Відтоді, як Бог розповів людині про «любов до Бога», – цей найбільш фундаментальний з усіх уроків, – Він зосередився на розмові на цю тему у «висловлюваннях семи Духів», спонукаючи всіх людей намагатися пізнати порожнечу людського життя, а відтак відкопати в собі справжню любов. Скільки любові до Бога мають ті, хто існує на нинішньому етапі? Чи ви знаєте? Урок «любові до Бога» не має меж. Яке розуміння всі люди мають щодо людського життя? Яким є їхнє ставлення до любові до Бога? Хочуть вони чи не хочуть? Вони слідують за великими масами чи відкидають плоть? Усе це ви повинні ясно усвідомити й зрозуміти. Невже в людях справді немає нічого? «Я хочу, щоб людина любила Мене по-справжньому; однак сьогодні люди все ще зволікають, неспроможні віддати Мені свою справжню любов. У своїй уяві вони вважають, що якщо вони віддадуть Мені свою справжню любов, то залишаться ні з чим». Що ж у цих словах насправді означає «справжня любов»? Чому в цю добу, коли «всі люди люблять Бога», Бог усе ще просить людей про справжню любов? Відтак, Божий намір полягає в тому, щоб попросити людину написати значення справжньої любові на бланку для відповідей, і саме це і є тим домашнім завданням, яке Бог задав людині. Що стосується сьогоднішнього етапу, то хоча Бог і не ставить перед людиною великих вимог, люди все ще не досягли того, що спочатку вимагав від них Бог; іншими словами, їм ще слід вкласти всі свої сили в любов до Бога. Однак, попри їхнє небажання, Бог таки висуває Свої вимоги до людей аж доти, доки ця робота не дасть результату й Він не здобуде в цій роботі славу. Справді, робота на землі завершується любов’ю до Бога. Відтак, тільки тоді, коли Бог завершує Свою роботу, Він вказує людині на найважливішу роботу з усіх. Якщо на момент, коли закінчується Його робота, Він дарує людині смерть, то що сталося б із людиною, що сталося б із Богом і що сталося б із сатаною? Лише тоді, коли буде здобуто любов людини на землі, можна сказати, що «Бог завоював людину». Без цього люди сказали б, що Бог знущається над людиною, і так Бог був би осоромлений. Бог не був би настільки дурним, щоб довести Свою роботу до кінця, навіть нічого не прошепотівши. Відтак, коли робота наближається до завершення, піднімається хвиля прагнення любові до Бога, і любов до Бога стає нагальною темою. Звичайно, ця любов до Бога не заплямована людиною; це чиста любов, як любов вірної дружини до свого чоловіка, або любов Петра. Бог хоче не любові Йова та Павла, а любові Ісуса до Єгови, любові між Отцем і Сином: «лише думати про Отця, не зважаючи на особисту втрату чи вигоду, любити тільки Отця й нікого іншого, і нічого іншого не просити». Чи здатна людина на таке?

Якщо ми порівняємо вас із тим, що робив Ісус, який не мав довершеної людської сутності, то що ми подумаємо? Як далеко ви зайшли у своїй довершеній людській сутності? Чи здатні ви досягти десятої частини того, що зробив Ісус? Чи підхожі ви для того, щоб піти на хрест заради Бога? Чи може ваше боголюбне серце зганьбити сатану? І яку частину свого людинолюбного серця ви вигнали з себе? Чи замінила її любов до Бога? Чи справді ви все терпите з любові до Бога? Задумайтесь на хвилинку про Петра, який жив у минулі часи, а потім подивіться на себе сьогоднішніх – між вами справді є велика розбіжність; ви не гідні стояти перед Богом. Усередині вас більше любові до Бога чи більше любові до диявола? Це слід по черзі помістити на ліву та праву шальку терезів, аби побачити, яка з них вища – скільки насправді всередині вас любові до Бога? Чи готові ви померти перед Богом? Причина, з якої Ісус зміг вистояти на хресті, полягала в тому, що Його земного досвіду було достатньо, щоб зганьбити сатану, і лише з цієї причини Бог Отець сміливо дозволив Йому завершити цей етап роботи; це було пов’язано з труднощами, які Він виніс, і Його боголюбним серцем. Але ви не настільки підготовлені. Отже, ви повинні продовжувати переживати, досягати того, щоб мати у своєму серці Бога й більше нічого – чи здатні ви це зробити? З цього можна побачити, наскільки ти ненавидиш Бога й наскільки ти любиш Бога. Справа не в тому, що Бог занадто вимогливий до людини, а в тому, що людина не працює наполегливо. Хіба це не реальний стан справ? Якщо ні, то скільки привабливого ти б знайшов у Богові, і скільки огидного ти знайшов би в собі? Ти повинен добре про це подумати. Справедливо сказати, що лише деякі під небесами люблять Бога, – але чи можеш ти бути першопрохідцем, побивши світовий рекорд і полюбивши Бога? Бог нічого не вимагає від людини. Невже людина не може віддати Йому в цьому належне? Невже ти навіть цього не здатен досягти? Що тут ще можна сказати?