4. Ви кажете, що якщо ми не приймемо Божу роботу суду останніх днів, ми не будемо очищені, а отже, не зможемо увійти в Царство Боже. Ми в це не віримо. Хоча ми все ще здатні на гріх і зв’язані плоттю, в Біблії чітко сказано, що: «Раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!» (1 до Коринтян 15:52). Ми віримо, що Бог всемогутній: одне Боже висловлювання створило небо, землю і все суще, і одне Боже висловлювання може воскресити людей із мертвих. Коли Бог прийде, Він зможе миттєво змінити нашу форму й воскресити нас у Царстві Небеснім. Тому нам не потрібно, щоб Бог ставав плоттю в останні дні, аби виразити істину й виконати роботу суду та очищення.
Біблійні вірші для довідки:
«Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17).
«Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48).
«Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13).
«Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. … Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. … А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони» (Івана 17:15–19).
Відповідні слова Бога:
Ви маєте вміти бачити волю Божу й розуміти, що Божа робота не така проста, як створення неба, і землі, і всього сущого. Адже сьогоднішня робота така: перетворити розбещених і вкрай байдужих, очистити тих, хто був створений, але підданий обробці сатаною. І мова не про створення Адама чи Єви, і поготів не про створення світла чи всякої рослини й тварини. Бог очищує те, що споганено сатаною, і наново його здобуває; воно стає тим, що належить Йому, і перетворюється на Його славу. Не так це уявляє людина, і це не так просто, як створення неба й землі та всього, що є в них, і не так просто, як проклясти сатану та запроторити його в безодню. Ні, ця робота в тому, щоб перетворити людину, перетворити те лихе, що не від Нього, на добре, що від Нього. Ось яка правда стоїть за цим етапом Божої роботи. Ви маєте це розуміти й уникати надмірного спрощення. Робота Божа не схожа на звичайну роботу. Його дива та мудрість такі, що розум людини не може їх осягнути. На цьому етапі Своєї роботи Бог не створює все суще, але й не знищує його. Натомість Він перетворює все, що Сам створив, і очищує все, що осквернив сатана. І таким чином Бог починає велику справу, і в тому полягає все значення Божої роботи. Хіба ти бачиш у цих словах, що Божа робота насправді така проста?
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи така проста Божа робота, як це собі уявляє людина?»
Найраніше людство було в руках у Бога, та через сатанинську спокусу й розбещення людина була зв’язана сатаною та впала в руки лихого. Таким чином, сатана став об’єктом, якому слід завдати поразки в роботі Божого управління. Оскільки сатана заволодів людиною й оскільки людина – це капітал, за допомогою якого Бог чинить усе управління, то щоб спасти людину, треба вирвати її з рук сатани, тобто треба повернути людину з полону сатани. Таким чином, сатану треба розбити шляхом змін у старому характері людини, змін, які відновлюють первісну людську розсудливість. Так людину, взяту в полон, можна вирвати з рук сатани. Якщо людину буде звільнено від впливу й пут сатани, то сатану буде осоромлено, людину буде зрештою забрано назад, і сатану буде розбито. Й оскільки людину було звільнено з-під темного впливу сатани, вона стане трофеєм усієї цієї битви, і по закінченні битви сатана стане об’єктом покарання, після чого всю роботу спасіння людства буде завершено.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»
Бог здійснює Свою роботу по всьому всесвіту. Усі ті, хто вірить у Нього, повинні прийняти Його слово, їсти й пити Його слово; ніхто не може бути здобутий Богом на підставі того, що він бачить ознаки й чуда, явлені Богом. Протягом століть Бог завжди використовував слово, щоб робити людину досконалою. Таким чином, ви не повинні присвячувати всю свою увагу ознакам і чудам, але маєте прагнути до того, щоб Бог зробив вас досконалими. У старозаповітний період Закону Бог промовляв деякі слова, а в період Благодаті Ісус теж промовив багато слів. Після того, як Ісус сказав багато слів, пізніші апостоли й учні повели за собою людей у тому, щоб практикувати відповідно до заповідей, виданих Ісусом і відчутих відповідно до слів і принципів, промовлених Ісусом. В останні дні Бог головним чином використовує слово, щоб зробити людину досконалою. Він не використовує ознаки й чуда, щоб пригнічувати людину або переконувати її; це не може прояснити силу Божу. Якби Бог тільки показував ознаки й чуда, тоді було б неможливо пояснити реальність Бога і, отже, неможливо зробити людину досконалою. Бог не робить людину досконалою за допомогою ознак і чудес, але використовує слово, щоб поїти й пасти людину, після чого досягається повний послух людини й пізнання людиною Бога. Це – мета роботи, яку Він робить, і слів, які Він промовляє. Бог не використовує метод показу ознак і чудес, щоб зробити людину досконалою, – Він використовує слова й використовує безліч різних методів роботи, щоб зробити людину досконалою. Чи то рафінування, розбір, обтинання, чи то надання слів, Бог говорить з різних точок зору, щоб зробити людину досконалою й дати їй більше знання про роботу, мудрість і чудовість Бога. Коли людина стане досконалою в час, коли Бог завершить період в останні дні, тоді вона буде достойною бачити ознаки й чуда. Коли ти пізнаєш Бога й зможеш коритися Богу, що б Він не робив, у тебе більше не буде жодних уявлень про Нього, коли ти побачиш ознаки й чудеса. Наразі ти зіпсований і нездатний до повної покори Богу – ти думаєш, що ти достойний того, щоб бачити ознаки й чуда в цьому стані? Коли Бог являє ознаки й чудеса, саме тоді Бог карає людину, а також тоді змінюється період, і, більше того, тоді закінчується період. Коли Божа робота виконується як зазвичай, Він не являє ознак і чудес. Вияв ознак і чудес для Нього є до смішного простим, але це не є принципом Божої роботи та не є метою Божого управління людиною. Якби людина бачила ознаки й чудеса, і якби духовне тіло Боже явилося людині, хіба всі люди не повірили б у Бога? Я вже говорив раніше, що група переможців здобувається зі Сходу, переможців, які приходять із середовища великої скорботи. Що мається на увазі під цими словами? Вони означають, що ці люди, які були здобуті, по-справжньому корилися тільки після того, як піддалися суду й карі, а також розбору й обтинанню та всіляким видам рафінування. Віра цих людей не невизначена й абстрактна, а реальна. Вони не бачили жодних ознак і див або будь-яких чудес; вони не говорять про важкі для розуміння букви та вчення або глибокі прозріння; натомість у них є реальність і слова Бога, й істинне знання реальності Бога. Хіба така група не більше здатна чітко показати силу Божу? Божа робота в останні дні – це реальна робота. У період Ісуса Він прийшов не для того, щоб зробити людину досконалою, а для того, щоб спокутувати людину, і тому Він явив кілька чудес, щоб спонукати людей слідувати за Ним. Бо Він прийшов головним чином для того, щоб звершити роботу розп’яття, і прояв ознак не був частиною роботи Його служіння. Такі ознаки й чуда були роботою, яка була здійснена для того, щоб зробити Його роботу ефективною; вони були додатковою роботою і не являли собою роботу всього періоду. У старозаповітний період Закону Бог також явив деякі ознаки й чудеса, але робота, яку Бог робить сьогодні, – це реальна робота, і Він безумовно не став би показувати ознаки й чуда зараз. Якби Він показав ознаки й чуда, Його справжня робота була б порушена, і Він не зміг би більше виконувати будь-яку роботу. Якби Бог сказав використовувати слово, щоб зробити людину досконалою, але також показав ознаки й чуда, тоді чи можна було б прояснити, чи дійсно людина вірить у Нього чи ні? Тож Бог не робить таких речей. У людині занадто багато релігії; Бог прийшов в останні дні, щоб усунути всі релігійні уявлення й надприродне з людини та спонукати людину пізнати реальність Бога. Він прийшов, щоб прибрати абстрактний і химерний образ Бога – образ Бога, якого, іншими словами, взагалі не існує. Отже, тепер єдине, що цінне, – це щоб ти мав знання реальності! Істина переважає над усім. Скільки істини ти маєш сьогодні? Чи є все, що являє ознаки й чудеса, Богом? Злі духи також можуть показувати ознаки й чудеса; чи всі вони – Бог? У своїй вірі в Бога людина шукає істину, а те, до чого вона прагне, – це життя, а не ознаки й чудеса. Це має бути метою всіх тих, хто вірує в Бога.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»
Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчити людину, викрити її сутність і розібрати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людина мусить коритися Богові та бути Йому вірною, як вона має втілювати в життя свою природну людську сутність, а також мудрість та характер Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на сутність людини та її розбещений характер. Зокрема, викривальні слова про те, як людина зневажає Бога, говоряться щодо того, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він викриває, розбирається та обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи викриття, розбору й обтинання не можна замінити звичайними словами, а можна тільки істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й остаточно переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власну непокору. Робота суду дозволяє людині здобути краще розуміння Божої волі, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині усвідомити й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також виявити потворність людини. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»
Робота, яку робить Бог у цей період, – то передусім надання слів для людського життя, викриття людської натури, сутності та розбещеного характеру, а також усунення релігійних уявлень, феодального та застарілого мислення; знання й культура людини мусять бути очищені через викривальні Божі слова. В останні дні Бог удосконалює людину словами, а не знаками й чудесами. Своїми словами Він викриває людину, судить людину, карає людину та вдосконалює, щоб у Божих словах людина змогла побачити мудрість і красу Бога, змогла зрозуміти притаманний Богу характер і щоб через Божі слова людина узріла Божі діла.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Пізнання Божої роботи сьогодення»
У роботі останніх днів слово сильніше, ніж вияв ознак і чудес, і авторитет слова перевершує авторитет ознак і чудес. Слово викриває всі порочні характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості розпізнати їх самотужки. Коли вони будуть розкриті перед тобою через слово, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; ти не зможеш заперечувати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини все ще належить сатані, і зіпсований сатанинський характер усе ще залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, усе ще відноситься до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою. Коли демонів було вигнано з людини і її було відкуплено, це означало тільки те, що її було вирвано з рук сатани й повернено Богові. Однак, не будучи очищеною або зміненою Богом, вона залишається зіпсованою людиною. Усередині людини все ще існують бруд, опір та бунтарство; людина повернулася до Бога тільки через Його спокуту, але в неї немає анінайменшого знання про Бога, і вона все ще здатна чинити опір і зраджувати Його. До того, як людину було відкуплено, велику кількість отрути сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як випадок спокути, в якому людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки осквернена, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати чистою. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через рафінування людина може позбутися свого розбещення й стати чистою. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді, ця стадія – стадія завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через використання слова для очищення, суду й викриття повністю розкриваються всі скверни, уявлення, мотиви та індивідуальні прагнення в серці людини. Той факт, що людину було викуплено, а її гріхи прощено, можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить протягом дня тільки для того, щоб сповідатися ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. … Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»
Робота останніх днів полягає в тому, щоб промовляти слова. Великі зміни можуть бути зроблені в людині за допомогою слів. Зміни, які зараз відбуваються в цих людях, коли вони приймають ці слова, набагато більші, ніж ті, які відбуваються в людях, коли вони приймають ознаки й чудеса періоду Благодаті. Тому що в період Благодаті демонів виганяли з людей покладанням рук і молитвою, але зіпсована природа людини все ще залишалася. Людей зцілювали від хвороб і прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина повинна була очиститися від присутніх у ній розбещених сатанинських нахилів, то ця робота ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. Гріхи людини були прощені завдяки втіленому Богові, але це не означало, що в людині більше не було гріха. Гріхи людини можуть бути прощені через принесення жертви за гріх, але що стосується того, як можна примусити людину більше не грішити і як її гріховна природа може бути повністю викорінена й перетворена, у неї немає способу вирішити цю проблему. Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю викорінена й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини. Це вимагало б від людини усвідомлення дороги зростання в житті, розуміння дороги життя та розуміння шляху для зміни свого характеру. Більше того, це вимагало б від людини діяти відповідно до цього шляху, щоб її характер міг поступово змінитися, і щоб вона могла жити у сяйві світла, із тим, щоб усе, що вона робить, могло відповідати волі Божій, щоб вона могла відкинути свій зіпсований сатанинський характер, і щоб вона могла звільнитися від сатанинського впливу темряви, при цьому повністю звільнившись від гріха. Тільки тоді людина отримає повне спасіння.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»
Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та бути Йому по серцю. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала зразком і взірцем Божої роботи, свідком Бога та тим, хто по серцю Богові.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»
