2. Останнім часом я прочитав багато слів Всемогутнього Бога й переконався, що вони мають силу та авторитет. Кожне з Його висловлювань – це істина, вони насправді є голосом Божим, а Всемогутній Бог – це друге пришестя Господа Ісуса. Але є одна річ, яку я не розумію: є деякі люди, які зараз удають із себе пришестя Господа Ісуса, і вони теж промовляють слова. Деякі з їхніх слів стали книгами, і багато людей були обманом спонукані слідувати за ними. Як ми можемо розпізнати справжню сутність слів неправдивих христів?
Відповідні слова Бога:
Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме прояв Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він звершить ту працю, яка в Його намірах, і оскільки Бог стає плоттю, Він виявить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»
Бог, який став плоттю, називається Христом, і тому Христос, який може дати людям істину, іменується Богом. У цьому немає ніякого перебільшення, бо Він володіє сутністю Бога, володіє Божим характером і мудрістю у Своїй роботі, які є недосяжними для людини. Ті, хто називає себе Христом, але не може виконувати роботу Бога, є шахраями. Христос – це не просто прояв Бога на землі, а й конкретна плоть, в яку втілюється Бог, коли здійснює та завершує Свою роботу серед людей. Цю плоть неможливо замінити будь-якою людиною, бо це плоть, яка може гідно нести Божу роботу на землі, і виражати Божий характер, і добре представляти Бога, і давати людині життя. Рано чи пізно всі ті, хто видає себе за Христа, впадуть, бо хоча вони й називають себе Христом, вони не мають нічого спільного з сутністю Христа. І тому я кажу, що справжність Христа не може бути визначена людиною; це те, відповідь на що дає Сам Бог, і що Він вирішує.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»
Уривки з проповідей і спілкування для довідки:
Для всіх, хто переживає на власному досвіді Божу роботу останніх днів, зрозумілим є один факт: щоразу, коли Бог виконує нову стадію роботи, сатана й усілякі злі духи слідують за Ним по п’ятах, імітуючи й фальсифікуючи Його роботу, щоб обманути людей. Коли Господь Ісус зцілював хворих і виганяв демонів, сатана та злі духи зцілювали хворих і виганяли демонів; коли Святий Дух дав людині дар мов, злі духи також змушували людей говорити «мовами», які ніхто не міг зрозуміти. Хоча сатана та злі духи можуть робити всілякі речі, які відповідають потребам людей – виявляти, наприклад, щось надприродне, щоб обдурити людей, – оскільки сатана та злі духи позбавлені істини, вони ніколи не зможуть дати людям істину, і саме це дозволяє відрізнити істинного Христа від христів неправдивих.
В останні дні Бог довгий час залишався смиренним і прихованим після того, як став плоттю задля виконання роботи; тоді, коли Його слова досягли свого піку й людей було завойовано, Святий Дух свідчив тільки про Христа. Христос ніколи не заявляв у присутності інших, що Він – Христос. Він ніколи не повчав людей із позиції Христа й не тиснув на них, щоб вони прийняли й визнали Його; Він всього лише смиренний і прихований, висловлює істину, надає те, що людям потрібно в житті, і змінює їхні характери життя. Христос ніколи не хвалився й не хизувався; Він завжди залишався смиренним і прихованим. У цьому жодна сотворена істота не може зрівнятися з Ним. Христос ніколи не використовував Свою позицію чи ідентичність, щоб змусити людей коритися Йому та слідувати за Ним. Натомість Він висловлює істину, щоб судити, карати та спасати людей, завдяки чому Він допомагає людям пізнати Бога, коритися Богові й бути здобутими Богом, і це показує, наскільки благородним і святим є Бог. А численні христи неправдиві та злі духи є повною протилежністю: вони постійно свідчать про себе як про Христа й навіть говорять, що ті, хто не слухає їх, не можуть увійти в Царство Небесне. Вони роблять усе можливе, щоб чванитися, хизуватися та хвалити себе, щоб змусити людей іти їм назустріч, або вони можуть чинити якісь ознаки та чуда, щоб обманути людей. А коли людей обдурено, якщо немає кому спілкуватися з ними про істину й викорінити цей обман, вони падають. Є так багато прикладів цього. Оскільки христи неправдиві не є істиною, дорогою й життям і не пропонують жодного шляху, ті, хто йде за ними, рано чи пізно будуть осоромлені. Отже, головним чинником для розрізнення істинного Христа та христів неправдивих є визнання того, що тільки Христос є істиною, дорогою й життям. Тільки Христос може висловлювати істину; христам неправдивим геть бракує істини, як і міріадам злих духів, і скільки б вони не говорили або скільки б книг не писали, у жодній із них немає істини – це беззаперечно. Ба більше, розуміння істини в тих, хто йде за Христом, стає дедалі чіткішим, а їхній шлях – дедалі яскравішим, що доводить, що тільки Христос може спасти людей і що Христос є істиною. Христи неправдиві тільки можуть промовити кілька похідних слів або речей, що перевертають істину з ніг на голову. У них немає істини, і вони приносять людям тільки темряву, лихо й роботу злих духів. Ті, хто слідує за христами неправдивими, абсолютно не будуть спасенні; вони можуть бути тільки ще глибше розбещені сатаною, стаючи дедалі більш заціпенілими та твердолобими, аж доки їх не буде знищено. Ті, хто слідує за христами неправдивими, – немов сліпі, які піднімаються на борт піратського корабля й прирікають себе на забуття у водній безодні!
«Спілкування з Вишнім»
Істинний утілений Бог безсумнівно має прояв і сутність Бога. Якщо хтось стверджує, що він – Христос, що він є втіленням Бога, то розгляньмо його суть, виходячи з його роботи, його слів та характеру, який він проявляє, щоб точно визначити, чи є він Христом, чи є він втіленням Бога. Завдяки нашому розпізнаванню на основі цих кількох аспектів ми знайдемо правильну відповідь; якщо ми не застосуємо наше розпізнавання на основі цих аспектів, то нас буде легко обманути. Отже, як саме нам слід визначати різницю? По-перше, його можна розпізнати за аспектом його роботи. Якщо це робота Божа, тоді він зможе висловити слова Божі, те, хто є Бог і чим володіє, а також праведний характер Божий. Якщо це людська робота, тоді він зможе говорити лише про те, хто є людина й чим володіє, а також про досвід і знання людини; він нічого не зможе сказати ні про те, хто є Бог і чим володіє, ні про Божу роботу, ні про те, що Бог просить людину, ні про Його характер, і тим більше він не зможе говорити про Божий план управління й таємниці Його роботи. Це те, що стосується сприйняття того чи іншого моменту з точки зору роботи. По-друге, його можна розпізнати за тим, що він каже. Існує суттєва різниця між словами людини та словами Бога: Слова Бога представляють те, хто є Бог і чим володіє, тоді як слова людини представляють те, хто є людина й чим володіє; слова Бога представляють характер Бога, тоді як слова людини представляють людську сутність людини; усі слова Бога – істина, тоді як слова людини не стосуються істини. Це розрізнення на основі слів. По-третє, його можна розпізнати за аспектом його характеру. Божа робота може виявляти Божий характер, тоді як людська робота не здатна виявляти Божий характер і може лише втілювати людський характер. А що міститься в характері людини? Чи є в ньому праведність, велич і гнів? Чи є в ньому істина? Характер людини не містить жодних ознак того, хто є Бог і чим володіє, і тому робота людини абсолютно непов’язана з характером Бога. Використання цих аспектів для розрізнення слів і роботи Бога й людини дозволяє визначити, хто є втіленням Бога, а хто ні. Якщо люди не можуть визначити різницю, христам неправдивим стає легко їх обдурити.
«Проповіді і спілкування про входження в життя»
Усі, хто видає себе за Христа, коли говорить і обманює людей, є христами неправдивими, і всі христи неправдиві одержимі злими духами, вони ошуканці. Але як люди можуть відрізнити христів неправдивих, якщо вони продовжують промовляти оманливі слова? Якщо зважати тільки на один випадок мовлення, люди можуть бути нездатні зрозуміти, про що йдеться, або просто не побачити, що робить цей злий дух. Якщо продовжити стежити за цим злим духом і брати до уваги усі його слова загалом, то легко зрозуміти, ким він є, що він робить, що він каже, які його плани щодо людей і який шлях він вказує людям – усе це стає легко розрізнити. Ми бачимо, що всі слова злих духів у своїй основі мають спільну рису: вони здатні тільки імітувати слова та фрази Бога й не володіють сутністю Божих слів. Божі слова роз’яснюють причину й наслідок, у них є мета; чітко зрозуміло, якої кінцевої мети та наслідку Бог бажає досягти, висловлюючи ці слова. Люди бачать у Божих словах, що вони сповнені влади й сили, що вони можуть захопити їх і торкаються їхніх душ. А слова всіляких злих духів і сатани нездатні пояснити причину й наслідок, вони нічого не досягають, вони – як калюжа із застоєною водою, і після їх прочитання люди почуваються затуманеними у своїх серцях і нічого не здобувають. Отже, ці орди злих духів позбавлені істини, усередині вони, безсумнівно, каламутні й темні, і їхні слова не несуть людям світла й не вказують людям шлях, яким їм слід іти. У словах злих духів незрозуміло, якою є їхня кінцева мета, чого вони хочуть досягти в кінцевому підсумку; вони не говорять нічого, що стосувалося б суті й витоків істини, це повністю відсутнє в їхніх словах, у яких також неможливо знайти жодних ознак того, що люди мусять зрозуміти та здобути. Отже, слова злих духів нічого не можуть зробити, окрім як обдурити людей і залишити їх туманними й темними всередині, негативно налаштованими й пригніченими; вони нічого не дають людям. Із цього ми бачимо, що сутність природи злих духів злісна й темна, що вони не мають життєвої сили, що вони наповнені атмосферою смерті і, безсумнівно, негативно налаштовані й заслуговують на прокляття. У промовлених злими духами словах немає й дещиці істини, вони – не що інше, як базікання й диявольські слова, вони образливі й огидні та змушують людей почуватися так, ніби вони їдять дохлу муху. Люди, які шукають істину й володіють духовним рівнем, необхідним для розуміння Божих слів, здатні розпізнати слова злих духів такими, якими вони є насправді, прочитавши їх, тоді як ті, хто не розуміє духовних питань і не має сили зрозуміти Божі слова, безсумнівно, будуть обмануті їхніми диявольськими словами. Усі, хто був просвітлений та освічений Святим Духом, мають знання Божих слів і розуміють деякі істини, само собою, зможуть розпізнати диявольські слова злих духів, і, читаючи будь-яке з їхніх висловлювань, зможуть побачити, що злим духам бракує істини, бракує того, хто є Бог і чим володіє, що вони не мають анінайменшої сили та влади, і що їхні слова так відрізняються від слів Бога, як небеса від землі.
«Влаштування роботи»
