Відповідні слова Бога:

Будучи найвеличнішим у всьому всесвіті й над усесвітом, чи міг би Бог повністю пояснити Себе, використовуючи образ плоті? Бог одягається в цю плоть, щоб виконати одну стадію Своєї роботи. У цьому образі плоті немає ніякого особливого значення; він не має жодного відношення до плину періодів, як і не має він ніякого стосунку до Божого характеру. Чому Ісус не дозволив своєму образу залишитися? Чому Він не дозволив людині намалювати Його образ, щоб він міг бути переданий наступним поколінням? Чому Він не дозволив людям визнати, що Його образ був образом Божим? Хоча образ людини був створений за образом Божим, чи можливо було, щоб зовнішній вигляд людини представляв величний образ Божий? Коли Бог стає плоттю, Він просто сходить із небес у ту чи іншу плоть. Саме Його Дух сходить у плоть, через яку Він здійснює роботу Духа. Саме Дух виражається у плоті, і саме Дух здійснює Свою працю в плоті. Праця, яка здійснюється у плоті, повністю представляє Дух, а плоть існує заради праці, але це не означає, що образ плоті замінює істинний образ Самого Бога; це не мета або значущість того, що Бог став плоттю. Він стає плоттю тільки для того, щоб Дух міг знайти місце для проживання, яке відповідає Його праці, щоб краще звершувати Свою роботу в плоті, щоб люди могли бачити Його справи, розуміти Його характер, чути Його слова і знати чудо Його праці. Його ім’я представляє Його характер, Його робота представляє Його особистість, але Він ніколи не говорив, що Його поява в плоті представляє Його образ; це просто людське уявлення. Отже, найважливішими аспектами втілення Бога є Його ім’я, Його робота, Його характер і Його стать. Вони використовуються для представлення Його управління в цей період. Його поява в плоті не має ніякого відношення до Його управління, а просто відбулася заради Його роботи в той час. Однак неможливо, щоб втілений Бог не мав ніякого зовнішнього вигляду, і тому Він обирає відповідну сім’ю, щоб визначити свій вигляд. Якби зовнішність Бога мала репрезентативне значення, то всі ті, хто володіє рисами обличчя, схожими на Його, також би представляли Бога. Хіба це не було б кричущою помилкою? Портрет Ісуса був написаний людиною для того, щоб людина могла поклонятися Йому. У той час Святий Дух не давав жодних особливих вказівок, і тому людина передавала цей вигаданий портрет аж до сьогоднішнього дня. По правді кажучи, згідно з початковим задумом Бога, людина не повинна була цього робити. Тільки запал людини призвів до того, що портрет Ісуса зберігся до наших днів. Бог є Дух, і людина ніколи не буде у змозі охопити те, чим є Його образ у кінцевому підсумку. Його образ може бути представлений тільки Його характером. Що стосується зовнішнього вигляду Його носа, Його рота, Його очей і Його волосся, то це виходить за рамки твоєї можливості це збагнути. Коли одкровення прийшло до Івана, він побачив образ Сина Людського: із Його вуст виходив гострий двосічний меч, Його очі були, як полум’я вогню, Його голова і волосся були білими, як вовна, Його ноги були, як блискуча бронза, і Він був підперезаний по грудях золотим поясом. Хоча його слова були надзвичайно яскравими, образ Бога, який він описав, не був образом створеної істоти. Те, що він побачив, було всього лише видінням, а не образом людини з матеріального світу. Іван бачив видіння, але він не був свідком істинної зовнішності Бога. Образ втіленої плоті Бога, будучи образом створеної істоти, не здатний представляти Божий характер у всій його повноті. Коли Єгова створив людство, Він сказав, що зробив це за Своїм образом і подобою, і створив чоловіка й жінку. У той час Він сказав, що створив чоловіка й жінку за образом Божим. Хоча образ людини нагадує образ Бога, це не може бути витлумачено як щось, що означає, що зовнішній вигляд людини є образом Бога. Також ти не можеш використовувати людську мову, щоб повністю передати образ Божий, адже Бог такий піднесений, такий великий, такий чудовий і незбагненний!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Вкрай важливо, щоб утілена плоть Бога покинула землю після завершення роботи, яку Він повинен виконати, бо Він приходить тільки для того, щоб виконати роботу, яку Він повинен виконати, а не для того, щоб показати людям Свій образ. Навіть незважаючи на те, що значення втілення вже було реалізовано Богом, Який двічі став плоттю, Він усе одно не явить Себе відкрито жодному народу, який ніколи раніше Його не бачив. Ісус ніколи більше не явить Себе євреям як сонце праведності, і Він не буде стояти на вершині Оливної гори та являтися всім народам; усе, що бачили євреї, – це портрет Ісуса під час Його перебування в Юдеї. Це тому, що робота Ісуса в Його втіленні закінчилася дві тисячі років тому; Він не повернеться в Юдею в образі єврея, а тим більше не явить Себе в образі єврея жодному з язичницьких народів, бо образ Ісуса, Який став плоттю, – це просто образ єврея, а не образ Сина Людського, якого бачив Іван. Незважаючи на те, що Ісус обіцяв Своїм послідовникам, що Він прийде знову, Він не покаже Себе просто в образі єврея всім тим, хто живе в язичницьких країнах. Ви повинні знати, що робота Бога, Який став плоттю, полягає в тому, щоб відкрити період. Ця робота обмежена кількома роками, і Він не може завершити всю роботу Духа Божого, точно так само, як образ Ісуса як єврея міг представляти тільки образ Бога, коли Він працював в Юдеї, і Він міг виконувати тільки роботу розп’яття. У той період, коли Ісус був у плоті, Він не міг виконати роботу із завершення періоду або знищення людства. Тому, після того як Він був розп’ятий і завершив Свою роботу, Він вознісся на найвищу висоту й назавжди приховав Себе від людей. Із тих пір ці вірні віряни з язичницьких народів не могли бачити прояв Господа Ісуса, а тільки Його портрет, який вони наклеїли на стіну. Цей портрет – усього лише портрет, намальований людиною, а не образ Бога, через який Він являє Себе людині. Бог не буде відкрито показувати Себе натовпу в образі, в якому Він двічі ставав плоттю. Робота, яку Він виконує серед людей, полягає в тому, щоб дозволити їм зрозуміти Його характер. Усе це показано людині за допомогою роботи різних періодів; це досягається через характер, який Він виявив, і роботу, яку Він виконав, а не через вияв Ісуса. Тобто образ Божий відкривається людині не через втілений образ, а радше через роботу, виконувану втіленим Богом, Який має і образ, і форму; і через Його роботу проявляється Його образ і стає відомим Його характер. У цьому значення роботи, яку Він бажає звершити в плоті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (2)»

Ісус і Я походимо від одного Духа. Хоча Ми не споріднені у Нашій плоті, Наш Дух єдиний; хоча зміст того, що Ми робимо, і робота, за яку Ми беремося, не однакові, Ми подібні у Своїй сутності; Наша плоть набуває різних форм, але це пов’язано зі зміною епохи та різними вимогами Нашої роботи; Наші служіння не схожі, тому й робота, яку Ми виконуємо, і характер, який Ми розкриваємо людині, також є відмінними. Ось чому те, що людина бачить і розуміє сьогодні, не схоже на те, що було в минулому, що пояснюється зміною епохи. Попри те, що Вони відмінні за статтю і формою Їхньої плоті, і що Вони не були народжені в одній сім’ї, а тим більше не в один і той самий період часу, Їхній Дух, тим не менш, єдиний. Попри те, що Їхня плоть не має ані кровної, ані будь-якої фізичної спорідненості, неможливо заперечувати, що Вони – втілена плоть Бога у двох різних часових періодах. Те, що Вони є втіленими тілами Бога, є незаперечною правдою. Однак, Вони не належать до одного роду і не поділяють спільної людської мови (один із них був чоловіком, який говорив мовою юдеїв, а інша – жінкою, яка розмовляє лише китайською). Саме з цих причин Вони жили в різних країнах, щоб виконувати роботу, яку кожному з Них належить виконувати, також і в різні періоди часу. Незважаючи на те, що Вони є одним і тим самим Духом, який володіє однією і тією ж сутністю, між зовнішніми оболонками Їхньої плоті немає абсолютної схожості. Усе, що Їх об’єднує, – це спільна людська природа, але якщо йдеться про зовнішній вигляд Їхньої плоті та обставини Їхнього народження, то Вони не схожі. Ці речі не впливають на Їхню відповідну роботу або на знання, які людина має про Них, бо, врешті-решт, Вони – це один і той самий Дух, і ніхто не може Їх розділити. Хоча Вони не споріднені по крові, уся Їхня природа керується Їхніми Духами, які доручають Їм різну роботу в різні періоди часу, а Їхні тіла належать до різних родоводів. Дух Єгови не є батьком Духа Ісуса, а Дух Ісуса не є сином Духа Єгови: Вони є одним і тим самим Духом. Так само втілений Бог сьогодення та Ісус не є родичами по крові, але Вони єдині, тому що Їхні Духи єдині.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Два втілення доповнюють значущість втілення»

Таке неважко дослідити, але для цього кожен із нас мусить знати одну істину: Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме прояв Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він звершить ту працю, яка в Його намірах, і оскільки Бог стає плоттю, Він виявить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща. Зовнішність не може визначати сутності; більше того, Божа робота ніколи не може відповідати людським уявленням. Хіба зовнішність Ісуса не суперечила людським уявленням? Хіба Його лик і вбрання хоч якось указували на те, ким Він був насправді? Хіба найперші фарисеї не виступили проти Ісуса якраз тому, що дивилися єдино на Його зовнішність і не приймали близько до серця слова з Його вуст? Моя надія – у тому, що кожен брат і кожна сестра, що шукають явлення Бога, не повторять трагедії минулого. Ви не повинні стати сучасними фарисеями та знову прибити Бога до хреста. Ви мусите ретельно обдумати, як привітати повернення Бога, і ви мусите ясно розуміти, як бути тим, хто кориться істині. Це відповідальність усякого, хто чекає повернення Ісуса на хмарі.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»