Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Благословенні всі ті, хто здатний слідувати за нинішнім світлом Святого Духа. Люди минулих періодів також ішли слідами Бога, однак вони виявилися не в змозі слідувати аж до сьогодні; це благословення людей останніх днів. Ті, хто здатний слідувати за нинішньою роботою Святого Духа, ті, хто здатний іти слідами Бога, завдяки чому вони йдуть за Богом, куди б Він їх повів, – це люди, благословенні Богом. Ті, хто не слідує за нинішньою роботою Святого Духа, не ввійшли в роботу Божих слів, і скільки б вони не трудилися, наскільки б великими не були їхні страждання, або скільки б вони не метушилися, все це не має для Бога жодного значення, і Він не похвалить таких людей. Сьогодні всі ті, хто дотримується нинішніх Божих слів, перебувають у потоці Святого Духа; а ті, кому слова Божі чужі, знаходяться поза потоком Святого Духа, і таких людей Бог не схвалює. Служіння, відокремлене від нинішніх висловлювань Святого Духа, є служінням від плоті та від переконань, і воно жодним чином не може відповідати Божій волі. Якщо люди живуть серед релігійних уявлень, то вони не здатні зробити що-небудь, що відповідає Божій волі, і навіть якщо вони й служать Богу, то служать серед своїх фантазій та переконань і абсолютно не здатні служити відповідно до Божої волі. Ті, хто не здатний слідувати за роботою Святого Духа, не розуміють Божу волю, а ті, хто не розуміє Божу волю, не можуть служити Богу. Бог бажає такого служіння, яке Йому до серця; Він не хоче служіння від переконань і від плоті. Якщо люди неспроможні йти за роботою Святого Духа, то вони живуть серед переконань. Служіння таких людей порушує та заважає, і таке служіння суперечить Богу. Отже, ті, хто неспроможний йти слідами Бога, нездатні служити Богу; ті, хто не здатний йти слідами Бога, поза всяким сумнівом, протистоять Богові та не можуть бути сумісними з Богом. «Слідувати за роботою Святого Духа» означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу. Вигнані ж роботою Святого Духа – це люди, які нездатні слідувати за останньою роботою Бога, це ті, хто повстає проти останньої Божої роботи. Таке відкрите протистояння цих людей Богу пов’язане з тим, що Бог здійснив нову роботу, і з тим, що образ Бога не відповідає їхнім уявленням. В результаті вони відкрито протистоять Богу та виносять судження про Нього, через що стають огидними Богу, і Він їх відкидає. Оволодіти знаннями про останню Божу роботу непросто, але якщо люди мають намір підкорятися Божій роботі та шукають Божу роботу, в такому разі у них буде шанс побачити Бога і в них буде шанс здобути нове керівництво Святого Духа. Ті, хто навмисно протистоїть Божій роботі, не можуть знайти просвітління Святого Духа або Боже керівництво. Таким чином, здатність людей здобути останню роботу Бога залежить від Божої благодаті, залежить від їхнього прагнення та залежить від їхніх намірів.

Благословенні всі ті, хто здатний коритися нинішнім висловлюванням Святого Духа. Неважливо, якими вони були раніше або як раніше Святий Дух виконував у них роботу – найбільш благословенними є ті, хто знайшов останню Божу роботу. Ті ж, хто сьогодні неспроможний слідувати за останньою роботою, є відсіяними. Богові бажані ті, хто здатний прийняти нове світло, бажані ті, хто приймає та знає Його останню роботу. Чому сказано, що треба бути цнотливою дівою? Цнотлива діва здатна шукати роботи Святого Духа та розуміти нове; більше того, вона здатна відкинути колишні уявлення й коритися сьогоднішній Божій роботі. Ця група людей, які приймають найновішу роботу сьогоднішнього дня, була напередвизначена Богом до початку століть, і це найблагословенніші люди. Ви безпосередньо чуєте Божий голос і споглядаєте явлення Бога, і тому ні на небі, ні на землі протягом усіх століть не було більш благословенних людей, ніж ви, – група цих людей.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»

Робота Святого Духа завжди рухається вперед, і всі ті, хто знаходиться в потоці Святого Духа, також мають просуватися глибше та змінюватися, крок за кроком. Вони не повинні зупинятися на єдиній стадії. Тільки ті, хто не знає роботу Святого Духа, залишаться серед Його початкової роботи та не приймуть нову роботу Святого Духа. Тільки ті, хто неслухняний, будуть нездатні здобути роботу Святого Духа. Якщо практика людини не йде в ногу з новою роботою Святого Духа, тоді практика людини, безсумнівно, відділяється від роботи сьогодення і, безумовно, несумісна з роботою сьогодення. Такі застарілі люди, як ці, просто нездатні виконувати Божу волю, а тим більше стати людьми, які в кінцевому підсумку будуть свідчити про Бога. Окрім того, вся робота управління не могла бути завершена серед такої групи людей. Щодо тих, хто колись дотримувався закону Єгови, і тих, хто колись постраждав за хрест, якщо вони не зможуть прийняти стадію роботи останніх днів, тоді все, що вони робили, буде даремним і марним. Найбільш чіткий прояв роботи Святого Духа полягає в тому, щоб приймати теперішнє, а не чіплятися за минуле. Ті, хто не встигає за роботою сьогодення й відокремилися від сьогоднішньої практики, – це ті, хто протистоїть роботі Святого Духа й не приймає її. Такі люди кидають виклик нинішній роботі Бога. Хоча вони тримаються за світло минулого, не можна заперечувати, що вони не знають роботи Святого Духа. Чому відбуваються всі ці розмови про зміни в практиці людини, про відмінності в практиці між минулим і сьогоденням, про те, як практика виконувалася в попередній період, і про те, як вона здійснюється сьогодні? Про таку різницю в практиці людини говорять завжди, тому що робота Святого Духа постійно рухається вперед, і тому практика людини повинна постійно змінюватися. Якщо людина застрягає на одному етапі, то це доводить, що вона нездатна йти в ногу з новою роботою Бога і новим світлом; це не доводить, що Божий план управління не змінився. Ті, хто знаходиться поза потоком Святого Духа, завжди думають, що вони мають рацію, але насправді Божа робота в них давно припинилася, і робота Святого Духа відсутня в них. Робота Бога вже давно була передана іншій групі людей, групі, на якій Він має намір завершити Свою нову роботу. Оскільки релігійні люди нездатні прийняти нову Божу роботу й тримаються тільки старої роботи минулого, Бог залишив цих людей і здійснює Свою нову роботу над людьми, які приймають цю нову роботу. Це люди, які співпрацюють у Його новій роботі, і тільки таким чином Його управління може бути звершеним.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна уважно слідувати по стопах Бога, крок за кроком; вона повинна «слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов». Тільки такі люди шукають істинний шлях, тільки вони знають роботу Святого Духа. Люди, які по-рабському слідують словам і доктринам, – це ті, хто був вигнаний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин, що «Єгова є Бог» та «Ісус є Христос», які є істинами, застосовними тільки до їхніх відповідних періодів, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа. Незалежно від того, як діє Бог, людина невідступно слідує за Ним без найменших сумнівів. У такому разі, як може людина бути вигнаною Святим Духом? Незалежно від того, що робить Бог, якщо людина впевнена, що це робота Святого Духа, і співпрацює в роботі Святого Духа без будь-яких побоювань та намагається відповідати вимогам Бога, то як її може бути покарано? Робота Бога ніколи не припинялася, Його кроки ніколи не вщухали, і до завершення Своєї роботи управління Він завжди був зайнятий і ніколи не зупинявся. Але людина не така: отримавши лише невелике уявлення про роботу Святого Духа, вона ставиться до неї так, як ніби вона ніколи не зміниться; здобувши трохи знань, вона не йде слідами нової Божої роботи; побачивши лише малу частину Божої роботи, вона одразу змальовує Бога у вигляді певної дерев’яної фігури й вірить, що Бог завжди залишиться в тій формі, яку вона бачить перед собою, що так було в минулому й так завжди буде в майбутньому; отримавши лише поверхове знання, людина настільки пишається, що забуває про себе та починає безглуздо проголошувати характер і сутність Бога, яких просто не існує; і, переконавшись в одній стадії роботи Святого Духа, хоч би яка людина не проголошувала нову роботу Бога, людина не приймає її. Це люди, які не можуть прийняти нову роботу Святого Духа; вони занадто консервативні й нездатні приймати нове. Такі люди – це ті, хто вірить у Бога, але в той же час відкидає Його. Людина вважає, що ізраїльтяни були неправі, тому що «вірили тільки в Єгову й не вірили в Ісуса», проте більшість людей грає роль, у якій вони «вірять тільки в Єгову й відкидають Ісуса» і «жадають повернення Месії, але виступають проти Месії, якого звуть Ісус». Тому не дивно, що люди, прийнявши одну стадію роботи Святого Духа, все ще живуть під владою сатани й не отримують Божих благословень. Хіба це не результат людського бунтарства? Християни по всьому світу, які відстають від нової роботи сьогодення, усі чіпляються за надію, що їм пощастить, припускаючи, що Бог виконає кожне їхнє бажання. Проте, вони не можуть із упевненістю сказати, чому Бог візьме їх на третє небо, і вони не впевнені в тому, як Ісус приїде за ними на білій хмарі, і тим більше вони не можуть із абсолютною впевненістю сказати, чи дійсно Ісус прибуде на білій хмарі в той день, який вони собі уявляють. Усі вони стривожені й розгублені; вони самі навіть не знають, чи прийме Бог кожного з них, ті різноманітні невеличкі жменьки людей, які походять із кожної деномінації. Робота, яку Бог виконує зараз, теперішній період, Божа воля – вони не мають жодного уявлення ні про що з цього, і вони нічого не можуть зробити, окрім як рахувати дні на пальцях. Тільки ті, хто йде по стопах Агнця до самого кінця, можуть отримати остаточне благословення, у той час як ті «розумні люди», які не можуть слідувати до самого кінця, але все ж вірять, що вони отримали все, нездатні стати свідками явлення Бога. Кожен із них уважає себе найрозумнішою людиною на землі, без жодної причини вони переривають подальший розвиток роботи Бога, і, здається, з абсолютною впевненістю вірять, що Бог візьме їх на небеса, тих, хто «має найбільшу відданість Богу, слідує за Богом і дотримується слів Бога». Незважаючи на те, що вони проявляють «максимальну відданість» словам, сказаним Богом, їхні слова й дії все рівно такі огидні, тому що вони протистоять роботі Святого Духа та вчиняють обман і зло. Ті, хто не слідує до самого кінця, хто не встигає за роботою Святого Духа й тільки чіпляється за стару роботу, не тільки не змогли досягти вірності Богу, але, навпаки, стали тими, хто протистоїть Богу, стали тими, кого відкидає новий період, і хто буде покараний. Чи є хтось більш жалюгідний, ніж вони? Багато хто навіть вважає, що всі ті, хто відкидає старий закон і приймає нову роботу, позбавлені сумління. Ці люди, які лише говорять про «сумління», але не знають роботи Святого Духа, у кінцевому підсумку перервуть свої перспективи через власне сумління. Божа робота не дотримується доктрини, і хоча це може бути Його власна робота, усе ж Бог не чіпляється за неї. Те, що має бути відкинуте, відкидається; те, що має бути вигнане, виганяється. І все ж людина ставить себе у вороже положення відносно Бога, тримаючись лише за одну малу частину роботи Божого управління. Хіба це не безглуздя людини? Чи це не невігластво людини? Чим більше люди боязкі і обережні, бо бояться не отримати Божих благословень, тим більше вони нездатні здобути більші благословення і отримати остаточне благословення. Ті люди, які рабськи дотримуються закону, усі вони виявляють найбільшу відданість закону, і чим більше вони проявляють таку відданість закону, тим більше вони є бунтівниками, що протистоять Богу. Бо зараз період Царства, а не період Закону, і не можна згадувати на одному диханні роботу сьогоднішню і роботу минулу, як не можна порівнювати минулу роботу з роботою сьогоднішньою. Робота Бога змінилася, і практика людини також змінилася; ця практика полягає не в тому, щоб дотримуватися Закону або нести хрест, тому вірність людей закону та хресту не отримає Божого схвалення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

Юдейські фарисеї, первосвященники та книжники періоду Закону номінально вірили в Бога, але вони відвернулися від Його шляху й навіть розіп’яли втіленого Бога. Чи могла їхня віра отримати Боже схвалення? (Ні.) Бог уже охарактеризував їх як юдеїв, як членів релігійної групи. І Бог так само бачить тих, хто сьогодні вірить в Ісуса, як членів релігійної групи, в тому сенсі, що Він не визнає їх членами Своєї церкви або віруючими в Нього. Чому Бог так засудив релігійний світ? Тому що всім членам релігійних груп, особливо високопоставленому керівництву різних конфесій, бракує богобоязливого серця, і вони не є послідовниками волі Божої. Вони всі маловіри. Вони не вірять у втілення, а тим більше не приймають істину. Вони ніколи не шукають, не запитують, не досліджують і не приймають Божу роботу останніх днів або істини, які Він висловлює, натомість відразу починають засуджувати й хулити роботу Божого втілення останніх днів. Тут чітко видно, що вони, може, номінально й вірять у Бога, але Бог не визнає їх віруючими в Нього; Він каже, що вони лиходії, що жодні їхні дії аж ніяк не стосуються Його роботи спасіння, що вони є невіруючими, які перебувають поза межами Його слів. Якщо ви вірите в Бога так, як зараз, чи не настане день, коли ви теж перетворитеся на релігійних адептів? Віра в Бога в рамках релігії не може привести до спасіння – чому саме так? Якщо ви не можете пояснити, чому це так, це свідчить про те, що ви зовсім не розумієте ні істини, ні Божих намірів. Найтрагічніше, що може статися з вірою в Бога – це зведення її до релігії і відсіювання її Богом. Це немислима річ для людини, і той, хто не розуміє істини, ніколи не може ясно це бачити. Скажіть Мені, якщо церква за довгі роки свого існування поступово перетворилася в очах Бога на релігію і стала деномінацією, чи є люди, які її відвідують, об’єктом Божого спасіння? Чи є вони членами Його сім’ї? (Ні.) Не є. Якою дорогою йдуть ці люди, які номінально вірять в істинного Бога, але вважаються Ним релігійними людьми? Дорога, якою вони йдуть, – це та, на якій вони несуть прапор віри в Бога, але ніколи не йдуть Його шляхом; це дорога, на якій вони вірять у Нього, але не поклоняються Йому й навіть залишають Його; це дорога, на якій вони стверджують, що вірять у Бога, але протистоять Йому, номінально вірять в ім’я Бога, в істинного Бога, але поклоняються сатані й дияволам, беруть участь у людських справах і створюють незалежне людське царство. Ось дорога, якою вони йдуть. Зважаючи на дорогу, якою вони йдуть, стає очевидним, що вони є купкою маловірів, бандою антихристів, угрупованням сатани й дияволів, які явно поставили собі за мету протистояти Богові й переривати Його роботу. У цьому суть релігійного світу. Чи має група таких людей хоч якийсь стосунок до Божого плану управління зі спасіння людини? (Ні.) Скільки б віруючих у Бога не було, якщо Він визначає їхній спосіб віри як такий, що належить до релігійної групи, тоді ці люди не є об’єктами Божих роботи та спасіння, і Бог уже прийняв рішення щодо цього – ці люди не можуть бути спасенними. Чому Я так кажу? Група без Божої роботи чи керівництва, яка не підкоряється й не поклоняється Йому взагалі, може номінально вірити в Бога, але вони йдуть за пастирями та пресвітерами релігії й підкоряються їм, а пастирі й пресвітери релігії за своєю суттю є сатанинськими й лицемірними. Тому те, за чим ці люди йдуть і чому вони підкоряються, – це сатани й дияволи. У своєму серці вони практикують віру в Бога, але насправді ними маніпулює людина, вони підпорядковуються людському влаштуванню й управлінню. Отже, по суті, те, за чим вони йдуть і чому підкоряються, – це сатана, дияволи, сили зла, які протистоять Богові й ворожі Йому. Чи спас би Бог таке угруповання людей? (Ні.) Чому ні? А чи здатні такі люди на покаяння? Ні, вони не покаються. Вони беруть участь у людських справах і починаннях під прапором віри в Бога, всупереч Божому плану управління для спасіння людини, і в кінцевому підсумку Бог їх відцурається. Неможливо, щоб Бог спас цих людей; вони не здатні до покаяння, і оскільки їх захопив сатана, Бог віддає їх йому.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки зі страхом Божим можна йти шляхом спасіння»

Пов’язані досвідні свідчення

Істину не можна здобути в релігії

Пов’язані гімни

Віруючі мусять йти в ногу з Богом

Чи можуть ті, хто не приймає нову роботу Святого Духа, побачити явлення Бога?

Наслідки неприйняття Христа останніх днів