284. Бог створив людей, Він помістив їх на землю і відтоді вів їх, пізніше Він спас їх і послужив для людства жертвою за гріх, і в кінці Він усе одно мусить завоювати людство, повністю спасти людей і відновити їхню первісну подобу. Це робота, якою Він займається від початку до кінця: відновлення людства до його первісного образу та подоби. Бог утвердить Своє Царство та відновить первісну подобу людських істот, тобто Бог відновить Свою владу на землі та серед усіх створених істот. Коли людство розбестив сатана, воно втратило своє богобоязливе серце, а також функцію, яку повинні мати створені істоти, таким чином ставши ворогом, що бунтує проти Бога. Далі людство жило під владою сатани та піддалося маніпуляціям сатани; таким чином, Бог ніяк не міг працювати поміж Своїх створених істот і став ще більш неспроможним здобути їхню боязнь. Люди були створені Богом і повинні були поклонятися Богу, але насправді вони відвернулися від Нього та замість цього поклонялися сатані. Сатана став ідолом у їхніх серцях. Таким чином, Бог утратив Своє становище в їхніх серцях, тобто сенс створення людства був утрачений. Тож аби відновити сенс того, що Він створив людство, Він мусить відновити первісну людську подобу та позбавити його розбещених характерів. Щоб повернути людей до Себе від сатани, Він мусить спасти їх від гріха. Лише таким чином Бог може поступово відновити їхню первісну подобу й функцію та зрештою відновити Своє Царство. Повне знищення цих синів бунту в кінці також буде виконано заради того, щоб дозволити людям краще поклонятися Богові та краще жити на землі. Оскільки Бог створив людей, Він змусить їх поклонятися Йому; оскільки Він бажає відновити первісну функцію людства, Він відновить її повністю та без будь-яких негідних домішок. Відновити Його владу значить змусити людей поклонятися Йому та коритися Йому; це значить, що Бог змусить людей жити завдяки Йому та змусить Своїх ворогів загинути внаслідок Своєї влади. Це значить, що Бог зробить так, аби все, що Його стосується, тривало серед людей без будь-чийого опору. Царство, яке Бог хоче утвердити, є Його власним царством. Людство, якого Він бажає, – це людство, яке поклоняється Йому, яке повністю кориться Йому та володіє Його славою. Якщо Бог не врятує розбещене людство, то сенс того, що Він створив людство, буде втрачено; Він більше не матиме влади серед людей, і Його царство більше не зможе існувати на землі. Якщо Бог не знищить тих ворогів, які бунтують проти Нього, Він не зможе отримати Свою повну славу, і так само Він не зможе утвердити Своє царство на землі. Це будуть ознаки завершення Його роботи та Його великого досягнення: цілковито знищити тих серед людства, хто бунтує проти Нього, і привести до відпочинку тих, кого зроблено довершеними. Коли людей буде відновлено до їхньої первісної подоби та коли вони зможуть виконувати належні їм обов’язки, залишатися на належних їм місцях і підкорятися всім Божим упорядкуванням, Бог уже отримає громаду людей на землі, які поклонятимуться Йому, і Він також уже утвердить царство на землі, яке поклонятиметься Йому. Він матиме вічну перемогу на землі, а всі ті, хто противиться Йому, загинуть навіки. Це відновить Його первісний намір при створенні людства; це відновить намір, з яким Він створив усе суще, а також це відновить Його владу на землі, серед усього сущого та серед Його ворогів. Це будуть символи Його повної перемоги. Відтоді людство ввійде до відпочинку та почне життя на правильному шляху. Бог також увійде до вічного відпочинку разом із людством і почне вічне життя, спільне для Нього та для людей. Погань і бунтарство на землі зникнуть, і всі плачі розвіються, і все в цьому світі, що противиться Богові, припинить існувати. Залишиться тільки Бог і ті люди, яким Він приніс спасіння; залишиться тільки Його творіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

285. Увесь мій план управління, шеститисячолітній план управління, складається з трьох етапів або трьох періодів: початковий період Закону, період Благодаті (який також є періодом Спокути) та період Царства останніх днів. Моя робота в ці три періоди відрізняється за змістом відповідно до характеру кожного періоду, однак на кожному етапі ця робота відповідає потребам людини або, якщо бути більш точним, виконується з огляду на хитрощі, які використовує сатана у війні, яку Я веду проти нього. Мета Моєї роботи полягає у тому, щоб перемогти сатану, явити Мою мудрість і всемогутність, викрити всі хитрощі сатани й тим самим врятувати всю людську расу, яка живе під владою сатани. Ця робота – для того, щоб показати Мою мудрість і всемогутність та виявити нестерпну огидність сатани; більш того, вона – для того, щоб дати можливість створеним істотам розрізняти добро і зло, знати, що Я – Владика всього сущого, ясно бачити, що сатана – ворог людства, виродок, лукавий, і дозволити їм із абсолютною впевненістю визначати різницю між добром і злом, істиною і брехнею, святістю і брудом, а також тим, що величне, а що ганебне. Таким чином, необізнане людство здобуває здатність свідчити про Мене, що це не Я розбещую людство, і що тільки Я – Творець – можу врятувати людство, можу дарувати людям те, чим вони можуть насолоджуватися; і вони пізнають, що Я – Правитель усього сущого, а сатана – лиш одна з істот, яких я створив і які пізніше постали проти Мене. Мій шеститисячолітній план управління розділений на три етапи, і Я працюю таким чином, щоб досягти результату, що дозволяє творінню свідчити про Мене, розуміти Мою волю та знати, що Я є істина.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу періоду Спокути»

286. 6 000 років роботи Божого управління діляться на три стадії: період Закону, період Благодаті та період Царства. Ці три стадії роботи – усі заради спасіння людства, себто щоб спасти людство, тяжко розбещене сатаною. Та водночас вони й для того, щоб Бог міг битись із сатаною. Таким чином, так само як робота спасіння ділиться на три стадії, битва із сатаною теж ділиться на три стадії, і ці дві частини Божої роботи здійснюються одночасно. Насправді битва із сатаною відбувається теж заради спасіння людства, і оскільки робота спасіння людства – не така справа, щоб успішно її зробити за одну стадію, битва із сатаною теж ділиться на фази та періоди, і війна проти сатани ведеться відповідно до потреб людства та міри того, наскільки сатана його розбестив. Можливо, у своїй уяві людина вірить, що в цій битві Бог піде проти сатани зі зброєю, так само як билися б дві армії. Це лише те, що здатен уявити розум людини; ця ідея вкрай невизначена й нереалістична, але саме в це й вірить людина. І оскільки Я тут кажу, що засіб спасіння роду людського – це битва із сатаною, то людина уявляє, що ця битва відбувається саме так. У роботі людського спасіння три стадії, себто битву із сатаною теж поділено на три стадії, щоб перемогти сатану раз і назавжди. Та внутрішня правда всієї роботи битви із сатаною така, що її результати досягаються за кілька етапів роботи: обдарувати людський рід благодаттю, стати жертвою за гріх людського роду, простити людські гріхи, завоювати людство та зробити його досконалим. Насправді битва із сатаною – то не збройний похід проти сатани, а радше свідчення про Бога через спасіння людства, роботу над людським життям і змінення людського характеру, і в такий спосіб перемога над сатаною. Сатану буде переможено через змінення розбещеного людського характеру. І коли сатану буде переможено, себто коли люди будуть повністю спасенні, тоді зганьблений сатана буде повністю зв’язаний, і так люди будуть повністю спасенні. Тож сутність спасіння людства – то війна проти сатани, і ця війна переважно відбивається в спасінні людського роду. Стадія останніх днів, на якій люди мають бути завойовані, – то остання стадія в битві із сатаною, і це також робота повного спасіння людини з-під влади сатани. Внутрішнім значенням завоювання людини є повернення втілень сатани – людей, яких сатана розбестив, – до Творця після їх завоювання, внаслідок якого люди повстануть проти сатани та повністю повернуться до Бога. Ось так люди й будуть повністю спасенні. Тож робота завоювання – це остання робота в битві проти сатани й заключна стадія Божого управління заради поразки сатани. Без цієї роботи повне спасіння людини зрештою було б неможливе, повна поразка сатани також була б неможлива, і людство ніколи не змогло б увійти в чудове місце призначення чи звільнитися від впливу сатани. Отже, роботу спасіння людини не можна завершити, поки не завершиться битва із сатаною, бо по суті своїй робота Божого управління призначена спасти людство. Найраніше людство було в руках у Бога, та через сатанинську спокусу й розбещення людина була зв’язана сатаною та впала в руки лихого. Таким чином, сатана став об’єктом, якому слід завдати поразки в роботі Божого управління. Оскільки сатана заволодів людиною й оскільки людина – це капітал, за допомогою якого Бог чинить усе управління, то щоб спасти людину, треба вирвати її з рук сатани, тобто треба повернути людину з полону сатани. Отож сатану треба розбити шляхом змін у старому характері людини й відновлення первісного людського розуму. Так людину, взяту в полон, можна вирвати з рук сатани. Якщо людину буде звільнено від впливу й пут сатани, то сатану буде осоромлено, людину буде зрештою забрано назад, і сатану буде розбито. Й оскільки людину було звільнено з-під темного впливу сатани, вона стане трофеєм усієї цієї битви, і по закінченні битви сатана стане об’єктом покарання, після чого всю роботу спасіння людства буде завершено.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

287. Бог є Початок і Кінець; саме Він Сам приводить в рух Свою роботу, і тому Він Сам повинен завершити попередній період. Це доказ Його розгрому сатани і Його перемоги над світом. Кожен раз, коли Він Сам працює серед людей, – це початок нової битви. Без початку нової роботи, природно, не було б завершення старої. І коли немає завершення старої, це доказ того, що битва з сатаною ще не завершена. Тільки якщо Сам Бог прийде і зробить нову роботу серед людей, людина зможе повністю звільнитися від влади сатани й отримати нове життя і новий початок. В іншому випадку людина буде навіки жити в старому періоді й вічно перебувати під старим впливом сатани. Із кожним періодом, веденим Богом, частина людини звільняється, і таким чином людина просувається разом із Божою роботою до нового періоду. Перемога Бога означає перемогу для всіх тих, хто слідує за Ним. Якби расі створених людських істот було доручено завершити період, то чи з точки зору людини, а чи сатани, це було б не більше ніж актом протистояння або зради Бога, а не актом покори Богу, і робота людини стала б інструментом сатани. Тільки якщо людина кориться Богу і слідує за Ним у період, розпочатий Самим Богом, сатана може бути повністю подоланий, адже це – обов’язок створеної істоти. Тому Я кажу, що вам потрібно тільки слідувати і коритися, і від вас більше нічого не вимагається. Це те, що мається на увазі під тим, що кожен виконує свій обов’язок і кожен виконує свою відповідну функцію. Бог робить Свою власну роботу, і Йому не потрібно, щоб людина робила це замість Нього, і Він не бере участі в роботі створених істот. Людина виконує свій власний обов’язок і не бере участі в роботі Бога. Тільки це є покорою і доказом поразки сатани. Після того, як Сам Бог завершив започаткування нового періоду, Він більше не сходить, щоб особисто працювати серед людства. Тільки тоді людина офіційно вступає в новий період, щоб виконати свій обов’язок і виконати свою місію як створена істота. Це – принципи, за якими діє Бог, які ніхто не може порушити. Тільки така робота є розсудливою і доцільною. Робота Божа виконується Самим Богом. Саме Він приводить Свою роботу в рух, і саме Він завершує Свою роботу. Саме Він планує роботу, і саме Він управляє нею, і навіть більше того, саме Він доводить роботу до успішного завершення. Як сказано в Біблії: «Я – Початок і Кінець; Я – Сіяч і Жнець». Усю цю роботу, що стосується Божого управління, виконує Сам Бог. Він – Володар шеститисячолітнього плану управління; ніхто не може виконати Його роботу замість Нього, і ніхто не може довести Його роботу до кінця, бо саме Він тримає все в Своїй руці. Створивши світ, Він приведе весь світ до життя у Своєму світлі, і Він також точно завершить увесь період, тим самим довівши весь Свій план до успішного завершення!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (1)»

288. Роботу всього Божого плану управління виконує особисто Сам Бог. Першу стадію – створення світу – звершив особисто Сам Бог, і якби це було не так, то ніхто не був би здатен створити людство; другою стадією було відкуплення всього людства, і її теж особисто звершив Сам Бог; про третю ж стадію годі й казати: ще більше потрібно, щоб кінець усієї Божої роботи звершив Сам Бог. Усю роботу відкуплення, завоювання, здобуття та вдосконалення всього людства виконує особисто Сам Бог. Якби Він не здійснював цю роботу особисто, то людина не могла б ні представляти Його ідентичність, ні здійснювати Його роботу. Щоб розбити сатану, щоб здобути людство та щоб дати людям нормальне життя на землі, Він особисто веде людей і особисто працює поміж людей; заради всього Свого плану управління та задля всієї Своєї роботи Він мусить особисто виконувати цю роботу. Якщо людина лише вірить, що Бог прийшов, аби вона Його побачила, заради того, щоб зробити людину щасливою, то така віра не має цінності й не має значення. Людське розуміння занадто поверхове! Лише виконуючи цю роботу самостійно, Бог може здійснити її ретельно та повністю. Людина не здатна виконати цю роботу від імені Бога. Оскільки людина не має Божої ідентичності чи Його сутності, вона не здатна виконати Божу роботу, а навіть якби виконала, то ця робота не принесла б жодного результату. Уперше Бог став плоттю заради відкуплення, щоб спокутувати гріхи всього людства, щоб зробити людину здатною очиститися та отримати прощення за свої гріхи. Роботу завоювання Бог теж особисто виконує поміж людей. Якби протягом цієї стадії Бог лише пророкував, то на Його місце можна було б знайти пророка чи когось обдарованого; якби лише говорилися пророцтва, то людина могла б замінити Бога. Але якби людина спробувала особисто виконувати роботу Самого Бога та працювати над людським життям, то для неї було б неможливо здійснювати цю роботу. Її мусить особисто виконувати Сам Бог: Бог мусить особисто втілитися, щоб здійснювати цю роботу. У період Слова, якби лише говорилися пророцтва, то можна було б знайти Ісаю чи пророка Іллю, щоб він виконував цю роботу, і не було би потреби в тому, щоб Сам Бог робив її особисто. Оскільки робота, яка виконується на цій стадії, – не просто пророкування, і оскільки важливіше, що робота слів використовується для завоювання людини та розбиття сатани, цю роботу не може виконувати людина, а мусить особисто виконувати Сам Бог. У період Закону Єгова виконав частину Своєї роботи, після чого Він промовив певні слова та виконав певну роботу через пророків. Це тому, що людина могла замінити Єгову в Його роботі, а провидці могли передбачати певні речі та тлумачити деякі сни від Його імені. Робота, виконана на початку, не була роботою прямого змінення людського характеру та не стосувалася людського гріха, і від людини вимагалося лише дотримуватися закону. Тож Єгова не став плоттю й не відкрив Себе людям; натомість Він промовляв напряму до Мойсея та інших, змушував їх говорити й працювати від Його імені та робив так, що вони напряму працювали поміж людей. Першою стадією Божої роботи був провід людей. Це був початок битви проти сатани, але тоді ця битва ще не почалась офіційно. Офіційна війна проти сатани почалася з першим утіленням Бога та тривала аж до сьогодні. Перша битва в цій війні була, коли втіленого Бога прибили до хреста. Розп’яття втіленого Бога завдало поразки сатані, і це була перша успішна стадія війни. Коли втілений Бог почав напряму працювати над людським життям, це був офіційний початок роботи повернення людини, й оскільки це була робота змінення старого людського характеру, це була робота битви із сатаною. Стадія роботи, звершена Єговою на початку, була просто проводом людського життя на землі. Це був початок Божої роботи, і хоча він ще не передбачав ані битв, ані якоїсь значної роботи, він заклав фундамент для роботи прийдешньої битви. Пізніше друга стадія роботи протягом періоду Благодаті передбачала змінення старого людського характеру, тобто Сам Бог кував життя людини. Бог мусив робити це особисто: для цього було потрібно, щоб Бог особисто став плоттю. Якби Він не став плоттю, ніхто інший не зміг би замінити Його на цій стадії роботи, бо вона представляла роботу битви напряму проти сатани. Якби людина виконувала цю роботу від Божого імені, то коли вона постала б перед сатаною, сатана б не скорився, і його було б неможливо розбити. Потрібно було, щоб утілений Бог прийшов розбити його, бо сутність утіленого Бога – усе одно Бог, Він усе одно є життям людини, і Він усе одно є Творцем; що б не сталося, Його ідентичність і сутність не зміняться. Тож Він убрався в плоть і виконував роботу, щоб змусити сатану до повної покірності. Якби протягом стадії роботи останніх днів цю роботу виконувала людина та її було змушено промовляти слова напряму, то вона була б нездатна їх промовляти, і якби було сказано пророцтво, то це пророцтво було б нездатне завоювати людину. Вбираючись у плоть, Бог приходить розбити сатану та змусити його до повної покірності. Коли Він ущент розіб’є сатану, повністю завоює людину та цілковито здобуде людину, ця стадія роботи завершиться, і буде досягнуто успіху. У Божому управлінні людина не може заступати Бога. Зокрема, робота керування періодом і початку нової роботи навіть більше потребує того, щоб її здійснював особисто Сам Бог. Людина може давати людям одкровення та забезпечувати їх пророцтвами, але якщо це робота, яку Бог мусить виконувати особисто, робота битви між Самим Богом і сатаною, то людина не може здійснювати цю роботу. Протягом першої стадії роботи, коли не було битви із сатаною, Єгова особисто вів людей Ізраїлю через пророцтва, що промовлялися пророками. Після цього другою стадією роботи була битва із сатаною, і Сам Бог особисто втілився й убрався в плоть, аби виконувати цю роботу. Усе, що передбачає битву проти сатани, також передбачає втілення Бога, тобто людина не може битись у цій битві. Якби вона билася, то була б нездатна розбити сатану. Як би вона мала силу боротися проти нього, досі будучи під його владою? Людина перебуває посередині: якщо ти схиляєшся до сатани, то ти належиш сатані, але якщо ти вдовольняєш Бога, то ти належиш Богові. Якби людина спробувала заступити Бога в роботі цієї битви, хіба б людині це вдалося? Якби вона таке зробила, хіба б вона давно не загинула? Хіба б вона давно не ввійшла в підземний світ? Тож людина не здатна замінити Бога в Його роботі, тобто людина не має сутності Бога, і якби ти бився із сатаною, то був би не здатен його розбити. Людина може виконувати лише певну роботу; вона може залучити на свій бік певних людей, але не може заступити Бога в роботі Самого Бога. Як би людина могла битись із сатаною? Сатана б узяв тебе в полон ще до того, як ти почав би. Лише коли Сам Бог б’ється із сатаною, а людина слідує за Богом і слухається Його на цій основі, людина може бути здобута Богом і втекти з пут сатани. Те, чого людина може досягти власною мудрістю та здібностями, занадто обмежене; вона не здатна зробити людей довершеними, вести їх і, більше того, розбити сатану. Людський розум і мудрість не здатні зруйнувати інтриги сатани, тож як би людина могла з ним битися?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

289. Різні епохи наступали й минали, і з ними поступово змінювалась уся робота, що виконувалася протягом шести тисяч років. Зміни в цій роботі ґрунтувалися на загальній ситуації у світі та на закономірностях розвитку людства в цілому; робота управління лише поступово змінювалася відповідним чином. Вона не вся була спланована від початку творіння. Перед створенням світу або дуже скоро після цього Єгова ще не спланував першу стадію роботи – стадію закону, другу стадію роботи – стадію благодаті, або третю стадію роботи – стадію завоювання, на якій Він спершу мав розпочати з деяких нащадків Моава й таким шляхом завоювати весь світ. Після створення світу Він ніколи не говорив цих слів, і Він ніколи не говорив їх після Моава; справді, до Лота Він ніколи їх не вимовляв. Уся Божа робота виконується спонтанно. Саме так і розвивалась уся Його шеститисячолітня робота управління; Він аж ніяк не писав перед створенням світу якийсь план на кшталт «Зведеної таблиці розвитку людства». У Божій роботі Він безпосередньо виявляє те, Ким Він є; Він не ламає голову, щоб сформулювати план. Звичайно, чимало пророків говорили дуже багато пророцтв, але все одно не можна сказати, що Божа робота завжди передбачала точне планування; ці пророцтва були зроблені відповідно до Божої роботи в той час. Уся робота, яку Він виконує, – це найбільш фактична робота. Він виконує її відповідно до розвитку кожної епохи, спираючись на зміни, що відбуваються. Для Нього виконувати роботу – це наче підбирати ліки до хвороби; здійснюючи Свою роботу, Він спостерігає та продовжує Свою роботу відповідно до Своїх спостережень. На кожному етапі Своєї роботи Бог здатен виявляти Свою велику мудрість і здібності; Він відкриває Свою багату мудрість і владу відповідно до роботи конкретного періоду та дозволяє всім тим людям, яких Він повернув протягом того періоду, побачити весь Його характер. Він задовольняє потреби людей відповідно до роботи, яку слід здійснити в кожен період, і виконує для цього всяку роботу, яку необхідно. Він забезпечує людей тим, що їм потрібно, залежно від міри, якою їх розбестив сатана. … Ніяка робота Бога серед людства не була підготовлена вже під час створення світу; радше це розвиток подій, який дозволив Богу виконувати Свою роботу серед людства поетапно та в реалістичніший, практичніший спосіб. Наприклад, Бог Єгова створив змія не для того, щоб спокусити жінку; це не був Його конкретний план, і Він не прирікав цього навмисно. Можна сказати, що це була несподівана подія. Таким чином, саме через це Єгова вигнав Адама та Єву з Еденського саду й поклявся більше ніколи не створювати людину. Але люди відкривають Божу мудрість лише на цій основі. Як Я й казав раніше: «Я застосовую Свою мудрість відповідно до підступів сатани». Яким би розбещеним не стало людство та як би змій його не спокушав, Єгова все одно має Свою мудрість; таким чином, Він був задіяний у новій роботі, відколи Він створив світ, і жоден з етапів цієї роботи ніколи не повторювався. Сатана безперервно пускав у дію підступи, людство постійно розбещувалося сатаною, а Бог Єгова безупинно виконував Свою мудру роботу. Він ніколи не зазнавав невдач і ніколи не припиняв працювати із самого моменту створення світу. Після того, як сатана розбестив людей, Він продовжував працювати серед них, щоб розбити його – ворога, який був джерелом їхнього розбещення. Ця битва точилася від самого початку та триватиме до кінця світу. Виконуючи всю цю роботу, Бог Єгова не тільки дозволив людям, які були розбещені сатаною, отримати Його велике спасіння, а й дозволив їм побачити Його мудрість, всемогутність і владу. Більше того, зрештою Він дасть їм побачити Свій праведний характер – караючи безбожних і винагороджуючи добрих. Він бився із сатаною аж до цього дня й ніколи не зазнавав поразки. Це тому, що Він – мудрий Бог, і Він застосовує Свою мудрість відповідно до підступів сатани. Отже, Бог не тільки змушує все на небі підкорятися Його владі, а й чинить так, щоб усе на землі покоїлося під Його підніжжям, і, що не менш важливо, Він робить так, щоб безбожні, які зазіхають на людство та переслідують його, підпали під Його кару. Результати всієї цієї роботи досягаються завдяки Його мудрості. Він ніколи не виявляв Свою мудрість до існування людства, тому що в Нього не було ворогів ні на небі, ні на землі, ні будь-де в усьому світі, і не було ніяких темних сил, які зазіхали б на щось у природі. Після того, як архангел зрадив Його, Він створив людство на землі, і саме через людство Він офіційно розпочав Свою багатотисячолітню війну із сатаною, архангелом – війну, яка з кожною наступною стадією стає дедалі напруженішою. Його всемогутність і мудрість присутні на кожній із цих стадій. Лише тоді все на небі й на землі стало свідком Божої мудрості, всемогутності та, зокрема, Божої реальності. Він і до цього дня досі виконує Свою роботу в такий самий реалістичний спосіб; крім того, виконуючи Свою роботу, Він також виявляє Свою мудрість і всемогутність. Він дозволяє вам побачити внутрішню правду кожної стадії роботи, побачити, як саме пояснити Божу всемогутність, і, більше того, побачити остаточне пояснення Божої реальності.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ти маєш знати, як усе людство розвивалося до наших днів»

290. Робота Святого Духа завжди виконується спонтанно; Він може будь-коли спланувати Свою роботу та будь-коли виконати її. Чому Я завжди кажу, що робота Святого Духа реалістична та що вона завжди нова, ніколи не стара й завжди свіжа найвищою мірою? Його робота не була вже запланована, коли було створено світ; сталося зовсім не те! Кожен етап роботи досягає належного ефекту для відповідного часу, і етапи не порушують один одного. У більшості випадків плани, про які ти міг думати, просто не зрівняються з останньою роботою Святого Духа. Його робота не така проста, як міркує людина, і не така складна, як людина собі уявляє, – вона полягає в тому, щоб забезпечувати людей будь-коли та будь-де відповідно до їхніх потреб у той час. Ніхто не знає сутності людей чіткіше за Нього, і саме з цієї причини ніщо не може задовольнити справжні потреби людей так добре, як Його робота. Отже, на думку людини Його робота видається спланованою на кілька тисячоліть наперед. Оскільки Він зараз виконує серед вас Свою роботу, працюючи й говорячи весь той час, поки Він спостерігає за вашими станами, Він може сказати найпідхожіші слова, коли стикається з кожним станом, і Він говорить точнісінько ті слова, що потрібні людям. Візьмімо перший етап Його роботи – час кари. Після цього Бог проводив Свою роботу, виходячи з того, що проявляли люди, їхнього бунтарства, позитивних станів, які в них виникали, і негативних станів, а також найнижчої межі, до якої люди могли впасти, коли ті негативні стани досягали певного рівня; і Він хапався за ці речі, щоб отримати від Своєї роботи набагато кращий результат. Тобто Він виконує підтримувальну роботу серед людей на основі їхнього поточного стану в певний момент часу; Він виконує кожен етап Своєї роботи відповідно до фактичних станів людей. Усі творіння в Його руках; як би Він міг їх не знати? Бог виконує наступний етап роботи, який має бути зроблено, будь-коли та будь-де, відповідно до станів людей. Цю роботу аж ніяк не було сплановано наперед за тисячі років; це людське уявлення! Він працює, спостерігаючи за результатами Своєї роботи, і Його робота постійно поглиблюється та розвивається; щоразу після спостереження за результатами Своєї роботи Він реалізує наступний етап Своєї роботи. Він використовує багато чого, щоб переходи відбувалися поступово та щоб із часом Його нова робота ставала видимою для людей. Такий спосіб роботи може задовольняти потреби людей, тому що Бог знає людей досконально. Саме так Він і виконує з неба Свою роботу. Так само й утілений Бог виконує Свою роботу в той же спосіб, укладаючи плани та працюючи серед людей відповідно до фактичних обставин. Ніщо з Його роботи не було організовано до створення світу й не було ретельно сплановано заздалегідь. Через дві тисячі років після створення світу Єгова побачив, що людство стало настільки розбещеним, що Він вустами пророка Ісаї передрік: після завершення періоду Закону Єгова виконає Свою роботу відкуплення людства в період Благодаті. Звісно, це був план Єгови, але цей план також було укладено відповідно до обставин, які Він спостерігав у той час; певно, що Він подумав про нього не відразу після того, як створив Адама. Ісая просто озвучив пророцтво, але Єгова не готувався до цієї роботи заздалегідь протягом періоду Закону; натомість Він почав цю роботу на початку періоду Благодаті, коли посланець з’явився вві сні Йосипа, щоб просвітити його повідомленням про те, що Бог стане плоттю, і лише тоді почалася Його робота втілення. Бог не готувався до Своєї роботи втілення відразу після створення світу, як уявляють люди; це рішення приймалося лише на основі ступеня розвитку людства та стану Його війни проти сатани.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ти маєш знати, як усе людство розвивалося до наших днів»

291. Все Боже управління ділиться на три етапи, і на кожному з них до людей висуваються належні вимоги. Більше того, із плином часу Божі вимоги до всього людства стають більш високими. Тож крок за кроком ця робота Божого управління досягає своєї кульмінації, поки люди не побачать факт «явлення Слова у плоті», і тоді вимоги до людей стають навіть ще вищими, як і вимоги щодо свідчення людей. Чим більше людина здатна справді співпрацювати з Богом, тим більшої слави здобуває Бог. Співпраця людини – це свідчення, яке їй необхідно давати, і свідчення, яке людина дає, – це її практичне життя. Тож те, чи може Божа робота дати належний результат, чи ні, і чи може бути істинне свідчення, чи ні, нерозривно пов’язано зі співпрацею та свідченням людей. Коли робота буде завершена, себто коли все Боже управління дійде кінця, від людини вимагатиметься дати вище свідчення, і коли Божа праця дійде кінця, практика та входження людини сягнуть зеніту. У минулому від людини вимагалося дотримуватися закону та заповідей, бути терплячою і скромною. Сьогодні від людини вимагається коритись усім Божим настановам і мати найвищу любов до Бога, і зрештою від людини вимагається любити Бога, навіть у час скорботи. Ці три етапи – це вимоги, які Бог висуває до людини, крок за кроком, протягом усього Свого управління. Кожен етап Божої роботи глибший за попередній, і на кожному етапі вимоги до людини глибші за попередні, і таким чином поступово формується все Боже управління. Саме тому, що вимоги до людини стають дедалі вищими, її характер все більше наближається до стандартів, які вимагає Бог, і тільки тоді все людство починає поступово виходити з-під впливу сатани допоки воно не буде врятовано з-під впливу сатани, коли Божа праця дійде повного кінця. Коли цей час прийде, робота Божа досягне свого кінця, і співпраця людини з Богом із метою досягнення змін у її характері припиниться, і все людство буде жити в світлі Божому, і відтоді не буде жодного бунтарства або протидії Богу. Бог також не буде ставити жодних вимог до людини, і між людиною й Богом буде більш гармонійна співпраця, яка буде життям людини й Бога разом, життям, що настане після того, як Боже управління буде повністю завершене, і після того, як людина буде повністю врятована Богом із пазурів сатани. Ті, хто не може уважно слідувати по стопах Бога, нездатні досягти такого життя. Вони опустяться в темряву, де будуть плакати й скреготати зубами; це люди, які вірять у Бога, але не слідують за Ним, які вірять у Бога, але не коряться всій Його роботі. Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна уважно слідувати по стопах Бога, крок за кроком; вона повинна «слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов». Тільки такі люди шукають істинний шлях, тільки вони знають роботу Святого Духа. Люди, які по-рабському слідують словам і доктринам, – це ті, хто був вигнаний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин, що «Єгова є Бог» та «Ісус є Христос», які є істинами, застосовними тільки до їхніх відповідних періодів, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

292. Сам Бог приходить, щоб розпочати період, і Сам Бог приходить, щоб покласти край періоду. Людина не здатна виконати роботу задля початку періоду і задля завершення періоду. Якби Ісус не довів справу Єгови до кінця після Свого приходу, то це було б доказом того, що Він був усього лише людиною і був нездатний представляти Бога. Саме тому, що Ісус прийшов і завершив роботу Єгови, продовжив роботу Єгови і, більше того, виконав Свою власну роботу, нову роботу, це доводить, що це був новий період, і що Ісус був Самим Богом. Вони виконали дві абсолютно різні стадії роботи. Одна стадія була здійснена в храмі, а інша – поза храмом. Одна стадія полягала у тому, щоб керувати життям людей відповідно до Закону, а інша – в принесенні жертви за гріх. Ці дві стадії роботи помітно відрізнялися одна від одної; це відрізняє новий період від старого, і абсолютно правильно казати, що це два різні періоди. Місце виконання Їхньої роботи було різним, і зміст Їхньої роботи був різним, і мета Їхньої роботи була різною. Як такі, їх можна розділити на два періоди: Новий і Старий Заповіти, тобто новий і старий періоди. Коли Ісус прийшов, Він не увійшов до храму, що доводить, що епоха Єгови закінчилася. Він не увійшов до храму, тому що робота Єгови в храмі закінчилася, і її не потрібно було виконувати знову, а зробити це знову означало би повторити її. Тільки покинувши храм, розгорнувши нову роботу і започаткувавши новий шлях за межами храму, Він зміг довести Божу роботу до її найвищої точки. Якби Він не вийшов із храму, щоб виконати Свою роботу, робота Божа зупинилася б на підвалинах храму, і ніколи не відбулося б жодних нових змін. І ось, коли прийшов Ісус, Він не увійшов до храму і не робив Своєї роботи в храмі. Він виконував Свою роботу за межами храму і, ведучи за собою учнів, вільно виконував Свою роботу. Відхід Бога з храму для виконання Своєї роботи означав, що в Бога був новий план. Його робота повинна була проводитися за межами храму, і це повинна була бути нова робота, яка не була обмежена у способі її виконання. Як тільки Ісус прийшов, Він поклав край роботі Єгови в період Старого Заповіту. Хоча Вони називалися двома різними іменами, обидві стадії роботи були виконані одним і тим же Духом, і звершена робота була безперервною. Оскільки імена були різними, і зміст роботи був різним, іншим був і період. Коли прийшов Єгова, це був період Єгови, а коли прийшов Ісус, це був період Ісуса. Тож із кожним пришестям Бога називають одним ім’ям, воно представляє один період, і Він започатковує новий шлях; і на кожному новому шляху Він приймає нове ім’я, яке показує, що Бог завжди новий і ніколи не старий, і що Його праця ніколи не припиняє рух уперед. Історія завжди рухається вперед, і праця Божа завжди рухається вперед. Щоб Його шеститисячолітній план управління досяг свого кінця, він повинен рухатися вперед. Щодня Він повинен виконувати нову працю, щороку Він повинен виконувати нову працю; Він повинен прокладати нові шляхи, започатковувати нові епохи, починати новішу й величнішу працю, і разом з цим приносити нові імена і нову роботу. Від одного моменту до іншого Дух Божий здійснює нову роботу, ніколи не чіпляючись за старі шляхи чи приписи. І Його робота ніколи не припиняється, а відбувається кожної миті. … Від роботи Єгови до роботи Ісуса і від роботи Ісуса до цієї поточної стадії, ці три стадії охоплюють безперервною ниткою всю гаму Божого управління, і всі вони є роботою одного Духа. Із моменту створення світу Бог завжди працює, управляючи людством. Він – Початок і Кінець, Він – Перший і Останній, і Він – Той, хто починає період, і Той, хто підводить період до завершення. Три стадії роботи в різні періоди і в різних місцях безпомилково є працею одного Духа. Усі ті, хто відокремлює ці три стадії одна від одної, протистоять Богу. Тепер тобі належить зрозуміти, що вся праця від першої стадії до сьогоднішнього дня – це праця одного Бога, праця одного Духа. У цьому не може бути жодних сумнівів.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»

293. Коли прийшов Господь Ісус, Він Своїми практичними вчинками показав людям, що Бог залишив період Закону позаду та розпочав нову роботу, яка не вимагала дотримання суботи. Вихід Бога за обмеження суботнього дня був лише передвістям Його нової роботи; справжня велика робота була ще попереду. Коли Господь Ісус починав Свою роботу, Він уже залишив позаду «кайдани» періоду Закону та зламав норми й принципи того періоду. У Ньому не залишилося й сліду нічого пов’язаного із законом; Він повністю відкинув його та більше його не дотримувався, і Він більше не вимагав від людства його дотримання. І ось ти бачиш, що Господь Ісус у суботу переходив ланами та що Господь не відпочивав; Він був надворі, працюючи, а не відпочиваючи. Цей Його вчинок суперечив людським уявленням і доніс до людей, що Він більше не жив за законом, що Він вийшов за обмеження суботи та явився перед людьми й серед них у новому образі, з новим способом роботи. Цим учинком Він сказав людям, що приніс із Собою нову роботу – роботу, яка почалася з того, що Він вийшов із-під закону й відійшов від дотримання суботи. Коли Бог здійснював Свою нову роботу, Він більше не чіплявся за минуле, і Його більше не хвилювали норми періоду Закону. На Нього також не впливала Його робота в попередньому періоді, а навпаки, Він працював у суботу так само, як і в будь-який інший день, і коли Його учні в суботу зголодніли, то їм можна було зірвати колосся й поїсти. Усе це в Божих очах було цілковито нормальним. Для Бога допустимо мати новий початок для багатьох нових робіт, які Він хоче виконати, і нових слів, які Він хоче сказати. Коли Він починає щось нове, Він не згадує Свою стару роботу та не продовжує її виконувати. У Своїй роботі Бог керується власними принципами, тож коли Він хоче почати нову роботу, це означає, що Він хоче перевести людство на нову стадію Своєї роботи, а Його робота входить у вищу фазу. Якщо люди й надалі діятимуть згідно зі старими приказками чи нормами або чіплятимуться за них, Він цього не запам’ятає та не схвалить цього. Причина в тому, що Він уже приніс нову роботу й увійшов у нову фазу Своєї роботи. Коли Він починає нову роботу, Він являється людству в абсолютно новому образі, в абсолютно новому ракурсі та в абсолютно новий спосіб, щоб люди могли побачити різні аспекти Його характеру й те, Хто Він є і чим володіє. Це одна із цілей Його нової роботи. Бог не чіпляється за старе та не ходить протоптаною стежкою; коли Він працює та говорить, Він не такий, як люди собі уявляють, Він не забороняє і це, і те. У Бозі все вільне й визволене, і немає ніяких заборон, ніяких обмежень: усе те, що Він приносить людству, є свобода й визволення. Він – живий Бог, Бог, який насправді, воістину існує. Він не лялька й не глиняна фігурка, і Він зовсім не схожий на ідолів, яких люди ставлять на вівтарях і яким поклоняються. Він живий і діяльний, і те, що Його слова та робота приносять людству, – це все життя та світло, усе свобода й визволення, бо Він володіє істиною, життям і шляхом і Він виконує всю роботу, яку має намір виконати, не будучи нічим обмеженим. Що б люди не казали, як би не бачили й не оцінювали Його нову роботу, Він виконає роботу, яку має намір зробити, без жодних сумнівів. Він не хвилюватиметься ні через чиїсь уявлення, ні через чиїсь звинувачення щодо Його роботи та слів, ні навіть через затяте протистояння й опір Його новій роботі. Жодній створеній істоті неможливо скористатися людським розумом, чи людською уявою, знаннями, чи моральністю, щоб оцінити те, що робить Бог, чи винести вердикт щодо цього, чи знеславити, підірвати Його роботу, чи завадити їй. У Його роботі й тому, що Він чинить, немає заборон; Його дії не може обмежити жодна людина, подія чи об’єкт і не може перервати жодна ворожа сила. У Своїй новій роботі Він – вічно переможний Цар, і будь-які ворожі сили, усі єресі й омани людства розтоптані під Його підніжжям. Яку б нову стадію Своєї роботи Він не виконував, вона обов’язково розвиватиметься й поширюватиметься серед людства, і вона обов’язково безперешкодно здійснюватиметься й буде абсолютно успішно завершена в цілому всесвіті. Такою є Божа всемогутність і мудрість, Його влада й сила.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог III»

294. Бог промовляє Свої слова й робить Свою роботу відповідно до різних періодів, і в різні періоди Він промовляє різні слова. Бог не підкоряється правилам, не повторює одну й ту ж роботу й не відчуває ностальгії за минулим; Він – Бог, Який завжди новий і ніколи не старий, і Він говорить нові слова щодня. Тобі слід дотримуватися того, чого необхідно дотримуватися сьогодні; це – відповідальність та обов’язок людини. Украй важливо, щоб практика була зосереджена довкола світла й слів Божих у сьогоденні. Бог не підкоряється правилам і може говорити з багатьох різних точок зору, щоб чітко показати Свою мудрість і всемогутність. Не має значення, чи говорить Він із точки зору Духа, або людини, або третьої особи – Бог завжди є Богом, і ти не можеш сказати, що Він не є Богом із огляду на точку зору людини, з якої Він говорить. У деяких людей виникли уявлення в результаті різних точок зору, із яких промовляє Бог. Такі люди не мають анінайменшого уявлення про Бога й жодного уявлення про Його роботу. Якби Бог завжди говорив із однієї точки зору, хіба людина не встановила б правила щодо Бога? Чи міг Бог дозволити людині діяти таким чином? Незалежно від того, із якої точки зору говорить Бог, у Нього є причини для цього. Якби Бог завжди говорив із точки зору Духа, чи зміг би ти взаємодіяти з Ним? Таким чином, іноді Він говорить у третій особі, щоб донести Свої слова до тебе й направити тебе в реальність. Усе, що робить Бог, є доречним. Коротше кажучи, Бог усе це робить, і тобі не слід у цьому сумніватися. Він – Бог, і тому, з якої б точки зору Він не говорив, Він завжди буде Богом. Це – непорушна істина. Як би Він не працював, Він усе одно залишається Богом, і Його сутність не зміниться! Петро так любив Бога й був людиною за серцем Божим, але Бог не свідчив про нього як про Господа або Христа, бо сутність істоти така, яка вона є, і вона ніколи не може змінитися. У Своїй роботі Бог не підкоряється правилам, але використовує різні методи, щоб зробити Свою роботу ефективною й поглибити знання людини про Нього. Кожен Його метод роботи допомагає людині пізнати Його й призначений для того, щоб зробити людину досконалою. Незалежно від того, який метод роботи Він використовує, кожен із них покликаний збудовувати людину й робити її досконалою. Хоча один із Його методів роботи, можливо, тривав дуже довго, це було для того, щоб загартувати віру людини в Нього. Таким чином, у вашому серці не повинно бути жодних сумнівів. Це – усі етапи Божої роботи, і ви повинні їм коритися.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»

295. Утілений Бог останніх днів прийшов передусім говорити Свої слова, пояснювати все, що потрібно для людського життя, указувати, куди людині слід увійти, являти людині Божі діла та являти людині Божу мудрість, усемогутність і дивовижність. Через багато способів, якими говорить Бог, людина споглядає вищість Бога, велич Бога, більше того – смиренність і прихованість Бога. Людина бачить те, що Бог найвищий, але й прихований і смиренний та може стати найменшим з усіх. Деякі Його слова говоряться напряму з точки зору Духа, деякі – напряму з точки зору людини, а деякі – від третьої особи. По цьому можна побачити, що способи Божої роботи дуже різняться, і саме через слова Він дає людині це побачити. Божа робота в останні дні і нормальна, і реальна, а отже, громада людей в останні дні піддається найбільшим з усіх випробувань. Через нормальність і реальність Бога всі люди ввійшли поміж таких випробувань; причина того, що людина зійшла в Божі випробування, у нормальності й реальності Бога. У період Ісуса не було ні уявлень, ні випробувань. Оскільки більшість роботи, яку робив Ісус, відповідала людським уявленням, люди йшли за Ним і не уявляли собі щось про Нього. Випробування сьогодення – найбільші, з якими стикається людство за всю свою історію, і коли говориться, що ці люди вийшли з великого нещастя, саме про це нещастя й ідеться. Сьогодні Бог говорить, щоб породити в цих людях віру, любов, прийняття страждання та послух. Слова втіленого Бога останніх днів говоряться відповідно до природи-сутності людини, поведінки людини й того, куди людині слід увійти сьогодні. Його слова і реальні, і нормальні: Він не говорить про завтрашній день, і Він не озирається на вчорашній; Він говорить лише про те, куди слід увійти й що потрібно втілити в життя та зрозуміти сьогодні. Якщо в цю добу з’явиться людина, здатна являти знаки й чуда, виганяти бісів, зцілювати немічних і творити багато див, і якщо ця людина скаже, ніби вона Ісус, який прийшов, то це буде самозванець, породжений злими духами, що наслідують Ісуса. Пам’ятайте це! Бог не повторює ту саму працю. Стадію Ісусової роботи вже завершено, і Бог уже ніколи не візьметься за ту саму стадію. Божа робота непримиренна з уявленнями людей; як-от у Старому Заповіті пророкувався прихід Месії, і зрештою пророцтво здійснилося приходом Ісуса. Та це вже сталося, і не годилося б тепер приходити другому Месії. Ісус уже приходив, і не годилося б, щоб Він зараз прийшов знову. Для кожного періоду є своя назва, яка описує цей період. Людина уявляє собі, що Бог мусить завжди являти знаки й чуда, завжди зцілювати немічних і виганяти бісів та завжди бути точно, як Ісус. Та нині Бог зовсім не такий. Якби в останні дні Бог досі являв знаки й чуда, виганяв бісів і зцілював немічних – якби Він чинив точно так само, як Ісус, – то Бог би повторював ту саму працю, і робота Ісуса знецінилася б і втратила значення. Тож для кожного періоду своя стадія Божої праці. Коли вона завершується, злі духи незабаром починають її наслідувати, і щойно сатана починає наступати на п’яти Богу, Бог переходить до іншого способу. Коли Бог завершує певну стадію Своєї роботи, злі духи починають її наслідувати. Ви маєте ясно це розуміти. Чому Божа робота сьогодення відрізняється від роботи Ісуса? Чому Бог сьогодні не являє знаків і чудес, не виганяє бісів і не зцілює немічних? Якби робота Ісуса була така сама, як робота, звершена в період Закону, хіба міг би Він уособлювати Бога періоду Закону? Хіба міг би Він звершити роботу розп’яття? Якби Ісус увійшов у храм і святкував суботу, як у період Закону, то Він би був ніким не гнаний і всім любий. Якби так було, хіба міг би Він бути розіп’ятий? Хіба міг би Він звершити роботу спокути? Який у тому був би сенс, якби втілений Бог останніх днів являв знаки й чуда, як Ісус? Тільки якщо Бог в останні дні зробить іншу частину Своєї роботи – ту, що відбиває частину Його плану управління, – лише тоді людина зможе глибше осягнути Бога, і лише тоді Божий план управління зможе звершитися.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнання теперішньої Божої роботи»

296. В останні дні Бог головним чином використовує слово, щоб зробити людину досконалою. Він не використовує ознаки й чуда, щоб пригнічувати людину або переконувати її; це не може виявити велику силу Божу. Якби Бог тільки показував ознаки й чуда, тоді було б неможливо виявити практичність Бога і, отже, неможливо зробити людину досконалою. Бог не робить людину досконалою за допомогою ознак і чудес, але використовує слово, щоб поливати й пасти людину, після чого досягається повна покора людини й пізнання людиною Бога. Це – мета роботи, яку Він робить, і слів, які Він промовляє. Бог не використовує метод показу ознак і чудес, щоб зробити людину досконалою, – Він використовує слова й використовує безліч різних методів роботи, щоб зробити людину досконалою. Чи то переплавка, обтинання, чи то надання слів, Бог говорить з різних точок зору, щоб зробити людину досконалою й дати їй більше знання про роботу, мудрість і чудовість Бога. Коли людина стане досконалою в час, коли Бог завершить період в останні дні, тоді вона буде достойною бачити ознаки й чуда. Коли ти пізнаєш Бога й зможеш коритися Богу, що б Він не робив, у тебе більше не буде жодних уявлень про Нього, коли ти побачиш ознаки й чудеса. Наразі ти зіпсований і нездатний до повної покори Богу – ти думаєш, що ти достойний того, щоб бачити ознаки й чуда в цьому стані? Коли Бог являє ознаки й чудеса, саме тоді Бог карає людину, а також тоді змінюється період, і, більше того, тоді закінчується період. Коли Божа робота виконується як зазвичай, Він не являє ознак і чудес. Вияв ознак і чудес для Нього є надзвичайно легким, але це не є принципом Божої роботи та не є метою Божого управління людиною. Якби людина бачила ознаки й чудеса, і духовне тіло Боже також явилося людині, хіба всі люди не повірили б у Бога? Я вже говорив раніше, що група переможців здобувається зі Сходу, переможців, які виходять із великого поневіряння. Що мається на увазі під цими словами? Вони означають, що ці люди, які були здобуті, стають істинно покірними лише після того, як пройдуть суд, кару, обтинання та всіляку переплавку. Віра цих людей не невизначена, а реальна. Вони не бачили жодних знамень і див або будь-яких чудес; вони не здатні промовляти високі слова й доктрини або висловлювати глибоке усвідомлення; натомість у них є реальність, слова Бога та практичне, істинне знання Бога. Хіба така група не краще здатна виявити велику силу Божу? Божа робота в останні дні – це практична робота. У період Ісуса Він прийшов не для того, щоб зробити людину досконалою, а для того, щоб спокутувати людину, і тому Він явив кілька чудес, щоб спонукати людей слідувати за Ним. Бо Він прийшов головним чином для того, щоб звершити роботу розп’яття, і прояв ознак не був частиною роботи Його служіння. Такі ознаки й чуда були роботою, яка була здійснена для того, щоб зробити Його роботу ефективною; вони були додатковою роботою і не являли собою роботу всього періоду. У старозаповітний період Закону Бог також явив деякі ознаки й чудеса, але робота, яку Бог робить сьогодні, – це практична робота, і Він безумовно не став би показувати ознаки й чуда зараз. Якби Він показав ознаки й чуда, Його практична робота була б порушена, і Він не зміг би більше виконувати будь-яку роботу. Якби Бог сказав використовувати слово, щоб зробити людину досконалою, але також показав ознаки й чуда, тоді чи можна було б виявити, чи дійсно людина вірить у Нього чи ні? Тож Бог не робить таких речей. У людині занадто багато релігії; Бог прийшов в останні дні, щоб усунути всі релігійні уявлення й надприродне з людини та спонукати людину пізнати практичність Бога. Він прийшов, щоб прибрати невизначений і химерний образ Бога, якого, можна сказати, взагалі не існує. Отже, тепер єдине, що цінне, – це щоб ти мав знання практичності! Істина переважає над усім. Скільки істини ти маєш сьогодні? Чи є все, що являє ознаки й чудеса, Богом? Злі духи також можуть показувати ознаки й чудеса; чи всі вони – Бог? У своїй вірі в Бога людина шукає істину, а те, до чого вона прагне, – це життя, а не ознаки й чудеса. Це має бути метою всіх тих, хто вірує в Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»

297. Робота Єгови полягала в створенні світу, це був початок; цей етап праці є закінченням праці, і це завершення. На початку Божа праця здійснювалася серед обраних Ізраїлю, і це був світанок нової епохи в найсвятішому з усіх місць. Останній етап праці здійснюється в найбільш нечистій із усіх країн, щоб судити світ і покласти край цьому періоду. На першому етапі Божа праця виконувалася в найсвітлішому з усіх місць, а останній її етап відбувається в найтемнішому з усіх місць, і ця темрява буде вигнана, світло проявиться, і всі люди будуть підкорені. Коли люди цього найбільш нечистого і найтемнішого з усіх місць будуть підкорені, і все населення визнає, що є Бог, який є істинним Богом, і кожна людина буде повністю переконана, тоді цей факт буде використаний для виконання праці щодо завоювання по всьому всесвіту. Цей етап праці є символічним: як тільки праця цього періоду буде завершена, робота шеститисячолітнього управління добіжить кінця. Як тільки ті, хто знаходиться в найтемнішому з усіх місць, будуть підкорені, само собою зрозуміло, що так буде і всюди. Таким чином, тільки праця з підкорення в Китаї несе в собі значимий символізм. Китай уособлює всі сили темряви, а народ Китаю представляє всіх тих, хто від плоті, від сатани, від плоті й крові. Саме китайський народ найбільше був розбещений великим червоним драконом, у якого найсильніше протистояння Богу, і чия людська сутність найбільш низька і нечиста, і тому вони є зразком усього розбещеного людства. Це не означає, що в інших країнах взагалі немає проблем; уявлення у всіх людей однакові, і хоча люди в цих країнах можуть мати високий духовний рівень, якщо вони не знають Бога, то, певно, що вони чинять Йому опір. Чому євреї також чинили опір Богу й кидали Йому виклик? Чому фарисеї теж виступали проти Нього? Чому Юда зрадив Ісуса? У той час багато хто з учнів не знав Ісуса. Чому після того, як Ісус був розп’ятий і воскрес, люди все ще не вірили в Нього? Хіба людський непослух не однаковий? Справа просто в тому, що народ Китаю ставлять у приклад, і коли він буде завойований, він стане прикладом і зразком для наслідування та послужить орієнтиром для інших. Чому Я завжди говорив, що ви є доповненням до Мого плану управління? Саме в народі Китаю розтління, нечистота, неправедність, опір і бунтарство проявляються найбільш повно і постають у всіх їхніх різноманітних формах. З одного боку, вони мають низький духовний рівень, а з іншого, їхні життя та образ думок відсталі, а їхні звички, соціальне оточення, сім’я за народженням – всі бідні і найбільш відсталі. Їхній статус теж низький. Робота в цьому місці символічна, і після того, як ця пробна робота буде виконана повністю, подальша Божа робота буде набагато легшою. Якщо цей етап роботи може бути завершений, то й само собою зрозуміло, що подальша робота також. Як тільки цей етап роботи буде завершено, буде повністю досягнуто великого успіху, і робота із завоювання по всьому всесвіті прийде до повного завершення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (2)»

298. Бог зосередив увесь фокус Своєї роботи у всесвіті на цій групі людей. Він пожертвував вам усю кров Свого серця; Він повернув і дав вам усю роботу Духа у всесвіті. Ось чому саме ви і є щасливцями. Навіть більше, Він переніс Свою славу з Ізраїлю, Свого обраного народу, на вас, і саме через цю громаду Він уповні проявить мету Свого плану. Тож ви ті, хто отримає Божу спадщину, і навіть більше: ви спадкоємці Божої слави. Можливо, всі ви пам’ятаєте ці слова: «Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги». Усі ви вже чули ці слова, але жоден із вас не розумів їхнього справжнього смислу. Сьогодні ви глибоко усвідомлюєте їхнє справжнє значення. Ці слова Бог в останні дні справдить у тих людях, кого жорстоко переслідував великий червоний дракон у землі, де він лежить, згорнувшись. Той великий червоний дракон – ворог і гонитель Бога, тож люди в цій землі зазнають принижень і гонінь за свою віру в Бога, унаслідок чого ці слова справджуються у вас, у цій групі людей. Божа робота здійснюється в землі, що виступає проти Бога, тому вся вона стикається з величезними перепонами, і багато з Його слів не можуть бути виконані відразу; таким чином, люди переплавляються під впливом Божих слів, що теж є частиною страждання. Богові надзвичайно тяжко здійснювати Свою роботу в землі великого червоного дракона, але саме через цю «тяжкість» Бог здійснює один із етапів Своєї роботи, щоб Він міг виявити Свою мудрість і Свої дивовижні діяння, і Бог використовує цю нагоду, щоб довершити цю громаду людей. Саме через страждання людей, через їхній рівень і через увесь сатанинський характер людей у цій нечистій землі Бог вершить Свою роботу очищення та завоювання, щоб через це Він здобув славу та тих, хто свідчитиме про Його діяння. Така є повна значущість всієї ціни, яку Бог заплатив заради цієї групи людей. Отож, через тих, хто проти Нього виступає, Бог і вершить Свою роботу завоювання, і тільки так може виявитися велика Божа сила. Іншими словами, тільки ті, хто перебуває в нечистій землі, гідні успадкувати Божу славу, і тільки так може вповні розкритися велика Божа сила. Ось чому Бог здобуває славу з нечистої землі та від тих, хто в тій землі живе, – такий намір Бога. Це цілком подібно до етапу роботи Ісуса: Він міг здобути славу лише поміж фарисеїв, які Його переслідували; якби не гоніння від фарисеїв і не зрада Юди, з Ісуса не глумилися б, Його б не обмовляли й поготів не розіп’яли б, і Він не міг би здобути славу. Де Бог вершить Свою роботу в кожну епоху й де Він здійснює її у плоті, там Він здобуває славу та тих людей, яких хоче здобути. Ось такий є план Божої роботи й таке Його управління.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?»

299. У Божому плані, розрахованому на кілька тисяч років, дві частини роботи виконуються у плоті. Перша – робота розп’яття, за яку Він здобуває славу; друга – робота завоювання та вдосконалення в останні дні, за яку Він здобуває славу. Таким є Боже управління. Тож не вважайте Божу роботу чи Боже доручення вам за просту справу. Ви всі спадкоємці Божої слави вічної ваги в безмірнім багатстві, і так зумисно призначив Бог. Із двох частин Його слави одну проявлено у вас; вам уповні даровано одну з частин Божої слави, щоб вона була вашою спадщиною. Так Бог звеличує вас, і такий план, здавна Ним визначений. Якби та велична робота, яку Бог здійснює в землі великого червоного дракона, вершилася деінде, вона б давно принесла рясні плоди та була охоче прийнята людиною. Ба більше, західному священству, що вірує в Бога, занадто легко було би прийняти цю роботу, адже етап роботи, який виконує Ісус, є прецедентом. Ось чому Бог не може досягти цього етапу роботи зі здобуття слави деінде – там, де люди визнають Його роботу, а держава підтримує Його, Божа слава не може утвердитися. Саме тому цей етап Божої роботи має таке надзвичайне значення на цій землі. З-поміж вас немає жодного, кого б закон захищав, – натомість закон вас карає. Що ще проблематичніше, люди вас не розуміють: ні ваші батьки, ні ваші родичі, ні ваші друзі, ні колеги, жоден не розуміє вас. Коли вас покидає Бог, незмога вам надалі жити на землі, але навіть тоді людям несила бути далеко від Бога. Таке є значення Божого завоювання людей, і така Божа слава. Те, що ви успадкували цього дня, більше за спадщину апостолів і пророків усіх часів, більше навіть за спадщину Мойсея й Петра. Не можна отримати благословення за день або два; їх потрібно заслужити великою ціною. Тобто ви мусите мати любов, яка пройшла переплавку, ви мусите мати велику віру. Ви повинні володіти багатьма істинами, до яких Бог вимагає, щоб ви дійшли; до того ж, ви маєте бути здатними обернутися до справедливості, не боячись і не відступаючи, і мусите мати боголюбне серце, несхитне до самої вашої смерті. Ви мусите мати рішучість, у вашому житті-характері мають бути зміни, а ваша розбещеність має бути зцілена, ви мусите без нарікань приймати всяке Боже влаштування й навіть бути здатними коритися до смерті. Саме до цього ви мусите дійти, саме така остаточна мета Божої роботи, і саме цього Бог вимагає від цієї групи людей. Оскільки Він дає вам, у відповідь Він точно проситиме від вас і точно виставлятиме вам відповідні вимоги. Тож у всякої Божої роботи є причина. Із цього можна побачити, чому Бог знову і знову виконує роботу, яка встановлює високі стандарти й суворі вимоги. Саме через це ви мусите наповнитися вірою в Бога. Словом, уся Божа робота вершиться заради вас, щоб ви стали гідними отримати Його спадщину. Замість того, щоб говорити, що це заради власної слави Бога, краще було б сказати, що це задля вашого спасіння та задля вдосконалення цієї групи людей, що так тяжко страждають у нечистій землі. Ви мусите розуміти наміри Божі. Тож Я напучую тих багатьох невігласів, що не мають ні проникливості, ні розуму: не перевіряйте Бога й не опирайтеся більше. Бог уже пройшов через усі види страждання, які люди ніколи не зносили, і давно витерпів замість людини навіть більше приниження. Чого ж тоді ви не можете відпустити? Що могло б бути важливішим за наміри Божі? Що може бути вищим за Божу любов? Богові вже й так тяжко вершити Свою роботу в цій нечистій землі; якщо до того ж і людина свідомо й умисно переступатиме Божу волю, то Божа робота муситиме тривати довше. Словом, нікому від того не буде ні зиску, ні користі. Бога не зв’язують пута часу; Його робота та Його слава – над усе. Тож, допоки щось є частиною Його роботи, Він заплатить за це будь-яку ціну, скільки б часу для цього не знадобилося. Такий характер Бога: Він не спочиватиме, доки не виконає Свою роботу. А станеться це, лише коли Він здобуде другу частину Своєї слави. Якщо в усьому всесвіті Бог не здійснить другу частину Своєї роботи та не здобуде слави, Його день не прийде ніколи, Його рука ніколи не полишить Його обраний народ, Його слава ніколи не зійде на Ізраїль, і Його план ніколи не здійсниться. Ви маєте вміти бачити наміри Божі й бачити, що Божа робота не така проста, як створення неба, і землі, і всього сущого. Адже сьогоднішня робота така: перетворити розбещених і вкрай байдужих, очистити тих, хто був створений, але підданий обробці сатаною. Це не створення Адама чи Єви, і тим паче не створення світла чи всякої рослини й тварини. Бог очищає те, що зіпсовано сатаною, і наново його здобуває; воно стає тим, що належить Йому, і стає Його славою. Це не так просто, як створення неба й землі та всього сущого, як людина собі уявляє, і це не схоже на роботу з проклинання сатани до безодні, як людина собі уявляє, радше ця робота в тому, щоб перетворити людину, перетворити те негативне, що не від Нього, на позитивне, що від Нього. Ось яка правда стоїть за цим етапом Божої роботи. Ви маєте це розуміти й уникати надмірного спрощення. Робота Божа не схожа на звичайну роботу. Її дива та мудрість такі, що розум людини не може їх осягнути. На цьому етапі Своєї роботи Бог не створює все суще, але й не знищує його. Натомість Він перетворює все, що Сам створив, і очищує все, що осквернив сатана. І таким чином Бог починає велику справу. У цьому й полягає вся значущість Божої роботи.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?»

300. Бог використовує Своє управління людьми, щоб розбити сатану. Розбещуючи людей, сатана кладе кінець їхній долі та заважає Божій роботі. З іншого боку, Божа робота – це спасіння людства. Який етап роботи, яку виконує Бог, не призначений спасти людство? Який етап не призначений очистити людей і змусити їх поводитися праведно й утілювати образ тих, кого можна любити? Однак сатана такого не робить. Він розбещує людство; він постійно виконує свою роботу розбещення людства по всьому світу. Звісно, Бог теж робить Свою власну роботу, не звертаючи уваги на сатану. Скільки б влади не мав сатана, ця влада все одно була дана йому Богом; Бог просто не дав йому всю Свою владу, тому, що б не робив сатана, він ніколи не зможе перевершити Бога й завжди буде в Його владі. На небі Бог не виявляв ніяких Своїх діянь. Він просто дав сатані дрібку влади та дозволив йому контролювати інших ангелів. Тож що б не робив сатана, він ніколи не зможе перевершити Божу владу, тому що влада, яку спочатку дав йому Бог, обмежена. Поки Бог працює, сатана заважає. В останні дні його завади закінчаться; так само й Божу роботу теж буде закінчено, і люди того ґатунку, який Бог хоче довершити, будуть довершені. Бог скеровує людей позитивно; Його життя – жива вода, неосяжна та безмежна. Сатана певною мірою розбестив людину; кінець кінцем жива вода життя довершить людину, і сатана не матиме можливості втручатися та виконувати свою роботу. Тож Бог зможе повністю здобути цих людей. Навіть зараз сатана досі відмовляється це прийняти; він постійно протистоїть Богові, але Він не звертає на це уваги. Бог сказав: «Я переможу всі темні сили сатани та всі темні впливи». Це робота, яку слід виконувати в плоті, і це також те, що робить утілення значущим, а саме: завершити стадію роботи перемоги над сатаною в останні дні та знищити все, що належить сатані. Перемога Бога над сатаною неминуча! Власне, сатана вже давно зазнав невдачі. Коли Євангеліє почало поширюватися країною великого червоного дракона – тобто коли втілений Бог почав Свою роботу й цю роботу було пущено в дію, – сатана зазнав цілковитої поразки, бо самою метою втілення було перемогти сатану. Щойно сатана побачив, що Бог знову став плоттю й почав виконувати Свою роботу, яку жодна сила не могла зупинити, вид цієї роботи його приголомшив, і він не наважився більше робити нової шкоди. Спершу сатана думав, що теж наділений великою мудрістю, і порушував Божу роботу та заважав їй; однак він не чекав, що Бог знову стане плоттю чи що у Своїй роботі Бог використає бунтарство сатани, щоб воно послужило одкровенням і судом для людства, таким чином завойовуючи людей і перемагаючи сатану. Бог мудріший за сатану, і Його робота набагато перевершує сатанинську. Тож, як Я вже зазначав: «Робота, яку Я виконую, робиться у відповідь на хитрощі сатани; кінець кінцем Я виявлю Свою всемогутність і безсилля сатани». Бог виконуватиме Свою роботу на передньому плані, тоді як сатана тягтиметься позаду, поки врешті-решт не буде остаточно знищений – він навіть не встигне зрозуміти, що сталося! Він усвідомить правду лише тоді, коли його вже розтрощить і розчавить, і на той час він уже спопеліє в озері огняному. Чи ж він тоді не повірить остаточно? Бо тоді в сатани більше не буде напоготові жодних інтриг!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ти маєш знати, як усе людство розвивалося до наших днів»

301. У країні великого червоного дракона Я звершив стадію роботи, незбагненну для людських істот, змушуючи їх хитатися на вітрі, і після того багато кого тихо відносить подувом вітру. Поправді, саме цей «тік» Я збираюся розчистити; цього Я прагну, і це також Мій план. Адже багато нечестивців прокралися, поки Я працюю, та Я не поспішаю їх вигнати. Натомість Я їх розвію, коли буде слушний час. Тільки після того Я стану джерелом життя, і тоді ті, хто справді Мене любить, отримають від Мене плід фігового дерева та пахощі лілей. У землі, де тимчасово перебуває сатана, у землі пороху, не залишилося чистого золота, а лише пісок, і, стикаючись із цими обставинами, я вершу цю стадію роботи. Мусиш знати: Я здобуваю не пісок, а чисте, очищене золото. Як нечестивці можуть залишатись у Моєму домі? Як Я можу дозволити лисам бути дармоїдами в Моєму раї? Усякими можливими способами Я виганяю їх геть. Поки не відкрито Мою волю, ніхто не знає, що Я зроблю. Тож я користуюся цією нагодою, щоб вигнати нечестивців, і вони змушені покинути Мою присутність. Так Я вчиняю з нечестивцями, та ще настане день, коли вони Мені послужать. Люди занадто сильно жадають благословень, тож Я обертаюся та являю язичникам Свій славний лик, щоб усі люди могли жити у власному світі й судити себе, поки Я продовжую говорити слова, які мушу мовити, і давати людям те, чого вони потребують. Коли люди схаменуться, Моя робота вже давно буде Мною поширена. І тоді Я виявлю людям Свою волю, і почну другу частину Своєї роботи над людьми, і дозволю всім людям слідувати за Мною по п’ятах, щоб узгоджувати свої дії з Моєю роботою, і дозволю їм робити все, що в їхній змозі, аби зі Мною виконати роботу, яку Я мушу зробити.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Гуркіт семи громів: пророцтво про те, що Євангеліє Царства пошириться всесвітом»

302. У Моєму плані сатана весь цей час стежив за кожним кроком і, як тло для Моєї мудрості, завжди намагався знайти шляхи й засоби, щоб зірвати Мій початковий план. Але чи міг Я піддатися його підступним задумам? Усе на небесах і на землі служить Мені; чи може бути інакше з підступними задумами сатани? Саме тут діє Моя мудрість; це – саме те, що є дивовижним у Моїх справах, і це – принцип дії всього Мого плану управління. В еру будування Царства Мені й досі не уникнути підступних задумів сатани, але Я продовжую виконувати роботу, яку Я повинен виконати. Серед всесвіту й усього сущого Я вибрав учинки сатани як тло для Себе. Хіба це не прояв Моєї мудрості? Хіба це не саме те, що дивовижне в Моїй роботі? Із нагоди вступу в період Царства все на небесах і на землі повністю перетворюється, і все святкує й радіє. А ви хіба ні? У чиєму серці немає солодкості меду? Чиї груди не розпирає радість? Хто не танцює від захвату? Хто не промовляє слова похвали?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 8»

303. Коли всі Божі люди стануть довершеними й усі країни землі стануть Царством Христа, це буде час, коли прогуркочуть сім громів. Теперішній день – це крок до цієї стадії; почався наступ у напрямку цього дня. Це – Божий план, і в найближчому майбутньому його буде реалізовано. Однак усе те, про що говорить Бог, уже було Ним здійснене. Таким чином, зрозуміло, що країни землі – це лише замки на піску на межі розпаду – останній день наближається, і великий червоний дракон упаде під Божим словом. Щоб забезпечити повний успіх Божого плану, ангели спустилися в людський світ і почали робити все можливе, щоб задовольнити Бога і Сам утілений Бог перебуває на полі битви, щоб вести війну з ворогом. Де перебуває втілення, там ворога знищено. Китай буде першим, кого буде зруйновано; він буде знищений рукою Бога. Бог не дасть йому абсолютно жодної пощади. Коли Божі люди стають більш зрілими, це доводить, що великий червоний дракон розпадається ще більше; це чітко помітно людям. Дозрівання Божих людей – це передвістя загибелі ворога. Це невелике пояснення того, що мається на увазі під терміном «змагатися».

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 10»

304. Я правлю в Царстві й, більше того, Я царюю у всьому всесвіті; Я одночасно й Правитель Царства, і Глава всесвіту. Починаючи з цього часу, Я зберу всіх тих, хто не є обраним, і почну Свою роботу серед язичників, і Я оголошу Свої адміністративні постанови всьому всесвіту, щоб Я міг успішно перейти до наступного етапу Моєї роботи. Я буду використовувати кару, щоб поширити Свою роботу серед язичників, тобто Я буду застосовувати силу проти всіх тих, хто є язичниками. Звичайно, ця робота буде проводитися одночасно з Моєю роботою серед обраних. Коли Мій народ буде правити й мати владу на землі, це також буде день, коли всі люди на землі будуть завойовані, і, більше того, це буде час, коли Я відпочину – і тільки тоді Я з’явлюся всім тим, кого було завойовано. Я з’являюся святому Царству й ховаюся від землі скверни. Усі, хто був переможений і став слухняним переді Мною, можуть бачити Моє обличчя своїми власними очима й чути Мій голос своїми власними вухами. Це – благословення тих, хто народився в останні дні; це – благословення, наперед визначене Мною, і нікому з людей не під силу його змінити. Сьогодні Я працюю таким чином заради роботи майбутнього. Уся Моя робота взаємопов’язана, у всій ній є заклик і відгук: ніколи жоден етап не припинявся раптово, і ніколи жоден крок не виконувався незалежно від будь-якого іншого. Хіба це не так? Хіба робота минулого не є основою роботи сьогодення? Хіба слова минулого не є провісниками слів сьогодення? Хіба кроки минулого не є джерелом кроків сьогодення? Коли Я офіційно відкриваю сувій, саме тоді люди в усьому всесвіті отримують кару, тоді люди в усьому світі зазнають випробувань, і це – кульмінація Моєї роботи; усі люди живуть у землі без світла, і всі люди живуть серед загроз, які створює їхнє оточення. Іншими словами, це життя, яке людина ніколи не проживала з часу створення світу аж до наших днів, і ніхто протягом періодів ніколи не «насолоджувався» таким життям, тож Я кажу, що Я виконав роботу, яка ніколи раніше не виконувалась. Таким є реальний стан справ, і в цьому полягає внутрішній сенс. Тому що Мій день наближається для всього людства, тому що він не виглядає далеким, а знаходиться прямо перед очима людини, хто внаслідок може не забоятися? І хто б не був у захваті від цього? Брудному місту Вавилону нарешті прийшов кінець; людина знову зустріла абсолютно новий світ, і небо й земля були змінені й оновлені.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 29»

305. Коли Сінім здійсниться на землі, – коли настане Царство, – на землі більше не буде війни, ніколи більше не буде голоду, пошестей і землетрусів, люди перестануть виробляти зброю, всі житимуть у мирі та стабільності й будуть нормальні взаємини між людьми та нормальні відносини між країнами. Однак сьогодення не йде з цим у жодне порівняння. Під небесами панує хаос, і в кожній країні поступово починають спалахувати державні перевороти. Під впливом Божих висловлювань люди поступово змінюються, а всередині кожна країна повільно розривається на шматки. Стійкий фундамент Вавилона починає труситись, наче замок на піску, та, мірою того, як змінюються Божі наміри, у світі непомітно відбуваються величезні зміни, і в будь-який момент з’являються всілякі знамення, які показують людям, що настав останній день світу! Таким є Божий план; у такі етапи Він працює, і кожна країна неодмінно буде розірвана на шматки. Старий Содом буде знищено вдруге, і тому Бог каже: «Світ занепадає! Вавилон у паралічі!». Ніхто, окрім Самого Бога, не здатний зрозуміти це повністю; зрештою, існує межа людської обізнаності. Наприклад, міністри внутрішніх справ можуть знати, що нинішні обставини нестабільні та хаотичні, але вони не в змозі дати цьому раду. Вони можуть лише пливти за течією, сподіваючись у своєму серці на той день, коли вони зможуть високо підняти голову, на той день, коли сонце знову зійде на сході, осяюючи всю землю та повертаючи навспак цей жалюгідний стан справ. Однак мало хто з них знає, що коли сонце зійде вдруге, його схід не покликаний відновити старий лад – це відродження, докорінна зміна. Таким є Божий план для всього всесвіту. Він створить новий світ, але насамперед Він оновить людину.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глави 22 та 23»

306. Можна сказати, що всі сьогоднішні висловлювання пророкують справи майбутнього; цими висловлюваннями Бог облаштовує наступний етап Своєї роботи. Бог уже майже завершив Свою роботу в народі церкви, і після цього Він з’явиться перед усім народом із люттю. Як каже Бог: «Я змушу людей на землі визнати Мої діяння, і Мої вчинки будуть підтверджені перед “судилищем”, аби вони могли бути визнані серед людей по всій землі, які всі скоряться». Чи побачили ви щось у цих словах? Вони – короткий виклад наступної частини Божої роботи. По-перше, Бог зробить усіх сторожових псів, які мають політичну владу, щиро переконаними, і Він змусить їх із власної волі зійти зі сцени історії, ніколи більше не боротися за статус і ніколи більше не брати участі в оборудках та інтригах. Цю роботу має бути здійснено через Бога, через розбурхування на землі різноманітних катастроф. Але це зовсім не означає, що Бог явиться. У цей час країна великого червоного дракона все ще буде землею скверни, і тому Бог не з’явиться, а лише проявиться через кару. Таким є праведний характер Божий, від якого нікому не врятуватися. Протягом цього часу всі, хто населяє країну великого червоного дракона, страждатимуть від лиха, яке, природно, спіткає й Царство на землі (Церкву). Це саме той час, коли факти стають явними, і тому це переживають усі люди, і ніхто не може цього уникнути. Це було визначено Богом. Саме через цей етап роботи Бог каже: «Настав час здійснити грандіозні плани». Справа в тому що в майбутньому на землі не буде церкви, і через наближення катастрофи люди будуть здатні думати тільки про те, що знаходиться просто перед ними, і будуть нехтувати рештою, і їм буде важко насолоджуватися Богом посеред катастрофи. Тому людей просять у цей чудовий час полюбити Бога всім серцем своїм, аби не згаяти цю можливість. Коли цей факт звершиться, Бог остаточно переможе великого червоного дракона, і відтак робота свідчення народу Божого завершиться; після цього Бог розпочне наступний етап роботи, спустошуючи країну великого червоного дракона, і, зрештою, розіпне людей по всьому всесвіту на хресті догори ногами, після чого Він знищить усе людство – такими є майбутні етапи Божої роботи.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 42»

307. Усім людям необхідно зрозуміти цілі Моєї роботи на землі, тобто те, що Я зрештою хочу отримати, і якого рівня Я маю досягти в цій роботі, перш ніж вона зможе завершитися. Якщо, пройшовши зі Мною до сьогодення, люди не розуміють, у чому полягає Моя робота, то хіба не даремно вони йшли зі Мною? Якщо люди слідують за Мною, вони мають знати Мою волю. Я працюю на землі вже тисячі років, і до цього дня Я таким чином здійснюю Свою роботу. Хоча Моя робота містить багато проектів, її мета залишається незмінною. Наприклад, хоча Я сповнений судом і карою щодо людини, те, що Я роблю, і далі має на меті її спасіння, краще поширення Мого Євангелія й подальше розширення Моєї роботи серед усіх язичницьких народів, щойно людина стане довершеною. Тому сьогодні, коли багато людей вже давно поринуло в глибокий відчай і сум’яття, Я й далі продовжую Свою роботу, продовжую роботу, яку Я маю здійснювати, щоб судити й карати людину. Незважаючи на те, що людина переситилася тим, що Я говорю, і не має бажання перейматися Моєю роботою, Я продовжую виконувати Свій обов’язок, бо мета Моєї роботи залишається незмінною, і Мій первісний план не буде порушено. Мета Мого суду полягає в тому, щоб людина могла краще підкорятися Мені, а мета Моєї кари – у тому, щоб людина могла дієвіше змінитися. Я все роблю заради Свого управління, однак Я ніколи не робив чогось, що не мало б користі для людини, бо Я хочу зробити всі народи поза Ізраїлем так само покірними, як ізраїльтяни, перетворити їх на справжніх людей, щоб Я міг закріпитися на землях за межами Ізраїлю. Таким є Моє управління; це робота, яку Я здійснюю серед язичницьких народів. Навіть нині багато людей досі не розуміє Мого управління, бо їх не турбують такі речі, а турбує лише їхнє власне майбутнє та місце призначення. Хоч що Я кажу, вони залишаються байдужими до роботи, яку Я здійснюю, натомість зосередившись на своєму завтрашньому місці призначення. Якщо все й далі триватиме таким чином, як може розширюватися Моя робота? Як може поширитися Моє Євангеліє по всьому світу? Знайте: коли пошириться Моя робота, Я розпорошу вас і вражу вас так само, як Єгова вразив кожне з племен Ізраїлю. Усе це буде зроблено для того, щоб Моє Євангеліє поширилося по всій землі, щоб Моя робота охопила язичницькі народи, щоб Моє ім’я звеличували і дорослі, і діти, і щоб Моє святе ім’я прославляли уста людей з усіх племен і народів. Це для того, щоб у цю останню епоху Моє ім’я звеличувалося серед язичницьких народів, щоб язичники бачили Мої справи і називали Мене Всемогутнім за Мої справи, і щоб слова Мої скоро справдилися. Я зроблю так, щоб усі люди дізналися, що Я не тільки Бог ізраїльтян, а й Бог усіх язичницьких народів, навіть тих, які Я прокляв. Я зроблю так, щоб усі люди побачили, що Я – Бог усього творіння. Це Моя найбільша робота, мета Мого плану роботи на останні дні та єдина робота, яка має бути виконаною в останні дні.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Робота з поширення Євангелія – це також робота зі спасіння людини»

308. Чи бачили ви, яку роботу Бог звершить у цій групі людей? Бог колись сказав, що навіть у Тисячолітньому Царстві люди все одно муситимуть дотримуватися Його висловлювань і надалі, і в майбутньому Божі висловлювання ще напряму скеровуватимуть людське життя в добрій Ханаанській землі. Коли Мойсей був у пустелі, Бог напряму говорив до нього та давав настанови. З неба Бог послав їжу, воду та манну, щоб люди ними втішалися, і сьогодні це досі так: Бог сам посилає їжу та питво, щоб люди ними втішалися, і Він сам посилає прокляття, щоб покарати людей. Тож кожен крок у Своїй роботі Бог робить сам. Сьогодні люди шукають події та факти, знаки й дива, і, можливо, що всі такі люди будуть відкинуті, адже Божа робота стає дедалі практичнішою. Ніхто не знає, що Бог спустився з неба. Також ніхто не знає, що Бог посилав із неба їжу та збадьорливе питво, та Бог по правді є, і надихаючі видіння Тисячолітнього Царства, що їх уявляють люди, – то теж висловлювання самого Бога. Це факт, і тільки це називається пануванням із Богом на землі. Панування із Богом на землі стосується плоті. Що не з плоті – на землі не існує, тож усі, хто думає лише про те, щоб попасти на третє небо, дарма стараються. Одного дня, коли цілий світ повернеться до Бога, центр Його роботи у всьому космосі слідуватиме за Його висловлюваннями; деінде хтось із людей скористається телефоном, хтось – лазером, хтось сяде на літак, а хтось перепливе море на кораблі, щоб отримати висловлювання Божі. І всі будуть сповнені захвату й туги, усі вони наблизяться до Бога, і зберуться перед Богом, і всі вклоняться Богу – і все це будуть Божі вчинки. Пам’ятайте це! Бог напевне більше ніде не почне знову. Бог справдить такий факт: Він зробить так, щоб усі люди по цілому світу зійшлися до Нього та вклонилися Богу на землі, і Його робота в інших місцях припиниться, і люди будуть змушені шукати істинний шлях. І тоді буде як у Йосипа: усі приходили до нього по їжу та схилялися перед ним, бо він мав поживу. Люди будуть змушені шукати істинний шлях, щоб не спіткав їх голод. Уся релігійна громада страждатиме від тяжкого голоду, і лише Бог сьогодення є невичерпним джерелом живої води, володіє невичерпним джерелом, створеним для насолоди людей, і люди прийдуть і покладуться на Нього. То буде час, коли вчинки Божі будуть виявлені та Бог здобуде славу; усі люди по цілому світу вклоняться цій непомітній «людській істоті». Хіба це не буде день Божої слави? Одного дня старі пастирі надішлють телеграми, шукаючи живої води з того невичерпного джерела. Вони будуть літніми, та все одно прийдуть поклонитися тому, кого зневажали. Вони визнають Його своїми устами та довіряться Йому у своїх серцях – хіба то не знак і не чудо? Коли все Царство звеселиться, то буде день Божої слави, і хто до вас прийде й отримає добру Божу новину, того Бог благословить, і країни та людей, що так зроблять, Бог благословить і опікуватиметься ними. А майбутня настанова буде така: хто здобуде висловлювання з Божих уст, той матиме шлях, щоб крокувати ним на землі, а як людина не матиме Божих слів, то хто б вона не була – чи науковець, чи підприємець, чи освітянин, чи промисловець, – то тяжко їй буде зробити навіть один крок, і доведеться їй шукати істинний шлях. Саме це й значать слова: «З істиною ти весь світ обійдеш, а без істини нікуди не дістанешся». І факти такі: Бог скористається Шляхом (себто всіма Своїми словами), щоб повелівати всією світобудовою та керувати людством і завойовувати його. Люди завжди сподіваються, що засоби, які Бог використовує для Своєї роботи, разюче зміняться. Та просто кажучи, Бог керує людьми через слова, і ти мусиш робити, що Він каже, хочеш ти цього, чи ні; це об’єктивний факт, і всі цьому мусять скоритися, тож це невблаганна істина, яку знають усі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тисячолітнє Царство настало»

309. Божі слова поширяться незліченними домівками та стануть відомі всім, і лише тоді Його робота пошириться цілим світом. Іншими словами, щоб Божа робота поширилась усім світом, мусять поширюватися Його слова. У день Божої слави Його слова покажуть свою силу та владу. Кожне Його слово з незапам’ятних часів і до сьогодні буде виконано та справдиться. Так слава буде Богові на землі – тобто Його слова запанують на землі. Усі злі люди будуть покарані словами з Божих вуст, усі праведники будуть благословенні словами з Його вуст, і все буде створено та довершиться словами з Його вуст. І Він не являтиме ні знаків, ні чудес; усе буде виконано Його словами, і Його слова породять факти. Усі на землі прославлятимуть Божі слова: і дорослі, і діти, і чоловіки, і жінки, і старі, і молоді; усі люди впокоряться Божим словам. Божі слова являються у плоті, щоб люди їх бачили на землі живо й виразно. Ось що значить для Слова стати плоттю. Бог прийшов на землю переважно для того, щоб справдити факт, що «Слово стане плоттю», себто Він прийшов, щоб Його слова вийшли з плоті (а не так, як за часів старозавітного Мойсея, коли Божий голос лунав просто з неба). Після того всі Його слова збудуться в період Тисячолітнього Царства та стануть для людини очевидними фактами, і люди їх бачитимуть власними очима без найменших розходжень. Таке найвище значення Божого втілення. Таким чином, робота Духа звершується через плоть і слова. Таке справжнє значення того, що «Слово стає плоттю» та «явлення Слова у плоті». Лише Бог може висловлювати наміри Духа, і лише Бог у плоті може говорити від імені Духа; слова Божі роз’яснюються у втіленому Богові, і всіх інших вони скеровують. Ніхто від того не вільний, і всі вони існують у цих межах. Лише з цих висловлювань люди можуть отримати усвідомлення; а ті, хто такого не здобуває та гадає, що ці слова можна здобути з неба, плекають порожні мрії. Така є влада, що виявляється в утіленій плоті Бога, змушуючи всіх вірити в неї з повною впевненістю. Навіть найповажніші знавці та релігійні пастирі не можуть мовити цих слів. Усі вони мусять їм упокоритися, і жоден не зможе мати ще одного початку. Бог скористається словами, щоб завоювати всесвіт. Він це зробить не через Свою втілену плоть, а через висловлювання з уст Бога, що став плоттю, щоб завоювати всіх людей у цілому світі; тільки це є Слово, що стало плоттю, і тільки це є явлення Слова у плоті. Може, людям і видається, ніби Бог зробив небагато, – та Бог має лише промовити Свої слова, і вони стануть вповні переконаними та приголомшеними. Без фактів люди кричать і репетують; з Божими словами вони вмовкають. Бог напевне здійснить цей факт, бо це Його давно визначений план: здійснити факт приходу Слова на землю. Власне, Мені немає потреби пояснювати: прихід Тисячолітнього Царства на землю – то прихід Божих слів на землю. Сходження Нового Єрусалима з небес є приходом Божих слів, щоб жити поміж людей, щоб супроводжувати людину в кожній дії та всякій найпотаємнішій думці. Це теж факт, який Бог справдить; це краса Тисячолітнього Царства. Це план, визначений Богом: Його слова являться на землі на тисячу років, і являть усі Його вчинки, і довершать усю Його роботу на землі, після чого ця стадія людства дійде кінця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тисячолітнє Царство настало»