Глава 41

Як Бог працює над людиною? Чи ти розібрався в цьому? Чи це тобі зрозуміло? А як Він працює в церкві? Якими є твої погляди на це? Чи ти замислювався колись над цими питаннями? Чого Він хоче досягти за допомогою Своєї роботи в церкві? Чи все це тобі зрозуміло? Якщо ні – то все, що ти робиш, є пустим і марним! Чи торкнулися ці слова твого серця? Самий лише активний поступ без пасивного відступу – чи це відповідає Божій волі? Чи достатньо сліпої співпраці? Що потрібно зробити, якщо ці видіння тобі незрозумілі? Можливо, не варто далі й шукати? Бог каже: «Якось Я розпочав серед людей велику справу, але вони цього не помітили, тому Мені довелося скористатися Моїм словом, щоб явити її їм крок за кроком. Однак людина все ще не могла зрозуміти Моїх слів і залишалася в невіданні щодо мети Мого плану». Що означають ці слова? Чи замислювався ти колись над цією метою? Чи справді Я зробив це легковажно й безцільно? Якщо так, то в чому був би сенс? Якщо ця мета для тебе незрозуміла й незбагненна, то як можна досягти щирої співпраці? Бог каже, що все, чого шукає людство, знаходиться в безкрайніх морях, серед порожніх слів і доктрин. Що ж до ваших прагнень, то навіть ти не можеш пояснити, до якої категорії вони належать. Чого Бог хоче досягти в людині? Усі ці речі повинні бути вам зрозумілими. Хіба лише того, щоб осоромити великого червоного дракона в негативному сенсі? Хіба, зганьбивши великого червоного дракона, Бог просто піде з порожніми руками в гори й житиме там на самоті? Тоді чого ж хоче Бог? Чи справді Йому потрібні серця людей? Чи Йому потрібні їхні життя? Чи їхнє багатство та майно? Яка з них користь? Вони марні для Бога. Невже Бог здійснив стільки роботи над людиною лише для того, щоб використати її як доказ Своєї перемоги над сатаною, щоб мати можливість продемонструвати Свої «здібності»? Хіба в такому разі Бог не здавався б доволі «дріб’язковим»? Хіба Бог є таким Богом? Подібним до дитини, яка втягує дорослих у бійки з іншими? Яким був би сенс у цьому? Людина постійно використовує власні уявлення, щоб виміряти Бога. Якось Бог сказав: «У році чотири пори, і в кожній порі року по три місяці». Людина прислухалася до цих слів, запам’ятала їх і завжди казала, що в порі року – три місяці, а в році – чотири пори. Коли Бог запитав: «Скільки пір у році? І скільки місяців у кожній порі року?», люди хором відповіли: «Чотири пори року, три місяці». Людина завжди намагається дати Богу визначення за допомогою правил, і зараз, увійшовши в добу «трьох пір на рік, чотирьох місяців у порі року», людина залишається в невіданні, наче засліплена, шукає правила в усьому. І сьогодні людство намагається застосувати свої «правила» до Бога! Вони справді сліпі! Хіба вони не бачать, що тепер немає «зими», а є лише «весна, літо та осінь»? Людина воістину дурна! Дійти до цього рівня й досі не знати, як пізнати Бога! Вона подібна до людини 1920-х років, яка вважає, що транспорт незручний і всі люди повинні ходити пішки або вести на поводі віслючка, або такої, яка гадає, що люди повинні користуватися масляними лампами, або такої, яка вважає, що примітивний спосіб життя досі переважає. Хіба всі ці уявлення не існують у мозку людей? Чому сьогодні вони все ще говорять про милість і ласку? Яка в цьому користь? Це схоже на безладне буркотіння старої жінки про її минуле – яка в цих словах користь? Зрештою, теперішнє є теперішнім; хіба можна повернути час на 20 чи 30 років назад? Усі люди плинуть за течією; чому вони так не хочуть це визнати? У теперішній період кари який сенс говорити про милість і ласку? Милість і ласка – хіба це все, що є в Богові? Чому в цю добу «борошна і рису» людям продовжують подавати «просяне лушпиння та дикі овочі»? Те, що Бог не хоче робити, людина Йому нав’язує. Якщо Він опирається, Його називають «контрреволюційним», і хоча вже не раз було сказано, що Бог за своєю природою не є милостивим або люблячим, хто ж слухає? Людина занадто абсурдна. Це так, наче слово Боже не має сили. Люди завжди розглядають Мої слова в іншому світлі. Людство увесь час знущається з Бога, так наче невинні люди були безпідставно звинувачені у злочинах, – то хто ж може бути однодумним із Богом? Ви повсякчас готові жити в милості та ласці Божій, то що ж залишається Богові робити, окрім як терпіти людські образи? Однак Я сподіваюся, що, перш ніж сперечатися з Богом, ви ретельно дослідите, як діє Святий Дух. І все ж Я закликаю тебе уважно вивчити первісне значення слова Божого – не вважай себе розумним, будучи переконаним, що у словах Божих «багато води». У цьому немає потреби! Хто може сказати, скільки «води» містить слово Боже? Хіба що Бог скаже про це прямо чи однозначно вкаже на це. Не будь зависокої думки про себе. Якщо ти зможеш побачити шлях практики з Його слів, тоді ти виконаєш Його вимоги. Що ще ти хочеш побачити? Бог сказав: «Я припиню виявляти будь-яку милість до людської слабкості». Якщо ви не можете збагнути значення навіть цього очевидного та простого твердження, який був би сенс у подальшому вивченні та дослідженні? Не маючи навіть найпростіших знань із механіки, чи були б ви достатньо кваліфіковані, щоб збудувати ракету? Хіба така людина не займалася б марним вихвалянням? Людина не має ресурсів для виконання Божої роботи; саме Бог підносить її. Просто служити Йому, не знаючи, що Він любить, а що ненавидить, – хіба це не рецепт катастрофи? Люди не знають себе, але вважають себе надзвичайними. За кого вони себе мають! Вони гадки не мають, що таке добре і що таке погано. Згадайте минуле та подивіться в майбутнє – як вам таке? А після цього пізнайте себе.

Бог багато чого розкрив про наміри та цілі людини. Він сказав: «Лише тоді Я ясно побачив наміри та цілі людини. Я зітхнув із хмар: чому люди завжди діють у своїх інтересах? Хіба Мої кари не покликані їх удосконалити? Невже Я зумисне завдаю удару по їхньому позитивному ставленню?». Як багато ви дізналися про себе з цих слів? Чи справді наміри та цілі людини зникли? Чи ви самі це дослідили? З таким самим успіхом ви можете постати перед Богом і спробувати зрозуміти таке: якого результату було досягнуто роботою кари, яку Бог здійснив у вас? Чи підбили ви їй підсумок? Напевно, цей результат є мізерним, інакше б ви уже розповідали про нього у чванливих виразах. Чого Бог змушує вас досягти? Із багатьох сказаних вам слів, скільки справдилось, а скільки зійшло нанівець? В очах Бога лише кілька з Його слів справдилися; це тому, що людина ніколи не здатна розшифрувати первісне значення Його слів, і те, що вона приймає, є лише відлуннями слів, які відбиваються від стіни. Хіба так можна пізнати волю Божу? Найближчим часом у Бога буде більше роботи для людини; чи зможе людина виконати цю роботу з тим дрібним духовним станом, який вона має наразі? Якщо людина не відхиляється, то помиляється чи поводиться зарозуміло – такою, схоже, є її природа. Мені важко це зрозуміти: хоча Бог так багато сказав, чому людина не бере нічого з цього близько до серця? Хіба Бог розмовляє з людиною жартома й не прагне ніякого результату? Або змушує людину грати виставу під назвою «Радість, гнів, смуток і щастя»? Робить людину щасливою на мить, аби наступної змусити її плакати, – а потім, коли людина зійшла зі сцени, залишити її напризволяще? Яким був би результат цього? «Чому вимоги, які Я висуваю до людини, завжди закінчуються нічим? Хіба я прошу собаку залізти на дерево? Хіба Я роблю багато галасу з нічого?» Усі слова Божі спрямовані на фактичний стан людини. Не завадило б зазирнути всередину всіх людей, щоб побачити, хто живе відповідно до слова Божого. «Навіть зараз більша частина землі продовжує змінюватися. Якщо одного дня земля справді набуде іншого виду, Я відкину її легким порухом Своєї руки – хіба не саме в цьому полягає Моя робота на нинішньому етапі?» І справді, навіть зараз Бог займається цією роботою; однак те, що Він сказав про «відкидання її легким порухом Своєї руки», стосується майбутнього, адже все мусить пройти свій процес. Поточна робота Бога має тенденцію до цього – чи це вам зрозуміло? У людських намірів є вади, і нечисті духи скористалися цією нагодою, щоб увійти. У цей час «земля набуде іншого виду». Тоді люди зазнають якісної зміни, але не зміни їхньої сутності, адже на покращеній землі будуть інші речі. Іншими словами, первісна земля була неповноцінною, але після покращення її можна використовувати. Однак після того, як її використовували певний період часу й більше не використовують, вона поступово повернеться до свого старого вигляду. Це стислий виклад наступного етапу Божої роботи. Майбутня робота буде складнішою, оскільки настане час розподілити все суще за родом його. На місці зустрічі, коли все закінчиться, неминуче виникне хаос, і людина опиниться без твердих переконань. Саме так, як сказав Бог: «Усі люди – артисти, що підспівують будь-якій мелодії, яка зараз грає». Люди мають здатність підспівувати мелодії, яка зараз грає, тому Бог використовує саме цей їхній недолік, щоб зробити наступний крок у Своїй роботі й тим самим дати можливість усім людям виправити цей недолік. Саме тому, що у них немає справжнього духовного стану, люди стають травою, що росте на стіні. Якби вони таки набули духовного стану, то стали б деревами, які височіють, сягаючи неба. Бог має намір використати частину роботи злих духів для вдосконалення частини людства, щоб дати можливість цим людям бачити наскрізь диявольські переступи, аби все людство могло по-справжньому пізнати своїх «предків». Лише у такий спосіб люди зможуть повністю звільнитися, зрікаючись не лише бісівських нащадків, а й бісівських предків. Це і є справжня мета Бога в цілковитій перемозі над великим червоним драконом: зробити так, щоб усе людство пізнало справжній образ великого червоного дракона, повністю зірвало з нього маску та побачило його справжній образ. Це те, чого Бог хоче досягти, це кінцева ціль всієї роботи, яку Він здійснив на землі, і це те, чого Він прагне досягти в усьому людстві. Це відомо як мобілізація всього сущого на служіння Божій меті.

Що ж стосується майбутньої роботи, чи зрозуміло вам, як вона виконуватиметься? Ці речі повинні бути зрозумілими. Наприклад: чому Бог каже, що люди ніколи не займаються тим, чим повинні займатися? Чому Він каже, що багато людей не виконує домашнє завдання, яке Він їм дав? Як можна цього досягти? Чи замислювався ти колись над цими питаннями? Чи стали вони для тебе темами спілкування? На цьому етапі роботи потрібно змусити людину зрозуміти нинішні наміри Бога. Щойно цього буде досягнуто, тоді можна буде обговорювати інші речі – хіба це не чудовий спосіб вирішувати справи? Те, чого Бог хоче досягти в людині, має бути чітко пояснено, інакше все було б марно, і людина не змогла б у це увійти, а тим більше цього досягти, і все було б пустою балаканиною. Що ж до того, що Бог сказав сьогодні, – чи ти знайшов шлях, як утілити це в життя? Усі люди з трепетом ставляться до Божих слів. Вони не можуть уповні їх зрозуміти, але водночас вони бояться образити Бога. На сьогоднішній день скільки вже знайдено способів їсти й пити слова Божі? Більшість людей не знає, як їсти й пити слова Божі; як можна вирішити цю проблему? Чи знайшов ти спосіб їсти й пити згідно з сьогоднішніми словами? Як ти зараз намагаєшся співпрацювати у цьому? А коли ви всі поїсте і вип’єте ці слова, за допомогою яких засобів ви обговорюватимете свої міркування про них? Хіба це не те, що повинна робити людина? Як призначаються правильні ліки від тієї чи іншої хвороби? Чи тобі ще потрібно, аби Бог висловився прямо? Чи це необхідно? Як можна повністю викоренити вищезгадані проблеми? Це залежить від того, чи здатні ви співпрацювати зі Святим Духом у своїх практичних діях. За належної співпраці Святий Дух здійснить велику роботу. Якщо без належної співпраці натомість буде лише безлад, Святий Дух не зможе вивільнити Свою силу. «Якщо ти знаєш себе й знаєш свого ворога, то перемога завжди буде за тобою». Хто б першим не вимовив ці слова, вони якнайкраще можуть стосуватися вас. Коротко кажучи, перш ніж пізнати своїх ворогів, ви повинні пізнати себе, і лише після того, як ви зробите й те, й інше, ви переможете в будь-якій битві. Усе це ви повинні вміти робити. Незалежно від того, що Бог вимагає від тебе, тобі потрібно тільки працювати над цим щосили, і Я сподіваюся, що врешті-решт ти зможеш постати перед Богом і віддати Йому всю свою відданість. Допоки ти бачиш задоволену усмішку Бога, який сидить на Своєму троні, навіть якщо цей момент є призначеним часом твоєї смерті, ти повинен бути здатним сміятися та посміхатися, заплющуючи очі. Ти повинен упродовж свого перебування на землі виконати свій останній обов’язок перед Богом. У минулому Петро був розіп’ятий догори ногами заради Бога; ти ж повинен зрештою догодити Богові й вичерпати всю свою енергію заради Нього. Що може створена істота зробити від імені Бога? Тому ти повинен віддати себе Богові, краще раніше, аніж пізніше, аби Він розпорядився тобою на Свій розсуд. Допоки це приносить Богу щастя й задоволення, нехай Він робить із тобою все, що забажає. Яке право мають люди жалітися?

Попередня стаття: Глава 40

Наступна стаття: Глава 42

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger