4. Чим відрізняються слова Божі, передані пророками Ісаєю, Єзекіїлем та Даниїлом у період Закону, від слів Божих, висловлених утіленим Богом?
Відповідні слова Бога:
У період Благодаті Ісус також говорив багато слів і виконував багато роботи. Чим Він відрізнявся від Ісаї? Чим Він відрізнявся від Даниїла? Чи був Він пророком? Чому сказано, що Він – Христос? У чому полягає різниця між ними? Усі вони були людьми, які говорили слова, і їхні слова здавалися людям більш-менш однаковими. Усі вони говорили слова й виконували роботу. Пророки Старого Заповіту виголошували пророцтва, і так само міг робити Ісус. Чому це так? Різниця тут ґрунтується на характері роботи. Щоб розібратися в цьому питанні, ти не повинен брати до уваги природу плоті, а також ти не повинен брати до уваги глибину або поверховість їхніх слів. Ти завжди повинен у першу чергу розглядати їхню роботу і те, яких результатів їхня робота досягає в людині. Пророцтва, висловлені пророками того часу, не забезпечували життя людини, а натхнення, отримані такими людьми, як Ісая й Даниїл, були просто пророцтвами, а не шляхом життя. Якби не пряме одкровення Єгови, ніхто не зміг би виконати цю роботу, яка не під силу смертним. Ісус теж говорив багато слів, але ці слова були шляхом життя, на основі якого людина могла знайти шлях до практики. Тобто, по-перше, Він міг забезпечити життя людини, бо Ісус є життя; по-друге, Він міг змінити відхилення людини; по-третє, Його робота могла випливати з роботи Єгови, щоб продовжити період; по-четверте, Він міг усвідомлювати потреби всередині людини і розуміти, чого людині не вистачає; по-п’яте, Він міг розпочати новий період і завершити старий. Ось чому Його називають Богом і Христом; Він відрізняється не тільки від Ісаї, але й від усіх інших пророків. Для порівняння з роботою пророків візьмемо Ісаю. По-перше, він не міг забезпечити людське життя; по-друге, він не міг дати початок новому періоду. Він працював під керівництвом Єгови, а не для того, щоб дати початок новому періоду. По-третє, слова, які він промовляв, були вище його розуміння. Він отримував одкровення безпосередньо від Духа Божого, й інші не зрозуміли б, навіть вислухавши їх. Одних цих небагатьох речей достатньо, щоб довести, що його слова були не більше ніж пророцтвами, не більше ніж аспектом роботи, виконуваної замість Єгови. Однак він не міг повністю представляти Єгову. Він був слугою Єгови, знаряддям у роботі Єгови. Він виконував роботу тільки в межах періоду Закону й у рамках роботи Єгови; він не працював поза межами періоду Закону. Робота Ісуса, навпаки, була іншою. Він перевершив масштаб роботи Єгови; Він працював як утілений Бог і пройшов через розп’яття, щоб відкупити все людство. Тобто Він виконав нову роботу, поза рамками роботи, виконаної Єговою. Це було початком нового періоду. Окрім того, Він міг говорити про те, чого не могла досягти людина. Його робота була роботою в рамках Божого управління і охоплювала все людство. Він не працював лише в кількох людях, і Його робота не призначалася для керівництва обмеженою кількістю людей. Що стосується того, як Бог утілився як людина, як Дух давав одкровення в той час і як Дух зійшов на людину для виконання роботи, це справи, які людина не може побачити або відчути на дотик. Абсолютно неможливо, щоб ці істини служили доказом того, що Він – утілений Бог. Таким чином, відмінність може бути проведена тільки між словами і роботою Бога, які відчутні для людини. Тільки це реально. Це тому, що справи Духа невидимі для тебе й чітко відомі тільки Самому Богу, і навіть втілена плоть Бога не знає всього; ти можеш перевірити, чи є Він Богом, тільки на підставі роботи, яку Він виконав. Із Його роботи видно, що, по-перше, Він здатний відкрити новий період; по-друге, Він здатний забезпечити життя людини і вказати їй шлях, яким потрібно слідувати. Цього достатньо, щоб установити, що Він – Сам Бог. Принаймні, робота, яку Він виконує, може повністю представляти Духа Божого, і з такої роботи видно, що Дух Божий знаходиться всередині Нього. Оскільки робота, виконана втіленим Богом, полягала головним чином у тому, щоб розпочати новий період, очолити нову роботу й відкрити новий світ, одного цього достатньо, щоб установити, що Він – Сам Бог. Це, таким чином, відрізняє Його від Ісаї, Даниїла й інших великих пророків.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Різниця між служінням утіленого Бога й обов’язком людини»
Передбачення пророків було особисто послане Богом: пророцтва таких людей, як Ісая, Даниїл, Ездра, Єремія та Єзекіїль, походили від прямої вказівки Святого Духа; ці люди були провидцями, вони отримали Дух пророкування, і всі вони були пророками Старого Заповіту. У період Закону ці люди, натхненні Єговою, промовляли багато пророцтв, які були безпосередньо надані Єговою. І чому Єгова працював у них? Тому що народ Ізраїлю був народом, обраним Богом, і робота пророків повинна була виконуватися серед них; ось чому пророки могли отримувати такі одкровення. Насправді, вони самі не розуміли Божих одкровень, даних їм. Святий Дух промовляв ці слова їхніми вустами, щоб люди майбутнього могли зрозуміти ці речі й побачити, що вони дійсно були роботою Духа Божого, Святого Духа, а не походили від людини, а також щоб дати їм підтвердження роботи Святого Духа. У період благодаті Сам Ісус виконував усю цю роботу замість них, і тому люди більше не виголошували пророцтв. Тож чи був Ісус пророком? Ісус, звичайно, був пророком, але Він також був здатний виконувати роботу апостолів – Він міг як промовляти пророцтва, так і проповідувати й навчати людей по всій країні. Однак робота, яку Він виконував, та ідентичність, яку Він представляв, не були однаковими. Він прийшов, щоб відкупити все людство, відкупити людину від гріха; Він був пророком і апостолом, але понад те, Він був Христом. Пророк може говорити пророцтво, але не можна сказати, що такий пророк є Христом. У той час Ісус проголосив багато пророцтв, і тому можна сказати, що Він був пророком; проте не можна сказати, що, оскільки Він був пророком, Він не був Христом. Причина цього в тому, що під час виконання певної стадії роботи Він представляв Самого Бога, і Його ідентичність відрізнялася від ідентичності Ісаї: Він прийшов, щоб завершити роботу спокути, і Він також подбав про життя людини, і Дух Божий зійшов безпосередньо на Нього. У роботі, яку Він виконував, не було жодного натхнення від Духа Божого або вказівок від Єгови. Радше Дух діяв безпосередньо, чого було достатньо, щоб довести, що Ісус не був таким же, як пророк. Робота, яку Він звершив, була роботою спокути, на другому місці після якої стояло промовляння пророцтв. Він був пророком, апостолом, але, понад те, Він був Відкупителем. Провісники, між тим, могли тільки промовляти пророцтва й були нездатні представляти Божий Дух у виконанні будь-якої іншої роботи. Оскільки Ісус виконав великий обсяг роботи, яку ніколи раніше не виконувала людина, і здійснив роботу відкуплення людства, цим Він і відрізнявся від таких, як Ісая.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (3)»
На цій заключній стадії роботи результати досягаються за допомогою слова. Через слово людина приходить до розуміння багатьох таємниць і роботи, яку Бог здійснював протягом минулих поколінь; через слово людина просвітлюється Святим Духом; через слово людина приходить до розуміння таємниць, ніколи раніше не розгаданих минулими поколіннями, а також роботи пророків і апостолів минулих часів та принципів, за якими вони діяли; через слово людина також приходить до розуміння характеру Самого Бога, а також непокірності й опору людини, і вона пізнає свою власну сутність. Через ці стадії роботи та через усі сказані слова людина пізнає роботу Духа, роботу, яку здійснює втілена плоть Бога, і навіть більше, увесь Його характер. Твої знання про Божу роботу управління протягом шести тисяч років також були отримані через слово. Хіба знання про твої колишні уявлення та твій успіх у їх відкиданні не були також досягнуті через слово? На попередній стадії Ісус чинив ознаки й чудеса, але на цій стадії немає жодних ознак і чудес. Хіба твоє розуміння того, чому Бог не являє ознаки й чудеса, не було також досягнуто через слово? Тому слова, сказані на цій стадії, перевершують роботу, виконану апостолами й пророками минулих поколінь. Навіть пророцтва, сказані пророками, не могли б досягти такого результату. Пророки проголошували тільки пророцтва, вони говорили про те, що станеться в майбутньому, але не про роботу, яку Бог бажав зробити в той час. Вони також не говорили для того, щоб направляти людство в їхньому житті, або дарувати людству істини, або відкривати їм таємниці, не кажучи вже про те, щоб дарувати життя. У словах, сказаних на цій стадії, є пророцтво й істина, але в основному ці слова служать для того, щоб дарувати людині життя. Нинішні слова не схожі на пророцтва пророків. Це – стадія роботи для життя людини, щоб змінити характер життя людини, а не заради того, щоб проголошувати пророцтва.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (4)»