Буття 9:1–6: «І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю! І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони. Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе. Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати. А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську. Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим».

Що ви розумієте з цього уривка? Чому Я вибрав ці вірші? Чому Я не вибрав уривок про життя Ноя та його родини на ковчегу? Тому що ця інформація не дуже стосується теми, про яку ми сьогодні спілкуємося. Те, на чому ми зосереджуємо увагу, – це Божий характер. Якщо ви хочете дізнатися про ці подробиці, то можете взяти Біблію й почитати самі. Ми тут про це не говоритимемо. Головне, про що ми сьогодні говоримо, – це те, як пізнати дії Бога.

Після того як Ной прийняв Божі вказівки, побудував ковчег і пережив дні, коли Бог за допомогою потопу знищив світ, уся його сім’я з восьми людей вижила. Крім родини Ноя з восьми людей, усе людство було знищено, і все живе на землі було знищено. Ною Бог дав благословення й сказав деякі речі йому та його синам. Ці речі були тим, що Бог йому дарував, а також Божим благословенням для нього. Це благословення й обітниця, яку Бог дає тому, хто може слухати Його та приймати Його вказівки, а також спосіб, у який Бог винагороджує людей. Тобто незалежно від того, чи був Ной досконалою людиною або праведником у Божих очах, і незалежно від того, скільки він знав про Бога, якщо коротко, Ной і троє його синів усі слухали Божі слова, сприяли Божій роботі й виконували те, що мали виконувати згідно з Божими вказівками. У результаті вони зберегли людей і різні види живих істот для Бога після знищення світу потопом, зробивши великий внесок у наступний етап Божого плану управління. За все, що зробив Ной, Бог благословив його. Можливо, для людей сьогодення те, що він зробив, навіть не було варте згадки. Дехто навіть може подумати: «Ной нічого не зробив; Бог вирішив помилувати його, тож він точно був би помилуваний. Він вижив не завдяки власним досягненням. Це Бог хотів, щоб сталося саме так, бо людина пасивна». Але Бог думав не це. Для Бога неважливо, велика людина чи нікчемна, якщо вона спроможна слухати Його, коритися Його вказівкам і тому, що Він їй доручає, і здатна сприяти Його роботі, Його волі та Його плану, щоб Його воля та Його план могли здійснюватися безперебійно, – тоді така поведінка гідна Його згадки й отримання Його благословення. Бог дорожить такими людьми, і Він цінує їхні вчинки, їхню любов і прихильність до Нього. Таким є ставлення Бога. То чому ж Бог благословив Ноя? Бо так Бог ставиться до подібних вчинків і послуху людини.

Деякі люди скажуть про Боже благословення Ною: «Якщо людина слухає Бога й догоджає Богу, то Бог мусить благословити людину. Хіба це не очевидно?». Чи можна так говорити? Деякі люди кажуть: «Ні». Чому не можна так говорити? Деякі люди кажуть: «Людина не гідна втішатися Божим благословенням». Це не зовсім правильно. Бо коли людина приймає те, що Бог їй доручає, у Бога є стандарт для оцінки того, добрі її вчинки чи погані, чи послухалася людина, чи виконала вона Божу волю й чи відповідає цьому стандарту те, що вона робить. Богу важливе серце людини, а не її дії на поверхні. Це не так, що Бог повинен благословляти людину, поки вона щось робить, незалежно від того, як вона це робить. Це помилкове уявлення, яке люди мають про Бога. Бог дивиться не лише на кінцевий результат справ – Він більше наголошує на тому, яке в людини серце та ставлення в процесі розвитку справ, і Він дивиться на те, чи в серці людини є послух, уважність і бажання догодити Богу. Скільки Ной тоді знав про Бога? Чи стільки, скільки ви зараз знаєте вчень? З точки зору таких аспектів істини, як поняття про Бога та знання про Бога, чи отримав він стільки поливу й пастирства, як ви? Ні, не отримав! Але є один незаперечний факт: у свідомості, умах і навіть у глибині сердець людей сьогодення їхні поняття про Бога та ставлення до Бога невизначені й неоднозначні. Можна навіть сказати, що частина людей негативно ставиться до існування Бога. Але в серці Ноя та його свідомості існування Бога було абсолютним і поза найменшим сумнівом, а отже, його послух Богові був непідробним і міг витримати випробування. Його серце було чистим і відкритим до Бога. Йому не потрібно було надмірного знання вчень, щоб переконати себе слідувати кожному слову Бога, і так само йому не потрібно було багато фактів, які б доводили існування Бога, щоб бути спроможним прийняти те, що Бог йому доручив, і бути здатним зробити все, чого би Бог від нього не захотів. Це суттєва відмінність між Ноєм і людьми сьогодення. Це також істинне визначення того, якою саме є досконала людина в очах Бога. Чого Бог хоче, то це людей на кшталт Ноя. Таких людей, як він, Бог хвалить, і саме таких людей Бог благословляє. Чи ви отримали від цього якесь просвітління? Люди дивляться на людей іззовні, тоді як те, на що дивиться Бог, – це серця людей і їхня сутність. Бог нікому не дозволяє байдужості чи сумнівів щодо Нього, і так само Він не дозволяє людям якось підозрювати чи випробовувати Його. Отже, навіть хоча люди сьогодення перебувають віч-на-віч із Божим словом – навіть можна сказати, що віч-на-віч із Богом, – щось глибоко в їхніх серцях, існування їхньої розбещеної сутності та їхнє вороже ставлення до Нього завадили людям мати справжню віру в Бога та стали на перешкоді послуху Йому. Через це їм дуже важко отримати те саме благословення, яке Бог дарував Ною.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог I»