1. Наразі в різних релігійних громадах по всьому світу спостерігається низка випадків обману з боку неправдивих христів. Не спроможні розгледіти цей обман, чимало людей послідувало за цими неправдивими христами, відтак здійснюючи пророцтво Господа Ісуса: «Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи отам, не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних» (Матвія 24:23–24). Тому ми віримо, що кожен, про кого свідчать, що він є пришестям Господнім, поза сумнівом є христом неправдивим, і немає потреби шукати їх і досліджувати. Чи ми помиляємося, коли так вважаємо?
Відповідні слова Бога:
Бог, який став плоттю, називається Христом, і тому Христос, який може дати людям істину, іменується Богом. У цьому немає ніякого перебільшення, бо Він володіє сутністю Бога, володіє Божим характером і мудрістю у Своїй роботі, які є недосяжними для людини. Ті, хто називає себе Христом, але не може виконувати роботу Бога, є шахраями. Христос – це не просто прояв Бога на землі, а й конкретна плоть, в яку втілюється Бог, коли здійснює та завершує Свою роботу серед людей. Цю плоть неможливо замінити будь-якою людиною, бо це плоть, яка може гідно нести Божу роботу на землі, і виражати Божий характер, і добре представляти Бога, і давати людині життя. Рано чи пізно всі ті, хто видає себе за Христа, впадуть, бо хоча вони й називають себе Христом, вони не мають нічого спільного з сутністю Христа. І тому я кажу, що справжність Христа не може бути визначена людиною; це те, відповідь на що дає Сам Бог, і що Він вирішує.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»
Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме прояв Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він звершить ту працю, яка в Його намірах, і оскільки Бог стає плоттю, Він виявить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи це дійсно правдива дорога, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, коли визначаєш, чи це плоть утіленого Бога, ключ криється не в зовнішності, а в Його сутності: Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших сторонах. Якщо людина вдивляється лише в Його зовнішність і внаслідок цього не помічає Його сутності, це показує, що людина темна й нетямуща.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»
Хоча Христос на землі здатен діяти від імені Самого Бога, Він не приходить із наміром показати усім людям Свій образ у плоті. Він приходить не заради того, щоб усі люди Його побачили; Він приходить, аби дати людині можливість бути скерованою Його рукою, і таким чином людина вступає у новий період. Призначення плоті Христа – у роботі Самого Бога, тобто у звершенні Божої роботи у плоті, а не в тому, щоб людина могла уповні зрозуміти сутність Його плоті. Як би Він не діяв, ніщо зі зробленого Ним не виходить за межі того, що досяжне для плоті. Як би Він не діяв, Він діє у плоті, наділеній звичайною людською сутністю, й уповні не розкриває людині справжнє лице Боже. Окрім того, Його робота у плоті ніколи не буває настільки надприродною або неоцінимою, якою вона видається людині. Навіть попри те, що Христос представляє Самого Бога у плоті й особисто здійснює роботу, призначену для Самого Бога, Він не заперечує існування Бога на небесах, як і не декларує пристрасно Свої власні вчинки. Натомість Він залишається потаємним, смиренним у Своїй плоті. За винятком Христа, ті, хто облудно претендує на роль Христа, не наділені Його якостями. Якщо зіставити бундючний та сповнений самозвеличення характер цих неправдивих Христів, стає очевидним, яка плоть є істинним Христом. Чим більше в них облуди, тим більше ці неправдиві Христи хизуються, виставляючи себе напоказ, і тим більше вони здатні творити знамення та дива, щоб ввести людину в оману. Неправдиві Христи не наділені якостями Бога; Христос не заплямований жодною з ознак, що належать неправдивим Христам. Бог стає плоттю виключно для того, щоб завершити роботу плоті, а не для того, аби просто дозволити людям Себе побачити. Навпаки, Він дозволяє Своїй роботі підтвердити Свою тотожність, і те, що Він розкриває, свідчить про Його сутність. Його сутність не є необґрунтованою; Його тотожність не була захоплена Його рукою; вона визначається Його роботою та Його сутністю.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Сутність Христа – це покора волі Небесного Отця»
Якщо в цю добу з’явиться людина, здатна являти знаки й чуда, виганяти бісів, зцілювати немічних і творити багато див, і якщо ця людина скаже, ніби вона Ісус, який прийшов, то це буде самозванець, породжений злими духами, що наслідують Ісуса. Пам’ятайте це! Бог не повторює ту саму працю. Стадію Ісусової роботи вже завершено, і Бог уже ніколи не візьметься за ту саму стадію. Божа робота непримиренна з уявленнями людей; як-от у Старому Заповіті пророкувався прихід Месії, і зрештою пророцтво здійснилося приходом Ісуса. Та це вже сталося, і не годилося б тепер приходити другому Месії. Ісус уже приходив, і не годилося б, щоб Він зараз прийшов знову. Для кожного періоду є своя назва, яка описує цей період. Людина уявляє собі, що Бог мусить завжди являти знаки й чуда, завжди зцілювати немічних і виганяти бісів та завжди бути точно, як Ісус. Та нині Бог зовсім не такий. Якби в останні дні Бог досі являв знаки й чуда, виганяв бісів і зцілював немічних – якби Він чинив точно так само, як Ісус, – то Бог би повторював ту саму працю, і робота Ісуса знецінилася б і втратила значення. Тож для кожного періоду своя стадія Божої праці. Коли вона завершується, злі духи незабаром починають її наслідувати, і щойно сатана починає наступати на п’яти Богу, Бог переходить до іншого способу. Коли Бог завершує певну стадію Своєї роботи, злі духи починають її наслідувати. Ви маєте ясно це розуміти.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Пізнання Божої роботи сьогодення»
Є люди, одержимі злими духами, які голосно кричать: «Я – Бог!». І все ж, врешті-решт, їх викривають, бо вони помиляються в тому, що вони представляють. Вони представляють сатану, і Святий Дух не звертає на них жодної уваги. Як би високо ти себе не підносив або як би сильно ти не викрикував, ти все одно є створеною істотою і належиш сатані. Я ніколи не кричу: «Я – Бог, Я – улюблений Син Божий!». Але робота, яку Я виконую, – це Божа робота. Чи потрібно Мені кричати? Немає необхідності у звеличенні. Бог Сам виконує Свою роботу і не потребує того, щоб людина присвоювала Йому статус або давала Йому почесний титул: Його робота відображає Його особистість і статус. Хіба до Свого хрещення Ісус не був Самим Богом? Хіба Він не був втіленою плоттю Бога? Звичайно, не можна сказати, що тільки після отримання свідоцтва Він став єдиним Сином Божим? Задовго до того, як Він почав Свою роботу, хіба вже не було людини на ім’я Ісус? Ти нездатний прокладати нові шляхи або представляти Духа. Ти не можеш висловити роботу Духа або слова, які Він промовляє. Ти не в змозі виконувати роботу Самого Бога, і роботу Духа виконувати ти не можеш. Мудрість, чудо і незбагненність Бога, а також повнота характеру, за допомогою якого Бог карає людину, – усе це знаходиться за межами твоєї здатності вираження. Тому було б марно намагатися претендувати на те, щоб бути Богом; у тебе було б тільки ім’я і нічого від самої сутності. Сам Бог прийшов, але ніхто не визнає Його, і все ж Він продовжує Свою роботу і робить це в представленні Духа. Те, чи ти називаєш Його людиною або Богом, Господом або Христом, або називаєш Її сестрою, не має значення. Але робота, яку Він виконує, – це робота Духа і вона представляє роботу Самого Бога. Його не хвилює ім’я, яким Його називає людина. Чи може те ім’я визначати Його роботу? Незалежно від того, як ти Його називаєш, що стосується Бога, Він є втіленою плоттю Духа Божого; Він представляє Дух і схвалений Духом. Якщо ти не в змозі прокласти шлях для нового періоду, або покласти край старому, або дати початок новому періоду, або зробити нову роботу, тоді ти не можеш називатися Богом!
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (1)»
