Те, що Я прошу вас зробити, не є невизначеною й порожньою теорією, про яку Я говорю, як і не є немислимим для людського мозку або недосяжним для людської плоті. Хто здатен на довершену вірність у Моєму домі? І хто може віддати всі свої сили в Моєму Царстві? Якби не одкровення Моєї волі, хіба стали б ви по-справжньому вимагати від себе догодити Моєму серцю? Ніхто ніколи не розумів Мого серця, і ніхто ніколи не сприймав Моєї волі. Хто коли-небудь бачив Моє обличчя чи чув Мій голос? Петро? Чи Павло? Чи Іван? Чи Яків? Кого Я коли-небудь одягав, чи кимось володів, чи когось використовував? Хоча перший раз, коли Я став плоттю, відбувся всередині божественності, плоть, у яку Я зодягнувся, не знала людських страждань, бо Я не був втілений у формі, і тому не можна сказати, що плоть повністю виконувала Мою волю. Тільки коли Моя божественність здатна робити те, що зробив би Я, і говорити так, як говорив би Я, у нормальній людській сутності, без перепон і перешкод, можна сказати, що Моя воля виповнилась у плоті. Оскільки Моя нормальна людська сутність здатна прикривати собою Мою божественність, то в такий спосіб досягається Моя мета – бути скромним і прихованим. На етапі роботи в плоті, хоча божественність діє безпосередньо, ці дії нелегко побачити людям, що зумовлено лише життям і діями нормальної людської сутності. Це втілення не може поститися 40 днів, як перше втілення, але працює й промовляє нормальним чином; хоча Він відкриває таємниці, Він є абсолютно нормальним; Його голос не подібний до грому, Його обличчя не виблискує світлом, і небеса не тремтять, коли Він іде, як люди собі це уявляють. Якби це було так, то в цьому не було б Моєї мудрості, і неможливо було б осоромити й перемогти сатану.

Коли Я являю Свою божественність під прикриттям нормальної людської сутності, Я набуваю повної слави, Моя велика робота звершена, і ніщо не становить жодних труднощів. Це пояснюється тим, що насамперед мета Мого втілення – дати можливість усім, хто вірить у Мене, побачити діяння Моєї божественності в плоті, побачити Самого практичного Бога й так розвіяти те місце в серцях людей, яке займає невидимий і невідчутний на дотик Бог. Оскільки Я їм, одягаюся, сплю, живу й дію, як нормальна людина, оскільки Я говорю й сміюся, як нормальна людина, і маю потреби нормальної людини, маючи при цьому сутність повної божественності, Я звуся «практичним Богом». Це не є чимось абстрактним, і це легко зрозуміти; із цього можна побачити, в якій частині перебуває осередок Моєї роботи, і на якій фазі роботи Я зосереджений. Основна мета Мого втілення полягає в тому, щоб відкрити Мою божественність через нормальну людську сутність. Неважко побачити, що центр Моєї роботи припадає на другу частину ери суду.

У Мені ніколи не було ні людського життя, ні жодного сліду людського. Людське життя ніколи не посідало місця в Мені й ніколи не стримувало виявлення Моєї божественності. Тому що більше звучить Мій голос на небесах і виражається воля Мого Духа, то більше сатана може осоромитися, і то легше стає виконувати Мою волю в межах нормальної людської сутності. Вже саме лише це завдало сатані поразки; сатана вже цілковито осоромлений. Хоча Я прихований, це не перешкоджає висловлюванням і діям Моєї божественності – цього достатньо, щоб показати, що Я переміг і здобув повну славу. Оскільки Моїй роботі в плоті ніщо не заважає й оскільки практичний Бог нині має місце в серцях людей та вкоренився в їхніх серцях, то сатана переможений Мною, і це повністю доведено. І оскільки сатана не здатен більше діяти серед людей, і оскільки тяжко прищепити сатанинську якість до плоті людини, Моя воля виповнюється безперешкодно. Зміст Моєї роботи полягає насамперед у тому, щоб спонукати всіх людей споглядати Мої дивовижні діяння та бачити Моє істинне обличчя: Я не є недосяжним, не підношуся в небесах, не безформний і не аморфний. Я не є невидимим, як повітря, і не схожий на хмару, що пливе й легко розвіюється; навпаки, хоча Я живу серед людей і відчуваю солодкий, кислий, гіркий і гострий смак серед людей, Моя плоть істотно відрізняється від людської. Більшості людей важко взаємодіяти зі Мною, але водночас більшість жадає спілкування зі Мною. Виглядає так, неначе у втіленому Богові є величезні, незбагненні таємниці. Через пряме одкровення божественності та через прикриття людської зовнішності люди тримаються від Мене на шанобливій відстані, вірячи, що Я милосердний і люблячий Бог, але водночас боячись Моєї величі та гніву. Тому в серці своєму вони бажають серйозно поговорити зі Мною, але не можуть зробити того, чого бажають – на те, чого бажає серце, бракує сили. Таким є стан кожної людини за цих обставин – чим більше таких людей, тим сильнішим є доказ виявлення різних аспектів Мого характеру, а отже, мета пізнання людьми Бога досягнута. Але це є вторинним; головне – щоб люди дізналися про Мої чудесні діяння зі вчинків Моєї плоті, що змусить їх пізнати сутність Бога; Я не є аномальним і надприродним, як це уявляється людям. Навпаки, Я – практичний Бог, Який є нормальним у всьому сущому. Моє місце в уявленнях людей розвіюється, і вони пізнають Мене в реальності. Тільки тоді Я посідаю Своє істинне місце в умах людей.

Перед усіма людьми Я не тільки ніколи не робив нічого надприродного, чим би дорожили люди, але Я також є вкрай звичайним і нормальним; Я навмисно не дозволяю людям побачити в Моїй втіленій плоті нічого, що мало б хоч якийсь натяк на Бога. Але завдяки Моїм словам людей повністю завойовано, і вони підкоряються Моєму свідченню. Тільки в такий спосіб люди пізнають Мене в плоті, без сумнівів і на підставі цілковитої віри в те, що Бог справді існує. Так знання людей про Мене стає реальнішим, яснішим та абсолютно незаплямованим їхньою доброю поведінкою; усе це – результат того, що Моя божественність діє безпосередньо, даючи людям більше знань про Мою божественність, бо тільки божественність є істинним обличчям Бога й невід’ємним атрибутом Бога. Люди мають це бачити. Те, чого Я хочу, – це слова, діяння й вчинки в божественності, – Мене не цікавлять слова й вчинки в людській сутності. Моя мета полягає в тому, щоб жити й діяти в божественності, – Я не бажаю вкорінюватися й проростати в людській сутності, і Я не бажаю перебувати в людській сутності. Ви розумієте, про що Я кажу? Навіть якщо Я гість у людській сутності, Я не хочу цього; Я дію в довершеній божественності, і тільки так люди можуть краще зрозуміти Моє справжнє обличчя.