Пов’язані гімни

«Це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть…» (Матвія 15:14).

«Сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними» (Ісая 9:16).

«Погине народ Мій за те, що не має знання» (Осія 4:6).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно декламують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божими намірами. Усі вони нікчемні, підлі люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати Богові. Вони є людьми, які несуть Божий стяг, однак свідомо опираються Богу, несуть маркування віри в Бога, при цьому поїдаючи плоть та п’ючи кров людини. Усі такі люди – це злі дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне заважають тому, щоб люди ступили на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають людському пошуку Бога. Вони можуть видаватися людьми «здорової статури», але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до опору Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі дияволи, віддані пожиранню людських душ? Ті, хто про себе високої думки в Божій присутності, – це найнижчі з людей, ті ж, хто вважає себе низьким, – найшанованіші. А ті, хто вважає, що знає Божу роботу, і хто, до того ж, здатний проголошувати роботу Бога іншим з великою помпою, дивлячись прямо на Нього, – це найбільші невігласи серед людей. Усі такі люди без свідчення про Бога, вони всі зарозумілі та пихаті.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які опираються Богу»

Юдейські фарисеї, первосвященники та книжники періоду Закону номінально вірили в Бога, але вони відвернулися від Його шляху й навіть розіп’яли втіленого Бога. Чи могла їхня віра отримати Боже схвалення? (Ні.) Бог уже охарактеризував їх як юдеїв, як членів релігійної групи. І Бог так само бачить тих, хто сьогодні вірить в Ісуса, як членів релігійної групи, в тому сенсі, що Він не визнає їх членами Своєї церкви або віруючими в Нього. Чому Бог так засудив релігійний світ? Тому що всім членам релігійних груп, особливо високопоставленому керівництву різних конфесій, бракує богобоязливого серця, і вони не є послідовниками волі Божої. Вони всі маловіри. Вони не вірять у втілення, а тим більше не приймають істину. Вони ніколи не шукають, не запитують, не досліджують і не приймають Божу роботу останніх днів або істини, які Він висловлює, натомість відразу починають засуджувати й хулити роботу Божого втілення останніх днів. Тут чітко видно, що вони, може, номінально й вірять у Бога, але Бог не визнає їх віруючими в Нього; Він каже, що вони лиходії, що жодні їхні дії аж ніяк не стосуються Його роботи спасіння, що вони є невіруючими, які перебувають поза межами Його слів. Якщо ви вірите в Бога так, як зараз, чи не настане день, коли ви теж перетворитеся на релігійних адептів? Віра в Бога в рамках релігії не може привести до спасіння – чому саме так? Якщо ви не можете пояснити, чому це так, це свідчить про те, що ви зовсім не розумієте ні істини, ні Божих намірів. Найтрагічніше, що може статися з вірою в Бога – це зведення її до релігії і відсіювання її Богом. Це немислима річ для людини, і той, хто не розуміє істини, ніколи не може ясно це бачити. Скажіть Мені, якщо церква за довгі роки свого існування поступово перетворилася в очах Бога на релігію і стала деномінацією, чи є люди, які її відвідують, об’єктом Божого спасіння? Чи є вони членами Його сім’ї? (Ні.) Не є. Якою дорогою йдуть ці люди, які номінально вірять в істинного Бога, але вважаються Ним релігійними людьми? Дорога, якою вони йдуть, – це та, на якій вони несуть прапор віри в Бога, але ніколи не йдуть Його шляхом; це дорога, на якій вони вірять у Нього, але не поклоняються Йому й навіть залишають Його; це дорога, на якій вони стверджують, що вірять у Бога, але протистоять Йому, номінально вірять в ім’я Бога, в істинного Бога, але поклоняються сатані й дияволам, беруть участь у людських справах і створюють незалежне людське царство. Ось дорога, якою вони йдуть. Зважаючи на дорогу, якою вони йдуть, стає очевидним, що вони є купкою маловірів, бандою антихристів, угрупованням сатани й дияволів, які явно поставили собі за мету протистояти Богові й переривати Його роботу. У цьому суть релігійного світу. Чи має група таких людей хоч якийсь стосунок до Божого плану управління зі спасіння людини? (Ні.) Скільки б віруючих у Бога не було, якщо Він визначає їхній спосіб віри як такий, що належить до релігійної групи, тоді ці люди не є об’єктами Божих роботи та спасіння, і Бог уже прийняв рішення щодо цього – ці люди не можуть бути спасенними. Чому Я так кажу? Група без Божої роботи чи керівництва, яка не підкоряється й не поклоняється Йому взагалі, може номінально вірити в Бога, але вони йдуть за пастирями та пресвітерами релігії й підкоряються їм, а пастирі й пресвітери релігії за своєю суттю є сатанинськими й лицемірними. Тому те, за чим ці люди йдуть і чому вони підкоряються, – це сатани й дияволи. У своєму серці вони практикують віру в Бога, але насправді ними маніпулює людина, вони підпорядковуються людському влаштуванню й управлінню. Отже, по суті, те, за чим вони йдуть і чому підкоряються, – це сатана, дияволи, сили зла, які протистоять Богові й ворожі Йому. Чи спас би Бог таке угруповання людей? (Ні.) Чому ні? А чи здатні такі люди на покаяння? Ні, вони не покаються. Вони беруть участь у людських справах і починаннях під прапором віри в Бога, всупереч Божому плану управління для спасіння людини, і в кінцевому підсумку Бог їх відцурається. Неможливо, щоб Бог спас цих людей; вони не здатні до покаяння, і оскільки їх захопив сатана, Бог віддає їх йому. … Скільки би проповідей ти не прослухав, скільки б істин не зрозумів – якщо ти досі йдеш за людиною, якщо ти досі йдеш за сатаною і не здатен урешті-решт іти Божим шляхом, не здатен боятися Його, а від злого втікати, то таких людей Бог цурається. Релігійні люди можуть проповідувати багато біблійних знань, розуміти деякі духовні вчення, але вони не можуть підкоритися Божій роботі, не можуть практикувати й переживати Його слова, не можуть по-справжньому поклонятися Йому, не можуть боятися Його, а від злого втікати. Усі вони лицеміри, а не люди, які справді підкоряються Богові. У Божих очах такі люди визначаються як конфесія, людська група, людське угруповання, і як оселя сатани. Усі разом вони є бандою сатани, царством антихристів, і Бог їх повністю цурається.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки зі страхом Божим можна йти шляхом спасіння»

Ті, хто не приймає нову роботу Бога, позбавлені Божої присутності і, більше того, позбавлені Божих благословень і захисту. Більшість їхніх слів і дій дотримується минулих вимог роботи Святого Духа; вони є доктриною, а не істиною. Таких доктрини і припису достатньо, щоб довести, що збори цих людей – не що інше, як релігія; вони не є обраними або об’єктами Божої роботи. Зібрання всіх таких людей можна лише назвати великим релігійним конгресом, але не церквою. Це непорушний факт. У них немає нової роботи Святого Духа; те, що вони роблять, ніби тхне релігією; те, чим вони живуть, здається наповненим релігією; у них немає присутності й роботи Святого Духа, і тим більше вони не мають права бути дисциплінованими або просвітленими Святим Духом. Усі ці люди – бездиханні трупи й гробаки, позбавлені духовності. Вони не знають про людське бунтарство й опір, не знають про всі злодіяння людини, і тим більше вони не знають усієї Божої роботи й Божих намірів на даний час. Усі вони – необізнані, ниці люди, вони – покидьки, негідні називатися віруючими! Ніщо з того, що вони роблять, не має жодного відношення до Божого управління, а тим більше не може порушити Божі плани. Їхні слова й дії занадто огидні, занадто жалюгідні й просто недостойні згадки. Те, що робиться людьми, які не перебувають у потоці Святого Духа, не має нічого спільного з новою роботою Святого Духа. Через це, що б вони не робили, вони не мають дисципліни Святого Духа і, більше того, не мають просвітління Святого Духа. Бо всі вони – люди, які не мають любові до істини, від яких відцурався Святий Дух. Вони звуться лиходіями, тому що вони ходять у плоті й роблять усе, що їм заманеться, під вивіскою Бога. У той час, коли Бог працює, вони свідомо є ворожими до Нього й біжать в протилежному від Нього напрямку. Відмова людини співпрацювати з Богом сама по собі є надзвичайним бунтарством, тож хіба люди, які навмисно йдуть супроти Бога, не отримають своєї справедливої відплати?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

Деякі люди не радіють істині, а тим більше суду. Натомість вони радіють владі й багатству; таких людей називають властолюбцями. Вони шукають лише ті конфесії у світі, які мають вплив, і шукають лише пасторів та вчителів із семінарій. Хоча вони прийняли шлях істини, вони лише напіввіруючі; вони не в змозі віддати своє серце та розум цілком, їхні уста говорять слова про повне присвячення себе Богові, але їхні очі зосереджені на великих пастирях і вчителях, і вони навіть не дивляться на Христа. Їхні серця зосереджені на популярності, багатстві та славі. Вони думають, що неможливо, щоб така маленька людина могла завоювати настільки багатьох, щоб хтось настільки незначний міг вдосконалити людину. Вони думають, що це неможливо, щоб такі незначні люди серед пилу та гнойовищ були тими, кого обрав Бог. Вони вірять, що якби такі люди були об’єктами Божого спасіння, то небо і земля перевернулися б догори дном, і всі люди сміялися б до сліз. Вони вірять, що якби Бог вибрав таких незначних істот, щоб вдосконалити їх, то ці великі люди стали б Самим Богом. Їхні погляди забруднені невірою; вони більше ніж невіруючі, вони просто безглузді звірі. Бо вони цінують лише статус, престиж і владу, а шанують лише великі групи та конфесії. Вони анітрохи не поважають тих, кого веде Христос; вони просто зрадники, які відвернулися від Христа, від істини та від життя.

Ти не захоплюєшся смиренням Христа, але ти поважаєш тих неправдивих пастирів, які мають видатне положення. Ти обожнюєш не красу чи мудрість Христа, тобі подобаються ті розпусники, які тягнуться за брудом світу. Ти глузуєш із болю Христа, якому немає де прихилити голову, і в той же час милуєшся тими мерцями, які полюють за пожертвами та живуть у розпусті. Ти не бажаєш страждати разом із Христом, але з радістю кидаєшся в обійми безрозсудних і свавільних антихристів, хоча вони дають тобі лише плоть, слова та контроль. Навіть зараз твоє серце все ще звертається до них, до їхньої репутації, до їхнього статусу, їхніх сил. І все ж ти продовжуєш приймати ставлення, за яким ти вважаєш, що роботу Христа тяжко прийняти, й не бажаєш її прийняти. Лише тому Я кажу, що ти позбавлений віри визнання Христа. Причина, чому ти слідував за Ним до сьогодні, полягає лише в тому, що в тебе не було іншого виходу. Високі образи назавжди підносяться у твоєму серці; ти не можеш забути жодне їхнє слово і вчинок, а також їхні впливові слова та руки. Вони назавжди верховні й назавжди герої у ваших серцях. Але що стосується Христа сьогодення – це не так. У твоєму серці Він назавжди нікчемний і ніколи не заслуговує на боязнь. Бо Він занадто звичайний, має занадто мало впливу та далекий від високого.

У будь-якому разі, Я кажу, що всі, хто не цінує істину, є маловірами та зрадниками істини. Такі люди ніколи не отримають схвалення Христа. Чи зрозумів ти тепер, скільки невіри є всередині тебе, і скільки в тобі зради Христа? Тож Я закликаю тебе: оскільки ти обрав шлях істини, ти повинен присвятити себе йому всім серцем; не будь двозначним чи сповненим суперечливих почуттів. Ти повинен розуміти, що Бог належить не світу чи одній людині, але всім тим, хто істинно вірить у Нього, всім тим, хто Йому поклоняється, і всім тим, хто відданий і вірний Йому.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти є істинним віруючим у Бога?»

Як Божі обранці мають ставитися до антихристів? Вони мусять розрізняти їх, розвінчувати, доповідати про них і цуратися їх. Лише так можна гарантувати слідування за Богом до самого кінця та входження на правильний шлях віри в Бога. Антихристи – не твої лідери, незалежно від того, як вони ввели інших в оману, щоб їх обрали лідерами. Не визнавай їх і не приймай їхнього лідерства – ти мусиш розрізняти їх і цуратися їх, бо вони не можуть допомогти тобі зрозуміти істину, ані підтримати, ані забезпечити тебе. Такі факти. Якщо вони не можуть привести тебе в істину-реальність, вони непридатні бути лідерами чи працівниками. Якщо вони не можуть привести тебе до розуміння істини та переживання Божої роботи, вони – ті, хто противиться Богу, і ти мусиш розрізняти їх, розвінчувати їх і цуратися їх. Усе, що вони роблять, – це для того, щоб увести тебе в оману, аби ти пішов за ними, і змусити тебе приєднатися до їхнього угруповання, щоб підривати роботу церкви й заважати їй, щоб утягнути тебе на шлях антихристів, яким ідуть вони. Вони хочуть затягнути тебе в пекло! Якщо ти не можеш їх розпізнати й віриш, що, оскільки вони твої лідери, ти маєш їх слухатися та йти їм на поступки, тоді ти – той, хто зраджує і істину, і Бога, а такі люди не можуть бути спасенні. Якщо ти хочеш бути спасенним, ти мусиш не тільки подолати перешкоду великого червоного дракона, не тільки вміти розрізняти його, прозріти його огидне обличчя й повністю повстати проти нього, – є ще й перешкода антихристів, яку ти мусиш подолати. У церкві антихрист – ворог не тільки Бога, а й Божих обранців. Якщо ти не можеш розрізнити антихриста, тебе легко ввести в оману й здобути на свій бік, і ти підеш шляхом антихриста та будеш проклятий і покараний Богом. Якщо так станеться, твоя віра в Бога повністю провалилася. Чим мусять володіти люди, щоб отримати спасіння? По-перше, вони мусять розуміти багато істин і вміти розрізняти сутність, характер і шлях антихриста. Це єдиний спосіб гарантувати, що, вірячи в Бога, не будеш поклонятися людям чи слідувати за ними, і єдиний спосіб слідувати за Богом до самого кінця. Лише люди, які здатні розрізняти антихриста, можуть по-справжньому вірити в Бога, слідувати за Ним і свідчити про Нього. Тоді дехто скаже: «Що мені робити, якщо я зараз не маю істини для цього?». Ти мусиш якомога швидше спорядити себе істиною; ти мусиш навчитися бачити людей і речі наскрізь. Розрізнення антихриста – це непроста справа, і вона вимагає здатності чітко бачити його сутність і бачити наскрізь змови, хитрощі, наміри та цілі, що стоять за всім, що він робить. Так тебе не введуть в оману й не контролюватимуть, і ти зможеш бути непохитним, безпечно й надійно прагнути до істини та стійко йти шляхом прагнення до істини й досягнення спасіння. Якщо ти не можеш подолати перешкоду антихристів, то можна сказати, що ти в великій небезпеці, і антихристові легко ввести тебе в оману й захопити, і ти почнеш жити під впливом сатани. Можливо, що серед вас є ті, хто заважає й ставить підніжки людям, що прагнуть до істини, і вони – вороги цих людей. Ви це визнаєте? Є ті, хто не наважується ні подивитися в очі цьому факту, ані визнати його як факт. Але антихристи дійсно вводять людей в оману, в церквах, і це трапляється часто; просто люди не можуть цього розрізнити. Якщо ти не можеш пройти це випробування – випробування антихристами, – то антихристи або вводять тебе в оману й контролюють, або змушують тебе страждати, мучать, витісняють, пригнічують і знущаються з тебе. Зрештою, твоє жалюгідне маленьке життя довго не витримає і зів’яне; ти більше не матимеш віри в Бога та скажеш: «Бог навіть не праведний! Де бог? У цьому світі немає справедливості чи світла, і немає такої речі, як боже спасіння людства. Краще вже проводити дні, ходячи на роботу й заробляючи гроші!». Ти заперечуєш Бога, ти віддаляєшся від Бога й більше не віриш, що Він існує; будь-яка надія на те, що ти отримаєш спасіння, повністю зникає. Отже, якщо ти хочеш дійти до того, щоб отримати спасіння, перше випробування, яке ти мусиш пройти, – це вміння розпізнавати й бачити сатану наскрізь, і ти також мусиш мати сміливість піднятися й розвінчати сатану та зректися його. Де ж тоді сатана? Сатана поруч із тобою і навколо тебе; він може навіть жити всередині твого серця. Якщо ти живеш у сатанинському характері, можна сказати, що ти від сатани. Ти не можеш побачити сатану та злих духів духовного світу або доторкнутися до них, але сатани та живі дияволи, що існують у реальному житті, є скрізь. Будь-яка людина, що відчуває відразу до істини, є злою, і будь-який лідер чи працівник, що не приймає істини, є антихристом або неправдивим лідером. Хіба такі люди не є сатанами та живими дияволами? Ці люди можуть бути саме тими, кому ти поклоняєшся і на кого рівняєшся; вони можуть бути людьми, що ведуть тебе, або людьми, якими ти довго захоплювався, яким довіряв, на яких покладався і сподівався у своєму серці. Проте насправді вони є перешкодами на твоєму шляху, що заважають тобі прагнути до істини й отримати спасіння; вони – неправдиві лідери та антихристи. Вони можуть узяти під контроль твоє життя і шлях, яким ти йдеш, і вони можуть зруйнувати твій шанс на отримання спасіння. Якщо ти не зможеш розрізнити їх і побачити наскрізь, то в будь-який момент тебе можуть увести в оману й захопити. Таким чином, ти в великій небезпеці. Якщо ти не можеш вирватися з цієї небезпеки, ти – жертва сатани. У будь-якому разі, люди, яких уводять в оману й контролюють і які стають послідовниками антихриста, ніколи, ніколи не зможуть досягти спасіння. Оскільки вони не люблять істину та не прагнуть до неї, те, що їх уводять в оману й вони слідують за антихристом, є неминучим результатом.

Деякі люди думають, що вони прагнуть до істини, і кажуть, що здатні розрізняти антихристів. Вони переоцінюють себе, чи не так? Якщо ти зустрінеш очевидного антихриста, який показує ікла, має погану людськість і вчинив якісь лихі вчинки, ти, природно, зможеш його розпізнати. Але якщо ти зустрінеш антихриста, який здається побожним, говорить дуже м’яко та виглядає як хороша людина, – антихриста, що відповідає людським уявленням, – чи ти все ще наважишся стверджувати, що можеш сказати, хто він насправді? Чи наважишся ти охарактеризувати його як антихриста? Якщо ти не здатний його розрізнити, ти неодмінно будеш ним захоплюватися і ставитися до нього прихильно, і в такому разі його поведінка, його думки та погляди, його вчинки – навіть його сприйняття істини – обов’язково вплинуть на тебе. До якої міри ці речі вплинуть на тебе? Ти будеш заздрити антихристу, наслідувати його, брати з нього приклад, слідувати за ним, що вплине на твоє життя-входження; це вплине на твоє прагнення до істини та входження в реальність, це вплине на твоє ставлення до Бога, і це вплине на те, чи справді ти коришся Богу та слідуєш за Богом до самого кінця. Зрештою, антихрист стане твоїм ідолом, він займе місце в твоєму серці, і ти не зможеш від нього втекти. Коли тебе введуть в оману до такої міри, у тебе залишиться лише дуже примарна надія на спасіння, бо твої стосунки з Богом зруйновано, ти втратив нормальні стосунки з Богом і перебуваєш на межі небезпеки. І що це для тебе – біда чи благословення? Звісно, це біда; це абсолютно не благословення. Хоча в дрібницях деякі антихристи здатні допомогти тобі й принести тобі користь, або ж здатні проповідувати слова й доктрини, щоб просвітити тебе, але щойно тебе введуть в оману, ти почнеш поклонятися їм і слідувати за ними, у тебе будуть проблеми. Ти накличеш на себе погибель і втратиш свій шанс на спасіння. Деякі люди кажуть: «Антихрист не сатана й не зла людина, він схожий на духовну людину, на того, хто прагне до істини». Чи правдиві ці слова? (Ні.) Чому ні? Вплив або користь від наставництва, допомоги та забезпечення будь-кого, хто щиро прагне до істини, полягає в тому, щоб привести тебе до Бога, аби ти міг шукати Його слова та істини, і ти приходиш до Бога й учишся покладатися на Нього та шукати Його, і твої стосунки з Ним стають дедалі ближчими. І навпаки, що буде, якщо твої стосунки з антихристом ставатимуть дедалі ближчими, аж доки ти не станеш виконувати кожен його наказ? Ти зійдеш на хибний шлях і накличеш на себе погибель. Коли в тебе близькі стосунки з антихристом, твої стосунки з Богом стають далекими. І який наслідок цього? Антихристи приведуть тебе до себе, і ти віддалишся від Бога. Якщо в твоєму серці є ідол, то щойно в тебе з’являться уявлення про слова та роботу Бога, або коли Божі слова розвінчають твого ідола, ти негайно повстанеш проти Бога і можеш навіть противитися Йому та зрадити Його; ти станеш на бік свого ідола й будеш противитися Богу. Таке часто трапляється. Коли деяких неправдивих лідерів й антихристів відстороняють або виключають, їхні спільники та поплічники починають заступатися за них і скаржитися; дехто навіть стає негативно налаштованим і перестає вірити в Бога. Це звичне явище, чи не так? І чому вони перестають вірити? Вони кажуть: «Нашого лідера відсторонили й виключили, то яка надія в мене, звичайного віруючого?». Хіба це не нісенітниця? Їхні слова вказують на те, що вони слідують за антихристом, що антихрист повністю ввів їх в оману. І який наслідок того, що їх уводять в оману? Антихрист став ідолом, якому вони поклоняються; антихрист став ніби їхнім пращуром: як вони могли не піти, коли їхнього пращура вигнали? Вони слухають тільки антихриста, і вони перебувають під повним контролем антихриста. Вони думають, що все, що антихрист говорить і робить, є правильним, і це слід приймати й коритися цьому як істині, і тому вони не терплять, щоб хтось у Божому домі розвінчував і засуджував антихриста. Щойно Божий дім виключає антихриста, ті, хто слідує за антихристом, самі залишають церкву; як то кажуть, «дерево падає, а мавпи розбігаються». Такі речі демонструють, що антихристи та їхні послідовники є слугами сатани, які прийшли, щоб заважати Божій роботі та переривати її. Щойно Божі обранці їх викривають, розвінчують і цураються їх, їхня віра в Бога закінчується. Послідовники антихристів усі мають одну чітко помітну рису: до них не доходять нічиї слова; вони слухають тільки антихристів. І щойно їх уводять в оману антихристи, вони перестають слухати слова Бога й визнають тільки антихриста своїм господом. Хіба в цьому їх не ввели в оману, хіба їх не контролюють? Тільки послідовники антихристів намагалися б заступатися за антихристів. Коли антихристів розвінчують і викривають, люди, що слідують за ними, починають за них тривожитися, вони проливають за них сльози, вони скаржаться від їхнього імені й намагаються їх захистити. У такі моменти вони забувають про Бога та більше не моляться Богу й не шукають істини; усе, що вони роблять, – це захищають антихристів і сушать собі мізки заради них; вони навіть більше не визнають Бога. Чи справді вони вірять у Бога? У кого вони насправді вірять? Це вже цілком очевидно. … Ти кажеш, що не боїшся бути введеним в оману антихристом, що не боїшся слідувати за антихристом, але стверджувати це марно. Це безтолкова репліка. Це тому, що якщо ти не прагнеш до істини й завжди поклоняєшся людям і слідуєш за ними, то, не усвідомлюючи цього, ти станеш на шлях антихристів. Вірити в Бога кілька років, але бути позбавленим досвідного свідчення, і не тільки не здобути істини й життя, а й стати тим, хто противиться Богу, – це кінцевий наслідок слідування за антихристами, і це те, чого ти не можеш позбутися, це незмінний факт. Це так само, як коли хтось торкається електричного струму: його обов’язково вдарить. Дехто може сказати: «Я в це не вірю; я не боюся», – але хіба це питання того, віриш ти в це чи боїшся? Торкнися струму, і – бац! – тебе вдарить. Не вірити в це не допоможе. Не вірити – це невігластво; це безвідповідально так говорити. Тому, незалежно від того, чи хочеш ти слідувати за антихристом чи ні, якщо ти не прагнеш до істини, а твої зусилля завжди спрямовані на славу, вигоду та статус, ти вже ступив на шлях антихристів. Цей наслідок проявлятиметься потроху, як уламки, що спливають на поверхню. Це неминуче. Що роблять антихристи – то це ведуть людей до себе, вони змушують їх приймати їхній контроль і маніпуляції, а не приймати Божі влаштування та впорядкування чи коритися Божому володарюванню. Антихристи хочуть завоювати людей, вони хочуть здобути їх, їхня мета – контролювати всіх Божих обранців, тримати Божих обранців у своїх руках; вони – перекупники. І що використовують антихристи для досягнення своєї мети контролю над людьми? Вони використовують духовну доктрину, якій поклоняються люди, вони використовують оманливі теорії, вони користуються розбещеним менталітетом людей, що поклоняються теорії, щоб базікати й прикрашати, щоб уводити людей в оману. Коротше кажучи, усе, що вони говорять, – це лише слова й доктрини, порожня теорія, речі, що є оманливими й суперечать істині. Якщо люди не розуміють істини, їх обов’язково введуть в оману; щонайменше, їх уводитимуть в оману певний час, перш ніж вони прийдуть до тями. Коли вони приходять до тями, це той момент, коли з антихристів зривають маску, і тоді вони відчувають найбільший жаль. Люди, що слідують за антихристами, давно втратили роботу Святого Духа; це тому, що вони поклоняються ідолам у своїх серцях, слідують за людьми і Бог їх цурається, і Він відклав їх убік, щоб викрити їх. Отже, слідувати за антихристами надзвичайно небезпечно; як і антихристи, люди, що слідують за антихристами, є тими, кого Бог найбільше ненавидить.

«Слово, т. 4. Викриття антихристів. Пункт третій. Вони відторгають тих, хто шукає істину, і нападають на них»

Ви повинні навчитися розрізняти антихристів. Якщо ти ніколи не сприйматимеш розрізнення антихристів серйозно, ти будеш у небезпеці, і хтозна, коли й за яких обставин вони тебе введуть в оману. Ти можеш навіть піти за антихристом у безтолковому стані, не знаючи, що відбувається. Ти не відчуватимеш, що в цьому є щось неправильне, і навіть вважатимеш, що те, що говорить цей антихрист, є правильним, – таким чином тебе введуть в оману, а ти цього й не усвідомиш. Той факт, що тебе ввели в оману, показує, що ти зрадив Бога, і тоді Бог не зможе тебе спасти. Є деякі люди, які зазвичай добре себе проявляють, але на якийсь час їх обманюють антихристи, і церква врешті-решт повертає їх через умовляння та бесіди. Однак є й такі, що не повертаються, як би з ними не бесідували про істину, і вони стають одержимими ідеєю йти з антихристами – хіба вони тоді не повністю погублені? Вони рішуче відмовляються повернутися, і Бог більше над ними не працює. Деяким людям бракує розрізнення, і вони шкодують таких людей, кажучи: «Ця людина досить порядна: вона вірила в Бога багато років, і вона зрікалася речей і присвячувала себе; вона раніше виконувала свій обов’язок досить віддано, її віра в Бога була великою, і вона була справжнім віруючим – чи не варто нам дати їй ще один шанс?» Чи правильна ця точка зору? Чи відповідає вона істині? Люди можуть бачити іншу людину лише ззовні, але не можуть бачити її серце; вони не можуть чітко бачити, що це за людина насправді, або яку сутність вона має. Вони повинні контактувати з нею або спостерігати за нею протягом певного часу, і ця людина повинна зіткнутися з подіями, які її викриють, щоб люди змогли її розгледіти. Більше того, якщо ти намагаєшся допомогти цим людям із добрих спонукань, але вони не повертаються, як би ти з ними не бесідував, ти не знатимеш, яка причина стоїть за всім цим. Насправді Бог уже розгледів цих людей і відсіяв їх. Чому Бог їх відсіяв? Найочевидніша причина полягає в тому, що деякі антихристи – це, вочевидь, злі духи, і їх можна охарактеризувати як антихристів, у яких діють злі духи. Якщо люди йтимуть за ними протягом певного часу, їхні серця потемніють, і вони стануть настільки слабкими, що впадуть, що доводить, що Бог давно від них відмовився. Бог має праведний характер, і Він ненавидить сатану. Оскільки ці люди йдуть за сатаною та злими духами, чи може Бог усе ще визнавати їх Своїми послідовниками? Бог святий і гидує злом. Він не хоче тих, хто йшов за злими духами; навіть якщо інші вважають їх добрими людьми, Він їх не хоче. Що означає, що Бог гидує злом? На що вказує гидування злом? Послухайте, що Я зараз скажу, і ви зрозумієте. Відколи Бог обирає людину й доки вона не визнає, що Бог є істина, праведність, мудрість і всемогутність, що Він єдиний і неповторний, – коли вона зрозуміє це й набуде певного досвіду, вона матиме базове розуміння Божого характеру, сутності та того, Хто Він є і чим володіє, глибоко в своєму серці, і це базове розуміння стане її вірою. Воно також стане для неї мотивацією йти за Богом, присвячувати себе Йому та виконувати свій обов’язок. Коли вона матиме досвід, зрозуміє істину і її розуміння Божого характеру та її пізнання Бога вкоріняться в її серці, – коли вона володітиме цим духовним зростом, – вона не зречеться Бога. Але якщо вона не має істинного пізнання Христа, практичного Бога, і якщо вона схильна поклонятися антихристу та йти за ним, то вона все ще в небезпеці. Вона все ще може відвернутися від Христа у плоті, щоб піти за нечестивим антихристом. Це було б відкритим зреченням Христа та розривом зв’язків із Богом. Підтекст цього такий: «Я більше не йду за Богом – я йду за сатаною. Я люблю сатану та готовий йому служити; я готовий іти за сатаною. Неважливо, як він до мене ставиться, як він мене губить, топче і розбещує, я більш ніж готовий. Неважливо, наскільки праведний і святий Бог, скільки істини Він виражає, – я не бажаю йти за Ним. Мені не подобається істина. Мені подобаються слава, статус, нагороди та вінці; навіть якщо я не можу їх отримати, вони мені подобаються». Ось так вони пішли за людиною, яка не має до них жодного стосунку, вони втекли з антихристом, який протистоїть Богові. Чи захоче Бог іще таку людину? Звісно, ні. Чи розумно, що Бог їх не хоче? Надзвичайно розумно. З доктрини ви знаєте, що Бог – це Бог, який гидує злом, і що Він святий. Ти розумієш цю доктрину, але чи знаєш ти, як Бог ставиться до таких людей? Якщо Бог цурається когось, Він без вагань відмовиться від нього. Хіба те, що Я кажу, не відповідає дійсності? (Так.) Це відповідає дійсності. Отже, чи означає те, що Бог відмовляється від такої людини, що Він має жорстоке серце? (Ні.) Бог у Своїх діях принциповий. Якщо ти знаєш, хто такий Бог, але тобі не подобається йти за Ним, – якщо ти знаєш, хто такий сатана, але ти наполягаєш на тому, щоб іти за ним, – то Бог не буде тебе змушувати. Іди й слідуй за сатаною вічно. Не повертайся; Бог відмовився від тебе. Як можна зрозуміти Божий характер? Божий характер праведний і святий, і в Його характері є елемент, який гидує злом. Іншими словами, якщо, як створена істота, ти бажаєш бути розбещеним, що ще може сказати Бог? Бог ніколи не змушує людей робити те, чого вони не хочуть. Він ніколи не змушує людей приймати істину. Якщо ти бажаєш бути розбещеним, це твій особистий вибір – зрештою, саме ти нестимеш наслідки, і тобі доведеться звинувачувати лише себе. Божі принципи поводження з людьми незмінні, тому якщо ти задоволений розбещеністю, то твій неминучий кінець – бути покараним. Неважливо, скільки років ти, можливо, йшов за Богом; якщо ти бажаєш бути розбещеним, Бог не змушуватиме тебе каятися. Це ти бажаєш іти за сатаною, бути введеним в оману та погубленим сатаною, і тому, зрештою, саме ти повинен нести наслідки.

«Слово, т. 4. Викриття антихристів. Пункт сьомий. Вони нечестиві, підступні та лукаві (частина друга)»

Пов’язані гімни

Вірити в Бога і не приймати істину означає бути невіруючим