. Хоча сьогодні я не здатен повністю здобути Божу любов, мені пощастило її побачити, і в цьому я благословенний». Таким шляхом ідуть ті, хто переживає вдосконалення, і таким є знання, про яке вони говорять. Ці люди такі ж, як і Петро; вони мають такий самий досвід, як і Петро. А ще такі люди здобули життя та володіють істиною. Якщо вони переживуть це до самого кінця, то під час Божого суду вони точно повністю позбудуться впливу сатани та будуть здобуті Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Досвід Петра: його знання про кару та суд»

Сьогодні вирішальним моментом є те, що ви повинні знати сутність людини, і ви мусите знати, у що ви повинні ввійти; ви мусите говорити про життя-входження і про зміни в характері, про те, як насправді бути завойованим, і про те, як цілковито коритися Богу, як остаточно свідчити про Бога і як досягти покори аж до смерті. Ти мусиш зосередитися на цих речах, а те, що не є реалістичним або важливим, потрібно спершу відкласти вбік і проігнорувати. Сьогодні ти повинен знати про те, як бути завойованим, і про те, як поводяться люди після того, як їх було завойовано. Ти можеш стверджувати, що тебе завойовано, але чи здатен ти коритися аж до смерті? Ти мусиш бути здатним слідувати до самого кінця незалежно від наявності якихось перспектив, і ти не мусиш втрачати віру в Бога незалежно від середовища. Зрештою, ти мусиш досягти двох аспектів свідчення: свідчення Йова – покори до смерті та свідчення Петра – найвищої любові до Бога. З одного боку, ти маєш бути як Йов: він утратив усі матеріальні блага, страждав від хвороби плоті, але він не полишив імені Єгови. Таким було свідчення Йова. Петро був здатний любити Бога до смерті, коли він постав перед своєю смертю, він однаково любив Бога, коли його розіп’яли на хресті, він однаково любив Бога. Він не думав про власні перспективи й не слідував за прекрасними сподіваннями чи вишуканими думками, а прагнув лише любити Бога й коритись усім Божим розпорядженням. Саме такого стандарту ти мусиш досягти, перш ніж зможеш вважатися тим, хто свідчить, перш ніж станеш тим, кого було завойовано й згодом вдосконалено.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (2)»

Якщо люди вірять у Бога та переживають Божі слова богобоязливим серцем, то в таких людях можна побачити Боже спасіння й Божу любов. Ці люди здатні свідчити про Бога; вони живуть істиною, і те, про що вони свідчать, – це також істина, Божий характер і те, Хто Такий Бог. Вони живуть серед Божої любові й бачили Божу любов. Якщо люди хочуть любити Бога, вони повинні спробувати Божу красу і побачити Божу красу; лише тоді в них може пробудитися боголюбне серце, серце, яке надихає людей вірно віддавати себе Богові. Бог не змушує людей любити Його за допомогою слів або їхньої фантазії, і Він не силує людей любити Його. Натомість Він дозволяє їм любити Його з власної волі, і Він дозволяє їм бачити Його красу у Його роботі та висловлюваннях, після чого в них народжується любов до Бога. Тільки таким чином люди можуть справді свідчити про Бога. Люди люблять Бога не тому, що їх до цього спонукали інші, і ця любов – не миттєвий емоційний імпульс. Вони люблять Бога, бо бачили Його красу, бачили, що в Ньому є так багато гідного на людську любов, бо бачили Боже спасіння, мудрість і дивовижні діла, – і в результаті вони справді славлять Бога та справді прагнуть Його, і в них розгорається така пристрасть, що вони не могли б вижити, не здобувши Бога. Причина, з якої ті, хто справді свідчить про Бога, можуть дати гучне свідчення про Нього, полягає в тому, що їхнє свідчення ґрунтується на основі правдивого знання та правдивого прагнення Бога. Таке свідчення пропонується не за емоційним імпульсом, а відповідно до їхнього знання про Бога та Його характер. Оскільки вони пізнали Бога, вони відчувають, що неодмінно повинні засвідчити про Бога та зробити так, щоб усі ті, хто прагне Бога, пізнали Бога й усвідомили Божу красу і Його реальність. Як і любов людей до Бога, їхнє свідчення є спонтанним; воно реальне та має реальне значення й цінність. Воно не пасивне, не порожнє і не безглузде. Причина, з якої лише ті, хто справді любить Бога, мають найбільшу цінність і сенс у своєму житті, причина, з якої лише вони справді вірять у Бога, полягає в тому, що ці люди здатні жити в Божому світлі та здатні жити заради Божої роботи й управління. Це тому, що вони не живуть у темряві, а живуть у світлі; вони живуть не безглуздим життям, а життям, яке благословив Бог. Тільки ті, хто любить Бога, здатні свідчити про Бога, тільки вони є свідками Бога, тільки вони благословенні Богом, і тільки вони здатні отримати Божі обіцянки.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ті, хто любить Бога, вічно житимуть у Його світлі»

Пов’язані досвідні свідчення

Як я навчилася свідчити про Бога