Я не знаю, чи помітили люди, що в сьогоднішніх висловлюваннях відбулися якісь зміни. Деякі люди, можливо, дещо помітили, але не наважуються сказати про це з упевненістю. Інші, можливо, взагалі нічого не помітили. Чому відбулася така велика зміна у Божих висловлюваннях між дванадцятим та п’ятнадцятим днем місяця? Чи ви над цим розмірковували? Якою є ваша думка? Чи збагнули ви щось з усіх Божих висловлювань? Якою була основна робота, виконана в період з другого квітня по п’ятнадцяте травня? Чому люди сьогодні нічого не розуміють і дезорієнтовані, так наче їх ударили палицею по голові? Чому сьогодні немає шпальт із заголовками «Скандали народу Царства»? Другого та четвертого квітня Бог не вказав на стан людини; так само й у наступні кілька днів від сьогодні Він не вказав на стан людини – чому це так? Вочевидь, тут криється якась нерозв’язана загадка – чому відбувся розворот на 180 градусів? Спершу поговорімо трохи про те, чому Бог говорив саме так. Подивімося на перші слова Божі, в яких Він, не гаючи часу, каже: «Щойно починається нова робота». Це речення пропонує тобі перший натяк на те, що Божа робота увійшла в новий початок, що Він вкотре розпочав нову роботу. Це свідчить про те, що кара добігає кінця; можна сказати, що кульмінація кари вже настала, і тому ви повинні максимально використати свій час, аби належним чином пізнати на власному досвіді роботу доби кари, щоб ви не відстали й не були полишені. Усе це – справа людських рук, і вона вимагає, щоб людина робила все можливе для співпраці. Коли кара повністю відкидається геть, Бог починає братися за наступну частину Своєї роботи, адже Бог каже: «…тому Я продовжив виконувати Свою роботу серед людей… У цей момент Моє серце сповнюється великої радості, адже Я здобув частину людей, і тому Моя “справа” більше не занепадає; вона більше не складається з порожніх слів». У минулі часи люди бачили в Божих словах Його наполегливу волю – в цьому немає неправди, – і сьогодні Бог виконує Свою роботу з більшою швидкістю. Людині здається, що це не зовсім відповідає Божим вимогам, але для Бога Його робота вже завершена. Оскільки думки людей надто заплутані, їхній погляд на речі часто буває заскладним. Люди надто вимогливі до людей, але Бог не висуває настільки високих вимог до людини, і завдяки цьому можна побачити, наскільки велика розбіжність між Богом і людиною. У всьому, що робить Бог, розкриваються людські уявлення. Справа не в тому, що Бог висуває до людей високі вимоги, а люди не здатні їх виконати, а в тому, що люди висувають високі вимоги до Бога, а Бог не здатний їх задовольнити. Оскільки після лікування в людстві, яке розбещувалось сатаною упродовж кількох тисяч років, залишаються побічні ефекти, люди завжди висували такі високі вимоги до Бога й не виявляють ані найменшої поблажливості, сильно боячись, що Бог буде незадоволений. Відтак, те, що люди багато в чому не можуть впоратися зі своїм завданням, є їхнім способом піддати самих себе карі; вони пожинають наслідки своїх власних дій – це суцільні страждання. З тих труднощів, яких зазнають люди, понад 99 % зневажаються Богом. Якщо говорити відверто, ніхто по-справжньому не страждав за Бога. Усі люди пожинають наслідки своїх власних дій, і цей етап кари, звичайно ж, не є винятком; це гірка чаша, заварена людиною, яку вона сама підносить до своїх вуст, аби випити. Оскільки Бог не розкрив реальної мети Своєї кари, то хоча частина людей справді є проклятою, це не становить кари. Частина людей благословенна, але це не означає, що вони будуть благословенні в майбутньому. Людині здається, що Бог – це Бог, який не дотримується Свого слова. Не хвилюйтесь. Ці слова, можливо, дещо надмірні, але не будьте негативно налаштованими. Те, що Я кажу, має деяке відношення до страждань людини, але Я вважаю, що ви повинні будувати добрі стосунки з Богом. Ви повинні дарувати Йому більше «подарунків» – це, поза сумнівом, зробить Його щасливим. Я вірю, що Бог любить тих, хто дарує Йому «подарунки». А що ви скажете? Чи ці слова правильні?

Станом на сьогодні, скільки своїх перспектив ви відкинули? Божа робота скоро завершиться, тому ви, напевно, більшою чи меншою мірою відкинули всі свої перспективи, чи не так? Ви можете себе перевірити: ви завжди полюбляєте вивищуватися, звеличуючи себе й виставляючи себе напоказ, – що це таке? Сьогодні Я все ще не знаю, якими є людські перспективи. Якщо люди справді живуть, поглинені морем нещасть, коли вони живуть серед рафінування труднощами або під загрозою різноманітних тортур, або коли вони живуть у час неприйняття всіма людьми, дивлячись у небо й глибоко зітхаючи, – у такі моменти в своїх думках вони, можливо, відкидають свої перспективи. Це відбувається тому, що серед безнадійності люди шукають потойбічну утопію, і ніхто ніколи не відмовлявся від прагнення до своїх прекрасних мрій за комфортних умов. Можливо, це нереально, але Я хотів би, щоб у серцях людей цього не було. Ви все ще бажаєте перебувати в захопленні за життя? Ви все ще бажаєте змінити свій вигляд у плоті? Я не знаю, чи дотримуєтеся ви такої ж думки, але Я завжди вважав, що це нереально – такі думки здаються занадто екстравагантними. Люди кажуть приблизно таке: «Відкинь свої перспективи, будь реалістом». Ти просиш людей відмовитися від думок про те, щоб бути благословенними, – але як щодо тебе самого? Чи ти заперечуєш думки людей про благословення, водночас сам шукаючи благословень? Чи ти не дозволяєш іншим отримувати благословення, тоді як сам потай думаєш про них – ким це тебе робить? Шахраєм! Коли ти так чиниш, хіба твоя совість не є винуватицею? Хіба у своєму серці ти не почуваєшся боржником? Хіба ти не шахрай? Ти викопуєш слова в серцях інших людей, але нічого не кажеш про слова у власному серці – який же ти нікчемний непотріб! Цікаво, про що ви думаєте у своїх серцях, коли говорите, – хіба Дух Святий може вам не дорікнути? Хіба це не заважає вашій гідності? Ви справді не знаєте, що для вас добре! Ви завжди були такими ж, як пан Нанґуо, – самозванцями. Не дивно, що Бог поставив лапки навколо слів «запропонувати себе» у фразі «люди всі готові “запропонувати себе”». Бог знає людину як Свої п’ять пальців, і яким би вправним не був людський обман, – навіть якщо людина нічим себе не видає, і її обличчя не шаріється, а пульс не прискорюється, – очі Бога ясні, тому людині завжди було важко уникнути Божого погляду. Це так, наче Бог має рентгенівський зір і може бачити внутрішні органи людини, наче Він може бачити людей наскрізь і визначати їхню групу крові без аналізу. Такою є Божа мудрість, і людина не може її наслідувати. Як каже Бог: «Чому Я виконав стільки роботи, а в людях немає жодного свідчення цього? Невже Я доклав недостатньо зусиль?». Людина співпрацює з Богом недостатньою мірою, і можна сказати, що в людині забагато негативу, і рідко хто має позитив. Лише зрідка в людях з’являється трохи позитиву, але він надто заплямований. Це показує, наскільки боголюбними є серця людей; це так, наче в їхніх серцях любов до Бога займає лише одну частину зі ста мільйонів, з якої 50 % досі заплямовано. Ось чому Бог каже, що Він не знаходить у людині ніякого підтвердження. Саме через людський непослух тон Божих висловлювань такий безсердечний і байдужий. Хоча Бог не говорить із людиною про минулі часи, люди завжди хочуть поринати в спогади, щоб показати себе перед Богом, і вони завжди хочуть говорити про минулі часи – утім Бог ніколи не ставився до вчорашнього дня людини як до сьогоднішнього; навпаки, Він підходить до людей сьогодення з погляду сьогодення. Таким є Боже ставлення, і тому Бог ясно сказав ці слова, щоб у майбутньому люди не казали, що Бог занадто необґрунтований. Адже Бог не чинить безсовісно, а натомість розповідає людям справжні факти, щоб люди могли бути непохитними, – бо людина, зрештою, слабка. Почувши ці слова, поміркуйте: чи готові ви слухати й коритися та більше про це не думати?

Викладене вище не стосується справи; неважливо, говорять про це чи ні. Я сподіваюся, що ви не будете винятком, оскільки Бог приходить, щоб виконати роботу слів, а Він любить спілкуватися про все під сонцем. Але Я сподіваюся, що ви, тим не менш, прочитаєте ці слова й не залишите їх без уваги. Що скажете? Чи ви б це зробили? Щойно було сказано, що у сьогоднішніх словах Бог розкрив нову інформацію: метод, яким діє Бог, незабаром зміниться. Тому краще було б зосередитися на цьому дуже нагальному питанні. Можна сказати, що всі сьогоднішні висловлювання пророкують справи майбутнього; цими висловлюваннями Бог облаштовує наступний етап Своєї роботи. Бог уже майже завершив Свою роботу в народі церкви, і після цього Він з’явиться перед усім народом із люттю. Як каже Бог: «Я змушу людей на землі визнати Мої діяння, і Мої вчинки будуть підтверджені перед “судилищем”, аби вони могли бути визнані серед людей по всій землі, які всі скоряться». Чи побачили ви щось у цих словах? Вони – короткий виклад наступної частини Божої роботи. По-перше, Бог зробить усіх сторожових псів, які мають політичну владу, щиро переконаними, і Він змусить їх із власної волі зійти зі сцени історії, ніколи більше не боротися за статус і ніколи більше не брати участі в оборудках та інтригах. Цю роботу має бути здійснено через Бога, через розбурхування на землі різноманітних катастроф. Але це зовсім не означає, що Бог явиться. У цей час країна великого червоного дракона все ще буде землею скверни, і тому Бог не з’явиться, а лише проявиться через кару. Таким є праведний характер Божий, від якого нікому не врятуватися. Протягом цього часу всі, хто населяє країну великого червоного дракона, страждатимуть від лиха, яке, природно, спіткає й Царство на землі (Церкву). Це саме той час, коли факти стають явними, і тому це переживають усі люди, і ніхто не може цього уникнути. Це було визначено Богом. Саме через цей етап роботи Бог каже: «Настав час здійснити грандіозні плани». Справа в тому що в майбутньому на землі не буде церкви, і через наближення катастрофи люди будуть здатні думати тільки про те, що знаходиться просто перед ними, і будуть нехтувати рештою, і їм буде важко насолоджуватися Богом посеред катастрофи. Тому людей просять у цей чудовий час полюбити Бога всім серцем своїм, аби не згаяти цю можливість. Коли цей факт звершиться, Бог остаточно переможе великого червоного дракона, і відтак робота свідчення народу Божого завершиться; після цього Бог розпочне наступний етап роботи, спустошуючи країну великого червоного дракона, і, зрештою, розіпне людей по всьому всесвіту на хресті догори ногами, після чого Він знищить усе людство – такими є майбутні етапи Божої роботи. Отже, ви повинні прагнути зробити все можливе, щоб любити Бога за цих мирних умов. У майбутньому у вас більше не буде можливостей любити Бога, адже люди мають можливість любити Бога лиш у плоті; коли вони житимуть в іншому світі, ніхто не говоритиме про любов до Бога. Хіба це не обов’язок створеної істоти? Тож як ви повинні любити Бога впродовж днів свого життя? Чи ти колись замислювався над цим? Чи ти чекаєш, доки помреш, аби полюбити Бога? Хіба це не порожні балачки? Чому сьогодні ти не прагнеш любити Бога? Чи може любов до Бога посеред клопотів бути справжньою любов’ю до Бога? Причина, з якої говориться, що цей етап Божої роботи незабаром завершиться, полягає в тому, що Бог уже має свідчення перед сатаною. Відтак людині не потрібно нічого робити; її лише просять прагнути любові до Бога в ті роки, поки вона жива, – ось що головне. Оскільки вимоги Бога невисокі, і, крім того, у Його серці палає тривога, Він розкрив підсумок наступного етапу роботи до того, як цей етап роботи закінчився, що ясно показує, скільки часу залишилося; якби Бог не тривожився у Своєму серці, хіба Він промовив би ці слова так рано? Саме тому, що часу замало, Бог діє у такий спосіб. Є надія, що ви зможете полюбити Бога всім своїм серцем, усім розумом і всією силою своєю, так само, як ви плекаєте власне життя. Хіба не це є життям, сповненим найбільшого сенсу? Де ще ви змогли б знайти сенс життя? Хіба ви не настільки сліпі? Чи готовий ти полюбити Бога? Чи гідний Бог людської любові? Чи гідні люди людського поклоніння? Тож що ви повинні робити? Люби Бога сміливо й беззастережно та подивись, що Бог із тобою зробить. Подивись, чи Він тебе умертвить. Загалом, завдання любити Бога є важливішим за копіювання й записування чогось для Бога. Ти повинен віддати перше місце тому, що найважливіше, аби твоє життя могло мати більшу цінність і було сповнене щастя, а потім ти повинен чекати на Божий «вирок» для тебе. Цікаво, чи твій план включатиме любов до Бога? Я бажаю, щоб плани кожного стали довершеними Богом, і щоб усі вони здійснилися.