Божі слова з Біблії

«Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних» (Об’явлення 18:2).

«Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!» (Об’явлення 18:10).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Світ занепадає! Вавилон у паралічі! О, релігійний світ! Як не знищити його Моєю владою на землі? Хто ще наважується бунтувати проти Мене та опиратися Мені? Книжники? Усі релігійні діячі? Земні правителі та володарі? Ангели? Хто не святкує досконалість і повноту Мого тіла? Хто серед усіх народів не співає без кінця хвалу, і хто не щасливий незмінно завдяки Мені? Я живу в країні, де знаходиться лігво великого червоного дракона, але це не змушує Мене тремтіти від страху або тікати геть, адже увесь її народ уже почав ненавидіти його. Ніщо ніколи не виконувало свій «обов’язок» перед драконом заради самого дракона; навпаки, все суще чинить так, як вважає за потрібне, і кожен іде своїм шляхом. Як могли країни земні не загинути? Як могли країни земні не занепасти? Як міг народ Мій не радіти? Як могли вони не співати від радості?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 22»

Демони та злі духи біснувалися на землі протягом певного часу й запечатали як волю, так і копіткі зусилля Бога так щільно, що вони непроникні. Направду, це – смертний гріх! Як може Бог не відчувати занепокоєння? Як може Бог не відчувати гнів? Вони серйозно перешкоджають роботі Божій і виступають проти неї: які непокірні! Навіть ці демони, великі й малі, ведуть себе, як шакали, що йдуть по п’ятах за левом, і слідують за злим потоком, затіваючи заворушення на своєму шляху. Знаючи правду, вони свідомо виступають проти неї, ці сини заколоту! Здається, ніби тепер, коли їхній цар пекла зійшов на царський трон, вони стали самовдоволеними й пихатими, ставлячись до всіх інших із презирством. Скільки з них шукають істину й слідують за праведністю? Усі вони – звірі, не кращі за свиней і собак, на чолі банди смердючих мух, хитають головами в самовдоволеному самовихвалянні та влаштовують усілякі неприємності¹ посеред купи гною. Вони вірять, що їхній цар пекла – найвеличніший з усіх царів, не знаючи, що самі вони – не більше, ніж смердючі мухи. І все ж вони користуються силою свиней і собак, яких мають за батьків, щоб очорнити існування Бога. Будучи дрібними мухами, вони вважають, що їхні батьки розміром із синіх китів.² Вони й не здогадуються, що, хоча самі вони крихітні, їхні батьки – нечисті свині й собаки, в сотні мільйонів разів більші за них самих. Не підозрюючи своєї власної ницості, вони покладаються на сморід гниття, що виходить від цих свиней і собак, і казяться, марно думаючи породити на світ майбутні покоління, не звертаючи уваги на сором! Із зеленими крилами за спиною (це стосується їхніх заяв про те, що вони вірять у Бога), вони повні самолюбства й усюди хваляться своєю красою та чарівністю, у той час як таємно кидають нечистоти зі своїх тіл на людей. Більше того, вони надзвичайно задоволені собою, ніби за допомогою пари веселкових крил вони здатні приховати свої власні скверни, і завдяки цьому чинять тиск, спрямований супроти існування істинного Бога (це стосується того, що відбувається за кулісами в релігійному світі). Звідки людині знати, що, якими б чарівно красивими не були крила мухи, сама муха, врешті-решт, – не більше ніж крихітна істота з черевцем, повним бруду, і тілом, вкритим мікробами? Завдяки свиням і собакам, яких вони мають собі за батьків, вони біснуються на всій землі (це стосується того, як релігійні служителі, які переслідують Бога, покладаються на сильну підтримку уряду країни, щоб повставати проти істинного Бога та правди), будучи неприборканими у своїй дикості. Схоже, ніби привиди юдейських фарисеїв повернулися разом із Богом до країни великого червоного дракона, назад у своє старе гніздо. Вони почали ще один етап переслідувань, продовжуючи свою роботу, розпочату кілька тисяч років тому. Ця група виродженців зрештою обов’язково загине на землі! Здавалося б, після декількох тисячоліть нечисті духи стали ще більш підступними й лукавими. Вони постійно думають про те, як таємно підірвати роботу Бога. Застосовуючи безліч хитрощів і вивертів, вони хочуть відтворити на своїй батьківщині трагедію, що сталася кілька тисяч років тому, доводячи Бога майже до крику. Він насилу стримується від повернення на третє небо, щоб знищити їх.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Робота та входження (7)»

Примітки:

1 «Влаштовують усілякі неприємності» позначає те, як біснуваті люди влаштовують заворушення, перешкоджаючи роботі Бога й протидіючи їй.

2 «Сині кити» використовується як насмішка. Це метафора на позначення того, що мухи настільки малі, що свині й собаки здаються їм такими ж великими, як кити.

Христос приходить в останні дні, щоб Він міг надати життя всім тим, хто щиро вірить у Нього. Ця робота існує заради завершення старого періоду й входження до нового, і ця робота – це шлях, яким повинні йти всі ті, хто вступить у новий період. Якщо ти не визнаєш Христа й тим паче засуджуєш, богохульствуєш або переслідуєш Його, тоді ти приречений горіти вічно та ніколи не ввійдеш у Царство Боже. Причина цього полягає в тому, що цей Христос Сам є виразом Святого Духа, виразом Бога, тим, кому Бог довірив здійснювати Свою роботу на землі, і тому Я кажу, що якщо ти не можеш прийняти все, що зроблено Христом останніх днів, ти хулиш Святого Духа. Належна відплата для тих, хто хулить Святого Духа, очевидна для всіх. Я також кажу тобі таке: якщо ти чинитимеш опір Христу останніх днів, якщо ти відкинеш Христа останніх днів, то ніхто не зможе понести наслідки цього за тебе. Більш того, з цього моменту й надалі в тебе не буде іншого шансу здобути схвалення Бога; навіть якщо ти захочеш спокутувати свою провину, ти не зможеш знову побачити обличчя Бога. Причина цього в тому, що той, кому ти опираєшся, – це не людина, той, кого ти відкидаєш, – це не якась незначна особа, а Христос. Чи знаєш ти, які наслідки цього? Ти робиш не просто маленьку помилку, а коїшжахливий гріх. І тому Я раджу кожній особі не оголювати свої ікла, і не погрожувати своїми кігтями, і не робити свавільних критичних зауважень перед істиною, бо тільки істина може принести тобі життя, і ніщо, крім істини, не може дати тобі можливість відродитися та знов узріти обличчя Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»

Пригадаймо сцену з Біблії, в якій Бог знищив Содом, і подумаймо також про те, як Лотова дружина стала соляним стовпом. Згадаймо також, як ніневітяни каялись у гріхах у веретах та попелі, та що сталося після того, як євреї розіп’яли Ісуса на хресті 2 000 років тому. Євреїв було вигнано з Ізраїлю, і вони розпорошилися по всьому світу. Багатьох було вбито, а країну знищено, від чого весь єврейський народ зазнав невимовного горя. Вони прибили Бога до хреста, вчинивши тяжкий гріх, і тим накликали на себе Божу кару, тож мусили заплатити й відповісти за всі наслідки своїх дій. Вони осудили Бога й відвернулися від нього, тож у них була одна доля: понести Божу кару. Таке лихо їхні правителі накликали на свою країну й народ гіркими наслідками своїх дій.

Сьогодні Бог повернувся поміж людей, щоб виконувати Свою роботу, і перша Його зупинка в цій роботі – це уособлення диктаторства: Китай, непохитний бастіон атеїзму. Своєю мудрістю й силою Бог здобув громаду людей. У цей час правляча партія Китаю всяко на Нього полювала та піддавала всіляким стражданням, і не було де Йому голови прихилити, і ніде не було Йому прихистку. Незважаючи на це, Бог досі вершить Свою задуману роботу: Він говорить, і промовляє слова, і поширює Євангеліє. Жодна особа не може осягнути Божу всемогутність. У Китаї, де Бога вважають за ворога, Він ніколи не припиняв Свою роботу. Натомість дедалі більше людей прийняли Його роботу й слово, адже Бог спасає всіх і кожного з роду людського, наскільки це тільки можливо. Ми всі віримо, що жодна країна чи сила не може стати на заваді тому, що Бог бажає здійснити, а ті, хто намагається перешкодити Божій роботі, хто опирається Божому слову, хто заважає Божому плану та намагається його зіпсувати, зрештою будуть покарані Богом. Будь-яка людина, що опирається Божій роботі, буде вигнана Богом до пекла; будь-яка країна, що опирається Божій роботі, буде знищена Богом; будь-який народ, що повстає для спротиву Божої роботи, буде стертий Богом із лиця землі та більше не існуватиме. Я закликаю людей з усіх народів, усіх країн і навіть усіх індустрій дослухатися до Божого голосу, поглянути на Його роботу та пильно придивитися до долі роду людського, тим самим зробивши Бога найсвятішим, найшанованішим, найвищим і єдиним об’єктом поклоніння роду людського й давши всьому людству можливість жити серед Божих благословень, так само як нащадки Авраама жили під Єговиною обітницею та як Адам і Єва, яких Бог створив на початку, жили в Едемському саду.

Божа робота здіймається й котиться, наче могутня хвиля. Ніхто Його не стримає та не спинить Його поступу. Лише ті, хто уважно дослухається до Його слів, шукає Його та жадає, можуть піти Його стопами й отримати Його обітницю. А хто так не зробить, того спіткає приголомшливе лихо та заслужене покарання.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 2. Бог володарює над долею всього людства»

Пов’язані гімни

Ті, хто провокує Божий характер, мають бути покарані