Біблійні вірші для довідки:

«Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене! Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя» (Івана 5:39–40).

«Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6).

Відповідні слова Бога:

Читаючи Біблію, люди також можуть здобути багато шляхів життя, які не можна знайти в інших книгах. Ці шляхи – це шляхи життя роботи Святого Духа, які стали частиною досвіду пророків і апостолів у минулі періоди, і багато з цих слів дорогоцінні та можуть дати те, що людям потрібно. Отже, усі люди люблять читати Біблію. Оскільки в Біблії так багато прихованого, погляди людей на неї відрізняються від поглядів на праці великих духовних діячів. Біблія – це літопис і збірка досвіду та знань людей, які служили Єгові та Ісусу в старому й новому періодах, і тому завдяки їй наступні покоління змогли здобути значне просвітління, освічення та шляхи для практики. Біблія є вищою за праці будь-якого великого духовного діяча тому, що всі їхні праці ґрунтуються на Біблії, увесь їхній досвід походить із Біблії, і всі вони пояснюють Біблію. І тому, попри можливість здобути забезпечення з книг будь-якого великого духовного діяча, люди досі поклоняються Біблії, оскільки вона здається їм такою високою й ґрунтовною! Хоча Біблія об’єднує деякі книги слів життя, такі як послання Павла й послання Петра, і хоча ці книги можуть забезпечити людей і допомогти їм, ці книги все ж застаріли, вони все ще належать до старої епохи, і якими б хорошими вони не були, вони підходять тільки для одного періоду й не є вічними. Адже Божа праця постійно розвивається, і вона не може просто зупинитися на часі, в якому жили Павло та Петро, або завжди залишатися в періоді Благодаті, коли було розіп’ято Ісуса. Отже, ці книги підходять тільки для періоду Благодаті, а не для періоду Царства останніх днів. Вони можуть забезпечити тільки віруючих періоду Благодаті, а не святих періоду Царства, і якими б хорошими вони не були, вони все одно застаріли. Те ж саме стосується роботи Єгови зі створення або Його роботи в Ізраїлі: якою б великою не була ця робота, вона все одно застаріла, і все одно прийшов час, коли вона проминула. Божа робота така ж: вона велика, але прийде час, коли вона завершиться; вона не може завжди залишатися ані на етапі творіння, ані на етапі розп’яття. Незалежно від того, наскільки переконливою була робота розп’яття, незалежно від того, наскільки ефективною вона була в перемозі над сатаною, робота, врешті-решт, усе ще залишається роботою, і періоди, врешті-решт, усе ж залишаються періодами; робота не може завжди залишатися на одному й тому ж фундаменті, і часи ніколи не можуть бути незмінними, тому що колись було створення, і повинні прийти останні дні. Це неминуче! Отже, сьогодні слова життя в Новому Заповіті – послання апостолів і чотири Євангелія – стали історичними книгами, вони стали старими альманахами; а як старі альманахи можуть провести людей у новий період? Незалежно від того, наскільки ці альманахи здатні дати людям життя, незалежно від того, наскільки вони здатні вести людей до хреста, хіба вони не застаріли? Хіба вони не втратили своєї цінності? Отож, Я кажу, що ти не повинен сліпо вірити в ці альманахи. Вони занадто старі, вони не здатні залучити тебе до нової роботи, а можуть тільки обтяжити тебе. Вони не тільки не можуть привести тебе до нової роботи й до нового входження, але й ведуть тебе до старих релігійних церков – а коли це так, то хіба твоя віра в Бога від того не слабшатиме?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (4)»

Багато хто вірить, що розуміти та могти тлумачити Біблію означає те саме, що знайти істинний шлях, але, насправді, чи дійсно все так просто? Ніхто не знає реальності Біблії: що це не більше ніж історичний літопис Божої роботи й свідчення про дві попередні стадії Божої роботи, і що вона не дає жодного розуміння цілей Божої роботи. Кожен, хто читав Біблію, знає, що вона документує дві стадії Божої роботи в період Закону й період Благодаті. Старий Заповіт оповідає історію Ізраїлю та роботу Єгови від часу створення світу до кінця періоду Закону. Новий Заповіт містить записи про роботу Ісуса на землі, які вміщено в чотирьох Євангеліях, а також про роботу Павла – хіба це не історичні записи? Звернення в сьогоденні до подій минулого відносить їх до розряду історії, і якими б правдивими або реальними вони не були, вони однаково залишаються історією; а історія не може бути спрямована на сьогодення, бо Бог не озирається на історію! Отже, якщо ти розумієш тільки Біблію й нічого не розумієш стосовно роботи, яку Бог має намір виконати сьогодні, і якщо ти віриш у Бога, але не шукаєш роботу Святого Духа, тоді ти не розумієш, що означає шукати Бога. Якщо ти читаєш Біблію для того, щоб вивчати історію Ізраїлю, щоб досліджувати історію створення Богом небес і землі, то ти не віриш у Бога. Однак сьогодні, оскільки ти віриш у Бога й шукаєш життя, оскільки ти прагнеш до пізнання Бога, а не до мертвої букви та вчень або розуміння історії, ти маєш шукати Божу волю сьогодення, а також шукати спрямування роботи Святого Духа. Якби ти був археологом, ти міг би читати Біблію, але ти ним не є; ти належиш до тих, хто вірить у Бога, і тобі варто понад усе шукати Божу волю сьогодення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (4)»

Можливо, твоє бажання зараз – здобути життя, або, можливо, ти прагнеш знайти істину. У будь-якому випадку, ти хочеш знайти Бога, знайти того Бога, на якого ти можеш покластися, і який може дати тобі вічне життя. Якщо ти хочеш здобути вічне життя, ти спершу маєш зрозуміти джерело вічного життя та повинен спочатку дізнатися, де знаходиться Бог. Я вже говорив, що тільки Бог є незмінним життям, і тільки Бог володіє шляхом життя. Оскільки Бог є незмінним життям, Він, таким чином, є вічним життям; оскільки тільки Бог є шляхом життя, Сам Бог, таким чином, є шляхом вічного життя. Відповідно, тобі слід спочатку зрозуміти, де є Бог і як здобути цей шлях вічного життя. А тепер запрошую тебе обговорити ці два питання окремо.

Якщо ти дійсно хочеш здобути шлях вічного життя, і якщо ти невтомний у своїх пошуках, тоді спочатку дай відповідь на запитання: де Бог сьогодні? Можливо, ти відповів би: «Бог, звичайно ж, живе на небесах – навряд чи Він жив би у твоєму домі, чи не так?». Можливо, ти міг би сказати, що Бог, очевидно, живе посеред усього сущого. Або ти міг би відповісти, що Бог живе в серці кожної людини, або що Бог знаходиться в духовному світі. Я нічого з цього не заперечую, але я повинен прояснити це питання. Не зовсім правильно говорити, що Бог живе в серці людини, однак таке твердження не є й цілковито неправильним. Справа в тому, що серед віруючих у Бога є ті, чия віра істинна, і ті, чия віра неправдива; є ті, кого Бог схвалює, і ті, кого Він не схвалює; є ті, хто угодний Йому, і ті, кого Він зневажає; і є ті, кого Він робить досконалими, і ті, кого Він виганяє. І тому я кажу, що Бог живе лише в серцях небагатьох людей, і ці люди, безсумнівно, – ті, хто дійсно вірить у Бога, ті, кого Бог схвалює, ті, хто угодні Йому, і ті, кого він робить досконалими. Це ті, кого Бог веде. Оскільки їх веде Бог, вони – люди, які вже чули та бачили Божий шлях вічного життя. Ті, чия віра в Бога неправдива, ті, хто не схвалений Богом, ті, кого Бог зневажає, ті, кого Бог виганяє, – вони обов’язково будуть відкинуті Богом, обов’язково залишаться без шляху життя й обов’язково продовжать перебувати в невіданні щодо того, де знаходиться Бог. І навпаки, ті, у чиїх серцях живе Бог, знають, де він є. Вони – люди, яким Бог дарує шлях вічного життя, і вони – ті, хто слідує за Богом. Тож чи ти знаєш, де є Бог? Бог знаходиться як у серці людини, так і біля неї. Він знаходиться не тільки в духовному світі та понад усім сущим, але ще більшою мірою на землі, на якій існує людина. І тому з приходом останніх днів Божа робота вийшла на нову територію. Бог є володарем над усім серед усього сущого, і Він є опорою людини в її серці; і, більше того, Він існує посеред людей. Тільки таким чином Він може принести людству шлях життя та вивести людину на шлях життя. Бог прийшов на землю та живе серед людей, щоб людина могла отримати шлях життя і щоб людина могла існувати. У той же час Бог також керує всім серед усього сущого, щоби цим сприяти взаємодії з тим управлінням, яке Він здійснює серед людей. І тому, якщо ти визнаєш тільки вчення про те, що Бог знаходиться на небесах і в серці людини, але не визнаєш істину про існування Бога серед людей, тоді ти ніколи не здобудеш життя й ніколи не здобудеш шлях істини.

Сам Бог є життям та істиною, і Його життя та істина співіснують. Ті, хто не здатний здобути істину, ніколи не здобудуть життя. Без керівництва, підтримки та надання істини ти здобудеш тільки букви, вчення і, понад усе, смерть. Боже життя всюдисуще, і Його істина та життя співіснують. Якщо ти не можеш знайти джерело істини, тоді ти не здобудеш прожиток для життя; якщо ти не можеш здобути прожиток для життя, тоді у тебе, безсумнівно, не буде істини, і тому, якщо виключити фантазії та уявлення, усе твоє тіло буде нічим іншим, як твоєю плоттю, – твоєю смердючою плоттю. Знай, що слова книг не вважаються життям, історичним записам не можна поклонятися як істині, а норми минулого не можуть служити звітом про слова, які Бог промовляє зараз. Тільки те, що виражається Богом, коли Він приходить на землю та живе серед людей, – це істина, життя, Божа воля та Його нинішній спосіб здійснення роботи. Якщо ти застосовуєш записи слів, сказаних Богом у минулі періоди, до сьогоднішнього дня, це робить тебе археологом, і найкраще тебе можна описати як фахівця з історичної спадщини. Це тому, що ти завжди віриш у сліди роботи, яку Бог виконував у минулі часи, віриш тільки в тінь Бога, що залишилася з тих часів, коли Він раніше працював серед людей, і віриш тільки в той шлях, який Бог дав Своїм послідовникам у колишні часи. Ти не віриш у напрям Божої роботи сьогодні, не віриш у славний лик Божий сьогодні та не віриш у шлях істини, який у теперішній час виражає Бог. Тож ти, без сумніву, мрійник, повністю відірваний від реальності. Якщо ти все ще чіпляєшся за слова, які нездатні вдихнути життя в людину, ти безнадійний шматок сухостою,^a бо ти занадто консервативний, занадто незговірливий, занадто несприйнятливий до доводів розуму!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»

Примітка:

a. Шматок сухостою: китайська ідіома на позначення того, чому «вже неможливо зарадити».

Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, запропонованого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і букв та скутий історією, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кому не дають воду життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Якщо ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся залишити все як є, стоячи на місці, і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, тоді чи не будеш ти завжди проти Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркіт грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою примху й нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це букви, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати життя. Писання, які ти читаєш, можуть тільки збагатити твою мову та не є філософськими словами, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхи, які можуть привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»