Серед усіх цих слів немає більш незабутніх, ніж сьогоднішні. Божі слова й раніше виявляли стани людини або таємниці неба, але це нинішнє висловлювання не схоже на минулі. Воно не висміює й не жартує, але є чимось абсолютно несподіваним: це Бог сидить і спокійно розмовляє з людьми. Яким є Його намір? Що ти бачиш, коли Бог говорить: «Сьогодні Я розпочав нову роботу над всесвітами. Я дав людям на землі новий початок, і Я попросив їх усіх виселитися з Мого дому. А оскільки люди завжди люблять себе балувати, Я раджу їм бути самосвідомими й не заважати повсякчас Моїй роботі»? І що це за «новий початок», про який говорить Бог? Бог і раніше радив людям піти геть, але тоді Божим наміром було випробувати їхню віру. Тож сьогодні, коли Він говорить іншим тоном, Він говорить щиро чи неправдиво? Раніше люди не знали випробувань, про які говорив Бог. Тільки завдяки етапу роботи прислужників їхні очі побачили й вони особисто пережили Божі випробування. Отже, відтоді, завдяки взірцю сотень випробувань Петра люди часто робили помилку, вважаючи, що «це було Боже випробування». Що більше, у Божих словах з’являлися факти, але рідко. З огляду на це люди дедалі глибше занурювалися в сліпі вірування щодо Божих випробувань, і тому в усіх словах, сказаних Богом, вони ніколи не вірили, що це робота фактів, здійснювана Богом; натомість вони вірили, що Бог, не маючи іншого заняття, спеціально використовував слова, щоб перевіряти людей. Саме серед таких випробувань, які були безнадійними, однак, здавалося, давали надію, люди слідували за Ним, і тому після того, як Бог сказав, що «всіх, хто залишиться, найімовірніше, спіткає нещастя й невдача», люди все ще присвячували свою увагу слідуванню й тому не мали наміру піти геть. Люди слідували серед таких ілюзій, і жоден із них не наважився впевнитись, що надії немає, – це є частиною доказу Божої перемоги. Божа точка зору показує, що Він маневрує усім, щоб усе служило Йому. Ілюзії людей спонукають їх не полишати Бога незалежно від часу й місця, і тому на цьому етапі Бог використовує недосконалі мотивації людей, щоб змусити їх свідчити про Нього, в чому й полягає фундаментальна значущість слів Божих: «Я здобув частину людей». Сатана використовує людські мотивації, щоб спричиняти переривання, тоді як Бог використовує людські мотивації, щоб змусити людину служити – це справжнє значення Божих слів про те, що «люди гадають, що їм вдасться затесатися, та коли вони простягають Мені свої фальшиві перепустки, Я тієї ж миті скидаю їх у вогняну яму, і, бачачи, як палають їхні власні “копіткі зусилля”, вони втрачають надію». Бог маневрує всім сущим, щоб змусити його служити, і тому Він не оминає різноманітні думки людини, а відверто каже людям іти геть; у цьому дивовижність і мудрість Божої роботи – поєднувати чесні слова та метод в одне ціле, залишаючи людей запамороченими й дезорієнтованими. З цього видно, що Бог справді просить людей виселитися з Його дому, що це не якесь випробування, і Бог користується цією нагодою, щоб сказати: «Але Я також кажу людям, що коли їм не вдасться отримати благословення, то ніхто не має права скаржитися на Мене». Ніхто не може збагнути, чи Божі слова щирі, чи неправдиві, але Бог використовує цю можливість, щоб стабілізувати людей, щоб позбавити їх бажання піти. Отже, якщо одного дня вони будуть прокляті, то будуть завчасно попереджені словами Божими, як-то люди кажуть, що «слова, які неприємно чути, – це добрі слова». Сьогодні любов людей до Бога щира й правдива, і тому в словах, про які вони не могли сказати, щирі вони чи неправдиві, люди були завойовані й полюбили Бога, і саме тому Бог сказав: «Я вже завершив Свою велику роботу». Коли Бог каже: «Я сподіваюся, що вони знайдуть свій власний шлях до виживання. Я в цьому безсилий», – це реальність вимови Богом усіх цих слів, але люди так не думають; натомість вони завжди слідували, не звертаючи ані найменшої уваги на Божі слова. Отже, коли Бог каже, що «надалі поміж нами більше не буде жодного слова, нам більше не буде про що говорити, ми не заважатимемо одне одному, ми підемо кожен своєю дорогою», ці слова є реальністю, і вони анітрохи не заплямовані. Що б там не думали люди, такою є Божа «ірраціональність». Бог уже свідчив перед сатаною, і Бог сказав, що Він зробить так, що всі люди не залишать Його незалежно від часу й місця – і тому цей етап роботи завершено, і Бог не звертає уваги на скарги людини. Однак Бог від самого початку дав це зрозуміти, і тому люди залишаються безпорадними, змушеними ковтати свій гнів і притримувати язики. Битва між Богом і сатаною цілковито основана на людині. Люди не мають над собою контролю; вони насправді є маріонетками, в той час як Бог і сатана є тими, хто смикає за ниточки з-за лаштунків. Коли Бог використовує людей, щоб вони свідчили про Нього, Він робить усе, що лишень може придумати, все можливе, щоб використати людей для служіння Йому, в результаті чого людьми маніпулює сатана і, більше того, їх спрямовує Бог. А коли свідчення, якого бажає Бог, закінчується, Він викидає людей на узбіччя та залишає їх страждати, при цьому вдаючи, що Він не має з ними нічого спільного. Коли Він знову бажає використати людей, Він знову піднімає їх і використовує, а люди анітрохи не здають собі з цього справи. Вони просто подібні до вола чи коня, яких господар використовує, як йому заманеться, і жоден із яких не має над собою ніякого контролю. Можливо, це звучить трохи сумно, але незалежно від того, чи мають люди над собою контроль, чи ні, служити Богу – це честь, а не те, через що варто засмучуватися. Богу наче належить діяти в такий спосіб. Хіба здатність задовольнити потребу Всемогутнього не є чимось, чим можна пишатися? Ну, як ти вважаєш? Чи ти коли-небудь приймав рішення послужити Богові? Чи може так бути, що ти все ще бажаєш зберегти за собою право шукати власної свободи?

Хай там що, все, що робить Бог, є добрим і гідним наслідування, а людина і Бог, зрештою, відмінні. Виходячи з цього, ти повинен любити Бога людським серцем, незалежно від того, чи зважає Бог на твою любов. Божі слова свідчать, що в Божому серці також є великий смуток. Лише завдяки Божим словам люди очищуються. Але ця робота, зрештою, вже відбулася вчора – тож що саме Бог робитиме далі? Це залишається таємницею до сьогодні, і тому люди неспроможні зрозуміти це або осягнути, а можуть лише підспівувати в такт Божій музиці. Тим не менш усе, що каже Бог, є реальним, і все це здійснюється – це безсумнівно!