2. Відколи КПК прийшла до влади, вона не припиняє переслідувати релігійні переконання. Придушення нею Церкви Всемогутнього Бога, зокрема, стає дедалі жорсткішим. КПК не лише використовує телебачення, радіо, газети, інтернет та інші засоби масової інформації для наклепів, підставлення й дискредитації Церкви Всемогутнього Бога, а й проводить широкомасштабні арешти її членів, у наслідок чого багато християн були ув’язнені, піддані жорстоким тортурам і навіть закатовані до смерті. Чому переслідування Церкви Всемогутнього Бога з боку КПК настільки жорстоке?
Біблійні вірші для довідки:
«Ввесь світ лежить у злі» (1 Івана 5:19).
«Рід цей рід лукавий» (Луки 11:29).
«І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт» (Об’явлення 12:9).
«Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його» (Івана 3:19–20).
Відповідні слова Бога:
Згори донизу та від початку до кінця сатана руйнував роботу Бога й діяв проти Нього. Усі ці розмови про «стародавню культурну спадщину», цінні «знання стародавньої культури», «вчення даосизму й конфуціанства» та «конфуціанські канони й феодальні обряди» привели людину в пекло. Передової сучасної науки й техніки, а також високорозвиненої промисловості, сільського господарства та підприємництва ніде не видно. Радше усе, що він робить, – це підкреслює феодальні обряди, поширювані «мавпами» давніх часів, щоб навмисно порушувати, підривати роботу Бога та протистояти їй. Він не тільки продовжує завдавати шкоди людині до цього дня, а навіть хоче проковтнути1 людину цілком. Поширення моральних та етичних учень феодалізму й передання знань стародавньої культури вже давно заразило людство, перетворивши його на великих і малих дияволів. Мало тих, хто радо прийняв би Бога, мало тих, хто тріумфально вітав би Його пришестя. Обличчя всього людства наповнене вбивчими намірами, і повітря повсюдно просякнуте вбивчим подихом. Вони прагнуть вигнати Бога з цієї землі; з ножами й мечами в руках вони шикуються в бойовий порядок, щоб «знищити» Бога. На всій цій землі диявола, де людину постійно вчать, що Бога немає, всюди розкидані ідоли, а повітря над головою просякнуте нудотним запахом палаючого паперу й ладану, таким густим, що можна задихнутися. Це схоже на сморід багна, який здіймається при звиванні отруйної змії, настільки сильний, що людина не може втриматися від блювання. Крім того, можна злегка почути злих демонів, що монотонним співом декламують писання, здається, що цей звук долинає здалеку з пекла так сильно, що неможливо не здригнутися. Усюди на цій землі розставлені ідоли всіх кольорів веселки, що перетворюють землю на світ чуттєвих насолод, у той час як цар дияволів продовжує злісно сміятися, неначе його підлу змову вдалося реалізувати. Тим часом людина залишається в повному невіданні, і в неї немає анінайменшого усвідомлення того, що диявол уже розбестив її до такої міри, що вона втратила розважливість і опустила голову через свою поразку. Він бажає одним махом стерти все, що пов’язано з Богом, і ще раз осквернити й убити Його; він має намір зруйнувати й порушити Його роботу. Як він може дозволити Богу мати рівноцінний статус? Як він може терпіти, щоб Бог «втручався» в його роботу серед людей на землі? Як він може дозволити Богу викрити його огидне обличчя? Як він може дозволити Богу привести його роботу в безлад? Як може цей диявол, збожеволілий від люті, дозволити Богу контролювати свій імператорський двір на землі? Як він може добровільно схилитися перед Його переважаючою міццю? Його огидне лице було виявлене таким, яким воно є, так що не відомо, чи варто сміятися чи плакати, і про нього дійсно важко говорити. Хіба це не його сутність? Маючи потворну душу, він досі вірить, що є неймовірно красивим. Ця банда спільників злочину!2 Вони спускаються у світ смертних, щоб віддаватися задоволенням і сіяти смуту, збаламучуючи все так сильно, що світ стає зрадливим та непостійним місцем, а серце людини наповнюється панікою й занепокоєнням; і вони так багато гралися з людиною, що її зовнішній вигляд став схожий на надзвичайно потворну нелюдську польову звірину, що втратила останній слід первісної святої людини. Більше того, вони навіть хочуть перебрати на себе суверенну владу на землі. Вони так сильно перешкоджають роботі Божій, що вона ледь може просуватися вперед, і вони закривають людину так щільно, наче стінами з міді й сталі. Учинивши так багато тяжких гріхів і ставши причиною стількох лих, невже вони досі очікують чогось іншого, окрім кари? Демони та злі духи біснувалися на землі протягом певного часу й запечатали як волю, так і копіткі зусилля Бога так щільно, що вони непроникні. Направду, це – смертний гріх! Як може Бог не відчувати занепокоєння? Як може Бог не відчувати гнів? Вони серйозно перешкоджають роботі Божій і виступають проти неї: які непокірні!
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота та входження (7)»
Примітки:
1. «Проковтнути» стосується злісної поведінки царя дияволів, який повністю грабує людей.
2. «Спільники злочину» – те ж саме, що й «банда хуліганів».
Протягом тисячоліть це була земля бруду. Вона нестерпно брудна, у ній рясніють страждання, всюди шаленіють привиди, хитруючи й обманюючи, висуваючи необґрунтовані звинувачення,1 будучи нещадними й порочними, топчучи це місто-привид і залишаючи його всіяним мертвими тілами; сморід гниття вкриває землю й наповнює повітря, і ця земля ретельно охороняється.2 Хто може побачити світ поза небом? Диявол міцно зв’язує все тіло людини, він застує їй обидва ока й міцно запечатує її вуста. Цар дияволів лютував протягом декількох тисяч років, аж до сьогоднішнього дня, коли він досі пильно стежить за містом-привидом, ніби воно є неприступним палацом демонів; ця зграя сторожових псів, тим часом, пильно дивиться своїми хижими очима з глибоким острахом, що Бог застане їх зненацька й знищить їх усіх, залишивши їх без місця спокою й щастя. Як могли б жителі такого міста-привида, як цей, коли-небудь побачити Бога? Чи вони коли-небудь насолоджувалися милістю й красою Бога? Яке уявлення вони мають про справи людського світу? Хто з них може зрозуміти пристрасну волю Бога? Недивно, що втілений Бог залишається повністю прихованим: у такому темному суспільстві, як це, де демони безжальні й нелюдяні, як міг би цар дияволів, який вбиває людей, не моргнувши оком, терпіти існування Бога, який є прекрасним, добрим і до того ж святим? Як він міг би аплодувати й вітати прихід Бога? Ох вже ці посіпаки! Вони платять за доброту ненавистю, вони давно почали ставитися до Бога як до ворога, вони ображають Бога, вони до крайності дикі, у них немає анінайменшої поваги до Бога, вони грабують і мародерствують, вони втратили все сумління, вони йдуть проти всього сумління, і вони спокушають невинних до безглуздя. Пращури давнини? Улюблені начальники? Вони всі протистоять Богу! Їхнє втручання призвело до того, що все суще під небом впало в стан темряви й хаосу! Свобода віросповідання? Законні права та інтереси громадян? Усе це хитрощі з метою приховування гріха! Хто прийняв роботу Бога? Хто віддав своє життя або пролив кров за роботу Бога? Покоління за поколінням, від батьків до дітей, поневолена людина безцеремонно поневолювала Бога – як це могло не викликати люті? Тисячі років ненависті зосереджені в серці, тисячоліття гріховності викарбувані на серці – як це могло б не викликати огиду? Помстіться за Бога, повністю знищіть Його ворога, не дозволяйте йому більше лютувати й не дозволяйте йому правити як тирану! Час настав: людина вже давно зібрала всі свої сили, вона присвятила всі свої зусилля й заплатила за це всю ціну, щоб зірвати огидну личину цього демона й дозволити людям, які були засліплені та зазнали всіляких страждань і труднощів, постати над своїм болем і повернутися спиною до цього злого старого диявола. Навіщо споруджувати таку непереборну перешкоду Божій роботі? Навіщо використовувати різні виверти, щоб обдурювати Божий народ? Де справжня свобода та законні права й інтереси? Де справедливість? Де розрада? Де тепло? Навіщо використовувати брехливі задуми, щоб обдурити Божий народ? Навіщо використовувати силу, щоб стримувати Боже пришестя? Чому б не дозволити Богу вільно ходити землею, яку Він створив? Навіщо переслідувати Бога доти, доки Йому ніде буде й голови прихилити? Де тепло серед людей? Де привітність серед людей? Навіщо спричиняти Богу таку відчайдушну тугу? Навіщо змушувати Бога кликати знову й знову? Навіщо змушувати Бога хвилюватися про Свого улюбленого Сина? Чому жалюгідні сторожові пси цього темного суспільства не дозволяють Богу вільно прийти й ходити світом, який Він створив?
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Робота та входження (8)»
Примітки:
1. «Висуваючи необґрунтовані звинувачення» позначає методи, за допомогою яких диявол завдає людям шкоди.
2. «Ретельно охороняється» вказує на те, що методи, за допомогою яких диявол вражає людей, особливо порочні й контролюють людей настільки сильно, що в них немає місця для руху.
Сатана вибудовує свою репутацію, обманюючи людей, і часто позиціонує себе як авангард і зразок праведності. Під фальшивими приводами охорони праведності він кривдить людей, пожирає їхні душі та всілякими засобами отупляє, обманює й підбурює людей. Його мета – змусити людину схвалювати його злі дії й погоджуватися з ними, змусити людину приєднатися до нього в протистоянні Божій владі та володарюванню. Однак коли людина розпізнає його задуми й підступи, прозріває його мерзенні риси, коли вона не бажає, щоб він і надалі топтав і дурив її, або щоб вона й надалі рабськи працювала на нього, або щоб разом із ним була покарана та знищена, – тоді сатана перемінює свою попередню благочестиву личину та зриває із себе облудну маску, відкриваючи своє справжнє обличчя, яке є злим, порочним, потворним і дикунським. Він нічого не бажає більше, ніж винищити всіх тих, хто відмовляється слідувати за ним і хто протистоїть його злим силам. Тут сатана вже більше не може вдавати, ніби він шляхетний і гідний довіри; натомість під овечою шкурою виявляються його справжні потворні й диявольські риси. Щойно підступи сатани стають явними, а його істинні риси викриваються, він впадає в лють і виявляє своє варварство. Після цього його бажання кривдити й пожирати людей тільки посилюється. Це тому, що він лютує, коли людина починає усвідомлювати істину, і в ньому зростає потужна мстивість до людини за її прагнення шукати свободи й світла та вирватися зі своєї в’язниці. Його лють спрямована на захист і підтримку свого зла, а також є справжнім виявленням його дикунської натури.
У кожній справі поведінка сатани викриває його злу натуру. Усі злі діяння, які сатана вчинив над людиною, – від його перших спроб обманом змусити людину піти за ним і до того, як він експлуатує людину, втягуючи її у свої лихі вчинки, та до його мстивості щодо людини після того, як його справжні риси були викриті, а людина розпізнала та зреклася його, – усі ці діяння до єдиного викривають злу сутність сатани та доводять той факт, що сатана не має нічого спільного з позитивним і що сатана є джерелом усього злого. Кожна його дія охороняє його зло, підтримує продовження його злих діянь, іде врозріз зі справедливим і позитивним, руйнує закони й порядок нормального існування людства. Ці діяння сатани ворожі Богові, і вони будуть знищені Божим гнівом. Хоча сатана має свою власну лють, його лють – лише засіб вивільнення його злої натури. Причина, чому сатана озлоблений і розлючений, полягає ось у чому: його нечувані підступи були викриті; його задуми не сходять з рук так просто; його дикі амбіції й бажання зайняти місце Бога та діяти як Бог були розгромлені й зупинені; і його мета контролювати все людство тепер зійшла нанівець і ніколи не може бути досягнута.
«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Сам Бог, унікальний II»
Спілкування з людиною для довідки:
Несамовиті утиски та переслідування Церкви Всемогутнього Бога з боку КПК викликали ажіотаж серед світової спільноти. Багато людей не можуть зрозуміти, чому КПК може бути такою скаженою у своєму протистоянні Богу. Тому що КПК є атеїстичною політичною партією – сатанинським режимом, якому немає рівних у ненависті до істини й Бога. Бачачи явлення й роботу істинного Бога, як могла КПК не злякатися, як вона могла не відреагувати зі зневагою й осудом? В останні дні Всемогутній Бог висловив багато істин, більшість із яких зібрані в книзі «Слово являється у плоті». Слова Всемогутнього Бога потрясли всі релігії та всі деномінації. Багато з тих, хто вірить у Господа, побачили, що слова, висловлені Всемогутнім Богом, є істиною, вони визнали, що це голос Божий, що це робота Божа, і всі повернулися до Всемогутнього Бога. Дедалі більше людей проповідує та свідчить про Всемогутнього Бога. Як демонічний режим КПК із його фанатичною відразою до Бога й істини може терпіти існування Бога або дозволяти проповідувати істину та свідчити про неї у світі? Тому КПК розпочинає кампанію за кампанією, які полягають у запеклому пригнобленні та гонінні Церкви Всемогутнього Бога. Вона арештувала незліченну кількість людей за поширення Євангелія та свідчення про Бога, а також конфіскувала велику кількість примірників книги «Слово являється у плоті». Кожен день КПК ретельно вивчає цей текст, дедалі більше розуміючи, наскільки сильна ця книга, що її слова – істина, що вона здатна завоювати всіх людей. Тож наскільки б сильно КПК не паплюжила, судила та дискредитувала Всемогутнього Бога, вона ніколи не наважується зробити «Слово являється у плоті», відомим широкому загалу, і ніколи не згадує висловлене Всемогутнім Богом. Чому КПК так ретельно приховує книгу «Слово являється у плоті»? Чому вона боїться, щоб люди її читали? Тому, що «Слово являється у плоті» – це висловлювання Бога, це виявлення істини й поява істинного світла на Сході! КПК нажахана тим, що весь світ побачить істини, висловлені Всемогутнім Богом, побачить, що Бог явився й почав працювати на Сході, що Спаситель людей з’явився на Сході та що надія людства знаходиться на Сході. КПК є найлихішим і найбільш ненависним до істини сатанинським режимом. Ніхто так не боїться приходу істини до людей. Ніхто так не боїться, що людина прийме істину, і Бог правитиме як Цар серед людей, і Царство Христа явиться на землі, тим самим зруйнувавши мерзенну мету цієї партії, яка полягає в постійному контролі над людством і пануванні над світом. Ось чому КПК скажено намагається арештувати та вбити Христа. Вона використовує засоби масової інформації та інтернет для поширення пропаганди й безглуздого фабрикування фактів, неправдивого звинувачення й дискредитації Церкви Всемогутнього Бога. Вона навіть заходить так далеко, що без вагань мобілізує озброєну поліцію, не залишаючи каменю на камені в своїх спробах пригнічувати, арештовувати й переслідувати обраний народ Божий. Залишившись без сховку через переслідування КПК, Божі обранці змушені втікати за кордон – і все ж КПК простягнула свої темні руки за кордон, використовуючи політичні, економічні та дипломатичні засоби задля чинення тиску на певні країни, намагаючись змусити християн, які втекли за межі її кордонів, повернутися в Китай, щоб зіткнутися з жорстокістю й гоніннями. Ще більш огидним є те, що КПК також арештовує та переслідує членів сімей цих християн, використовуючи їх як заручників, щоб погрожувати Церкві Всемогутнього Бога, і змушуючи їх подавати заяви на отримання паспортів та їхати за кордон, щоб непокоїти Церкву Всемогутнього Бога в різних країнах світу. КПК намагається використовувати дипломатичні канали, щоб фабрикувати факти й неправдиво звинувачувати християн Церкви Всемогутнього Бога як фальшивих шукачів притулку, одночасно поширюючи брехню й вигадуючи чутки, які налаштовують громадську думку проти Церкви, ганьблять її репутацію й підбурюють органи влади й людей за кордоном виступати проти Церкви й відкидати її й депортувати християн, досягаючи таким чином своєї лихої мети, яка полягає в перешкоджанні, придушенні й викоріненні роботи Церкви, спрямованої на поширення Євангелія за кордоном. Факти доводять, що до складу КПК входять сатана й демони, які ненавидять істину й Бога – це дияволи, які мучать людей і пожирають їхні душі. Те, що КПК може бути такою жорстокою у своїх утисках, переслідуваннях і нападках на Церкву Всемогутнього Бога, повністю пояснюється її демонічною сутністю, яка має огиду до істини й відкидає її, а також ненавидить Христа.
