469. З початку Своєї роботи над всесвітом Бог наперед призначив багатьом людям служити Йому, у тому числі людям усіх верств. Його мета полягає в тому, щоб задовольнити Його волю та довести Його роботу на землі до плавного завершення. Це мета Бога при виборі людей для служіння Йому. Кожна людина, що служить Богу, має розуміти Його волю. Ця Його робота робить Божу мудрість, і всемогутність, і принципи Його роботи на землі більш очевидними для людей. Насправді Бог прийшов на землю, щоб виконати Свою роботу, взаємодіяти з людьми, щоб вони могли краще дізнатися про Його діяння. Сьогодні вам, цій групі людей, пощастило служити практичному Богу. Для вас це неоціненне благословення – воістину ви піднесені Богом. Обираючи людину для служіння Йому, Бог завжди має Свої власні принципи. Служіння Богу аж ніяк не є просто справою ентузіазму, як вважають люди. Сьогодні ви бачите, що всі, хто служить Богу, роблять це тому, що вони скеровані Богом, мають дію Святого Духа і є людьми, що прагнуть істини. Це мінімальні умови для всіх тих, хто служить Богу.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Слід усунути релігійну службу»

470. Ті, хто служить Богові, повинні бути близькими друзями Бога, вони повинні догоджати Богові, бути здатними до максимальної вірності Богу. Неважливо, дієш ти приватно чи публічно, ти можеш отримати Божу радість перед Богом, ти можеш твердо стояти перед Богом і незалежно від того, як інші люди ставляться до тебе, ти завжди йдеш шляхом, яким повинен іти, і усіляко дбати про Божий тягар. Лише такі люди є близькими друзями Бога. Те, що близькі друзі Бога можуть служити Йому безпосередньо, пов’язано з тим, що вони отримали від Бога Його велике доручення та Божий тягар. Вони можуть зробити Боже серце своїм власним серцем і нести Його тягар як свій власний, при цьому не зважаючи на власні майбутні перспективи. Навіть не маючи перспектив і нічого не отримуючи, вони завжди будуть вірити в Бога своїм боголюбним серцем. Тож така людина є близьким другом Бога. Божі близькі друзі також є Його довіреними особами. Лише довірені особи Бога можуть поділяти Його неспокій і думки, і хоча їхня плоть хвора та слабка, вони здатні терпіти біль і зректися того, що вони люблять, щоби задовольнити Бога. Бог дає більше тягарів таким людям, і те, що Бог хоче зробити, підтверджується свідченнями таких людей. Таким чином, ці люди угодні Богові, вони слуги Божі, які Йому до серця, і тільки такі люди можуть правити разом із Богом. Коли ти дійсно став близьким другом Богу, саме тоді ти будеш правити разом із Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як служити відповідно до Божих намірів»

471. Людина, яка правдиво служить Богові, – це людина до Божого серця, придатна до того, щоб Бог її використовував, спроможна відмовитися від релігійних уявлень. Якщо ти прагнеш ефективно їсти та пити Божі слова, тоді мусиш відмовитися від своїх релігійних уявлень. Якщо ти бажаєш служити Богові, то ще більш необхідно спочатку відмовитися від релігійних уявлень і підкоритися Божим словам у всьому. Це те, чим повинна володіти людина, яка служить Богові. Якщо тобі бракує цього знання, то щойно ти почнеш служити, ти викликатимеш дестабілізацію та порушення, і якщо ти тримаєшся за свої уявлення, Бог неминуче так тобі дасть, що ти вже більше не встанеш. Візьмімо, наприклад, теперішнє: багато сьогоднішніх тверджень та роботи несумісні з Біблією та з тією роботою, яка здійснювалася Богом раніше, і якщо в тебе немає бажання коритися, то ти можеш впасти в будь-яку мить. Якщо ти бажаєш служити відповідно до Божої волі, то ти повинен спочатку відмовитися від релігійних уявлень і виправити власні погляди. Чимало з того, що буде сказано, буде несумісним із тим, що було сказано в минулому, і якщо тобі зараз бракує волі коритися, ти будеш неспроможний пройти шляхом, що лежить попереду. Якщо один із Божих методів роботи прижився в тобі й ти його ніколи не відпускаєш, то цей метод стане твоїм релігійним уявленням. Якщо те, Ким є Бог, прижилося в тобі, то ти здобув істину, і якщо Божі слова та Його істина здатні стати твоїм життям, то ти вже більше не матимеш уявлень про Бога. Ті, хто володіє істинним пізнанням Бога, не матимуть уявлень і не будуть триматися доктрини.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає теперішню Божу роботу, можуть служити Богові»

472. Служіння Богу – це непроста задача. Ті, чий розбещений характер залишається незмінним, ніколи не можуть служити Богу. Якщо твій характер не судили й не карали Божі слова, тоді він досі уособлює сатану, що доводить, що ти служиш Богу тільки з власних благих намірів, і що твоє служіння засноване на твоїй сатанинській природі. Ти служиш Богу, маючи свій природний характер, і відповідно до своїх особистих уподобань. Більше того, ти завжди думаєш, що справи, які ти хочеш робити, приємні Богу, а справи, які ти не хочеш робити, Богу ненависні. Ти дієш виключно у відповідності до своїх уподобань. Чи можна назвати це служінням Богу? Зрештою, у твоєму характері життя не станеться й найменших змін; натомість твоя служба зробить тебе ще більш упертим, глибоко вкорінюючи твій розбещений характер, і, зрештою, в тобі будуть сформовані правила щодо служіння Богу, які, в першу чергу, ґрунтуються на твоїй власній вдачі, та досвід, здобутий під час служіння, що ґрунтується на твоєму характері. Це досвід і уроки людини. Це філософія життя людини в цьому світі. Таких людей можна віднести до фарисеїв та релігійних діячів. Якщо вони ніколи не отямляться й не покаються, то неодмінно перетворяться на христів неправдивих і антихристів, які обманюють людей в останні дні. Ці христи неправдиві та антихристи, про яких іде мова, виникнуть саме з-поміж таких людей. Якщо ті, хто служить Богу, слідують своїй власній натурі та діють у відповідності до своєї власної волі, вони ризикують бути вигнаними будь-якої миті. Ті, хто використовує свій багаторічний досвід, набутий у служінні Богу, щоб завойовувати серця інших, щоб повчати й контролювати їх, щоб звеличуватися, – та які ніколи не каються, ніколи не визнають своїх гріхів, ніколи не відмовляються від переваг свого положення – ці люди впадуть перед Богом. Вони такі ж, як Павло, – хизуються своїм старшинством і виставляють напоказ свою кваліфікацію. Бог не доведе таких людей до досконалості. Таке служіння порушує Божу роботу. Люди завжди чіпляються за старе. Вони чіпляються за уявлення минулого, за все, що було в колишні часи. Це величезна перепона для їхнього служіння. Якщо ти не можеш позбутися цих речей, вони душитимуть все твоє життя. Бог не похвалить тебе нітрохи, навіть якщо ти зламаєш свої ноги на бігу, чи спину в праці, чи приймеш мученицьку смерть у своєму служінні Богу. Зовсім навпаки: Він скаже, що ти лиходій.

Починаючи з сьогоднішнього дня, Бог буде формально вдосконалювати тих, хто не має релігійних уявлень, хто готовий відкинути своє старе «я» та хто простосердо підкорюється Богу. Він удосконалить тих, хто жадає Божих слів. Ці люди повинні встати й служити Богу. У Бозі є невичерпний достаток і безмежна мудрість. Його дивовижна робота та дорогоцінні слова чекають, щоб ними насолодилася ще більша кількість людей. За таких обставин тим, хто має релігійні уявлення, хто бере на себе старшинство і хто не може відсторонитися, важко прийняти ці нові речі. Святий Дух не має можливості вдосконалити цих людей. Якщо людина не наважилася підкоритись і не жадає Божих слів, вона не має жодної можливості прийняти ці нові речі. Вона просто ставатиме все більш і більш непокірною, все більш і більш підступною і, зрештою, опиниться на хибному шляху. Роблячи Свою роботу зараз, Бог виростить більше людей, які по-справжньому люблять Його та здатні прийняти нове світло, і Він повністю знищить релігійних діячів, які покладаються на своє старшинство. Він не хоче жодного з тих, хто вперто опирається змінам. Чи хочеш ти бути одним із тих людей? Чи здійснюєш ти своє служіння відповідно до власних уподобань чи до вподобань Бога? Це те, що ти мусиш про себе знати. Ти релігійний діяч чи новонароджене немовля, вдосконалене Богом? Яка частина твого служіння схвалена Святим Духом? Яку його частину Бог навіть не спроможеться пригадати? Наскільки сильно змінилося твоє життя в результаті всіх твоїх років служіння? Чи ти все це для себе прояснив? Якщо ти істинно віруючий, ти відкинеш свої старі релігійні уявлення й будеш служити Богу краще, по-новому. Ще не пізно підвестися. Старі релігійні уявлення можуть отруїти все людське життя. Набутий людиною досвід може змусити її відійти від Бога та робити все по-своєму. Якщо ти не полишиш такі речі, вони стануть каменем спотикання у твоєму життєвому розвитку. Бог завжди вдосконалює тих, хто служить Йому, і не проганяє їх із легкістю. Якщо ти по-справжньому приймаєш суд і кару Божих слів, якщо ти можеш відкласти свої старі релігійні обряди та правила і припинити використовувати старі релігійні уявлення як мірило сучасних Божих слів, лише тоді для тебе можливе майбутнє. Але якщо ти чіпляєшся за старі речі, якщо ти досі їх цінуєш, то врятувати тебе неможливо. Бог не помічає таких людей. Якщо ти насправді хочеш стати досконалим, то мусиш наважитися повністю відмовитися від усього, що було раніше. Навіть якщо те, що було зроблено раніше, було правильним, навіть якщо це була Божа робота, ти все одно мусиш відсторонитись від цього та перестати за це чіплятися. Навіть якщо це очевидно була робота Святого Духа, здійснена безпосередньо Святим Духом, сьогодні ти мусиш від цього відсторонитися. Ти не повинен за це триматися. Це те, чого вимагає Бог. Усе потребує оновлення. У Божій роботі та в Божих словах Він не посилається на старі речі, які були раніше. Він не гортає старий календар. Бог – це Бог, Який завжди новий і ніколи не старий, і не чіпляється навіть за Свої власні слова з минулого, що доводить, що Бог не слідує жодним правилам. Тож якщо ти, як людська істота, завжди чіпляєшся за речі минулого, якщо ти відмовляєшся їх відпустити і використовуєш їх уперто та шаблонно, у той час, як Бог більше не діє тими засобами, які Він застосовував раніше, тоді хіба твої слова та дії не є руйнівними? Хіба не став ти ворогом Бога? Хіба готовий ти дозволити всьому своєму життю зруйнуватися й занапаститися через ці старі речі? Ці старі речі перетворять тебе на того, хто порушує роботу Бога. Хіба такою людиною ти хочеш бути? Якщо ти дійсно цього не хочеш, то швидко припини те, що ти робиш, і виправся. Почни все спочатку. Бог не буде згадувати про твоє минуле служіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Слід усунути релігійну службу»

473. Богові можуть служити всі, хто сповнений рішучості. Але повинно бути так, щоб лише ті, хто приділяє всю увагу Божій волі та розуміє Божу волю, були правомочні та вповноважені служити Богові. Я помітив це серед вас: багато людей вірить у те, що якщо вони палко поширюють Боже Євангеліє, вирушають в дорогу задля Бога, витрачають себе, відмовляються від чогось заради Бога тощо, тоді це і є служіння Богові. Навіть більш релігійні люди вірять, що служити Богу означає бігати всюди з Біблією в руках, поширюючи Євангеліє Царства Небесного, а також спасати людей, змушуючи їх каятися та сповідатися. Також існує багато релігійних діячів, які вважають, що служіння Богові полягає у тому, щоби після поглибленого навчання та навчання в семінарії проповідувати в каплицях, навчати людей через читання Біблії. Крім того, є люди із зубожілих регіонів, котрі вірять, що служити Богові означає зцілювати хворих і виганяти демонів зі своїх братів і сестер, або молитися за них і служити їм. Серед вас є багато тих, хто вірить, що служити Богові означає їсти й пити слова Бога, щоденно молитися Богові, а також ходити до церкви та працювати повсюдно у церквах. Є інші брати та сестри, які вірять, що служити Богу – значить ніколи не одружуватися, не ростити дітей і присвятити всю свою природу Богу. Лише невелика кількість людей знає, що насправді означає служити Богу. Незважаючи на те, що людей, які служать Богу, так багато, як зірок на небі, кількість тих, хто може служити відкрито, хто може служити відповідно до Божої волі, є мізерно малою. Чому я про це говорю? Тому, що ви не розумієте суть фрази «служіння Богу», і ви так мало розумієте, як треба служити відповідно до Божої волі. Існує нагальна потреба у тому, щоб люди напевно розуміли, яке служіння Богу може відповідати Його волі.

Якщо ви хочете служити відповідно до Божої волі, ви спершу повинні зрозуміти, які люди угодні Богу, яких людей Бог ненавидить, яких людей Бог робить досконалими, і які люди придатні для служіння Богу. Принаймні ви повинні бути озброєні цими знаннями. Крім того, ви повинні знати цілі Божої роботи, а також роботу, яку Бог буде провадити тут і зараз. Зрозумівши це, а також завдяки керівництву Божих слів, ви повинні спершу здійснити вхід і отримати Боже доручення. Щойно ви отримаєте дійсний досвід Божих слів, і коли ви насправді дізнаєтеся про Божу роботу, ви будете підготовлені служити Богові. І саме тоді, коли ви будете служити Йому, Бог відкриє вам духовні очі й дозволить мати більше розуміння Своєї роботи, а також дасть змогу бачити її чіткіше. Коли ви увійдете в цю реальність, ваші переживання будуть більш глибокими та реальними, і всі ті з вас, хто мав такі переживання, зможуть ходити серед церков і пропонувати поживу своїм братам і сестрам, щоби ви могли використовувати сильні сторони одне одного, щоби виправити власні недоліки й отримати багатші знання в своєму дусі. Лише досягши такого ефекту, ви зможете служити відповідно до Божої волі та бути вдосконаленими Богом під час вашого служіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як служити відповідно до Божих намірів»

474. Ті, хто може очолювати церкви, забезпечувати людям життя та бути апостолами для людей, повинні мати практичний досвід; вони повинні мати правильне розуміння духовних речей і належне сприймання та досвід істини. Тільки такі люди мають право бути робітниками або апостолами, які очолюють церкви. В іншому разі, вони можуть лише слідувати як найменші й не можуть вести за собою, а тим більше бути апостолами, здатними забезпечувати людям життя. Це тому, що функція апостолів полягає не в тому, щоб метушитись або боротись; вона в тому, щоб виконувати роботу служіння життю та вести за собою інших у перетворенні їхніх характерів. На тих, хто виконує цю функцію, покладено велику відповідальність, яку далеко не кожен може на себе взяти. Таку роботу можуть виконувати лише ті, хто опанував суть життя, тобто ті, хто має досвід істини. Її не може виконувати просто будь-хто, здатний зректися, здатний метушитися або готовий присвятити себе; люди, які не мають досвіду істини, які не зазнали обтинання або суду, не здатні виконувати таку роботу. Люди без досвіду, які є людьми без реальності, нездатні чітко бачити реальність, тому що вони самі не мають цієї природи. Тому люди такого типу не тільки не здатні виконувати керівну роботу, але, якщо вони залишатимуться без істини тривалий час, слід їх відсіяти.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота та робота людська»

475. Якщо говорити про роботу, то людині здається, що робота – це бігом кидатися туди-сюди заради Бога, скрізь проповідувати й повністю присвячувати себе Йому. Хоча це переконання правильне, воно занадто однобічне; те, що Бог просить від людини, – це не тільки бігом кидатися туди-сюди для Нього; крім того, ця робота пов’язана зі служінням і забезпеченням у дусі. Багато братів і сестер навіть після стількох років досвіду ніколи не думало про те, щоб працювати для Бога, тому що робота, як її сприймає людина, несумісна з тим, що просить Бог. Отже, питання роботи нітрохи не цікавить людину, і саме із цієї причини входження людини також є досить одностороннім. Усі ви повинні почати своє входження з виконання роботи для Бога, щоб ви змогли краще пройти через кожен аспект досвіду. Це те, у що вам слід увійти. Під роботою не мається на увазі біганина заради Бога, а те, чи здатне життя людини й те, що вона в ньому втілює, принести Богові задоволення. Під роботою мається на увазі те, що люди використовують свою відданість Богу і своє пізнання Бога, щоб свідчити про Бога, а також щоб служити людям. Це відповідальність людини, і це те, що повинні розуміти всі люди. Можна було б сказати, що ваше входження – це ваша робота, і що ви шукаєте входження у процесі виконання роботи для Бога. Переживання Божої роботи не просто означає, що ви знаєте, як їсти й пити Його слово; що більш важливо, ви повинні знати, як свідчити про Бога й бути здатними служити Богу, а також бути здатними служити людям і забезпечувати їх. Це робота, і це також ваше входження; це те, чого повинна досягти кожна людина. Є багато людей, зосереджених тільки на тому, щоб бігати задля Бога й проповідувати всюди, але при цьому вони не беруть до уваги свій індивідуальний досвід і нехтують своїм входженням у духовне життя. Саме це привело тих, хто служить Богу, до того, що вони стали тими, хто опирається Богові…

Людина трудиться задля того, щоб задовольнити волю Божу, привести до Нього всіх тих, хто є за серцем Божим, привести людину до Бога й познайомити людину з роботою Святого Духа та Божим веденням людини, тим самим удосконалюючи плоди Божої праці. Тому вкрай важливо, щоб ви абсолютно чітко розуміли суть роботи. Кожна людина, будучи такою, яка використовується Богом, гідна працювати для Бога, тобто в кожного є можливість бути використаним Святим Духом. Однак є один момент, який ви повинні усвідомити: коли людина виконує роботу, доручену Богом, людині дається можливість бути використаною Богом, але те, що говорить і знає людина, не є в повній мірі її духовним станом. Усе, що ви можете зробити, – це краще пізнати свої власні недоліки в ході своєї роботи й здобути більше просвітління від Святого Духа. Так ви зможете отримати краще входження в процесі своєї роботи.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Робота та входження (2)»

476. Служіння, відокремлене від нинішніх висловлювань Святого Духа, є служінням від плоті та від переконань, і воно жодним чином не може відповідати Божій волі. Якщо люди живуть серед релігійних уявлень, то вони не здатні зробити що-небудь, що відповідає Божій волі, і навіть якщо вони й служать Богу, то служать серед своїх фантазій та переконань і абсолютно не здатні служити відповідно до Божої волі. Ті, хто не здатний слідувати за роботою Святого Духа, не розуміють Божу волю, а ті, хто не розуміє Божу волю, не можуть служити Богу. Бог бажає такого служіння, яке Йому до серця; Він не хоче служіння від переконань і від плоті. Якщо люди неспроможні йти за роботою Святого Духа, то вони живуть серед переконань. Служіння таких людей порушує та заважає, і таке служіння суперечить Богу. Отже, ті, хто неспроможний йти слідами Бога, нездатні служити Богу; ті, хто не здатний йти слідами Бога, поза всяким сумнівом, протистоять Богові та не можуть бути сумісними з Богом. «Слідувати за роботою Святого Духа» означає розуміти Божу волю в даний момент часу, бути здатним діяти відповідно до нинішніх вимог Бога, коритися Богові нашого часу та слідувати за Ним, а також здійснювати входження відповідно до новітніх Божих висловлювань. Тільки така людина йде за роботою Святого Духа та знаходиться в потоці Святого Духа. Такі люди здатні не тільки здобути Божу похвалу та побачити Бога, але й пізнати Божий характер на основі останньої роботи Бога й можуть пізнати поняття та непослух людини, а також людську природу та сутність, виходячи з останньої Божої роботи. Більше того, у процесі свого служіння вони здатні поступово досягти змін у своєму характері. Тільки такі люди є тими, хто здатний здобути Бога, і тими, хто насправді знайшов правдиву дорогу.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнайте найновішу роботу Бога та слідуйте Його стопами»

477. Якщо ти, служачи Богові сьогодення, чіпляєшся за те, що було відкрите просвітлінням Святого Духа в минулому, то твоє служіння призведе до порушення, а твоя практика буде застарілою, вона буде не чим іншим, як релігійним обрядом. Якщо ти віриш, що ті, хто служить Богові, мають зовні виявляти, поміж інших рис, смирення та терпеливість, і якщо таке знання ти сьогодні втілюєш у життя, то таке знання – це релігійне уявлення; така практика перетворилася на лицемірну виставу. Словосполучення «релігійні уявлення» стосується того, що вже віджило своє та застаріло (включно з розумінням слів, раніше сказаних Богом, та світлом, безпосередньо відкритим Святим Духом). Якщо їх сьогодні втілювати в життя, то вони стають на заваді Божій роботі та не приносять людині жодної користі. Якщо люди не зможуть очиститися від того, що належить до релігійних уявлень, то все це стане великою перешкодою в їхньому служінні Богові. Люди з релігійними уявленнями не мають можливості встигати за кроками роботи Святого Духа – спочатку вони відстають на один крок, потім на два. Так відбувається тому, що ці релігійні уявлення змушують людину ставати надзвичайно самовдоволеною та зарозумілою. Бог не відчуває ностальгії за тим, що Він казав та робив у минулому; якщо щось застаріває, Він це усуває. Хіба ти дійсно нездатний відпустити свої уявлення? Якщо ти чіпляєшся за слова, які Бог промовляв у минулому, хіба це доводить, що ти знаєш Божу роботу? Якщо ти неспроможний сьогодні прийняти світло Святого Духа, а чіпляєшся натомість за світло минулого, хіба це доводить, що ти йдеш Божими слідами? Хіба ти досі нездатний відпустити релігійні уявлення? Якщо так, то ти станеш тим, хто опирається Богові.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає теперішню Божу роботу, можуть служити Богові»

478. Багато служать Богу в силу своєї пристрасті, але не мають ані найменшого уявлення про адміністративні постанови Бога, не кажучи вже про будь-який натяк на значення Його слів. І тому зі своїми благими намірами вони часто закінчують тим, що роблять вчинки, які заважають Божому управлінню. У серйозних випадках їх виганяють, позбавляють будь-якої подальшої можливості слідувати за Ним і кидають до пекла, після чого у них уже немає нічого спільного з Божим домом. Ці люди працюють в домі Божому, керуючись своїми неосвіченими благими намірами, і врешті-решт викликають гнів Божого характеру. Люди приносять свої власні способи служіння чиновникам і вельможам до дому Божого та намагаються ввести їх у гру, марно думаючи, що тут їх можна з легкістю застосувати. Вони навіть не уявляють, що Бог має характер не агнця, а лева. Тому ті, хто вперше контактує з Богом, не можуть спілкуватися з Ним, бо серце Бога не схоже на серце людини. Тільки зрозумівши багато істин, ти зможеш постійно пізнавати Бога. Це знання не складається зі слів і доктрин, але може використовуватися як скарб, за допомогою якого ти входиш у довірчі стосунки з Богом, і як доказ того, що Він задоволений тобою. Якщо тобі не вистачає реальності знання й ти не озброєний істиною, твоє пристрасне служіння може тільки викликати огиду й відразу Бога до тебе.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Три застереження»

479. У релігії чимало людей протягом усього свого життя багато страждають: вони підкорюють собі своє тіло й несуть свій хрест, і навіть на порозі смерті вони продовжують страждати та терпіти! Дехто продовжує постити вранці в день смерті. Усе своє життя вони відмовляють собі в гарній їжі та одязі, зосереджуючись лише на стражданнях. Вони здатні підкорити собі своє тіло та зректися своєї плоті. Їхня сила духу, що дозволяє терпіти страждання, гідна похвали. Але їхнє мислення, їхні уявлення, їхнє ментальне ставлення та й узагалі їхня стара природа анітрохи не зазнали розбору. Їм бракує хоча б дещиці справжнього знання про себе. Їхній уявний образ Бога – це традиційний образ невизначеного Бога. Їхня готовність страждати заради Бога випливає з їхньої ревності та доброго характеру їхньої людської сутності. Хоча вони вірять у Бога, вони і не розуміють Його, і не знають Його волі. Вони просто працюють і сліпо страждають заради Бога. Вони не надають жодного значення проникливості, мало піклуються про те, як зробити так, щоб їхнє служіння справді виконувало Божу волю, і тим більше вони не свідомі того, як досягти пізнання Бога. Бог, якому вони служать, – це не Бог у властивому Йому образі, а Бог, якого вони уявили, Бог, про якого вони тільки чули або про якого вони лише читали писемні легенди. Потім вони використовують свою плідну уяву й благочестя, щоб страждати заради Бога й виконувати Божу роботу, яку Бог хоче виконати. Їхнє служіння є надто неточним, так що практично ніхто з них не здатний по-справжньому служити відповідно до Божої волі. Незалежно від того, наскільки радо вони страждають, їхній первісний погляд на служіння та їхній ментальний образ Бога залишаються незмінними, тому що вони не пройшли через Божий суд, кару, рафінування та вдосконалення, і ніхто не наставив їх, користуючись істиною. Навіть якщо вони вірять в Ісуса Спасителя, жоден із них ніколи не бачив Спасителя. Вони знають про Нього лише з легенд та чуток. Як наслідок, їхнє служіння зводиться до служіння навмання із заплющеними очима, подібно до того, як сліпий прислужує власному батькові. Чого зрештою можна досягти таким служінням? І хто б його схвалив? Від початку й до кінця їхнє служіння залишається незмінним; вони отримують лише штучні уроки й засновують своє служіння тільки на своїй природності та своїх власних уподобаннях. Яку нагороду це могло б принести? Навіть Петро, який бачив Ісуса, не знав, як служити згідно з Божою волею; він зрозумів це тільки наприкінці, на схилі своїх років. Що ж це говорить про тих сліпців, які не мають ані найменшого досвіду розбору або обтинання, і яких ніхто не наставляв? Хіба служіння багатьох із вас сьогодні не схоже на служіння цих сліпців? Усі ті, хто не отримав суду, не отримав обтинання та розбору, і хто не змінився, – хіба всі вони не завойовані лише частково? Яка користь від таких людей? Якщо твоє мислення, твоє знання про життя і твоє знання про Бога не показують нових змін, і ти нічого насправді не здобуваєш, тоді ти ніколи не досягнеш нічого видатного у своєму служінні!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (3)»

480. Ісус зміг виконати Боже доручення – роботу спокути всього людства – тому що Він був здатний рахуватися з Божими намірами, не плануючи й не влаштовуючи нічого для Себе. Тож Він був також близьким другом Бога – ви всі це добре розумієте – Самим Богом. (Насправді Він був Самим Богом, про якого засвідчив Бог. Я згадую це тут, щоби використати факт про Ісуса для ілюстрації.) Він зміг поставити Божий план управління в самий центр і завжди молився Небесному Отцеві та шукав волі Небесного Отця. Він помолився і сказав: «Боже, Отче! Виконуй те, що є Твоєю волею. І дій не відповідно до Моїх бажань, а за Твоїм планом. Людина може бути слабкою, але чому Ти повинен піклуватися про неї? Як людина, що схожа на мураху у Твоїй руці, може бути гідною Твоїх турбот? У Своєму серці Я бажаю тільки виконати Твою волю, і Я хотів би, щоб Ти міг робити те, що Ти робив би в Мені відповідно до Своїх власних бажань». По дорозі в Єрусалим Ісус перебував в агонії, ніби ніж прокручувався у Його серці, але Він не мав жодного наміру відмовитися від Свого слова. Завжди існувала могутня сила, яка змушувала Його рухатися туди, де Він буде розіп’ятий. Зрештою, Він був прибитий до хреста й став подобою гріховної плоті, завершивши роботу спокути людства. Він звільнився від кайданів смерті й аду. Перед Ним смерть, пекло та ад втратили свою силу та були переможені Ним. Він прожив тридцять три роки, протягом яких завжди робив усе можливе, щоб задовольнити Божі наміри відповідно до тогочасної Божої роботи, ніколи не враховуючи особистих вигод і втрат і завжди складаючи плани заради намірів Бога Отця. Так, після того, як Він хрестився, Бог промовив: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав». Через Його служіння перед Богом, яке узгоджувалося з Божими намірами, Бог поклав на Його плечі важкий тягар відкуплення всього людства й доручив Йому це виконати, і Він був придатним, і мав повноваження на виконання цього важливого завдання. Протягом всього Свого життя Він терпів незмірні страждання за Бога, безліч разів Його спокушав сатана, але Він ніколи не зневірявся. Бог доручив Йому таке важливе завдання, тому що довіряв Йому та любив Його. Тому Бог особисто сказав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав». У той час тільки Ісус міг виконати це доручення, і це був один практичний аспект завершення Богом Своєї роботи з викупу всього людства в період Благодаті.

Якщо, подібно до Ісуса, ви зможете дбати про Божу ношу та повставати проти своєї плоті, Бог довірить вам Свої важливі завдання, щоби ви були здатні виконати умови, необхідні для служіння Богу. Лише за таких умов ви наважитеся сказати, що слідуєте Божій волі й завершуєте Його доручення, і тільки тоді ви наважитеся сказати, що ви насправді служите Богу. У порівнянні з прикладом Ісуса, чи наважишся ти сказати, що ти – близький друг для Бога? Чи наважишся ти стверджувати, що ти слідуєш Божій волі? Чи наважишся ти сказати, що справді служиш Богу? Сьогодні ти не розумієш, як служити Богу, тож чи наважишся ти сказати, що ти – близький друг для Бога? Якщо ти говориш, що служиш Богу, чи не богохульствуєш ти проти Нього? Подумай про це: ти служиш Богові, чи собі? Ти служиш сатані, але вперто кажеш, що служиш Богу – чи не зневажаєш ти цим Бога? Багато людей за Моєю спиною впиваються благами статусу, вони наїдаються їжею, люблять спати та всіляко дбають про плоть, постійно побоюючись, що для плоті немає виходу. Вони не виконують свою належну функцію в церкві, а просто паразитують на ній або ж докоряють братам і сестрам Моїми словами, сковуючи інших звисока. Ці люди постійно кажуть, що слідують Божій волі, завжди стверджують, що вони близькі Богові, але хіба це не суперечить здоровому глузду? Якщо ти маєш правильну мотивацію, але не можеш служити відповідно до Божих намірів, то ти нерозумний. Але якщо твоя мотивація неправильна, і при цьому ти кажеш, що служиш Богу, то ти – людина, яка протистоїть Богу, і Він повинен покарати тебе! Я не маю співчуття до таких людей! У Божому домі вони паразитують, завжди впиваючись плотськими утіхами й не звертаючи уваги на інтереси Бога. Вони завжди шукають вигоди для себе та не звертають увагу на Божі наміри. Вони не можуть прийняти пильного спостереження Божим Духом всіх своїх дій. Вони завжди криводушні й лукаві, і обманюють своїх братів і сестер, будучи дволикими, як лисиця у винограднику, завжди крадуть виноград і витоптують виноградник. Чи можуть такі люди бути близькими друзями Бога? Чи підходиш ти для того, щоб отримати Божі благословення? Якщо ти не береш на себе тягар за своє життя та церкву, чи здатен ти отримати доручення Бога? Хто насмілився б довіряти такому, як ти? Якщо ти так служиш, чи міг би Бог довірити тобі серйозніше завдання? Чи не призвело б це до затримок у роботі?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як служити відповідно до Божих намірів»

481. Тим, що ви бачили й відчували, ви перевершуєте святих і пророків усіх епох, та чи ви здатні дати свідчення, більше за слова цих святих і пророків минулих часів? Те, що Я вам зараз дарую, перевершує Мойсея й затьмарює Давида, тож Я так само прошу, щоб ваше свідчення перевершувало Мойсея, а ваші слова були більші за Давида. Я даю вам стократно – тож Я так само прошу вас відплатити Мені тією самою монетою. Ви мусите знати, що Я – Єдиний, хто дарує людству життя, і ви – ті, хто отримує від Мене життя та мусить про Мене свідчити. Це ваш обов’язок, який Я вам посилаю та який ви мусите для Мене виконувати. Я дарував Вам усю Свою славу, Я дарував вам життя, якого так і не отримав обраний Богом народ – ізраїльтяни. Справедливо було б, якби ви свідчили про Мене, і присвячували Мені свою юність, і покладали своє життя. Кому б Я не дарував Свою славу, той стане Моїм свідком і віддасть за Мене життя. Так Я давно визначив наперед. Ваше щастя, що Я дарую вам Свою славу, і ваш обов’язок – свідчити про Мою славу. Якби ви в Мене вірили тільки заради набуття благословень, то Моя робота мала б небагато значення, і ви б не виконували свій обов’язок. Ізраїльтяни побачили тільки Моє милосердя, любов і велич, і юдеї узріли тільки Моє терпіння та спокуту. Вони побачили дуже, дуже мало роботи Мого Духу – настільки, що розуміли хіба одну десятитисячну від того, що бачили й чули ви. Тим, що ви бачили, ви перевершуєте навіть їхніх первосвящеників. Істини, які ви розумієте сьогодні, перевершують їхні; те, що ви бачили сьогодні, перевершує бачене в період Закону, та й у період Благодаті; і те, що ви відчували, перевершує навіть Мойсея й Іллю. Адже ізраїльтяни розуміли тільки закон Єгови, і бачили вони тільки спину Єгови; юдеї розуміли тільки спокуту Ісуса, отримали тільки благодать, даровану Ісусом, і бачили тільки образ Ісуса в домі юдеїв. А ви сьогодні бачите славу Єгови, спокуту Ісуса та всі Мої сьогоденні діла. Так само ви чули слова Мого Духа, оцінили Мою мудрість, пізнали Моє чудо та довідалися про Мій характер. Також Я розповів вам усе про Свій план управління. Ви бачили не просто люблячого та милосердного Бога, а Бога, повного праведності. Ви бачили Мою дивовижну роботу та дізналися, що Я сповнений величі та гніву. Більше того, ви знаєте, що колись Я обрушив Свою шалену лють на дім Ізраїлів і що сьогодні вона впала на вас. Ви розумієте більше Моїх небесних таємниць, ніж Ісая й Іван; ви знаєте про Мою красу й поважність більше, ніж усі святі минулих епох. Те, що ви отримали, – то не просто Моя істина, Моя дорога й Моє життя, а видіння й одкровення більше, ніж Іванове. Ви розумієте набагато більше таємниць, а ще узріли Моє істинне обличчя; ви прийняли більше Мого суду та знаєте більше про Мій праведний характер. Тож хоча ви народилися в останні дні, ваше розуміння – від попереднього й минулого, і ви також відчули на собі сьогоднішнє, і все це зробив Я Сам. Я прошу від вас не надміру, бо Я вам дав так багато, і ви багато в Мені побачили. Отже, Я прошу вас свідчити про Мене святим минулих епох, і це єдине бажання Мого серця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Що ти знаєш про віру?»

482. Те, чого Я бажаю, – це твоя вірність і покора зараз, твоя любов і свідчення зараз. Навіть якщо ти наразі не знаєш, що таке свідчення чи що таке любов, ти мусиш принести Мені всього себе та віддати Мені свої єдині скарби: свою відданість і покору. Ти мусиш знати, що свідчення про Мою перемогу над сатаною лежить у вірності й покорі людини, так само як і свідчення про Моє повне завоювання людини. Обов’язок твоєї віри в Мене – свідчити про Мене, бути вірним Мені й нікому більше та бути покірним до кінця. Перш ніж Я почну наступний етап Своєї роботи, як ти про Мене свідчитимеш? Як ти будеш Мені вірним і покірним? Чи ти присвятиш усю свою вірність своєму призначенню, а чи ти просто здасися? Що б ти вибрав: підкоритись усім Моїм планам (навіть якщо в них буде нещастя чи смерть) або втекти на півдорозі, щоб уникнути Моєї кари? Я тебе караю, щоб ти про Мене свідчив, щоб був вірний Мені і покірний. Більше того, теперішня кара призначена розгорнути наступний етап Моєї роботи та дати їй просуватися без завад. Тож закликаю тебе бути мудрим і не ставитися ні до свого життя, ні до значення твого буття як до піску, нічого не вартого. Чи ти можеш точно знати, якою буде Моя прийдешня робота? Чи ти знаєш, як Я працюватиму в прийдешні дні та як розгортатиметься Моя робота? Ти мусиш знати значення того, як ти відчував на собі Мою роботу, більше того – значення твоєї віри в Мене. Я стільки зробив; як би Я міг здатися на півдорозі так, як ти уявляєш? Я зробив таку обширну роботу; як би Я міг її знищити? Справді, Я прийшов покласти цьому періоду край. Це так, але, більше того, ти мусиш знати, що Я почну новий період, почну нову роботу і, найголовніше, поширюватиму Євангеліє Царства. Тож ти мусиш знати, що теперішня робота призначена лише почати період і закласти фундамент для того, щоб поширювати Євангеліє в прийдешні часи та покласти в майбутньому край цьому періоду. Моя робота не така проста, як ти думаєш, і не така нікудишня чи безглузда, як ти можеш вважати. Тому маю все одно сказати тобі: ти повинен віддати своє життя Моїй роботі, і, більше того, ти повинен присвятити себе Моїй славі. Довго Я прагнув, щоб ти про Мене свідчив, і ще довше Я прагнув, щоб ти поширював Моє Євангеліє. Ти повинен розуміти, що в Моєму серці.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Що ти знаєш про віру?»

483. Чи здатен ти конкретно виразити, який характер виявляв Бог у кожний період, такою мовою, яка є відповідною і передає значення того періоду? Чи здатен ти, людина, яка переживає Божу роботу останніх днів, детально описати праведний Божий характер? Чи можеш ти чітко й точно свідчити про Божий характер? Як ти розповіси про те, що побачив і пережив, тим жалюгідним, бідним і набожним релігійним вірянам, які зголоднілі і спраглі праведності та чекають, щоб ти став їхнім пастирем? Які люди чекають, щоб ти став їхнім пастирем? Чи можеш ти уявити? Чи усвідомлюєш ти тягар на своїх плечах, своє доручення та свою відповідальність? Де твоє почуття історичної місії? Як ти служитимеш паном наступного періоду в належний спосіб? Чи маєш ти сильне почуття того, що ти пан? Як слід пояснювати пана всього сущого? Чи це справді пан усіх живих істот і матеріальних речей у світі? Які плани ти маєш щодо поступу подальшої фази роботи? Скільки людей чекають, щоб ти їх пас? Чи тяжке твоє завдання? Вони бідні, жалюгідні, сліпі й розгублені, ридають у темряві – де лежить шлях? Як вони прагнуть, щоб світло, наче падаюча зірка, раптом зійшло та розігнало сили темряви, які гнобили людей стільки років. Вони тривожно сподіваються й тужать за цим і вдень, і вночі – хто може цілковито про це знати? Навіть того дня, коли повз промаює світло, ці люди у своєму глибокому стражданні залишаються ув’язненими в темній в’язниці без надії на звільнення; коли припиниться їхнє ридання? Страшна недоля тих крихких духів, яким ніколи не дарувалося відпочинку, і довго їх тримали отак, зв’язаних немилосердними путами та замерзлою історією. І хто почув звук їхнього ридання? Хто побачив їхній жалюгідний стан? Чи спадало тобі колись на думку, яке Боже серце згорьоване та тривожне? Як може Він витримати вид того, як невинне людство, що його Він створив Своїми власними руками, потерпає таку муку? Зрештою, люди – це жертви, яких було отруєно. І хоча людство вижило до сьогодні, хто б знав, що людство давно отруєне лихим? Чи ти забув, що ти – одна з жертв? Чи ти не бажаєш із любові до Бога поборотися за спасіння всіх тих, хто вижив? Чи ти не бажаєш присвятити всю свою силу тому, щоб віддячити Богу, який любить людство, наче Свою власну плоть і кров? Як саме ти сприйняв би використання Богом, щоб прожити своє надзвичайне життя? Чи справді в тебе є рішучість і віра, щоб прожити значуще життя благочестивої людини, що служить Богові?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як тобі слід ставитися до своєї майбутньої місії?»

484. Свідчити про Бога – це, перш за все, говорити про своє знання Божої роботи, про те, як Бог завойовує людей, про те, як Він спасає людей, про те, як Він змінює людей; це суть розмови про те, як Він веде людей, щоб увійти в істину-реальність, даючи їм можливість бути завойованими, удосконаленими й спасенними Ним. Свідчити – значить говорити про Його роботу й про все, що ти відчув на власному досвіді. Тільки Його робота може представляти Його, і тільки Його робота може виявити Його публічно, у всій Його повноті; Його робота свідчить про Нього. Його робота й висловлювання безпосередньо представляють Дух; роботу, яку Він виконує, виконує Дух, а слова, які Він промовляє, промовляє Дух. Це просто виявляється через утілену плоть Бога, але насправді це є виявом Духа. Уся виконувана Ним робота та всі промовлені Ним слова відображають Його сутність. Якби, зодягнувшись у плоть і прийшовши до людей, Бог не говорив і не діяв, а потім попросив вас пізнати Його реальність, Його нормальність і Його всемогутність, чи ти зміг би це зробити? Чи зміг би ти дізнатися, у чому полягає сутність Духа? Чи зміг би ти дізнатися, якими є атрибути Його плоті? Тільки тому, що ви випробували на собі кожен етап Його роботи, Він просить вас свідчити про Нього. Якби у вас не було такого досвіду, Він не наполягав би на тому, щоб ви свідчили. Отже, коли ти свідчиш про Бога, ти свідчиш не тільки про Його зовнішню нормальну людську сутність, але й про роботу, яку Він виконує, і про шлях, яким Він веде; ти маєш свідчити про те, як тебе було завойовано Ним і в яких аспектах тебе було вдосконалено. Тобі слід мати саме таке свідчення. … Крок за кроком ти пережив кару, суд, рафінування, випробування, невдачі й скорботи, і тебе було завойовано; ти відкинув перспективи плоті, свої особисті мотиви й потаємні інтереси плоті. Інакше кажучи, слова Бога повністю завоювали твоє серце. Хоча ти не виріс у своєму житті настільки, наскільки Він того вимагає, ти знаєш усе це, і ти повністю переконаний завдяки тому, що Він робить. Отже, це можна назвати свідченням, свідченням, яке є реальним та істинним. Робота, яку Бог прийшов виконати, робота суду й кари, призначена для завоювання людини, але Він також завершує Свою роботу, завершує період і виконує роботу завершення. Він завершує весь період, спасає все людство, рятує людство від гріха раз і назавжди; Він повністю здобуває людство, яке Він створив. Ти маєш свідчити про все це. Ти відчув на власному досвіді так багато Божої роботи, ти бачив її своїми очима й пережив її особисто; коли ти дійдеш до самого кінця, ти не маєш бути нездатним виконувати покладену на тебе функцію. Якби ти був нездатен, це було б так прикро! У майбутньому, коли поширюватиметься Євангеліє, ти маєш бути здатен говорити про свої власні знання, свідчити про все, що ти здобув у своєму серці, і не шкодувати зусиль. Це те, чого має досягти творіння. Яке дійсне значення цієї стадії Божої роботи? Якими є її наслідки? І яка її частка виконується в людині? Що людям варто робити? Коли ви зможете чітко розповісти про всю роботу, виконану втіленим Богом із моменту приходу на землю, тоді ваше свідчення буде повним. Коли ти зможеш чітко говорити про ось ці п’ять аспектів: значення Його роботи; її зміст; її суть; характер, який вона представляє, і її принципи, тоді це доведе, що ти здатен свідчити про Бога, що ти дійсно володієш знанням. Мої вимоги до вас не дуже високі, вони досяжні для всіх тих, хто перебуває в істинному пошуку. Якщо ти сповнений рішучості бути одним із Божих свідків, ти маєш розуміти, що Бог ненавидить і що Бог любить. Ти відчув на своєму досвіді значну частину Його роботи; завдяки цій роботі ти мусиш пізнати Його характер, зрозуміти Його волю та Його вимоги до людства, а також застосовувати це знання, щоб свідчити про Нього й виконувати свій обов’язок.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Практика (7)»

485. Переживання на власному досвіді суду й кари Божими словами приносить вам здобутки й реальний досвід, тож вам слід свідчити про Бога. Коли ви свідчите про Бога, вам слід в основному говорити про те, як Бог судить і карає людей та які випробування Він використовує, щоб очистити людей і змінити їхні характери. Слід також говорити про те, як багато розбещення було виявлено у вашому досвіді, скільки ви вистраждали, скільки всього ви зробили, щоб протистояти Богу, і як ви в кінцевому підсумку були завойовані Богом. Розповідайте про те, як багато у вас реального знання про Божу роботу, і як слід свідчити про Бога та відплачувати Йому за Його любов. Ви маєте вкладати зміст у такі висловлювання, водночас викладаючи думки в простий спосіб. Не говоріть про пусті теорії. Говоріть більш приземлено; говоріть від серця. Саме так вам слід переживати речі на власному досвіді. Не озброюйте себе глибокими на вигляд, пустими теоріями, намагаючись виставити себе на показ; роблячи так, ви виглядаєте досить гордовитими та нерозсудливими. Ви мусите більше говорити про реальні речі, виходячи з вашого реального досвіду, і більше говорити від серця; це найкорисніше для інших, і це їм бачити найбільш доречно. Ви раніше були людьми, які найбільше протистояли Богу, які були найменш схильні підкорятися Йому, але тепер вас завойовано – ніколи не забувайте про це. Вам слід більше роздумувати та розмірковувати над цими питаннями. Коли люди чітко їх розумітимуть, вони знатимуть, як свідчити, інакше вони будуть схильні робити ганебні та безрозсудні вчинки, які не свідчать заради Бога, а радше ганьблять Його. Без справжнього досвіду та розуміння істини неможливо свідчити заради Бога. Люди, чия віра в Бога сумбурна й заплутана, ніколи не зможуть свідчити заради Бога.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Лише прагнучи до істини, можна досягти зміни у своєму характері»

486. Щоб свідчити про Божу роботу, ти мусиш покладатися на свій досвід, знання та ціну, яку ти заплатив. Тільки так можна задовольнити Його наміри. Чи ти той, хто свідчить про Божу роботу? Чи є у тебе ця рішучість? Якщо ти можеш свідчити про Його ім’я, ба більше – про Його роботу, і якщо ти можеш жити образом Його людей, якого Він вимагає, тоді ти свідок Бога. Як саме тобі потрібно свідчити про Бога? Якщо ти прагнеш і жадаєш жити Божим словом, давати свідчення власними вустами, щоб люди могли прийти до пізнання Його роботи й бачення Його дій – якщо ти істинно прагнеш цього, то Бог удосконалить тебе. Якщо все, чого ти прагнеш, – це бути вдосконаленим Богом і бути благословенним у самому кінці, тоді твій погляд на віру в Бога не чистий. Ти маєш прагнути того, як побачити Божі діла в реальному житті, як задовольнити Його, коли Він відкриває тобі Свої наміри, і прагнути того, як ти маєш свідчити про Його дивовижність і мудрість та як свідчити про те, як Він дисциплінує й обтинає тебе. Усе це – те, що ти зараз маєш обдумувати. Якщо твоє боголюбне серце є виключно для того, щоб ти міг здобути славу з Богом після того, як Він тебе вдосконалить, тоді воно все ще недостатнє та не може відповідати вимогам Бога. Тобі потрібно мати здатність свідчити про Божу роботу, вдовольняти Його вимоги та практичним шляхом переживати роботу, яку Він виконав над людьми. Чи то біль, чи то сльози, чи то смуток – усе це ти повинен пережити практично. Вони призначені вдосконалити тебе як свідка Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ті, хто має бути вдосконалений, повинні пройти переплавку»

487. Хоча ваша віра дуже щира, ніхто з вас не здатен усе про Мене розповісти, ніхто не може вповні засвідчити всі факти, що ви бачите. Подумайте про це: сьогодні більшість із вас занедбала свої обов’язки та натомість гониться за плоттю, насичує плоть і жадібно втішається плоттю. Ви маєте мало істини. Як же ви тоді можете свідчити про все, що бачили? Чи дійсно ви впевнені, що можете бути Моїми свідками? Якщо прийде день, коли ти будеш не здатен засвідчити про все, що побачив сьогодні, то ти втратиш призначення створінь, і у твого буття не буде жодного сенсу. Ти станеш не гідний бути людиною. Навіть можна було б сказати, що ти не будеш людиною! Я виконав над вами незмірну роботу, але оскільки ти зараз нічого не вчишся, нічого не усвідомлюєш, і труди твої не дають результату, то коли Мені настане час розширювати Свою роботу, ти лише байдуже витріщатимешся, недорікуватий і геть ні на що не гідний. Хіба це не зробить тебе грішником на всі часи? Коли прийде той час, хіба ти не відчуєш щонайглибшого жалю? Хіба ти не впадеш у смуток? Уся Моя робота сьогодні робиться не з неробства та нудьги, а щоб закласти фундамент для Моєї майбутньої роботи. Це не означає, що Я в безвиході та мушу придумати щось нове. Ти мусиш розуміти роботу, яку Я роблю; це не те, що робить дитина, яка грається на вулиці, це робота, яка представляє Мого Отця. Ви мусите знати, що це не Я Сам усе це роблю; натомість Я представляю Свого Отця. Тим часом ваша роль – виключно слідувати, слухатися, мінятися та свідчити. Те, що ви маєте зрозуміти, – це те, чому ви маєте в Мене вірити; це найголовніше питання, яке ви всі маєте зрозуміти. Мій Отець заради Своєї слави наперед призначив вас усіх Мені від миті, коли Він створив світ. Це заради Моєї роботи й заради Його слави Він призначив вас наперед. Це через Мого Отця ви в Мене вірите; це через попереднє призначення Моїм Отцем ви за Мною слідуєте. Ніщо з цього ви не вибирали самі. Навіть важливіше, аби ви розуміли, що ви ті, кого Мій Отець дарував Мені, щоб ви про Мене свідчили. Оскільки Він дав вас Мені, ви мусите дотримуватися шляхів, які Я вам дарую, а також шляхів і слів, яких Я вас учу, бо це ваш обов’язок – дотримуватися Моїх шляхів. Така первісна мета вашої віри в Мене. Тому кажу вам так: ви лише люди, яких Мій Отець дарував Мені, щоб ви дотримувалися Моїх шляхів. Однак ви лише вірите в Мене; ви не від Мене, бо ви не з родини ізраїльтян, а натомість ви такі, як давній змій. Усе, чого Я від вас прошу, – це свідчити про Мене, але сьогодні ви мусите йти Моїми шляхами. Усе це – заради майбутнього свідчення. Якщо ви діятимете як люди, що лише слухають про Мої шляхи, то ви будете нічого не варті, і значення того, що Мій Отець вас Мені дарував, буде втрачено. Ось що Я наполегливо кажу вам: ви мусите йти Моїми шляхами.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Яке твоє розуміння Бога?»