в. Релігійний світ вважає, що віра в Бога – це віра в Біблію, а відхід від Біблії не є вірою в Бога; таке розуміння неправдиве
Слова Всемогутнього Бога останніх днів
Протягом багатьох років традиційним засобом формування віри людей (християнства, однієї з трьох основних світових релігій) було читання Біблії; відступ від Біблії – це невіра в Господа, відступ від Біблії – це іновірство і єресь; і навіть коли люди читають інші книги, основою цих книг повинно бути пояснення Біблії. Тобто, якщо ти віриш у Господа, тоді ти повинен читати Біблію, і поза межами Біблії ти не повинен поклонятися будь-якій книзі, яка не пов’язана з Біблією. Якщо ти це робиш, то ти зраджуєш Бога. Із того часу, як з’явилася Біблія, віра людей в Господа була вірою в Біблію. Замість того, щоб говорити, що люди вірять у Господа, краще сказати, що вони вірять у Біблію; замість того, щоб говорити, що вони почали читати Біблію, краще сказати, що вони почали вірити в Біблію; і замість того, щоб говорити, що вони повернулися до Господа, було б краще сказати, що вони повернулися до Біблії. У такий спосіб люди поклоняються Біблії так, ніби вона є Богом, так, наче б це була їхня життєва сила, і втратити її було б те ж саме, що втратити своє життя. Люди вважають Біблію такою ж високою, як Бог, і є навіть ті, хто вважає її вищою за Бога. Якщо в людей немає роботи Святого Духа, якщо вони не можуть відчувати Бога, вони можуть продовжувати жити, але як тільки вони втрачають Біблію або втрачають знамениті глави і вислови з Біблії, тоді це так, ніби вони втратили своє життя. І ось, як тільки люди починають вірити в Господа, вони починають читати Біблію і запам’ятовувати Біблію, і чим більше Біблії вони здатні запам’ятати, тим більше це доводить, що вони люблять Господа і мають велику віру. Усі ті, хто читав Біблію і може говорити про неї іншим, – хороші брати і сестри. Протягом усіх цих років віра і відданість людей Господу вимірювалися мірою їх розуміння Біблії. Більшість людей просто не розуміють, чому їм слід вірити в Бога і як вірити в Бога, і нічого не роблять, крім як сліпо шукають ключі до розшифрування глав Біблії. Люди ніколи не дотримувалися вказівок роботи Святого Духа; увесь цей час вони тільки й робили, що відчайдушно вивчали і досліджували Біблію, і ніхто ніколи не знаходив більш нової роботи Святого Духа поза Біблією. Ніхто не здатен відступити від Біблії і ніколи не наважувався цього зробити. Люди вивчали Біблію всі ці роки, вони придумали так багато пояснень і зробили так багато роботи; у них також є багато розбіжностей з приводу Біблії, про які вони нескінченно сперечаються, так що сьогодні утворилося більше двох тисяч різних деномінацій. Усі вони хочуть знайти якісь особливі пояснення або глибші таємниці в Біблії, вони хочуть дослідити її і знайти в ній передісторію роботи Єгови в Ізраїлі, або передісторію роботи Ісуса в Юдеї, або інші таємниці, які ніхто більше не знає. Підхід людей до Біблії – це підхід одержимості і віри, і ніхто не може надати цілковито чітке пояснення щодо внутрішньої історії або суті Біблії. Отже, сьогодні люди як і раніше відчувають невимовний подив, коли мова заходить про Біблію, і вони ще більше одержимі нею і ще більше вірять у неї. Сьогодні кожен хоче знайти в Біблії пророцтва про роботу останніх днів, вони хочуть дізнатися, яку роботу робить Бог в останні дні і які є ознаки для останніх днів. Таким чином, їх поклоніння Біблії стає більш палким, і чим ближче до останніх днів, тим більше сліпої довіри вони надають пророцтвам Біблії, особливо тим, які стосуються останніх днів. Із такою сліпою вірою в Біблію, з такою довірою до Біблії у них немає ніякого бажання шукати роботу Святого Духа. Згідно зі своїми уявленнями люди думають, що тільки Біблія може принести роботу Святого Духа; тільки в Біблії вони можуть знайти сліди Бога; тільки в Біблії приховані таємниці Божої роботи; тільки Біблія, а не інші книги або люди, може прояснити все Боже і всю повноту Його роботи; Біблія може принести роботу небес на землю; і Біблія може як почати, так і завершити періоди. Із такими уявленнями у людей немає схильності шукати роботу Святого Духа. Таким чином, незалежно від того, наскільки Біблія допомагала людям у минулому, вона стала перешкодою для найбільш недавньої Божої роботи. Без Біблії люди можуть шукати сліди Бога в іншому місці, але сьогодні Його сліди стримує Біблія, і поширення Його найбільш недавньої роботи стало удвічі важчим, і дуже нелегкою справою. Це все через відомі глави і вислови з Біблії, а також різні біблійні пророцтва. Біблія стала ідолом в умах людей, вона стала загадкою в їх голові, і вони просто не здатні повірити, що Бог може діяти поза Біблією, вони не здатні повірити, що люди можуть знайти Бога поза Біблією, і тим більше вони не в змозі повірити, що Бог міг би відійти від Біблії під час виконання заключної роботи і почати все заново. Це немислимо для людей; вони не можуть повірити в це і не можуть собі це уявити. Біблія стала великою перешкодою для прийняття людьми нової Божої роботи і ускладнює розширення цієї нової Божої роботи.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Щодо Біблії (1)»
Багато хто вірить, що розуміти та могти тлумачити Біблію означає те саме, що знайти істинний шлях, але, насправді, чи дійсно все так просто? Ніхто не знає реальності Біблії: що це не більше ніж історичний літопис Божої роботи й свідчення про дві попередні стадії Божої роботи, і що вона не дає жодного розуміння цілей Божої роботи. Кожен, хто читав Біблію, знає, що вона документує дві стадії Божої роботи в період Закону й період Благодаті. Старий Заповіт оповідає історію Ізраїлю та роботу Єгови від часу створення світу до кінця періоду Закону. Новий Заповіт містить записи про роботу Ісуса на землі, які вміщено в чотирьох Євангеліях, а також про роботу Павла – хіба це не історичні записи? Звернення в сьогоденні до подій минулого відносить їх до розряду історії, і якими б правдивими або реальними вони не були, вони однаково залишаються історією; а історія не може бути спрямована на сьогодення, бо Бог не озирається на історію! Отже, якщо ти розумієш тільки Біблію й нічого не розумієш стосовно роботи, яку Бог має намір виконати сьогодні, і якщо ти віриш у Бога, але не шукаєш роботу Святого Духа, тоді ти не розумієш, що означає шукати Бога. Якщо ти читаєш Біблію для того, щоб вивчати історію Ізраїлю, щоб досліджувати історію створення Богом небес і землі, то ти не віриш у Бога. Однак сьогодні, оскільки ти віриш у Бога й шукаєш життя, оскільки ти прагнеш до пізнання Бога, а не до мертвих слів і доктрин або розуміння історії, ти маєш шукати Божу волю сьогодення, а також шукати спрямування роботи Святого Духа. Якби ти був археологом, ти міг би читати Біблію, але ти ним не є; ти належиш до тих, хто вірить у Бога, і тобі варто понад усе шукати Божу волю сьогодення.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Щодо Біблії (4)»
Біблія – це історична книга, і якщо би ти їв і пив Старий Заповіт в період Благодаті – якщо би ти застосовував на практиці те, що було потрібно за часів Старого Заповіту в період Благодаті – Ісус відмовився би від тебе, і засудив би тебе; якби ти застосовував Старий Заповіт до праці Ісуса, ти був би фарисеєм. Якщо сьогодні ти з’єднаєш Старий і Новий Заповіти, щоб їсти, пити і практикувати, тоді Бог сьогодення засудить тебе; ти відстанеш від сьогоднішньої роботи Святого Духа! Якщо ти їстимеш і питимеш Старий Заповіт і Новий Заповіт, тоді ти перебуватимеш поза потоком Святого Духа! Свого часу Ісус вів євреїв і всіх тих, хто слідував за Ним, відповідно до роботи Святого Духа в Ньому в той час. Він не брав Біблію за основу того, що Він робив, але говорив відповідно до Своєї роботи; Він не звертав увагу на те, що сказано в Біблії, і не шукав у Біблії дороги, щоб вести своїх послідовників. Із самого початку Своєї роботи Він поширював дорогу покаяння – слово, про яке абсолютно не згадувалося в пророцтвах Старого Заповіту. Він не тільки не діяв відповідно до Біблії, але й ішов новою дорогою та здійснював нову роботу. Він ніколи не посилався на Біблію, коли проповідував. У період Закону ніхто ніколи не був у змозі здійснювати Його чудеса зцілення хворих і вигнання демонів. Так само, як і Його робота, Його вчення, а також авторитет і сила Його слів, перевершують будь-яку людину в період Закону. Ісус просто виконував Свою новішу роботу, і хоча багато людей засуджували Його, використовуючи Біблію, і навіть використали Старий Заповіт, щоб розп’ясти Його, Його робота перевершила Старий Заповіт; якщо би це було не так, то навіщо люди прибили Його на хресті? Чи не тому, що в Старому Заповіті нічого не говорилося про Його вчення і Його здатність зцілювати хворих і виганяти бісів? Його робота була здійснена для того, щоб прокласти нову дорогу, а не для того, щоб навмисно вступити в боротьбу з Біблією або навмисно відмовитися від Старого Заповіту. Він просто прийшов, щоб виконати Своє служіння, принести нову роботу тим, хто прагнув і шукав Його. Він прийшов не для того, щоб пояснювати Старий Заповіт або підтримувати його роботу. Його праця не була спрямована на те, щоб дозволити періоду Закону продовжувати розвиватися, оскільки Його робота не брала до уваги те, чи спиралася вона на Біблію як на основу; Ісус просто прийшов, щоб виконати роботу, яку Він повинен був виконати. Таким чином, Він не пояснював пророцтва Старого Заповіту і не діяв відповідно до слів старозаповітного періоду Закону. Він ігнорував те, про що говорилося в Старому Заповіті, Його не турбувало, чи узгоджувалося це з Його роботою чи ні, і Його не турбувало, що інші знали про Його роботу або як вони її засуджували. Він просто продовжував робити ту роботу, яку мав робити, навіть незважаючи на те, що багато людей використовували провіщення пророків Старого Заповіту, щоб засудити Його. Людям здавалося, що Його робота не має під собою жодних підстав, і багато в ній не відповідало записам Старого Заповіту. Чи не було це людською облудою? Чи потрібно застосовувати приписи до праці Божої? І чи повинен Бог діяти відповідно до провіщень пророків? Зрештою, що величніше: Бог чи Біблія? Чому Бог мусить діяти відповідно до Біблії? Чи може бути так, що Бог не має права перевершувати Біблію? Хіба Бог не може відійти від Біблії і зайнятися іншою роботою? Чому Ісус і Його учні не дотримувалися суботи? Якби Він практикував, дотримуючись суботи та заповідей Старого Заповіту, чому Ісус не дотримувався суботи після Свого приходу, а замість цього омив ноги, покрив голову, переломив хліб і випив вино? Хіба все це не відсутнє в заповідях Старого Заповіту? Якщо Ісус шанував Старий Заповіт, чому Він порвав із цими приписами? Вам слід знати, що було першим – Бог чи Біблія! Як Господь суботи, чи не міг Він також бути Господом Біблії?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Щодо Біблії (1)»
До того народ Ізраїлю читав тільки Старий Заповіт. Тобто на початку періоду Благодаті люди читали Старий Заповіт. Новий Заповіт з’явився тільки в період Благодаті. Коли працював Ісус, Нового Заповіту не існувало; після того, як Він воскрес і вознісся на небеса, люди записали Його роботу. Тільки тоді з’явилися чотири Євангелія, на додаток до яких були також послання Павла й Петра, а також Книга Об’явлення. Більш ніж через триста років після вознесіння Ісуса на небеса наступні покоління вибірково зіставляли ці документи, і тільки тоді з’явився Новий Заповіт Біблії. Тільки після того, як ця робота була завершена, з’явився Новий Заповіт; до того його не існувало. Бог виконав усю цю роботу, а Павло та інші апостоли написали так багато послань церквам у різних місцях. Люди після них об’єднали їхні послання й додали найвеличніше видіння, записане Іваном на острові Патмос, у якому було пророковано Божу роботу останніх днів. Люди створили цю послідовність текстів, яка відрізняється від висловлювань сьогодення. Те, що записано сьогодні, відповідає етапам Божої роботи; те, чим люди займаються сьогодні, – це робота, особисто виконана Богом, і слова, особисто промовлені Ним. Тобі, людство, не потрібно втручатися; слова, які походять безпосередньо від Духа, були укладені крок за кроком і відрізняються від укладання записів людини. Можна сказати, що те, що вони записали, відповідало їхньому рівню освіти й людському духовному рівню. Те, що вони записали, було досвідом людей, і кожен мав власні засоби запису та пізнання, і кожен запис був не таким, як інші. Тож якщо ти поклоняєшся Біблії як Богу, ти вкрай неосвічений і нерозумний! Чому ти не шукаєш роботу Бога сьогодення? Тільки робота Божа може спасти людину. Біблія не може спасти людину, люди могли б читати її протягом декількох тисяч років, і все одно всередині них не відбулося б анінайменших змін, і якщо ти поклоняєшся Біблії, ти ніколи не здобудеш роботу Святого Духа.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Щодо Біблії (3)»
Людина, яка зазнала розбещеності, живе в пастці сатани; всі вони живуть у плоті, живуть в егоїстичних бажаннях, і серед них немає жодного, хто є сумісним зі Мною. Є люди, які кажуть, що сумісні зі Мною, але всі такі люди поклоняються невизначеним ідолам. Хоча вони визнають Моє ім’я святим, вони прямують дорогою, яка йде всупереч Мені, і їхні слова сповнені зарозумілості та самовпевненості. Це тому, що вони вроджено проти Мене й несумісні зі Мною. Щодня вони шукають сліди Мене в Біблії та знаходять навмання «підходящі» уривки, які вони постійно читають і декламують як Святе Писання. Вони не знають, ані як бути сумісними зі Мною, ані що означає бути проти Мене. Вони просто наосліп читають Писання. Вони обмежують невизначеного бога, якого не бачили й не можуть побачити у рамках Біблії, і у вільний час витягують її, щоб полистати. Вони вірять у Моє існування лише в рамках Біблії та прирівнюють Мене до Біблії; без Біблії немає Мене, а без Мене немає Біблії. Вони не звертають уваги на Моє існування чи дії, а натомість приділяють надзвичайну й особливу увагу кожному слову Святого Писання. Ще більше людей навіть вважають, що Я не повинен робити те, що Я хочу робити, якщо це не провіщено Святим Писанням. Вони надають Святому Писанню занадто великого значення. Можна сказати, що вони вважають буквальні слова занадто важливими, настільки, що вони використовують вірші з Біблії, щоб вимірювати кожне слово, яке Я говорю, і засуджувати Мене. Те, чого вони прагнуть, – це не шлях сумісності зі Мною та не шлях сумісності з істиною, а шлях сумісності зі словами Біблії, і вони вірять, що все, без винятку, що не відповідає Біблії, не є Моєю роботою. Хіба такі люди не є послужливими нащадками фарисеїв? Юдейські фарисеї використали закон Мойсея, щоб засудити Ісуса. Вони не прагнули сумісності з Ісусом того часу, але розглядали кожну статтю закону з такою серйозністю, що після звинувачення Його у тому, що Він не дотримується закону Старого Заповіту та не є Месією, вони зрештою прибили невинного Ісуса цвяхами до хреста. У чому була їхня суть? Хіба не в тому, що вони не прагнули шляху сумісності з істиною? Вони звертали увагу лише на кожне слово Святого Писання, не зважаючи ні на Мої наміри, ані на кроки й методи Моєї роботи. То були не люди, які прагнули істини, а люди, які неухильно трималися слів; то були не люди, які вірили в Бога, а люди, які вірили в Біблію. Проникливіше кажучи, вони були сторожовими псами Біблії. Щоб захистити інтереси Біблії, відстояти гідність Біблії та зберегти репутацію Біблії, вони зайшли так далеко, що прибили милосердного Ісуса до хреста. Це вони зробили лише заради того, щоб захистити Біблію, і заради підтримання статусу кожного слова Біблії в серцях людей. Тому вони вважали за краще відцуратися від свого майбутнього та жертви за гріх, щоб засудити на смерть Ісуса, який не відповідав обумовленостям Святого Писання. Чи не були вони всі лакеями всіх без винятку слів Святого Писання?
А як щодо сучасних людей? Вони радше вигнали б із цього світу Христа, який прийшов, щоб звільнити істину, щоб вони мали змогу увійти на небеса та отримати благодать. Вони радше повністю заперечували б прихід істини, щоб захистити інтереси Біблії, і радше знову прибили б Христа, який повернувся в плоті, цвяхами до хреста, щоб забезпечити вічне існування Біблії. Як людина може отримати Моє спасіння, якщо її серце таке злостиве, а її природа настільки ворожа до Мене? Я живу серед людей, але люди не знають про Моє існування. Коли Я проливаю Своє світло на людину, вона все одно залишається у невіданні про Моє існування. Коли Я вивільняю Свій гнів на людину, вона ще більше заперечує Моє існування. Людина прагне сумісності зі словами та сумісності з Біблією, але жодна людина не постає переді Мною, щоби шукати шлях сумісності з істиною. Людина дивиться на Мене на небесах і приділяє особливу увагу Моєму існуванню на небі, але ніхто не піклується про Мене в плоті, бо Я, що живу серед людей, просто надто непоказний. Ті, що шукають сумісності лише зі словами Біблії, і ті, що шукають сумісності лише з невизначеним богом, є для Мене низьким видовищем. Це тому, що те, чому вони поклоняються, – це мертві слова та бог, який здатен дати їм незліченне багатство; те, чому вони поклоняються, – це бог, який віддав би себе на милість людини, бог, якого не існує. Що ж тоді можуть отримати від Мене такі люди? Людина просто настільки ница, що це важко передати словами. Ті, хто проти Мене, ті, хто висуває безмежні вимоги до Мене, ті, хто не любить істину, ті, хто бунтує проти Мене, – як вони можуть бути сумісними зі Мною?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ви повинні шукати шлях сумісності з Христом»