Коли люди споглядають практичного Бога, коли вони особисто проживають своє життя з Самим Богом, ходять із Ним пліч-о-пліч та перебувають поруч із Ним, вони відкидають цікавість, яка була в їхніх серцях протягом стількох років. Знання Бога, про яке йшлося раніше, – це тільки перший крок; хоча люди і знають Бога, у їхніх серцях залишається безліч постійних сумнівів: звідки прийшов Бог? Чи їсть Бог? Чи сильно Бог відрізняється від звичайних людей? Невже для Бога розбір з усіма людьми – це проста справа, дитяча забавка? Чи є все, що сказано з вуст Бога, таємницями небес? Невже все, що Він говорить, є вищим за те, що сказано всіма створеними істотами? Чи сяє світло з очей Бога? І таке інше – і це все, на що вистачило уявлень людей. Це те, що ви маєте зрозуміти й у що маєте увійти насамперед. В уявленнях людей втілений Бог – це все ще невизначений Бог. Без практичного знання люди ніколи не зуміли б зрозуміти Мене та ніколи не побачили б Моїх діянь у своєму досвіді. Тільки тому, що Я став плоттю, люди «не здатні осягнути» Моєї волі. Якби Я не став плоттю й залишався на небесах, у духовному світі, то люди «знали» б Мене; вони вклонялися й поклонялися б Мені та говорили б, що вони «пізнали» Мене на своєму досвіді, – але яка користь від такого знання? Якою була б його цінність як точки відліку? Чи може бути реальним знання, отримане з уявлень людей? Я не хочу знань із людського розуму – Я хочу практичного знання.

Моя воля відкривається серед вас в усі часи, і в усі часи існує Моє освічення та просвітління. Коли Я дію безпосередньо в божественності, це не фільтрується через мозок, і немає потреби додавати «приправи» – це прямий акт божественності. На що ж здатні люди? Хіба все, починаючи з моменту створення світу й до сьогодні, не було здійснено особисто Мною? У минулому Я говорив про семикратно посилений Дух, але ніхто не був здатний зрозуміти Його сутності – навіть коли люди знали про неї, вони не були здатні до повного розуміння. Коли Я працюю в людстві, керованому божественністю, оскільки ця робота здійснюється в обставинах, які люди вважають не надприродними, а звичайними, це називається роботою Святого Духа. Коли Я працюю безпосередньо в божественності, то оскільки Я не обмежений уявленнями людей, і оскільки Я не піддаюся обмеженням «надприродного», як воно існує в їхніх уявленнях, ця робота має негайний ефект; вона йде в саму серцевину питання й доходить до самої суті. У результаті цей етап роботи є чистішим; він удвічі швидший, розуміння людей прискорюється, а Мої слова посилюються, змушуючи всіх людей кинутися надолужувати згаяне. Оскільки ефект інший, оскільки засоби, природа та зміст Моєї роботи не ті самі – і, крім того, оскільки Я офіційно почав працювати у плоті, – з огляду на вищенаведене цей етап роботи називається «роботою семикратно посиленого Духа». Це не щось абстрактне. Після розвитку засобів, за допомогою яких Я працюю у вас, і після приходу Царства починає працювати семикратно посилений Дух, і ця робота постійно стає дедалі глибшою та інтенсивнішою. Коли всі люди бачать Бога та всі бачать, що Дух Божий перебуває серед людей, тоді стає зрозумілою вся значущість Мого втілення. Немає потреби підбивати підсумок – люди знають це природним чином.

З огляду на багато аспектів – методи, за допомогою яких Я працюю, етапи Моєї роботи, тон Моїх слів сьогодні тощо, – тільки те, що виходить із Моїх вуст нині, є «висловлюваннями семи Духів» в істинному сенсі. Хоча Я промовляв і в минулому, але це було на етапі побудови церкви. Це було подібним до передмови та змісту в романі – не мало суті; тільки сьогоднішні висловлювання можна назвати висловлюваннями семи Духів з точки зору їхньої суті. «Висловлювання семи Духів» – це висловлювання, які походять від престолу, тобто промовляються безпосередньо в божественності. Момент, коли Мої висловлювання звернулися до розкриття таємниць небес, був моментом, коли Я почав промовляти безпосередньо в божественності. Іншими словами, не будучи обмежений людським, Я безпосередньо відкрив усі таємниці та обставини духовного світу. Чому Я кажу, що раніше Я був обмежений людським? Це потребує пояснення. В очах людей ніхто не здатний відкрити таємниці небес; якби не Сам Бог, ніхто на землі не зміг би пізнати ці таємниці. Тому Я звертаюся до уявлень людей і кажу, що причина, через яку Я не розкрив жодної таємниці в минулому, полягає в тому, що Я підпадав під вплив людських обмежень. Однак, кажучи конкретніше, це не так: зміст Моїх слів змінюється в міру того, як змінюється Моя робота, і тому, коли Я почав вершити Своє служіння в божественності, Я відкрив таємниці; у минулому ж Мені доводилося працювати в обставинах, які всі люди вважали нормальними, і слова, які Я промовляв, були досяжними в уявленнях людей. Коли Я почав відкривати таємниці, жодна з них не була досяжна в уявленнях людей – вони не відповідали людському мисленню. Тому Я офіційно почав звертатися до промовляння в божественності, і це були висловлювання семи Духів в істинному сенсі. Хоча слова минулого були висловлюваннями з престолу, вони промовлялися на основі того, що було досяжним для людей, і тому не промовлялися безпосередньо в божественності – як наслідок, вони не були висловлюваннями семи Духів в істинному сенсі.