6. Я вірю, що Бог є, але я ще молодий, мені потрібно багато працювати заради сім’ї та своєї кар’єри, і я ще стільки всього хочу зробити. Чи буду я однаково спасенний, якщо зачекаю до старості, коли матиму час вірити в Бога?
Біблійні вірші для довідки:
«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Матвія 16:26).
Відповідні слова Бога:
Нині час, коли Мій Дух виконує велику роботу, і час, коли Я розпочинаю Свою роботу серед язичницьких народів. Ба більше, це час, коли Я класифікую всіх створених істот, поміщаючи кожну до відповідної категорії, щоб Моя робота могла провадитися швидше та ефективніше. Отже, Я, як і раніше, прошу від вас: всім своїм єством віддайся всій Моїй роботі, до того ж ясно розпізнай усю роботу, яку Я здійснив у тобі, переконайся в ній і доклади до Моєї роботи всіх зусиль, щоб вона стала ще пліднішою. Ось що ти маєш зрозуміти. Утримайтеся від сварні між собою, від пошуків шляху назад чи плотських утіх – це затримає Мою роботу й відкладе твоє прекрасне майбутнє. Це зовсім не захистить тебе, а призведе до твого руйнування. Хіба це не було б безглуздо з твого боку? Те, чим ти жадібно насолоджуєшся сьогодні, – це саме те, що руйнує твоє майбутнє, тоді як біль, який ти відчуваєш сьогодні, – це саме те, що захищає тебе. Ти маєш чітко усвідомлювати ці речі, щоб не піддатися спокусам, яких тобі буде тяжко позбутися, і щоб уникнути блукання наосліп у густому тумані без спроможності знайти сонце. Коли густий туман розвіється, ти опинишся на суді великого дня.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота з поширення Євангелія – це також робота зі спасіння людини»
Ті, хто живе поза Моїм словом, тікаючи від страждань випробувань, – чи не всі вони тиняються світом? Вони подібні до осіннього листя, що тріпотить то тут, то там, не маючи місця для спочинку, а тим паче Моїх слів розради. Хоча Моя кара й рафінування не слідують за ними, чи ж вони не жебраки, що тиняються з місця на місце, блукаючи вулицями за межами Царства Небесного? Чи дійсно світ – твоє місце спочинку? Чи дійсно ти можеш, уникаючи Моєї кари, добитися від світу хоч найменшої усмішки задоволення? Чи справді ти можеш своєю минущою втіхою приховати порожнечу у своєму серці, порожнечу, яку неможливо утаїти? Може, ти й здатен обдурити всіх у своїй сім’ї, але ти ніколи не зможеш обдурити Мене. Через те, що твоя віра надто мізерна, ти досі, до цього дня, безсилий знайти хоч якісь із принад, що їх може запропонувати життя. Я закликаю тебе: краще щиро витратити половину твого життя заради Мене, ніж провести все твоє життя в посередності та марних клопотах задля плоті, терплячи всі ті страждання, які людині ледь можна витримати. Для чого це – так дорожити собою й утікати від Моєї кари? Для чого це – ховатися від Моєї миттєвої кари лише для того, щоб пожинати вічність сорому, вічність кари? Насправді Я нікого не схиляю під Свою волю. Якщо хтось справді бажає підкоритись усім Моїм планам, Я не ставився б до нього погано. Але Я вимагаю, щоб усі люди вірили в Мене так само, як Йов вірив у Мене, Єгову. Якщо ваша віра більша за віру Хоми, то ваша віра отримає Мою похвалу, у вашій відданості ви знайдете Моє блаженство, і ви неодмінно знайдете Мою славу у своїх днях.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Що значить бути реальною людиною»
Прокиньтеся, браття! Прокиньтеся, сестри! Мій день настане без зволікання; час – це життя, і не прогаяти час – значить врятувати життя! Цей час уже на порозі! Якщо ви провалите вступний іспит до коледжу, ви можете готуватися й перескладати його стільки разів, скільки захочете. Проте Мій день не терпить подальших зволікань. Пам’ятайте! Пам’ятайте! Я закликаю вас цими добрими словами. Кінець світу розгортається на ваших очах, і стрімко наближаються великі лиха. Що важливіше: ваше життя чи ваш сон, ваша їжа, питво та вбрання? Настав час зважити все це. Не сумнівайтеся більше та не ухиляйтеся від визначеності!
Яке жалюгідне! Яке бідне! Яке сліпе! Яке жорстоке людство! Воістину, ви глухі до Мого слова – невже Я даремно говорю з вами? Ви досі такі недбалі – чому? Чому так? Невже ви ніколи над цим не задумувалися? Для кого Я це кажу? Вірте у Мене! Я – ваш Спаситель! Я – ваш Всемогутній! Будьте пильними! Будьте пильними! Втрачений час ніколи не повернеться – пам’ятайте про це! Немає у світі ліків, які лікують жаль! Як же Мені говорити з вами? Хіба Моє слово не варте вашого уважного, багаторазового міркування? Ви такі недбалі до Мого слова й так безвідповідально ставитеся до свого життя; як мені винести це? Як?
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Висловлювання Христа на початку, Глава 30»
У процесі засвоєння людиною знань сатана використовує всілякі методи, будь то розповідання історій, просто надання їй якогось окремого знання або надання їй можливості задовольняти свої бажання чи амбіції. Яким шляхом сатана хоче повести тебе? Люди думають, що в засвоєнні знань немає нічого поганого, що це цілком природно. Висловлюючись так, щоб це звучало привабливо, плекати високі ідеали або мати амбіції – значить мати стимул, і це мусить бути правильним шляхом у житті. Хіба спосіб життя людей, за якого вони можуть реалізувати свої власні ідеали або успішно побудувати кар’єру, не більш славний? Чинячи так, людина може не тільки вшанувати своїх предків, але й має нагоду залишити свій слід в історії – хіба це не добре? Це добре в очах мирських людей, і для них це має бути правильним і позитивним. Однак, чи сатана зі своїми зловісними мотивами просто виводить людей на такий шлях і на цьому все? Звичайно, що ні. Насправді, якими б високими не були ідеали людини, якими реалістичними або наскільки правильними не були б бажання людини, усе, чого людина хоче досягти, усе, що людина шукає, нерозривно пов’язане з двома словами. Ці два слова критично важливі для життя кожної людини, і це те, що сатана має намір прищепити людині. Що це за два слова? Це «слава» й «вигода». Сатана використовує дуже підступний метод, метод, що значною мірою відповідає уявленням людей, який зовсім не є радикальним, за допомогою якого він змушує людей несвідомо приймати його спосіб життя, його правила, за якими вони мають жити, і встановлювати життєві цілі та свій напрямок у житті; і коли люди так чинять, у них, без їхнього відома, з’являються амбіції в житті. Якими б грандіозними не здавалися ці життєві амбіції, вони нерозривно пов’язані зі «славою» й «вигодою». Усе, за чим слідує в житті будь-яка велика чи знаменита людина, – насправді, усі люди – стосується лише цих двох слів: «слава» та «вигода». Люди думають, що як тільки в них з’явиться слава й вигода, надалі вони зможуть отримати з них зиск, щоб користуватися високим статусом і великим багатством, а також насолоджуватися життям. Вони думають, що слава й вигода – це певний капітал, який вони можуть використовувати задля здобуття життя, повного задоволень і безвідповідальної насолоди плоті. Заради цієї слави й вигоди, яких так жадає людство, люди охоче, хоча й несвідомо, віддають сатані свої тіла, розум, усе, що в них є, своє майбутнє і свої долі. Вони роблять це без найменших вагань, ніколи не знаючи про необхідність повернути все, що вони віддали. Чи можуть люди зберігати будь-який контроль над собою, якщо вони в такий спосіб знайшли прихисток у сатані та стали вірними йому? Безперечно, ні. Вони перебувають під цілковитим і безроздільним контролем сатани. Вони повністю та безповоротно загрузли в трясовині й не здатні звільнитися. Щойно хтось занурюється в славу й вигоду, він більше не шукає світлого, праведного, або того, що є красивим і хорошим. Це відбувається тому, що спокуслива влада, яку слава й вигода мають над людьми, занадто велика; вони стають тим, до чого люди прагнуть упродовж усього свого життя і навіть нескінченно впродовж усієї вічності. Хіба це не правда?
«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний VI»
Сатана використовує славу й вигоду, щоб контролювати думки людей, аж доки слава й вигода не стануть єдиним, про що люди можуть думати. Вони змагаються за славу й вигоду, зносять труднощі заради слави й вигоди, терплять приниження заради слави й вигоди, жертвують усім, що в них є, заради слави й вигоди, і висловлять будь-яке судження або приймуть будь-яке рішення заради слави й вигоди. Так сатана сковує людей невидимими кайданами, і в них немає ні сил, ні мужності, щоб скинути їх. Вони несвідомо несуть ці кайдани та з великими труднощами просуваються вперед. Заради цієї слави й вигоди людство уникає Бога, зраджує Його та стає дедалі нечестивішим. Так серед сатанинської слави й вигоди знищується покоління за поколінням.
«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний VI»
Бог шукає тих, хто прагне, щоб Він з’явився. Він шукає тих, хто здатний почути Його слова та не забув Його доручення; тих, хто віддає Йому своє серце й тіло. Він шукає тих, хто перед Ним слухняний, наче дитя, і не опирається Йому. Якщо ти присвятиш себе Богу, що б за сила чи влада не чинила тобі перепони, то Бог прихильно погляне на тебе й обдарує тебе Своїми благословеннями. Коли ти маєш високе становище та доброчесну славу, багатий знанням і майном, і багато людей тебе підтримують, та все це не заважає тобі прийти до Бога, щоб прийняти Його заклик та доручення, і робити те, про що Бог тебе просить, то все, що ти робитимеш, буде найзначнішою справою на землі та найправеднішим ділом людського роду. Якщо ж ти відвернешся від Божого зову заради високого становища та власних цілей, то все, що ти робитимеш, Бог прокляне, та ще й зневажить. Ти можеш бути президентом або науковцем, священиком або старійшиною, та як би високо ти не стояв, усе одно будеш невдахою, якщо покладатимешся у своїх ділах тільки на власні знання й талант. І тоді ніколи не буде тобі благословення Божого, адже Бог не прийме нічого, що ти робитимеш, і твоє діло в Його очах не буде праведним і корисним для роду людського. Бог скаже, що всі твої діла робляться задля того, щоб через людське знання й силу позбавити людину Божого захисту та відкинути Божі благословення. Він скаже, що ти ведеш рід людський у темряву, до смерті та початку безмежного існування, у якому людина втратила Бога та Його благословення.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Додаток 2. Бог панує над долею всього роду людського»
Бог оплакує майбутнє людства, Він побивається через занепад людства, Йому болить, що людство крок за кроком прямує незворотним шляхом до свого занепаду. Ніхто ніколи не замислювався над тим, у якому напрямі може рухатись таке людство, яке розбило Боже серце та зреклося Його у пошуках лукавого. Саме з цієї причини ніхто не відчуває Божого гніву, ніхто не шукає способу догодити Богу або не намагається наблизитися до Бога, і, що більше, ніхто не прагне зрозуміти біль і скорботу Бога. Навіть зачувши голос Божий, людина продовжує прямувати власним шляхом, затято збивається на манівці, ухиляючись від Бога, уникає Божої благодаті й турботи, гребує Його істиною, вважаючи за краще продатися сатані, ворогові Божому. І хто замислювався над таким: якщо людина буде закоренілою у своїй впертості, як Бог учинить із таким людством, яке відкинуло Його, навіть не озирнувшись? Ніхто не знає, що причина постійних нагадувань та умовлянь Бога полягає в тому, що Він підготував у Своїх руках досі небачене лихо, яке буде нестерпним для плоті й душі людини. Це лихо – покарання не лише плоті, а й душі. Тобі варто це знати: коли Божий план зазнає невдачі, коли Його нагадування й вмовляння будуть знехтувані, яким гнівом Він тоді вибухне? Цей гнів перевершить усе, що будь-коли переживала або про що чула будь-яка сотворена істота. І тому Я кажу: це лихо є безпрецедентним і ніколи не повториться. Адже Божий план полягає у тому, щоб сотворити людство лише цього разу та врятувати людство лише цього разу. Це вперше, і це також востаннє. А отже, нікому не дано збагнути ретельність намірів та гарячкове передчуття, з якими Бог спасає людство цього разу.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог – джерело людського життя»
