Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Ті, хто служить Богові, повинні бути близькими друзями Бога, вони повинні догоджати Богові, бути здатними до максимальної вірності Богу. Неважливо, дієш ти приватно чи публічно, ти можеш отримати Божу радість перед Богом, ти можеш твердо стояти перед Богом і незалежно від того, як інші люди ставляться до тебе, ти завжди йдеш шляхом, яким повинен іти, і усіляко дбати про Божий тягар. Лише такі люди є близькими друзями Бога. Те, що близькі друзі Бога можуть служити Йому безпосередньо, пов’язано з тим, що вони отримали від Бога Його велике доручення та Божий тягар. Вони можуть зробити Боже серце своїм власним серцем і нести Його тягар як свій власний, при цьому не зважаючи на власні майбутні перспективи. Навіть не маючи перспектив і нічого не отримуючи, вони завжди будуть вірити в Бога своїм боголюбним серцем. Тож така людина є близьким другом Бога. Божі близькі друзі також є Його довіреними особами. Лише довірені особи Бога можуть поділяти Його неспокій і думки, і хоча їхня плоть хвора та слабка, вони здатні терпіти біль і зректися того, що вони люблять, щоби задовольнити Бога. Бог дає більше тягарів таким людям, і те, що Бог хоче зробити, підтверджується свідченнями таких людей. Таким чином, ці люди угодні Богові, вони слуги Божі, які Йому до серця, і тільки такі люди можуть правити разом із Богом. Коли ти дійсно став близьким другом Богу, саме тоді ти будеш правити разом із Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як служити відповідно до Божих намірів»

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та узгоджуватися з Божими намірами. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала взірцем і зразком Божої роботи, свідком Бога та тим, хто узгоджується з Божими намірами. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, покори Йому і свідчення про Нього – вона має знати Його практичну та звичайну роботу, вона має коритися Всім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, і вона має свідчити про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й практичне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд, кару й обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно накликати ганьбу на Його ім’я.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

У релігії чимало людей протягом усього свого життя багато страждають: вони підкорюють собі своє тіло й несуть свій хрест, і навіть на порозі смерті вони продовжують страждати та терпіти! Дехто продовжує постити вранці в день смерті. Усе своє життя вони відмовляють собі в гарній їжі та одязі, зосереджуючись лише на стражданнях. Вони здатні підкорити собі своє тіло та зректися своєї плоті. Їхня сила духу, що дозволяє терпіти страждання, гідна похвали. Але їхнє мислення, їхні уявлення, їхнє ментальне ставлення та й узагалі їхня стара природа анітрохи не зазнали розбору. Їм бракує хоча б дещиці справжнього знання про себе. Їхній уявний образ Бога – це традиційний образ невизначеного Бога. Їхня готовність страждати заради Бога випливає з їхньої ревності та доброго характеру їхньої людської сутності. Хоча вони вірять у Бога, вони і не розуміють Його, і не знають Його волі. Вони просто працюють і сліпо страждають заради Бога. Вони не надають жодного значення проникливості, мало піклуються про те, як зробити так, щоб їхнє служіння справді виконувало Божу волю, і тим більше вони не свідомі того, як досягти пізнання Бога. Бог, якому вони служать, – це не Бог у властивому Йому образі, а Бог, якого вони уявили, Бог, про якого вони тільки чули або про якого вони лише читали писемні легенди. Потім вони використовують свою плідну уяву й благочестя, щоб страждати заради Бога й виконувати Божу роботу, яку Бог хоче виконати. Їхнє служіння є надто неточним, так що практично ніхто з них не здатний по-справжньому служити відповідно до Божої волі. Незалежно від того, наскільки радо вони страждають, їхній первісний погляд на служіння та їхній ментальний образ Бога залишаються незмінними, тому що вони не пройшли через Божий суд, кару, рафінування та вдосконалення, і ніхто не наставив їх, користуючись істиною. Навіть якщо вони вірять в Ісуса Спасителя, жоден із них ніколи не бачив Спасителя. Вони знають про Нього лише з легенд та чуток. Як наслідок, їхнє служіння зводиться до служіння навмання із заплющеними очима, подібно до того, як сліпий прислужує власному батькові. Чого зрештою можна досягти таким служінням? І хто б його схвалив? Від початку й до кінця їхнє служіння залишається незмінним; вони отримують лише штучні уроки й засновують своє служіння тільки на своїй природності та своїх власних уподобаннях. Яку нагороду це могло б принести? Навіть Петро, який бачив Ісуса, не знав, як служити згідно з Божою волею; він зрозумів це тільки наприкінці, на схилі своїх років. Що ж це говорить про тих сліпців, які не мають ані найменшого досвіду розбору або обтинання, і яких ніхто не наставляв? Хіба служіння багатьох із вас сьогодні не схоже на служіння цих сліпців? Усі ті, хто не отримав суду, не отримав обтинання та розбору, і хто не змінився, – хіба всі вони не завойовані лише частково? Яка користь від таких людей? Якщо твоє мислення, твоє знання про життя і твоє знання про Бога не показують нових змін, і ти нічого насправді не здобуваєш, тоді ти ніколи не досягнеш нічого видатного у своєму служінні! Без видіння та нового знання про Божу роботу ти не завойований. Тоді твій спосіб слідування за Богом буде подібний до тих, хто страждає й постує: невеликої цінності! Саме тому, що в тому, що вони роблять, мало свідчення, Я кажу, що їхнє служіння марне! Упродовж свого життя ці люди страждають і проводять час у в’язниці; вони завжди лагідні, люблячі й постійно несуть хрест, світ їх висміює й відкидає, вони переживають усі можливі труднощі, і хоча вони слухняні до самого кінця, вони все ще не завойовані й не можуть надати жодного свідчення про те, що вони завойовані. Вони дуже багато страждали, але всередині вони зовсім не знають Бога. Нічого з їхнього старого способу мислення, старих уявлень, релігійних практик, штучних знань та людських ідей не зазнало розбору. У них немає ані найменшого натяку на нове знання. Жодна крихта їхніх знань про Бога не є правдивою чи достовірною. Вони неправильно зрозуміли Божу волю. Чи служить це Богові? Яким би не було твоє знання про Бога в минулому, якщо воно залишається таким самим і сьогодні, і ти продовжуєш ґрунтувати свої знання про Бога на своїх власних уявленнях та ідеях, незалежно від того, що робить Бог, тобто якщо ти не маєш нового, істинного знання про Бога і якщо тобі не вдалося пізнати істинний образ і характер Бога, якщо твоє знання про Бога досі керується феодальним, забобонним мисленням і, як і раніше, породжене людською уявою та переконаннями, тоді ти не завойований. Усі ті численні слова, які Я зараз кажу тобі, покликані оповістити тебе, щоб ці знання привели тебе до новішого, достовірнішого знання; вони також покликані викоренити в тобі старі уявлення й старе знання, щоб ти міг володіти новим знанням. Якщо ти справді їси і п’єш Мої слова, тоді твоє знання суттєво зміниться. Допоки ти їстимеш і питимеш слова Божі із серцем, сповненим послуху, твою точку зору буде змінено. Допоки ти будеш здатний приймати повторювані кари, твоя стара ментальність поступово змінюватиметься. Допоки твоя стара ментальність буде ретельно замінюватися новою, твоя практика також змінюватиметься відповідно. Таким чином, твоє служіння ставатиме дедалі цілеспрямованішим, дедалі більш спроможним виконувати Божу волю.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (3)»

Богові можуть служити всі, хто сповнений рішучості. Але повинно бути так, щоб лише ті, хто приділяє всю увагу Божій волі та розуміє Божу волю, були правомочні та вповноважені служити Богові. Я помітив це серед вас: багато людей вірить у те, що якщо вони палко поширюють Боже Євангеліє, вирушають в дорогу задля Бога, витрачають себе, відмовляються від чогось заради Бога тощо, тоді це і є служіння Богові. Навіть більш релігійні люди вірять, що служити Богу означає бігати всюди з Біблією в руках, поширюючи Євангеліє Царства Небесного, а також спасати людей, змушуючи їх каятися та сповідатися. Також існує багато релігійних діячів, які вважають, що служіння Богові полягає у тому, щоби після поглибленого навчання та навчання в семінарії проповідувати в каплицях, навчати людей через читання Біблії. Крім того, є люди із зубожілих регіонів, котрі вірять, що служити Богові означає зцілювати хворих і виганяти демонів зі своїх братів і сестер, або молитися за них і служити їм. Серед вас є багато тих, хто вірить, що служити Богові означає їсти й пити слова Бога, щоденно молитися Богові, а також ходити до церкви та працювати повсюдно у церквах. Є інші брати та сестри, які вірять, що служити Богу – значить ніколи не одружуватися, не ростити дітей і присвятити всю свою природу Богу. Лише невелика кількість людей знає, що насправді означає служити Богу. Незважаючи на те, що людей, які служать Богу, так багато, як зірок на небі, кількість тих, хто може служити відкрито, хто може служити відповідно до Божої волі, є мізерно малою. Чому я про це говорю? Тому, що ви не розумієте суть фрази «служіння Богу», і ви так мало розумієте, як треба служити відповідно до Божої волі. Існує нагальна потреба у тому, щоб люди напевно розуміли, яке служіння Богу може відповідати Його волі.

Якщо ви хочете служити відповідно до Божої волі, ви спершу повинні зрозуміти, які люди угодні Богу, яких людей Бог ненавидить, яких людей Бог робить досконалими, і які люди придатні для служіння Богу. Принаймні ви повинні бути озброєні цими знаннями. Крім того, ви повинні знати цілі Божої роботи, а також роботу, яку Бог буде провадити тут і зараз. Зрозумівши це, а також завдяки керівництву Божих слів, ви повинні спершу здійснити вхід і отримати Боже доручення. Щойно ви отримаєте дійсний досвід Божих слів, і коли ви насправді дізнаєтеся про Божу роботу, ви будете підготовлені служити Богові. І саме тоді, коли ви будете служити Йому, Бог відкриє вам духовні очі й дозволить мати більше розуміння Своєї роботи, а також дасть змогу бачити її чіткіше. Коли ви увійдете в цю реальність, ваші переживання будуть більш глибокими та реальними, і всі ті з вас, хто мав такі переживання, зможуть ходити серед церков і пропонувати поживу своїм братам і сестрам, щоби ви могли використовувати сильні сторони одне одного, щоби виправити власні недоліки й отримати багатші знання в своєму дусі. Лише досягши такого ефекту, ви зможете служити відповідно до Божої волі та бути вдосконаленими Богом під час вашого служіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як служити відповідно до Божих намірів»

Знання характеру Бога й того, Хто Він є і чим володіє, може позитивно впливати на людей. Воно може дати їм більше впевненості в Богові та допомогти досягти істинної покори й страху перед Ним. Тоді вони більше не будуть сліпо слідувати за Ним або поклонятися Йому. Богу не потрібні дурні й ті, хто сліпо слідує за натовпом, а потрібна громада людей, які мають у серці чітке розуміння та знання Божого характеру й можуть давати свідчення щодо Бога, – людей, які через Його праведний характер і те, Хто Він є, чим володіє та який Він гідний любові, ніколи б не покинули Бога. Якщо, будучи послідовником Бога, тобі досі бракує ясності у твоєму серці чи є якась неоднозначність або нерозуміння щодо істинного існування Бога, Його характеру, того, Хто Він є і чим володіє, і Його плану спасіння людства, то твоя віра не може здобути Боже схвалення. Бог не хоче, щоб такі люди йшли за Ним, і Йому не подобається, коли такі люди постають перед Ним. Оскільки такі люди не розуміють Бога, вони не здатні віддати своє серце Богові: їхні серця закриті для Нього, тому їхня віра в Бога повна домішок. Те, як вони слідують за Богом, можна описати лише словом «сліпо». Люди можуть здобути справжню віру та стати справжніми послідовниками лише тоді, коли вони мають справжнє розуміння та знання Бога, яке породжує в них справжню покору і страх Божий. Тільки так вони можуть віддати й відкрити Богові своє серце. Саме цього хоче Бог, бо все, що вони роблять і думають, може витримати Боже випробування та свідчити про Бога.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог III»

Наскільки велике розуміння Бога в серцях людей, настільки ж велике місце Він займає в їхніх серцях. Наскільки великий ступінь пізнання Бога в їхніх серцях, настільки великий Бог у їхніх серцях. Якщо Бог, якого ти знаєш, пустий і невизначений, то Бог, у якого ти віриш, теж пустий і невизначений. Бог, якого ти знаєш, обмежений рамками твого особистого життя й не має нічого спільного із Самим істинним Богом. Отже, знання практичних дій Бога, практичності Бога та Його всемогутності, істинної ідентичності Самого Бога, того, Хто Він є і чим володіє, знання дій, які Він являв серед усіх Своїх творінь, – усе це дуже важливе для кожної людини, яка прагне до пізнання Бога. Ці речі прямо стосуються того, чи можуть люди ввійти в істину-реальність. Якщо ти обмежуєш своє розуміння Бога лише словами, якщо ти обмежуєш його власним маленьким досвідом, благодаттю Бога, яку ти підраховуєш, або своїми маленькими свідченнями про Бога, тоді Я кажу, що Бог, у якого ти віриш, абсолютно не Сам істинний Бог. Більше того, можна також сказати, що Бог, у якого ти віриш, уявний, а не істинний. Причина в тому, що істинний Бог – це Той, хто править усім, хто ходить серед усього, хто управляє всім. Він – Той, хто тримає у Своїх руках долю всього людства та всього на світі. Робота й дії Бога, про які Я говорю, не обмежуються лише невеликою частиною людей. Тобто вони не обмежуються тільки тими людьми, які слідують за Ним наразі. Його діяння проявляються серед усього сущого, у виживанні всього сущого та в законах зміни всього сущого. Якщо серед усіх Божих творінь ти не бачиш і не розпізнаєш жодного Божого діяння, то не можеш свідчити про жодне з Його діянь. Якщо ти не можеш свідчити про Бога, якщо ти продовжуєш говорити про маленького так званого «Бога», якого знаєш, про Бога, який обмежений твоїми власними уявленнями й існує лише у вузьких рамках твого розуму, якщо ти продовжуєш говорити про такого Бога, то Бог ніколи не похвалить твою віру. Якщо ти свідчиш про Бога тільки з точки зору того, як ти тішишся Божою благодаттю, як приймаєш Божу дисципліну та виправлення, як тішишся Його благословеннями у своєму свідченні про Нього, то цього геть недостатньо, і це навіть близько Його не задовольняє. Якщо ти хочеш свідчити про Бога так, щоб це узгоджувалося з Його намірами, свідчити про Самого істинного Бога, то ти повинен бачити в діях Бога те, Хто є Бог і чим володіє. Ти повинен бачити Божу владу в Його контролі над усім і бачити правду того, як Він забезпечує все людство. Якщо ти визнаєш лише те, що твоя щоденна пожива та предмети щоденного вжитку походять від Бога, але не можеш побачити тієї правди, що Бог узяв усі Свої творіння для забезпечення всього людства та що, правлячи всім сущим, Він веде все людство, то ти ніколи не зможеш свідчити про Бога.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний IX»

Якщо ти, створена істота, хочеш виконати обов’язок створеної істоти й зрозуміти наміри Бога, ти мусиш розуміти роботу Бога, ти мусиш розуміти Божі наміри щодо створених істот, ти мусиш розуміти Його план управління, і ти мусиш розуміти всю важливість тієї роботи, яку Він виконує. Ті, хто цього не розуміє, є непридатними створеними істотами! Якщо ти, створена істота, не розумієш, звідки ти походиш, не розумієш історії людства і всієї виконаної Богом роботи, і, що більше, не розумієш, як розвивалося людство до сьогоднішнього дня, і не розумієш, хто віддає накази всьому людству, тоді ти не здатний виконати свій обов’язок. Бог був поводирем людства до сьогоднішнього дня, і відколи Він створив людину на землі, Він ніколи не полишав її. Святий Дух ніколи не припиняє Своєї роботи, ніколи не припиняв вести людство і ніколи його не залишав. Але людство не розуміє, що існує Бог, і тим більше не знає Бога. Чи є щось принизливіше за це для всіх створених істот? Бог особисто веде людину, але людина не розуміє Божої роботи. Ти – створена істота, однак ти не розумієш своєї власної історії і не свідомий того, хто був твоїм поводирем на твоєму шляху, ти сліпий і глухий до виконаної Богом роботи, а тому ти не можеш знати Бога. Якщо ти і досі всього цього не знаєш, ти ніколи не будеш гідним свідчити про Бога. Сьогодні Творець вкотре особисто веде всіх людей і змушує всіх людей споглядати Його мудрість, всемогутність, спасіння та дивовижність. Але ти все ще не усвідомлюєш і не розумієш – хіба тому ти не є тим, хто не отримає спасіння? Ті, хто належить сатані, не розуміють Божих слів, тоді як ті, хто належить Богові, чують голос Божий. Усі ті, хто усвідомлює і розуміє слова, які Я промовляю, – це ті, хто буде спасенний і свідчитиме про Бога; усі, хто не розуміє слів, які Я промовляю, не можуть свідчити про Бога і є тими, хто буде відсіяний. Ті, хто не розуміє Божих намірів і не усвідомлює Божої роботи, не здатні досягти пізнання Бога, і такі люди не можуть свідчити про Бога. Якщо ти хочеш свідчити про Бога, ти мусиш знати Бога; пізнання Бога досягається через роботу Бога. Загалом, якщо ти хочеш пізнати Бога, ти мусиш знати Божу роботу: знання Божої роботи має першорядне значення. Коли три етапи роботи наблизяться до кінця, буде створено групу тих, хто свідчить про Бога, групу тих, хто знає Бога. Усі ці люди знатимуть Бога. Вони зможуть практикувати істину й володітимуть людськістю й розумом. Усі вони знатимуть три етапи Божої роботи спасіння. Це робота, яка буде виконана наприкінці, і ці люди є квінтесенцією роботи 6 000 років управління та є найпотужнішим свідченням остаточної поразки сатани.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Я закликаю вас краще зрозуміти зміст адміністративних постанов і докласти зусиль, щоб дізнатися про Божий характер. У протилежному випадку вам буде важко тримати свої уста зімкненими; ваші язики будуть занадто вільно виголошувати пишномовні промови, і ви мимоволі образите характер Бога та впадете в темряву, втративши присутність Святого Духа й світло. Оскільки ви безпринципні у своїх діях, оскільки ви робите й говорите те, чого не повинні, ви отримаєте гідну відплату. Ви повинні знати, що хоча ви й безпринципні в словах та на ділі, Бог дуже принциповий і в тому, і в іншому. Ви отримуєте відплату з тієї причини, що ви образили Бога, а не людину. Якщо у своєму житті ти часто ображаєш Божий характер, то ти приречений стати дитям пекла. Людині може видаватися, що ти скоїв вчинки, що суперечать істині, всього лише кілька разів, не більше того. Однак чи ти усвідомлюєш, що в очах Бога ти вже є тим, для кого більше немає жертви за гріх? Оскільки ти неодноразово порушував адміністративні постанови Бога і, більше того, не виказував жодних ознак каяття, у тебе немає іншого виходу, окрім як зануритися в пекло, де Бог карає людину. Невелика кількість людей, слідуючи за Богом, зробили деякі вчинки, які порушували принципи, але після того, як із ними розібралися та дали їм настанови, вони поступово виявили свою власну зіпсованість, після чого стали на правильний шлях реальності й сьогодні стоять на тривкому ґрунті. Такі люди – це ті, хто залишиться в кінці. Тим не менш, Я шукаю саме чесності; якщо ти – чесна людина й така, яка діє відповідно до принципів, тоді ти можеш бути довіреною особою Бога. Якщо своїми діями ти не ображаєш Божий характер, шукаєш волю Божу та маєш богобоязливе серце, тоді твоя віра є такою, якою вона має бути. Той, хто не боїться Бога й не має серця, що тремтить від жаху, з високою ймовірністю порушить адміністративні постанови Бога. Багато служать Богу в силу своєї пристрасті, але не мають ані найменшого уявлення про адміністративні постанови Бога, не кажучи вже про будь-який натяк на значення Його слів. І тому зі своїми благими намірами вони часто закінчують тим, що роблять вчинки, які заважають Божому управлінню. У серйозних випадках їх виганяють, позбавляють будь-якої подальшої можливості слідувати за Ним і кидають до пекла, після чого у них уже немає нічого спільного з Божим домом. Ці люди працюють в домі Божому, керуючись своїми неосвіченими благими намірами, і врешті-решт викликають гнів Божого характеру. Люди приносять свої власні способи служіння чиновникам і вельможам до дому Божого та намагаються ввести їх у гру, марно думаючи, що тут їх можна з легкістю застосувати. Вони навіть не уявляють, що Бог має характер не агнця, а лева. Тому ті, хто вперше контактує з Богом, не можуть спілкуватися з Ним, бо серце Бога не схоже на серце людини. Тільки зрозумівши багато істин, ти зможеш постійно пізнавати Бога. Це знання не складається зі слів і доктрин, але може використовуватися як скарб, за допомогою якого ти входиш у довірчі стосунки з Богом, і як доказ того, що Він задоволений тобою. Якщо тобі не вистачає реальності знання й ти не озброєний істиною, твоє пристрасне служіння може тільки викликати огиду й відразу Бога до тебе.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»